Реферат на тему Інтерв’ю - Риторика - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему: Інтерв’ю. Інтерв'ю План 1. Мета і завдання спілкування з представниками преси 2. Етапи підготовки і проведення інтерв'ю Література 1. Мета і завдання спілкування з представниками преси Як справедливо зауважує відомий американський іміджмейкер Лілліан Браун, бізнесмен і преса потрібні один одному. Діловій людині засоби масової інформації необхідні, якщо треба швидко поширити точну інформацію, рекламу, привернути увагу до фірми, уплинути на партнерів чи колег, пояснити свою точку зору. Спілкування з представниками преси включають у поняття «непряма реклама» (англ. public relation). Вважається, що вона відіграє велику роль у створенні позитивного іміджу фірми, репутації. Тільки через журналістів можна вплинути на маси людей. 2. Етапи підготовки і проведення інтерв'ю До етапів даного виду спілкування відносимо: Докомунікативний \| Комунікативний \| Посткомунікативний 1.Визначення (разом з інтерв'юером) кола проблем розмови \| 1.Вітання Установлення контакту \| Аналіз інтерв'ю 2.Підготовка ідповідей на прогнозовані питання \| 2.Відповіді на питання інтерв'юера 3.Вивчення інформації про журналіста, з яким має бути зустріч \| 3.Прощання, подяка за увагу і цікаві питання Перед інтерв'ю запитайте у кореспондента перелік основних проблем, питань, що його переважно цікавлять, зверніть його увагу на ключові моменти, яких хочете торкнутися під час розмови. Варто продумати найбільш імовірні питання і заздалегідь підготувати на них професійно грамотні і по можливості короткі відповіді. Запам'ятайте прізвище, ім'я і по батькові інтерв'юера, постарайтеся одержати інформацію про цю людину: освіту, теми, якими займається, досвід роботи, характер. Якщо репортер переконається, що ви є авторитетним фахівцем у даній галузі діяльності, то він буде сприймати вас як коштовне джерело інформації і звертатися до вас постійно. Тому важливо справити на журналіста сприятливе враження. У процесі інтерв'ю треба дотримувати наступних правил: 1)Привітавшись з інтерв'юером, не метушіться, поводьтеся спокійно, невимушено. 2)Обов'язково дивіться співрозмовнику в очі, відповідайте на питання впевнено, оптимістично. 3)Відповідаючи на питання, не ухиляйтеся від теми. Остерігайтеся двозначних тлумачень вашої точки зору. Уникайте відповідей типу «так» чи «ні», але не будьте занадто багатослівні. Якщо ви не знаєте відповіді на питання, так прямо про це і скажіть. Деякі репортери порушують закони жанру, включають у формулювання питання свою особисту точку зору. У подібній ситуації треба намагатися донести до аудиторії те, що ви хотіли сказати, прокласти шлях до важливї для вас теми . 4)Не бійтеся виявляти ініціативу, навіть «розгорнути» бесіду в потрібному для Вас напрямку. 5)Не заперечуйте в деталях помилкового твердження - перелічіть правильні факти. 6)Коли в перший раз згадуєте вашу організацію - повідомте її повну назву. Після цього можна використовувати абревіатуру. 7)Постарайтеся вимовити що-небудь що запам'ятовується, а також характеризує вас як людини, не позбавлену почуття гумору, дотепності. 8)Завершуючи інтерв'ю, подякуєте журналістові за увагу до вашої фірми і до вас особисто, за актуальні, змістовні питання. Після розмови проаналізуйте для себе, які питання вам задавали і чому, а також свої відповіді, реакцію на них інтерв'юера: 1.Які теми і підтеми торкалися репортером? 2.Які завдання переслідують співрозмовники? 3.Чи зв'язані питання інтерв'юера одне з одним за змістом? 4.Чи враховуються відповіді при постановці нових питань? 5.Чи не прагне журналіст у першу чергу висловити власні судження? 6.Чи виявляє респондент (той, у кого беруть інтерв’ю) ініціативу? 7.Чи не ухиляється він від відповідей на питання? 8.Які дає відповіді (короткі, повні, доказові)? 9.Як заперечуються помилкові твердження? 10. Чи пролунало в інтерв'ю що-небудь , що запам'ятовується, афористичне, жартівливе? 11. Чи є стиль інтерв'ю діловим і оптимістичним ? Література: Абульханова-Славская К. А. Стратегия жизни. — М.: Наука, 1991. — 299с. Атватер Й. Я Вас слушаю... Советы руководителю, как правильно слу-шать собеседника: Сокр. пер. с англ. — М.: Экономика, 1984. — 112 с. Афанасьев В. Г. Мир живого: системность, зволюция й управление. — М.: Политиздат, 1986. — 334 с. Бандурка А. М., Бочарова С. П., Землянская Е. В. Психология управле-ння. — Харьков: Фортуна-Пресс, 1998. — 464 с. Блейк Р., Моутон Дж. С. Научные методи управлення / Пер. с англ. — К., 1996. — 247 с. Буева Л. П. Человек, деятельность, общение. — М.: Мысль, 1978. — 216с. Бурлачук Л. Ф., Келесі М. Про критерії розвитку особистості // Вісник Київського університету. Серія: Соціологія. Психологія. Педагогіка. — Вип. 2. — К., 1996. — С. 90—93. Вудкок М., Френсис Д. Раскрепощенный менеджер. — М.: Дело, 1991. — 312 с. Возняк Л. С. Психологічні особливості професійної підготовки майбут-ніх спеціалістів до управлінської діяльності: Автореферат дис. канд. пси-хол. наук. — К., 2000. — 19 с. Грейсон Дж. К., О'Делл К. Американский менеджмент на пороге XXI века. Пер. с англ. — М., 1991. — 319 с. Демб А., Нойбауер Ф. Ф. Корпоративне управління: Віч-на-віч з пара- доксами: Пер. з англ. — К.: Основи, 1997.— 302 с. Дип С., Сесмен Л. Верный путь к успеху: 1600 советов менеджерам / Пер. с англ. — М.: Вече, 1995. — 384 с. Драккер П. Управление, нацеленное на результат Пер. с англ. — М.: Тех-нолог, школа бизнеса, 1994. — 200 с.
1 2 3 4 5 Категория: Риторика \| Добавил: Aspirant (21.07.2013)
Просмотров: 742 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: