РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: Моделі розвитку інформаційного суспільства - Соціологія - Реферати - Каталог статей

Об`єктом дослідження є інформаційне суспільство як принципово новий тип життєдіяльності сучасної цивілізації. Предметом дослідження є розкриття особливостей моделей розвитку інформаційного суспільства. Розрізняють такі моделі розвитку інформаційного суспільства:“західна” і “азійська”. В “західній” моделі основна роль відводиться лібералізації ринку інформаційних супермагістралей і їх універсальному обслуговуванню. В “азійській” приділяється більше уваги співробітництву держави і ринку, спостерігається прагнення встановити зв`язок між традиційними культурними цінностями і невідворотними соціальними змінами. В той же час, в рамках кожної з цих моделей існують свої відмінності, які багато в чому визначаються рівнем економічного і соціально-політичного розвитку того чи іншого соціуму. “Західна модель інформаційного суспільства (американо-європейський шлях)” досліджується західна модель становлення інформаційного суспільства, яка узагальнює стратегії і програми індустріально розвинених країн – США, Канади, Великої Британії, Німеччини, Франції, країн Північної Європи. В рамках означеної моделі виділяється американо-англійська і модель континентальної Європи. Американо-англійська модель визначається загальною концепцією соціально-економічного розвитку, яка передбачає превалювання приватного сектору над функціями держави в усіх напрямках розвитку суспільства. Американський вплив у галузі комунікаційних технологій та інформаційної сфери відчутний в глобальних процесах, міжнародній політиці, світовій економіці. Ця модель передбачає інтенсивний розвиток електронних комунікацій для встановлення соціальних, політичних, культурних зв`язків у суспільстві. Проблема розвитку універсальних послуг має важливе значення у програмах інформаційного суспільства США та Великої Британії, вона вирішується за допомогою стратегії поліпшення якості інформаційних послуг, соціальної орієнтації держави. Досліджуючи місце і роль США у світовому інформаційному процесі, американські вчені (Д.Тапскот, М.Кастельс, Г.Шиллер, В.Дайзард) вважають, що її роль в ньому – це експорт інформаційного суспільства. При цьому вони намагаються довести, що США не мають імперських устремлінь і сповідують гуманістичні цілі. Виходячи з того, що в США найбільший досвід інформатизації суспільства, тому саме цій країні, вважають вони, належить історична роль очолити людство в процесі перетворення його з індустріального стану в постіндустріальний – інформаційний. США запропонували доктрину “інформаційної парасольки” міжнародного співробітництва з широким колом країн у різних регіонах світу, суть якої – превентивна комунікація на основі переміщення масивів інформації, що передається США державам-реципієнтам для забезпечення їх національних інтересів і, як наслідок, збереження лідерства США у політичній системі міжнародних відносин. Специфічною рисою американо-англійської моделі інформаційного суспільства є вплив чинного законодавства на розвиток перспективних галузей економіки, права інтелектуальної власності, соціального захисту населення. Європейська модель інформаційного суспільства відрізняється стратегією європейської інтеграції, поняттям “об`єднаної Європи”, пошуками рівноваги між контролем держави і стихією ринку, динамічним поєднанням державних інтересів і прагнень приватного та корпоративного бізнесу із врахуванням того, що роль кожного з них може змінюватися в часі. Характерними рисами європейської моделі виступають варіативність і політична спрямованість програм побудови інформаційного суспільства для різних країн, обумовлених новою європейською геополітикою, становленням інформаційної (інтелектуальної) економіки, різними можливостями постіндустріального розвитку. В рамках європейської моделі українські дослідники (Є.Макаренко, А.Колодюк) виділяють західноєвропейську, скандинавську, центральноєвропейську, східноєвропейську стратегії. Можна констатувати, що сучасні суспільні трансформації в передових країнах світу відбуваються в напрямку інформаційного суспільства. “Азійська модель інформаційного суспільства та її варіанти” автор відзначає, що азійська модель інформаційного суспільства реалізує ідеологічну доктрину країн Азійсько-Тихоокеанського регіону, побудовану на філософських принципах конфуціанства, діяльності держави по інституціоналізації цих принципів. Проаналізовано японську модель інформаційного суспільства, що спрямована на вдосконалення системи корпоративного управління за принципом ієрархічної піраміди, в основі якої лежать три принципи: оn (вдячність), gігі (відповідальність), wа (гармонія). Означені принципи виражають угоду про взаєморозуміння і взаємодопомогу вищого і нижнього рівнів управління. Ця модель використовує пріоритетний розвиток інформаційних технологій і впровадження інформаційних послуг у всі сфери життєдіяльності країни. Вищою стадією інформаційного суспільства, на думку розробника цієї моделі Й.Масуди, буде “суспільство достатку”, яке він назвав комп`ютопією. В роботі здійснено аналіз японських експериментальних моделей інформаційного суспільства “Тама ККІС” і “ХІ-ОВІС”, які розроблялися на основі теоретичних моделей Й.Масуди та І.Кішіди та довели свою ефективність. В рамках азійської моделі, поряд з японською, виділяється індійська, яка своїм головним пріоритетом на шляху до інформаційного суспільства передбачає розвиток внутрішніх людських ресурсів. Індія володіє значним науково-технічним потенціалом, а також ефективною законодавчою системою. Особливості побудови інформаційного суспільства в Індії – це обережність та послідовність, а також опора на національні культурні традиції. Важливу роль у такому прогресі відіграє політика реформування уряду, спрямована на забезпечення кожного громадянина універсальним доступом до інформаційно-технологічних ресурсів. Індія, де понад 50% населення є неграмотним, створила, за державної підтримки, сучасну індустрію програмного забезпечення, що складає вже понад 1/5 індійського експорту. В основі формування інформаційного суспільства Китаю лежить модель економічної співпраці держави і ринку. Вагомі інвестиції в сферу науково-технічних розробок вже приносять свої плоди, обіцяючи в майбутньому перетворити цю раніше технічно відсталу країну в один із світових центрів нових технологій. У першу чергу йдеться про сектор телекомунікацій. Зараз Китай займає друге місце у світі за розміром своїх комунікаційних мереж. Младоазійська модель виступає як стратегія регіону Східної і Південно-Східної Азії – епіцентру індустріального та інформаційного розвитку, до якого належать Південна Корея, Тайвань, Сінгапур і Гонконг, а в останні роки наближаються Таїланд, Малайзія, В`єтнам. Ця модель – трансформована японська ідея, успіх якої у підтриманні стабільного макроекономічного і політичного середовища та співробітництві держави з приватним капіталом. Уряди приймають рішення щодо вагомих інвестицій приватного сектору в інформаційну сферу, стимулюють створення матеріальної і соціальної інфраструктури (тобто порушується фундаментальний принцип невтручання держави у ринкові відносини). Державний контроль, його форми і методи можуть бути різними, але дилема “держава – ринок” виступає як соціально-політична, а не суто економічна. Младоазійська модель характеризується як політичне і економічне співробітництво держави і приватного сектору. В основі азійської моделі – альтернативний соціально-економічний розвиток регіону, конкуренція із Заходом, утвердження власних ціннісних орієнтацій, зв`язок між культурними традиціями (освіта, виробнича дисципліна, відданість корпорації, довіра, сімейна гармонія) і соціальними трансформаціями. Доведено, що національні та регіональні особливості країн, які розбудовують інформаційне суспільство, впливають на специфіку його становлення і розвитку, що є важливим для подальшого дослідження цього процесу. Висновки Процес становлення інформаційного суспільства проходить в різних країнах з різною інтенсивністю і особливостями. Можна виділити у загальному вигляді дві моделі такого становлення: “західну” і “азійську”. В “західній” моделі основна роль відводиться лібералізації ринку інформаційних супермагістралей і їх універсальному обслуговуванню. В “азійській” приділяється більше уваги співробітництву держави і ринку, спостерігається прагнення встановити зв`язок між традиційними культурними цінностями і невідворотними соціальними змінами. В той же час в рамках кожної з цих моделей існують свої відмінності, які багато в чому визначаються рівнем економічного і соціально-політичного розвитку того чи іншого соціуму. Всебічний аналіз національних моделей розвитку інформаційного суспільства та їх практичної реалізації дозволив визначити відмінності між ними. На цій основі автор досліджував засади, на яких ґрунтуються сьогоднішні пріоритети світових лідерів у процесі формування інформаційного суспільства. Для країн, де такий процес перебуває на початку свого розвитку, важливим є формування моделі і стратегії побудови інформаційного суспільства, а також якнайповніше використання міжнародного досвіду. У даному контексті незаперечною є теза про те, що кожній країні слід виходити з власних реалій, можливостей, а вже потім переймати досвід інших держав.
1 2 3 4 5 Категория: Соціологія \| Добавил: DoceNt (09.07.2016)
Просмотров: 1091 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: