Пятница, 10.01.2025, 22:49
Главная Регистрация RSS
Приветствую Вас, Гость
Меню сайта
Категории раздела
Архітектура [235]
Астрономія, авіація, космонавтика [257]
Аудит [344]
Банківська справа [462]
БЖД [955]
Біографії, автобіографії, особистості [497]
Біологія [548]
Бухгалтерській облік [548]
Військова кафедра [371]
Географія [210]
Геологія [676]
Гроші і кредит [455]
Державне регулювання [154]
Дисертації та автореферати [0]
Діловодство [434]
Екологія [1309]
Економіка підприємств [733]
Економічна теорія, Політекономіка [762]
Економічні теми [1190]
Журналістика [185]
Іноземні мови [0]
Інформатика, програмування [0]
Інше [1350]
Історія [142]
Історія всесвітня [1014]
Історія економічна [278]
Історія України [56]
Краєзнавство [438]
Кулінарія [40]
Культура [2275]
Література [1585]
Література українська [0]
Логіка [187]
Макроекономіка [747]
Маркетинг [404]
Математика [0]
Медицина та здоров'я [992]
Менеджмент [695]
Міжнародна економіка [306]
Мікроекономіка [883]
Мовознавство [0]
Музика [0]
Наукознавство [103]
Педагогіка [145]
Підприємництво [0]
Політологія [299]
Право [990]
Психологія [381]
Реклама [90]
Релігієзнавство [0]
Риторика [124]
Розміщення продуктивних сил [287]
Образотворче мистецтво [0]
Сільське господарство [0]
Соціологія [1151]
Статистика [0]
Страхування [0]
Сценарії виховних заходів, свят, уроків [0]
Теорія держави та права [606]
Технічні науки [358]
Технологія виробництва [1045]
Логістика, товарознавство [660]
Туризм [387]
Українознавство [164]
Фізика [332]
Фізична культура [461]
Філософія [913]
Фінанси [1453]
Хімія [515]
Цінні папери [192]
Твори [272]
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Главная » Статьи » Реферати » Психологія

РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: Прийоми створення нових образів
Прийоми створення нових образів.

ПЛАН
Процес створення образів уяви.
Різновиди уяви.
Уява і особистість.
Література.

1.Процес створення образів уяви
Створення людиною образів нових об'єктів зумовлене потреба-ми її життя та діяльності. Залежно від завдань, що постають перед нею, активізуються деякі залишки попередніх вражень і утворю-ються нові комбінації асоційованих зв'язків. Цей процес набуває різної складності залежно від мети, змісту та попереднього досвіду людини.
Найбільш елементарною формою синтезування нових образів є аглютинація (від латинського algutinare — «склеювання»). Це ство-рення образу шляхом поєднання якостей, властивостей або частин різних об'єктів. Такими є, наприклад, казкові образи русалки — напівжінки, напівриби, кентавра — напівчоловіка, напівконя; в техніч-ній творчості це тролейбус — сполучення рис трамваю та автомобі-ля, танк-амфібія, що поєднує риси танка і човна, тощо.
Прийомом створення нових образів є аналогія.
Суть прийому аналогії полягає в тому, що новостворений образ, який вибудовується, схожий на реально існуючий предмет, але в ньому проектується принципово нова модель явища або факту.
На основі принципу аналогії виникла нова галузь інженерної справи — біоніка. Біоніка виокремлює деякі властивості живих орга-нізмів, які стають засадовими при конструюванні нових технічних систем. Так було створено багато різноманітних приладів — локатор, «електронне око» тощо.
Нові образи можуть створюватися за допомогою наголошування — акцентування. Цей прийом полягає в навмисному посилюванні в об'єкті певних ознак, які виявляються домінуючими на фоні інших. Малюючи дружній шарж або карикатуру, художник віднаходить у ха-рактері або зовнішності людини щось неповторне, притаманне тіль-ки їй і наголошує на цьому художніми засобами,
Створення нових образів може бути досягнуте шляхом перебіль-шення (або применшення) усіх характеристик предмета. Цей прийом широко використовується в казках, народній творчості, коли герої наділяються надприродною силою (Микита Кожум'яка, Котигорошко) і здійснюють подвиги.
Найбільш складним способом утворення образів уяви є створен-ня типових образів. Цей спосіб вимагає тривалої творчої роботи. Ху-дожник створює попередні ескізи, письменник — варіанти твору. Так, малюючи картину «З'явлення Христа народові», художник Іва-нов зробив близько 200 ескізів.
Уяву в художній творчості можна проілюструвати висловлюванням К.Паустовського: «Кожна хвилина, кожне кинуте мимохіть слово та погляд, кожна глибока або жартівлива думка, кожний непомітний рух людського серця, так само як і літаючий пух тополі або вогонь зірки в нічній воді, — все це крихти золотого пилу. Ми, літератори, видо-буваємо їх протягом десятиріч, ці мільйони крихт, збираємо непоміт-но для самих себе, перетворюємо на сплав і потім із цього сплаву ви-ковуємо свою «Золоту троянду» — повість, роман або поему».
Творчий процес пов'язаний з виникненням багатьох асоціацій, їх ак-туалізація підпорядкована меті, потребам і мотивам, які домінують в актах творчості.
Великий вплив на створення образів уяви чинить практична ді-яльність. Доки створений образ існує тільки «в голові», він не зав-жди зрозумілий до кінця. Втілюючи цей образ у малюнок або мо-дель, людина перевіряє реальність його існування.
Засадовою щодо створення образів уяви є взаємодія двох сиг-нальних систем. Співвідношення чуттєвого та мовного, образу та слова набуває різного характеру в різних видах уяви, залежно від конкретного змісту діяльності, в яку включається створення образів.
2. Різновиди уяви
Діяльність уяви може бути охарактеризована щодо участі в цьо-му процесі спеціальної вольової регуляції, залежно від характеру ді-яльності людини та від змісту створюваних нею образів. Залежно від участі волі в роботі уяви її поділяють на мимовільну та довільну.
Мимовільною є така уява, коли створення нових образів не спря-мовується спеціальною метою уявити певні предмети або події. По-треба в мимовільному створенні образів постійно актуалізується різ-ними видами діяльності, до яких залучається особистість.
У процесі спілкування співрозмовники уявляють ситуації, події, про які йдеться. Читаючи художню або історичну літературу, люди-на мимоволі спостерігає реальні картини, що породжує її уява під впливом прочитаного. Мимовільне виникання уявлень тісно пов'язане з почуттями людини. Почуття є потужним генератором яскравих образів уяви в тих випадках, коли вона стривожена через невизначеність очікуваних подій або, навпаки, переживає емоційне піднесення через участь в урочистих подіях, що мають життєво важ-ливе значення для неї.
Почуваючи страх, тривогу за близьких для неї людей, людина ма-лює собі образи небезпечних ситуацій, а готуючись до приємної події, уявляє атмосферу доброзичливості, пошани з боку колег, присутніх.
Прикладом мимовільного виникнення образів уяви є сновидін-ня. У стані сну, коли свідомий контроль за психічною діяльністю відсутній, залишки різноманітних пражець, то зберігаються п моз-ку, легко розгальмовуються і можуть сполучатися неприродно і невизначено.
Процес уяви може тривати довільно, коли він спрямовується спе-ціальною метою створити образ певного об'єкта, можливої ситуації, уявити або передбачити сценарій розвитку подій.
Залучення довільної уяви до процесу пізнання зумовлено потре-бою свідомої регуляції побудови образу відповідно до завдання та характеру виконуваної діяльності. Довільне створення образів має місце головним чином у творчій діяльності людини.
Залежно від характеру діяльності людини її уяву поділяють на творчу та репродуктивну.
Уява, яка супроводжує творчу діяльність і допомагає людині ство-рювати нові оригінальні образи, називається творчою.
Уява, яка супроводжує процес засвоєння вже створеного та опи-саного іншими людьми, називається відтворювальною, або репро-дуктивною.
Так, у конструктора-винахідника, який створює нову машину,
уява — творча, а в інженера, який згідно з усним описом або крес-ленням створює образ цієї машини, уява — репродуктивна.
Творча уява активізується там, де людина віднаходить щось
нове — нові способи діяльності, створює нові, оригінальні, вартісні для сус-пільства матеріальні та духовні витвори.
Продукти творчої уяви, їх багатство і суспільна значущість без-посередньо залежать від знань і життєвого досвіду особистості, її ставлення до діяльності, її соціальної позиції тощо. Важливу роль для творчої уяви відіграє мова, яка є засобом усвідомлення творчо-го задуму та інструментом аналітико-синтетичної діяльності.
Репродуктивна уява — це процес створення людиною образів но-вих речей на підставі їх усного опису або графічного зображення.
Потреба в репродукуванні образів дійсності — постійна і актуаль-на в житті та діяльності людини як свідомої суспільної істоти. Дуже важлива роль репродуктивної уяви для спілкування людей, яке знач-ною мірою зумовило її розвиток. Мовне описування явищ завжди вимагає від людини створення відповідних образів.
Репродуктивна уява потрібна під час читання художньої літера-тури, роботи з підручниками з географії, біології, анатомії тощо. О6рази предметів формуються також на підставі їх графічного опису, наприклад в інженерній справі, при користуванні схемами, картами.
Творча уява і репродуктивна уява тісно пов'язані між собою, пос-тійно взаємодіють і переходять одна в одну. Цей зв'язок виявляєть-ся в тому, що творча уява завжди ґрунтується на репродуктивній уя-ві, включає її елементи. З другого боку, складні форми репродуктив-ної уяви містять елементи творчої. Наприклад, у праці актора вті-лення сценічного образу є результатом діяльності творчої і водночас репродуктивної уяви.
Залежно від змісту діяльності уява поділяється на технічну, на-укову, художню та інші різновиди, зумовлені характером праці людини.
Художня уява має переважно чуттєві (зорові, слухові, дотикові та інші) образи — надзвичайно яскраві та детальні. Так, І. Рспін, малю-ючи картину «Запорожці пишуть листа турецькому султану», писав:
«Голова обертом іде від їхнього гумору та галасу». Флобср говорив, що він гостро відчував у себе в роті присмак миш'яку, коли опису-вав сцену самогубства мадам Боварі. Художнику, письменнику зав-дяки яскравості чуттєвих образів здається, що вони безпосередньо сприймають те, що зображують у своїх творах.
Для технічної уяви характерними є створення образів просторо-вих відношень у вигляді геометричних фігур і побудов, їх легке дисоціювання та об'єднання в нові сполучення, уявне перенесення їх у різні ситуації. Образи технічної уяви найчастіше об'єднуються в кресленнях, схемах, на підставі яких потім створюються нові маши-ни, нові предмети.
Наукова уява знаходить свій вияв під час створення гіпотез, про-ведення експериментів, узагальнень для створення понять. Фанта-зія відіграє важливу роль під час планування наукового досліджен-ня, побудови експериментальної ситуації, передбачення ходу експе-рименту. При побудові наукової системи уява потрібна, щоб допов-нити відсутні, не визначені ще ланки в ланцюжку фактів.
Фантазія має велике значення для плідної творчої діяльності вче-ного. Без фантазії його праця може перетворитися на нагромаджен-ня наукових фактів, акумулювання своїх і чужих думок, а не на ре-альний поступ до нових винаходів, ідей, створення принципово но-вого в науці.
Особливою формою уяви є мрія.
Мрія — це процес створення людиною образів бажаного майбут-нього.
Мрія — необхідна умова втілення творчих задумів, коли образи уя-ви не можуть бути реалізовані негайно з об'єктивних або суб'єктив-них причин. За таких обставин мрія стає реальною спонукою, мо-тивом діяльності, завдяки яким стає можливим завершення розпо-чатої справи. Без мрії, зауважував Д.І. Писарев, неможливо було б зрозуміти, яка спонукальна сила змушує людину започатковувати і доводити до кінця великі і виснажливі за обсягом роботи в галузі мистецтва, науки та практичного життя.
Мрія є елементом наукового передбачення, прогнозу та плану-вання діяльності. Ця її функція переконливо виявляється в худож-ній, творчій діяльності, державотворенні, розвитку суспільства. Яс-кравою ілюстрацією цього є твори Жуля Берна, в яких він геніаль-но передбачив витвори майбутньої технічної думки — підводний чо-вен, гелікоптер.
Мрії можуть бути реальними, дійовими та нереальними, безплід-ними. Дієвість мрії — потрібна умова втілення творчих задумів лю-дини, спрямованих на реальне перетворення дійсності. Такі мрії в певному розумінні є рушійною силою дій та вчинків людини, нада-ють їй більшої цілеспрямованості в житті, допомагають боротися з труднощами, протистояти несприятливим впливам.
Мрії можуть бути пустопорожніми, безплідними, «маніловськи-ми». Тоді вони дезорієнтують людину, позбавляють її бачення реаль-них життєвих перспектив, штовхають на шлях примарного задово-лення своїх мрійницьких уподобань, роблять нездатною протистоя-ти негараздам реального буття.
Позитивний вплив на життя людини чинить лише активна, твор-ча мрія, вона збагачує життя людини, робить його яскравішим і ці-кавішим.
3. Уява і особистість
Діяльність уяви залежить від загальної спрямованості особистос-ті, від усього її психічного життя. Особлива роль у створенні обра-зів уяви належить зацікавленням, потребам, світогляду особистос-ті, що наповнюють її духовний світ. З діяльністю уяви пов'язане формування ряду морально-психологічних якостей особистості — гуманності, чуйності, почуття обов'язку тощо. Зрозуміле, що ви-явити чуйність може людина, яка, знаючи життя та особливості рис характеру іншої людини, здатна уявити її душевний стан у певний момент.
У потужності та яскравості образів уяви виявляються типологіч-ні особливості вищої нервової діяльності. Уява — один із показни-ків, за якими І.П.Павлов поділяв людей на художній або мислительний типи. Художник має справу з образами (зоровими, рухови-ми, слуховими тощо), що свідчить про переважання в його діяль-ності першої сигнальної системи, образного відображення світу.
Отже, уява не лише впливає на хід психічного життя людини, а й зумовлює формування важливих якостей її особистості.
Література:
Максименко С.Д., Соловієнко В.О. Загальна психологія .- К.: МАУП, 2000
Скрипченко О., Роменська Л., Огоднійчук З., Зелінська Т., Загальна психологія .- К.: АПН, 1999
Категория: Психологія | Добавил: DoceNt (03.11.2014)
Просмотров: 575 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *: