РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: Рівень суб’єктивного контролю - Психологія - Реферати - Каталог статей

“Рівень суб’єктивного контролю” ПЛАН Вступ 1. Поняття рівню суб’єктивного контролю, його типи 2. Шкала локусу контролю Дж. Роттера Висновки Список використаної літератури Вступ Предмет наукової психології складають конкретні факти психічного життя, що характеризуються якісно та кількісно. Наприклад, під час сприйняття образ предмета зберігає свою відносну сталість навіть за змінених умов сприйняття (книжкова сторінка буде білою і в напівтемряві, і в сонячному світлі). Або ж тривалість часу реакції різних людей на той самий подразник буде різною (звук, спалах тощо). Однак наукова психологія не може обмежуватися самим лише описанням психологічних фактів, хоч би якими цікавими вони були, їх треба пояснювати. Важливе місця як в психології, так і в педагогіці посідає вивчення особистості, її головних психологічних ознак. Одним із критеріїв самовизначення особистості є рівень суб'єктивного контролю, тобто уміння людини приймати на себе відповідальність за власну поводенку, за результат діяльності в різних ситуаціях. 1. Поняття рівню суб’єктивного контролю, його типи Рівень субєктивного контролю (РСК) – здатність суб’єкта контролювати себе і свою поведінку, управляти ним, брати на себе відповідальність за те, що відбувається з ним і навколо. Поняття суб'єктивного контролю є складовою частиною теорії Джорджа Поттера про локус контролю. Було виділено два типи: екстеріальний та інтеріальний. Екстеріал думає, що події, що відбуваються з ним, є результатом дії зовнішніх сил - случаючи, інших людей і т.д. Інтеріал інтерпретує значимі події як результат своєї власної діяльності. Будь-якій людині властиві ознаки того чи іншого типу, причому, у різних ситуаціях може переважати те один, те інший тип, внутрішній контроль яких універсальний і характерний стосовно будь-яких типів подій і ситуацій, з якими йому приходиться зіштовхуватися. За даними психологів, якщо людина виражений інтеріал, тобто вважає себе відповідальним за всі події, що з ним відбуваються, те для нього, як правило, характерна віра у свої сили, задоволеність працею, як сферою додатка своїх сил. Він більш відповідальний, витривалий, послідовний, емоційно стабільний, схильний до лідерства, у нього висока готовність до самоосвіти і самовдосконалення. Така людина може відрізнятися деякою категоричністю і бути недостатньо сприйнятливим до навколишнього середовища. Екстеріали - люди весняної стратегії. Вони вбачають джерело невдач і двигун успіху поза собою. Для цих людей характерні такі особливості: несхильність до самокритики і самовдосконалення, гостре відчування соціальної ситуації, зміни в ній, сприйнятливість до середовища. На їхню думку, у їхнє діяльності велику роль грають зовнішні обставини (доля, випадок, люди), вони схильні до тривожності, прислухаються до чужої думки, не уникають обману як тактики самовиправдання. Узагальнений образ інтеріала-екстеріала допоможе прогнозувати труднощі і проблеми того й іншого типу людей, більш точно визначати особливості і мотиви поведінки, прогнозувати особливості вибору професії і професійного розвитку особистості. 2. Шкала локусу контролю Дж. Роттера Шкала локусу контролю (Locus of control scale) призначена для діагностики рівня суб'єктивного контролю (РСК). РСК є характеристикою, що визначає ступінь незалежності людини, його самостійності, відповідальності й активності в досягненні цілей. Методика нерідко застосовується в роботі кадрових служб із метою добору претендентів на посаду керівників. Поняття "локус контролю", введене в психологію в середині 60-х рр. XX в., описує деяке узагальнене представлення людини про те, що є причиною подій його життя і хто несе за них відповідальність. Локус контролю є двохполюсною характеристикою: на одному полюсі знаходяться інтернали, на іншому – екстернали. У кожної людини є своє місце на шкалі інтернальности – екстернальності. Інтернали мають внутрішній локус контролю, екстернали – зовнішній. Інтернальна особистість оцінює всі значимі події, що відбуваються з нею, як результат її власної діяльності. Інтернал вважає, що може впливати на події свого життя, керувати ними і, отже, нести відповідальність за них і за своє життя в цілому. Екстернальна особистість, навпаки, інтерпретує усі відбуваються в її житті події як залежні не від її, а від якихось інших сил (Бога, інших людей, долі і т.д.). Оскільки екстернал не почуває себе здатним або впливати на своє життя, контролювати розвиток подій. Він знімає із себе усяку відповідальність за все происходящее з ним. Між інтернальними і екстернальними особистостями є й інші відмінності, що можуть виявитися істотними з погляду їхньої професійної діяльності. Так, приміром, екстернали характеризуються більшої конформностью, схильністю маніпуляціям, вони більш поступливі і чуттєві до думки й оцінок інших. У цілому, екстернальні особистості виявляються гарними виконавцями, що ефективно працюють під контролем інших людей. Інтернали, на відміну від екстерналов, продуктивніше трудяться не в команді, а на самоті. Вони більш активні в пошуку інформації. Крім того, інтернальні особистості краще справляються з роботою, що вимагає прояву ініціативи. Вони більш рішучі, упевнені в собі, принципові в міжособистісних відносинах, не бояться ризикувати. Дослідження показують, що інтернальние керівники здатні успішно здійснювати директивне керівництво. Інтернальні та екстернальні особистості розрізняються й іншими особливостями, наприклад, самооцінкою. Люди з інтернальним локусом контролю думають про себе як про добрі, товариські, дружелюбні, рішучі, незворушні, чесні, самостійні особистості. А люди з екстернальним локусом контролю вважають себе несамостійними, дратівливими, залежними, егоїстичними, нерішучими, невпевненими в собі, ворожими оточенню. Відомо також, що інтернали більше піклуються про своє здоров'я, у них рідше бувають психологічні проблеми. Лонгітюдне дослідження більш 3000 дорослих чоловіків, проведене в США, показало, що локус контролю значимий корелює з індексом професійного успіху (успіх у роботі зв'язаний з інтернальним локусом). Усі ці розходження можна діагностувати за допомогою опросника РСК (чи Шкали локусу контролю). Автор опитувальника – Дж. Роттер (J. B. Rotter) – створив його в 1966 році. Російською мовою опитувальник РСК був вперше опублікований Е. Бажиним зі співавторами в 1984 році. Розроблено варіанти цього тесту для дорослих, школярів і навіть для дошкільників. Також є версія для національних меншостей. Усі ці варіанти при своєму створенні проходили ретельну психометричну перевірку. Для оригінальної версії перевірка надійності проводилася методом розщеплення тесту і методом повторного його виконання через 2 місяці. Ця перевірка показала, що тест досить надійний. Те ж саме можна сказати і про його валідності. Тестованому суб'єкту пред'являється 44 твердження, які стосуються різних явищ і подій життя і відносини до них. Він повинен оцінити ступінь своєї згоди і незгоди з кожним із тверджень, використовуючи 6-бальну шкалу (від "цілком не згодний" до "цілком згодний"). Інструкція випробуваному: "Цей опитувальник установлює спосіб, яким деякі важливі події в житті нашого суспільства впливають на різних людей... Будь ласка, виберіть з кожної пари одне (і тільки одне) висловлення, що сильніше Вас торкається". Після відповіді на усі твердження результати обробляються. Ця обробка відбувається в три етапи. Спочатку за допомогою спеціального "ключа" підраховуються "сирі" бали по 7 шкалах: шкала загальної інтернальності; шкала інтернальності в області досягнень; шкала інтернальності в області сімейних відносин; шкала інтернальності в області невдач; шкала інтернальності у виробничих відносинах; шкала інтернальності в області міжособистісних відносин; шкала інтернальності в області здоров'я і хвороб. На другому етапі "сирі" бали переводяться в стандартні бали – стіни, що представлені по 10-бальній шкалі. Результати, виражені в стінах, можна вже зіставляти з нормами. На третьому етапі обробки результатів створюється графік – "профіль РСК" Він вибудовується по всім семи 10-бальним шкалам – із середнім показником, рівним 5,5. Після цього відбувається інтерпретація отриманих результатів. Аналізується кожна шкала окремо. Відхилення, що перевищує норму (5,5) свідчить про інтернальності, а показники нижче норми – про екстернальності. Приведемо приклад інтерпретації результатів по Шкалі інтернальності у виробничих відносинах, як найбільш інформативної для цілей професійної діагностики (хоча, це не означає, що результати по інших шкалах ніякого інтересу в цьому відношенні не представляють). Високий показник по цій шкалі говорить про те, що людина покладається в основному на себе в організації своєї виробничої діяльності. Він вважає, що може впливати на свої відносини з колегами, керувати ними і нести за них відповідальність. Так само він думає, що його професійна кар'єра, просування по службі залежать у більшому ступені від нього самого, а не від когось іншого чи від якихось зовнішніх сил. Низький показник, отриманий тестованим суб'єктом по Шкалі інтернальності в сфері виробничих відносин, свідчить про те, що він має схильність знімати із себе будь-яку відповідальність за свої професійні успіхи і невдачі. Він вважає, що не він сам, а хтось іншої – начальство, колеги, везіння й ін. – визначають усе, що з ним відбувається в цій області. Дослідження рівня суб'єктивного контролю показують, що локус контролю універсальний. Він характерний для індивіда в цілому і виявляється однаковим образом у будь-яких ситуаціях, у яких індивід виявляється. Рівень суб'єктивного контролю є узагальненою характеристикою особистості. Висновки Отже, рівень суб'єктивного контролю є узагальненою характеристикою особистості, що виявляється схожим образом у різних ситуаціях. Психологи думають, що рівень суб'єктивного контролю зв'язаний з відчуттям людиною відповідальності за те, що відбувається «тут і тепер», а також за віддалені наслідки, тобто із соціальною зрілістю і самостійністю особистості. Вперше методики діагностики такої характеристики особистості були апробовані в 60-х роках у США. Найбільш відома серед них — шкала локус контролю (locus of control scale), розроблена Дж. Роттером (J. B. Rotter). Ця шкала заснована на положенні про те, що всі люди поділяються на два типи — інтерналів та екстерналів — у залежності від того, як вони оцінюють, що є причиною різних подій у їх житті і хто несе за них відповідальність. Кожна людина можна оцінити по шкалі «інтернальність-екстернальність». Інтернали мають внутрішній локус контролю, екстернали — зовнішній. Розходження між двома типами локалізації контролю можуть виявитися істотними з погляду успішності професійної діяльності (інтернальний локус контролю значимий корелює з індексом професійного успіху). Люди інтернального типу оцінюють усі значимі події, що відбуваються з ними, як результат їхньої власної діяльності. Вони продуктивніше трудяться на самоті, більш активні в пошуку інформації. Крім того, інтернальні особистості краще справляються з роботою, що вимагає прояву ініціативи. Вони більш рішучі, упевнені в собі, принципові в міжособистісних відносинах, не бояться ризикувати. Дослідження показують, що інтернальні керівники здатні успішно здійснювати директивне керівництво. Екстернальна особистість, навпаки, інтерпретує все, що відбуваються в її житті події, як залежні не від неї, а від якихось зовнішніх сил (Бога, інших людей, долі і т.д.). Оскільки екстернали не почувають себе здатними впливати на своє життя, або контролювати розвиток подій, вони знімають із себе усяку відповідальність за все, що відбувається з ними. Разом з тим, вони характеризуються більшої конформністю, більш поступливі і чуттєві до думки й оцінок інших. У цілому, екстернальні особистості виявляються гарними виконавцями, що ефективно працюють під контролем інших людей. У вітчизняній практиці використовується методика дослідження рівня суб'єктивного контролю (РСК), створена Е. Ф. Бажиним, Е. А. Голінкіной і А.М.Еткіндом у Ленінградському психоневрологічному інституті ім.В.М.Бехтерева на основі шкали Дж.Роттера. Автори даної методики виходять з того, що спрямованість суб'єктивного контролю в тої самого людини може мати варіації в різних життєвих сферах. Тому РСК включає ряд шкал, що вимірюють не просто інтернальність-екстернальність, але і прояви цієї характеристики в таких областях, як відношення до досягнень, невдачам, до здоров'я і хвороби, а також у сфері сімейних, виробничих і міжособистісних відносин. Список використаної літератури Бажин Е., Голинкина Е., Еткинд А. Опросник рівня суб'єктивного контролю РСК). М., 1993. Бодров В. Психологія професійної придатності. М., 2001. Основи психології: Підручник / За заг. ред. О. В. Киричука, В. А. Ромен-ця.-К.: Либідь, 1995.-632с. Педагогика / Под общ. ред. проф. А. II. Кондратюка. - К.: Выща школа,1976.-376с.
1 2 3 4 5 Категория: Психологія \| Добавил: DoceNt (07.11.2014)
Просмотров: 636 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: