РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: Соціальні конфлікти, сімейні конфлікти - Психологія - Реферати - Каталог статей

Конфлікт у соціальній сфері є наслідком взаємодії суспільних відносин, що не збігаються між собою. Й оскільки ці відносини та їхні конкретні прояви в соціальній системі різноманітні, то конфліктна ситуація є скоріше нормою, ніж патологією суспільного розвитку. Тут конфлікт виконує конструктивну функцію. Конфлікти розгортаються між основними структурами суспільства і всередині їх: влади (законодавчої, виконавчої, судової, чиновництва, бюрократії як самостійного соціального інституту); підприємництва (державного, колективного, приватного, корпоративного, спекулятивного, мафіозного, злочинного); виробників (інтелігенції, робітників, селян тощо). Суспільство й усе в навколишньому світі розвивається суперечливо. Існують два види суперечностей.* Суперечності, що сформувалися соціально-економічним, матеріально-побутовим становищем людей. Це виявляється в контрастах "багатих" і "бідних".* Суперечності, зумовлені неприйняттям політики тих, хто утримує владу. Конфлікти усвідомлюються на суб'єктивному рівні: окремої особи, групи, спільноти, організації, партії. Вони тим і відрізняються від суперечностей, що суб'єктивно усвідомлені. На думку англійського соціолога Е. Гіденса, суперечності не завжди призводять до конфліктів. Для перетворення суперечностей у конфлікт необхідне усвідомлення протилежності інтересів і відповідно мотивації поведінки. П. Сорокін, з'ясовуючи питання про причини соціальних конфліктів, твердив, що безпосередньою передумовою будь-якої революції завжди було збільшення позбавлених базових інстинктів більшості населення, мінімального задоволення їхніх потреб. Серед таких інстинктів він називає потребу в їжі, інстинкт самозбереження, владний інстинкт, потребу колективного самозбереження (сім'ї, релігійні конфесії, партії), потребу в домівці та одязі, статевий рефлекс, потребу в свободі тощо. Придушення цих базових інстинктів викликає соціальну напруженість, вибух і конфлікт. Такий підхід дає змогу наблизитись до аналізу соціальних конфліктів. Не можна ігнорувати ще один підхід до пояснення соціальних конфліктів, який характеризується як нормативно-ціннісний. Згідно із цією точкою зору розбіжності цілей та інтересів людей чи певних груп є основною причиною конфліктів. Аналізуючи різні типи соціальних конфліктів, слід зауважити, що:* конфлікт робить соціальні відносини мобільнішими; звичні норми поведінки та діяльності, що роками задовольняли людей, відкидаються з дивовижною рішучістю і без жодного жалю;* за всієї різноманітності конфліктних ситуацій поведінка людей у них відрізняється від звичайних обставин надмірною емоційністю, хоча тут присутній й регіональний аспект. Раціональна поведінка людини в конфлікті специфічна. Вона діє вибірково й шукає соціальну опору в майбутньому зіткненні, поділяє людей на прихильників і супротивників, шукає союзників, а це стимулює іншу сторону до ліквідації проблемних зіткнень, до запобігання конфліктам. Сімейні конфлікти На вчинки, що призводять до конфлікту в сімейних стосунках, слід завжди зважати, бо сім'я — надзвичайно важливий соціальний інститут у державі. Недаремно кажуть: сильна сім'я — сильна держава. Тому в системі політики держави сім'я повинна займати гідне місце. Назвемо чинники, які найчастіше призводять до сімейних конфліктів:* коли ви надто багато чекаєте від партнера (партнерші), роблячи його (її) відповідальними за ваше особисте щастя;* неправильно ставитесь до сексуальних потреб у подружньому житті;* заздрите успіхам партнера (партнерші) в сімейному житті;* несерйозно ставитесь до його (її) турбот і проблем;* зневагою даєте зрозуміти: "ти вже не така велика цінність для мене";* даєте зрозуміти про його (її) зовнішню (внутрішню) непривабливість. Свобода — обов'язок щодо сім'ї як чинник запобігання конфліктам, проте свобода повинна бути усвідомленою необхідністю, якщо особистість обирає для себе сім'ю. У сім'ї має бути особиста свобода, яка може й повинна поширюватися на кожного члена сім'ї:* кожен член сім'ї повинен мати свій життєвий простір;* кожен член сім'ї мусить пам'ятати про необхідність поважати іншого;* кожен член сім'ї впливає на оточуючих і сам перебуває під їхнім впливом;* кожен член сім'ї повинен не ухилятися від сімейного впливу, а навчатися керувати ним;* кожен член сім'ї має виконувати певну роль у сім'ї, інакше -сім'я розпадається. Відповідно до загальновизнаної в науковій літературі типологіза-ції сім'ї (дружня, дезорганізована, неблагополучна) психолог, сексопатолог може надати їй допомогу. Народні традиції вчать, що найбільше згуртовують сім'ю, сприяють її благополуччю й злагоді відданість один одному, уміння дослухатися, спілкуватися, бути гнучким у стосунках. Важливо також культивувати в сім'ї самостійність, аби кожен міг залишатися індивідуальністю незатьмареною тощо. Список використаної та рекомендованої літератури 1. Академічне релігієзнавство: Підручник / За наук. ред. проф. А. Колодного. — К., 2000. 2. Аронсон Э., Уилъсон Т., Эйкерт Р. Социальная психология. Психологические законы поведения человека в социуме. -СПб., 2002. 3. Пденс Е. Соціологія. — К., 1999. 4. Гришина Н. В. Психология конфликта. — СПб., 2000. 5. Дмитриев А. В. Конфликтология: Учеб. пособие. — М., 2000. 6. ДонченкоЕ. А., Титаренко Т. Н. Личность: конфликт и гармония.— К, 1989. 7. Емельянов С. М. Практикум по конфликтологии. — СПб., 2000. 8. Картунов О., Кремень В., Маруховсъка О. Жодний тип суспільства не має імунітету від етнічних домагань // Віче. — 1998. — № 6. 9. Кресіна І. У пошуках власної моделі самоствердження // Віче. 1997. — № 7. 10. Максименко С. Д. Психологія в соціальній та педагогічній практиці: методологія, програми, процедури. — К., 1998. 11. Основи етнодержавства / За ред. Ю. Римаренка. — Л., 1997. 12. Пірен М. Деонтологія конфліктів та управління. — К., 2001.
1 2 3 4 5 Категория: Психологія \| Добавил: DoceNt (03.11.2014)
Просмотров: 492 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: