РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: Сленг як явище молодіжної субкультури - Соціологія - Реферати - Каталог статей

Сленг як явище молодіжної субкультури План Поняття сленгу, його коротка характеристика. Деякі відомості з історії проблеми. Особливості проблеми для України. Взаємодія сленгу та інших форм арго Арго (від франц. argot – просторіччя) – соціальний діалект; відрізняється від літературної мови специфічною лексикою і вимовою, але не має власної граматичної й фонетичної систем. різної форми герметизації на прикладі взаємодії із субкультурою наркозалежних. Використання сленгізмів у ЗМІ. Додаток: короткий словник найбільш поширених сленгізмів. 1. Молодіжний сленг є засобом спілкування великої кількості людей, об’єднаних віком, та й то досить умовно. Носіями сленгу є, як правило, люди 12 - 30 років. Однак, ми не можемо погодитися з думкою деяких дослідників, що сленг обслуговує лише незначне число життєвих ситуацій (на цій позиції стоять Лапова Е.Б. О молодежном жаргоне // Русский язык. - Минск, 1990. - Вып.10; Подюков И.П, Маненкова Н.Ю. Жаргонизированная лексика и фразеология в обиходно-разговорной речи молодежи // Лингвистическое краеведение. - Пермь, 1991; Уздинская Е.В. Семантическое своеобразие современного молодежного жаргона. // Активные процессы в языке и речи. - Саратов, 1991). Сленг охоплює практично всі області життя, описує практично всі ситуації, крім нудних, оскільки сленговое слово народжується як результат емоційного ставлення мовця до предмета розмови. Сленг — це постійна словотворчість, в основі якої лежить принцип мовної гри. Нерідко саме комічний, гральний ефект є головним у сленговом тексті. Молодій людині важливо не тільки "що сказати", але і "як сказати", щоб бути цікавим оповідачем. Етимологія слова „сленг” невідома. Уперше термін slang був зафіксований у 1750 році зі значенням "мова вулиці". У сучасних словниках зустрічається як мінімум два основних тлумачення слова сленг: по-перше, особлива мова підгруп чи субкультур суспільства; по-друге, лексика широкого вживання для неформального спілкування[8]. При цьому, друге значення у сучасній лексикографії превалює над першим. "Сленг займає проміжне становище між усім відомими словами і виразами для неформального спілкування і лексикою вузьких соціальних груп"[7]. Тому в англомовній лексикографії проблема полягає не в тому, щоб відокремити сленг від жаргону Жаргон (від франц. jargon та галло-романського gargone – базікання) – мова якоїсь вузької соціальної чи професійної групи, не зовсім зрозуміла для сторонніх. Словник іншомовних слів./Під ред. О.С. Мельничука.-К., 1974. й арго, а в тому, щоб зафіксувати перехід слів зі сленгу в розмовну мову (popular speech). Таким чином, під молодіжним сленгом ми розуміємо сукупність постійно трансформованих мовних засобів високої експресивної сили, що використовуються в спілкуванні молодими людьми, які перебувають у фамільярних, дружніх відносинах. Письмові тексти, хоча вони відображають лише малу частку всіляких говорів і в них чутні тільки окремі звуки живого вуличного різноголосся, доводять існування різноманітних арго в різні культурно-історичні епохи. При цьому саме ті тексти, у яких використаний потенціал так званих знижених стилів, є найбільш багатими, експресивними, хвилюючими навіть для сучасного читача. З пам’яток літератури Київської Русі тут доречно згадати "Моління Данила Заточника", про тональність якого не вщухають суперечки і донині; "Сповідь" протопопа Аввакума, шалена лайка якої звучить зовсім не книжно, але жваво і природно. Але все-таки за цими джерелами, неможливо уявити повною мірою усне мовлення Київської Русі, тому нам залишається лише шкодувати, що цілеспрямоване вивчення й опис вітчизняних розмовних стилів почався лише у ХІХ столітті. Вперше жаргонна лексика широкого вжитку була представлена в лексиконі Микуцкого (Микуцкий С. Материалы для сравнительного и объяснительного словаря русского языка и других славянских наречий. - СПб., 1832) і, звичайно, у словнику Даля. Більшість інших досліджень ненормативної (не плутати з „нецензурною”) мови велося, в основному, у формі лексикографічних описів мови окремих соціальних і професійних груп: злодіїв, жебраків, бродячих торговців і ремісників. Так В.Боржковський склав словник таємної мови кобзарів (Киевская Старина. - 1889. - № 9), а Ф.Ніколайчик - таємної мови подільських жебраків (Киевская Старина. - 1890. - № 4)[3]. На рубежі століть великий інтерес був спрямований як на професійні і групові жаргони, так і на мову кримінального світу. Найбільш цікавим дослідженням у цій області є "Блатная музыка" В.Трахтенберга (С.-П., 1908), що включає біля чотирьохсот словникових одиниць. Бурхливий сплеск у вивченні різних шарів мови відбувся після революції 1917 року. У 1918 році був створений Інститут живого слова, що займався проблемами соціальної діалектології. У 20-і—30-і роки з’являються роботи Є.Д.Поліванова, Л.П.Якубинського, Б.А.Ларіна та інших дослідників, що розглядали проблеми жаргонів, арго, умовних дитячих мов і т.п. При цьому часом "мова революції" сприймається як "революція мови". Мова бідняків, люмпен-пролетаріату часом зводиться в ранг "мови майбутнього"[4]. Або ж, навпаки, викликає відторгнення, розглядається як небезпечна безкультурність, що загрожує чистоті і цілісності мови. Вплив "блатної музики" на розмовну і літературну мову в нашій країні, що пережила безліч катаклізмів, пройшла через табори і в'язниці, - це факт, що не підлягає сумніву, але викликає суперечливе емоційне ставлення. У Радянському Союзі жаргон кримінального світу став досліджуватися, переважно з криміналістичної, а не соціо-лінгвістичної точки зору. Так з'явилися численні словники для службового користування з грифом "Не підлягає розголошенню". Складені працівниками карного розшуку, вони перевершували аналогічні роботи філологів за кількостю словникових одиниць, але поступались за якістю аналізу і подачею матеріалу. Багато суто філологічних праці з "фені" публікувалися за рубежем[2].Усе це утруднювало обмін матеріалами і думками серед дослідників і негативно позначалося на якості їхніх праць. У третьому - четвертому десятилітті двадцятого століття численні публікації були присвячені проникненню злодійського арго в мову молоді[5]. При цьому, ставлення науковців до цього явища було переважно негативним. На таких пуританських позиціях було непросто вибудувати серйозні дослідження. Тому активне вивчення молодіжної мови як явища, що проводилося в 60-70-і роки [6] сформувало більш наукове і менш емоційне ставлення до природних мовних процесів. Проте, ліберально настроєним науковцям усе ще доводилося відстоювати свої права на вивчення "низьких" матерій. К.Косцинський у 1968 році писав: "Лихо нашої лексикології як і раніше полягає в тому, що вона досліджує головним чином "гарні" слова і з бридливістю класної дами з інституту для шляхетних дівчат, піднявши свої крохмальні спідниці, обходить стороною "погані" слова". У часи „перебудови” відбувся справжній "бум" у вивченні знижених стилів мови. Це було обумовлено вибухом громадянських і мовних свобод. Стрімкі соціальні процеси спричинили значні зміни в стилістиці усної і письмової мови. А науковці одержали багате джерело матеріалу для досліджень і можливість вивчати й обговорювати в пресі будь-яку область мови. Стало можливим вийти за рамки спостереження за розмовною мовою і просторіччям і взятися за "блатну музику", табуйовану лексику, жаргони хиппи, наркоманів і кримінальних структур, не мотивуючи своє дослідження бажанням допомогти правоохоронним органам, підвищити культуру мови і т.п. На жаль, поряд із серйозними матеріалами з'явилося безліч публікацій, що експлуатують інтерес пересічного читача до ницих предметів. Однак вони досить швидко переситили публіку і перестали приносити серйозний фінансовий прибуток, внаслідок чого в наші дні практично зникли з книжкового ринку. У 80і – 90і роки намітилися нові тенденції в дослідженні неформальної молодіжної мови. Її стали вивчати в контексті мови міста. Питання культури мови в дослідженнях цього періоду практично не обговорюються; термін "жаргон" цілком втрачає зневажливий значеннєвий відтінок. На сьогодні, кількість наукових праць, присвячених молодіжній розмовній мови значно скоротилася. Періодичні видання і збірники філологічних праць відзначають схожу тенденцію. Увага більшої частини дослідників переключилося на ідіостилі сучасних письменників, а також на різні корпоративні жаргони, що з'являються слідом за новими професіями і родами діяльності: менеджментом, обслуговуванням комп'ютерів, юриспруденцією і т.д. Думаємо, це почасти відбувається тому, що лексичний матеріал для цих досліджень набагато простіше зафіксувати, описати й укласти в термінологічні рамки. Тепер слід сказати декілька слів з приводу сленгу у мовно-соціальній культурі української молоді. Найважливішим фактором творення різноманітних форм арго в українському мовному середовищі залишається „постімперський” культурний синдром: збереження і навіть посилення російсього впливу на вітчизняну лексику, а особливо ненормативну. Фактично, у цій сфері розвиненою є лише українська лайка, та й то, останнім часом вона носить усе більш фольклорно-етнографічний характер. Слід констатувати відсутність національної форми сленгу, „фені” та інших форм арго. Натомість наявним є калькування російських лексичних одиниць на рівні транслітераційної їх „українізації”: „гониво” — „гоніво”, „отстой” — „відстій” і т.п. Надалі в цій роботі ми наводими російський (по-суті, оригінальний) та український (по-суті, скалькований) варіанти сленгових виразів. Причин вищенаведеного явища декілька. По-перше — це існування консервативної „радянської мафії” — кримінальних структур інтернаціонального, міжслов’янського характеру, переважно (якщо не виключно) російськомовних, і зростання контактів сучасної молоді з даними соціальними шарами. По-друге — це відсутність історичних можливостей розвитку національного урбаністичного соціуму, одним з головних культурних аспектів якого і є арго (сленг, „феня” і под.). Адже, ще починаючи з XIV-XV ст.ст. — періоду бурхливого розвитку середньовічної міської культури на Україні — наш народ не мав власної держави, а переважну більшість міського населення складали поляки (згодом, на Наддніпрянщині, росіяни), євреї та, дещо менше, представники інших етносів — циган, німців, вірмен та ін. Саме вони і сформували міську розмовну культуру, молодіжним проявом якої і є сленг. 2. Жаргонізми наркоманів, як буде доведено далі, потрапляючи в молодіжну мову, метафорично переосмислюються і набувають більш загального значення. Тобто, лексика наркоманів обслуговує лише вузьке семантичне поле, описуючи найбільш важливі для цього мікросоціуму предмети і ситуації: назви наркотиків, маніпуляції з ними, а також відчуття, пов'язані зі станом сп'яніння. А молодіжна мова додає їм більш широкого значення, не прив'язаного з будь-яким значеннєвим діапазоном. При цьому запозичуються переважно слова, що змальовують почуття і стани, і цей процес носить спекулятивний характер, тобто арготизм прикріплюється до поняття, що вже має словесне вираження в літературній мові. Про культурний аспект проникнення наркотичних арготизмів у мову молоді сказано чимало. Слід зазначити, що запозичення лексем однієї форми арго іншою демонструє соціальні зв'язки між носіями цих підмов, а не безкультурність, аморальність і т.п. Широке поширення лексики наркоманів підтверджує наявність культурних зв'язків між людьми залученими до вживання наркотиків і вільних від залежності. Причому, за нашими спостереженнями, активне використання наркотичних жаргонізмів у прямому і переносному значенні нерідко утримує "прикордонний" контингент молоді від вживання зілля. Оскільки для багатьох з них видимість "причетності" достатня для придбання авторитету серед однолітків і високої самооцінки. А жаргонування (на рівні лексики, фразеології і тексту-"байки") дає цю можливість підліткам з розвитим почуттям мовного стилю. Широта застосування запозичених жаргонізмів обумовлює і деякі граматичні зміни в їхньому використанні. Так, багато дієслів, що у мові наркоманів вживаються тільки в односкладних безособових реченнях, у молодіжній мові можуть виконувати роль присудка двоскладної конструкції. Наприклад, наркоман скаже: «Мене ПРЁТ/ПРЕ від цієї фігні», - а від молодої людини можна почути: «Мене ПРЁТ/ПРЕ цей музон». Деякі дієслова, перемістившись із жаргону наркоманів, змінюють способи керування другорядними членами. Наприклад, дієслово (ЗА)ГРУЗИТЬ/ГРУЗИТИ в мові наркомана не може мати додатку в орудному відмінку (тобто не говорять, чим можна (ЗА) ГРУЗИТЬ/ГРУЗИТИ — це, на думку носія арго, очевидно). Однак молоді люди можуть розширити вираз: «Дістав ГРУЗИТЬ/ГРУЗИТИ тупими байками» і т.п. Подібним чином слово ГНАТИ в наркоманів використовується без додатку в знахідному відмінку, а молоді люди розширюють можливості цього дієслова до керування другорядними членами. Молодіжна мова не тільки використовує готові мовні одиниці жаргону наркоманів, але і створює нові слова із запозичених продуктивних коренів. При цьому активно діють префіксальний (ГРУЗИТЬ/ГРУЗИТИ (нарк.) > ПРОГРУЗИТЬ/ПРОГРУЗИТИ (мол.) і суфіксальний (ДЕЦИЛ (нарк.) > ДЕЦИЛЬНЫЙ/ДЕЦИЛЬНИЙ (мол.) способи словотвору. Окремо слід зазначити каламбур, як засіб освоєння запозиченої лексики. Отримане таким методом слово, як правило, має форму загальнолітературної одиниці і значення освоєного жаргонізму. Наприклад: ГРУЗИТЬ/ГРУЗИТИ (нарк.) - У стані наркотичного сп'яніння завзято і наполегливо висловлювати свої думки, нав'язуючи їх слухачу. > ГРУЗИТЬ/ГРУЗИТИ (мол.) - Напористо і завзято висловлюватися на тему, що не цікавить слухача, що тяготиться розмовою. > ГРУЗ - тяжка мова, яку доводиться вислуховувати; ГРУЗ'ИЛО - людина, яка постійно нав'язується з довгими неприємними розмовами, зазвичай про свої проблеми; ГР'УЗЧИК - те ж, що грузило. До особливостей освоєння наркотичних жаргонізмів можна також віднести постійну розробку продуктивних метафор. Так, деякі слова, проникнувши в молодіжну мову, здобувають переносне значення і починають обростати фразеологічними виразами і новими метафорами. Наприклад: КР'ЫША/ДАХ (нарк.) - свідомість, розум. > КР'ЫША/ДАХ (мол.) - розум. > БЕЗ КР'ЫШИ/ДАХУ, БЕЗКР'ЫШНЫЙ (частіше— БЕЗБАШЕННЫЙ/БЕЗБАШЕНИЙ) — нерозумний, непередбачливий, надмірно ризиковий (означення).[1] 3. За нашими спостереженнями, видання, у мовну політику яких входить використання в публікаціях молодіжного сленгу, поділяються на дві основні групи. Першу можна умовно назвати "Ті, що розмовляють сленгом". Найяскравішим представником цього типу є російська щотижнева газета "Молоток". Видання першого типу ставлять перед собою мету спілкуватися з аудиторією її мовою (зрозуміло, як вони її собі уявляють). При цьому журналісти намагаються перенести на папір особливості розмовного синтаксису: збивчивчивість мови, "рвані" фрази, велика кількість, у тому числі і новомодних, вставних слів ("прикинь"), оціночних конструкцій ("отстой", "улет"), вигуків, накшталт "йоу-йоу", "уау" ("вау"), "лайла-лайла", "бла-бла-бла" і т.п. У цих виданнях відсоток сленгизмів у текстах досить високий. У деяких матеріалах (наприклад, у гороскопах Світлани Да — газета "Молоток") він досягає 40-50%. У середньому по виданню ця цифра дорівнює приблизно 8% за рахунок того, що запрошені автори, що висвітлюють серйозні теми, звичайно уникають строгого дотримання стилістиці газети. На сленгізми, що походять від наркоманских жаргонізмів, приходиться менш 1% друкованого тексту. "Я, как любая нормальная муренка, тащусь от серебра" (Евгеша Сулимова, читачка „Молотка” А как почистить серебро? // Молоток. - 2000. - № 33. - С. 7). У виданнях, що "говорять на сленгу", літературні працівники схильні до власної "сленготворчості", а також до привнесення на сторінки видання слів, використовуваних у вузьких колах дружніх компаній. Наприклад, газета "Молоток" ввела в мову своїх публікацій слова "крендель" ("молодий чоловік") і "мурена" ("дівчина"), що не є широко розповсюдженими в молодіжному середовищі (більш поширеними є слова „пацан” і „тёлка”). Цими жаргонізмами стали користатися всі постійні автори газети, художники назвали "крендиксами-мурениксами" комікси про взаємини хлопців і дівчат. У результаті читачі "Молотка" сприйняли цю мовну гру і стали користуватися "кренделями" і "муренами" у листах до редакції. "Я, как любая нормальная муренка, тащусь от серебра" (Евгеша Сулимова, читачка „Молотка” А как почистить серебро? // Молоток. - 2000. - № 33. - С. 7). У редакції газети "Молоток" є навіть спеціальний Сленговик для службового користування, за допомогою якого редактор "оживляє і бадьорить" нудні тексти. Вирізки зі Сленговика друкуються в кожному номері газети. Ставитися до такої пропаганди сленгу можна по різному, але очевидно, що використовуваний у розумних межах цей прийом користується популярністю серед читачів і їм приємно мати спільну з улюбленим виданням мову. Тут можна провести аналогію із жаргоном окремої родини, компанії, класу в школі, що високо цінується його носіями і робить співтовариство людей більш міцним, дозволяє відрізняти своїх і чужих. Друковані видання, що говорять на сленгу, стилістично і за духом близькі молодіжному каналу MTV. Це помітно по темах, що у них висвітлюються, по кумирах, яких журналісти підносять читачу. У газеті "Молоток" практично щотижня знаходиться місце для повідомлень про DJ-їв каналу чи для інтерв'ю з ними. На останній сторінці видання довгий час публікувалися скетчі від імені Бивіса і Баттхеда, відомих "інтелектуалів" музичного каналу. Фактично, редакція "Молотка" намагається пресово повторити популярну телестилістику, запозичаючи вільне користування сленгом, а також теми матеріалів і знайомі образи і типи. Другий тип: "Сленгізм — експресивний засіб". До видань другого типу, що ми умовно назвемо "Сленг — експресивний засіб", відноситься велика частина молодіжних ЗМІ. Назва групи відбиває її сутність. Працівники цих газет і журналів використовують сленгізми і жаргонізми нечасто, як виразний прийом. Загальна стилістика журналістських текстів — нейтральна; частка сленгізмів невисока: вона складає не більше 1% по виданню в цілому і досягає максимум 3% в окремих матеріалах. У цих виданнях використовуються переважно ті сленгізми, що близькі до просторіччя і не мають відтінку несподіванки та новизни. Серед запозичених з жаргону наркоманів це такі слова, як "кайф", "гальмувати" і слово "відстій", що стало популярним завдяки перекладачу серіалів про Бивіса і Баттхеда. "Ніколи "Аварія" так не кейфувала..." ("Дискотеку Аварія" заносить на роздягання // Cool. - 2000. - № 21. - С. 10). "І раптом відчув, що друзі...мислять категоріями "Децл - круто, читати книжки - відстій" (Хочете вляпатися в політику? // Молодий. - 2000. № 46-47. - С. 2). У виданнях другого типу немає власної словотворчості. Їхня мова не є оригінальною візитною карткою. За стилем статей важко визначити, де вони могли бути надруковані: у "Cool", "Тусовочці", "Бумеранзі" чи "Молодому". Різниця відчувається в музичних та інших уподобаннях, а не в мові, що явно належить поколінню старше 25 років. Окремо у цьому ряді стоїть журнал "Птюч", на сторінках якого з'являється нецензурна і груба лексика, але предмету розмови про сленг це не стосується. Стійкий інтерес до варіантів розмовної мови зберігається в мережі Інтернет. Час від часу на сайтах, що мають відношення до словесності, з'являються конференції з питань культури мови , вивішуються передруки журнальних статей (наприклад, Ю.Шинкаренко "На палубі "Арго", чи похід за владою"). Деякі дослідники публікують свої роботи в мережі з метою одержати відгуки читачів, що не пов’язані з науковим світом (наприклад, робота Є.Гуц "Фізичні можливості і зовнішній вигляд людини в мовній картині світу підлітка"). Великою популярністю користуються словники "блатної музики", молодіжного сленгу, жаргону наркоманів і т.п. Автори деяких сайтов (наприклад, видавництво ЭТС на www.russianstory.com) пропонують відвідувачам брати участь у створенні різноманітних словників. Таким чином, Інтернет, як інтерактивний ЗМІ, може надати величезну допомогу науковцям, що вивчають живу розмовну мову в зборі й аналізі лексичного матеріалу, а також швидко довести результати їхніх досліджень до читаючої публіки.[I1] 4. Додаток: „Словник найбільш поширених сленгізмів” Складено на основі почутих розмов студентів НаУКМА, повідомлень в чатах, на форумі Bo.net.ua/forum та власного досвіду. Ілюстраційний матеріал підібрано з реальних діалогів.. безпонт'овий \| Поганий, неякісний, невигідний, невдалий. /Є відтінок очікувань, що невиправдалися, розчарування. Беспонтове літо. беспонт'ово – присл. від беспонтовый. Щось дівчата безпонтово скачуть.. безпонт'овка \| Ім. від безпонтовий. Про будь-який предмет, особу чи явище Як новий препод? - Безпонтовка. Йому в барі навалили півтарілки якоїсь безпонтовки. бути (сид'іти) на ізм'єні \| Бути наляканим. Весь колок на ізмєні: запитають - не запитають. в'арщик \| Поважне найменування фахівця в якій-небудь області. Вася - головний варщик по матеші. виїхати поїхати \| Розслабитися, відвернутися від проблем. Ми смикнули по стаканчику і виїхали. відключ'итися \| 1. Знепритомніти. (розм.) 2. Міцно заснути. (розм.) 3. Глибоко задуматися і не реагувати на навколишні явища. (розм.) Вибач, відключився. відкл'ючка \| Ім. від відключитися. /про стан/ Грузи - не грузи, а він у відключці. відст'ій \| Про будь-який поганий предмет, особу чи явище. /відтінок зневаги/ /звичайно оцін. констр./ Новий кліп Мадонни - повний відстій. відст'ійний – прикм. від відстій Дістав цей відстійний музон. вст'авлений \| Пригнічений, неуважний. Якийсь ти сьогодні вставлений вставл'яти \| 1. Робити статевий акт (суб'єкт - чоловік). 2. Розпікати, перемагати і т.п. /зі значенням переваги суб'єкта/ Він мені так вставив - мало не показалося! втикати \| Уважно дивитися. Втикай, яка файна дівчина! гальмувати (тормозити – в деяких похідних) \| 1. Уповільнено реагувати Ти чого гальмуєш, не выспався? 2. Гаятися, упускати можливість. Не гальмуй, а то не дістанеться. т'ормоз- про людину; ім. від гальмувати. Ну ти і тормоз. тормозн'ути - док.в. від гальмувати. Я тормознув - вона і звалила. зтормоз'ити, протормоз'ити- док.в. від гальмувати. тормозн'утий- прикм. від гальмувати. Забери свого тормознутого дружка: він мене дістав! глюкан'ути \| На мить помилково оцінити візуальний об'єкт. Ти чого? - Так, глюкануло, папика тачка. гл'юки \| Обман зору. = "здалося". Ой, препод йде…Фу, глюки. гл'ючитися пригл'ючитися \| Здаватися, увижатися. /можл. ос. і безос. ф./ Їй у траві чирик приглючився. Ломанулась - фантик. гл'ючить \| 1. Помилково оцінювати візуальний об'єкт. /перев. безос. ф./ Мене глючит зі столовки стільці тирять. 2. Протягом якогось часу робити дурні помилки одну за одною./можл. ос. і безос. ф./ З ранку глючишь - піди проспися. 3. Погано працює, через технічні недоліки. /Ну цей комп і глючить! гл'ючний \| Дурний, неякісний. Мене задовбала твоя глючна ручка. гнати \| 1. Говорити багато, нудно і безглуздо. Борисич щось жене/гонить про свою перту успішність. 2. Говорити неправду. Чесно кажу! - Не жени/гони! прогн'ати - розповісти. Никітон прогнав круту байку. прогн'ати віз - розповісти історію. проган'яти недок. в. до прогнати. гон, гоніво \| 1. Довгий, марний монолог. Припиніть гон. 2. Неправда. Гон! – Відповім/отвечу! г'онки - те ж що гон. гонщик - людин, що говорить 1. багато і нудно; 2. неправду. Ну ти і гонщик! груз'ити \| Складно і завзято висловлюватися на тему, що не цікавить слухача /можливо дод. у ор.відм./. Забодав грузити своїми проблемами! груз - важка мова, яку доводиться вислуховувати. Мені твої грузи уже ось де! груз'ило - людина, що постійно нав'язується з довгими неприємними розмовами, звичайно про свої проблеми. Ну твоя маманя і грузило! гр'узчик - те ж, що грузило. дах відірвало, знесл'о \| Док.в. до дах рве, відривається, зносить. вим. дод. у род.відм. із прийменником у//тільки безос.ф./ дах від'їхав, з'їхав, по'їхав \| Док.в. до дах від'їжджає, з'їжджає. Дах перекос'ився - те ж. Дах протік - те ж. дах їде, від’їждж'ає, з’їждж'ає, \| Про нерозумні, неадекватні думки, поводження. /вим. дод. у род.відм. із прийменником / Втріскався - дах їде. дах в дорозі - те ж. Забий, у нього дах у дорозі. дах протік'ає - те ж. Дах протікає? Зараз покрівельника із сокирою покличу. дах рве відрив'ає, зн'осить \| Про рішучі, дуже нерозумні, неадекватні думки, поведінку. /вим. дод. у род.від. із прийменником у//тільки безос.ф./ Як згадаю - дах зносить. дах, башня (лише як частина слів) \| Розум безбашений - нерозумний, непередбачливий, надмірно ризиковий /означення/ Що я без даху, щоб підставитися. д'ецил \| Мало, небагато. Смикнемо по децилу? д'ецильний - маленький. Підкинь децильный шурупчик. доган'ятися догн'атися \| Продовжити заняття чим-небудь. Відпочинемо чи догонимось? Стимулювати себе чимось. Петя догнався горілкою і покатився. забити (на) \| Стати байдужим до кого/чого, не звертати увагу. Нам сказали, шо deadline завтра.—Та забий, це гоніво. Не треба забивати на ММСД — це найважливіший для соціологів курс. завтикати \| Задивитись на когось/щось, бути неуважним. Завтикав — і головою об стовп. загруз'ити нагруз'ити прогруз'ити \| Стомити важкою розмовою; обтяжити сторонніми проблемами. /можливо дод. у ор.відм./ Батий мене загрузив, аж дах поїхав. загруз'иться нагруз'иться прогруз'иться \| Задуматися над яким-небудь питанням чи перейнятися проблемою настільки глибоко, що утруднюється перехід до інших видів розумової діяльності /можливо дод. у ор.відм./. Я цією хімією загрузився - ні хрена не розумію. зак'инуться \| З'їсти що-небудь. Нумо в столовку - закинемося. заманати \| Приносити проблеми (лише док. в.) Ти мене вже заманав! замор'очити \| Замучити незрозумілою поведінкою і/чи висловлюваннями.(розм.). замор'очка \| 1. Проблема. Йти чи не йти - от вже заморочка. 2. Незрозуміла навколишнім особливість. У кожного свої заморочки. зачіпляти \| Док.в. від чіпляти. зіскоч'ити \| Те ж, що злізти. Зіскочили з MTV. зістр'ибнути \| Те ж, що зіскочити. злізти \| Позбутися від пристрасті чи надмірної захопленості. Я зліз з регбі. ізм'єна \| Переляк, страх. кайф \| 1. Задоволення. Таке кіно - от це кайф. 2. Оціночна конструкція із загальпозитивним значенням. Ну, як Маруся? – Кайф. кайф'овий - гарний, той що приносить задоволення. Кайфовый ресторанчик. кайф'ово - добре, приємно. Кайфово прошвирнулись. кайфон'ути спійм'ати кайф злов'ити кайф \| Док.в. до кайфувати, ловити кайф. кайфув'ати лов'ити кайф \| 1.Одержувати задоволення, блаженствувати. Читаю і ловлю кайф, прикинь! 2.Перен., ірон. дуже втомитися. Я після кросу кайф зловив. ковб'асити \| Забезпечити соматичний прояв сильної нервової напруги, бурхливого переживання; = простор. бити. /тільки безос.ф./ Не можу на нього дивитися, мене ковбасить. 2. Розважатися, танцювати. І начебто напередодні не пила - так, ковбасилась півночі на танцполі і годинки в дві, як зразкова, відправилася подушку давити. 3. Псувати настрій, приносити страждання. Сиджу на іспиті, як на вогні, - так мене ковбасить. розковбас - задоволення, невтримні веселощі, щось дуже високої якості. Знамениті київські діджеї Кефір і Приват притягли усі свої прибамбаси: вертушки, шари, стовпчики - і влаштували повний розковбас. ковбаса - те ж, що розковбас. Послухай, RAMMSTEIN - дійсна ковбаса… колеса \| 1. Таблетки, ліки. Мені якісь колеса прописали, ну і горло полоскати. 2. Цукерки, які за формою й упакуванням нагадують таблетки (наприклад, "Ментос", "M&М's", "Рондо" і т.п.). Підкинь колеско, не жмись. колихати \| Хвилювати. Мене твоя думка не колише. кум'ар \| 1. Цигарки. Кумар є? 2. Дим, задуха. Ну і кумар! кум'арити \| 1.Палити. Покумарим? - Ваш тютюн. 2.Перен. синонім до „гнати” Зара заліплю по харі! — Та ти кумариш... м'іцно сид'іти \| Пристраститися. Ми щільно підсіли на Квэйк. мутити \| 1. Робити, виготовляти, писати, створювати щось. Замути реферат. 2. Спілкуватися. замутити також — організувати. Микита і Грув замутили крутий проект. 3. Почати любовні відносини. Ти в курсах, Маху з Вовчей замутила? вимутити - одержати. А як вымутить собі фірмовий CD? обкум'арений \| Неадекватний (про людину). Ти чого якийсь обкумаренный. перти \| Подобатися, радувати, робити приємність. /безос. і ос.ф./ Мене пре ця шняга. пертися - одержувати задоволення. Я пруся від Земфіри. пруха - везіння Пішла по життю пруха. непруха - невдача Суцільна непруха, хоч вішайся. п'ихати \| Курити. Борисич прогнав, типу пихкати в школі забудьте. підс'істи \| Полюбити заняття чим-небудь. /вим. дод. у знах.відм. із прийменником на/ Він підсів на бісер. підс'істи на ізм'єну \| док.в.до бути (сидіти) на ізмєні. пл'ющити \| Гнітити, стомлювати./можл. ос.ф./ Ти чого? - Життя плющить. подсад'ити \| Навернути, зацікавити. Сірого Косий на бродилки підсадив. приб'ити \| 1. Сподобатися. Мене її феньки просто прибили. 2. Здивувати. Ця фішка усіх прибила. приб'итий \| 1. Здивований. Він від дирюги вийшов сильно прибитий. 2. Розстроєний. Чогось ти прибитий, начебто тобі не налили. прих'ід \| Задоволення. Така чикса - повний прихід. проперти \| Док.в. від перти. Мене "Брат-2" просто пропер. сид'іти тащ'ити \| Те ж, що перти. Мене ця пара не тащит. тащ'итися - те ж, що пертися. Я тягнуся від Брітні Спірс. т'оркати \| 1. Вражати. Я в Штатах на таких катався. Мене не торкає. 2. Хвилювати, цікавити. Мене це все не торкає. В'їхав? 3. Подобатися. А неї торкають такі хлопці. т'оркнути \| Док.в. від торкати. Така дівчинка - мене просто торкнуло. т'оркнутий \| 1. Здивований. 2.Захоплений. 3. Про дивну поведінку. Торкнутий якийсь - носиться без справи. уд'овбаний. \| 1. Дивний, неадекватний. 2. Утомлений, замучений. Він учора був геть-чисто удовбаний. уп'иханий \| 1. Багато викурив. 2. Замучений, утомлений. Упиханий, начебто на ньому скакали чіпл'яти \| Хвилювати, привертати увагу. Мене твої заморочки не чіпляють. ш?арити \| Бути фахівцем у певній області. З “Ймовірності” у мене 100. – Та ти, я бачу, шариш ! Використані джерела. Друковані Internet Береговская Э.М. Молодежный сленг: формирование и функционирование. - М., 1996.
1 2 3 4 5 Категория: Соціологія \| Добавил: DoceNt (14.06.2016)
Просмотров: 728 \| Комментарии: 1 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: