Реферат на тему Виклад фактичних обставин злочину(фабула справи) - Риторика - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему:Виклад фактичних обставин злочину(фабула справи). Виклад фактичних обставин злочину (фабула справи) Виступаючи в суді, прокурор зобов'язаний найпер-ше встановити перед судом, чи є злочин в тому, що було здійснено, і який саме. Завдання державного обвинувача — відновити в пам'яті присутніх загальну картину злочину, чіткіше окреслити його основні риси, підготувати слухачів до сприйняття злочинів. Існує кілька способів викладу фактичних обставин справи: хро-нологічний (так, як установив слідчий), систематичний (так, як цс мало місце в дійсності), змішаний (перший і другий разом). Прокурори віддають перевагу хронологічному способу викладу фабули справи, ніби відновлюючи обставини в тій послідовності, в якій вони були встановлені у стадії попереднього розслідування і в ході судового слідства. У справі про випуск недоброякісної продукції прокурор вик-лав обставини таким чином: «Попереднім і судовим слідством установлено, що директор Та-синського склозаводу Варушкін, головний інженер заводу Жемков і на-чальник відділу технічного контролю Крупеннікова відвантажили ми-нулого року московській парфумерній фабриці «Новая заря» десять партій скляних флаконів (загальною кількістю 984 тисячі штук). Ця продукція у зв'язку з виявленням при її прийомні непомірна великого браку, була повернена заводу-виготувану, де в результаті пересорту-вання визнані повністю непридатними для використання як склота-ра 77 тисяч флаконів, тобто в середньому забраковано 7,8% виробів. Випуск недоброякісної продукції спричинив склозаводу матеріальні збитки на 3958 крб. 31 коп.» За систематичного викладу обставини справи подаються у такій послідовності, в якій вони мали місце в дійсності. Прикладом є виступ того ж прокурора у справі про вбивство. «Події, які стали предметом судового розгляду, розгорталися таким чином. Надвечір 31 жовтня п 'янш Анатолій Виноградов, знаходячись у Будинку культури імені Дегтярьова, в тому самому Будинку культу-ри, де сьогодні йде судовий процес у його справі, повів себе зухвало, брутально, ображаючи своїми вчинками і словами оточуючих. Запросивши на танок Галину Бушуєву, він допустив вільності в поводженні з дівчиною, а на прохання «танцювати як слід» нецензур-но вилаяв її. Природно, Галина Бушуєва відмовилася танцювати з Виноградовим. Я прикладу наслідувала і Ніна Кузнецова, яку він май-же силою вихопив на танок із групи дівчат. Виноградов, невдоволений відмовою двох дівчат танцювати з ним, вийшов із Будинку культури і попрямував до свого гуртожитку. На вулиці Куйбишева біля будинку № 15 Виноградов зупинив Ларису Тезіну, яка поспішала додому, і перегородив їй вхід на ганок. Ухопивши за рукав пальто, не давав можливості піднятися вгору східцями. Тезіна просила залишити її у спокої. Виноградов опустив руку, піднявся вище, загородив вхід у двері і почав сипати прокльони на адресу ковровців: «Дуже не сподобалося, в Коврові люди темні...» Потім він запропонував Тезіній прогулятися з ним. Відмова Лариси від його пропозиції викликала нову хвилю злості. Виноградов не-сподівано кілька разів ударив Тезіну в обличчя, в живіш, в спину. Тезіна закричала. Розлючений хуліган затиснув рот дівчини долонею і нама-гався відірвати її руки від перил, стягнувши з ганку і примусити си-лою піти з ним. Тезіній удалося вирватися з «обійм» Виноградова і вскочити в будинок. Залишившись один, Виноградов пішов до свого гуртожитку і зу-пинився біля нього. Було близько 24 годин. На той час із клубу повер-талися додому Тетяна Ісаєва і Галина Бушуева. Дівчата дійшли до автобусної зупинки, зустрілися з Парфеновым і Базановим і разом пішли по вулиці Піонерській. Зупинилися біля школи. Галина запропо-нувала йти далі, але Тетяна, ще не закінчивши розмови з Базановим, затрималася. Галина залишила подругу і пішла одна. У неї не було підстав підозрювати щось недобре. Через кілька хвилин Тетяна розп-рощалася з Базановим і пішла слідом за Галиною. Потапов і Сомов, які стояли на вулиці проти гуртожитку, в якому жив Виноградов, підтвердили, що через 5—10 хвилин після того, як мимо пройшла Галина Бушуева, вони побачили Тетяну Ісаєву, яка наближалася, і порадили їй догнати подругу. Тим часом до Сомова і Потапова наблизився Виноградов і, не зупиняючись, пішов за Ісаевою. Цей факт установлений на попередньому слідстві і в суді з гра-ничною ясністю. Він визнаний підсудним, зафіксований на очній ставці між Виноградовим і Потаповим. На цьому нитка прямих показань свідків обривається. Ісаєва залишилась у безлюдному місці наодинці з Виноградовим, а вранці 1 листопада її труп зі слідами насильницької смерті був ви-явлений на полі, прилеглому до Вишневої вулиці» . Нерідко виклад фактичних обставин справи у звинувачувальній промові поєднується з показом суспільної небезпеки здійсненого злочину. Це підсилює виховний вплив судового процесу, розкри-ває причини й умови, які сприяли вчиненню злочину. У цій же справі про вбивство Тетяни Їсаєвої прокурор Віктор Царьов відзначає велике громадське значення справи, ту тяжку мо-ральну травму, яку нанесено жителям міста. Вказавши, що тисячі ковровців, які не змогли потрапити до залу, зібралися в сквері біля Будинку культури і слухають процес по радіо, сказав: «Інколи говорять, що хуліганство— це безмотивне бешкетуван-ня, і якщо не звертати увагу на дії хуліганів, вони скоро заспокояться і все скінчиться миром. Такі судження неправильні за своєю сут-тю. Хуліганство— грубе порушення елементарних норм людського співжиття, демонстративне заперечення моральних підвалин суспіль-ства. Хуліган намагається установити своє бундючно-зневажливе «я» над оточуючими, принизити гідність інших людей. Не зустрічаючи опору, хуліган розлючується ще більше, веде себе в товаристві зухва-ло, з викликом демонструючи свої інстинкти. Правильно свого часу зауважив Д. Фонвізін: «Людина і скотина, які складають рід тварин, мають між собою ту різницю, що скотина людиною зробитися не може, але людина інколи добровільно стає скотиною». Хулігани— вороги законності, вороги громадського правопоряд-ку. Це як зараза, болячка, чума. Із цими покидьками людства необхідно вести рішучу боротьбу. Хуліганство нерідко переростає у небезпечніші злочини. Від хуліганства до вбивства один крок. Підтвердженням цього і є справа, яка сьогодні розглядається». Змішаний порядок викладу обставин справи рекомендується у великих, багатоепізодних справах. Виклад фактичних обставин справи, аналіз і оцінка доказів ча-сто переплітаються і тісно пов'язані один з одним, тому деякі юри-сти, як практики, так і теоретики, рекомендують об'єднувати ці частини промови2. Це можна робити в тому випадку, коли не змінив-ся обсяг обвинувачення і немає суперечностей з адвокатом з цього питання. Достатньо згадати фабулу і сказати, що всі факти обвину-вачення підтвердилися в залі судового засідання. Після цього при-ступити до аналізу й оцінки доказів. Дуже добре в суді сприймається ця частина промови, коли ри-тор зуміє намалювати картину так, як це робили С. Андрієвський, М. Карабчевський, М. Криленко.
1 2 3 4 5 Категория: Риторика \| Добавил: Aspirant (21.07.2013)
Просмотров: 347 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: