РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: Соціологічні дослідження, його види - Соціологія - Реферати - Каталог статей

ПЛАН Вступ Соціологія є фундаментальною наукою, покликаною формувати світоглядну, методологічну та ідеологічну культуру. Вона є також і ужитковою наукою, що має забезпечувати поінформованість населення, органів державної влади та управління про суспільне життя, за допомогою засобів масової інформації формувати громадську думку. Західні вчені часто рівнем розвитку соціологічної освіченості вимірюють рівень розвитку демократії в країні. Ефективна організація соціального управління передбачає наявність певної, об'єктивної, диференційованої щодо окремих груп індивідів інформації про ті процеси, які відбуваються навколо. Така соціальна інформація є в різних джерелах: документах, матеріалах зборів, нарад, у пам'яті людей, але вона не відбиває всієї сукупності соціальних фактів, не завжди є репрезентативною й об'єктивною. Тому для всебічного вивчення певного об'єкта слід провести соціологічне дослідження. Соціологічні дослідження спрямовані на вивчення поведінки людей, груп, відносин, процесів соціальної взаємодії у різних сферах життєдіяльності суспільства та отримання нової інформації, виявлення закономірностей соціальних змін на основі соціологічних теорій, методів і процедур. 1. Сутність соціологічного дослідження Соціологічне дослідження — це вид систематичної пізнавальної діяльності, що складається з логічно послідовних методологічних, методичних та організаційно-технічних процедур, спрямованих на глибоке вивчення, аналіз і систематизацію соціальних фактів, виявлення зв'язків, залежностей між соціальними явищами і процесами, формування на основі зібраної інформації нових знань та розробку заходів щодо управління досліджуваним об'єктом, забезпечення його прогресивного розвитку. Процедура — це послідовність пізнавальних та організаційних дій з метою розв'язання завдання дослідження. Соціологічні дослідження проводять з метою розв'язання перш за все таких завдань: - опис певної соціальної реальності; - пояснення суперечностей чи особливостей функціонування окремих соціальних спільнот чи процесів (соціальних конфліктів, безробіття, напруженості відносин у трудовому колективі тощо); - прогнозування тенденцій розвитку соціальних процесів (зміни у ставленні до праці, у виробничих стосунках, динаміці безробіття тощо); - практичне перетворення соціальної реальності (запровадження соціальних технологій, проектів, планів тощо). Одиницями вивчення при цьому стають люди, їх дії, речі, думки, тексти, властивості яких потрібно зафіксувати, обчислити й проаналізувати. Інструментом виявлення стійких властивостей є закон великих чисел, який застосовується в усіх статистичних розрахунках. Він гласить, що сукупна дія великої кількості випадкових фактів (причин, умов) приводить до результату, що майже не залежить від випадку. На законі великих чисел будується процедура вибіркового обстеження (її принцип — про багатьох судити на підставі знання про небагатьох). Спеціально організоване масове обстеження дає типові зведені числові характеристики соціального явища. Їх називають статистичними фактами. Соціологія описує окремі фрагменти реальності соціальними фактами — поодинокими чи сукупними суспільне значимими подіями, що є типовими для тої чи тої сфери соціального життя або притаманними для певних соціальних процесів. Це опис подій, що мають числові характеристики, лише в термінах соціологічної теорії з відтворенням специфіки соціальної ситуації, в якій вони відбуваються. Слід наголосити, що для соціології соціальним фактом є не тільки конкретний учинок, а й певні думки, оцінки, судження. Вони є вихідними моментами соціологічного аналізу і можуть характеризувати поведінку індивіда чи соціальної групи, стан їх свідомості, їхні настрої або прагнення. Такими фактами є також характеристики стану предметно-речового середовища (брак транспортних засобів, екологічні негаразди, нерозвиненість сфери обслуговування тощо). У соціологічній роботі факти є переконливими лише тоді, коли їх використовують комплексно, у взаємозв'язку, а не «висмикують» тільки те, що підтверджує думку дослідника, як це часто буває на практиці. Це — неодмінна умова методології соціологічних досліджень. Методологією називають систему принципів дослідження, які використовуються в даній науці. У соціології вони визначені діалектичним підходом до об'єкта, що вивчається. А діалектика передбачає розгляд властивостей і характеристик об'єкта в їх різноманітних зв'язках і відносинах з іншими об'єктами, у розвитку та змінах. Принципи методології реалізуються за допомогою конкретних методик соціологічних досліджень. Методика — сукупність технічних заходів, зв'язаних з методами дослідження, у тім числі система (сукупність, послідовність, взаємозв'язок) операцій, процедур, прийомів установлення соціальних фактів, їх систематизації й аналізу. Сюди входять:* методи збору первинної інформації;* правила здійснення вибіркових досліджень;* способи побудови соціологічних показників, а також методи, що розробляються іншими науками і використовуються в соціології. Техніка соціологічного дослідження — це сукупність організаційно-методичних прийомів для ефективного використання певних методів та способів збору, обробки й аналізу даних (мистецтво формуліровки питань, побудова шкал, компонування інструментарію — анкети тощо). Соціологічне дослідження треба відрізняти від соціального дослідження. Останнє ширше першого. Соціологічні дослідження складають ядро більш широких соціальних досліджень - суспільствознавчих досліджень. Соціальними є дослідження, які проводяться і в інших суспільних науках - в економічній науці, в політології, правознавстві, етнографії, демографії, культурології, психології і т. д. Соціологія ніколи не була і не с монополістом на такі дослідження, в тому числі і на конкретно-соціальні, емпіричні. На рівні емпіричних, конкретно-соціальних досліджень в інших суспільних науках і емпіричних соціологічних студій виявляється тісний зв'язок і взаємодія цих наук і соціології (перш за все, безпосередньо із спеціальними і галузевими соціологічними теоріями). 2. Типи соціологічних досліджень Поділ соціологічних досліджень на типи залежить від ступеня складності, актуальності, мети, потреб замовників, наукової спроможності тощо. Тип соціологічного дослідження визначається характером поставлених мети й завдань, глибиною аналізу соціального процесу і т д Розрізняють три основні типи соціологічного дослідження розвідувальне (пілотажне), описове і аналітичне. Залежно від завдань розрізняють фундаментальні, прикладні та комплексні соціологічні дослідження. Фундаментальні дослідження спрямовані на виявлення та аналіз соціальних тенденцій, закономірностей розвитку і пов'язані, як правило, з вирішенням складних проблем суспільства та його масштабних складових частин (інститути, галузі та сфери життєдіяльності тощо). Прикладні дослідження використовують для вивчення шляхів, форм та засобів вдосконалення діяльності конкретних соціальних об'єктів. Комплексні дослідження проводять здебільшого з міждисциплінарної проблематики, які поєднують у собі елементи фундаментальних та прикладних досліджень. Дослідження залежно від затрат часу поділяють на довгострокові, середньострокові, короткострокові та експрес-дослідження. В основу такого поділу покладено різні витрати часу, що є однією з найістотніших ознак характеру та видів досліджень. Експрес-дослідження потребують мінімальних витрат часу: від 1—2 тижнів до 1—2 місяців. Короткострокові дослідження тривають, як правило, від 2 до 6 місяців. Середньострокові — від 6 місяців до 3 років. Довгострокові — від 3 років і більше. Залежно від статусу замовника та оплати праці розрізняють держбюджети та госпрозрахункові види досліджень. Держбюджети дослідження виконують на замовлення державних установ, які й оплачують їх. Госпрозрахункові виконують за рахунок окремих підприємств, організацій та установ. Щодо об'єкта дослідження розрізняють монографічні, порівняльні, трендові та генетичні види соціологічних досліджень, До монографічних відносять дослідження, в яких об'єкт визначається як представник класу подібних об'єктів (робітники, студенти тощо). Порівняльні дослідження мають декілька різновидів. Так, порівнювати можна об'єкти за відповідними ознаками у різних умовах чи в однакових умовах за різними ознаками, у різний час та ін. Дослідження, у яких порівнюються одні й ті ж особи, що належать до вибіркової сукупності, називаються панельними. Трендовими називають повторні дослідження на тому самому об'єкті без дотримання вимоги збереження попередньої вибірки. Генетичними вважають дослідження процесів становлення та змін соціального об'єкта. За типом логічних завдань дослідження поділяють на пошукові, пілотні, описові, експериментальні та проектно-конструкторські. До пошукових («розвідувальних») відносять дослідження, спрямовані на пошук, більш глибоке вивчення проблеми та шляхів її вирішення. Пілотні дослідження мають на меті апробацію окремих підходів, методів, інструментів та процедур. Дослідження, спрямовані на відображення окремих елементів та структурних ознак об'єкта, його функцій та динамізму взаємовідносин, називають описовими. Експериментальні дослідження дають нові знання дослідним шляхом. Метою проектно-конструкторських досліджень є вироблення програм, систем, планів як засобів удосконалення діяльності об'єкта за рахунок досвіду науковців, практиків, а не за рахунок здобуття нових знань. Щодо об'єкта пізнання тієї чи іншої сфери дійсності, системи відношень виділяють соціологічні дослідження у сфері (або системі) управління, промисловості, сільського господарства, науки, освіти, охорони здоров'я та інші, Класифікація різноманітних соціологічних досліджень не тільки дисциплінує, а й систематизує діяльність дослідників, збагачуючи і поглиблюючи їх методику, програмне забезпечення. В залежності від того, чи вивчається соціальне явище в статиці або в динаміці, виділяють два види соціологічного дослідження разове і повторне* Разове дослідження дає інформацію про стан об'єкта аналізу, про кількісні характеристики якогось явища або процесу в момент його вивчення Таку інформацію називають статичною, оскільки віддзеркалює нібито моментальний зріз" характеристик об'єкта і не дає відповіді на питання про тенденції його змін в часі* Повторне дослідження - це дослідження одного й того ж або різних контингентів, які проводяться декілька разів, через певні проміжки часу, в однакових або відмінних соціальних умовах. Головне в повторних дослідженнях - співставленість досліджень. Повторні дослідження також діляться на трендові панельні і лонгітюдт. Залежно від загальної спрямованості соціологічне дослідження умовно поділяють на емпіричне (конкретне, прикладне) і теоретичне (фундаментальне). Соціологи, розв'язуючи конкретні проблеми, проводять емпіричні прикладні дослідження, мета яких — установлення та узагальнення характерних для досліджуваних соціальних явищ, процесів фактів через пряму чи опосередковану їх реєстрацію, з використанням спеціальних соціологічних методів та методик. Наукові працівники у своїх теоретичних фундаментальних дослідженнях виявляють і аналізують загальні соціальні закономірності, тенденції розвитку процесів у різних сферах соціальної діяльності, розв'язують методологічні проблеми. Визначальною ознакою теоретичних досліджень є віддзеркалення дійсності через ідеалізацію її логічної конструкції. Вони спрямовані на вдосконалення й розвиток концептуальних засобів науки, побудову теорії. Прикладні емпіричні дослідження, спираючись на конкретні кількісні дані, отримані різними способами (опитуванням, спостереженням тощо), лише прикладають до об'єктивної дійсності вже готові розумові концепції. Вони спрямовані на конкретний об'єкт. Між практично і теоретично орієнтованими дослідженнями є багато спільного. Будь-яке дослідження передбачає чітке відмежовування відомого від невідомого, спрямування дослідження на виявлення ще невідомого. Практичні та теоретичні дослідження орієнтовано на відтворення цілісної картини досліджуваного процесу. Однак, якщо в теоретичному дослідженні факти зв'язані насамперед з теоретичним усвідомленням їх, то в практичному — виявляється тенденція до формулювання практичних завдань відповідної організації на основі проаналізованих фактів. Теоретичне і практичне дослідження тісно взаємозв'язане. Так, теоретичне дослідження на основі методологічного розв'язання питань, використання одержаного матеріалу дає можливість розробляти конкретні рекомендації. У практичному дослідженні проблему не завжди можна розв'язати в межах наявних знань про предмет чи явище. Її розв'язання може потребувати поглиблення цих знань, тобто проведення теоретичних досліджень. Вивчаючи практичні й теоретичні аспекти проблеми, соціологічні дослідження набирають комплексного, теоретико-прикладного характеру. Отже, існують дві основні функції соціологічних досліджень: дослідна, евристична — зв'язана з вивченням специфіки соціальних явищ, процесів у конкретних сферах діяльності, нагромадженням нових знань про них; прикладна, прогностична — зв'язана з розробкою і наданням відповідним організаціям практичних рекомендацій щодо розв'язання певних соціальних проблем. Залежно від наявності інформації з досліджуваної проблеми та цільової настанови дослідження визначають його тип. Є три типи соціологічних досліджень: розвідувальні (пошукові), описові та аналітично-експериментальні. Розвідувальні (пошукові, пілотні) дослідження проводяться як попередній етап глибоких і масштабних досліджень, коли немає чіткого уявлення про проблему та об'єкт дослідження, а дослідники не в змозі висунути жодних наукових гіпотез. Це пробне дослідження, мета якого — на прикладі обстеження невеликої сукупності об'єктів (основних понять, придатності та надійності дослідного інструменту) основного дослідження внести в нього необхідні корективи та зміни — дістати додаткову інформацію, уточнити формулювання проблеми, завдань, гіпотез. План такого дослідження передбачає вивчення літературних джерел з досліджуваної проблеми, опитування респондентів, проведення спостереження як завершального етапу розвідування тощо. Розвідувальне дослідження, як правило, випереджає глибоке вивчення проблеми В ході його уточнюються мета, гіпотези завдання, питання, їх формулювання Проводити таке дослідження особливо важливо у тих випадках, коли проблема вивчена недостатньо або ж взагалі постає вперше Розвідувальне дослідження дозволяє отримати оперативну соціологічну інформацію. Описові дослідження складніші. Їх проводять тоді, коли проблему сформульовано, об'єкт відомий, а дослідник має описову гіпотезу щодо структурно-функціональних зв'язків та соціальних характеристик досліджуваного об'єкта. Мета такого дослідження полягає в одержанні емпіричних відомостей, які б давали відносно цілісне уявлення про досліджуваний об'єкт, його структурні елементи і за допомогою яких можна було б перевірити описову гіпотезу, а в разі її підтвердження зробити повний кількісний і якісний опис об'єкта. Для цього всі елементи, що підлягають дослідженню, мають бути класифіковані. Інформацію збирають за описовим планом на підставі вибіркового чи монографічного обстеження, анкетування, групування, кореляційного аналізу тощо. Таке дослідження проводиться, якщо об'єктом аналізу є велика спільнота людей з найрізноманітнішими характеристиками (велике підприємство, місто, район, область, регіон). У досліджуваному об'єкті визначають однорідні групи, порівнюють їх, з'ясовують їхні якісно-кількісні особливості тощо. В описовому дослідженні може бути застосовано один або декілька методів збору емпіричних даних. Поєднання методів підвищує достовірність і повноту інформації, дозволяє зробити більш глибом висновки і обґрунтовані рекомендації. Аналітично-експериментальне дослідження — найбільш глибокий і складний вид соціологічного аналізу, який має на меті не тільки описати складові досліджуваного явища, а й з'ясувати причини, що зумовили його виникнення. Пошук причинно-наслідкових зв'язків - головне призначення цього дослідження. Таке дослідження потребує старанно розробленої програми та чималого часу. Варто зазначити, що для вибору найоптимальнішого шляху аналітичного дослідження і здійснюються розвідувальні та описові дослідження. Описове дослідження дає можливість установити характеристики досліджуваного явища, а аналітичне — виявити чинники, які зумовили його появу та розвиток, проаналізувати причинно-наслідкові залежності його розвитку. Якщо в першому випадку, наприклад, з'ясовується, що незадоволення працею впливає на продуктивність, то в другому — чи є незадоволення працею основним чинником зміни продуктивності праці, головною її причиною і які саме зміни воно зумовлює. Оскільки соціальна дійсність дуже складна і виділити в чистому вигляді один чи кілька чинників, що визначають її характер, практично неможливо, то в кожному аналітичному дослідженні вивчають цілу сукупність факторів. З цієї сукупності виділяють основні та неосновні, тимчасові та постійні, регульовані та нерегульовані, контрольовані та неконтрольовані чинники тощо. Аналітичне дослідження неможливе без детально розробленої програми і відпрацьованого інструментарію. Воно переважно завершує розвідувальне і описове дослідження, в ході яких збираються відомості, які дають попереднє уявлення про певні елементи соціального явища або процесу, що вивчається. Аналітичне дослідження найчастіше носить комплексний характер. За методами, які використовуються, це дослідження багатше, різноманітніше, ніж розвідувальне і описове дослідження. Отже, аналітичне дослідження відрізняється особливою складністю і потребує як тривалого часу для проведення ретельної підготовки, так і досить високого рівня знань з досліджуваної проблеми. У ньому зазвичай використовуються різні методи збирання інформації, що доповнюють один одного. Це потребує взаємоузгодження певних критеріїв інтерпретації, що забезпечується проведенням експерименту. Зрозуміло, що названі типи соціологічних досліджень у чистому вигляді майже не зустрічаються. Як правило, в одному дослідженні поєднуються елементи різних типів. Висновок Отже, соціологічне дослідження - це процес, в якому в єдності представлені теоретико-методологічні і емпіричні рівні пізнання, тобто мова йде про діалектичний процес, в якому поєднуються дедуктивний і індуктивний методи пізнання, що забезпечує цілісність пізнання і уявлень про соціальні явища В цьому контексті не слід ототожнювати і протиставляти одне одному такі різновиди соціологічного дослідження, як прикладне і емпіричне, кожне з яких має свій гносеологічний статус і методологічну роль в структурі соціологічного дослідження. Соціологічне дослідження широко застосовується в управлінській практиці як дійовий засіб прогнозування соціальних тенденцій, стану масової свідомості та громадських настроїв. Вони відіграють важливу роль у демократичних суспільствах як інструмент вивчення електоральної поведінки і формування соціальних орієнтацій. В Україні соціологічні дослідження проводяться з початку 60-х рр.., але значного поширення набули тільки нині. Крім науково-дослідницьких інститутів та вузів ці дослідження стали проводити державні та комерційні організації, політичні партії та об’єднання, приватні дослідники. Соціологи об’єднані в Соціологічну асоціацію України, яка налічує кілька сотень науковців і має 11 регіональних відділень. За матеріалами соціологічних досліджень видають часописи, кілька збірників, монографії. Список використаної літератури Волков Ю.Г. Социология. – М., 1998. – 432 с. Дворецькі Г.В. Соціологія. – К., 2002. – 472 с. Паніна Н.В. Технологія соціологічного дослідження. – К., 1996. – 232 с. Соціологія. / За ред. В.Г. Гордяненка. – К., 1999. – 384 с. Соціологія: короткий енциклопедичний словник. / Під заг. ред. В.І. Воловича. – К., 1998. – 736 с.
1 2 3 4 5 Категория: Соціологія \| Добавил: DoceNt (02.08.2016)
Просмотров: 549 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: