РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: Історичні типи релігійних вірувань - Соціологія - Реферати - Каталог статей

Першими формами релігії, котрі існували ще в первісному суспільстві, були фети-шизм, тотемізм і магія. Фетишизм — релігійне поклоніння ма-теріальним предметам — фетишам, яким надавали містичних та надприродних якостей. Фетишизм випливає з первісних вірувань у можливість примусити божество задовольнити бажання людини. У світових релігіях залишилися елементи фетишизму (у християнства — по-шанування мощей та ікон, святих місць; пошанування «чорного каменя» — у мусульман, священних «стоп бога» — у буддистів). Тотемізм — дуже давня форма релігії, яка виникла в ранній період родового устрою. Це комплекс вірувань, міфів, обрядів родоплемінного суспільства, зв'язаних з уявленням про надпри-родний зв'язок і кровну спорідненість між певними групами лю-дей і так званими тотемами — рослинами, тваринами, предмета-ми чи явищами. Група носить ім'я тотема і йому поклоняється, бо вважає, що тотем її оберігає. Тотемізм відрізняється від фети-шизму тим, що має колективний об'єкт поклоніння. Магія — це чаклунські обряди й заклинання, за допомогою яких люди намагалися вплинути на інших людей, тварин, а також на явища навколишнього світу з тим, щоб змінити їх у бажаному напрямку. Магічні обряди є в усіх народів, вони дуже різноманіт-ні. Повсюдно були поширені магічні обряди на початку оранки, посівної, збирання врожаю, для викликання дощу або забезпе-чення успіху на полюванні чи на війні, загальновідомі примов-ляння, відшіптування, «причинна», носіння талісманів тощо. Наша ера розпочинається з народження Христа. У Київській Русі християнство (від грец. Christas — помазанник) було запроваджено 988 року Володимиром Мономахом. Виникло християнство в І столітті у східних провінціях Рим-ської імперії як релігія обездолених і пригнічених у результаті злиття ідей месіанських сект, елементів греко-римської, східних релігій та ідей античної ідеалістичної філософії. На початку IV століття християнство стає державною релігією, що захищає інтереси правлячих класів. Суть християнства стано-вить учення про боголюдину Ісуса Христа — сина Божого, що зійшов з неба на землю і прийняв муки та смерть заради спокуту-вання першородного людського гріха. Формування християнської догмати відбувалося протягом кількох століть, у результаті чого у 1054 р. християнство поділилося на два напрямки — православ'я і католицизм. Найважливішими постулатами православ'я є догмати: три-єдинство Бога, Боговтілення, Спокутування, Воскресіння і Вознесіння Ісуса Христа. Основні принципи православ'я як віроісповідувальної системи викладені у 12 пунктах Символу Віри, прийнятого на перших двох Вселенських Соборах у Ніцці і Конс-тантинополі. Католицизм є доктриною римсько-католицької церкви. Особ-ливістю католицизму є целібат (обітниця безшлюбства духовен-ства); визнання догматів про непорочне зачаття Богоматері. Православ'я визнає всемогутнього триєдиного Бога: перший — Бог-Отець, який створив світ; другий — Бог-Син, що народився від Діви Марії; третій Бог — Дух Святий, що його дарує Бог-Отець. Католики вважають, що Дух Святий можуть дарувати і Бог-Отець і Бог-Син. Православ'я і католицизм різняться як догматичними, так і культовими особливостями. У католицькій церкві, наприклад, під час богослужіння віруючі можуть сидіти, а православні моляться стоячи. Богослужіння в католицьких церквах супроводжується орган-ною музикою, у православній — тільки співом. У православних храмах завжди багато ікон, у католицьких їх значно менше, натомість більше скульптурних зображень Ісуса Христа, Діви Марії, різних святих. Символ віри зобов'язує кож-ного християнина вірити в потойбічне життя, але на відміну від Православ'я католицизм визнає існування чистилища, в якому грішники ніби очищаються від гріхів і отримують можливість потрапити до раю. Єдиним главою католицької церкви є Папа Римський, якого вважають намісником Христа на землі. Православ'я не створило всесвітньої централізованої органі-зації. У різних державах існують самостійні (автокефальні) церк-ви: Константинопольська (Турція), Александрійська (ОАР), Антиохійська (Сірія і Лівія), Ієрусалимська, Каїрська і Сербська, Румунська, Еллінська, Болгарська, Албанська, Польська, Чеська. На території колишнього Радянського Союзу була одна неза-лежна православна церква — грузинська. Зараз 14 таких само-стійних церков, зокрема відновила свою діяльність Українська автокефальна церква. Константинопольський патріархат за традицією має титул Вселенського, однак, реальної влади над іншими православними церквами не має. Протестантство на відміну від перших двох напрямків християнства поруч з визнанням загальнохристиянських уявлень про буття Бога, його триєдиності, безсмертя душі, рай, пекло ви-суває три інші принципи: 1) спасіння власною вірою; 2) святість усіх віруючих; 3) надзвичайний авторитет Біблії. У протистанстві вирізняють: лютеранство, цвинглианство, кальвинизм, унітаризм, анабаптизм, меннонитство, англі-канство тощо. Протистанству притаманне зниження ролі релі-гійної організації, орієнтація на земні, практичні види діяль-ності. Іслам — одна з найпоширеніших релігій. Іслам виник у Хіджазі (Захід-на Аравія) на початку VII ст. Творцем його вважають релігій-ного проповідника (пророка) Мухаммеда, проповідь якого бу-ла реакцією на гостру кризу арабського суспільства, спри-чинену розпадом родоплемінних відносин і початком форму-вання ранньокласового суспільства. За характеристиками своєї етики, обрядовості й міфології іслам близький до іудаїз-му й християнства. Головні принципи ісламу, викладені в Корані, були, на думку віруючих, передані Аллахом (Богом) своєму обранцю (расулу) Мухаммеду через ангела Джебраїла. Іслам учить повної залежності всього існуючого від волі Ал-лаха, який визначає долю людини. Коран — це священна книга мусульман. Вона є зібранням цілої низки релігійних і правових положень, що регулюють суспільне, сімейне і приватне життя мусульман. У ньому бага-то запозичено з іудаїзму, християнства, парсизму — давньо-персидської релігії. Коран — це сукупність норм, що охоп-люють різні аспекти життя людини і якими мають керуватися всі мусульмани. Коран заперечує існування Бога в трьох іпос-тасях (як у християнстві). У Корані йдеться про одного Бога — Ал-лаха. В ісламі нема клерикальної ієрархії, він виключає посередників між Богом і людиною. Ісламу притаманний також поділ світу на «вірних» (мусульман) і «невірних» (усіх інших). Невірні можуть досягти «вічного спасіння», тільки прийнявши іслам. Буддизм виник у стародавній Індії. Його фундатором уважа-ють індійського принца Сіддхартху Гаутаму, який потім дістав ім'я Будди, що означає «той, хто пробудився». Особливістю буд-дизму є його практична «земна» спрямованість. Він не визнає ри-туалів, абстракцій і за центральну проблему має особисте життя людини. Основний зміст буддійських книг — це практична докт-рина «спасіння» або «звільнення». її викладено в «чотирьох бла-городних істинах»: життя — це страждання, причина страждан-ня, стан звільнення від страждання, шлях до звільнення від страждання. Іудаїзм — релігія, яка виникла в І тисячолітті до н. є. в Палес-тині і поширена в євреїв. Більшість віруючих іудеїв зосереджено в Ізраїлі і США. У XIII ст. до н. є. частина західносемітських кочових племен, що втікала (за біблійними переказами) в пустелю від єгипетсько-го фараона, об'єдналася навколо культу Яхве — бога союзу із-раїльських племен. Яхве не мав ні зображення, ні храмів. Йому був присвячений окремий намет (скинія), а в ньому ларець (ков-чег), що вважався земним місцем перебування бога, який незри-мо присутній у всьому світі. Іудаїзм, так само як іслам, не має духовної ієрархії. Однією з найважливіших догм іудаїзму є визнання євреїв богообраним на-родом. Іудаїзм на відміну від християнства зберіг значно більше ар-хаїчних пережитків первісних вірувань — різних ритуалів, при-писів, харчових заборон тощо. Література Аляєв Г. Є., Горбань О. В., Мєшков В. М. Лекції з релігієзнавства. — К., 1996. Афанасьев 3. О некоторых православных принципах формирования рыночной зкономики // Вопр. зкономики. — 1993. — № 8. Библейская знциклопедия. — М, 1991. Вебер М. Социология религии // Вебер М. Избранное. Образ общес-тва. —М., 1994. Воропай О. Звичаї нашого народу. — К., 1993. Гараджа В. И. Социология религии. — М., 1996. Гордиенко Н. С. Православне: Словарь атеиста. — М., 1988. Джеме У. Многообразие религиозного быта. — М., І 992. Калінін Ю. А., Харьковщенко Є. А. Релігієзнавство. — К., 1994. Ольсевич Ю. Хозяйственная система и этнос // Вопр. зкономики. — 1993. —№8. Павленко Ю. Підсумки цивілізаційного розвитку людства // Соціо-логія: теорія, методи, маркетинг. — 2000. — № 4. Суперфин Л. Религия в индустриальном и постиндустриальном ми-ре // Вопр. зкономики. — 1993. — № 8.
1 2 3 4 5 Категория: Соціологія \| Добавил: DoceNt (02.09.2016)
Просмотров: 310 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: