РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: Методика розрахунку і оцінка демографічних показників - Соціологія - Реферати - Каталог статей

Методика розрахунку і оцінка демографічних показників ЗМІСТ ВСТУП Вміння проводити розрахунки різноманітних показників є невід'ємною складовою частиною професійної підготовки кожного фахівця, що має справу з аналізом масових явищ, будь то соціально-суспільні, економічні, технічні, наукові та інші. Робота цих груп фахівців неминуче пов'язана зі збором, розробкою й аналізом даних статистичного (масового) характеру. Нерідко їм самим приходиться визначатися з методикою розрахунку оцінки показників, проводити статистичний аналіз різних типів і спрямованості або знайомитися з результатами статаналізу, що був виконаний іншими. В даний час від працівника, зайнятого в будь-якій області науки, техніки, виробництва, бізнесу та інше, що пов'язана з вивченням масових явищ, потрібно, щоб він був, принаймні, методично та статистично грамотною людиною. У кінцевому рахунку, неможливо успішно провести розрахунки демографічних показників без засвоєння методик розрахунку. Тому велике значення має знайомство з загальними категоріями, принципами і методологією статистичного аналізу. Як відомо, для статистичної практики країн СНД в останні роки найважливішим питанням залишалося адекватне інформаційне відображення соціально-економічних явищ. Сюди, зокрема, можна віднести і одержання й аналіз даних, що характеризують зміну демографічних показників, недержавну зайнятість населення і безробіття, нові види міграції громадян і підтримку виниклих незаможних соціальних груп, а також багато чого іншого. Разом з тим, нагальна потреба одержання адекватної й однозначної інформації в даний час систематично зростає. Зростаючий інтерес до демографічних показників викликаний сучасним етапом розвитку економіки в країні, формуванням ринкових відносин. Це вимагає глибоких знань в області збору, обробки й аналізу інформації. ЕТАПИ ПРОВЕДЕННЯ РОЗРАХУНКІВ ДЕМОГРАФІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ТА МЕТОДОЛОГІЧНА ОСНОВА Для дослідження такого соціально-економічного явища як демографія потрібно насамперед зібрати необхідні зведення – статистичні дані. Під статистичними даними (інформацією) розуміють сукупність кількісних характеристик соціально-економічних явищ і процесів, отриманих у результаті статистичного спостереження, їхньої обробки чи відповідних розрахунків. Статистична інформація необхідна державним органам управління для розрахунків демографічних показників. Основними властивостями демографічної статистичної інформації є її масовість і стабільність. Перша риса зв'язана з особливостями предмету дослідження статистики як науки, а друга – говорить про те, що один раз зібрана інформація залишається незмінною і, отже, має здатність застарівати. Тому і висновки про стан і розвиток демографічної ситуації, зроблені на основі аналізу інформації, отриманої кілька років назад, можуть бути неповними і навіть невірними. Статистичне спостереження за демографічними явищами – це масове, планомірне, науково-організоване спостереження, що полягає в реєстрації відібраних ознак у кожній одиниці сукупності. Таке спостереження вимагає опитування ряду осіб та отримання інформації від органів державної влади по заздалегідь визначеній програмі. Методика проведення статистичного спостереження демографічних явищ включає наступні етапи: ° підготовка спостереження; ° проведення масового збору даних; ° підготовка даних до автоматизованої обробки; ° розробка пропозицій по удосконалюванню статистичного спостереження. Проведення дослідження і розрахунків демографічних показників вимагає ретельної, продуманої підготовки. Від неї багато в чому будуть залежати надійність і вірогідність інформації, своєчасність її одержання. Підготовка дослідження і розрахуків – процес, що включає різні види робіт. Спочатку необхідно вирішити методологічні питання, найважливішими з який є визначення мети й об’екту демографічного дослідження, складу ознак, що підлягають реєстрації; розробка документів для збору даних; вибір звітної одиниці й одиниці, щодо якої буде проводитися спостереження, а також методів і засобів одержання даних. Крім методологічних питань необхідно вирішити проблеми організаційного характеру, наприклад, визначити склад органів, що проводять дослідження і розрахунки; підібрати і підготувати кадри для проведення спостереження; скласти календарний план робіт з підготовки, проведенню й обробки матеріалів спостереження; провести тиражування документів для збору даних. Проведення масового збору даних включає роботи, зв'язані безпосередньо з заповненням статистичних формулярів. Він починається з розсилання переписних аркушів, анкет, бланків, форм статистичної звітності і закінчується їхньою здачею після заповнення в органи, що проводять дослідження і розрахунки демографічних показників. Зібрані дані на етапі їхньої підготовки до автоматизованої обробки піддаються арифметичному і логічному контролю. Обидва ці контролі ґрунтуються на знанні взаємозв'язків між показниками і якісними ознаками. На заключному етапі проведення розрахунків демографічних показників аналізуються причнни, що привели до невірного заповнення статистичних бланків, і розробляються пропозиції по удосконалюванню розрахунків демографічних показників. Це дуже важливо для організації майбутніх досліджень. Одержання зведень у ході розрахунків демографічних показників вимагає чимало витрат фінансових і трудових ресурсів, а також часу. МЕТА ОЦІНКИ ДЕМОГРАФІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ Розрахунки та дослідження демографічних показників найчастіше переслідують практичну мету – одержання достовірної інформації для виявлення закономірностей розвитку явищ і процесів. Наприклад, метою перепису населення України 2001 р. було одержання даних про чисельність,склад населення, умови його проживання. Задача спостереження визначає його програму і форми організації. Неясно поставлена ціль може привести до того, що в процесі, дослідження і розрахунків демографічних показників, будуть зібрані непотрібні дані чи, навпаки, не будуть отримані зведення, необхідні для аналізу. При підготовці спостереження крім мети варто точно визначити, що саме підлягає обстеженню, тобто установити об'єкт спостереження, одиницю спостереження і звітна одиниця. Під об'єктом розрахунків демографічних показників розуміється деяка статистична сукупність, у якій виникають досліджувані соціально-економічні явища і процеси. Об'єктом спостереження демографії може бути сукупність фізичних осіб (населення окремого регіону, країни; особи, зайняті на підприємствах галузі) та ін. Щоб визначити об'єкт дослідження і розрахунків в демографії, необхідно встановити границі досліджуваної сукупності. Для цього варто вказати найважливіші ознаки, що відрізняють його від інших подібних об'єктів. Будь-який об'єкт демографічного дослідження складається з окремих елементів – одиниць спостереження. У статистиці одиницею спостереження (у закордонній літературі використовується термін "елементарна одиниця") називають складений елемент об'єкта, що є носієм ознак, що підлягають реєстрації. Наприклад, при демографічних дослідженнях одиницею спостереження може бути людина, але може бути і родина. Одиницю спостереження варто відрізняти від звітної одиниці. Звітною одиницею виступає суб'єкт, від якого надходять дані про одиницю спостереження. Так, при організації демографічних досліджень інформація може бути отримана від державних організацій, чи від центрів соціологічних досліджень. ПРОГРАМА ДЕМОГРАФІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ Будь-яке явище має безліч різних ознак. Збирати інформацію за всіма ознаками недоцільно, а часто і неможливо. Тому необхідно відібрати ті ознаки, що є істотними, основними для характеристики об'єкту, виходячи з мети дослідження. Для визначення складу ознак, що реєструються, розробляють програму досліджень. Програма досліджень демографічних явищ – це перелік ознак (чи питань), що підлягають реєстрації в процесі вивчення і розрахунків. Від того, наскільки добре розроблена програма досліджень демографічних явищ, багато в чому залежить якість зібраної інформації. Щоб скласти правильно програму спостереження, дослідник повинний ясно представляти задачі обстеження конкретного чи явища процесу, визначити склад використовуваних в аналізі методів, необхідні угруповання і вже на основі цього виявити ті ознаки, який можна визначити при проведенні роботи. Звичайно програма виражається у формі питань переписного –(опитувального) листа. До програми досліджень демографічних показників пред'являються наступні вимоги: Програма повинна містити істотні ознаки, що безпосередньо характеризують досліджуване демографічне явище, його тип, основні риси та властивості. Не слід включати в програму ознаки, що мають другорядне значення стосовно мети обстеження чи значення яких свідомо будуть недостовірні чи відсутніми, наприклад, у первинному обліку при незацікавленості звітних одиниць у представленні такої інформації, тому що вона є конфіденціальним предметом. Питання програми повинні бути точними і не двозначними, інакше отримана відповідь може містити не вірну інформацію, а також легкими для розуміння щоб уникнути зайвих труднощів при одержанні відповідей. При розробці програми варто не тільки визначити склад питань, але і їхня послідовність. Логічний порядок у послідовності питань (ознак) допоможе одержати достовірні зведення про явища і процеси. Спостереження повинне охопити територію всієї країни. Вибір часу спостереження полягає в рішенні двох питань: ° встановлення критичного моменту (дати) чи інтервалу часу; ° визначення терміну (періоду) спостереження. Під критичним моментом (датою) розуміються конкретний день року, перша година дня, за станом на який повинна бути проведена реєстрація ознак по кожній одиниці досліджуваної сукупності. Критичний момент встановлюється з метою одержання порівнянних статистичних даних. Вибір критичного моменту чи інтервалу часу визначається насамперед метою дослідження. ФОРМИ ДЕМОГРАФІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ На етапі підготовки демографічного дослідження потрібно з'ясувати, як часто воно буде проводитися, чи будуть обстежуватися всі одиниці чи сукупності тільки частина їх, як одержувати інформацію про об'єкт (шляхом інтерв'ю по телефону, поштою, простим спостереженням чи з державної установи і т.п.). Іншими словами, - необхідно визначити форми, способи і види демографічного дослідження. У вітчизняному дослідженні демографічних явищ використовують три організаційні форми (типи) статистичного спостереження: - звітність(підприємств, організацій, установ і т.п.); - спеціально організоване статистичне дослідження (переписи,одноразові обліки, обстеження суцільного і несуцільного характеру); регістри. СПОСОБИ СТАТИСТИЧНОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ ДЕМОГРАФІЧНИХ ЯВИЩ Статистична інформація при дослідженні демографічних явищ може бути отримана різними способами, найважливішими з який є безпосереднє спостереження, документальний облік фактів і опитування. Безпосереднім називають таке спостереження, при якому самі реєстратори шляхом безпосереднього виміру, зважування, чи підрахунку перевірки роботи і т.д. встановлюють факт, що підлягає реєстрації, і на цій підставі роблять записи у формулярі спостереження. Документальний спосіб спостереження заснований на використанні як джерела статистичної інформації різного роду документів, як правило, облікового характеру. При належному контролі за постановкою первинного обліку і правильному заповненні статистичних формулярів документальний спосіб дає найбільш точні результати. Опитування – це спосіб спостереження, при якому необхідні зведення одержують зі слів респондента. Він припускає звертання до безпосереднього носія ознак, що подлягають реєстрації під час спостереження, і використовується для одержання інформації про демографічні явища і процеси, що не підлягають безпосередньому прямому спостереженню. ВИДИ СТАТИСТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ДЕМОГРАФІЧНИХ ЯВИЩ Види статистичного дослідження демографічних явищ можна розбити на групи за наступними ознаками: часу реєстрації фактів; охопленню одиниць сукупності. За часом реєстрації фактів буває безупинне (поточне), періодичне й одноразове спостереження. При поточному спостереженні зміни у відношенні досліджуваних явищ демографії фіксуються в міру їхнього настання, наприклад при реєстрації народжень, смерті, стану в шлюбі. Таке спостереження проводиться з метою вивчення динаміки якого-небудь демографічного явища. Дані, що відбивають зміни об'єкту, можуть бути зібрані в ході декількох обстежень. Вони звичайно проводяться по схожій програмі й інструментарію і називаються періодичними. До такого виду спостереження у демографії відносяться переписи населення, що проводяться через кожні 10 років. Одноразове обстеження дає зведення про кількісні характеристики якого-небудь демографічного явища чи процесу в момент його дослідження. Повторна реєстрація проводиться через якийсь час (невизначений заздалегідь) чи може не проводитися взагалі. По охопленню одиниць сукупності статистичне дослідження буває суцільне і несуцільне. Задачею суцільного спостереження є одержання інформації про всі одиниці досліджуваної сукупності. ДемографічнИЙ ПОКАЗНИК, ЯК ПОКАЗНИК ЗДОРОВ’Я НАЦІЇ Україна має один з найнижчих у Європі показник народжуваності. Такі дані містяться в демографічному дослідженні Ради Європи й Євростату. Як повідомляє українська служба "Німецької хвилі", у 2001 році населення практично всіх центрально- і східноєвропейських країн чи зменшилося виросло дуже незначно. Жителів Росії народилося майже на мільйон менше, ніж померло, кількість жителів України з цієї ж причини зменшилося на 370 тисяч чоловік. Найменша кількість дітей на кожну жінку народжується у Вірменії - у середньому одна дитина на одну жінку. Друге місце по цьому показнику займає Україна. Найнижча тривалість життя в чоловіків у Росії - 59 років. Низькі показники має й Україна - 63 року для чоловіків і 74 роки для жінок. Як показало дослідження, в Україні один з найвищих у Європі відсоток розводів, а також дитяча смертність - більше 11 дітей на 1000 немовл. Одним з найнижчих серед європейських країн є відсоток українських дітей, породжених поза шлюбом. В Україні таких дітей нараховується 18%, той час як, наприклад, в Ісландії, Швеції й Естонії більше половини маляти народжується не в офіційних шлюбах. В Україні існують всі ознаки демографічної кризи. Про це свідчить скорочення чисельності населення, зниження тривалості життя і стрімке падіння народжуваності, – відзначається в матеріалах Кабінету Міністрів України "Демографічна криза в Україні: ЇЇ причини і наслідки". У матеріалах також вказується, що демографічна ситуація в Україні залишається складною і несприятливою для майбутнього розвитку держави. Відсутні об'єктивні підстави для призупинення існуючої тенденції скорочення загальної чисельності населення. Уряд переконаний, що в подібній ситуації напрямку демографічної політики держави повинні направлятися на підвищення рівня і якості життя населення. Необхідно сконцентрувати зусилля на рішенні поточних і стратегічних завдань – економічному забезпеченні поновлення населення, належному соціальному захисту родин з дітьми й обличчя похилого віку, поліпшенні екологічної ситуації, зниженні виробничого і побутового травматизму, популяризації здорового способу життя (зниженні масштабів паління, формуванні культури вживання алкогольних напоїв), забезпеченні приступності якісної медичної допомоги й освіти. Разом з тим в уряді переконані, що практично при будь-якому варіанті демографічного розвитку Україну очікує: скорочення загальної чисельності населення країни; посилення демографічного старіння і відповідний ріст співвідношення кількості осіб пенсійного і працездатного віку; демографічна деградація окремих сільських місцевостей і депресивних територій; істотна зміна етнічної структури населення. Крім того, у матеріалах відзначається, що в 1989-1999 роках щорічно майже на 20 тисяч скорочувалося число немовлят. А якби народжуваність протягом 1989-2001 років залишалася на рівні 1989 року, за цей період могло б народиться на 2,3 млн. більше, ніж фактично. При цьому відзначається, що зростання кількості немовляти в 2002 році вселяє деякий оптимізм вперше після 1986 року. За даними перепису населення 2001 року чисельність населення України складає 48457,1 тис. чоловік, а максимальна кількість людин бути зафіксовано під час перепису 1993 року – 52244,1 тис. чоловік. На 1 березня 2003 року чисельність населення України склала 47,922 млн., скоротивши за місяць більш ніж на 30 тис., повідомляє Державний комітет статистики. Чисельність міського населення на 1 березня склала близько 32,3 млн., сільського – удвічі менше - 15,64 млн. Найбільш населений регіон України – Донецька область, тут проживає 4,76 млн. чоловік. Населення Києва складає 2,62 млн. чоловік. У січні-лютому в Україні народилося 65 тисяч чоловік, умерло – 143 тисячі. Таким чином, природний приріст населення на 1 березня зменшився більш ніж на 78 тисяч чоловік. Скорочення чисельності населення відзначалося у всіх регіонах України. У перші два місяці нинішнього року було 37763 реєстрацій шлюбу і 26976 розводів. 6396 чоловік у січні-лютому в'їхали в Україну, за цей період залишили країну 9278 чоловік - негативне міграційне сальдо складає 2882 чоловік. Слід нагадати, що до 2001 року останній раз загальний перепис в Україні проводилася в рамках всесоюзного (у СРСР) - у 1989 році. За його даним, в Україні проживало 51,45 млн. чоловік. ВИСНОВОК Державна програма розглядає реформування системи статистичного вивчення демографічних явищ як один з основних програмних напрямків. Ставиться мета: «...перебудувати методи збору інформації та реалізувати комбінований підхід, відповідно до якого великі і середні облікові одиниці усіх регіонів будуть обстежені з використанням суцільного методу обліку. Статистичне дослідження демографії забезпечує одержання необхідних даних про кількісні значення тих чи інших показників і, природно, повинне змінюватися відповідно до вимог системи статистичних спостережень демографічних явищ. По перше, як це передбачається у державній програмі реформування статистики, необхідне створення системи регістрів, субрегистров і банків даних, що дозволяють накопичувати, актуалізувати і відповідним чином трансформувати базову демографічну інформацію, необхідну для застосування методично складних методів досліджень. По друге потрібно вирішувати проблему якості первинної статистичної демографічної інформації. Вплив помилок на кінцевий результат досліджень незмірно зростає, тому на вивірку первинних даних затрачаються великі кошти. Незважаючи на всю психологічну складність, необхідно розглянути питання про супровід публікацій демографічних статистичними даних, з посиланнями на їхню точність. Повинне прийти розуміння: без посилань на точність - немає статистичних даних. Програмний підхід дозволить проводити цільовий комплекс заходів щодо удосконалювання системи статистичних досліджень демографічних явищ: насамперед формування на базі системи статистичних показників переліку найважливіших заходів і простеження за ходом їх реалізації, розробка методики обчислення найважливіших показників, що враховуються при проведенні переписів, одноразових, вибіркових і монографічних обстежень. Показники повинні бути максимально орієнтовані на методологію, застосовувану для міжнародних статистичних зіставлень, а також вільними від кон'юнктурних нашарувань періоду застою. ЛІТЕРАТУРА Елесеева М.А. Общая теория статистики,- М.: Статистика, 1988 р. ЛІГАБізнесІнформ /В Україні складна і несприятлива демогафічна ситуація, 2003 р. Максименко С. Інститути та інструменти розвитку територій. На шляху до европейських принципів: Навч.посібник. - Інститут Схід-Захід, 2001 р. Моніторінг основних показників соціально–економічного розвитку регіонів України – 2001р. офіційний сервер .: Міністерство економіки та з питань европейської інтеграції України. Український регіональний вісник (УРВ). – Інститут Схід–Захід. – № 4, 6 Київ, – 2001р. Харченко Л.П. Статистика М.: ИНФРА – М, 1997 р.
1 2 3 4 5 Категория: Соціологія \| Добавил: DoceNt (13.06.2016)
Просмотров: 447 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: