РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:Вплив ціннісних орієнтацій членів сім’ї на інтеграцію родини - Психологія - Реферати - Каталог статей

Психологічний аналіз сім'ї як малої соціальної групи, умов і механізмів її функціонування передбачає вивчення ціннісних орієнтацій подружжя, які є одним з чинників, що регулює взаємини подружжя, ви-значає їх ставлення один до одного, до дітей, інших людей, навколишнього світу взагалі. Розбіжності в індивідуальних системах ціннісних орієнтацій подружжя є головною пере-шкодою інтеграції сім'ї, її повноцінного функціонування. Гострі конфлікти, що виникають на цьому ґрунті, роблять неможливим нормальне спілкування і ство-рюють небезпеку для існування родини [6]. Більшість існуючих типологій сімей розроблена на ос-нові виявлених особливостей спілкування і міжособистісних сто-сунків у сім'ї, що зумовлюють певну взаємодію членів ро-динної групи і властиві тільки їй способи впливу подружжя один на одного і на дітей. До таких типологій можна віднести класифікацію А.І. Антонова та В.М. Мєшкова, Д. Леві, Е.А. Лічко. Система ціннісних орієнтацій сім'ї не є сталою протягом усього її життєвого циклу. Загальносімейні цінності не зав-жди включають у себе ціннісні орієнтації кожного з под-ружжя. Діапазон ціннісних орієнтацій окремих осіб родини може бути вужчий або ширший від загальносімейних. Чим ширший обсяг індивідуальних цінностей подружжя, тим більше в них можливостей для взаєморозуміння, тобто для єдності [2, С. 62]. Для психологічної сумісності подружжя важливе значен-ня має взаємопізнання і взаємоузгодження індивідуальних ціннісних орієнтацій кожного з них, вироблення на їх ос-нові загальносімейних цінностей. При цьому мають значен-ня не тільки схвалення й прийняття вже створених в батьківських сім’ях цін-ностей, а й позитивне ставлення кожного з членів подружжя до створення спільних ціннісних орієнтацій в молодій сім’ї [4,C.65]. Розбіжності в системах ціннісних орієнтацій подружжя можуть слугувати ґрунтом для багатьох сімейних конфліктів, зокрема таких, як конфлікт сімейних ролей, боротьба за лідерство в сім'ї, конфлікт як засіб зняття напруження, конф-лікт як захист власного «Я». В основі кожного з них лежить суперечність між сформованими до шлюбу ціннісними уяв-леннями кожного з подружжя про рольові функції чоловіка і дружини в сім'ї та способи їх реалізації і реальною поведінкою подружжя в сім’ї [7, C. 51]. Конфлікт може виникнути і в результаті зіткнення звичних для кожного з подружжя шляхів і способів задоволення соціокультурних, інтелектуальних, естетичних та інших потреб, прагнення від-стояти свою індивідуальність, намагання узгодити уявлення про себе з думкою партнера [3, С. 22]. Конфліктна ситуація у сфері ціннісних орієнтацій, що перешкоджає створенню взаємоприйнятної системи сімей-них цінностей ширшого обсягу, ніж індивідуальні, унеможливлює інтеграцію родини, а отже й виконання нею своїх обов'язків, створює небезпеку для її існування. Викликаючи напруження в сімейних стосунках, конфлікти ціннісних орієнтацій дезінтегрують родину [4]. Для забезпечення психологічного комфорту в сім'ї та успішного її функціонування суттєве значення має те, як складаються взаємини і взаємодія принаймні у трьох скла-дових: між самим подружжям, між батьками й дітьми, між братами й сестрами, якщо в родині зростають двоє і більше дітей. Основним чинником, який зумовлює характер взає-мин і взаємодії в усіх ланках сім'ї, є ставлення подружжя один до одного та їх батьківські установки щодо дітей. Д. Леві виділяє чотири типи ставлення: прийняття - неприйняття; взаємодія - уникнення кон-тактів; визнання свободи активності - надмірна опіка; по-вага до прав кожного в сім'ї - надмірна вимогливість. Позитивні типи ставлення - прийняття, взаємодія, свобода активності, повага до прав кожного забезпечують партнерські стосунки та егалітарний устрій життя сім'ї [1, С. 144]. Виникнення порушень у сімейних взаєминах, як правило, пояс-нюється наявністю значної дистанції між членами родини, пов'язаної з прагненням уникнути контакту, неприйняттям особистості партнера або надмірною емоційною зосередженістю на ньому, що виявляється в опіці, захисті, над-мірній вимогливості та спробі будь-що підігнати його під уявлюваний образ чоловіка, дружини або дитини [5, C. 287]. У взає-минах подружжя в період першої фази сімейного життя часто виникають негаразди, пов'язані з надмірною емоцій-ною зосередженістю на партнерові, щільною опікою його і жорсткою вимогливістю щодо образу чоловіка чи дружини. Такі тенденції прослідковуються нерідко і в сім'ях з однією дитиною, на якій сфокусовані всі почуття й турботи батьків [6, С. 69]. У наступних фазах подружнього життя та в його кризові періоди джерелом сімейних чвар частіше виступає емоційна дис-танція [7, С. 35]. Реалізація тих чи інших установок подружжя в сі-мейних взаєминах створює певну соціально-психологічну картину родинного життя, яка виявляється у специфічному укладі. Усталилася думка, що кожна сім'я мас прита-манний тільки їй одній індивідуальний стиль родинних сто-сунків (систему прийомів впливу один на одного) [2, С. 131]. Взаєморозуміння передбачає не тільки адекватне сприйняття рис особистості партнера, його потреб, цінностей, але й можливість прогнозу поведінки. Наявність схожості в ціннісних орієнтаціях викликає більшу згоду між індивідами в їх ставленні до світу, до оточуючих, до самих себе. Ймовірність згоди з привабливою особистістю завжди більше, ніж із неприємною, оскільки привабливість включає не тільки симпатію, але й “фізичне” протягування [5, С. 262]. Згода в поглядах та оцінках посилює баланс міжособистісних стосунків. Велике значення для стабільності міжособистісної симпатії має зовнішня та сексуальна привабливість, яка скорочує інтимну дистанцію між шлюбними партнерами. Наявність вищезазначених показників приводить до успішних міжособистісних стосунків в подружніх парах [5, С. 266]. При наявності у партнерів взаємної симпатії, психологічної привабливості в сім’ї формуються відносини, які характеризуються: - високим рівнем довіри між партнерами, взаєморозкриттям внутрішнього світу (довіра інтимних переживань, скритих рис особистості, мрій, фактів біографії); - можливістю бути самим собою (зняттям “маски”); - розкутість у спілкуванні; - позитивно-оціночні відносини (відсутність осудження, насмішки) [7]. Ситуація, яка склалася в сфері шлюбу і сім’ї вимагає невідкладного втручання зі сторони суспільства, політиків, бізнесменів, вчених. Аналіз проблем, тенденцій, механізмів функціонування сім’ї дозволить розробити концепції і програми допомоги. Науковий підхід до вирішення завдань соціальної і демографічної політики заключається у врахуванні об’єктивних процесів розвитку сім’ї і соціально-демографічних тенденцій, які дають можливість прогнозувати майбутнє інституту сім’ї. Література: Т.Андреева. семейная психология.: учеб. пособие.-. СПб.: Речь, 2004. – 244с. Бондарчук О.І. Психология семьи: Курс лекций \ МАУП . – К., 2001. Долинська Л.В. Підготовка молоді до сімейного життя. (соц.-псих. Тренінг): навчально-методичний посібник / Л.В. Долинська, Т.А. Демидова.-К., 2002, 74 с. Карабанова О.А. Психолог. семейн. отношений: учеб. пособ.- М.: Самара: Изд-во СИОКПП 2001.- 119с. Краткохвил С. Психотерапия семейно-сексуальных дисгармоний. Пер. с чеш. А. Ф, Гордиенко, В.Ф. Кобеляцкого. Под.ред. Г.С. Васильченко. М., “Медицина”, 1991, 336с. Макаров Ю.Я. Синкова Е.М. практич. психолог. Семейных отношений: Учеб. Пособие/ Пензенский гос.пед.ун-т им. В.Г. Белинского.- Пенза,2001.- 193с. Черкасова О.В. Современная семья: проблемы и перспективы развития: учеб. Пособие/ самарский гос. ун-т. к-дра пед-ки. Самара: Изд-во «Самарский ун-т».-2000.-72с.
1 2 3 4 5 Категория: Психологія \| Добавил: DoceNt (21.10.2014)
Просмотров: 464 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: