Реферат на тему Ознаки аудиторії, їх урахування в організації взаємодії оратора та аудиторії - Риторика - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему:Ознаки аудиторії, їх урахування в організації взаємодії оратора та аудиторії. Ознаки аудиторії, їх урахування в організації взаємодії оратора та аудиторії «Показовими» характеристиками людей є ряд їх якостей. Розпізнати їх не так вже й складно, вони як би лежать на поверхні і проявляються незалежно відлюдний. Природа і характер прояву цих якостей різноманітні. їх допоможе ви-значити умовне розчленовування різного роду якостей лю-ді й, що допоможе скласти «портрет» аудиторії як сукупність певних особливостей слухачів. Це, безумовно, підкаже ора-торові ймовірне ставлення аудиторії до того або іншого ви-ступу, допоможе йому визначити характер запитань до нього, та напевне знати, які можна застосувати щодо кон-кретної аудиторії форми і методи активізації уваги. За якими параметрами визначається характеристика аудиторії? Існує три групи характеристик аудиторії. Перша з них — формально-ситуативна, яку становлять такі озна-ки, як місце проведення зустрічі оратора з аудиторією (зала, окрема чи прохідна кімната, ресторан, польовий стан, май-дан тощо), розмір аудиторії (як за кількістю слухачів, так і за площею приміщення), умови спілкування, час виступу і багато інших формально-ситуативних показників, від яких часто залежать особливості та результат промови. Дійсно, саме ці ознаки в початку промови вже змінюють динаміку діяльності оратора. Те, що він підготував, напри-клад, для розмови з аудиторією в 400 слухачів, зовсім не так прозвучить для 7 слухачів, аргументи на майдані і в лекційній залі також будуть іншими і т. ін. Другу групу складають соціально-демографічні харак-теристики слухачів; соціальний статус, рівень освіти і культури, професійна характеристика, матеріальне стано-вище, соціальне походження, стать, вік тощо. Ці дані допо-можуть зорієнтуватися в потребах і інтересах аудиторії, у настрої людей, підготувати їх до сприйняття інформації. Третю групу становлять суто психологічні характерис-тики людей. Щоб орієнтуватися в них, оратору необхід-на сукупність про психічні процеси (пізнавальні, вольові, емоційні); психічні стани (бадьорість чи пригніченість, працездатність чи втома, зосередженість чи розсія-ність); психічні властивості особистості (спрямованість, темперамент, характер, здібності); психічні утворення, надбання (знання, навички, уміння, звички). Найбільш показовими характеристиками людей є їх пси-хологічні якості. Вони часто лежать на поверхні і проявля-ються незалежно відлюдний. Природа і характер прояву цих якостей різноманітні. Ряд психологічних якостей — це утворення соціального порядку, інші обумовлені особливос-тями процесу психофізіологічного розвитку. Детальне роз-членування психологічних якостей людей досить умовне, все ж воно дозволяє оратору скласти більш-менш вірний «пор-трет» аудиторії, що допоможе спрогнозувати ймовірне став-лення слухачів до оратора, визначити, які можуть бути за-питання, які форми взаємодії найбільш придатні. Своєрідність психологічних якостей, наприклад, наочно виступає в аудиторіях, де різний демографічний склад. Так, жінки з більшою увагою слухають образне викладання, легко сприймають яскраві приклади. Чоловіки, теж оціню-ючи високо образи і яскравість, більш вимогливі до логіки, доказовості положень; молодь, на відміну від зрілого насе-лення, більш скептична, намагається суперечити оратору; багаті не так сприймають, як бідні, і так по всіх соціальних позиціях, які с своєрідними факторами, від яких залежать певні психологічні якості аудиторії: увага, сприйняття, пам'ять (запам'ятовування під час виступу оратора). Істотним фактором, що впливає на сприйняття, є уста-новка, яку треба виявити ораторові. Установка — це важ-лива ланка, що виникає в системі психічної взаємодії інди-віда з зовнішнім світом. Вона виражає внутрішній стан го-товності людини певним чином сприймати інформацію, готовність до визначеної активності, вибору варіанта пове-дінки. Установка якби виконує функцію наведення людини на конкретну інформацію, підвищує або послабляє рівень емоційно-чуттєвого відношення до її змісту і форми, впливає на інтенсивність розумового процесу. Необхідно особливо підкреслити таку важливу властивість установки, як вираження готовності особистості до певної форми реагування на інформацію. Це спонукує оратора постійно спостерігати за аудиторією, за її реакцією на принципові положення свого виступу, форму його подачі, манеру своєї поведінки. Зрозуміло, що для того, щоб продумати свою поведінку, треба заздалегідь ознайомитися з майбутньою аудиторією. Подібна Інформація допоможе з'ясувати установку людей, краще продумати технологічні моменти виступу, заздале-гідь підібрати методи психологічного та педагогічного впливу на слухачів. При вивченні аудиторії важливо також з'ясувати очіку-вання. Це суб'єктивна настроєність на щось або на будь-кого, спрямована зацікавленість у чомусь. Якщо виступ торкається цієї настроєності людей, вони слухають уважно, легше піддаються співпереживанню. Очікування поширю-ється не тільки на інформацію, з якою виступає оратор, але часто і на особистість виступаючих. Зрозуміло, що очіку-вання буде в аудиторії в цьому випадку підвищене. Чим ближче до життєвого досвіду сфера, якої торкається оратор, тим більш уважна аудиторія. Підвищену увагу викликає і вторгнення оратора в професійну сферу слухачів. Наступна психологічна характеристика аудиторії — темперамент. Темперамент — це природна основа прояву психологічних якостей людини. Знання типів темпераменту, їх врахування — одна з умов успішного виступу. Таким чином, перед виступаючим стоїть непросте за-вдання установити надійний зворотний зв'язок зі слуха-чами, уміти керувати ним. Непросте завдання ще і тому, що на практиці ми далеко не завжди маємо можливість ознайомитися з характеристикою аудиторії, і доводиться під час виступу фіксувати її реакцію, вносити корективи у власний виступ. Для встановлення контакту зі слухача-ми необхідно знати соціально-психологічні способи орга-нізації аудиторії. Які завдання в цьому вирішує оратор? Перше — це організація аудиторії. Губляться перед аудиторією не тільки оратори-новачки, але і висококваліфіковані фахів-ці. І тоді — ні слухачі, ні виступаючий не одержують за-доволення. Чи кожна аудиторія впливає на оратора? Так. Адже слухачі — це не просто кількість людей, що сидять разом. Це якісно нове соціальне утворення і соціально-психологічні фактори виявляються в ній обов'язково. Спілкування людей один з одним викликає до життя такий феномен, як стан психічного контакту. Література Томан Іржі. Мистецтво говорити. – К., 1998. Дейл Карнегі. Учись виступати публічно і впливати на широке коло людей. – К., 2000. Культура ведення дебатів. – Харків, 1988. “Історія світової культури” Л.Т.Левчук. – Київ: “Либідь”, 1994 р. – ст. 168-192, всього 310 ст. С.І. Радциг «Історія Давньогрецької літератури», Москва, у «Вища школа», 1999 р.; М. Гаспарова, В. Борухович «Ораторське мистецтво древньої Греції», Москва, «Художня література», 1985 р.; «Антична література», м. Москва, у «Освіту», 1986 р. Історія красномовства. – к., 2000. Українська та зарубіжна культура. Підручник. – к., 1999.
1 2 3 4 5 Категория: Риторика \| Добавил: Aspirant (21.07.2013)
Просмотров: 506 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: