РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: Рівень комунікабельності студентів - Соціологія - Реферати - Каталог статей

Соціологічне дослідження – це система логічних, послідовних методологічних, методичних, організаційно-технічних процедур, яке передбачає отримання достовірних даних та фактів про явища, що вивчаються, для їх подальшого використання в соціальному управлінні. І. Методологічна частина: 1.1. Обґрунтування проблеми дослідження: Згідно зі словником іноземних мов – комунікабельний (франц. – communicable – той, що з’єднується, з лат. – comunico – з’єдную) – схильний, здатний до комунікації, встановлення контактів і зв’язків. Праця, пізнання, спілкування – найважливіші області людської життєдіяльності. Форми і методи трудової діяльності людина вивчає протягом багатьох років, способами пізнання світу ми також оволодіваємо довготривалий час, а ось спілкуванню людина не вчиться цілеспрямовано ніколи і ніде. Проте є такі види людської праці, які просто неможливі без спілкування. Спілкування – явище багатопланове, яке включає в себе, на думку вчених, цілий комплекс компонентів. Виділимо три основних: - комунікабельність – здатність мати задоволення від процесу комунікації; - соціальне споріднення – бажання знаходитися в суспільстві, серед інших людей; - альтруїстичні тенденції (в альтруїстичних емоціях виділяють бажання приносити радість людям, з якими людина спілкується). Основним компонентом комунікативних здібностей є спілкування в найрізноманітніших його проявах. Ми знаємо компанійських людей, які швидко, легко і оперативно організовують спілкування; ми знаємо людей, гіпертрофована компанійскість яких робить їх надокучливими, вони втомлюють. Такі люди будь-яку розмову прагнуть перевести на себе, стати центром комунікації. В житті зустрічаються люди і мало компанійські, які лише приймають участь у розмові не виступають в активній комунікативній ролі, але своєю комунікативною поведінкою допомагають спілкуванню, підтримують його. І є люди, рівень комунікативності яких надзвичайно низький. Вони вкрай некомпанійські, знаходитися з ними в одному товаристві досить важко, розмова, як правило, не клеїться. 1.2. Методи дослідження Виявити рівень комунікабельності у студентів моєї групи, визначити причини, які призводять до непорозуміння між ними, що негативно впливає на навчальний процес. 1.3. Завдання дослідження 1) Дослідити рівень пристосування студентів у новому колективі; 2) З’ясувати можливість спілкування з людьми, для підвищення рівня комунікабельності; 3) Визначити кількість студентів, які обирають товариське оточення, ніж осамітненість. 1.4. Об’єкт та предмет дослідження Об’єкт дослідження – студенти 32 групи Івано-Франківського медичного університету. Предмет дослідження – індивідуальні характеристика комунікабельності студентів. 1.5. Гіпотези дослідження 1) Бути комунікабельним у вузькому розумінні – бути схильним до спілкування з людьми, бути індивідуальним в цьому спілкуванні, вміти і хотіти говорити; 2) Які риси мають мати генії спілкування. ВЛеві рахує: „плюс інтерес, мінус тривожність, плюс зворотний зв’язок, плюс артистизм, плюс-мінус упередженість, плюс передбачення, плюс симпатія”. 1.6. Наукова та практична новизна. Студенти повинні використати соціологічне дослідження в тій мірі, в якій вони в стані адекватно зрозуміти і оцінити соціологічні параметри в порівнянні з даними їх спостережень. Таким чином, вони не будуть просто пасивними споживачами даних, а зможуть критично оцінити результати соціологічного дослідження. ІІ. Методична частина 2.1. Методологія соціологічного дослідження. У даному дослідженні використовуємо метод анкетування з: - індивідуальними питаннями; - закритими питаннями; - відкритими питаннями. 2.2. АНКЕТА Вам потрібно жати відповідь на усі нижчеподані запитання. Вільно виражайте свою думку на кожне питання: якщо ваша відповідь на запитання позитивна, то помітьте його знаком „+”, якщо не згідні – знаком „-”. Майте на увазі, що запитання короткі і не можуть охоплювати усіх необхідних подробиць. Уявіть собі типову ситуацію і не задумуйтеся над деталями. Не потрібно витрачати багато часу на обдумування, відповідайте швидко. Коли ви відповідаєте на будь-яке запитання, звертайте особливу увагу на перші його слова. Ваша відповідь повинна бути точно погоджена з тими словами. 1. Чи багато у вас друзів, з якими ви постійно спілкуєтесь? 2. Чи довго вас хвилює почуття образи, спричинене вам ким-небудь з ваших товаришів? 3. Чи легко ви ознайомитесь з різними людьми? 4. Чи вам приємніше і простіше проводити час із книгами чи мати інше заняття, ніж спілкуватися з людьми? 5. Чи легко ви встановлюєте контакт з людьми, які значно старші від вас за віком? 6. Чи важко вам включатися в нові для вас компанії? 7. Чи легко вам вдається встановити контакт із незнайомими людьми? 8. Чи важко вам соватися в новому колективі? 9. Чи прагнете ви при нагоді познайомитися і побалакати з новою людиною? 10. Чи дратують вас навколишні люди і чи часто хочеться вам побути наодинці? 11. Чи подобається вам постійно знаходитися серед людей? 12. Чи з’являються у вас почуття вагання, незручності чи сором’язливості, якщо приходиться проявляти ініціативу, щоб познайомитися з новою людиною? 13. Чи любите ви брати участь в колективних забавах? 14. Чи почуваєте ви себе невпевнено серед малознайомих вам людей? 15. Чи припускаєте ви, що можете внести пожвавлення у малознайому для вас компанію? 16. Чи прагнете ви обмежити коло своїх знайомих? 17. Чи почуваєте ви себе невимушено, коли потрапляєте у малознайому для вас компанію? 18. Чи почуваєте ви себе досить впевненим і спокійним, коли необхідно говорити про щось великій групі людей? 19. Чи маєте ви багато друзів? 20. Чи часто виє центром уваги своїх товаришів? Відповіді на запитання можна подати у спеціальному бланку відповідей. № запитання \| Відповідь \| № запитання \| Відповідь 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 \| 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 Для кількісної обробки результатів служить дишефратор, в якому поставлена максимальна сума „Ідеальних відповідей”, які відтворюють яскраво вираженні комунікативні здібності. Дишефратор № запитання \| Відповідь \| № запитання \| Відповідь 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 \| + - + - + - + - + - \| 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 \| + - + - + - + - + - Дальше підраховуємо кількість відповідей, що співпали з дишефратором. Оцінко вий коефіцієнт (К) виражає відношення кількості, до співпали до максимально можливого спів падіння(20): де К – величина оцінкового коефіцієнта; Х – кількість відповідей, що співпали з дишефратором. Оцінка результатів: Показники, отримані за цією методикою, можуть варіювати від 0 до 1. показники ближчі до 1, говорять про високий рівень комунікабельних здібностей, ближчі до 0 – про низький рівень. Записуємо отриманий результат в бланк відповідей і порівнюємо його зі шкалою оцінок. Шкала оцінок К \| Оцінка \| Рівень проявлення комунікативних здібностей 0,10 – 0,45 \| 1 \| Низький 0,46 – 0,55 \| 2 \| Нижче середнього 0,56 – 0,65 \| 3 \| Середній 0,66 – 0,75 \| 4 \| Високий 0,76 – 1,00 \| 5 \| Дуже високий Висновок Отже, за показниками, отриманими за даними соціологічного дослідження, можна зробити такий висновок: рівень комунікабельності у студентів 32 групи – високий
1 2 3 4 5 Категория: Соціологія \| Добавил: DoceNt (02.09.2016)
Просмотров: 366 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: