РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: Акмеологічні служба: статус, функції, організація діяльності - Соціологія - Реферати - Каталог статей

Акмеологічні служба: статус, функції, організація діяльності ПЛАН 1. Акмеологічні служба як форма забезпечення особистісно-професійного розвитку особистості. 2. Статус, структура і завдання акмеологічної служби. 3. Напрямки діяльності і функції акмеологічної служби. 4. Технологічне забезпечення акмеологічної служби. 5. Акмеологи як суб’єкт діяльності в акмеологічний службі. 1. Акмеологічні служба як форма забезпечення особистісно-професійного розвитку особистості. При висвітленні питань зв’язку акмеології з практикою особливу увагу слід приділити необхідності створення акмеологічних або психолого-акмеологічні служб. Психолого-акмеологічні служби повинні стати важливою ланкою між психологічною наукою і акмеологічної наукою а також і практикою. Саме вони в першу чергу повинні демонструвати можливості акмеології в ефективному вирішенні актуальних питань. Саме в них повинні знаходити практичне впровадження різноманітні психологічні та акмеологічні ідеї. Як зазначає Е.А. Яблокова, на сьогоднішній день Акмеологами розроблено наукові і організаційні основи створення і функціонування психолого-акмеологічних служб різного рівня. Однак, перед тим, як розкрити їх, звернемося до історичних передумов їх виникнення. Ідея створення психолого-акмеологічних служб є розвитком концепції „психологічних” і „соціально-психологічних служб”, яка була висунута ще в ХХ столітті. В ті роки психологічна служба задумувалася і створювалася як організаційна система практичного використання можливостей психології для вирішення актуальних практичних завдань і перш за все психологічної діагностики, експертизи, консультації в сфері виробництва, освіти, медицини, охорони правопорядку. Необхідність масштабного використання психологічних знань на практиці була обумовлена значним підвищенням ролі „людського фактору” в процесі виробництва, управління, освіти, що було спричинено науково-технічним прогресом. В ті роки стало очевидним, що розвиток техніки, нових інформаційних технологій, професійних взаємодій між суб’єктами діяльності висуває якісно нові, більш високі вимоги до інтелектуальної та емоційної сфери особистості, які зумовлені значними навантаженнями на них, які інколи взагалі існують на межі психологічних можливостей людини. робота створених служб соціального розвитку організацій повинна була опиратися на систему комплексного наукового знання про людину. Природно що почали змінюватися вимоги до професійної підготовки спеціалістів. Якісно нові завдання вимагали використання гуманітарних знань, серед яких акмеологічні стали займати ведуче, значне місце. У короткі терміни були розроблені типові структури психологічних служб, їх статус, характер діяльності, визначений спектр завдань, які необхідно вирішувати та практика впровадження. Таким чином психологи почали здійснювати наступне: допомагати роботі кадрових підрозділів; розробляти плани соціального розвитку; займатися питаннями підвищення трудової мотивації; організовувати роботу по оптимізації психологічного клімату; забезпечувати психологічну компенсацію несприятливих функціональних станів, які виникали в процесі діяльності; проводити психокорекцію форм соціальної поведінки. Таким чином, психологічні служби з’явилися в багатьох організаціях і на виробництві, в ряді галузей у військових структурах. Вона на практиці довели свою високу ефективність. Проте, в процесі „перебудови” та під час „радикальних економічних реформ” система психологічних служб в тоді ще Радянському Союзі була практично повністю зруйнованою. Сьогодні проблема відтворення таких служб стала знову досить актуальною. Перш за все це обумовлено соціально-психологічними особливостями, високою „ціною” та жорсткими вимогами ринкових відносин до суб’єктів діяльності. водночас, просто реанімувати такі служби було б не вірно, через те, що корінним чином змінилися вимоги і умови їх функціонування, отже виникла необхідність у створенні власне психолого-акмеологічних служб. У цьому аспекті робота акмеологів в Російській Федерації носить дещо випереджуючий характер. У першу чергу слід відмітити, що психологічні служби відрізняються від акмеологічних. Зокрема, психологічні служби створювалися для іншої суспільно-економічної формації, тому ряд стратегічних завдань на сьогоднішній день є неактуальними або притерпіли суттєві зміни (наприклад, забезпечення ділової репутації замінено на формування ефективного іміджу). В той час немало практичних завдань залишилися на попередньому рівні (формування кадрового потенціалу організації). Суттєво виросла необхідність в професіоналах високого рівня, що обумовило до залучення наукового знання до вирішення завдань прогресивного особистісно-професійного розвитку, а це вже є акмеологічними знаннями. Появилися і нові завдання, які вимагають залучення суто акмеологічних знань (наприклад: формування корпоративних відносин, патерналістського стилю керівництва, досягнення соціального партнерства). Все це і призвело до організації психолого-акмеологічних служб. Відзначимо, що акмеологічна служба Росії входить в якості складової частини в систему акмеологічного забезпечення особистісно-професійного розвитку людини. Вона представляє собою особливим чином організовану і структуровану сукупність засобів, спрямованих на розвиток особистості як суб’єкту професійної діяльності. Слід уточнити, що акмеологічні служби досить активно функціонують в Росії в Україні, поки що значного розвитку такі структури ще не набули, про те це лише справа часу, а також того, що не вистачає кваліфікованих фахівців в цій сфері, та недостатньо розвинута правова сторона їх діяльності. Отже, доцільно коротко розглянути ці аспекти діяльності акмеологічних служб, які існують у наших сусідів. Правова основа діяльності акмеологічної служби забезпечується Кодексом законів про працю РФ, федеральними законами і законодавчими актами того відомства, в якому створена та функціонує дана акмеологічна служба (наприклад, в системі освіти – Законом РФ „Про освіту”), статутом організації, а також Положенням про акмеологічну службу. Вважаємо, що протягом наступних 5– 7 років аналогічні законодавчі акти будуть введені і у нас в Україні, адже це є веління сьогоднішнього часу. Таким чином, акмеологічна служба – це структура, яка забезпечує з допомогою різних засобів успішність професійної діяльності і розвитку її суб’єкту за рахунок актуалізації особистісного потенціалу, збереження і поповнення резервних можливостей суб’єкта діяльності в єдності із активізацією потенціалу середовища, спрямованого на створення психологічно комфортних умов діяльності. 2. Статус, структура і завдання акмеологічної служби. Структурні підрозділи психолого-акмеологічних служб можуть бути різнорівневими, тобто створюватися в конкретних приватних, державних організаціях, об’єднаннях, відомствах, але при цьому можлива і навіть доцільна їх інтеграція в холдінгові або відомчі психолого-акмеологічні служби, які координують діяльність „низинних” підрозділів, забезпечуючи їхню роботу науково та методично. Беручи до уваги той аспект, що в Росії такі служби вже діють протягом 5 років коротко проаналізуємо їхню структуру в системі державної служби Російської Федерації. Дана психолого-акмеологічна служба передбачає дворівневу організацію:– на федеральному рівні – адміністрація Президента РФ, федеральні відомства;– на регіональному рівні – адміністрації регіонів. Створення психолого-акмеологічних служб рекомендовано і на муніципальному рівні. Тобто при самих муніципалітетах або їх функціональних підрозділах. А також і на первинному рівні, безпосередньо в організаціях та установах. Розглянемо основну мету психолого-акмеологічної служби. Головною метою психолого-акмеологічної служби є акмеологічне забезпечення особистісно-професійного розвитку людини. Опосередкованою метою психолого-акмеологічної служби є створення психологічно комфортних умов для досягнення успіху в професійній діяльності, а, відповідно і соціокультурне перетворення середовища життєдіяльності людини. Більш частковими цілями психолого-акмеологічної служби є:– забезпечення психолого-акмеологічної підтримки в особистісно-професійному розвитку;– психологізація і педагогізація середовища як фактора успішності професійної діяльності спеціаліста;– психолого-акмеологічне забезпечення системи підбору розстановки, атестування і підвищення кваліфікації кадрів. Цілі акмеологічної служби конкретизуються в її завданнях. До основних завдань психолого-акмеологічної служби відносяться:– визначення психологічного змісту діяльності спеціалістів конкретної професійної галузі;– вивчення умов і факторів середовища, які впливають на успіх професійної діяльності;– дослідження процесу і результатів успішності професійної діяльності держслужбовця (по об’єктивному і суб’єктивному критерію: експертне оцінювання співвідношення виконуємих функціональних обов’язків посадовим і особистісним особливостям спеціаліста, виявлення проблемного психологічного поля);– визначення особливостей особистісно-професійного розвитку конкретного спеціаліста, його особистісно-професійного профілю;– виявлення резервних можливостей особистості з метою активізації особистісно-професійного потенціалу;– технологічне забезпечення особистісно-професійного розвитку;– розробка акмеограм і складання на їх основі програм особистісно-професійного самовдосконалення;– проведення моніторингу особистісно-професійного розвитку кадрів;– аналіз отриманих даних, їх теоретичне осмислення з метою виявлення закономірностей руху особистості до „акме”, ступені „акме” і зони найближчого і найдальшого розвитку. 3. Напрямки діяльності і функції акмеологічної служби. Діяльність акмеологічної служби базується на таких трьох компонентах: науковому, прикладному та власне процесуальному. Проаналізуємо зазначені компоненти. Науковий компонент полягає у розробці теоретичних і методичних основ розвитку особистості в процесі професійної діяльності на рівні психолого-акмеологічних знань, моделювання успішної професійної діяльності спеціаліста в залежності від специфіки професійної діяльності, її психологічного змісту. Прикладний пов’язаний із відбором, розробкою технологій вивчення особистості в процесі діяльності, складання програм, рекомендацій особистісно-професійного розвитку спеціаліста, його професійної кар’єри. Процесуальний компонент полягає в реалізації всіх перерахованих вище функцій і напрямків діяльності в практиці роботи служби. Виходячи із цілей і завдань психолого-акмеологічної служби, визначені та обґрунтовані такі основні напрямки її роботи:– інформаційно-аналітичний;– організаційно-проектувальний;– акмеолого-технологічний;– науково-дослідницький. Інформаційно-аналітичний напрямок роботи психолого-акмеологічної служби пов’язаний із:– збором і аналізом різнорівневої інформації про діяльність і взаємодію організацій, її кадровий потенціал;– здійсненням різного виду експертних оцінок;– проведенням моніторингу (кадрового, рейтингового);– здійсненням розробки прогнозів і прогнозованих сценаріїв;– виявленням „вогнищ”, які провокують напруженість в діяльності і відносинах, понижують ефективність. Вважається, що цей напрямок є ключовим через те, що отримана інформація використовується для інших напрямків психолого-акмеологічної служби. Організаційно-проектувальний напрямок призваний забезпечувати вирішення ряду актуальних і специфічних завдань організації. В рамках даного напрямку здійснюється:– супроводження кадрової роботи (підбір, розстановка, атестація персоналу, формування резерву на висування, планування професійної кар’єри);– формування корпоративних відносин;– розробка проектів соціального розвитку, подолання кризових явищ, ефективного іміджу організації;– планування і реалізація діяльності по зв’язкам із громадськістю і засобами інформації. Акмеолого-технологічний напрямок пов’язаний із такою роботою:– подоланням психологічних труднощів у працівників і керівників організації;– супроводженням їхнього особистісно-професійного росту (психоконсультування, корекційна та тренінгові робота);– вирішення конфліктів. У рамках даного нарямку здійснюється психологічне і акмеологічне консультування, яке використовується для розвитку професіоналізму спеціалістів і керівників. Робота по даному напрямку є найчастіше індивідуальною. Науково-дослідницький напрямок передбачає наступне:– збагачувати досвід роботи психолого-акмеологічних служб і впроваджувати його в практику;– розробляти нові методи, алгоритми і технології вирішення професійних завдань;– сприяти росту професійної майстерності спеціалістів та керівників самих акмеологічних служб. У діяльності акмеологічної служби реалізуються функції: зворотнього зв’язку, оціночна, психотерапевтична, комунікативна, прогностична, стимулююча, конструктивна, профілактична, пропедевтична, просвітницька, інформаційна. Використання отриманих в процесі роботи акмеологічних служб даних доцільне в таких областях:– розробки професіограм і акмеограм спеціалістів – обґрунтування функціональних психолого-проесійних вимог до особистості спеціаліста даної сфери;– підбір, відбір і атестація кадрів – розробка системи критеріїв, показників і рівнів продуктивності професійної діяльності спеціалістів;– ротація кадрів – виявлення рольових позицій кадрів різних рівнів, моніторинг особистісно-професійного рівня;– перетворення професійного середовища, оптимізація умов професійної діяльності. Слід зазначити, що беручи до уваги специфіку завдань, які вирішує акмеологічна служба інформація про роботу психолого-акмеологічних служб може бути як відкритою так і сугубо конфіденційною (закритою). Конфіденційною вважається інформація, яка торкається статусу і свободи особистості і містить таку інформацію:– результати індивідуальної психологічної діагностики;– дані, які відображають сутність і зміст особистісних психологічних проблем і труднощів суб’єкту діяльності;– будь-яку іншу інформацію, оголошення якої може принести суттєву шкоду особистості чи організації. Ступінь доступності іншої інформації про роботу психолого-акмеологічної служби визначається керівником організації чи відомства. Слід також брати до уваги, що результати роботи психолого-акмеологічної служби мають хоча і науково обґрунтований , але все-таки рекомендаційних характер. тому робота служб не повинна принижувати інтереси посадових осіб і не знімає з них персональної відповідальності. 4. Технологічне забезпечення акмеологічної служби. Технології, які використовуються в роботі акмеологічних служб можна розділити на два види: діагностичний інструментарій вивчення особистісно-професійного розвитку; акмерозвиваючі технології. Діагностичні інструментарії включають традиційні методи діагностики: спостереження (включене, опосередковане), які дозволяють провести первинний аналіз і оцінку особливостей особистісно-професійного розвитку спеціаліста чи особливостей колективу, групи; експертне опитування, бесіда, які дозволяють виявити проблемне психологічне поле діяльності спеціаліста. Особливе значення мають психобіографічний метод, за допомогою якого можна встановити особливості та нахили особистісно-професійного розвитку і проблем такого розвитку. Найбільш часто використовують метод психологічного тестування, який дає можливість отримати дані на основі самооцінки особи, які діагностують. Даний метод має як позитивні так і негативні сторони. Певні негативні аспекти можна дещо нейтралізувати за рахунок використання певного комплексу тестів, які дозволяють оцінити особистість багатоаспектно, а також додатково перевірити дані, які отримані за допомогою одного тесту через використання іншого. Вихідними при відборі психодіагностичного інструментарію для роботи акмеологічної служби є такі положення:– наявність концептуального підходу до оцінки особистості спеціаліста;– направленість методів на отримання інформації для складання акмеологічного діагнозу і прогнозу;– чіткість критеріїв і показників успішного спеціаліста в даній діяльності (основою може служити професіограма спеціаліста);– врахування основних (типових) для даної професійної діяльності професійних деформацій особистості. Головне призначення діагностичного інструментарію, який використовується в роботі акмеологічної служби – єдність оцінки готовності особистості до досягнення успіху в діяльності і стимулювання рефлексивно-оціночної сфери її самосвідомості, поштовх до саморозвитку в процесі діяльності. Розвиваючі акметехнології також є різноманітні. В основу відбору таких технологій можуть бути покладені суб’єктно-професійні підструктури особистості: мотиваційно-смислова, емоційно-чуттєва, соціально-перцептивна, когнітивна, організаційно-комунікативна, операційно-технологічна, ауто регулятивна. Відповідно, акмерозвиваючі технології повинні бути спрямованими на формування дефіциту параметрів кожної під структури. Разом з тим з урахуванням інтегративності компонентів підструктур можуть бути використані комплексні акмерозвиваючі технології, які сприяють поряд із розвитком наприклад, соціально-перцептивної підструктури, параметрів когнітивної і операційно-технологічної підструктури. До числа акмерозвиваючих технологій відносяться різні види тренінгів, які спрямовані на актуалізацію особистісного потенціалу, самозбереження, психоемоційну саморегуляцію, інтелектуальні задачі, проблемні ситуації, аналіз результатів професійної діяльності, ділові ігри. 5. Акмеологи як суб’єкт діяльності в акмеологічний службі. Акмеологог у рамках діяльності акмеологічної служби повинен виконувати певні обов’язки, відповідати певним особистісно-професійним характеристикам. У своїй професійній діяльності акмеолог зобов’язаний:– дотримуватися Конституції та інших нормативно-правових документів;– розглядати питання та приймати рішення відповідно до своєї компетенції;– працювати на рівні останніх досягнень акмеологічної науки, кадроведення, використовувати сучасні науково обґрунтовані методи, постійно підвищувати свою професійну кваліфікацію;– чинити перешкоди проведенню психолого-акмеологічної роботи некомпетентними особами, які не володіють відповідною підготовкою;– виконувати вказівки та рекомендації по роботі зі сторони спеціалісті вищестоящих організацій свого професійного профілю;– враховувати конкретні обставини при вирішенні всіх питань, вести роботу у формах, які виключають можливість нанесення шкоди здоров’ю, честі та гідності людини;– зберігати професійну таємницю, не розголошувати відомості, які отримані в результаті діагностичної чи консультативної роботи, якщо ознайомлення з ними не є необхідним для здійснення практичної роботи по особистісно-професійному розвитку і може принести шкоду тому заради кого така робота проводилася;– проводити експеримент тільки на основі валідних методик і концептуально обґрунтованої програми (вести запис та реєстрацію всіх видів робіт). Акмеолог має право:– самостійно формулювати конкретні завдання роботи, які відповідають його компетенції, вибирати форми та методи їх здійснення, вирішувати питання про першочерговість проведення різних видів робіт та виділення приоритетних напрямків;– вимагати від адміністрації створення умов, які є необхідними для успішного виконання професійних обов’язків;– відмовлятися від виконання розпоряджень адміністрації у тих випадках, коли вони суперечать гуманним принципам акмеологічної науки та практики;– знайомитися із необхідною документацією;– звертатися із запитами у різноманітні державні організації за інформацією, яка відноситься до його області діяльності;– приймати участь у розробці нових методів, які використовують у всіх напрямках роботи служби, оцінка їх ефективності;– проводити дослідницьку, в тому числі дослідно-експериментальну роботу;– виступати з аналізом і узагальненням досвіду своєї роботи в наукових, науково-популярних журналах, газетах, радіо і телебаченні;– вести пропаганду психолого-акмеологічних знань. Акмеолог несе відповідальність:– за правильність акмеологічного і психологічного діагнозу, адекватність діагностичних та корекційних методів, обґрунтованість рекомендацій, які він дає;– за збереження документації і матеріалів служби, оформлення їх у встановленому порядку;– за якісне та своєчасне виконання вказівок вищестоящих психолого-акмеологічних структур і за звітну документацію. Для організації роботи акмеолога створюється акмеологічний кабінет, який повинен забезпечувати необхідні умови для проведення основних видів діяльності спеціаліста. Для цього він повин бути обладнаний відповідним обладнанням: набором діагностичних методик, апаратурою для психодіагностики, обробки результатів дослідження, відео та аудіотехнікою. Література: Волков Ю. Г., Добреньков В.И., Кадария Ф.Д., Савченко И.П., Шаповалов В.А. Социология молодежи: Учебное пособие / под ред. проф Ю.Г. Волкова. – Ростов-н /Д.: Феникс, 2001. Головатый Н.Ф. Соціологія молодежи: Курс лекций. – К., 1999. Головенько В.А. Український молодіжний рух у ХХ столітті. – К., 1997. Кравченко А.И. Социология: Учеб. пособие для студ. высш. пед. Учеб. заведений. – М. Издательский центр «Академия», 2002. Павловский В.В. Ювентология: проект интегративной науки о молодежи. – М.: Академический Проект, 2001. Про становище молоді в Україні. Щорічна доповідь президента України Кабінету Міністрів та Верховній Раді України. Черниш Н. Соціологія. Курс лекцій. – Львів: Кальварія, 2003.
1 2 3 4 5 Категория: Соціологія \| Добавил: DoceNt (13.07.2016)
Просмотров: 324 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: