РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:Сім'я, аспекти її соціологічного вивчення - Соціологія - Реферати - Каталог статей

Сім'я, аспекти її соціологічного вивчення Сім'я — головний осередок суспільства. Вона відіграє надз-вичайну роль у його життєдіяльності — через фізичну й соціокультурну зміну поколінь забезпечує мож-ливість існування суспільства. У сім'ї створюється найбільше суспільне ба-гатство — людина. Тут вона народжує-ться і формується як особистість. Це та клітинка, з котрої розпочинається будь-яка держава. Немає країни без сім'ї, сі-мейно-родинних відносин. Без сім'ї неможливе відтворення населення, його соціалізація і, нарешті, неможливе утворення всіх інших соціальних інсти-туцій. Саме рівень розвитку сім'ї разом з характером праці зумо-влюють суспільний порядок, за яким живуть люди в різних дер-жавах, за різних історичних умов. Водночас функціонування сім'ї є результатом специфіч-них соціальних процесів, що відбуваються в суспільстві. От-же, сім'я — це ніби проміжний стан між суспільством та ін-дивідом. З огляду на особливу значущість сім'ї для життєдіяльності су-спільства соціологи приділяють багато уваги її вивченню. Відто-ді, коли соціологія сім'ї сформувалася як самостійна наукова га-лузь, проведено вже кількадесят тисяч досліджень щодо найріз-номанітніших сфер сімейного життя. Як складний і багатоплановий соціальний феномен, сім'я є об'єктом вивчення багатьох наук. Окрім соціології, її вивчають соціальна психологія, економіка, педагогіка, право, етика, істо-рія, етнографія тощо. Кожна з цих наук має свій предмет вивчен-ня. Так, соціальна психологія вивчає динаміку сімейних груп, сі-мейні конфлікти; економіка має за об'єкт вивчення сім'ю як головний споживчий, а за умов ринку — і виробничий осередок; педагогіка зосереджує свою увагу на виховній функції сім'ї, право — на правових відносинах членів сім'ї тощо. Соціологія сім’ї — це галузь соціологічної науки, котра ви-вчає формування, розвиток і функціонування сім'ї як малої соці-альної групи і як соціального інституту за конкретних культур-них і соціально-економічних умов, її місце і посередницьку роль у суспільстві, взаємодію з іншими соціальними групами та інститу-тами, з окремими індивідами. Соціологічний аналіз уможливлює виявлення суперечностей, що виникають у цій взаємодії, визначення способів їх розв'я-зання і пропонування наукових рекомендацій щодо сімейно-де-мографічної політики та культурно-освітньої діяльності держав-них і громадських організацій. У науковій літературі розрізняють поняття «шлюб» і «сім'я», що означають два найважливіші об'єкти вивчення соціології сім'ї. Термін «шлюб» відтворює сутність соціально-правової форми сімейно-родинних відносин як своєрідної, насамперед економічної угоди, що включає питання власності, фінансові й житлові. Санкціонуючи шлюб, держава бере на себе певну відпо-відальність за його існування, установлює подружні й батьківські права та обов'язки, покладає на людей, що беруть шлюб, відпові-дальність за матеріальне забезпечення й виховання дітей, за май-бутнє сім'ї. Отже, шлюб — це сімейний (духовний, економічний, сексу-альний) союз (угода) між чоловіком і жінкою, що породжує їх права й обов'язки один до одного, до дітей та рідних. Суспільні ціннісні стандарти й морально-правові норми зумов-люють передовсім домінуючі типи шлюбу, які суттєво різняться в різних соціокультурних системах (див. табл.). Наведену типологію треба знати, оскільки це дає можливість ліпше зрозуміти природу шлюбу, особливість сімейно-родинних відносин, виявити спільні риси в їхніх культурно-історичних ви-дозмінах. і Розгляньмо найпоширеніші типи шлюбів і сім'ї. Залежно від вибору партнера виділяють ендогамні та екзогамні шлюби. ; Ендогамний шлюб — це союз між особами, які належать до одної суспільної групи (рід, плем'я, каста). Він переважав у доіндустріальному суспільстві і був поширеним серед окремих верств і каст населення. Колись і в нашій країні вихідці зі «шляхетних» сімей могли брати шлюб лише з представниками цієї самої верс-тви населення. У сучасному суспільстві така форма шлюбу збе-реглася переважно в деяких соціально-етнічних групах. Таблиця ТИПОЛОГІЯ ШЛЮБУ Критерій \| Тип \| Визначення Вибір партнерів \| Сорорат \| Вдовець удруге одружується на мо-лодшій сестрі покійної дружини Левірат \| Удова вибирає партнера серед бра-тів свого чоловіка Кузенний \| Між двоюрідними родичами Морганатичний \| Між партнерами різного статусу Ендогамія \| Партнер вибирається тільки з пред-ставників своєї групи Екзогамія \| Партнер вибирається тільки поза спорідненою групою Чисельність шлюбної групи \| Моногамія \| Чоловік з жінкою Бігамія \| Чоловік з двома жінками або жінка з двома чоловіками Полігамія (полігінія) \| Більше одного нареченого (нареченої) Сероратна полігінія \| Багато жінок Поліандрія \| Кілька жінок, що є сестрами Братська поліандрія \| Багато чоловіків Груповий \| Кілька чоловіків, що є братами, кілька чоловіків з кількома жінками Права подружжя \| Патріархальний \| Домінує чоловік Матріархальний \| Домінує жінка Егалітарний \| Рівні права у чоловіка і жінки Юридичне оформлення шлюбу \| Громадянський \| Юридично не засвідчений Офіційний \| Юридично засвідчений документами Фіктивний \| Юридично засвідчений, проте, реально не існуючий Місце проживання подружжя \| Патрілокальний \| У батьків чоловіка Матрілокальний \| У батьків жінки Неолокальний (дислокальний) \| Окремо один від одного Унілокальний \| Усі разом Норми екзогамного шлюбу навпаки приписують вибирати шлюбного партнера за межами своєї спільноти, забороняють шлюби між людьми одної спорідненої групи. Ці звичаї прита-манні общинно-родовому устрою. Такий тип шлюбу руйнує соці-альні обмеження, сприяє солідаризації суспільства. Подекуди існують звичаї, за яких можливі лише левіратні шлюби, коли вдова має право виходити заміж тільки за братів свого чоловіка. У деяких племен існує так звана матримоніальна школа, яка характеризується тим, що спочатку шлюбна угода укладається між молодим і літнім партнерами з метою виховання і навчання сімейного життя перших, а вже потім між однолітками. Залежно від кількості партнерів, що вступають у сімейно-родинні відносини, розрізняють моногамні — між одним чолові-ком і однією жінкою — і полігамні шлюби (між кількома партне-рами — одним чоловіком і кількома жінками чи однією жінкою і кількома чоловіками). У сучасному світі переважають моногамні шлюби. Полігам-ний шлюб порушує природну пропорцію між кількістю чоловіків і жінок. Негативним є й те, що він породжує боротьбу між чоло-віками за жінок або між жінками за чоловіків, спричиняючи соці-альну напруженість, конфлікти в суспільстві. Зважаючи на роль і права кожного з подружжя, виділяють такі типи шлюбу: патріархальний — чоловік відіграє доміную-чу роль у сімейному житті; матріархальний — коли домінує жінка; егалітарний (демократичний) — коли чоловік і жінка мають рівні права. Нині переважає егалітарний шлюб, хоча пе-режитки патріархальної (взагалі авторитарної) форми сімейної влади ще збереглися і за даними соціологів становлять прибли-зно 5 % загальної кількості шлюбів, кожна десята сім'я — це сім'я перехідного типу, а в, кожній п'ятій — характер відносин важко визначити. За юридичним оформленням розрізняють громадянські (віль-ні, юридично не засвідчені) і офіційні (оформлені відповідними документами) шлюби. Треба зауважити також, що там, де церкву відокремлено від держави (наприклад в Україні), церковний шлюб (вінчання чи інший канонічний спосіб оформлення подружніх стосунків) не вважається офіційним. Останнім часом набрало поширення укладання так званих фік-тивних шлюбів і розлучень з метою розв'язання різних економіч-них проблем. Проте така практика здебільшого підлягає кримі-нальному покаранню. За місцем проживання подружжя шлюби поділяються на: патрилокальні — коли подружжя проживає в батьків чоловіка; матрілокальні — у батьків дружини; неолокальні (дислокальні) — кожен окремо; унілокальні — чоловік і жінка проживають разом. Відомо, що тип шлюбу визначає відносини між чоловіком і жінкою, їх права і обов'язки один до одного, до дітей та рідних. І головним в ньому є мораль, ті норми, що сформувалися в сучас-ному інституті сім'ї. Уже сама реєстрація шлюбу відповідними державними органами означає прийняття цієї моралі, норм. Вони частково відтворені в Конституції України, зокрема у ст. 50 за-значається, що шлюб укладається за вільною згодою чоловіка і жінки, які мають рівні права і обов'язки, зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття, у свою чергу повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Морально виправданим є лише той шлюб, який ґрунтується на взаємному коханні, на психологічній готовності подружжя до взаємодопомоги, самозречення, поступливості, бо як у народі кажуть: «Одружитися— це наполовину зменшити права і вдвічі збільшити обов'язки». У взаєминах подружжя неприпустимі приниження один одного, спроби командування, дискримінація. Термін «сім'я» характеризує складнішу від подружніх форму відносин — міжособистісних між подружжям, між дітьми і бать-ками, між іншими членами сім'ї. Сім'я має історично стійку ор-ганізацію, соціальна необхідність якої зумовлена потребою су-спільства у фізичному та духовному відтворенні населення. Сім'я — це своєрідна первинна група суспільства, члени якої об'єднані кровними зв'язками, спільними інтересами, почуттями і прагнен-нями. Вона складається не тільки із самого подружжя та його ді-тей, а і з інших родичів. Існує багато визначень поняття «сім'я», що вони акцентують увагу на різних сторонах сімейного життя. Найпростіше — це тлумачення сім'ї як групи людей, що кохають один одного, ма-ють спільних пращурів, проживають разом. Російський учений А. Антонов дає таке визначення: сім'я — це група людей, об'єднаних подружньо-родинними зв'язками, які спільно здійснюють відтворення населення, забезпечують спад-коємність поколінь, а також соціалізацію дітей, і підтримують один одного. Він стверджує, що лише наявність подружніх,, ро-динних і батьківських відносин породжують сім'ю. Якщо будь-якої складової цих відносин бракує, то це вже не сім'я, а сімейна група. Більш широке пояснення поняття «сім'я» дає російський соціо-лог А. Харчев. Він уважає сім'ю історично-конкретною системою взаємовідносин між подружжям, між батьками і дітьми, малою гру-пою, члени якої об'єднані подружніми й родинними відносинами, спільним побутом і взаємною моральною відповідальністю за вихо-вання дітей, соціальна необхідність якої зумовлена потребою суспі-льства у фізичному й духовному відтворенні населення. Соціологія вивчає сім'ю на макро- і мікрорівні. Специфіка цього вивчення полягає в тім, що сім'я на макрорівні розглядається як найдавніший соціальний інститут, що характеризується певними соціальним нормами, санкціями, організаційними формами, систе-мою ролей, прав і обов'язків, за допомогою яких регулює відносини між подружжям, батьками і дітьми, родичами; на мікрорівні — як суттєвий елемент соціальної структури суспільства, автономну ціліс-ність, малу контактну соціальну групу, найдавнішу природну спіль-ноту людей, засновану на шлюбних відносинах і родинних зв'язках, спільному господарстві й побуті, взаємній моральній відповідально-сті і допомозі, члени якої перебувають у постійному спілкуванні. На мікрорівні здебільшого вивчаються цілі та завдання сім'ї, її групова динаміка, згуртованість, солідарність, стабільність, включення індивідів у сім'ю, задоволення перебуванням у ній, функціональними вимогами, взаємодія членів сім'ї, груповий контроль, санкції, сімейні цінності та норми поведінки. Сім'я як мала група відрізняється від інших малих груп таки-ми типовими ознаками: наявністю між подружжям особливого союзу, якому прита-манне духовне єднання, глибокі інтимно-довірчі зв'язки; переважанням неформальних довірчих відносин між чолові-ком і дружиною, між батьками і дітьми; особливим способом .формування — на основі симпатій, ко-хання, духовної єдності (для утворення інших малих груп досить спільних інтересів). На мікрорівні більше уваги приділяється взаємодіям, що роз-виваються між членами сім'ї за різних обставин, чинникам, що формують стабільність сім'ї, ціннісним орієнтаціям, мотивам. Стабільність сім'ї залежить як від характеру внутрішніх взаємо-дій, так і від зовнішнього впливу соціокультурного середовища. На функціонування сім'ї як малої групи впливають, крім за-гальних суспільних факторів, такі специфічні чинники, як рівень урбанізованості населеного пункту, культурно-спортивного та оздо-ровчого обслуговування, етнічно-демографічні особливості, мо-жливості працевлаштування тощо. У своєму життєвому циклі сім'я проходить такі фази: зашлюбини — утворення сім'ї; поява першої дитини — початок періоду дітонародження; народження останньої дитини — завершення періоду дітона-родження; одруження й відокремлення від сім'ї останньої дорослої ди-тини («порожнє гніздо»); смерть одного з подружжя — припинення існування сім'ї. Сімейні відносини регулюються різними нормами. Майнові відносини, матеріальні обов'язки членів сім'ї, розлучення регу-люються правовими нормами; відносини залицяння, вибору су-путника життя, розподілу обов'язків, ставлення подружжя одне до одного, організація дозвілля — моральними нормами, звичая-ми, традиціями. Безумовно, у сімейних стосунках неминучі суперечності, бо подружжя може значно різнитися за характерами, рівнем емо-ційної культури, інтересами та духовними запитами. Напру-женість у сімейних стосунках може виникати з приводу вихо-вання дітей, використання сімейного бюджету, розподілу обо-в'язків щодо домашнього господарства тощо. її подоланню сприяє дотримання моральних устоїв: поблажливість, терпи-мість, прагнення досягати взаєморозуміння, боязнь утратити один одного. У соціології існують різні наукові підходи до вивчення сім'ї. Представники сучасного символічного інтеракціонізму основну увагу приділяють вивченню символічних аспектів взаємодії чле-нів сім'ї: розглядають сім'ю як систему соціальних ролей. Конфліктологи роблять наголос на складному, суперечливому характері сімейних відносин, конфліктах, що виникають на ґрун-ті виконання членами сім'ї різних соціальних ролей, та інших сі-мейних стосунків. Функціоналісти, аналізуючи соціальні функції сім'ї, виходять з гармонії сім'ї і суспільства як цілісності і розглядають сім'ю як природне вираження і реалізацію потреб суспільства. Деякі соціологи постійно намагаються поєднати макро- і мік-роаналіз. Так, Т. Парсонс запевняє, що сім'я не протистоїть су-спільству, вона — його підсистема, яка забезпечує стабільність соціуму в цілому завдяки встановленню «інструментальних» від-носин з іншими соціальними підсистемами і структурами, а та-кож «експресивних» відносин у самій сім'ї завдяки збереженню рівноваги в міжособистісній динаміці, посиленню інтегративних тенденцій. Література Войтович С. О. Світ сім'ї і горизонти покликання. — К., 1989. Журбицька Т. С. Молода сім'я. — К., 1988. Каблуков В. А. Проблеми студентських сімей. — К., 1989. Комарова А. І. Результати соціологічного дослідження «Сучасна сім'я, проблеми, перспективи розвитку». — К., 1994. — Т. 1. Кон И. С. Введение в сексологию. — М, 1988. Краснодемська 3. Родина в дзеркалі цифр і фактів // Уряд, кур'єр. — 1994. —№74. Ладугін В. Д. Людина і економіка. Соціоекономіка. — К., 1996. Левин Б. М., Петрович Н. В. Экономическая функция семьи. — М, 1984. Мацковский М. С. Социология семьи: проблеми, теории, методологии и методики. — М., 1989. Молодая семья. — К., 1991. Піча В. М. Соціологія сім'ї: Матеріали до лекцій з курсу «Соціоло-гія». — Львів, 1995. Смелзер Н. Социология. — М., 1994. Соціологія / За заг. ред. проф. В. П. Андрущенко, М. І. Горлача. — К.; X., 1998.
1 2 3 4 5 Категория: Соціологія \| Добавил: DoceNt (28.08.2016)
Просмотров: 304 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: