Меню сайта
Категории раздела
Друзья сайта
Статистика
Онлайн всего: 6
Гостей: 6
Пользователей: 0
Главная » Статьи » Реферати » Психологія |
РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:ПРЕДМЕТ, МЕТОДИ, ЗАВДАННЯ ЗАГАЛЬНОЇ І МЕДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ
ПРЕДМЕТ, МЕТОДИ, ЗАВДАННЯ ЗАГАЛЬНОЇ І МЕДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ. План 1. Поняття загальної психології, її предмет та структура. Основні історичні аспекти розвитку психології. 2. Предмет і основні завдання медичної психології. 3. Методи психологічного дослідження. 1. Психологія (від грец. „психі” – душа, „логос” – вчення – наука про душу). Психологія – наука про факти, закономірності та механізми функціонування психіки як особливої форми життєдіяльності. Предметом психології є „душа” або психіка. Психологія – древня наука. Виникала в VІ-V ст. до н.е. в стародавньому світі (Індія, Китай, Єгипет, древня Греція, Рим, Вавілон). Початкові відомості про психічне життя базувалося на здогадках, інтуїції, власному життєвому досвіді шляхом міркувань та узагальнень. В період Античності (ІV ст. до н.е.) Аристотель написав трактат „Про душу” – вважається першим науково-психологічним твором, де Аристотель розробив систему психологічних понять. Саме тому Аристотель офіційно вважається засновником психології. Термін „психологія” був введений вченими Гокленіусом і Кассманом у 1590 році. Як самостійна галузь науки психологія виникла в 1879 році – рік заснування в Лейпцигу (Німеччина) Вільгельмом Вундтом. На сучасному етапі: Душа – термін, яким позначають сукупність психічних явищ; це психічні прояви людини (мислення, пам'ять, увага і т.д.). Тобто, коли сучасний вчений говорить про душу, то розуміє під цим терміном психіку. Сучасна психологія – це розгалужена система наукових галузей, пов’язаних різними сферами практичної діяльності людини. На сьогодні налічується біля 50 психологічних дисциплін (прикладних галузей психології): - психологія праці - психологія спорту - медична психологія - юридична психологія - військова психологія - соціальна психологія і інші. За своєю суттю це є самостійні науки, але всі вони ґрунтуються на загальній психології, яка є фундаментальною галуззю і вивчає загальні закономірності функціонування і розвитку психіки людини. Отже, загальна психологія є теоретичною базовою наукою, результати дослідження якої використовуються прикладними дисциплінами, а останні в свою чергу збагачують її. Серед завдань загальної психології центральне місце посідає розробка методологічних основ, теорії і методик вивчення психологічних явищ. Структура загальної психології (Нємов) 1. Психологія пізнавальних процесів: - відчуття - сприймання - увага - пам'ять - уява - мислення - мова ІІ. Психологія особистості: - емоції - здібності - темперамент - характер - воля - мотивація З допомогою пізнавальних процесів людина отримує і переробляє інформацію про світ; вони беруть участь в формуванні і переробці знань. Особистісні властивості визначають справи і вчинки людини. 2. Медична психологія – прикладна галузь психології, що вивчає закономірності функціонування психіки в умовах виникнення і перебігу хвороб людей, а також відновлення їхнього здоров'я. Засновником медичної психології вважається Р.Г. Лотце (німецький психолог і філософ ХІХ ст.). Медична психологія є досить широка галузь психологічного знання, до її складу входять: - клінічна психологія - клінічна нейропсихологія - психофармакологія - патопсихологія і інші. У центрі уваги медичної психології є взаємовідношення хворого із середовищем лікувального закладу (відношення між: лікарем і хворим; медичною сестрою і хворим; лікарем, медичною сестрою і хворим). Предметом вивчення медичної психології є: - особистість хворої людини - особистість медичного працівника (в тому числі і майбутнього) - взаємовідносини між хворим і медичним працівником в різних умовах (при відвідуванні вдома, в амбулаторії, в клініці) - психологія взаємовідносин медичних працівників в процесі професійної діяльності і в побуті тощо. Завдання медичної психології: 1) вивчення особливостей змін психіки при соматичних і психічних захворюваннях; 2) дослідження хвороботворних для психіки умов життя і діяльності людини; 3) вивчення особистісних с особливостей, які запобігають захворюванню або сприяють йому. Найважливішими питаннями медичної психології є: психотерапія, психогігієна і психопрофілактика. Медичну психологія поділяють на: 1. – Загальну медичну психологію, яка займається вивченням особистості хворого, лікаря, середнього і молодшого медичних працівників і їх взаємовідносин. ІІ. – Спеціальну медичну психологія, яка вивчає ті ж питання стосовно кожної конкретної медичної дисципліни: - хірургії - терапії - педіатрії - психіатрії - невропатології і інші. 3. Методи психологічного дослідження поділяють на дві групи: І. Основні ІІ. Допоміжні І. Серед основних методів психологічного дослідження найважливішими є: 1 – спостереження 2 – експеримент. 1. Спостереження – метод, який полягає в цілеспрямованому, обумовленому завданням умисному сприйнятті психічних явищ та з’ясуванні їх смислу.Це один з найстаріших методів психологічного дослідження і зазвичай супроводжує всі інші методи дослідження. Спостереження дозволяє побачити поведінку хворого в різних ситуаціях і отримати повну уяву про хворого. Мають велике значення у випадках симуляції, особливо коли хворий не підозрює, що за ним спостерігають. 2. Експеримент – це організована дослідником взаємодія між піддослідним (чи групою піддослідних) і експериментальною ситуацією з метою встановлення закономірностей цієї взаємодії. Види експерименту: 1) природний – здійснюється в звичних умовах діяльності людини і побудований так, що піддослідний не підозрює про те, що його досліджують; 2) лабораторний – здійснюється в штучних умовах, в лабораторіях. ІІ. Допоміжні методи – методи, які доповнюють основні методи. Найважливішим серед них є: 1 – метод клінічної бесіди 2 – тестовий метод 3 – метод вивчення продуктів психічної діяльності хворих. 1. Метод клінічної бесіди – заключається в аналізі факторів психічної діяльності людини, зібраних в процесі безпосереднього контакту лікаря з хворим. Вимоги до клінічної бесіди: 1) слід попередньо намітити ціль і основні питання бесіди; 2) формуліровка питань повинна бути зрозуміла хворому; 3) повинна бути невимушена обстановка, яка буде сприяти щирим відповідям хворого. В процесі бесіди з хворим лікар збирає анамнестичні відомості і скарги хворого. Анамнез (з грец. – спомин, нагадування) – це сукупність відомостей про попередній стан хворого, які збирають для встановлення діагнозу. Головне завдання психологічного анамнезу – отримання відомостей про індивідуально-психологічні властивості особистості хворого, ставлення до хвороби, психологію хворого, наявність психологічних розладів. Анамнез поділяється на: 1) Анамнез хвороби: - коли захворіла людина; - коли і чому вернулась за медичною допомогою; - як вплинула хвороба на трудові стосунки, на працездатність, на стосунки в сім'ї, на стосунки з друзями; - як вплине хвороба на подання життя і т.п. 2) Анамнез життя: - розпитування про батьків і родичів, їхні хвороби; - перенесені в минулому хвороби - як переносились госпіталізації - професійний шлях і діяльність, задоволення ними - розвиток і стан сімейних і інтимних стосунків і т.п. Крім того, анамнез поділяється ще на: 1 – суб’єктивний анамнез: факти, які інформує про себе сам хворий; 2 – об’єктивний анамнез: факти, які сповіщаються родичами, друзями, співпрацівниками хворого. Ці відомості доповнюють один одного і дають можливість зібрати найповніший матеріал про психічні особливості хворого. 2. Тестовий метод (тест) – це спеціальне завдання або набір завдань, які дають можливість швидко оцінити психічне явище або рівень його розвитку і піддослідного. Термін „тест” ввів у лексикон вчений Д. Кеттел у 1890 році. 3. Метод вивчення продуктів психічної діяльності хворих – це метод психологічного дослідження, який спрямований на збір, систематизацію, аналіз та тлумачення продуктів діяльності хворої людини. На основі даного методу про психічне життя по таким матеріалам, як малюнки, технічні винаходи, втори і т.д. Ці всі методи суттєво допомагають в діагностуванні специфіки захворювання хворої людини тощо. | |
Просмотров: 729 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0 | |