РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: Психічні хвороби - Психологія - Реферати - Каталог статей

ПЛАН Загальні поняття про психічні захворювання. Симптоматологія психічних розладів. 1. ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ ПРО ПСИХІЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ Психічні хвороби є наслідком складних і різноманітних порушень діяльності різних систем організму людини з пе-реважним ураженням головного мозку, особливо його ви-щих відділів. Психічні захворювання (психози) – це порушення психіки, що виявляється в порушеннях сприйняття, пам'яті, мислення, інтелекту, емоцій, волі, загальної поведінки, які виникають при первинному ураженні мозку або вторинному, у зв'язку із захворюванням інших органів і систем. Причини психічних захворювань Причини психічних захворювань досить різноманітні, причому не для всіх хвороб вони встановлені, точне походження деяких із них поки ще не розкрито (шизо-френія, маніакально-депресивний психоз, деякі форми епілепсії). Значне місце серед відомих науці причин психічних захворювань займають гострі і хронічні інтоксикації (отруєння). Серед інтоксикацій перше місце за частотою посідає алкоголь, зловживання яким може призвести до виникнен-ня алкогольних психозів. Психічні розлади викликаються вживанням наркотичних речовин – гашишу, морфію, опію та ін. Бувають іноді психози і від отруєння промисловими та побутовими отрутами (ртуть, свинець, бензин, тетраетилсвинець, чадний газ), а також при неправильному вживанні деяких лікарських препаратів (акріхіну, атропіну, резерпі-ну, гормональних препаратів). Психічні захворювання виникають також внаслідок самоотруєння організму продуктами порушеною обміну речовин (аутоінтоксикація), що виробляються в організмі при порушенні функції ендокринних залоз, атеросклерозі мозку, діабеті, пухлинах, авітамінозах та інших захворюваннях. Багато вчених дотримуються тієї точки зору, що аутоінтоксикація має значення у виникненні шизо-френії. Психічні захворювання можуть виникнути в результаті інфекції, що уражає із самого початку ЦНС (мозок) і викликає менінгіти, менінгоенцефаліти, епідемічні енцефаліти, а також у результаті загальної інфекції (тифи, малярія, грип, післяпологова інфекція й ін.). Психічні порушення викликаються фізичними травмами мозку (пораненнями, струсами, стисненнями і забоями мозку). Іноді психічні захворювання виникають як реакція на соціальне потрясіння та тяжку психічну травму (переляк, тяжке горе і т.д.) – це психогенні причини. Вони можуть стати причиною раптової, гострої, шокової і тривалої хво-роби для окремої конкретної людини, якіщо такі потрясіння стосуються честі, гідності, престижу, сім'ї чи службової кар'єри тощо. Особливо гострі травми пов'язані з загрозою життю особи чи її близьких. Психічні розлади можуть бути обумовлені порушеннями нервової системи плоду у внутрішньоутробному періоді. Ці внутрішньоутробні порушення служать причиною ряду форм уродженого недоумства, а також деяких інших дефек-тів розвитку психіки. Істотна роль у виникненні, розвитку і перебігу певних психічних хвороб належить патологічній спадковості, яка виявляє свій вплив при несприятливих факторах і склад-них умовах життя. Варто сказати, що передаються нащад-кам психічні захворювання, що належать до групи олігофреній. Але ця пряма передача хвороби від батьків дітям спостерігається лише незначної частини психічних захво-рювань. Набагато частіше має місце спадкова схильність, що ре-алізується через вплив різних додаткових несприятливих чинників. Правда, за такої схильності ризик захворювання для близьких родичів хворого, безсумнівно, перевищує се-редню імовірність даного захворювання серед усього населення. Однак загроза захворювання аж ніяк не є фаталь-ною. Ризик захворювання для нащадка збільшується, якщо патологічна спадковість є в обох батьків. Сюди відноситься шизофренія (якщо хворіє один із батьків, імовірність за-хворювання дітей спостерігається в 16,4% випадків, якщо обидва батьки – 33,9% випадків); маніакально-депресивний психоз, деякі форми епілепсії і т. д. Необхідно пам'ятати, що психічні захворювання вини-кають за наявності певних умов, які сприяють їх клінічному прояву. Це можуть бути тривалі розумові чи фізичні перенавантаження, хронічне безсоння, значне ослаблення орга-нізму внаслідок хвороби тощо. Перебіг психічних захворювань Іноді початок захворювання бурхливий, іноді поступо-вий, непомітний для оточуючих. Деякі хвороби розвивають-ся швидко і закінчуються повним одужанням. Такими мо-жуть бути окремі алкогольні психози, гострі психози при інфекційних захворюваннях, гострі реактивні стани та ін. При млявому початку захворювання протікає повільно, на-буває хронічного характеру, що призводить до необоротно-го дефекту психіки, а саме до формування недоумства. Іно-ді в перебігу психічних захворювань бувають ремісії – ста-ни, коли цілком або частково зникають симптоми хвороби, а потім ознаки хвороби з'являються знову. Деякі хвороби протікають приступоподібно – циклічно. Наслідок захворювань Може бути повне одужання, поліпшення стану (ремісія). Іноді хвороби є невиліковними, які призводять до деграда-ції особи. 2. СИМПТОМАТОЛОГІЯ ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ Діагноз психічного розладу встановлюється в результаті психіатричного огляду особи і не може базуватися на незгоді особи з існуючими в суспільстві політичними, мо-ральними, правовими, релігійними, культурними цінностями або на будь-яких інших підставах, безпосередньо не пов'я-заних із станом її психічного здоров'я. Загальна частина вчення про психічні хвороби є найва-жливішим розділом психіатрії, що знайомить із низкою спеціальних термінів і понять. Симптоматологія має своїм завданням різнобічне ви-вчення окремих ознак психічних захворювань – симптомів і певних їх споріднених об'єднань, що мають закономірні внутрішні зв'язки, – синдромів. Психічні хвороби мають прояв у понад як 300 симптомах і синдромах. З виявлення симптомів і синдромів починається обсте-ження психічно хворих. У клінічній картині симптоми і синдроми трапляються в різноманітних співвідношеннях і варіантах, що вивчаються при діагностиці захворювання. У психічній діяльності людини можна умовно виділити три її сторони, що нерозривно пов'язані між собою: 1) пі-знавальну діяльність; 2) емоції, за допомогою яких виявля-ється ставлення людини до навколишніх явищ, до того, що займає її мислення; 3) вольові процеси, що найтіснішим способом пов'язані з діяльністю людини. Пізнавальна діяльність та її розлади ІІри всіх психічних захворюваннях у першу чергу вияв-ляються порушення пізнавальної діяльності. Ці розлади виражаються у порушенні процесів сприйняття навколиш-нього світу, порушенні уваги, перебігу уявлень, розладах синтетичної діяльносіі мозку з розвитком маревних ідей і нав'язливих станів, у зниженні інтелекту і розвитку недо-умства. Пізнавальна діяльність людини пов'язана з відчуттями і сприйняттями. Відчуття і сприйняття – це складові елемен-ти об'єктивної істини. Відчуття – це найбільш елементарна реакція мозку, що відбиває окремі властивості, ознаки пред-метів, явищ (колір, запах, форму, розмір). Сприйняття – це більш високий ступінь пізнання навколишнього світу, ніж відчуття; це складний комплекс відчуттів з аналізом і синтезом, з урахуванням свого досвіду, спогадів, уявлень, що полягає у відбитку не тільки окремих ознак предмета, а його цілісності. Сприйняття – це відображення предметів і явищ оточуючої дійсності, що безпосередньо діють на органи відчуття. Уявлення – це слід комплексного відчуття або сприйняття.
1 2 3 4 5 Категория: Психологія \| Добавил: DoceNt (21.11.2014)
Просмотров: 843 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: