РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: Обробка одержаної соціальної інформації - Соціологія - Реферати - Каталог статей

Обробка одержаної соціальної інформації Матеріали, зібрані в ході опитування, готують до подальшої обробки. Спочатку необхідно перевірити якість заповнення інструментарію і виконати необхідні корекції. Зібрана інформація повинна відповідати вимогам щодо повноти, надійності, технологічності. Одним з основних прийомів обробки даних є групування, тобто складання і аналіз статистичних таблиць. В бібліотекознавчих дослідженнях найчастіше застосовується одномірне групування (підсумком є одномірні таблиці) і двомірне групування (комбіновані таблиці). Застосовується також багатомірне групування, коли проводиться дослідження співвідношення більш ніж двох ознак респондентів і лише у тих випадках, коли дозволяє обсяг вибіркової сукупності. Припустимо, якщо ведеться обробка анкет, то одномірне групування виконується одним з 2 способів: 1. Анкети переглядають і розкладають в окремі стопки, в кожну з яких збираються анкети з однаковими відповідями на ті питання, які у даний момент цікавлять дослідника. Потім залишається лише підрахувати кількість анкет у кожній стопці і скласти таблицю. 2. На аркуші паперу накреслюють робочу таблицю для підрахування анкет. Зліва виписують усі варіанти запитань, а справа залишають вільне місце. Переглядаючи анкети, роблять позначки (рисочки, крапки) у робочій таблиці, напроти варіанту, який обрав респондент. Далі для кожного варіанту підраховують кількість зроблених позначок. Результат групування оформляють у статистичну таблицю. Вона обов’язково повинна мати назву, яка б розкривала її зміст, фактичні дані (числа) і складатися з так званої “шапки” (до якої входять усі пояснювальні надписи і верхні, і бокові). Таблицю можна будувати горизонтально і вертикально. Наприклад: “Співвідношення респондентів за рівнем освіти (% від загальної кількості респондентів)” а) Освіта \| Не закінчена середня \| Середня загальна \| ПТУ \| Технікум \| Не закінч. вища \| Вища \| Не відповіли \| Всього: кількість відповідей % \| 100% б) Освіта \| Кількість відповідей \| % Незакінчена вища Середня загальна ПТУ Технікум Незакінчена вища Вища Не відповіли Всього: Сума усіх відповідей повинна рівнятись загальній кількості анкет, що аналізуються. Однак існують питання, які передбачають декілька варіантів відповідей одного респондента. Наприклад: “З якою метою ви відвідуєте нашу бібліотеку?”. І серед варіантів можуть бути обрані: “підвищення культурного рівня”, “підготовка до учбових занять”, “читання для відпочинку” та ін. У цих випадках кількість відповідей буде перевищувати кількість респондентів, процентне співвідношення – більш 100%. У даних ситуаціях загальна сума не підраховується, а графа, “всього” відсутня. Часто бібліотечні працівники під час проведення досліджень обмежуються одномірними таблицями, що значно збіднює результати і дає досить мізерний аналітичний матеріал. Дуже важливо виявити і проаналізувати співвідношення, взаємозалежність різних ознак респондентів, вплив одних ознак на інші. З цією метою здійснюється двомірний розподіл ознак, які відбиваються у змісті двомірних таблиць. Наприклад, одним із питань анкети є: “Чи задовольняє вас фонд нашої бібліотеки?” Важливо дізнатись чи відповідає фонд бібліотеки рівню освіти читачів. Для цього необхідно згрупувати анкети відповідно до освіти, а потім у кожній з утворених груп розподілити анкети за ступенем задоволення. Або за допомогою робочої таблиці з горизонтальним і вертикальним діленням відразу згрупувати дані за ознаками, що цікавлять дослідника. Якщо під час обробки даних дослідження використовуються двомірні (комбінаційні) таблиці, то кількість таблиць може набагато перевищувати кількість запитань опитувального листа. За допомогою побудови статистичних таблиць таким чином аналізується бібліотечна документація: читацькі, книжкові формуляри, листки читацьких вимог на літературу, статистичні показники у планах і звітах бібліотеки за різні роки. Поряд з табличним, з метою наочності, застосовується графічний спосіб відображення даних. Найчастіше він має вигляд діаграми. Аналіз та інтерпретація даних соціологічного дослідження. Під час аналізу отриманих даних здійснюється порівняння результатів обробки для груп респондентів з різними соціально-демографічними характеристиками, читацькими інтересами, інформаційними потребами, різним ступенем задоволеності обслуговуванням. Здійснюється також порівняльний аналіз з результатами аналітичних досліджень і статистичною інформацією. Наприклад, під час проведення дослідження “Роль бібліотеки в житті сільського мешканця” проаналізовано співвідношення мешканців села і читачів бібліотеки за соціально-демографічними характеристиками: стать, освіта, вік, рід занять. Текстове пояснення числових даних має назву – інтерпретація. Відносно порядку, способів інтерпретації, обґрунтування і формулювання загальних висновків, що склалися, стандартних рекомендацій не існує. Якість, вірність, глибина інтерпретації в цілому залежать від кваліфікації дослідника, інтелектуального рівня, поширення продукту, життєвого досвіду. Необхідно також вміти пов’язати зроблені висновки з практичним рішенням поточних і перспективних завдань, що стоять перед бібліотекою. Форми звітності про соціологічне дослідження Результати соціального дослідження в залежності від його виду оформлюються у вигляді якогось підсумкового документа: інформації, інформаційної записки, аналітичної записки (довідки) чи звіту про науково-дослідну роботу. В публічних бібліотеках в основному використовують перші три види: Інформація про дослідження являє собою документ, в якому вміщено результати дослідження без їх інтерпретації і включає: 1. Стисле викладення проблемної ситуації. 2. Перелік цілей та завдань НДР 3. Характеристику вибіркової сукупності 4. Результати аналізу документів у вигляді статистичних таблиць. Ця форма звітності використовується під час проведення невеликих досліджень, результати яких призначаються для прийняття управлінських рішень. Інформаційна записка про дослідження також невелика за обсягом, вона включає ті ж підрозділи, що й інформація. Але у підрозділі, де викладаються результати дослідження, підсумкові дані коментуються. Наприкінці наводяться чіткі висновки з зазначенням виявлених тенденцій. Ця форма застосовується при проведенні окремих етапів великих досліджень, а також оперативних досліджень, що проводяться у досить короткі строки для прийняття управлінських рішень. Аналітична записка (довідка) про дослідження є основним підсумковим документом описових і аналітичних досліджень. Вона значна за обсягом і має свою структуру: вступ, основну частину, заключну частину. У вступі обґрунтовується необхідність проведення НДР, причини використання тих чи інших методів збирання, обробки та аналізу інформації, описується мета, завдання дослідження, його об’єкт та предмет. Дається характеристика проблемної ситуації, методи збору, обробки і аналізу інформації, обговорюється вибіркова сукупність. Таким чином, вступна частина практично повторює основні розділи програми соціологічного дослідження. Основна частина включає аналіз одержаної інформації. Тут здійснюється групування, порівняння, співставлення результатів, наводяться таблиці, графіки. Весь цифровий матеріал аналізується, в результаті чого виявляються закономірності функціонування тих чи інших процесів та явищ. У заключній частині наводяться основні висновки та шляхи розв’язання існуючих проблем, які в свою чергу подаються у вигляді конкретних рекомендацій по впровадженню результатів дослідження в практику роботи бібліотек. Завершальним етапом є складання плану впровадження результатів соціологічного дослідження за схемою: № п/п \| Зміст заходів \| Термін проведення \| Відповідальні викладачі \| Результати, підсумки виконання 1 \| 2 \| 3 \| 4 \| 5 Головним підсумковим документом соціологічного дослідження є звіт про НДР (його складають в основному великі бібліотеки). Він включає такі обов’язкові елементи: титульну сторінку, список виконавців, реферат, зміст, перелік умовних позначень та символів, вступ, основну частину, заключну частину, список використаної літератури, додатки. Реферат містить відомості щодо обсягу документа, кількості таблиць, графіків, малюнків, стислий опис суті дослідження, пояснення його новизни, викладення результатів та сфери їх застосування. Вступ до звіту включає оцінку стану вивчень з цієї проблеми, обґрунтування актуальності, новизни НДР, викладення мети, завдань роботи, опис зв’язку з іншими подібними дослідженнями. В основній частині викладаються головні результати дослідження, описуються методи збору, обробки, аналізу інформації, доводиться репрезентативність вибірки. Описується хід дослідження, аналізуються його результати. У заключній частині наводяться стислі висновки, пропозиції щодо використання результатів дослідження, рекомендації. У додатки включаються таблиці, графіки, що не увійшли до тексту звіту. Складаючи звіт, слід дотримуватись таких вимог, як чіткість, логічність, аргументованість висновків, конкретність, точність формулювань, обґрунтованість рекомендацій та пропозицій. Використовуються також і такі форми впровадження результатів, як доповідь, виступ, лекції, повідомлення з різних наукових та практичних заходів; опублікування результатів в окремих виданнях, інформування громадськості через засоби масової інформації. * * * Отже, ми розглянули основні питання організаційної роботи з проведення соціологічних досліджень в бібліотеках. Звичайно, в короткій розробці немає можливості розкрити всі проблеми, що пов’язані з підготовкою та проведенням соціологічного дослідження. Завершення дослідницької роботи не обов’язково означає кінець вправи. Результати повинні включати рекомендації щодо дій, які стосуються рішення проблем. Але: Проблема може бути нерозв’язаною з багатьох причин. Для її вирішення може бути недостатньо ресурсів. Дослідження може виявити, що окрема група користувачів, наприклад інваліди, потребує особливої уваги, але може не бути коштів на здійснення необхідної роботи. Може виникнути більше запитань, ніж відповідей. Таке часто трапляється у випадку коротких оглядових досліджень, які можуть виявляти складні питання, що потребують подальшого вивчення. Може доведеться досконаліше вивчати окрему групу читачів, щоб виявити ряд недоліків в їх обслуговуванні і визначити шляхи їх удосконалення. - Інколи результати досліджень можуть бути суперечливими. Це може статися внаслідок помилково обраної методики. Щоб уникнути таких помилок, перш ніж проводити дослідження необхідно ознайомитись з попереднім досвідом і, спираючись на нього, порівнювати свої результати з подібними інституціями, які вже намагались вивчати. - Зібрана в результаті дослідження інформація може швидко застарівати. Наприклад, сьогоднішня орієнтація на електронні служби швидко змінює погляди на майбутнє. Тому необхідно регулярно розглядати ті ж самі проблемні питання, щоб виявити нові потреби, та ті потреби, що зазнали змін. Для більш детального обговорення різних питань, що стосуються організації та методики соціологічних досліджень, рекомендуємо звернутись до спеціальної літератури, список якої наведено далі. Аналіз, класифікація документа. В соціології документом називається спеціально створений людиною предмет, що призначається для передачі або збереження інформації. За способом фіксації інформації розрізняють: рукописні і друковані документи, записи на кіно- і фотоплівку, магнітній стрічці. За метою призначення виділяються матеріали, що їх відбирають самі дослідники. Такі документи називають цільові. Та соціолог відбирає матеріали, що складені заради іншої мети, тобто наявні документи. Звичайно, в соціологічному дослідженні саме такі документи і називаються власною документальною інформацією. За ступенем персоніфікації документи поділяються на особові і безособові. Особовими документами є картотеки індивідуального обліку (бібліотечні формуляри, анкети і бланки тощо), характеристики, видані особі, листи, щоденники, заяви, мемуарні записки та ін. Безособові документи — статистичні, історичні архіви, преса, протоколи зібрань та ін. В залежності від статусу джерела виділяються: офіційні і неофіційні. Офіційні документи: урядові документи, матеріали, постанови, декрети, заяви, комюніке, стенограми офіційних засідань, дані державної та відомчої статистики, архіви і поточні документи різних установ і організацій, ділова кореспонденція, протоколи судових органів, прокуратури тощо. Неофіційні документи — багато особистих матеріалів, а також залишені окремими особами документи (статистичні повідомлення, виконані іншими послідовниками на основі власних спостережень). Окрему групу документів складають численні матеріали засобів масової інформації. Нарешті, за джерелами інформації документи діляться на первинні і вторинні. Первинні документи відображають явища, події, що спостерігалися і фіксувалися безпосередньо дослідниками, або становили відомості урядових і відомчих установ тощо. Вторинні — це документи, що містять інформацію, опрацьовану, узагальнену або описану на основі первинних джерел. Можна, звичайно, класифікувати документи і за їх прямий зміст, наприклад, літературні дані, історичні і наукові архіви, архіви соціологічних досліджень тощо. Документалісти-історики, психологи сформували немало методів, способів, з допомогою яких визначається ступінь достовірності, істинності відомостей за самим змістом документальної інформації. Перше золоте правило в роботі з документами (та й з будь-якою іншою інформацією) — чітко відрізняти опис подій і їх оцінки. Але саме конкретна ситуація дає ключ до розшарування смислу оцінок і думок. Дальший аналіз розкриває, якими намірами керувався складач документу, що допоможе з'ясувати, виявити навмисні чи мимовільні перекручення. Дуже важливо знати, який метод одержання первинних даних використано складачем документа. Відомо, що відомості «з перших рук» надійніше, аніж інформація з непевного джерела, а записи під свіжим враженням відрізняються від запису тих же подій і явищ згодом, через певний період. Якщо документ має згруповані статистичні дані, варто, насамперед, виявити основи класифікації. Нарешті, надзвичайно важливо з'ясувати загальну обстановку, в якій складався документ: чи схильна до об'єктивності (незалежно від мети, наміру або диктувалась зміщенням інформації в якійсь бік тощо). Особливу обережність-слід проявляти досліднику при вивченні особистих документів (автобіографії, щоденник, мемуари, листи та ін.). Основні умови довір'я до особистих документів: можна вірити повідомленням, якщо вони не торкаються інтересів автора документа або не завдають йому певної шкоди; мабуть достовірні ті відомості, які в момент реєстрації загальновідомі, деталі подій, що несуттєві, і ті відомості, до яких автор ставився недоброзичливо. Перевірка оригінальності документу, аналіз мотивів, умов його складання, мета, ситуації, в яких діяв автор документу, характер його оточення — ось ті фактори, від яких залежить достовірність інформації. Література 1. Библиотековедческие исследования: Методология и методика / Ред. А.Н. Ванеев. – М.: Книга. – 1978. - 248 с. 2. Бутенко И.А. Анкетный опрос как общение социолога с респондентом. – М.: Наука, -1989. 3. Изучение читательского спроса в массовых библиотеках: Метод. рекомендации / ГБЛ. – М.,1984. – 40 с. 4. Крейденко В.С. Библиотечные исследования: Научные основы. Учеб. Пособие для ин-тов культуры. – М.: Книга. – 1985 – 144 с. 5. Лукашевич Н.П., Туленков Н.В. Социология: Учеб. пособие. – К.: МАУП. – 1998. - 246 с. 6. Математические методы анализа и интерпретации социологических данных. – М.: Наука. – 1989. – 147 с. 7. Методические рекомендации по организации комплексных научных исследований в областной библиотеке / ГРБ УССР им. КПСС. – К., 1983. – 16 с. 8. Максименко В.С., Паниотто В.И. Зачем социологу математика, - К.: Рад. школа. – 1988. – 16 с. 9. Організація робіт соціологічної служби в обласних бібліотеках: Метод. рекомендації / ДРБ УРФІМ КПРС. – К., - 1989. – 38 с. 10. Паніна Н.В. Технологія соціологічного дослідження: Курс лекцій. – К.: Наук. думка, - 1996. – 117 с. 11. Паниотто В.И., Максименко В.Г. Количественные методы в социологических исследованиях. – К.: Наукова думка. – 1982. – 272 с. 12. Социологический энциклопедический словарь / Под ред. Г.В. Осипова. – М.: Инфра - М – НОРМА. – 1998. 13. Социология сегодня: Проблемы и перспективы. – М.: Наука. – 1993.- 148 с. 14. Сурмин Ю.П. Туленков Н.В. Методология и методы социологических исследований: Учеб. пособие. – К.: МАУП. – 2000. – 301 с. 15. Тещенко Ж.Т. Социология. Общий курс. – М.: Прометей. – 1994. – 262 с. 16. Учебный социологический словарь / Под ред. С.А.Кравченко. – М.: Анкил. 1997. – 17. Экспертные оценки в социологических исследованиях / Под ред. С.Б. Крымского, - К.: Наукова думка. – 1990. – 318 с. 18. Ядов В.А. Социологическое исследование: методология, программа, методы. - М.: Наука, - 1987. – 236 с.
1 2 3 4 5 Категория: Соціологія \| Добавил: DoceNt (21.08.2016)
Просмотров: 245 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: