Воскресенье, 28.04.2024, 17:19
Главная Регистрация RSS
Приветствую Вас, Гость
Меню сайта
Категории раздела
Архітектура [235]
Астрономія, авіація, космонавтика [257]
Аудит [344]
Банківська справа [462]
БЖД [955]
Біографії, автобіографії, особистості [497]
Біологія [548]
Бухгалтерській облік [548]
Військова кафедра [371]
Географія [210]
Геологія [676]
Гроші і кредит [455]
Державне регулювання [154]
Дисертації та автореферати [0]
Діловодство [434]
Екологія [1309]
Економіка підприємств [733]
Економічна теорія, Політекономіка [762]
Економічні теми [1190]
Журналістика [185]
Іноземні мови [0]
Інформатика, програмування [0]
Інше [1350]
Історія [142]
Історія всесвітня [1014]
Історія економічна [278]
Історія України [56]
Краєзнавство [438]
Кулінарія [40]
Культура [2275]
Література [1585]
Література українська [0]
Логіка [187]
Макроекономіка [747]
Маркетинг [404]
Математика [0]
Медицина та здоров'я [992]
Менеджмент [695]
Міжнародна економіка [306]
Мікроекономіка [883]
Мовознавство [0]
Музика [0]
Наукознавство [103]
Педагогіка [145]
Підприємництво [0]
Політологія [299]
Право [990]
Психологія [381]
Реклама [90]
Релігієзнавство [0]
Риторика [124]
Розміщення продуктивних сил [287]
Образотворче мистецтво [0]
Сільське господарство [0]
Соціологія [1151]
Статистика [0]
Страхування [0]
Сценарії виховних заходів, свят, уроків [0]
Теорія держави та права [606]
Технічні науки [358]
Технологія виробництва [1045]
Логістика, товарознавство [660]
Туризм [387]
Українознавство [164]
Фізика [332]
Фізична культура [461]
Філософія [913]
Фінанси [1453]
Хімія [515]
Цінні папери [192]
Твори [272]
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Главная » Статьи » Реферати » Соціологія

РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: Науково-технічний прогрес
План
1. Науково-технічна революція
2. Економічні та соціальні наслідки НТР
3. НТР і природне середовище
4. Науково-технічний прогрес і екологічна альтернатива
5. Протиріччя НТР

Які зміни в нашому житті викличе техніка XXI ст.? Чим загрожує суспільству руйнування природного середовища? Науково технічний прогрес - благо чи зло?
Продуктивність праці, кількість і якість виробленої продукції, рівень життя населення залежать відстану продуктивних сил суспільства. У сучасних умовах відбуваються їхні якісні зміни під впливом науково-технічної революції, яка має глобальний характер.
НАУКОВО-ТЕХНІЧНА РЕВОЛЮЦІЯ
Сама назва процесу, що відбувається, говорить проте, що мова йде не про поступові, плавні зміни, а про "стрибок", про швидкий перехід від одного якісного стану до іншого. Іншими словами, науково-технічний прогрес, що колись здійснювався порівняно повільно, у наш час помітно прискорився. Так, персональні комп'ютери з'явилися наприкінці 70-х рр. XX ст., а в 1989 р. у США їх було вже 30 млн. Усього лише десять років потрібно було для масового поширення і використання цієї нової "розумної машини".
Далі, назва розглядуваної революції показує, що вона охоплює не тільки сферу техніки, але і науки. Із середини 50-х рр. XX ст. техніка починає розвиватися під вирішальним впливом наукових знань. Наука стає постійним джерелом нових ідей, що вказують шляхи розвитку матеріального виробництва. Вона перетворюється в безпосередню продуктивну силу. Відкриття в сфері атомної і молекулярної структури речовини створили передумови для виробництва нових матеріалів; успіхи хімії дозволили створити речовини з заданими властивостями; вивчення електричних явищ у твердих тілах і газах послужило основою виникнення електроніки; дослідження структури атомного ядра відкрило шлях до використання атомної енергії; завдяки розвитку математики були створені засоби автоматизації виробництва і управління.
Отже, науково-технічна революція - це стрибок у розвитку продуктивних сил суспільства, перехід їх у якісно новий стан на основі корінних зрушень у системі наукових знань.
На першому етапі розвитку науково-технічної революції (НТР), тобто в 60-70-і рр. XX ст., найважливішою її рисою стала автоматизація виробничих процесів: з'явилася ще одна ланка в машині, що здійснює безпосередній контроль за її роботою. Роботи, верстати з програмним управлінням, гнучкі виробничі лінії характеризують якісні зрушення в техніці, у знаряддях виробництва.
З кінця 70-х рр. XX ст. у розвитку НТР з'явилися якісно нові риси, пов'язані з успіхами мікроелектроніки. Цей новий етап одержав назву комп'ютерної (мікропроцесорної або інформаційної) революції. Перший мікропроцесор, створений у США в 1971 р., мав розмір сірникової коробки, а за обчислювальною потужністю дорівнював одній з перших ЕОМ, що важила десятки тонн. Через три десятиліття мікрокомп'ютер уміщався у футлярі з чверть сірникової коробки, але був у 40 разів могутнішим від перших лампових комп'ютерів, у 17 тис. раз легший, у 2,8 тис. раз менш енергоємний, у 10 тис. раз дешевший за них.
В автоматизованій системі машин тепер з'явився заснований на ЕОМ керуючий і контролюючий пристрій, який звільняє людину від контакту не тільки з робочими знаряддями (інструментами), але і із самою робочою машиною.
Параметри дії цих систем можуть вийти за межі не тільки фізичних, але і розумових можливостей людини. Наприклад, їм властива не тільки недоступна руці людини швидкість руху, але і непосильна для людського мозку швидкість переробки інформації.
Виробництво роботів (автоматично керованих машин), які можуть пересуватися і виконувати певні дії, пов'язані з маніпуляцією, почалося в 60-их рр. XX ст. У 1977 р. у США їх було 200, наприкінці століття - уже багато десятків тисяч. Ллє ж робот - це перша в історії машина, що замінила не тільки людські руки, але і деякі функції людського інтелекту.
У даний час є більше 200 тис. варіантів застосування мікропроцесорів. З'явилася можливість переходу від окремих "острівців автоматизації" до комплексної автоматизації цілих технологічних процесів, що базуються на групі взаємозалежних машин, устаткуванні і приладів.
Поряд з технікою революційні зміни відбуваються й у технології, тобто в способах впливу на сировину і матеріали. Учені зробили висновок, що вирішальну роль у виробництві стали відігравати інформаційно-інтенсивні технології і нове технологічне мислення, які ведуть до того, що відбувається не просто заміна колишніх машин більш сучасними, а зміна принципів виробництва.
Продукція ремісничого виробництва включала два компоненти: витрати на сировину і ручну працю, тобто технологія характеризувалася матеріалоємністю і трудомісткістю. Промислова революція внесла два нових компоненти: капіталоємність і енергоємність. НТР доповнила їх науко-ємністю. Великі витрати на наукові дослідження в масовому виробництві стрімко знижуються в розрахунку на одиницю продукції.
Нові технологічні процеси здійснюються найчастіше на молекулярному, атомному і субатомному рівнях. Так, метод дифузійного зварювання забезпечує високоякісні з'єднання кераміки з магнітним сплавом, срібла з нержавіючою сталлю, сталі з алюмінієм тощо. Виявилося, що можна з'єднати більше 750 пар металів, неметалів і сплавів, які не вдавалося з'єднати іншими способами. Компоненти, що зварюються, зв'язуються на рівні атомів. У результаті стало можливим виготовляти вироби складної конфігурації. Дифузна технологія дуже економічна.
Одним з найбільш перспективних напрямів є біотехнологія - використання біологічних процесів у виробничих цілях. За значенням її можна порівняти з електронікою. За допомогою біотехнології уже виробляються у великих кількостях кормовий білок, різні медикаменти. На базі молекулярної біології з'явилася генна інженерія, яка шляхом пересадження чужих генів у клітину дозволяє виводити нові види організмів тварин і рослин із запланованими якостями. Розроблені і впроваджені у виробництво мембранна, лазерна, плазмова й інші технології, що якісно змінюють виробничі процеси.
Поряд з технікою і технологією якісно міняється і предмет праці - матеріали, що піддаються обробці в процесі виробництва. Ці зміни пов'язані насамперед з досягненнями фізики і хімії. Створення нових конструкційних матеріалів викликано потребами сучасних технологій, потребуючих магнітних, керамічних, оптичних матеріалів, а також дефіцитної мінеральної сировини. Створені в наш час пластмаси і синтетичні волокна застосовуються в автомобільній, суднобудівній, аерокосмічній промисловості, у будівництві і сільському господарстві (заміна сталевих труб пластмасовими дозволила нафтовій промисловості США заощадити 2 млрд. доларів у рік за рахунок ліквідації втрат від корозії металу). Завдяки надтонким хімічним покриттям удалося удосконалити різні деталі електронних приладів; передбачається, що ці покриття будуть використовуватися в хімічній і харчовій промисловості.
НТР радикально змінює становище людини (суб'єкта праці) у системі виробництва, він виводиться за межі безпосереднього процесу створення готового продукту, стає поруч з ним і виступає стосовно нього в ролі контролера, наладчика, регулювальника. Ще раніше людина передала машині спочатку виконавчу функцію (вплив за допомогою інструмента на предмет праці), а потім і рухову, енергетичну. Тепер разом зі скороченням особистої участі людини у виробництві відбувається розширення опосередкованих видів праці, пов'язаних з виконанням контрольно-управлінських і логічних функцій усе більш високого рівня, із прийняттям відповідальних рішень.
НТР викликає глибокі зміни не тільки в матеріальному виробництві, але й в інших сферах життя: це різке зростання автомобільних перевезень, збільшення швидкостей залізничного транспорту і модернізація авіаційного транспорту. Оптичне волокно і світлохвильова техніка, а також досягнення космічної техніки (супутники) революціонізують засоби зв'язку. Вторгнення мікроелектроніки викликає корінні зміни в кредитно-фінансовій сфері, торгівлі, охороні здоров'я. Винахід фотонабору революціонізувало газетну справу: за допомогою відео екрана, з'єднаного з комп'ютером, підготовлений для публікації матеріал відправляється в друковану машину простим натисканням кнопки. Мікроелектроніка активно входить у побут. Відеомагнітофон і відеокамери, цифрові відеопрогравачі, радіотелефони і відеокасети, відеодиски, кабельне телебачення інтенсивно змінюють побут людей.
Домашні персональні комп'ютери керують побутовими приладами, допомагають освіті, застосовуються при надомних формах праці. У 1980 р. у США було зроблено 371 тис. персональних комп'ютерів, а в 1985 р. - 6,6 млн. їхній випуск перевищив кількість вироблених кухонних комбайнів і побутових кондиціонерів. Нова домашня техніка використовується як у виробничих цілях, так і для освіти та дозвілля.
Технологічний переворот, що почався, повинен привести в XXI ст. до нової, науково-технологічної цивілізації.
Черговий революційний прорив відбувся наприкінці XX ст. у зв'язку а формуванням глобальної мережі "Інтернет". Інформація в недалекій перспективі стане надбанням більшості жителів планети. На рубежі XXI ст. почалася розробка квантових комп'ютерів, сила яких на тлі нинішніх - як сила ядерної енергії проти вогню.
Фахівці прогнозують настання нового етапу НТР, що пов'язаний з розвитком Геотехнології і досягненнями таких наук, як генетика, біологія, біохімія, фізіологія тварин і рослин, екологія. А в перспективі - наступний етап, коли відбудуться нові відкриття в галузі фізіології людини, психології, педагогіки, тобто в пізнанні самої людини.
ЕКОНОМІЧНІ ТА СОЦІАЛЬНІ НАСЛІДКИ НТР
Науково-технічна революція обумовила перехід на переважно інтенсивний шлях розвитку виробництва, коли основним фактором економічного росту стає зменшення числа зайнятих у виробництві і кількості використовуваної сировини й енергії. Завдяки науково-технічному прогресу вдається зберегти працю і матеріали, підвищуючи при цьому продуктивність праці і якість продукції.
Ослаблення залежності виробника від постачальника енергії і сировини дозволило відмовитися від територіальної прив'язки підприємств, випускаючих готову продукцію, до безпосередніх джерел сировини.
Різко зросли капіталовкладення в галузі, що визначають науково-технічний прогрес, і наукомісткі виробництва. Ці галузі орієнтовані на випуск нової, технічно складної продукції. Так, у Японії електронна техніка удосконалюється під девізом: робити "легше, тонше, коротше і меншого розміру".
Істотно прискорилися темпи заміни вироблюваної продукції, устаткування, технології. Значно зросла цінність наукових досліджень.
Уся сфера економічних відносин стала більш складною і гнучкою. З'явилися комплексні науково виробничі об'єднання й інші інтегральні організації, що поєднують науку, виробництво, освіту, сферу обслуговування. Нова технологія зміцнила життєздатність дрібних і середніх підприємств, особливо тих, які прямо чи побічно пов'язані з новими галузями виробництва.
Швидкий розвиток характерний і для сфери виробничих і побутових послуг - транспорту, зв'язку, енергетики, інформаційного обслуговування.
Під впливом НТР змінюється вигляд робітничого класу, по-перше, відбуваються зміни в його галузевій і професійній структурі та, по-друге, спостерігається загальний ріст кваліфікації робітничого класу. Справді, у даний час зростає частка зайнятих у новітніх галузях, які визначають науково-технічний прогрес (електронній, аерокосмічній, машинобудівній); з'являється безліч нових професій - оператори, наладчики автоматичних верстатів і ліній тощо; скорочуються багато старих професій - гірників, текстильників тощо.
Одночасно відбувається загальний ріст кваліфікації робітничого класу. Робітники великих підприємств наближаються до певних категорій інженерно-технічних кадрів. Наприклад, колектив сталеливарників, обслуговуючий один з агрегатів на сучасному західнонімецькому металургійному підприємстві, складається з 150 осіб: 25 з них - робітники, що керують процесами біля пульта; приблизно настільки ж - наладчики устаткування; понад 25 осій-інженери, інші - техніки, програмісти, фахівці з інформатики, майстри. Прибуток підприємства є в даному випадку результатом праці всіх названих працівників.
На автоматизованому підприємстві продукт виробляється "сукупним робітником" - не тільки тими працівниками, що безпосередньо обслуговують автоматику, але і тими, хто розробляв принципи автоматизації, проектував машини, виготовив їх, а також тими, хто постачав необхідну енергію, сировину тощо. Низова інженерно-технічна інтелігенція, конторські службовці зближаються з робітничим класом і сьогодні є його частиною.
До працівників промисловості належать працівники невиробничих галузей (торгівлі, фінансів, сфери послуг).
НТР викликає корінні зрушення в організації виробництва і праці, у системі управління виробництвом. Аналіз первинної інформації і прийняття рішень починають здійснюватися винятково за допомогою ЕОМ.
НТР І ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ
Ріст масштабів господарської діяльності людини, бурхливий розвиток науково-технічної революції посилили негативний вплив людини на природу, призвели до порушення екологічної рівноваги на планеті, наслідком чого є екологічна криза.
У сфері матеріального виробництва зросло споживання природних ресурсів. За 40 років після Другої світової війни було використано стільки мінеральної сировини, скільки за всю попередню історію людства. Але запаси вугілля, нафти, газу, заліза, міді й інших важливих для людей багатств природи невідтворювані і, як розрахували вчені, будуть вичерпані через кілька десятиліть.
Навіть лісові ресурси, що, здавалося б, постійно відновляються, насправді швидко зникають. Вирубування лісу у світовому масштабі в 18 разів перевищує його приріст. Площа лісів, які дають Землі кисень, зменшується з кожним роком. Деградує життєво важливий для людей родючий шар Грунту, і це відбувається всюди на Землі. Як з'ясувалося, земля накопичує один сантиметр чорнозему за 300 років, а гине один сантиметр ґрунту за 3 роки.
Не меншу небезпеку, ніж невтримна експлуатація ресурсів Землі, несе зростаюче за останні десятиліття забруднення планети - і Світового океану, і атмосферного повітря. Світовий океан постійно забруднюється в основному через розширення видобутку нафти на морських промислах. Величезні нафтові плями згубні для життя океану. В океан скидаються також мільйони тонн фосфору, свинцю, радіоактивних відходів. Тільки США скидають в океан до 50 млн. тонн відходів. На кожен квадратний кілометр океанської води зараз припадає 17 тонн різних відходів із суш і. А мертвий океан, вважають учені, - це мертва планета.
Найбільш вразливою частиною природи стала прісна вода. Стічні води, пестициди, добрива, дезінфекційні засоби, ртуть, миш'як, свинець, цинк у величезних кількостях попадають у ріки й озера. У республіках СНД щорічно викидаються в ріки, озера, водоймища і моря неочищені стічні води, що містять десятки мільйонів тонн шкідливих речовин. Не краще становище й в інших країнах світу. Сильно забруднений Дунай, Волга, Міссісіпі, Великі американські озера. За висновком фахівців, у деяких районах Землі 80% усіх хвороб викликані недоброякісною водою, яку змушені споживати люди.
Відомо, що без їжі людина може жити п'ять тижнів, без води-п'ять днів, без повітря - п'ять хвилин. Тим часом забруднення атмосферного повітря давно перевершило допустимі межі. Забрудненість, вміст вуглекислоти в атмосфері великих міст зросли в десятки разів у порівнянні з початком XX ст. 115 млн. легкових автомобілів у США поглинають кисню в 2 рази більше, ніж створюється його на території цієї країни всіма природними джерелами. Загальний викид шкідливих речовин в атмосферу (промисловістю, енергетикою, транспортом тощо) у США складає близько 150 млн. тонн у рік, у СНД - більше 100 млн. т. У 102 містах СНД із населенням більше 50 тис. людей концентрація шкідливих для здоров'я речовин у повітрі перевищує медичні норми в 10 разів, а в деяких - ще більше. Кислотні дощі, які містять двоокис сірки й окис азоту, з'являються в процесі функціонування теплових електростанцій і заводів ФРН та Великобританії, випадають у Скандинавських країнах і несуть загибель озерам, лісам. Територія СНД одержує з кислотними дощами, що прийшли з Заходу, у 9 разів більше шкідливих речовин, ніж їх переноситься в зворотному напрямку. Аварія на Чорнобильській АЕС показала екологічну загрозу, створювану аваріями на атомних електростанціях, які існують у 26 країнах світу. Серйозною проблемою стало побутове сміття: тверді відходи, поліетиленові пакети, синтетичні миючі засоби тощо.
Зникає навколо міст напоєне ароматом рослин чисте повітря, ріки перетворюються в стічні канави. Купи консервних банок, битого скла й іншого сміття, смітники уздовж дорогі, захаращені території, покалічена природа - такий підсумок тривалого панування індустріального світу.
16-18% території України складають регіони, де екологічний ризик для здоров'я в 10-100 разів перевищує норми, установлені для більшості країн.
НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ПРОГРЕС І ЕКОЛОГІЧНА АЛЬТЕРНАТИВА
Який же вихід з становища, що склалося? Перш ніж відповісти на це питання, давайте подумаємо: чи сам по собі науково-технічний прогрес викликає руйнування природного середовища, чи його негативний вплив обумовлений способами використання досягнень науки і техніки, суспільними порядками? Історичний досвід показав, що руйнівні впливи природі нанесла господарська діяльність, спонукувана лише приватним інтересом. Досвід показав також, що суспільство в стані обмежити негативний вплив приватних інтересів, воно може знаходити розумні способи регулювання відносин виробництва і природи.
Серед частини вчених і представників громадськості екологічна загроза породила настрої песимізму, невір'я в можливість запобігти руйнуванню навколишнього середовища. Не випадкові і їхні висновки, ворожі науці і техніці, вимоги зупинити зростання виробництва, а в зв'язку з цим і поклоніння перед дикою, необробленою природою. Відлунням подібних настроїв є масові акції з вимогами закрити ряд підприємств, що випускають украй необхідну людям продукцію (наприклад, ліки), зупинити атомні електростанції тощо. Однак такий спосіб вирішення проблем лише породжує нові проблеми (подумайте які).
Справжня перспектива виходу з екологічної кризи - у змінах виробничої діяльності людини, ЇЇ свідомості і способу життя. Науково-технічний прогрес створює не тільки "перевантаження" для природи; у найбільш прогресивних ресурсоємних і безвідхідних технологіях, побудованих за принципом замкнутого циклу, він дозволяє запобігати негативним впливам, створює можливість для екологічно чистого виробництва. Таким чином, сьогодні з'явилася не тільки гостра необхідність, але і реальні передумови зміни суті технологічної цивілізації, надання їй природоохоронного характеру.
Один з напрямів такого розвитку - створення безвідхідних виробництв. Використовуючи досягнення науки, технологічний процес можна організувати так, щоб відходи виробництва не забруднювали навколишнє середовище, а знову надходили у виробничий цикл як вторинна сировина. Приклад дає сама природа: вуглекислий газ, виділюваний тваринами, поглинається рослинами, що виділяють кисень, необхідний для дихання тварин.
Безвідхідним є таке виробництво, у якому уся вихідна сировина в кінцевому рахунку перетворюється в ту чи іншу продукцію. Якщо врахувати, що 98% вихідної сировини сучасна промисловість переводить у відходи, то стане зрозумілою складність і грандіозність завдання створення безвідхідного виробництва.
Розрахунки показують, що 80% відходів теплоенергетичної, гірничодобувної, коксохімічної галузей можуть знову використовуватися в процесі виробництва, причому одержувана з них продукція найчастіше перевершує за своїми якостями вироби, виготовлені з первинної сировини. Наприклад, зола теплових електростанцій, застосовувана як добавка при виробництві газобетону, приблизно в два рази підвищує міцність будівельних панелей і блоків.
Велике значення має розвиток природовідновлювальних галузей (лісове, водяне, рибне господарство тощо). Наша країна займає одне з перших місць у світі за обсягом лісовідновлювальних робіт.
"Тиск" на природу знижують матеріало- і енергозберігаючі технології, усі види економії ресурсів.
Екологічно чистими є і деякі альтернативні (стосовно теплових, атомних і гідроелектростанцій) джерела енергії. Йде пошук способів практичного використання енергії Сонця, вітру, припливів, геотермальних джерел.
Екологічна ситуація викликає необхідність оцінювати наслідки будь-якої діяльності, пов'язаної з втручанням у природне середовище. Необхідна екологічна експертиза всіх технічних проектів.
Велике значення має також прийняття законів, спрямованих на захист природи, на посилення відповідальності за збиток, що наносяться їй.
Сучасна наука розглядає й окрему людину, і людство в цілому, і навколишнє середовище як єдину систему. Видатний учений В.І. Вернадський писав, що людині доведеться свідомо прийняти на себе відповідальність за розвиток біосфери. Середовище проживання людства, кероване науковим розумом, Вернадський називав ноосферою. Перехід біосфери в ноосферу - якісно новий етап у розвитку людського суспільства. Це необхідна умова розвитку цивілізації.
ПРОТИРІЧЧЯ НТР
НТР - процес багатогранний, суперечливий. Він означає переворот у продуктивних силах, величезну економію живої праці, вивільнення її з власне виробничого процесу. Він же загострює проблему зайнятості, підсилює антропогенне навантаження на природне середовище.
НТР незмірно збільшує технічні можливості виробництва предметів споживання, створює умови для підвищення ефективності охорони здоров'я й освіти. Але вона ж дозволяє створити гігантські сили руйнування і масового знищення.
Науково-технічний прогрес створив засоби, завдяки яким вищі досягнення культури стали надбанням мільйонів людей, але він же створив і небачені можливості для маніпулювання свідомістю людей.
Науково-технічний прогрес приніс небезпеку нових видів нещасть, які набувають глобального характеру. Вони пов'язані насамперед з ядерною енергетикою, аварії в якій викликають велике число жертв і величезні матеріальні втрати. Ріст ракових захворювань, генетичних порушень, зараження сільськогосподарських угідь - це не повний перелік ядерних катастроф. Не знайдені задовільні способи поховання радіоактивних відходів АЕС, реакторів підводних човнів тощо.
Ще одна проблема пов'язана з генною інженерією, використанням нових агротехнічних прийомів, у результаті яких втрачаються гени, що могли б знадобитися в майбутньому.
Зростає також число жертв, викликаних промисловими аваріями, особливо в зоні хімічного виробництва, вуглевидобувних галузях, на авіаційному і залізничному транспорті.
НТР у країнах Західної Європи, Північної Америки, Японії викликала ріст безробіття. Крах традиційних галузей виробництва призвів до масових звільнень робочих застарілих професій і низької кваліфікації. Підвищений попит на робочу силу з боку нових галузей виробництва далеко не завжди дозволяв залучати людей з числа безробітних. Загострилася проблема підвищення кваліфікації, одержання нової спеціальності. Значна частина безробітних - люди середнього віку і молодь - найчастіше не мають можливості, а іноді і бажаний учитися, привести свою кваліфікацію у відповідність з вимогами НТР. їхня доля - соціальна деградація, перетворення в люмпен-пролетаріат, що живе на дотації, випадкові заробітки, допомогу благодійних організацій.
Як бачимо, в умовах НТР безробіття породжується не тільки циклічними спадами виробництва, але і розвитком автоматизації, що витісняє живу працю з виробництва, структурної перебудови економіки, що супроводжується згортанням старих галузей і відмиранням багатьох традиційних професій.
З НТР пов'язані й екологічні проблеми, про які говорилося раніше. Реалізувати повною мірою потенціал НТР в інтересах людини може лише гуманний, демократичний лад, що використовує її досягнення на благо всіх і не допускає присвоєння її плодів лише частиною суспільства.
Категория: Соціологія | Добавил: DoceNt (08.09.2016)
Просмотров: 669 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *: