Реферат на тему Географічне положення, природно-ресурсний потенціал,населення країн Східної Європи, Північноїі Центральної Азії - Розміщення продуктивних сил - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему:Географічне положення, природно-ресурсний потенціал,населення країн Східної Європи, Північноїі Центральної Азії. Географічне положення, природно-ресурсний потенціал, населення країн Східної Європи, Північної і Центральної Азії Країни, що розташовані на півночі материка Євразія, займають майже шосту частину суходолу Землі, їх об'єднує не тільки спільність території, сусідське поло-ження, а й спільність історичної долі, що зумовила певну господарську подібність. До 1991 року ця територія входила до складу СРСР. Господарський комплекс СРСР почав складатися в 30-х роках і до 70-х розвивався більш-менш стабільними темпами. Радянський Союз мав один з найпотужніших у світі виробничо-технічних потенціалів, який використовував власну мінерально-сировинну базу. Через значні розміри і великі природні ресурси економічний потенціал країни розвивався екстенсивним шляхом за рахунок нового будівництва і освоєння нових земель. Тому економіка СРСР була інерційною і не могла повною мірою використати досягнення науково-технічного прогресу. Зрештою, темпи розвитку господарства почали зни-жуватись, аж поки не настала стагнація, що призвело до кризи не тільки в еко-номічній, а й у суспільно-політичній, соціально-культурній та інших сферах жит-тя. Усвідомивши це, керівництво СРСР зробило спробу змінити ситуацію. Зокрема в сфері економіки були намагання перейти від жорсткого адміністрування до механізму ринкових відносин. Проте цей курс зазнав супротиву з боку ортодоксальних комуністичних кіл, які в серпні 1991 року зробили спробу державного перевороту. Він був невдалий. Наслідком його став розпад СРСР. Розпад супердержави, якою був СРСР, є результатом багатьох причин, серед яких найважливіша - нежиттєздатність економічної системи, що склалась, прагнення народів колишніх союзних республік до національно-політичної самостійності небажання жити в тоталітарній партійно-бюрократичній системі, зростання національної свідомості, діяльність національних рухів, загострення певною мірою міжреспубліканських і міжнаціональних відносин тощо. Протягом 1991 року незалежність і суверенітет проголосили всі колишні республіки Радянського Союзу, а 12 з них згодом утворили Співдружність Незалежні-Держав (СНД). До складу СНД увійшли Росія, європейські країни (Україна, Білорусь, Молдова), країни Закавказзя (Вірменія, Азербайджан, Грузія) і країни Центральної Азії (Казахстан, Узбекистан, Туркменістан, Киргизстан, Таджикистан). СНД - це об'єднання суверенних держав з метою збереження економічного простору, для координації дій у валютно-фінансовій та зовнішньоекономічній сферах розв'язання національних проблем, у тому числі розвитку національних меншин. Економічна політика в колишньому Радянському Союзі була націлена на вузь-ку спеціалізацію регіонів. Тому підприємства, особливо із загальносоюзною спеціалізацією, мали дуже розгалужені зв'язки, які охоплювали всю територію колиш-нього СРСР і навіть країни, що входили до Ради Економічної Взаємодопомоги (нині де країни Центральної Європи). Перебудова командної економіки на ринкову - нагальна справа урядів усіх держав - членів СНД. З різним станом розвитку господарства та економічного потенціалу увійшли вони в перебудову, тому й шляхи до світового співтоварист-ва в державах СНД різні. Утворення СНД - це спроба інтеграції в світову еко-номіку через створення регіонального ринку. Передумовою для цього є макси-мальне використання спеціалізації господарства, координація зусиль на шляху перебудови політичної й соціально-економічної системи з урахування природно-ресурсного та соціально-економічного потенціалу кожної країни. Країни - члени СНД належать до країн з перехідним типом економіки, харак-терною ознакою якої є створення ринкових відносин та відповідної інфраструктури. З цим етапом пов'язана економічна криза, що охопила держави Східної Європи, Північної та Центральної Азії. Вона характеризується падінням темпів виробниц-тва, зростанням інфляції і як наслідок - зниженням рівня життя населення. Водно-час країни СНД мають великий потенціал для розвитку господарства. Тут проводять-ся реформи, різні за змістом та темпами, що віддзеркалюється на рівні розвитку еко-номіки окремих країн. Великий природно-ресурсний потенціал регіону є основою розвитку економіки країн СНД. Різноманітні природні умови, наявні мінерально-сировинні, гідроенерге-тичні, агрокліматичні, рослинні і тваринні ресурси, трудові навички населення та його етнокультурний потенціал сприяють розвитку господарства країн регіону. Паливно-енергетичні ресурси представлені кам'яним і бурим вугіллям, нафтою, газом, торфом, горючими сланцями, ураном. Найкраще забезпечені ними Росія, Ук-раїна та Казахстан. Решта країн СНД добувають окремі види ресурсів: вугілля - Гру-зія і Киргизька Республіка, нафту і газ - Азербайджан, Туркменістан, Узбекистан. Рудами чорних металів (залізна, марганцева, хромітова) багаті Росія, Україна та Казахстан. Руди кольорових металів представлені покладами міді, поліметалів, оло-ва, нікелю, алюмінієвої сировини, ртуті, сурми, молібдену, золота, срібла тощо, їх запаси є в Росії, Казахстані, в країнах Закавказзя. На ртуть і сурму багата Кир-гизька Республіка. Серед нерудних корисних копалин найціннішими є гірничо-хімічна сировина, будівельні матеріали та гідроресурси. Гірничо-хімічна сировина представлена самородною сіркою, сірчистим колчеданом, сіллю (калійною, кухон-ною, глауберовою), апатитами, фосфоритами. Найбільше цих корисних копалин має Росія. Сірка та сіль є в Туркменістані, сіль і фосфорити - в Казахстані, сіль - у Біло-русі, Вірменії, Таджикистані. Гідроресурсами найбагатша Росія, де знаходяться найбільші річки та озера Європи і Азії. Потенційні гідроресурси є в країнах Закавказзя і Центральної Азії. На розвиток і спеціалізацію сільського господарства, а також на деякі переробні га-лузі промисловості впливають агрокліматичні умови. Так, природні умови лісової Зони, в межах якої знаходиться значна частина території Росії і Білорусі, зумови-ли наявність тут запасів деревини, особливо цінних хвойних порід, хутрових звірів Та розвиток відповідних галузей господарства. Населення як виробник і споживач продукції е провідним чинником розвитку економіки. Європейські країни належать до першого типу відтворення населення. Основна частина народів, що живуть у регіоні, входить до складу чотирьох мовних сімей: індоєвропейської, алтайської, уральської та кавказької. Народи індоєвропей-ської мовної сім'ї, які розмовляють в основному слов'янськими, іранськими та романськими мовами, розселені майже повсюдно. Вони становлять понад 80 % насе-лення регіону. До алтайської сім'ї належать тюркські, монгольські і тунгусо-манжурські народи, що населяють Поволжя, Урал, Сибір, Далекий Схід, Північний Кавказ у Росії, Центральну Азію. Найчисельнішими в цій сім'ї є тюркські народи: уз. беки, казахи, туркмени, киргизи, каракалпаки, азербайджанці. Народи уральської мовної сім'ї (карели, комі, удмурти, марійці, мордва) роз-селені здебільшого в Росії на Європейській Півночі та в Західному Сибіру. До кавказької мовної сім'ї належать грузини, абхазці, кабардинці, черкеси, адигейці, чеченці, інгуші, аварці, лезгини та інші народи, що населяють Кавказ. Грузія заселена народами переважно кавказької мовної сім'ї, Азербайджан -тюркської, Вірменія - індоєвропейської. Між країнами спостерігаються значні відмінності щодо основних характеристик розселення (табл. 13). Малозаселені північні, лісові, пустельні та гірські райони. Пересічна густота населення в країнах регіону становить 13 чол. на 1 км2 і має відмінності в окремих країнах: від 129 у Молдові до б чол. на 1 км2 у Казахстані, Урбанізація регіону пов'язана з рівнем економічного розвитку країн, співвідно-шенням основних галузей матеріального виробництва, відмінностями в природних, історичних і соціально-економічних умовах. Тож у країнах Східної Європи та Закав-каззя переважає міське населення, в більшості країн Центральної Азії — сільське. Процеси урбанізації йдуть нерівномірно. Основна кількість міст та міських агломе-рацій зосереджена в Східній Європі, тут знаходяться 17 з 23 міст-мільйонерів регіону. Таблиця 1 Склад та основні параметри країн Східної Європи, Північної та Центральної Азії Країна \| Столиця \| Площа (тис. км2) \| Кількість населення (млн чоловік) \| Густота населення (чол./км2) \| Частка міського населення (%) \| Частка корінного населення (%) Вірменія \| Єреван \| 29,8 \| 3,08 \| 111 \| 68 \| 93,3 Азербайджан \| Баку \| 86,6 \| 7,10 \| 82 \| 64 \| 78,1 Грузія \| Тбілісі \| 69,7 \| 5,40 \| 78 \| 66 \| 68,8 Білорусь \| Мінськ \| 207,6 \| 10,30 \| 49 \| 66 \| 77,9 Казахстан \| Алмати \| 2717,3 \| 16,09 \| 6 \| 67 \| 42,0 Киргизька Республіка \| Бішкек \| 198,5 \| 4,37 \| 22 \| 38 \| 62,4 Молдова \| Кишинів \| 33,7 \| 4,30 \| 129 \| 47 \| 64,5 Росія \| Москва \| 17075,4 \| 147,38 \| 9 \| 74 \| 62,6 Таджикистан \| Душанбе \| 143,1 \| 5,20 \| 37 \| 33 \| 68,8 Туркменістан \| Ашгабат \| 488,1 \| 3,02 \| 7 \| 46 \| 68,4 Узбекистан \| Ташкент \| 447,4 \| 20,30 \| 46 \| 41 \| 68,7 Україна \| Київ \| 603,7 \| 51,84 \| 86 \| 67 \| 72,7 Структура зайнятості населення віддзеркалює спеціалізацію та рівень розвиткy економіки країн. В європейській частині регіону проживає 75 % населення, тyт зосереджено до 80 % виробничих потужностей, виробляється майже 4/5 про-дукції промисловості та сільського господарства. В азіатській частині, де знахо-дяться великі запаси природних ресурсів, проживає тільки четверта частина населення регіону. У регіоні в цілому основна частина населення зайнята в матеріальному виробництві (близько 70 %), проте структура зайнятості та розміщення трудових ре-сурсів істотно відрізняється. В державах Східної Європи близько 40 % трудових ресурсів зайнято в промисловості і до 20 % - у сільському господарстві, тоді як у більшості країн Центральної Азії переважає аграрний сектор економіки. Співвідношення кількості трудових ресурсів, їх кваліфікація, розподіл за те-риторією та інші характеристики робочих місць дають змогу виділити країни та райони з надлишком трудових ресурсів та райони з їх нестачею. Не вистачає тру-дових ресурсів у Сибіру, на Далекому Сході, Крайній Півночі Росії. Надлишок трудових ресурсів спостерігається в країнах Центральної Азії (крім Казахстану), на Північному Кавказі в Росії, в Молдові, на заході Білорусі, де переважає мало-рухоме сільське населення. За демографічними, соціально-економічними процесами, рівнем урбанізації та агломерації, характером використання трудових ресурсів виділяють три типи країн: східноєвропейські індустріально-урбанізовані, закавказькі перехідного типу та центральноазіатські аграрно-індустріальні, де переважають традиційні форми розселення.
1 2 3 4 5 Категория: Розміщення продуктивних сил \| Добавил: Aspirant (09.08.2013)
Просмотров: 566 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: