РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: Психологічний аналіз деструктивних взаємин у сім’ї - Соціологія - Реферати - Каталог статей

Психологічний аналіз деструктивних взаємин у сім’ї. Важливим завданням, що стоять перед дослідниками сім’ї є вивчення джерел напруженості в сімейних стосунках, сімейних конфліктів, психологічних аспектів тих хронічних непогоджень, сварок, які призводять до дезорганізації сімейного життя і, в кінцевому результаті, до розлучення. В.О.Сисенко виділяє фактори, які лежать в основі сімейних конфліктів і пов’язані з деякими незадоволеними потребами партнерів: - потреба в збереженні і підтримці почуття власної гідності. Образи і кривди виникають тоді, коли проявляється зневага до людини, неповажливе, грубе ставлення до неї. В сімейному житті ця потреба може бути задоволена, так як ми любимо тоді і того, хто сам нас любить і цінить; - потреба в довірливо-дружніх стосунках і спілкуванні всієї сім’ї. Людина потребує вільного, спонтанного вираження своїх почуттів, емоцій, переживань, своїх думок і роздумів. Для сучасної людини немає нічого важчого, ніж відсутність можливості поділитись. Їй необхідне інтимне, емоційно-позитивне, довірливе спілкування; - потреба в сексуальному задоволенні. Якщо в шлюбі не задовольняється сексуальна потреба одного з партнерів, то можливі різні негативні наслідки: зрада, статева холодність жінки, думки про розлучення. Таким чином, стабільність сімейних взаємин ставиться під загрозу. Люба людина в житті стикається з ситуацією, коли задоволення її бажань і потреб утруднено чи блоковано. Стан дефіциту визначається як депривація. Депривація в сім’ї – це такий стан одного з членів, коли інші члени сім’ї не в змозі (або не хочуть) задовольняти його потреби, що, в свою чергу, викликає стан психологічної напруги і часто може приводити до дуже негативних наслідків як для самого члена сім’ї, так і для його оточення. Теоретичний аналіз проблеми дослідження, недостатня її розробленість і актуальність спонукали нас до проведення дослідження, метою якого було вивчення особливостей формування орієнтацій на розлучення і деструктивний розвиток сім’ї. Дослідження проводилось на молодих подружніх парах. Вибіркову сукупність становили 100 чол. (50 подружніх пар). Для дослідження показників сумісності подружжя, адаптованості партнерів, якості шлюбу були використані: Тест-опитувальник “Задоволеність шлюбом” (Століна, Романова, Бутенко), “Установки в сімейній парі”, “Розподіл ролей в сім’ї”, “Спілкування в сім’ї”. Для дослідження дестабілізуючих факторів в сімейних відносинах, аналізу емоційного стану партнерів використовувалась методика “Аналіз сімейної тривоги”. В складному комплексі причин, які викликають дезорганізацію сімейних стосунків і розпад сім’ї, значне місце займає сімейна напруженість, яка, в свою чергу, веде до незадоволеності різними аспектами шлюбу. Для того, щоб виявити “піки” подружньої напруженості потрібно зупинитись на соціально-демографічних характеристиках опитуваних. Соціально-демографічна характеристика респондентів вивчалась за допомогою “Психограми подружньої пари”, яка включала в себе запитання таких напрямків: - питання соціально-демографічного характеру; - питання про матеріальне та фінансово-економічне становище сім’ї; - питання про характер взаємовідносин з оточуючими (батьками, родичами, друзями, знайомими). Розподіл респондентів за віком і статтю представлено в таблиці № 1. Таблиця № 1. РОЗПОДІЛ РЕСПОНДЕНТІВ ЗА ВІКОМ ТА СТАТТЮ (%). Вікові групи \| Стать Чоловіки \| Жінки \| Всього 20-25 років \| 15 \| 26 \| 41 26-30 років \| 12 \| 17 \| 29 31 і більше \| 24 \| 6 \| 30 За рівнем освіти: 36% респондентів мали вищу освіту, 34% - середню-спеціальну, 30% мали середню освіту. Дані представлені в таблиці № 2. Таблиця № 2. РОЗПОДІЛ РЕСПОНДЕНТІВ ЗА РІВНЕМ ОСВІТИ (%). Стать \| Рівень освіти Вища \| Сер./спец. \| Середня Чоловіки \| 17 \| 22 \| 11 Жінки \| 19 \| 12 \| 19 Всього \| 36 \| 34 \| 30 За соціальною належністю: 39% респондентів становили робітники, службовці - 4%, інтелігенція - 36%, студенти - 7%, безробітні - 4%. Дані окремо за статтю представлені в таблиці № 3. Таблиця № 3. РОЗПОДІЛ РЕСПОНДЕНТІВ ЗА СОЦІАЛЬНОЮ НАЛЕЖНІСТЮ (%). Стать \| Соціальна належність Робітники \| Службовці \| Інтелігенція \| Студенти \| Безробітні Чоловіки \| 27 \| 4 \| 17 \| 2 \| - Жінки \| 12 \| 10 \| 19 \| 5 \| 4 Всього \| 39 \| 14 \| 36 \| 7 \| 4 За кількістю дітей: бездітні становили 48 %, мали по одній дитині 46 %, двох і більше мали 6 %. Дані приведені в таблиці № 4. Таблиця № 4. РОЗПОДІЛ РЕСПОНДЕНТІВ ЗА КІЛЬКІСТЮ ДІТЕЙ (%). Кількість дітей \| % Бездітні \| 48 Одна \| 46 Двоє і більше \| 6 В залежності від характеристики житлових умов опитувані розділились таким чином: Таблиця № 5. РОЗПОДІЛ РЕСПОНДЕНТІВ ЗА МІСЦЕМ ПРОЖИВАННЯ ТА ЖИТЛОВИМИ УМОВАМИ (%). Житлові умови \| Місце проживання \| Всього Місто \| Село Окрема квартира \| 10 \| 6 \| 16 Кімната в гуртожитку \| 14 \| 2 \| 16 Проживають з батьками чоловіка \| 14 \| 6 \| 20 Проживають з батьками дружини \| 22 \| 8 \| 30 Проживають з іншими родичами \| 6 \| 2 \| 8 Наймають житло \| 10 \| - \| 10 Всього \| 76 \| 24 \| 100 За стажем подружнього життя респонденти умовно були розділені таким чином: сімейний стаж менше одного року у 26 %, від року до 3 років у 36 %, від 3 до 5 років - 26 %, більше 5 років - 12 % опитаних. Дані приводяться в таблиці № 6. Таблиця № 6. РОЗПОДІЛ РЕСПОНДЕНТІВ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД СТАЖУ ПОДРУЖНЬОГО ЖИТТЯ, % Стаж шлюбу \| % Менше року \| 26 Від 1 до 3 років \| 36 Від 3 до 5 років \| 26 Більше 5 років \| 12 Всього \| 100 З усіх пар ті, що перебували у шлюбі до 3 років, становили 62 %. Аналізуючи причини розпаду шлюбу, а також фактори, які впливають на задоволеність шлюбом, нами було виявлено, що в подружніх парах, орієнтованих на розлучення, присутній такий дестабілізуючий фактор, як напруженість в сімейних відносинах. Після проведення попередньої бесіди з респондентами, а також після проведення методик “Типовий сімейний стан” та “Аналіз сімейної тривожності”, була виявлена залежність наявності подружньої напруженості від стажу шлюбу. Як показали дослідження, в опитаних нами подружніх парах “піки” напруженості припадають на перший-другий та на п’ятий-шостий роки подружнього життя. Якщо розглядати показники напруженості за окремими шкалами, то можна виділити такі тенденції: - загальна незадоволеність (шкала У) спостерігається в 72% опитаних пар; - нервово-психічне напруження (шкала Н) виявлене у 64% пар; - сімейна тривожність (шкала Т) характерна в 56% пар респондентів. Отримані дані представлені в діаграмі 1. Діаграма № 1. РОЗПОДІЛ РЕСПОНДЕНТІВ ПО ШКАЛАХ ТИПОВОГО СІМЕЙНОГО СТАНУ (%). Результати показали, що по всіх шкалах, крім шкали У (загальна незадоволеність) кількісні показники напруженості і тривожності переважають у чоловіків. Слід зазначити, що наші результати підтвердили отримані раніше дані про сильнішу реакцію ( емоційну, психічну, вольову) чоловіків, ніж жінок. Проведене нами дослідження дає можливість констатувати сімейну напруженість як фактор дестабілізації шлюбу, який приводить подружжя до орієнтації на розлучення, в 33% подружніх парах, що становить 66 відсотків всіх опитаних подружніх пар. Орієнтація на розлучення як метод вирішення сімейних проблем нами досліджувалась за допомогою методики “ Установки в подружній парі”. Крім основної шкали (шкала № 5 – “Відношення до розлучення”), яка показує лояльне відношення подружжя до факту розпаду шлюбу, ми якісно обробляли інші основні шкали і при допомозі аналізу неспівпадання більшості установок в подружній парі робили висновок про наявність в сімейних стосунках напруженості, яка в свою чергу призводить до виникнення конфліктних ситуацій в сім’ї. Проведене тестування показало, що зі всіх опитаних подружніх пар 70% відноситься до розлучення позитивно,18% вважають розлучення крайньою мірою у вирішенні долі сім’ї, 10% опитуваних не визначили свою позицію щодо розлучення, і лише 2% категорично відмовляються від цього способу вирішення сімейних проблем. Якщо проаналізувати відношення до розлучення в залежності від статі, то помічається така тенденція: 80% всіх опитаних чоловіків відносяться до розлучення позитивно, 12% вважають його крайнім способом вирішення проблем, 6% не визначили свою позицію, і лише 2% виявило негативне ставлення до розлучення. Що стосується всіх опитаних жінок, то виявлено, що позитивно відносяться до розлучення 84%, 6% вважають крайнім заходом, 8% не визначили свою позицію, 2% виявили негативне ставлення до розлучення. Визначивши позиції партнерів щодо розлучення, нами був зроблений якісний аналіз установок на сімейне життя в подружніх парах. Слід зазначити, що розбіжності в поглядах і установках кожного з членів подружжя ведуть за собою цілий ряд негативних елементів. Неспівпадання установок позначається на психологічному кліматі в сім’ї, утворюючи зони конфліктів, що в свою чергу призводить до порушення стійкості подружніх взаємин. Особливо нас цікавили показники узгодженості сімейних установок у подружніх пар, що подали заяву на розлучення, адже цей факт міг привести до розпаду шлюбу. Інформація про рівень узгодженості установок в сімейній парі може служити основою для розробки психотерапевтичної та корекційної роботи і дає можливість зберегти сім’ю. Аналіз сімейних установок обстежених сімейних пар показав найвищий відсоток неузгодженості таких установок: а) альтернатива між почуттям обов’язку і задоволенням (88%); б) відношення до грошей (84%); в) значимість сексуальної сфери в подружньому житті(76%) г) відношення до кохання романтичного типу (68%); д) відношення до забороненості сексу (60%). Такі установки , як “ відношення до людей” (52%), “орієнтація на сумісну діяльність” (44%), “відношення до патріархального чи егалітарного устрою сім’ї” (40%) теж викликають занепокоєння в зв’язку з великим відсотком неузгодженості установок між подружжям. Лише в установках “Відношення до дітей” виявлено узгодженість у 72% опитаних нами подружніх пар. В 28% пар така узгодженість відсутня. Аналізуючи отримані дані, слід відмітити, що висока неузгодженість установок по названих вище шкалах призводить до появи напруженості в сімейних відносинах (76% опитаних пар). Характеризуючи це подружжя, встановлено, що їм властиві: - часті сварки і конфлікти; - відчуження і відсутність взаєморозуміння; - висока внутрішньосімейна тривожність; - неможливість налагодити сприятливі відносини та ін. Подружні стосунки відзначаються нестабільністю, нестійкістю, запальним характером, підвищеною збудливістю, накопиченням негативних емоцій. Результати проведеного експериментального дослідження підтвердили робочу гіпотезу про те, що на стійкість шлюбу і стабільність сімейних подружніх відносин негативно впливають такі фактори: - сімейна тривожність; - конфліктність в сім’ї; - напруженість в сім’ї; - розходження установок в сімейній парі. Ці фактори мають дестабілізуючий вплив на сім’ю і слугують основою подружньої орієнтації на розлучення. Для дослідження психологічних особливостей розпаду шлюбів перед нами було поставлене завдання вияснити, які фактори привели до напруженості конфліктності сім’ї, а в кінцевому результаті до розпаду подружніх відносин. Як стверджують дослідники сім’ї, психологічна сутність сім’ї заключається в такому розвитку взаємовідносин між її членами, який сприяє виконанню нею соціальних функцій, укріплює її. З метою аналізу сімейного стану та факторів, що спонукають до виникнення тієї чи іншої кризової ситуації, нами було проведене дослідження загального рівня задоволеності шлюбом. Зі всього процентного складу опитаних свої відносини як абсолютно неблагополучні кваліфікували 48% всіх сімей; 12% оцінили свої відносини як неблагополучні; 26% визнали за швидше неблагополучні; 4% вважають свої подружні відносини перехідними. Одним із факторів напруженості сімейних відносин є узгодженість психологічних і соціальних ролей подружжя. В досліджуваних нами подружніх парах найбільша узгодженість припадає на такі ролі: а) “Виховання дітей” – 64% від всіх опитаних сімей, б) “Матеріальне забезпечення” 52%, в) “ Господар-господиня” – 46%. Найбільша неузгодженість спостерігається по таких ролях: а) “Організація сімейної субкультури” – 88%, б) “Організація дозвілля” – 83%, в) “Емоційний клімат” – 79%. Неспівпадання ролей виявлено у 64,7% всіх опитаних сімей, узгодженість ролей встановлено у 35,3% сімей респондентів. Однією з важливих подружніх ролей є роль психотерапевта. В нашому дослідженні неузгодженість її проявлена у 79% опитаних сімей. Невиконання даної ролі партнерами веде до напруженості в сім’ї, погіршення психологічного клімату, орієнтації на розлучення, адже реалізація цієї ролі тісно пов’язана з активністю, направленою на вирішення особистих проблем партнера –вміння вислухати, виразити прийняття, симпатію, допомогти розібратись в проблемі, емоційно підтримати. Саме по собі виникнення конфліктних ситуацій ще не означає деструктивності сімейних взаємин. Важливу роль відіграє те, як подружжя веде себе в тій чи іншій конфліктній ситуації і який характер взаємодії в конфліктах. Найчастіше зони конфліктності в опитуваних виникають в сферах: - прояв анатомічності одним з подружжя (54%); - порушення рольових очікувань (52%); - прояв ревнощів (60%). В складному комплексі проведених досліджень для нас важливо було знати, який характер вцілому носять стосунки тієї чи іншої подружньої пари, як різні негативні фактори впливають на задоволеність шлюбом і визначити наявність можливостей проведення корекційної роботи. Отримані дані дають можливість умовно виділити чотири групи респондентів: 1. Сім’ї з благополучним психологічним кліматом і конструктивним напрямком розвитку (12%). 2. Сім’ї з неблагополучним психологічним кліматом, але з конструктивним напрямком розвитку (8%). 3. Благополучні сім’ї з деструктивним напрямком розвитку (орієнтацією на розлучення) (36%) 4. Неблагополучні сім’ї з деструктивним розвитком (44%). Підсумовуючи другу частину нашого дослідження, можна з впевненістю сказати, що на деструктивний розвиток подружніх відносин, неблагополучність психологічного клімату як результат орієнтованості на розлучення, найбільш вагомий вплив мають такі фактори: Загальна незадоволеність шлюбом (98%). Конфліктний характер одного з подружжя або наявність проблем, які породжують конфлікти (68%). Неузгодженість ролей в сім’ї (76%). Низький рівень психологічного спілкування між чоловіком і жінкою (76%). Частіше всього наявність цих дестабілізуючих елементів подружнього життя призводить до ускладнення шлюбних сімейних відносин, психологічного розпаду подружжя, орієнтації чоловіка і жінки на розлучення. Таким чином, розглядаючи орієнтацію подружжя на розлучення і виходячи з теми і завдань нашого дослідження, ми, перш за все, звертали увагу на психологічні фактори, які привели до розпаду шлюбу в тій чи іншій ситуації. Наявність соціальних факторів, таких як відсутність житла, мала заробітна платня одного з партнерів, незадоволеність роботою, вживання алкоголю, матеріальний розрахунок, віковий фактор могли б компенсуватись здоровими психологічними стосунками. Проведене дослідження дало можливість оцінити сучасний стан розвитку сім’ї, проаналізувати особливості деструктивних взаємин на різних етапах сім’ї, розробити рекомендації та заходи щодо поліпшення якості функціонування сім’ї в сучасних умовах. ЛІТЕРАТУРА 1. Богданович Л.А. Супружеская жизнь: гармония и конфликты. - М., Профиздат, 1990. 2. Витек К. Проблемы супружеского благополучия. - М., “Прогресс”, 1988. 3. Соловьёв Н.Я. Брак и семья сегодня. - Вильнюс: Миктис, 1977. 4. Сысенко В.А. Супружеские конфликты. - М., 1981. 5. Сысенко В.А. Устойчивость брака, проблемы, факторы, условия. - М., Профиздат, 1990. 6. Херсонский Б.Г., Дворяк С.В. Псхология психопрофилактика семейных конфликтов. - К., “Здоровье”, 1991. 7. Социально-психологические основы семейной жизни. - К., 1990.
1 2 3 4 5 Категория: Соціологія \| Добавил: DoceNt (27.07.2016)
Просмотров: 245 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: