Четверг, 25.04.2024, 11:43
Главная Регистрация RSS
Приветствую Вас, Гость
Меню сайта
Категории раздела
Архітектура [235]
Астрономія, авіація, космонавтика [257]
Аудит [344]
Банківська справа [462]
БЖД [955]
Біографії, автобіографії, особистості [497]
Біологія [548]
Бухгалтерській облік [548]
Військова кафедра [371]
Географія [210]
Геологія [676]
Гроші і кредит [455]
Державне регулювання [154]
Дисертації та автореферати [0]
Діловодство [434]
Екологія [1309]
Економіка підприємств [733]
Економічна теорія, Політекономіка [762]
Економічні теми [1190]
Журналістика [185]
Іноземні мови [0]
Інформатика, програмування [0]
Інше [1350]
Історія [142]
Історія всесвітня [1014]
Історія економічна [278]
Історія України [56]
Краєзнавство [438]
Кулінарія [40]
Культура [2275]
Література [1585]
Література українська [0]
Логіка [187]
Макроекономіка [747]
Маркетинг [404]
Математика [0]
Медицина та здоров'я [992]
Менеджмент [695]
Міжнародна економіка [306]
Мікроекономіка [883]
Мовознавство [0]
Музика [0]
Наукознавство [103]
Педагогіка [145]
Підприємництво [0]
Політологія [299]
Право [990]
Психологія [381]
Реклама [90]
Релігієзнавство [0]
Риторика [124]
Розміщення продуктивних сил [287]
Образотворче мистецтво [0]
Сільське господарство [0]
Соціологія [1151]
Статистика [0]
Страхування [0]
Сценарії виховних заходів, свят, уроків [0]
Теорія держави та права [606]
Технічні науки [358]
Технологія виробництва [1045]
Логістика, товарознавство [660]
Туризм [387]
Українознавство [164]
Фізика [332]
Фізична культура [461]
Філософія [913]
Фінанси [1453]
Хімія [515]
Цінні папери [192]
Твори [272]
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Главная » Статьи » Реферати » Психологія

РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:Особливості прояву негативних психічних станів у девіантних підлітків притулку та ЗОШ
Особливості прояву негативних психічних станів у девіантних підлітків притулку та ЗОШ

Проблема дослідження полягала у вивченні особливостей прояву негативних психічних станів у девіантних підлітків притулку та ЗОШ.
Підлітковий вік з його нейроендокринними змінами з давніх давен вважається фактором, який сприяє злоякісному розвитку девіантної поведінки. Цей вік найчастіше позначають як «важкий», бо в ньому виявляються ті недоліки виховання, що виникли раніше, але були приховані. Виявляються вони через особливу суперечливість підліткового віку. Це протиріччя між зовнішнім виглядом акселерата і місцем «дитини» в сім’ї, між прагненням особистої волі і невмінням правильно розпоряджатися цією волею. Неконструктивне вирішення цих протиріч може стати причиною виникнення девіантної поведінки.[2]
Проблему девіантної поведінки вивчали Л.С.Виготський, Н.Ю.Максимова, В.М. Мясищев, Ю.А.Клейберг, Д.І.Фельдштейн та ін.
Девіантна поведінка ( від лат. deviatio- відхилення) – це система дій і вчинків людей, що суперечать соціальним нормам або визнаним у суспільстві стандартам поведінки. Її суть полягає в тому, що людина не дотримується вимог соціальної норми, вибирає відмінний від її вимог варіант поведінки в тій чи іншій ситуації, що веде до порушення міри взаємодії особистості та суспільства. В основі відхилень в поведінці переважно лежить конфлікт інтересів, цінностей, деформація засобів їх задоволення, помилки виховання, життєві невдачі, порушення емоційної сфери.[3]
Психологи стверджують, що існує дуже велика різниця між емоційним життям в підлітковому віці й іншими періодами розвитку дитини. Підвищена емоційність визнається характеристичною властивістю підліткового віку. Виділяють групи психічних станів, властивих підлітковому віку. Негативні стани: роздратованість, безцільність;стан вираженого незадоволення, негативного ставлення до оточуючих; стани, близькі до агресивності.
Для підлітків не менш властиві й позитивні емоційні та інші види психічних станів: стан підвищеного гарного настрою, емоційної активності; бурна радість при досягненні бажаного; підліткам властиві стани спрямованості до активної фізичної діяльності; стани інтелектуальної працездатності у підлітків, як правило, поєднуються з вольовими зусиллями.
Психічні стани, породжені різними видами спілкування й діяльності у підлітків, самі сильно впливають на їхню поведінку.[1]
Проблемою вивчення психічних станів займалися такі вчені як В.А. Ганзен, Е.П.Ільїн, Н.Д.Левітов, В.М. Мясищев та ін.
В нашому дослідженні використовувалися такі психодіагностичні методики: Методика діагностики схильності до поведінки з відхиленням А.Н.Орел, Методика Дім. Дерево. Людина. Дж. Бука., Методика діагностики самооцінки психічних станів Г. Айзенка та Метод експертних оцінок.
Результати дослідження показали, що серед вихованців притулку рівень схильності до подолання норм і правил виявлено у 35% - високий, у 50% середній, у 15% низький, тоді як у учнів ЗОШ високий рівень відсутній, у 35% середній і у 65% - низький;рівень схильності до аддиктивної поведінки серед вихованців притулку у 10% високий, у 85% середній і у 5%низький, а у учнів ЗОШ у 7% середній і у 93% низький; рівень схильності до самопошкоджуючої поведінки у вихованців притулку – у 65% високий і у 35% низький, серед учнів 10% - середній і у 90% низький. У 25% вихованців притулку виявлено високий рівень схильності до агресивної поведінки та насилля, у 65% середній і лише у 10% низький, тоді як у учнів ЗОШ високий рівень відсутній, 50% мають середній рівень і 50% низький. Також виявлено, що 85% вихованців притулку мають низький рівень вольового контролю емоційних реакцій, 15% - середній, тоді як серед учнів ЗОШ у 25% високий рівень, у 58% середній і лише у 17% низький рівень. У 70% вихованців притулку виявлено середній рівень схильності до делінквентної поведінки і у 30% низький, а у учнів ЗОШ 67% мають низький рівень і 33% середній.
Проаналізуємо дані, отримані при вивченні психічних станів: серед вихованців притулку вдвічі більше підлітків, що мають високий рівень незахищеності, ніж у учнів ЗОШ(10% і 5%відповідносередній мають - 75% вихованців притулку та 35% учні ЗОШ, низький 15% та 60% відповідно; серед вихованців притулку 25% мають високий рівень тривожності,55% - середній, 20% - низький, а серед учнів ЗОШ 50% - середній і 50% - низький. Вихованці притулку сильніше виражають недовіру до себе: 10% мають високий рівень,65% середній і 25% низький, тоді як в учнів ЗОШ високий рівень відсутній, у 18% - середній, у 82%- низький;40% підлітків притулку мають середній рівень недовіри до себе, 60% низький, у підлітків ЗОШ 93% низький рівень недовіри до себе і у 7% середній;25% підлітків притулку проявляють високий рівень ворожості, 65% середній і 10% низький, а у підлітків ЗОШ високий рівень відсутній, у 38% мають середній і 62 % низький рівень. У 20% підлітків притулку високий рівень конфліктності, у 75% - середній і у 5%- низький, серед підлітків ЗОШ лише 3% мають високий рівень, 30%- середній і 67% - низький. У 30% підлітків притулку високий рівень труднощів у спілкуванні, у 70% - середній, у підлітків ЗОШ – 47% мають низький рівень і 53% середній; 55% підлітків притулку мають низький рівень депресивності, а серед учнів ЗОШ лише10% мають низький рівень.
Таким чином, було виявлено, що підлітки притулку мають більш високі рівні прояву негативних психічних станів і відповідно - високі прояву девіантної поведінки, ніж учні ЗОШ.

Література:
Психология состояний. Хрестоматия /Составители Т.Н. Васильева, Г.Ш. Габдреева, А.О. Прохоров/ Под ред. Проф. А.О. Прохорова. – М.: 2004. – 425с.
Шнейдер Л.Б. Девиантное поведение детей и подростков. – М.: Академический Проект; Трикста, 2005. – 336с.
Чаюк М.К. Соціально – психологічні проблеми правопорушень // Психолог, 2004. - №23-24. – С.36 – 41.
Категория: Психологія | Добавил: DoceNt (07.12.2014)
Просмотров: 420 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *: