Реферат на тему Технології відтворення та вирощування риби у тепловодних та холодноводних ставових рибних господарствах. Біологічні особливо - Розміщення продуктивних сил - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему:Технології відтворення та вирощування риби у тепловодних та холодноводних ставових рибних господарствах. Біологічні особливості культивованих об’єктів тепловодного рибництва. Технології відтворення та вирощування риби у тепловодних та холодноводних ставових рибних господарствах. Біологічні особливості культивованих об’єктів тепловодного рибництва Площа внутрішніх прісноводних і солонуватоводних водойм України, що використовуються або можуть бути використані для вирощування риби, перевищує 1 млн. га. За кількістю водосховищ, озер, лиманів, водойм-охолоджувачів та ставів наша країна посідає друге місце в Європі після Російської Федерації. Виробництво товарної риби у керованих умовах зосереджено, в основному, у ставових рибних господарствах, які входять до складу Об’єднання рибницьких господарств внутрішніх водойм України “Укррибгосп”. Створена ця структура для сприяння розвитку підприємництва в Україні, представництва інтересів її членів в органах державної влади та управління, захисту прав підприємств, забезпечення зв’язків з громадськістю. Об?єднання є незалежною добровільною некомерційною організацією. Членство в об’єднанні не накладає на її членів ніяких обмежень щодо виробничої, комерційної та інших видів діяльності. Основними об’єктами вирощування у тепловодних ставових рибних господарствах України є короп, рослиноїдні риби далекосхідного комплексу (білий та строкатий товстолоби, білий амур). Водночас, як додаткові об’єкти культивування в сучасних умовах використовуються осетрові, буфало, канальний сом, веслоніс, щука та судак (як біологічні меліоратори), піленгас тощо. У холодноводих ставових рибних господарствах основними об’єктами культивування є лососеві та сигові риби, серед яких найбільш поширені — райдужна форель та завезені до України у минулому столітті форель камлоопс та форель Дональдсона. Технологічні процеси в обох типах ставових рибних господарств пов’язані з одержанням потомства культивованих видів риб як шляхом проведення природного нересту, так і з застосуванням новітніх біотехнологій заводського методу їх відтворення; підрощуванням молоді риб до життєздатних стадій для потреб ставових рибних господарств та для зариблення природних водойм (зокрема, осетрових риб); вирощуванням рибопосадкового матеріалу та товарної риби в залежності від циклу ведення рибництва. Біологічні особливості культивованих об’єктів тепловодного рибництва Вирощування рибопосадкового матеріалу та товарної риби в тепловодних рибних господарствах України проводиться за різними формами та циклами, а саме: за інтенсивною, напівінтенсивною, випасною формами, за дво- та трилітнім циклом, застосовується певний набір полікультури риб з метою раціональної експлуатації екосистеми ставів. Основним об'єктом тепловодного ставового рибництва на сьогодні є короп, в останні роки все більшу питому вагу у загальному об'ємі товарної продукції займають завезені в Україну у 50-х роках далекосхідні рослиноїдні риби — білий і строкатий товстолоби та білий амур. Якщо у 1989-90 рр. ці риби займали в господарствах Укррибгоспу до 16% від усієї товарної продукції, то в нинішніх умовах в окремих господарствах їх питома вага складає до 60-70%. Поряд з цими основними об'єктами у ставовому рибництві як додаткові об'єкти полікультури використовуються буфало, канальний сом, чорний амур, піленгас, веслоніс, щука, європейський сом, лин тощо. Короп (родина коропових) — основний об'єкт тепловодного рибництва у ставах, походить від його дикої форми — сазана. В Україні виведено 2 породи: український лускатий і український рамчатий коропи та 3 внутріпородні типи: український лускатий нивківський, український лускатий любінський та український рамчатий любінський. У лускатого коропа весь тулуб від голови до хвостового плавця вкритий однорідною лускою, розташованою рядами. Дзеркальні або малолускаті, у яких луска більшого розміру, блискуча, нагадує дзеркальце; голі — у яких по кілька лусок буває під спинним плавцем, біля хвостового, анального або на тулубі. Короп має хороший темп росту, високі харчові та смакові якості (20% білка і 10% жиру). Статевозрілим він стає у південних районах на третьому-четвертому роках життя, у Поліссі та Лісостепу — на четвертому-п'ятому. Самці дозрівають на рік раніше за самок. Нерест відбувається у травні за стійкої температури води не нижче 18 °С. Короп має високу плодючість — від 600 тис. до 1,5 млн ікринок і більше, розмножується у нерестових ставах та заводських умовах. Оптимальна температура його росту та розвитку — 20 оС і вище. За сприятливих температурних умов на другому році життя на півдні України риба може досягати близько 1000 г; в умовах Полісся та Лісостепу — 400-500 г. На ранніх етапах розвитку короп живиться зоопланктоном, пізніше в живленні переважають організми зообентосу; у ставах добре споживає комбікорми. Цей вид надає перевагу неглибоким слабкопроточним водоймам, що добре прогріваються. До далекосхідних рослиноїдних риб (РЇР) відносять білого амура, білого та строкатого товстолобів, які належать до родини коропових. Їх природним ареалом є рівнинні ріки Східної Азії — від р.Амур на півночі до Південного Китаю. В Україну ця риба завезена у 1953 р., тоді ж була розпочата робота по її акліматизації. Тепер вони поширені практично у всіх водоймах України, використовуються як цінні об'єкти рибництва та меліоратори водойм. Білий амур — велика за розміром риба, яка швидко росте і досягає в р. Амур маси 32 кг, у водоймах-охолоджувачах України — до 35 кг. Середньорічні прирости цієї риби на півдні України у теплих водоймах можуть становити 3 кг. Живиться білий амур в основному водяною рослинністю, але добре поїдає й лучну траву, люцерну та концентровані корми, у ранні періоди розвитку живиться виключно зоопланктоном. З 15-добового віку його раціон збагачує рослинність, яка з місячного віку стає основним кормом. Оптимальна температура води для живлення білого амура становить 20-26оС. За температури 8°С він припиняє живлення. За добу білий амур може поїдати таку кількість рослинної їжі, яка значно перевищує його масу. Пройшовши крізь кишечник риби, часткового перероблена зелена маса потрапляє у водойми, підвищуючи їх біологічну продуктивність. Ряска у водоймах є улюбленим кормом молоді амура. При споживанні водяної рослинності кормовий коефіцієнт білого амура коливається від 30 до 70. Статевої зрілості у р. Амур білий амур досягає у 8-10-річному віці, на півдні України і у водоймах-охолоджувачах — у 4-5, — а на півночі — у 8-9 -річному. Використовувати білого амура як меліоратора краще у віці 2-6 років масою 0,5-4 кг. Норми посадки залежать від інтенсивності заростання ставу та віку риби і можуть коливатися від 100 до 500 екз./га. Додаткова продукція за рахунок білого амура становить 100-200 кг. Проте, якщо підгодовувати його багаторічними травами (еспарцет, люцерна та інші), кормовий коефіцієнт яких складає 1-15 одиниць, то на одному гектарі можна виростити 3т і більше цього виду риби. Білий товстолоб у р. Амур досягає маси 16, у південних районах України і у водоймах-охолоджувачах — до 20 кг, його середньорічний приріст складає до 2 кг. Живиться ця риба мікроскопічними водоростями — фітопланктоном, масове розмноження яких зумовлює "цвітіння" води. Зябровий апарат за будовою нагадує сито і має дуже багато пластинок з отворами, крізь які вода проціджується, а водорості затримуються, стаючи кормом для товстолоба. Значне місце у живленні цього виду риб займає також детрит. На ранніх етапах свого розвитку білий товстолоб, як і білий амур, переважно споживає зоопланктон, але в основному його дрібні види. На 8-9-й день в його раціоні вже з'являється дрібний фітопланктон, який згодом стає основним кормом. Добовий раціон становить до 25-40% від маси, оптимальною температурою для живлення, як і для білого амура, є 20-26°С. Кормовий коефіцієнт білого товстолоба при живленні фітопланктоном, залежно від температури води і виду корму, коливається від 20 до 50. Статевої зрілості білий товстолоб досягає у р.Амур у 6-8-річному, на півночі України — у 6-9-, на півдні — у 4-5, у водоймах-охолоджувачах — у 3-4-річному віці. Строкатий товстолоб — риба, яка має серед зазначених рослиноїдних найвищу інтенсивність росту. У водоймах Китаю та південних районів нашої країни може досягати маси 35-40 кг, а у водоймах-охолоджувачах України річний приріст становить 5-6 кг. Живиться строкатий товстолоб зоопланктоном, а також фітопланктоном і детритом. Особливо багато детриту в його раціоні навесні та восени, коли у водоймах зменшується кількість фіто- та зоопланктону. Як і в білого, у строкатого товстолоба зяброві пластини добре розвинуті й нагадують густу сітку. Добовий раціон його становить 25-40% від маси, оптимальна температура живлення — 25-30°С. Статевої зрілості строкатий товстолоб у південних районах України досягає у 5-6 річному, у водоймах-охолоджувачах — у 4-5-річному віці. Оптимальна температура живлення — 22-27оС. Самці зазначених рослиноїдних риб досягають статевої зрілості на 1-2 роки раніше за самок. У природних умовах вони розмножуються у річках з швидкою течією, під час різкого підняття води від зливи. Строки нересту розтягнуті. В умовах природного ареалу у річці Амур він триває із середини липня до кінця серпня, у річках Китаю — з середини квітня до червня — липня. Мінімальна температура води, за якої починається нерест, становить 18-20°С. Біологія нересту у цих видів різна. Білий товстолоб нерестить біля самої поверхні води, білий амур — у верхніх її шарах, а строкатий товстолоб — біля дна. Плодючість в середньому становить близько 500 тис. ікринок, але може коливатися від 100 тис. до 1,5-2 млн. ікринок і залежить від маси риби. Незапліднена ікра дуже дрібна. Найбільші її розміри у строкатого товстолоба — 1,4-1,5 мм, а найменші у білого — 1,1-1,2 мм. Ікра рослиноїдних риб батипелагічна. Потрапивши у воду, ікринки швидко набрякають і збільшуються у діаметрі у 4-5 разів, у об'ємі — майже у 100 раз. Ступінь набрякання ікри залежить від складу та кількості солей у воді. Внаслідок набрякання питома вага ікринки наближається до питомої ваги води, тому на течії вона плаває, а у стоячій воді — повільно опускається на дно. Ембріогенез відбувається швидко і, залежно від температури води, триває від запліднення до початку викльову 18-60 год. Передличинки, що виклюнулись з ікри, майже не мають пігменту. Вони пасивно зносяться течією униз по річці, а після використання поживних речових жовткового міхурця мігрують у допоміжну систему річок, де нагулюються. Піленгас відноситься до кефалеподібних родини кефалевих. Родина об'єднує 10 родів і біля 100 видів, що мешкають, головним чином, у тропічних та субтропічних морях і прісних водах. Спосіб їх життя — естуарно-морський, еврибіонтний і евритермний. За зовнішнім виглядом піленгас дещо схожий на білого амура. Від своїх родичів (гостроноса, сингіля і лобана) відрізняється формою хвостового плавця — у піленгаса він без виямки (прямий), грудні і спинні плавці -колючі. Піленгас витримує підвищення солоності води понад 30г/л і температуру до 32°С. Завезений у Азово-Чорноморський басейн із Далекого Сходу в кінці 60-х років ХХ ст.. У водоймах природного ареалу на зимівлю входить у прісноводні потоки Сихоте-Аліню і зимує за температури води 0,4 °С. У нових умовах (Азовський басейн) на зимівлю молодь заходить в річки Північного Приазов'я і тримається там на глибині понад 1,5 м за температури води — 1,5-4,5°С. Може зимувати у звичайних коропових ставах. Розмноження відбувається за температури 17-23°С і солоності води 23-32г/л. Цьоголітки мають вагу від 7 до 150 г, дволітки -100-700 г, трилітки в Азовському морі — до 2000 г. На другому році життя у ставах піленгас може досягати маси 400-1000 г, в літніх ставах витримує зниження кисню до 0,8-1,0 мг/л. На Далекому Сході самці дозрівають в 4-, самки в 5-річному віці, а в Азово-Чорноморському басейні — на рік раніше. Абсолютна плодючість коливається від 450 до 4100 тис. ікринок і більше, (в середньому 1672 тис. ікринок). Живиться риба детритом (80%), до складу якого входять залишки діатомових і зелених водоростей, зустрічаються амфіподи та інші тварини (до 60%), що заковтуються невибірково, до 10% складає фітопланктон. У дорослого піленгаса в харчовій грудці часто зустрічається мул, збагачений органічними речовинами. Восени жирність піленгаса складає 10-13%, влітку — 4-5%. Чорний амур відноситься до родини коропових, інтродукований в Україну з басейну р. Амур. У материнських водоймах статевої зрілості досягає у 8-9-річному віці за абсолютної плодючості понад мільйон ікринок. Живиться чорний амур в основному молюсками, за їх відсутності — личинками хірономід, бабками, клопами, жуками, залишками водяної рослинності, детритом, добре споживає комбікорми. У рибних господарствах України нині формуються його ремонтно-маточні стада та розпочаті роботи з отримання його потомства. Розмножується чорний амур в даних умовах заводським методом, є перспективним об'єктом для зариблення водойм, багатих на молюски. Судак живиться дрібною, переважно малоцінною рибою. У ставовому господарстві використовується як додаткова риба. Статевої зрілості досягає у 3-4 роки; нерест відбувається у квітні-травні. Водойми, де розводять судака, не мають заростей, багаті на зоопланктон, незаболочені, з піщаним дном. Щука використовується в рибних господарствах як меліоратор смітної риби у ставах. Статевої зрілості досягає на 3-4 році життя, нерест її відбувається навесні, коли температура води підвищується до 4-6оС. Серед щук спостерігається канібалізм (більші особини поїдають менших). У коропових ставах щука може винищувати мальків, а також дрібних однорічок коропа. У нагульні стави, в яких є дрібна непромислова, смітна риба, до однорічок коропа підсаджують мальків щуки. Такі стави повинні бути повністю спускні, щоб восени всю щуку можна було виловити. Література: Наукове забезпечення сталого розвитку сільського господарства. Лісостеп. Київ – 2004 р. 2 томи.
1 2 3 4 5 Категория: Розміщення продуктивних сил \| Добавил: Aspirant (09.08.2013)
Просмотров: 957 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: