Пятница, 29.11.2024, 00:44
Главная Регистрация RSS
Приветствую Вас, Гость
Меню сайта
Категории раздела
Архітектура [235]
Астрономія, авіація, космонавтика [257]
Аудит [344]
Банківська справа [462]
БЖД [955]
Біографії, автобіографії, особистості [497]
Біологія [548]
Бухгалтерській облік [548]
Військова кафедра [371]
Географія [210]
Геологія [676]
Гроші і кредит [455]
Державне регулювання [154]
Дисертації та автореферати [0]
Діловодство [434]
Екологія [1309]
Економіка підприємств [733]
Економічна теорія, Політекономіка [762]
Економічні теми [1190]
Журналістика [185]
Іноземні мови [0]
Інформатика, програмування [0]
Інше [1350]
Історія [142]
Історія всесвітня [1014]
Історія економічна [278]
Історія України [56]
Краєзнавство [438]
Кулінарія [40]
Культура [2275]
Література [1585]
Література українська [0]
Логіка [187]
Макроекономіка [747]
Маркетинг [404]
Математика [0]
Медицина та здоров'я [992]
Менеджмент [695]
Міжнародна економіка [306]
Мікроекономіка [883]
Мовознавство [0]
Музика [0]
Наукознавство [103]
Педагогіка [145]
Підприємництво [0]
Політологія [299]
Право [990]
Психологія [381]
Реклама [90]
Релігієзнавство [0]
Риторика [124]
Розміщення продуктивних сил [287]
Образотворче мистецтво [0]
Сільське господарство [0]
Соціологія [1151]
Статистика [0]
Страхування [0]
Сценарії виховних заходів, свят, уроків [0]
Теорія держави та права [606]
Технічні науки [358]
Технологія виробництва [1045]
Логістика, товарознавство [660]
Туризм [387]
Українознавство [164]
Фізика [332]
Фізична культура [461]
Філософія [913]
Фінанси [1453]
Хімія [515]
Цінні папери [192]
Твори [272]
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Главная » Статьи » Реферати » Соціологія

РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: Соціальне програмування та прогнозування в управлінні
Соціальне програмування та прогнозування в управлінні

Управління соціальним розвитком орга-нізації має ґрунтуватися на соціальному проектуванні, нормуванні, соціальному прогнозуванні, моделюванні, програму-ванні. Отже, основним документом має бути не план, а програма соціального розвитку — докладний виклад основних
завдань і цілей діяльності організації, окремих її структур і чле-нів. Розробка такої програми розпочинається з аналізу вихідної ситуації.
Наступним етапом є визначення перспективи. Цей процес ґрунтується на порівнянні нормативної та прогнозної моделей явища, яке вивчається. Спочатку визначають можливі варіанти розвитку досліджуваної соціальної системи, а також соціальні наслідки практичних управлінських заходів.
Наприклад, у результаті вивчення даних соціального паспорта підприємства виявилася тенденція плинності деяких категорій висококваліфікованих працівників. Слід чітко з'ясувати, як може змінитися ця тенденція в майбутньому із соціальною переорієн-тацією виробництва, появою комерційних структур, ринку робо-чої сили, що може зробити саме підприємство.
Для того щоб правильно вибрати напрям соціального розвитку організації (подолання соціальної апатії працівників, поліпшення виконання службових обов'язків, посилення соціального контро-лю, оздоровлення соціально-психологічного клімату, згуртування колективу, удосконалення стилю керівництва, підвищення змістов-ності праці, оптимізація соціальної структури, забезпечення трудової мотивації робітників тощо), потрібно побудувати нормативну мо-дель. Можна при цьому орієнтуватися на інші споріднені організації, тобто на усереднені стандарти (розмір заробітної плати, забезпе-чення комунальними послугами, різними соціальними благами то-що) або на максимально чи мінімально можливі залежно від наявних коштів.
Кожний із цих варіантів є певною перспективою соціального розвитку організації і може сприйматися як нормативна модель. Порівняння того, що хочеться мати через певний час, з реальним розвитком соціальних процесів у майбутньому сприятиме правиль-ному вибору рішення.
Для складання системи практичних заходів і контролю за їх реалізацією, що є наступним етапом розробки програми соціаль-ного розвитку, слід розробити «дерево управлінських рішень». Для цього визначають якомога повніший перелік заходів, ново-введень, аналізують їхній взаємозв'язок і вплив (позитивний, не-гативний) на ситуацію, яка досліджується.
Науково обґрунтованим способом запровадження практичних заходів є соціальне проектування.
Далі йдуть стадії перевірки й оцінки роботи. Одним із засобів перевірки нововведень, що пропонуються, є експеримент, який можна трактувати в цьому разі як практичне використання нова-цій в обмеженому масштабі з метою виявлення можливості ши-рокого запровадження таких.
Призначення експерименту полягає в отриманні такої інфор-мації про якості запропонованої новації, котру неможливо отри-мати попереднім прогнозуванням.
У соціологічному вивченні системи управління особливе міс-це посідає соціальне прогнозування як конкретне уявлення, передбачення судження про подію, стан соціального об'єкта в майбут-ньому. Його не слід плутати із соціальним плануванням. Назвемо такі особливості соціального прогнозування:
формулювання мети соціального прогнозування порівняно з плануванням має загальніший і абстрактніший характер. Мета соціального прогнозування — на основі аналізу стану і поведінки соціальної системи в минулому, а також вивчення тенденції змі-ни чинників, що впливають на неї, визначити кількісні та якісні параметри її розвитку в перспективі, розкрити зміст ситуації, в яку потрапить система;
соціальне прогнозування на відміну від планування забезпе-чує лише інформацію для обґрунтування рішень і вибору методів планування, указує на можливі шляхи розвитку в майбутньому, а соціальне планування визначає, який із цих шляхів вибирає су-спільство.
план містить уже готові рішення і є директивним докумен-том, що визначає їхній зміст, період проведення, відповідальних осіб, потрібні для цього кошти тощо. Прогноз як наукове знання про майбутній стан соціальних процесів і явищ має ймовірнісний характер, план — однозначна варіантна модель.
Розрізняють різні види соціального прогнозування.
За проблемно-цільовим критерієм соціальне прогнозування поділяється на пошукове й нормативне. Пошукове соціальне про-гнозування полягає у визначенні ймовірнісного стану об'єкта управління в майбутньому на основі аналізу особливостей його розвитку в минулому. Нормативне прогнозування — це визна-чення засобів для досягнення бажаного стану об'єкта чи заданої мети.
За критерієм часу соціальне прогнозування поділяється на оперативне, короткотермінове і довготермінове.
Соціальне прогнозування використовує такий специфічний метод, як експертне опитування — соціальна експертиза. Експерт-не опитування належить до якісних методів соціального прогно-зування. Воно ґрунтується на логічному аналізі, проводиться за загальними принципами, має на меті виявлення довготермінових проблем і визначення способів їх розв'язання.
Для характеристики об'єкта управління соціальна експертиза здійснюється відповідно до досвіду експерта, знань про особли-вості функціонування і розвитку досліджуваного об'єкта. Інфор-мація при цьому збирається проведенням безпосередніх з допо-могою преси чи поштового зв'язку спеціалізованих експертних опитувань населення.
Процес соціальної експертизи включає такі процедури:
підбір експертів та оцінка їх компетентності;
розробка анкет для опитування експертів;
отримання інформації від експертів (експертний висновок);
оцінка узгодженості думок експертів;
оцінка вірогідності результатів;
складання програми для опрацювання експертних висновків. Для прогнозування соціального прогресу на десятки років наперед ученими використовуються досконаліші науково-організаційні методи отримання експертних оцінок. Серед них, зокрема, дуже популярний метод Дельфі. Він передбачає складну процедуру отримання й математичного опрацювання відповідей. Прогнозування цим методом ґрунтується на дослі-дженні об'єкта й об'єктивних знаннях про нього з урахуван-ням суб'єктивних поглядів та думок експертів. За допомогою Дельфі-методу виявляється, яке судження опитуваних з того чи того питання переважає. При цьому велику роль відіграють інтуїція та досвід експертів, а тому цей метод не завжди є без-помилковим. З огляду на це Дельфі-метод доцільніше викори-стовувати в простих випадках — складання короткотерміно-вих прогнозів, передбачення локальних подій тощо. Проте його використання (на додаток до інших методів) для довго-термінового, комплексного, глобального передбачення підви-щує надійність прогнозів.
Щоправда, метод експертного опитування досить складний. Він потребує великих витрат часу на кожному з етапів його ор-ганізації, високої кваліфікації експертів, базується на інтуїції і суб'єктивних судженнях опитуваних, а отже, не забезпечує на-лежної точності. Тому в соціальному прогнозуванні часто корис-туються кількісними методами моделювання. Залежно від ма-тематичної техніки, що на ній вони ґрунтуються, ці методи по-діляються на:
екстраполяційні (трендові). Екстраполяція — один з най-важливіших методів сучасного прогнозування, що полягає в пе-ренесенні висновків, одержаних у результаті вивчення однієї час-тини явищ та процесів, на іншу однорідну сукупність, на інший час. Це багатомірний метод математичної статистики, що засто-совується зазвичай для виміру взаємозалежностей між ознаками соціальних об'єктів і класифікації ознак з урахуванням цих залеж-ностей;
факторні (аналітичні). Фактор — рушійна сила, причина будь-якого процесу, явища; суттєва обставина в будь-якому про-цесі, явищі;
евристичні — сукупність логічних прийомів і способів ро-зумового мислення, у тім числі імітаційні та ігрові моделі. Ці ме-тоди є предметом вивчення інших наукових дисциплін.
Отже, соціальне прогнозування ґрунтується на опануванні об'єктивних закономірностей науково-технічного і соціально-го прогресу та моделюванні варіантів майбутнього розвитку з метою формування, мотивування й оптимізації перспективних рішень.
Вітчизняний досвід соціального прогнозування свідчить, що спрогнозувати розвиток соціальних процесів на 5—10 і більше років наперед дуже важко, ,3а радянських часів було велике ба-жання визначити майбутні горизонти розвитку окремих соціаль-них процесів, а також суспільства в цілому.
Для цього використовувались усі можливі методи — від гаряч-кових пошуків відповідей у теорії марксизму-ленінізму до мані-пуляцій статистичними даними. Саме тоді народився афоризм: «Є брехня, є велика брехня і є статистика». Але прогнози, що ґрунтуються на брехні, нічим іншим, крім брехні, бути не мо-жуть. Саме через це керівництво КПРС так і не помітило початку розвитку в суспільстві багатьох негативних соціальних процесів, а в кінцевому підсумку втратило владу.
Недостатня ефективність радянського соціального прогнозу-вання полягала не тільки в тім, що воно базувалося в основному на умоглядних постулатах, на самому лише бажанні досягти чо-гось ліпшого. Найстрашнішим недоліком був брак комплексності в прогнозуванні соціальних змін. Багато соціальних прогнозів робилося ізольовано від процесів, що відбувалися в політиці, економіці, духовному світі людини; офіційна статистика охоп-лювала лише певні історичні проміжки часу, що не давало змо-ги застосовувати складні методи екстраполяції, спотворювало реальність.

Література
Васильєв Ю. П. Управление развитием производства: опыт США. — М., 9.
Грепсон Дж., О'Делл К. Американский менеджмент на пороге XXI века. — М., 1.
Дворецька Г. В. Соціологія праці: Навч. посібник. — К., 1.
Дворецкая Г. В., Махнарылов В. П. Социология труда. — К., 0.
Кравченко А. И. Прикладная социология и менеджмент. — М., 5.
Полторак В. А. Соціологія: Основи соціології праці та управління. — К., 2.
Радугин А. А., Радугин К. А. Введение в менеджмент: социология организаций и управления. — Воронеж, 5.
Слепенков И. М., Аверин Ю. П. Основи теории социального управления. — М, 0.
Соціологія праці та управління: Термінологічний словник-довідник / Відп. ред. В. А. Полторак. — К., 3.
Категория: Соціологія | Добавил: DoceNt (28.08.2016)
Просмотров: 274 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *: