Реферат на тему Вступна частина промови - Риторика - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему: Вступна частина промови. Вступна частина промови Цінний виступ повинен мати певний початок. Уміла побудова початку відіграє особливо иву роль у масових аудиторіях, якими є зали судових засідань. Це добре розуміли ритори всіх часів. Вдалий початок судової промови допомагає установити необхідний психо-логічний контакт зі слухачами, створює сприятливу атмосферу без-посередності. Вступ повинен зацікавити слухачів, привернути їхню увагу і підготувати до правильного сприйняття і розуміння сказаного. Чим менше шаблонності, тим більше уваги до такої промови. Закласти основу добрих стосунків із учасниками процесу, публікою в залі су-дового засідання — таке завдання має поставити перед собою су-довий ритор уже зі вступної частини промови. Спостереження показують, що перші слова ритора, як прави-ло, не досягають мети. Коли вони проголошувалися, слухачі лише «готували» свою увагу. Емоційне збудження, викликане різними под-разниками до початку промови, ще не вляглося. Це необхідно вра-ховувати при виступах у масових аудиторіях. Лише до деякої міри це стосується судової аудиторії. Обстановка в суді перед виступом про-курора особлива і своєрідна. Коли слово надається державному об-винувачу, в залі настає тиша. Загальна увага звернена до прокуро-ра, всі чекають, що він скаже. І тут головне для прокурора — закрі-пити увагу слухачів. Пов'язати виступ із структурою судової промо-ви. Не допускати загальних виразів і думок, навіть красиво і пра-вильно викладених. За сім років участі автора цих рядків у судових засіданнях військових і загальних судів частенько доводилося чути такий поча-ток промови: «Вельмишановні судді! Я не затримаю довго вашої ува-ги». Або; «Шановний головуючий! Шановні судді і учасники процесу! Я не буду багатослівним.» Така декларація зовсім недоречна. Якщо про-мова дійсно буде короткою, то таке попередження лише продов-жить її. А якщо ж—це буває часто — вона буде довгою, то ритор виявиться просто самонадіяним, а може, навіть смішним у очах слу-хачів. Засоби і прийоми побудови вступної частини обвинувальної промови бувають різноманітними. Вони залежать від характеру спра-ви, яка розглядається, навичок обвинувача, складу судової ауди-торії, інших обставин. Найбільш вживані прийоми:* оцінка суспільно-політичного значення справи, яка розгля-дається;* вказівка на характерні особливості кримінальної справи;* виклад програми виступу та ін. Оцінка суспільно-політичного значення фактів, які є предме-том судового розгляду, — важливий засіб побудови вступної части-ни обвинувальної промови. Злочини за своєю природою є суспіль-не небезпечними діяннями, мають суспільно-політичне значення і не байдужі суспільству. Тому від прокурора вимагається в кожному випадку виявити і наочно показати цю суть, звернути на неї увагу учасників судового розгляду, публіки. Ось для прикладу вступна частина головного обвинувача від США Джексона на Нюрнберзькому процесі. «Панове судді! Честь відкривати перший в історії процес із злочинів проти загального миру накладає важку відповідальність. Злочини, які ми намагаємося засудити і покарати, настільки зло-вмисні, злісні і мають настільки руйнівні наслідки, що цивілізація не може потерпіти, щоб їх ігнорували, бо вона загине, якщо вони повторяться. Той факт, що чотири великі держави, які захоплені перемогою і які страждають від нанесеної їм шкоди, утримали руку розплати і передали своїх полонених ворогів на Суд справедливості, є одним із найвидатніших прикладів тієї данини, яку влада платить розуму. Цей Трибунал, хоча він і е нововведенням і експериментом, не є результатом абстрактних міркувань і не був створений задля того, щоб виправдати правові теорії. Цей судовий розгляд віддзеркалює прак-тичне намагання чотирьох великих держав використати міжнародне право для того, аби протидіяти найбільшій загрозі нашого часу — агресивній війні. Здоровий глузд людства вимагає, щоб закон не обмежувався покаранням рядових людей за здійснені ними незначні злочини. Закон також повинен карати людей, які набувають вели-чезну владу і використовують її навмисно і водночас для того, щоб привести до дії зло, яке не дає порятунку жодному вогнищу в світі. Такого роду грандіозних масштабів справа і передана нам на роз-гляд, панове судді. На лаві підсудних сидить 20 морально зламаних людей. Відчува-ючи докори тих, ким вони керували, майже до такої ж міри, як і горем тих, на кого вони напали, ці люди назавжди тепер позбавлені можливості особисто творити зло. Зараз важко угледіти в цих жалюгідних полонених ознаки тієї влади, за допомогою якої вони як нацистські лідери колись панували над значною частиною земної кулі і наганяли жах на більшість и на-селення. їх особиста доля не має великого значення для людства. Цей судовий розгляд набуває такої важливості тому, що ці в 'язні представляють у своїй особі зловісні сили, які будуть таїтися в світі ще довго після того, як тіла цих людей перетворяться на попіл. Ці люди — живі символи расової ненависті, терору й насилля, пиха-тості і жорстокості, народжених владою. Це символи жорстокого націоналізму і мілітаризму, інтриг і провокацій, які протягом одного покоління неодноразово втягували Європу в безодню війни, знищуючи її чоловіче населення, руйнуючи її будинки, сіючи злидні. Вони до та-кої міри приєднали себе до створеної ними філософії і до керованих ними сил, що прояв до них милосердя буде означати перемогу і заохо-чення того зла, яке пов'язане з їхніми іменами. Цивілізація не може дозволити собі будь-який компроміс із соці-альними силами, які здобувають нову могутність, якщо ми поведемо-ся двозначна або нерішуче з людьми, в особі яких ці сили продовжу-ють своє існування» '. Дуже правильні й мудрі слова, які не втратили своєї свіжості й актуальності в наші дні. Деякі прокурори схильні перебільшувати суспільно-політичну оцінку обставин справи. Штучно нагнітають атмосферу. Дрібне хулі-ганство вони перетворюють у тяжкий злочин, а підсудних — у особ-ливо небезпечних злочинців. Найменша неточність і необ'єктивність відразу ж негайно відгукується в аудиторії. В. Вересаев описав одну таку «гучну» промову прокурора, текст якої подається у цій книзі далі. Одним із можливих прийомів побудови вступної частини про-мови, наголошує Є. Матвієнко, є вказівка на різні особливості спра-ви: фактичного, юридичного, суспільно-політичного, моральноетичного чи іншого характеру. Такий прийом дозволяє акцентувати увагу на певних обставинах, виділити їх, підкреслити їхнє значен-ня, допомогти слухачам правильно оцінити ці обставини. Відштовхуючись від особливостей справи, враховуючи їх, про-курор належним чином розподіляє матеріал, знаходить необхідні пропорції для його висловлення, надає промові необхідну то-нальність і забарвлення'. Приклад із практики українських прокурорів. Учениці однієї із середніх шкіл міста Львова Світлана Б. і Лариса Б., потрапивши під вплив грабіжників-рецидивістів Цівіна і Опришка, разом з остан-німи здійснили ряд квартирних крадіжок і розбійних нападів на гро-мадян міста. У вступній частині обвинувальної промови у цій справі прокурор сказав: «Вельмишановні судді! Справа, яка Вами розглядається протя-гом кількох днів, має велике громадське значення. Суть її не лише в тому, що група грабіжників, серед яких є злодії-рецидивісти, здійснила протягом короткого часу ряд зухвалих нападів на громадян, але і в тому, що серед учасників цих розбійних нападів опинилися дівчат-ка — учениці 8-го класу середньої школи, діти батьків, які займа-ються педагогічною, виховною роботою. Наш суд, покликаний вести боротьбу зі всякими кримінальними елементами, що порушують правопорядок, не може розглядати дану справу лише в межах чисто юридичного аналізу, не дослідивши тих причин, які привели на лаву підсудних поряд із грабіжниками-рециди-вістами шістнадцятирічних дівчаток — учениць середньої школи», Виклад програми виступу. Прокурор починає свою обвинуваль-ну промову зі вказівки, на яких питаннях він має намір зупинити-ся, які тези обгрунтувати, які обставини доказати, які твердження підсудного спростувати. Такий виступ надає промові цілеспрямова-ності і конкретності, допомагає слухачам краще зрозуміти й оці-нити доводи судового ритора. Ось витяг «Завданням обвинувачення є доказування того, що 15 лютого цього року Петров із ревнощів убив свою коханку, громадянку Красильнико-ву. Ми докажемо також, що вбивство це було здійснено навмисно, за наперед обдуманим планом; що знаряддя злочину були завчасно прине-сені убивцею на місце злочину і що, здійснивши убивство, Петров вжив потім ряд заходів до приховання слідів злочину, діючи і тут обачливо й обмірковано. Приступаючи до виконання цієї частини, я повинен коротко відновити в пам 'яті суду обставини цієї справи». У виступах наших прокурорів трапляються і такі вступні час-тини промови: «Товариші судді! Справа, яку ми з вами детально досліджуємо в судовому засіданні, за своїм змістом і матеріальною шкодою є не-значною, одначе вона має суспільно-політичне значення тому, що на лаві підсудних знаходиться Віктор Птіцин». Що може викликати такий вступ у слухачів, крім нерозуміння і подиву? Навіщо він прокурору? Повна професійна безпорадність. Серйозною вадою багатьох обвинувальних промов є трафа-ретність вступної частини. За зразок прокурор бере одну із «шапок», опублікованих у збірнику судових промов і починає кожну промо-ву приблизно такими словами: «В той час, коли трудящі нашої країни самовіддано віддають свою працю на благо і процвітання батьківщини, група злочинців...» У суддів, інших постійних учасників судового розгляду (секре-тарів судових засідань, адвокатів, охоронців підсудного...) на вус-тах посмішка, як тільки вони почули про «працю заради батьків-щини». Подібне відразу ж гасить увагу слухачів. Наш мудрий філософ Григорій Сковорода писав: «Краще нічого не сказати, ніж сказати нічого».
1 2 3 4 5 Категория: Риторика \| Добавил: Aspirant (21.07.2013)
Просмотров: 600 \| Рейтинг: 5.0/1

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: