РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: Соціологічне дослідження, його види - Соціологія - Реферати - Каталог статей

Соціологічне дослідження, його види Ефективна організація соціального управління передбачає наявність пев-ної, об'єктивної, диференційованої що-до окремих груп індивідів інформації про ті процеси, які відбуваються нав-коло. Така соціальна інформація є в рі-зних джерелах: документах, матеріалах зборів, нарад, у пам'яті людей, але вона не відбиває всієї сукупності соціаль-них фактів, не завжди є репрезентативною й об'єктивною. То-му для всебічного вивчення певного об'єкта слід провести со-ціологічне дослідження. Соціологічні дослідження спрямовані на вивчення поведінки людей, груп, відносин, процесів соціальної взаємодії у різних сферах життєдіяльності суспільства та отримання нової інформа-ції, виявлення закономірностей соціальних змін на основі соціо-логічних теорій, методів і процедур. Соціологічне дослідження — це вид систематичної пізна-вальної діяльності, що складається з логічно послідовних ме-тодологічних, методичних та організаційно-технічних проце-дур, спрямованих на глибоке вивчення, аналіз і систематиза-цію соціальних фактів, виявлення зв'язків, залежностей між соціальними явищами і процесами, формування на основі зі-браної інформації нових знань та розробку заходів щодо упра-вління досліджуваним об'єктом, забезпечення його прогреси-вного розвитку. Процедура — це послідовність пізнавальних та організаційних дій з метою розв'язання завдання дослідження. Соціологічні дослідження проводять з метою розв'язання перш за все таких завдань: опис певної соціальної реальності; пояснення суперечностей чи особливостей функціонуван-ня окремих соціальних спільнот чи процесів (соціальних кон-фліктів, безробіття, напруженості відносин у трудовому колек-тиві тощо); прогнозування тенденцій розвитку соціальних процесів (зміни у ставленні до праці, у виробничих стосунках, динаміці безробіття тощо); практичне перетворення соціальної реальності (запрова-дження соціальних технологій, проектів, планів тощо). Одиницями вивчення при цьому стають люди, їх дії, речі, дум-ки, тексти, властивості яких потрібно зафіксувати, обчислити й проаналізувати. Інструментом виявлення стійких властивостей є закон великих чисел, який застосовується в усіх статистичних розрахунках. Він гласить, що сукупна дія великої кількості випадкових фактів (причин, умов) приводить до результату, що майже не залежить від випадку. На законі великих чисел будується процедура вибіркового об-стеження (її принцип — про багатьох судити на підставі знання про небагатьох). Спеціально організоване масове обстеження дає типові зведені числові характеристики соціального явища. їх назива-ють статистичними фактами. Соціологія описує окремі фрагменти реальності соціальними фактами — поодинокими чи сукупними суспільно значимими подіями, що є типовими для тої чи тої сфери соціального життя або притаманними для певних соціальних процесів. Це опис подій, що мають числові характеристики, лише в термінах соціологічної теорії з відт-воренням специфіки соціальної ситуації, в якій вони відбува-ються. Слід наголосити, що для соціології соціальним фактом є не тільки конкретний учинок, а й певні думки, оцінки, суд-ження. Вони є вихідними моментами соціологічного аналізу і можуть характеризувати поведінку індивіда чи соціальної групи, стан їх свідомості, їхні настрої або прагнення. Такими фактами є також характеристики стану предметно-речового середовища (брак транспортних засобів, екологічні негаразди, нерозвиненість сфери обслуговування тощо). У соціологічній роботі факти є переконливими лише тоді, ко-ли їх використовують комплексно, у взаємозв'язку, а не «висми-кують» тільки те, що підтверджує думку дослідника, як це часто буває на практиці. Це — неодмінна умова методології соціологіч-них досліджень. Методологією називають систему принципів дослідження, які використовуються в даній науці. У соціології вони визначені діа-лектичним підходом до об'єкта, що вивчається. А діалектика пе-редбачає розгляд властивостей і характеристик об'єкта в їх різ-номанітних зв'язках і відносинах з іншими об'єктами, у розвитку та змінах. Принципи методології реалізуються за допомогою конкретних методик соціологічних досліджень. Методика — сукупність технічних заходів, зв'язаних з методами дослідження, у тім числі система (сукупність, послідовність, взаємозв'язок) операцій, процедур, прийомів уста-новлення соціальних фактів, їх систематизації й аналізу. Сюди входять: методи збору первинної інформації; правила здійснення вибіркових досліджень; способи побудови соціологічних показників, а також мето-ди, що розробляються іншими науками і використовуються в со-ціології. Техніка соціологічного дослідження — це сукупність органі-заційно-методичних прийомів для ефективного використання пев-них методів та способів збору, обробки й аналізу даних (мистецтво формуліровки питань, побудова шкал, компонування інстру-ментарію — анкети тощо). Скажімо, проводячи опитування на вулиці, можна задавати запитання в усній формі, а можна користуватися карткою, на якій їх записано. Під час збирання інформації багато залежить від делікатності дослідника, його вміння контактувати з лю-дьми, його винахідливості, кмітливості, фантазії, вдумливості, творчої інтуїції тощо. Н. Смелзер зазначає, що соціологічний метод — це правила та способи, за допомоги яких установлюється зв'язок між фактами, гі-потезами та теоріями, а І. Попова трактує соціологічний метод як сукупність способів збирання, обробки й аналізу соціологічної ін-формації. У соціологічному енциклопедичному словнику за ред. Г. Осіпова методи соціологічних досліджень визначаються як способи побудови і обґрунтування соціологічного знання; сукупність прийомів, процедур і операцій емпіричного і теоретичного пі-знання соціальної дійсності. До них належать: методи збору інформації (аналіз документів, спостереження, опитування, експеримент тощо); методи обробки й аналізу даних (факторний, латентно-структурний, кореляційний, регресивний, дисперсний, ранжирування, шкалування, індексування тощо); методи побудови теорії (дедуктивний, індуктивний, порів-няльний, причинний, структурно-функціональний, генетичний тощо). Наприклад, вивчаючи мотиви порушення трудової дисциплі-ни, соціолог використовує як метод збирання соціологічної ін-формації анкетне опитування. При цьому частину питань з мето-дичних міркувань він вирішив сформулювати у відкритій формі, а частину — у закритій. Ці два способи формулювання питань визначають техніку цього анкетного опитування; анкетний лис-ток та інструкція щодо анкетування — його методику. Залежно від загальної спрямованості соціологічне досліджен-ня умовно поділяють на емпіричне (конкретне, прикладне) і тео-ретичне (фундаментальне). Соціологи, розв'язуючи конкретні проблеми, проводять емпіричні прикладні дослідження, мета яких — установлення та узагальнення характерних для досліджу-ваних соціальних явищ, процесів фактів через пряму чи опосе-редковану їх реєстрацію, з використанням спеціальних соціоло-гічних методів та методик. Наукові працівники у своїх тео-ретичних фундаментальних дослідженнях виявляють і аналізу-ють загальні соціальні закономірності, тенденції розвитку проце-сів у різних сферах соціальної діяльності, розв'язують методоло-гічні проблеми. Визначальною ознакою теоретичних досліджень є віддзерка-лення дійсності через ідеалізацію її логічної конструкції. Вони спрямовані на вдосконалення й розвиток концептуальних засобів науки, побудову теорії. Прикладні емпіричні дослідження, спи-раючись на конкретні кількісні дані, отримані різними способами (опитуванням, спостереженням тощо), лише прикладають до об'єктивної дійсності вже готові розумові концепції. Вони спря-мовані на конкретний об'єкт. Між практично і теоретично орієнтованими дослідженнями є багато спільного. Будь-яке дослідження передбачає чітке відме-жовування відомого від невідомого, спрямування дослідження на виявлення ще невідомого. Практичні та теоретичні дослідження орієнтовано на відтворення цілісної картини досліджуваного процесу. Однак, якщо в теоретичному дослідженні факти зв'язані насамперед з теоретичним усвідомленням їх, то в практичному — виявляється тенденція до формулювання практичних завдань відповідної організації на основі проаналізованих фактів. Теоретичне і практичне дослідження тісно взаємозв'язане. Так, теоретичне дослідження на основі методологічного розв'я-зання питань, використання одержаного матеріалу дає можли-вість розробляти конкретні рекомендації. У практичному дослі-дженні проблему не завжди можна розв'язати в межах наявних знань про предмет чи явище. її розв'язання може потребувати поглиблення цих знань, тобто проведення теоретичних дослі-джень. Вивчаючи практичні й теоретичні аспекти проблеми, со-ціологічні дослідження набирають комплексного, теоретико-прикладного характеру. Отже, існують дві основні функції соціо-логічних досліджень: дослідна, евристична — зв'язана з вивченням специ-фіки соціальних явищ, процесів у конкретних сферах діяльності, нагромадженням нових знань про них; прикладна, прогностична — зв'язана з розробкою і наданням відповідним організаціям практичних рекомендацій щодо розв'язання певних соціальних проблем. Це, ясна річ, не означає, що для розробки будь-якої реко-мендації щодо управління соціальними процесами в тій чи тій сфері необхідно обов'язково проводити глибокі соціологічні дослідження. їх організація — дуже складна справа. Тому в соціальному управлінні доцільно використовувати матеріали результатів соціологічних досліджень, що уже проводилися. Для цього слід постійно стежити за публікаціями, з тим щоб своєчасно дізнаватися про тенденції змін соціальної поведін-ки, а також інтересів, потреб, ціннісних орієнтацій її суб'єктів, про наявність та впровадження відповідних соціальних техно-логій тощо. Залежно від наявності інформації з досліджуваної проблеми та цільової настанови дослідження визначають його тип. Є три типи соціологічних досліджень: розвідувальні (пошукові), описо-ві та аналітично-експериментальні (див. табл.). Таблиця Зв'язок типу дослідження, його гіпотез, цілей та способів збирання інформації. Тип дослідження \| Цілі дослідження \| Види гіпотез \| Способи збирання та аналізу інформації Розвідувальне (пошукове) \| Формування проб-леми, мети, за-вдань, описових гіпотез— \| Вивчення матеріалів інших досліджень, звітів, статистичних даних, експертне опитування, спосте-реження тощо Описове \| Перевірка описо-вих гіпотез, повне кількісно-якісне описання об'єкта \| Описові \| Вибіркове та моно-графічне обстежен-ня, анкетування, ко-реляційний аналіз Аналітичне \| Виявлення при-чинно-наслідкових залежностей в об'єкті \| Пояснювальні \| Експеримент Розвідувальні (пошукові, пілотні) дослідження проводяться як попередній етап глибоких і масштабних досліджень, коли немає чіткого уявлення про проблему та об'єкт дослідження, а дослід-ники не в змозі висунути жодних наукових гіпотез. Це пробне дослідження, мета якого — на прикладі обстеження невеликої сукупності об'єктів (основних понять, придатності та надійності дослідного інструменту) основного дослідження внести в нього необхідні корективи та зміни — дістати додаткову інформацію, уточнити формулювання проблеми, завдань, гіпотез. План такого дослідження передбачає вивчення літературних джерел з дослі-джуваної проблеми, опитування респондентів, проведення спосте-реження як завершального етапу розвідування тощо. Описові дослідження складніші. їх проводять тоді, коли проб-лему сформульовано, об'єкт відомий, а дослідник має описову гіпотезу щодо структурно-функціональних зв'язків та соціальних характеристик досліджуваного об'єкта. Мета такого дослідження полягає в одержанні емпіричних відомостей, які б давали віднос-но цілісне уявлення про досліджуваний об'єкт, його структурні елементи і за допомогою яких можна було б перевірити описову гіпотезу, а в разі її підтвердження зробити повний кількісний і якісний опис об'єкта. Для цього всі елементи, що підлягають до-слідженню, мають бути класифіковані. Інформацію збирають за описовим планом на підставі вибіркового чи монографічного об-стеження, анкетування, групування, кореляційного аналізу тощо. Таке дослідження проводиться, якщо об'єктом аналізу є вели-ка спільнота людей з найрізноманітнішими характеристиками (велике підприємство, місто, район, область, регіон). У досліджу-ваному об'єкті визначають однорідні групи, порівнюють їх, з'ясовують їхні якісно-кількісні особливості тощо. Аналітично-експериментальне дослідження — найбільш гли-бокий і складний вид соціологічного аналізу, який має на меті не тільки описати складові досліджуваного явища, а й з'ясувати при-чини, що зумовили його виникнення. Таке дослідження потребує старанно розробленої програми та чималого часу. Варто зазначити, що для вибору найоптимальнішого шляху аналітичного дослі-дження і здійснюються розвідувальні та описові дослідження. Описове дослідження дає можливість установити характерис-тики досліджуваного явища, а аналітичне — виявити чинники, які зумовили його появу та розвиток, проаналізувати причинно-наслідкові залежності його розвитку. Якщо в першому випадку, наприклад, з'ясовується, що незадоволення працею впливає на продуктивність, то в другому — чи є незадоволення працею основним чинником зміни продуктивності праці, головною її при-чиною і які саме зміни воно зумовлює. Оскільки соціальна дійсність дуже складна і виділити в чис-тому вигляді один чи кілька чинників, що визначають її характер, практично неможливо, то в кожному аналітичному дослідженні вивчають цілу сукупність факторів. З цієї сукупності виділяють основні та неосновні, тимчасові та постійні, регульовані та нерегульовані, контрольовані та неконтрольовані чинники тощо. Отже, аналітичне дослідження відрізняється особливою склад-ністю і потребує як тривалого часу для проведення ретельної під-готовки, так і досить високого рівня знань з досліджуваної проб-леми. У ньому зазвичай використовуються різні методи збирання інформації, що доповнюють один одного. Це потребує взаємоузго-дження певних критеріїв інтерпретації, що забезпечується прове-денням експерименту. Зрозуміло, що названі типи соціологічних досліджень у чис-тому вигляді майже не зустрічаються. Як правило, в одному до-слідженні поєднуються елементи різних типів. Особливість соціологічних досліджень конкретної соціальної дійсності полягає в тім, що аналіз, узагальнення й висновки ґрун-туються на фактичному матеріалі, одержаному самим дослідни-ком. Отже, ефективність досліджень, надійність їх результатів багато в чому залежать від якості використаних статистичних да-них, правильного вибору методики, належної організації дослі-дження, додержання певних принципів. Так, у соціологічних дослідженнях необхідно враховувати принцип детермінізму, який передбачає наявність об'єктивно іс-нуючих форм взаємозв'язку явищ. Соціолог фіксує багатоманітні зв'язки між так званими змінними, які бувають залежними і неза-лежними. Перші — це ті, які зазнають впливу інших явищ, другі — самі справляють вплив. Наприклад, організація робочого місця справляє вплив на продуктивність праці робітника, але остання не має такого впливу на організацію робочого місця. Іншим принципом соціологічного дослідження є те, що об'єктом уваги мають стати типові факти, тобто ті, що повто-рюються, а не випадкові, поодинокі. Соціологами має враховуватися також принцип генералізації, що буквально означає «узагальнення». Соціологія, як стверджу-вав П. Сорокін, вивчає «родові властивості» суспільних явищ. Проте виявлення «родових властивостей» не є простою констатацією загального в явищах. Соціологічна уява харак-теризується, як пише сучасний класик соціології Р. Мілле, віднесенням малого до великого, розглядом особистого в кон-тексті суспільного. Організація будь-якого прикладного соціологічного дослідження передбачає розподіл функцій і здійснюється послідовно в чотири етапи: розробка програми і робочого плану дослідження; здійснення підготовчо-організаційних робіт; збирання емпіричного матеріалу; аналіз результатів дослідження і розробка рекомендацій. Надзвичайно важливим є початковий етап, на якому розроб-ляють програму, котра визначатиме загальні обриси досліджен-ня, а також його робочий план. Робочий план дослідження складають на підставі програми, але на відміну від неї план має оперативний характер. Він визна-чає послідовність проведення дослідження, його процедур. По-няття «процедура» стосується як дослідження в цілому, так і окремих його стадій та означає певну послідовність усіх опера-цій, комплекс організаційних і пізнавальних дій дослідження. Загальна процедура дослідження містить такі види робіт: роз-робка програми і робочого плану дослідження; підбір, підготовка та інструктаж виконавців; розробка та розмноження інструмен-тарію; збирання первинної соціологічної інформації (анкетуван-ня, інтерв'ю тощо); опрацювання матеріалів дослідження (статис-тичне й математичне); аналіз результатів дослідження та розроб-ка рекомендацій. Разом з тим кожний із цих видів робіт відносно самостійний і передбачає різні способи та засоби розв'язання до-слідних завдань. Процедура інтерв'ю, наприклад, включає роз-робку опитувального листка, відбір респондентів, підготовку ін-терв'юерів, саме опитування. У робочому плані зазначають ка-лендарні строки проведення конкретних видів робіт, матеріальні та трудові затрати. Завершення розробки плану дослідження є формальною підста-вою для початку робіт безпосередньо на об'єкті дослідження, тобто початку другого етапу дослідження — підготовчо-організаційного. Успіх соціологічного дослідження значною мірою залежить від правильного добору, своєчасної підготовки та навчання його виконавців. У зв'язку з цим особливе місце в організації робіт другого етапу дослідження відводиться пояснювальній роботі, яка передбачає інструктування всіх учасників дослідження, ого-лошення відповідних розпоряджень та наказів, використання з цією метою засобів масової інформації та пропаганди, читання лекцій, організацію бесід на робочих місцях. На цьому етапі проводиться дослідження для перевірки надійності інструменту, йо-го коригування, розробка остаточних його варіантів. На третьому етапі здійснюють роботи згідно з розробленою програмою соціологічного дослідження з використанням віді-браних соціологічних методів (аналіз документів, опитування, спостереження тощо), збирають конкретну інформацію і запов-нюють підготовлені раніше макети таблиць. На четвертому етапі матеріали емпіричного соціологічного до-слідження обробляються, як правило, на ЕОМ з використанням різ-них методів економічної математики, статистики з метою визна-чення та кількісної оцінки впливу різних чинників на досліджу-ваний об'єкт. Нарешті, на підставі одержаної кількісної інформації про розви-ток соціальних явищ, процесів проводиться змістовний аналіз даних, робляться узагальнення, висновки, вивчаються виявлені тенденції і, якщо це потрібно, розробляються рекомендації щодо їх коригуван-ня. Завершується цей етап складанням звіту про виконане дослі-дження з викладенням його результатів, висновків, рекомендацій. Результати соціологічних досліджень можуть бути викладені в різних формах. Це може бути певна соціологічна інформація, яка сама собою є багатим джерелом відомостей про соціальні явища, процеси. Використання її допомагає розібратися в багатьох соці-альних проблемах. Для розв'язування конкретних завдань можуть розроблятися практичні пропозиції, наприклад, щодо усунення стримуючих і активізації сприяючих чинників позитивних змін досліджуваного явища, запровадження певних коригуючих заходів. У результаті проведеного дослідження соціологи можуть запро-понувати також низку методичних розробок (вказівок чи заходів), метою яких є пошук шляхів цілеспрямованого вдосконалення соці-альних організацій, сприяння позитивним соціологічним змінам, оптимізація соціальної структури соціальних спільнот. На підставі матеріалів соціологічного дослідження можуть розроблятися соціальні проекти — конкретні пропозиції щодо застосування нових форм організації, управління тощо. Методичні матеріали й соціальні проекти подаються у вигляді соціальних технологій. Завершується соціологічне дослідження складанням поясню-вальної записки і звіту за результатами дослідження. До звіту оформляються додатки. У додатках уміщують таблиці, дані яких ілюструють положення всіх розділів звіту. Тут також подають основні методичні матеріали, за якими велося дослідження. Звіт має бути максимально коротким і концентрувати основну увагу на висновках та рекомендаціях. У ньому доцільно подати ін-формацію про завдання дослідження, в які строки його було про-ведено, які джерела інформації було використано. Формулюючи основні результати дослідження, важливо наголосити на наявності соціальних проблем та чинників, що заважають їх розв'язанню. Найважливіші положення звіту мають бути проілюстровані пере-конливими статистичними даними, що не потребують особливих пояснень. До запропонованих заходів слід додати висновки щодо очікуваного від них економічного й соціального ефекту, означити способи контролю успішності нововведень і дати перелік служб, органів управління, відповідальних за їх здійснення. ЛІТЕРАТУРА Андреенков В. Г. Логика социологического исследования. — М., 7. Бутенко Н. А. Анкетний опрос как общение социолога с респон-дентами. — М., 9. Воловин В. Соціологічна освіта в Україні // Соціологія: теорія, мето-ди, маркетинг. — 8. — № 1. Как провести социологическое исследование. — М., 0. Клайн П, Справочное пособие по конструированию тестов. — К., 4. Королев Ю. Г. Выборочный метод в социологии. — М., 5. Математико-статистические методы анализа данных в социологических исследованиях. — М, 0. Математические методи в социологическом исследовании. — М, 1. Миллс Р. Интеллектуальное мастерство // Социол. исследования. — 4. — №1. Осипов Г. В., Андреев 3. П. Методи измерения в социологии. — М., 7. Паниотто В. К, Максименко В. С. Количественные методы в социологическом исследовании. — К., 2. Паніна Н. В. Технологія соціологічного дослідження. — К., 6. Рабочая книга социолога. — М., 5. Смелзер Н. Социология. — М., 4. Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. — М., 2. Социологическая информация в ЗВМ: сбор, хранение, контроль, редактирование. — Л., 3. Шаленко В. Н. Программа социологического исследования. — М., 7. Ядов В. А. Социологическое исследование: методология, програм-ма, методы. — М., 7.
1 2 3 4 5 Категория: Соціологія \| Добавил: DoceNt (10.08.2016)
Просмотров: 341 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: