РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: Медитація, вплив наркотичних препаратів, гіпноз - Психологія - Реферати - Каталог статей

«Медитація, вплив наркотичних препаратів, гіпноз» План: Медитація та її роль у розв'язанні проблемних ситуацій. Стадії медитації. Вплив наркотичних препаратів. Гіпноз 1. Медіація та її роль у розв'язанні проблемних ситуацій. Стадії медіації Особливе місце у процесі переговорів займає медитація ня переговорів за участю медіатора (посередника). Чималу роль у цьому відіграє досвід посередництва, нагромаджений у судовій практиці та в практичних життєвих стосунках. Основні принципи медитації конфліктологи виводять із позицій "здорового глузду". Перший принцип — рівноправність сторін. Обом сторонам надається однакове право висловлювати свої думки, визначати порядок денний, умови домовленості тощо. Другий принцип — нейтральність медіатора. Третій принцип — конфіденційність. Усе повинно залишатися всередині цього процесу. Управлінцеві, керівникові колективу необхідно знати й функції медіатора. Він покликаний виконувати такі функції:* настроює сторони ретельно аналізувати конфліктну ситуацію;* бути активним слухачем;* організовувати процес переговорів;* виступати генератором ідей;* забезпечувати учасників конфлікту інформацією або ж допомагати знайти інформацію для сторін, які конфліктують;* контролює реалістичність висловлюваних ідей і виконання прийнятих угод;* навчає сторони, як вести переговори з установкою на співробітництво тощо. Стадії медитації У вступному слові до людей, які перебувають у проблемній ситуації, з'ясовується, що таке медіація, принципи медіації, особлива увага звертається на конфіденційність, говориться про права, формується порядок переговорів, виробляються пропозиції, угоди, уточнюються можливі наслідки тощо. Вихід із медитації — її передостанній етап. Останній етап процесу медитації — спостереження дальшого розвитку ситуації (етап постконфлікту). Мистецтво медитації.. Медитація — процес раціональний, розрахований на спокійне й виважене обговорення проблем. Майстерність медіатора виявляється в тому, як він уміє створювати атмосферу довіри на переговорах. Технологія медіації потребує, щоб медіатор менше говорив, а більше ставив запитань, для цього потрібне нешаблонне мислення, певна ерудиція, вміння спілкуватися, слухати, вставляти ремарки, аналізувати. 2.Вплив наркотичних препаратів. Незважаючи на те, що зловживання наркотиками є однією з найважливіших проблем ХХст., коли досвід вживання людьми наркотичних речовин вимірюється тисячоліттями. За своїм характером людина завжди тягнеться до невідомого. І їй, як свідчить практика, не важко буде відкрити таємницю: природа в своїй глибині містить рослини, коріння чи листя яких виділяють соки, що піднімають настрій, надають сил, роблячи життя, хоча й ненадовго “щасливим”. Ще в ранньому палеоліті (40000 – 10000 рр. до н.е.) відбулося перше знайомство людини з наркотиками. З документів та історичних довідок відомо, що шумерійці, китайці, індійці, старовинні греки, ацтеки і племена Сибіру добре знали дію деяких наркотичних рослин, використовували їх для своєї мети. Наприклад, про один із таких видів наркотиків – гашиш говориться в “лікувальнику” китайського імператора Шен – Нуна в 2737р. (до н.е.) як лік від кашлю та розладу шлунку. У релігійних цілях стародавні культури використовували галюциногенні гриби, здані змінювати стан свідомості, викликати галюцинації релігійного характеру. Перший медичний препарат, виготовлений з опіуму прописав хворому в XVI ст.. відомий Парацельс. За останні роки зловживання наркотичними засобами, психотропними речовинами та їх незаконний обіг набули масового характеру і в Україні. Практика свідчить, що основною сировинною базою наркоманії в Україні є мак. Споконвіків насіння, на перший погляд, мирної с/г культури використовувалося як продукт харчування. Наркоотруту містить не воно, а головки маку. На жаль, в останні роки пелюстки цієї рослини вкрили пеленою журби не одну укр. оселю. Незважаючи на чисельні укази, постанови, інші нормативні акти, які забороняють висівання та вирощування маку, люди свідомо, а чи й ні сприяють розповсюдженню наркоманії. З кожним роком кількість виявлених та знищених органами правопорядку незаконних посівів маку та коноплі зростає у 10 раз. Україна сьогодні нагадує не кінчену людину, а ту, яка тільки втягується в це лихо і поки що “бавиться” так званими легкими наркотиками. Інтенсивна міграція населення, потоки вантажів, а також історично зумовлені соціальні та культурні зв‘язки між країнами СНД сприяють збільшенню надходжень в Україну наркотиків іноземного виробництва. Існує чимало різновидів наркотиків – “популярних” і мало знаних в світі. Та всі вони без винятку, несуть смертельну небезпеку, над якою нажаль, задумується далеко не кожен. Різновидність наркотиків і їх згубність. Опіати. Наркотики з групи опіатів, які включають опій, морфін, героїн та кодеїн, отримують з висушеного молока опійного маку. Він вирощується в 2-х районах світу: Золотому Трикутнику (Бірма, Лаос, Тайланд) та Золотому Півмісяці (Пакистан, Іран, Туреччина). Існує також декілька синтетичних опійних анальгетиків, зокрема, мета дон, петідін та діпіпанон. Анальгетики. Група психотропних речовин, що використовуються для послаблення болів різного ступеня, не порушуючи свідомості. Є наркотичні та ненаркотичні анальгетики. Вживання надмірних доз опіатів призводить до придушення дихального центру, негативного впливу на мозок, посилення респіраторної дисперсії і, найстрашніше, - до непритомності і смерті. Морфій. Широко використовується під час сильних болів. Наркотик вживають у вигляді ін‘єкцій, нюхають або ж курять. Він не є особливо популярним, оскільки його негативний вплив на організм людини зумовлюється частим запамороченням та блювотою. Героїн. Більшість його вирощується в Афганістані, поробляється в Пакистані чи Туреччині. Героїн – це білий порошок, який легко переводити контрабандою. Виготовляється з морфію. Звичайний шлях вживання досить простий: вдихають випари. Проте більш прийнятний метод ін‘єкції, що дозволяє наркотику потрапити в кров у повному обсязі. Героїн пригнічує людину, викликаючи біль, голод страх та тривогу. Він вражає нервову систему, уповільнює ритм серця, знижує активність кишечнику, зумовлює запаморочення, блювоту. Підвищена доза викликає заспокоєння сонливість. Однак надмірність вжитого наркотику може призвести до коми та смерті внаслідок зупинки дихання. Слід пам‘ятати про відчутну психологічну залежність, яка нерідко виявляється сильнішою від фізичної. Не випадково героїн належить до категорії особливо небезпечних наркотиків. Його обіг в Україні заборонено. Мета дон. Синтетичний опійний анальгетик з продовженою тривалістю дії. Вживання його 1 раз на день особами залежними від опію, відвертає розвиток абстинентного синдрому. Це оплат, який найчастіше призначається підрозділами лікування наркотичної залежності для підтримки лікування суб‘єктів, залежних від опіатів у формі суміші, що має меншу вартість на чорному ринку, ніж інші опіати. Його інколи призначають для ін‘єкцій. Більшість наркоманів отримують від 30 до 80 міліграмів метадону на день. Петідін. Перший цілком синтетичний оплат. Надзвичайно ефективний анальгетик, який широко вивчають після операцій та під час пологів. Кодеїн. Для ін‘єкцій. Ще один алкалоїд, який знаходять у сирому опію. Це анальгетик менш ефективний, ніж морфій, і тому вживається для полегшення болю незначної або середньої сили. Кокаїн. Це акалоїд, який отримують з куща коки. Росте в країнах Південної Америки (Перу, Болівія, Колумбія). Кокаїн вперше виділений в 1858р. його вживали під час лікування чисельних психіатричних хворіб, включаючи залежність від морфію. В даний час він наявний лише у формі крапель або як місцевий анальгетик. Канабіс. Видобувають з індійської коноплі. Негативні психологічні ефекти можуть бути різними: від слабкого приступу до гострої реакції. Наркоманія – справжнє зло всіх країн світу. Ця хвороба викликана систематичним вживанням наркотиків, більшість з яких рослинного характеру. Вона виявляється синдромом змішаної реакції, психічної і фізичної залежності учені стверджують, що небезпечний кожний наркотик, навіть одноразове вживання залишає слід у нервових клітинах мозку, у печінці, нирках і м‘язах серця. Людину переслідує відчай, неспокій, дратівливість, нетерпіння, біль у кістках, м‘язах, вона страждає від важкого безсоння або жахливих снів. Збуджується нервова система, виникає екстаз, хворобливе захоплення і галюцинації. 3. Гіпноз Рассуждая о гипнозе, люди часто имеют в виду нечто почти сверхъестественное. При этом влияние одного человека на другого объясняетсяистечением этой силы в виде так называемого флюида с концов пальцев или изглаз гипнотизирующего во время сеансов гипноза. И поныне этот взглядособенно охотно поддерживается так называемыми магнетизерами, пользующимисяявлениями гипноза в своекорыстных целях эксплуатирования доверенных лиц. Нонаука давно отрешилась от этих и подобных им необоснованных теорий. Существенный шаг в научном разъяснении явлений гипноза сделал в своевремя Бред, написавший в 40-х годах прошлого столетия исследование огипнотизме, затем французский врач в Нанси Льебо, лечивший гипнотическимвнушением больных и тоже написавший об этом методе интересное сочинение. Наконец, видную роль в истории вопроса сыграл знаменитый невропатологШарко, демонстрировавший в парижском госпитале явления гипноза на истеричных врачам всего мира. Он рассматривал гипноз как особое нервное состояние, вызываемое физическими приемами. Однако Шарко встретил резкого противника своих взглядов в лице профессора Бернгейма, вызывавшего гипноз путем словесного внушения и рассматривавшего самый гипноз как внушенный сон и все явления, наблюдаемые в гипнозе, как результат одного лишь словесноговнушения. Эти разноречия сыграли затем большую роль в выяснении явлений гипноза, почему названные четыре исследователя и должны считаться основоположниками учения о гипнозе. Гипноз столь же стар, сколь и само человечество.. Клинописные таблички, найденные в междуречье Тигра и Евфрата, свидетельствуют о том,что древнейшему из известных нам культурных народов мира, шумерам, гипнозбыл известен еще в четвертом тысячелетии до Рождения Христова, и они использовали его тогда точно так же, как это делается в наше время. Явление, которое сегодня мы называем гипнозом было известно тысячи лет назад. Например, его использовали эллины в храме бога здоровья Асклепия. Судя по древним источникам, больные приходили в этот храм, засыпали и просыпались здоровыми. Этот лечебный сон, вероятно, и был гипнозом. Во время сна жрецы внушали больным, что они излечились. Из сведений, дошедших до нас, мы узнаем, что большинство больных слышали ночью голоса или же видели перед собой образ мужчины, принимая его за самого бога Аскелия. Известно, что в древнем Египте гипноз применялся как терапевтическое средство. Так, в папирусе Эберса, возраст которого составляет три тысячи лет, описаны методы применения гипноза целителями того времени. Эти методы имеют очень много общего с применяемыми в настоящее время. Египетские жрецы были одновременно и народными врачами. И древним грекам был известен гипноз и храмовый сон. Больные, пришедшие в храм, должны были вначале на протяжении некоторого времени придерживаться определенной диеты. Следующим этапом подготовки к собственному лечению были благовонные ванны и ритуальные омовения. Гипноз в форме храмового сна сохранялся вплоть до середины четвертого века. Затем наследие жрецов начали постепенно прибирать к рукам христианские монахи, которые теперь занимались чудесными исцелениями с помощью молитв, святой воды, мощи святых великомучеников и наложения рук. Начиная со времён глубокой древности колдуны и шаманы, маги и жрецы широко использовали разнообразные приёмы и средства, вызывавшие у некоторых людей состояние необычной сосредоточенности и отрешённости от окружающего. То, что человек не реагирует ни на яркий свет, ни на шум, ни на боль от ожогов, порезов и уколов, а подчиняется полностью воле того, кто его усыпил, поражало воображение верующих, казалось им чудом. Считали, что при этомдуша человека покидает свою телесную оболочку и вступает в непосредственное общение с “духами” и “богами”. Существует множество теоретиков о гипнозе. Но я бы хотела рассказать о двоих из них. Полное научное объяснение гипноза было дано в работах И. П. Павлова иего последователей. Идея И. П. Павлова о том, что гипноз - это разлитое запредельное торможение коры головного мозга вследствие сильного раздражителя. Отсюда сходство гипнотического сна с нормальным сном, при котором также имеется разлитое торможение. Торможение наблдается и в случаях гипноза животных. И. П. Павлов в своих экспериментах показал, что слабые и повторяющиеся индифферентные раздражители через определенное время также приводят к торможению и засыпанию. Классическим примером этого служат студенты, дремлющие во время скучной и монотонной лекции. Словесное внушение расслабления и сна также связано с торможением, при этом остаются зоны повышенной возбудимости, воспринимающие голос и приказы гипнотизера.
1 2 3 4 5 Категория: Психологія \| Добавил: DoceNt (04.12.2014)
Просмотров: 525 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: