РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: Професіограма друкаря офсетного друку - Психологія - Реферати - Каталог статей

Професіограма друкаря офсетного друку Серед робітничих художніх спеціальностей виділяється велика група поліграфічних професій (частина з них входить до підгрупи професій виробничого мистецтва, частина — до підгрупи декоративно-прикладного мистецтва). За допомогою спеціального обладнання робітники поліграфічних професій виготовляють друковану продукцію. Для обслуговування складної поліграфічної техніки потрібні висококваліфіковані спеціалісти різноманітних професій. їх готують ПТУ та ТУ, вечірні і заочні поліграфічні технікуми та інститути. Будучи перетворювально-виконавчою спеціальністю типу "людина — художній образ", професія друкаря офсетного друку передбачає наявність у спеціаліста нахилів до практичного впливу на навколишнє середовище, інтересу до процесу і результату цього впливу, активності і працездатності під час виконання професійних завдань. Сучасні високошвидкісні машини, автоматичне та автоматизоване обладнання, виступаючи основними знаряддями праці друкаря, звичайно задають спеціалісту високі темпи дій з планування, спостереження, контролю і практичного (ручного) втручання у роботу техніки. У зв'язку з цим підвищені вимоги ставляться до таких особистих якостей спеціаліста, як стійкість уваги, здатність уявляти невидимі процеси, оперативне технічне мислення, швидкість і точність сенсомоторних дій. Крім того, він повинен мати хороший естетичний смак, високу виробничу культуру, бути зібраним, акуратним. Йому мусить бути притаманне почуття високої відповідальності, адже він завершує працю значної кількості спеціалістів, які робили книгу, журнал, газету тощо. Як видно з короткого опису деяких особливостей психологічної структури професії друкаря, вона ставить досить складні вимоги до фізичних та індивідуально-психологічних якостей людини. Продуктивність праці спеціаліста, успішність його професійної діяльності насамперед визначаються рівнем розвитку в нього професійно важливих якостей, тобто ступенем відповідності психологічного профілю його особистості психограмі професії. Офсетник друкує різноманітну поліграфічну продукцію: газети, журнали, книги, альбоми з мистецтва, ілюстрації репродукції з музейних картин, обкладинки, етикетки, форзаци, вклейки, топографічні, географічні і спеціальні карти, ноти, плакати. Працює на однофарбових або багато фарбових плоскодрукувальних (офсетних) машинах. У процесі роботи офсетнику необхідно виконувати ряд трудомістких операцій. Перед її початком він повинен змазати машину ручним або автоматичним способом. Під час роботи чистити і регулювати пристрої самонакладення паперу, аркушепровідну систему, фарбувальний і зволожувальний апарати друкарських формних циліндрів; обшивати тканиною зволожувальні валики; обтягувати гумовим полотном офсетні циліндри; брати участь у виборі фарб і складанні з них різноманітних кольорів; завантажувати фарбувальний апарат і регулювати подання фарб на форму; знімати заряди статичної електрики з паперу і заправляти його у стрічковий транспортер; запускати і зупиняти машини зі всіх пультів управління; робити пробні відбитки, усувати несправності в роботі друкарського апарату, регулювати його тиск; здійснювати друкування тиражу продукції; спостерігати за робочим місцем, вести облік віддрукованої продукції. Щоб кваліфіковано виконувати ці операції, друкар офсетного друку повинен знати конструкцію і принцип дії офсетних машин; технічні вимоги до офсетної роботи, фарбувальних валиків, друкарської форми, матеріалів, які застосовуються, основи кольорознавства і принцип відтворення багатокольорових оригіналів, формати видань, сорти паперу, який застосовується, номери фарб, вимоги до готової продукції. Обов'язкові для офсетника знання основ електротехніки, електроніки, технічної механіки. Спеціаліст цієї професії повинен також бути ознайомлений з основами механізації і автоматизації виробництва в поліграфії, створенням поточних ліній, автоматичним виготовленням біметалевих офсетних форм, механізацією процесу проявлення копій, застосуванням фарб, які швидко закріплюються, тощо. Досить високі вимоги ставляться до рівня розвитку таких психічних якостей офсетника, як інтерес до професії, відповідальність, дисциплінованість, терпіння у роботі та врівноваженість, підвищені — до рівня розвитку концентрації уваги, наочнообразної пам'яті, точності і координації сенсомоторних дій; художніх і технічних здібностей, загальної обізнаності у питаннях мистецтва і художньої культури, середні — до таких якостей, як переключення і розподіл уваги, просторові уявлення, оперативна пам'ять, літературні здібності, ініціативність, загальна рухливість. Для успішного здійснення виробничих завдань в офсетника мають бути розвинуті різноманітні сенсомоторні функції, особливо окомір, кольоровідчуття і кольоророзрізнення. Дані характеристики надзвичайно значущі при друкуванні кольорових оригіналів. Колір в оригіналі створює настрій, організує простір, передає форму предметів. Маленьке відхилення в кольорі може зруйнувати образний лад твору. Саме тому при відтворенні кольорових оригіналів багато залежить від тонкості сприймання друкаря, рівня сформованості його зорових образів, знання особливостей друкарської машини. Сприймання кольору пов'язане з функціональним станом зорового аналізатора, психіки у момент сприймання. Нездатність розрізнювати відтінки кольорів, недостатньо розвинене відчуття кольору і форми — серйозне протипоказання до оволодіння професією друкаря офсетного друку. Не можна рекомендувати її особам із заниженими кольоросприйманням і гостротою зору, а також дальтонікам. Різноманітність операцій, що їх виконує офсетник, вимагає від нього активного мислення для розуміння і врахування факторів, які впливають і значною мірою визначають процес книгодрукування, якість друкованої продукції, відтворення оригіналу. Мислительні задачі, які доводиться розв'язувати спеціалісту офсетного друку, полягають у порівнянні цих факторів, їх аналізі та знаходженні оптимального варіанта дії. Ці задачі багатоетапні, і аналіз здійснюється упродовж усього технічного ланцюжка. Різноманітність факторів, які впливають на друкарський процес, створює певні проблеми у виборі можливого варіанта дії. Однак друкар не має змоги перебирати всі варіанти, використовуючи тільки логічні міркування. У розв'язанні задач переважає наочнообразний тип мислення, рівень розвитку якого в офсетника повинен бути досить високий. Низький рівень розвитку уяви — ще одне істотне протипоказання до оволодіння професією друкаря офсетного друку. Підвищені вимоги ця професійна діяльність ставить до стійкості зосередження уваги працівника. Досвідченого друкаря відрізняє високий рівень розвитку концентрації уваги. При друкуванні тиражу не існує дрібничок, тому друкарю не можна бути неуважним під час роботи. Однією із значущих психологічних характеристик офсетника є продуктивність його зорової пам'яті. Йому часто доводиться протягом кількох днів працювати з одним тиражем. Зберігати всі образи, які виникають у процесі роботи, стає складним завданням. Тому друкар мусить мати досить високий рівень наочнообразної пам'яті, яка допомагає йому підтримувати природний ритм праці. У діяльності офсетника, незважаючи на механізацію і автоматизацію основних виробничих процесів, є багато операцій, які вимагають розвинутих рухових навичок, точної координації рухів. Особливо це необхідно у приведенні набірних форм, приправленні — дуже складній і тонкій операції, яка виконується за допомогою різака і паперу. Для тих, хто обирає цю професію, розвиток сенсомоторики має перебувати на дуже високому рівні. Значні вимоги робота друкаря ставить також до емоційної стійкості спеціаліста, його самовладання та витривалості. Успішність діяльності друкаря офсетного друку багато в чому визначається рівнем розвитку його художніх, технічних та літературних здібностей, а також художньою культурою і загальною поінформованістю у питаннях мистецтва. Вказані якості допомагають офсетнику відчувати естетичні можливості оригіналу, його композиційну будову, особливості сортів паперу і фарб, що застосовуються, виразні можливості того чи іншого шрифту. Тиражуючи репродукції з картин, друкар сприяє втіленню задуму художника. Але під час друку неминучі певні втрати. Художній смак друкаря виявляється у вмінні визначати, які з цих втрат у даних умовах він може припустити, а які — ні. Таким чином, у діяльності офсетника саме естетичний смак і досить висока художня культура виконують регулювальну роль. З інтегральних якостей надзвичайно вагомими для друкаряофсетника є сумлінність, акуратність, дисциплінованість. Він повинен бути терплячим і витриманим. Імпульсивній людині біля друкарської машини робити нічого. Друкарю повинне бути притаманне почуття високої відповідальності, оскільки він завершує працю великої кількості спеціалістів. Названі психологічні якості особистості мають диференціювальне значення у діяльності друкаря офсетного друку. Низький рівень їх розвитку у допрофесійний період повинен розглядатися як можлива перешкода для досягнення високої майстерності у подальшій роботі (див. схему 14). Психограма професії друкаря офсетного друку за специфікою психологічних вимог близька до психограми професії друкаря високого, глибокого, трафаретного друку, а також до психограми професії травильника кліше і ретушера. Підсумовуючи сказане, необхідно відзначити, що професіографія є однією з важливих основ, на яких будується стратегія профінформації, профконсультації і профвідбору. Результати психологічного вивчення професій — професіограми і психограми — мають бути підручними методичними засобами профконсультан-та. Подані у посібнику матеріали дають уявлення практичним працівникам центрів профорієнтації, центрів зайнятості населення, шкільним психологам про теоретичні основи професіографії, збагачують їх конкретними методиками збору професіографічних даних, ознайомлюють з профорієнтаційною класифікацією професій і узагальненими вимогами кожної класифікаційної групи спеціальностей до психологічних якостей працівника. Такі знання допомагають піднести профорієнтаційну роботу з населенням на значно вищий методичний рівень, ефективніше використовувати наявні професіографічні матеріали. Більше того, творче використання методичного посібника на практиці формує у профконсультантів узагальнений метод психологічного аналізу професії і стимулює до самостійного складання професіограм та їх нагромадження у профконсультаційних цілях. У системі профінформаційної роботи ознайомлення учнів і дорослого населення з психологічною структурою конкретних професій стимулює аналітичне порівняння своїх індивідуальнопсихологічних особливостей з вимогами конкретної професії до психологічної структури особистості працівника, розвиває самопізнання і самовиховання недостатньо розвинених професійно важливих якостей. Використання професіографічного матеріалу у профкон-сультаційній роботі має особливе призначення. На основі психограми профконсультант визначає основні критерії придатності людини до певної професійної діяльності, обґрунтовує вибір психодіагностичних методик для оцінки і прогнозування успішності її професійного навчання та майбутньої роботи. Відповідно до Закону "Про зайнятість населення" кожна людина має право на профорієнтаційну консультацію. Щоб це право можна було успішно реалізувати, профконсультанти і працівники служби зайнятості мають володіти певним рівнем теоретичних знань і методичними засобами в галузі прикладної психології. Насамперед це стосується знання психодіагностичних методик і професіограм. Список використаної літератури Вопросы профессиоведения / Под ред. С.Н.Левиевой. — Л., 1979. — 74 с. Вопросы профессиографии в целях профориентации / Под ред. С.Н.Левиевой. — М, 1976. Галкіта О.И. Об изучении профессии в свете психологии труда // Научноме-тод. сб. ВНИИ профтехобразования: Вопросьі психологии труда и професіонального обучения. — Л., 1969. — Вьш.13. — С.834. Дунаевский Ф.Р. Проблема профессионального подбора (вьібор профессии). — Харьков, 1923. — 126 с. Зараковский Г.М. Психофизиологический анализ трудовой деятельности. — М., 1966. Иванова Е.М., Носкова О.Г., Черньїшева В.Н. Спецпрактикум по психологи-ческому изучению профессиональной деятельности. — М., 1980. — 81 с. Клітое Е.А. Путь в профессию. — М., 1983. Jleeueea C.H. Методьі психологического анализа профессиональной деятельности: Обзор. — Л., 1973. — 48 с. Назимое И.Н. Профессиональная ориентация и профотбор в социалистиче-ском обществе. — М., 1972. — 254 с. Платоное К.К. Проблеми способностей. — М., 1972. — 311 с. Платоное К.К. Профессиография — ее значение и методьі работьі // Соц.труд. — 1971. — N 4. — С.7479. Профессиограммы. — София, 1973. — 350 с. Профконсультационная работа со старшеклассниками / Под ред. Б.А.Федоришина. — К., 1960. — 158 с. Руководство по психотехническому профессиональному отбору / Под ред. И.Н.Шпильрейна. — М.Л., 1929. — 236 с. Система профессиональной информации в старших классах средней школьї / Под ред. Б.А.Федоришина. — К., 1977. — 164 с. Смирнов А.А. Психология профессий. — М., 1927. Теплов Б.М. Проблеми индивидуальньїх различий. — М., 1961. — 535 с. Федоришин Б.А., Синявский В.В. Психологические основьі профориентаци-онной работьі в школе // Школа и производство. — 1985. — N 10. — С.5152. Шпильрейн Н.И. Основные вопросьі профессиографии (Психофизиология труда и психотехника). — М., 1928. — 4.1. — С.3140. Юровская М.А. К психологическим характеристикам профессий (Интелли гентньїй труд). — М., 1925. — СІ 823.
1 2 3 4 5 Категория: Психологія \| Добавил: DoceNt (28.10.2014)
Просмотров: 257 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: