РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: Комплексні судово-психіатричні експертизи - Психологія - Реферати - Каталог статей

Комплексні судово-психіатричні експертизи Інструкцією про виробництво судово-психіатричної експертизи передбачається можливість комплексних експертних висновків, коли для рішення питання про психічний стан випробуваного й визначенні ступеня виразності психічних розладів необхідно компетентний висновок фахівців інших суміжних дисциплін. Питання про правомірність застосування комплексних експертиз у практичній діяльності експертних комісій довгий час залишався дискусійним. У юридичній літературі висловлювалися думки про процесуальну необґрунтованість такого роду експертних досліджень і протиріччі їхнім відповідним нормам УПК, що забороняють експертам виходити за межі своєї компетенції. Інші автори, прихильники комплексних досліджень, уважали, що в законі втримуються непрямі вказівки на можливість такого роду висновків. В останні десятиліття комплексні експертизи широко ввійшли в практику експертних рішень і застосовуються в карному й цивільному процесах, а в останні роки й при проведенні посмертних і заочних експертиз. Об'єднання в комплексній експертизі зусиль двох і декількох осіб, знаючих у різних областях знань, вимагає строгого дотримання правових гарантій при її виробництві. Тому в поняття комплексної експертизи обов'язково включаються такі ознаки, як розходження в компетенції експертів, чіткий поділ їхніх функцій і дача висновку на основі не тільки особистих досліджень, але й за результатами досліджень, проведених іншими експертами. Дотримання цих умов припускає участь експертів у спільному формуванні висновків і складанні загального висновку (И.А. Кудрявцев, 1988). Отже, комплексна експертиза призначувана судово-слідчими органами, правочинна в тих випадках, коли на розгляд експертів пропонується рішення питань суміжних фахівців із застосуванням спеціальних методів дослідження для визначення різних психопатологічних і психологічних особливостей випробуваного. Комплексна судова психолого-психіатрична експертиза в карному процесі. Об'єктом такого роду експертиз у карному процесі можуть бути обвинувачувані, свідки й потерпілі. Найбільше часто комплексна судова психолого-психіатрична експертиза призначається обвинувачуваним, що совершили правопорушення в стані афекту (ст. 107, 113 КК). Приводом для призначення експертизи, як правило, служать особливості поводження обвинувачуваного при здійсненні правопорушення: несподіванка вчинків, поява невластивих раніше форм поводження, жорстокість, що не відповідає приводу, а також дані про конфліктну ситуацію перед правопорушенням. Метою експертизи є встановлення в обвинувачуваної наявності або відсутності тимчасового розладу психічної діяльності (компетенція психіатра-експерта), фізіологічного афекту (нормальної, але надзвичайно сильної емоційної реакції) або інших емоційних станів (компетенція експерта-психолога) у момент здійснення правопорушення. Складність експертної оцінки афективних реакцій і пов'язана з нею частота розбіжності експертних висновків обумовлені рядом причин і насамперед важливістю розмежування сполучення в афективному делікті нормально-психологічних і патологічних механізмів. Афективна реакція в момент здійснення правопорушення може виникнути як у психічно здорової особи, так і в осіб з різними порушеннями психічної діяльності, зберігаючи при цьому властивості нормальної психологічної реакції (фізіологічний афект, емоційне порушення, що робить істотний вплив на поводження) або здобуває форму тимчасового розладу психічної діяльності (патологічний афект). Комплексна експертиза такого роду дозволяє відмежувати хворобливі форми афективних реакцій від нехворобливих і винести висновок про осудність-неосудність подэкспертного. Однак, давши висновок про нехворобливу природу афективної реакції в плані отграничения її від патологічного афекту, психіатр-експерт не може, не виходити за межі своєї компетенції, оцінити її глибину й вплив на поводження обвинувачуваного при здійсненні правопорушення. У більшості випадків експертам (психіатрові й психологові) доводиться зіштовхуватися з оцінкою станів прикордонних, між психіатрією й психологією, застосовувати й сполучати знання в області обох наукових дисциплін. Комплексна судова психолого-психіатрична експертиза істотно розширює можливості оцінки афективних станів, включаючи в неї не тільки діагностику хворобливих розладів психічної діяльності (патологічний афект) і їх отграничение від подібних нехворобливих станів, але й визначення глибини нормальних психологічних реакцій, зокрема виразності емоційного порушення, що виникло в момент правопорушення. Останнє дозволяє кваліфікувати стан обвинувачуваного як «афект». Афективні реакції можуть виникати як у психічно здорових осіб, так і в осіб з різними психічними аномаліями, найчастіше в обвинувачуваних з резидуальными органічними поразками головного мозку, ознаками розладів особистості (психопатіями), судинною патологією головного мозку (гіпертонічна хвороба, початкові стадії атеросклерозу головного мозку), здобуваючи ряд специфічних рис. Експертна оцінка таких афективних реакцій також є предметом комплексних судових психолого-психіатричних експертиз. Одним зі складних і спірних питань комплексних психолого-психіатричних експертиз є відношення експертів до ознак алкогольного сп'яніння в обвинувачуваного в момент здійснення протиправного діяння. Оскільки афективні реакції непатологічного характеру є вираженням нормальних нейродинамических процесів, емоційне порушення, виникаючи на тлі алкогольного сп'яніння, найчастіше є проявом розгальмування афективних реакцій, викликаних алкогольною інтоксикацією (звичних форм поводження в алкогольному сп'янінні). Вони не можуть бути ідентично квалифицированы з афективними реакціями поза станами сп'яніння. Однак експертна практика показує, що одна лише констатація вживання обвинувачуваним алкогольних напоїв перед правопорушенням без обліку всіх привхідних обставин неправомірна. Дані про вживання обвинувачуваним алкогольних напоїв не знімають із експертів обов'язку ретельно аналізувати всі обставини справи в кожному конкретному випадку, таких як часовий проміжок між уживанням алкоголю й здійсненням правопорушення, емоційному стані, що зложився конфліктною ситуацією й приводом, що викликав емоційний стан. Експерти-психіатри й психологи повинні мати у своєму розпорядженні висновок судово-наркологічної експертизи про наявність або відсутність в обвинувачуваного в момент здійснення правопорушення алкогольного сп'яніння й ступеня його виразності. Експертний висновок про наявність афекту в обвинувачуваного в момент здійснення правопорушення може служити підставою для відповідної юридичної кваліфікації протиправних дій обвинувачуваного. Перед комплексною судовою психолого-психіатричною експертизою по справах про афективний делікт правочинна постановка наступних питань: 1) чи страждає дана особа розладом психічної діяльності; 2) чи перебувала дана особа в момент здійснення правопорушення в стані тимчасового розладу психічної діяльності; 3) чи перебувала дана особа в момент здійснення правопорушення в стані афекту; 4) чи могло дану особу в момент здійснення протиправних дій розуміти характер і суспільну небезпеку чинених дій. У компетенцію психіатра-експерта при проведенні комплексної експертизи неповнолітніх входять установлення ознак психічного розладу, ступеня цих порушень і рішення питань осудності-неосудності. При визнанні такого підлітка осудним психолог і психіатр уточнюють його здатність повною мірою усвідомлювати характер і суспільну небезпеку своїх дій і керувати ними, отже, можливість застосування ст. 22 КК РФ. У компетенцію комплексних судових психолого-психіатричних експертиз неповнолітніх з ознаками психічних аномалій входить установлення індивідуально-психологічних особливостей, що одержали відбиття в його поводженні при здійсненні конкретних протиправних дій. Приводом для призначення комплексних експертиз можуть бути дані про психічні аномалії, зовнішня безмотивность учинків, невмотивована зміна показань. Дані психолого-психіатричного дослідження можуть бути використані для з'ясування обставин, що мають значення для справи, у тому числі особистісних особливостей обвинувачуваного, уточнення психологічних мотивів поводження. У карному процесі предметом комплексної психолого-психіатричної експертизи можуть бути свідки й потерпілі. Показаннями для призначення даного виду експертизи можуть служити дані про перенесений потерпілим і свідком травмах головного мозку, відставання й перекручування психічного розвитку, низьке інтелектуальний розвиток, недостатність мовних функцій, розладу особистості зі схильністю до фантазування й сугестивності, що викликає в слідства й суду сумнів у можливості правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, і давати про їх правильні показання. У комплексній експертизі такого типу в компетенцію психіатра-експерта входить установлення наявності або відсутності нервово-психічних розладів в обстежуваної особи, а психолог-експерт установлює здатність особи із зазначеними видами патології правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, і давати про їх правильні показання, а також правильно розуміти характер і значення зроблених у відношенні його дій. У рамках комплексної експертизи можуть бути вирішені питання про здатність потерпілого (особливо по полових злочинах) чинити опір. Такі особистісні особливості, як млявість, знижена активність, сором'язливість, замкнутість, схильність до реакцій гальмування й розгубленості в нових складних і екстремальних ситуаціям, можуть знайти відбиття в поводженні потерпілого в період кримінальних дій, чинених у відношенні його. Обмежена можливість до опору потерпілого може перебувати в певній залежності й від вікових ознак, поінформованості в полових взаєминах, повноти й глибини розуміння сформованої ситуації, його емоційного стану (страх, розгубленість, пригніченість). Констатація зазначених особливостей психічної діяльності може бути розцінена слідством і судом як безпомічний стан потерпілого. При цьому слід зазначити, що констатація безпомічного стану й вірогідність показань свідків стосується компетенції суду. Комплексна судово-психіатрична й судово-медична експертиза призначається у випадках, коли мова йде про визначення ваги тілесних ушкоджень, повлекших психічні порушення в потерпілих. Такого виду комплексна експертиза визначена Додатком до наказу Міністерства охорони здоров'я СРСР від 11.12.78, відповідно до якого діагностика психічних розладів і встановлення причинного зв'язку цих розладів з отриманою травмою стосуються компетенції судово-психіатричної експертизи, а оцінка ваги тілесних ушкоджень проводиться із судово-медичним експертом. Основними питаннями комплексної судово-психіатричної й судово-медичної експертизи є визначення ваги тілесних ушкоджень у потерпілих при травматичних поразках головного мозку, оцінка ступеня важкості тілесних ушкоджень при короткочасних розладах психіки, при інтоксикаційних психозах, реактивних станах, а також установлення зв'язку захворювання із психічною й фізичною травмами, отриманими потерпілим під час здійснення злочину. У випадках посттравматических розладів у потерпілих експертній оцінці підлягають як психічні порушення гострого, так і віддаленого періодів. У гострому періоді оцінюється наявність або відсутність явищ струсу (коммоции або контузії) головного мозку, характер і тривалість синдромів потьмарення свідомості. Для оцінки подострого й віддаленого періодів важливе значення має діагностика посттравматических церебрастенических і энцефалопатических розладів, посттравматической епілепсії, ознак слабоумства й посттравматических психозів. Виразність зазначених розладів, їхня тривалість, типи плину визначають комплексний експертний висновок про ступінь важкості тілесного ушкодження як такого. Одним з найбільш складних у рамках обговорюваної проблеми є питання про оцінку ваги тілесних ушкоджень, повлекших тимчасові розлади психічної діяльності (реактивних станів). Проблема реактивних станів являє собою особливий інтерес, тому що стосується тих тілесних ушкоджень, які не супроводжуються травматичними порушеннями анатомічної цілісності органів, а спричиняють лише функціональні розлади. Відповідно до розробленого в Гнцсисп ім. В.П. Сербського класифікацією реактивних станів: гострі, подострые й затяжні, а також з урахуванням клінічного рівня їхнього вираження (невротичні або психотические) і тривалості їхнього плину, ці стани судово-медичним експертом можуть бути квалифицированы як тілесні ушкодження різного ступеня. Однієї з форм порушень психіки, які можуть розвитися в результаті насильницьких дій і які є предметом комплексної судово-психіатричної й судово-медичної експертизи, є інтоксикаційні психози. Вони виникають внаслідок введення потерпілий як отруйних речовин, так і лікарських препаратів у токсичних дозах. Оцінка ваги тілесних ушкоджень у потерпілих при діагностиці інтоксикаційних розладів у психіці проводиться з урахуванням тривалості, глибини, ступеня виразності, а також можливого періоду плину виниклого психічного розладу і його впливом на подальшу працездатність потерпілого. Комплексні експертизи в цивільному процесі в останні роки одержали досить широке поширення. Предметом комплексної експертизи можуть бути позивачі й відповідачі при очному огляді. Експертиза в таких випадках проводиться за загальними правилами, викладеним вище, за участю, в основному, психіатрів-експертів і психологів-експертів. Особливої уваги заслуговує розгляд можливості комплексних експертиз за участю різних фахівців при проведенні посмертних експертиз, коли оцінюється стан осіб, при житті цивільні акти, що зробили (купівлі-продажу, дарування, заповіту, вступ у шлюб і т.д.), що заперечуються в цивільному процесі. Виходячи зі складностей діагностики при посмертних судово-психіатричних експертизах питань, в останні роки до участі в подібних експертизах залучаються фахівці ряду суміжних дисциплін. Найбільше часто в судово-психіатричній практиці виникає необхідність комплексного аналізу матеріалів цивільної справи й медичної документації за участю психологів і невропатологів. Комплексна судова психолого-психіатрична посмертна експертиза проводиться в тих випадках, коли оцінюється психічний стан особи в момент здійснення цивільних актів, що не виявляє психотического рівня психічних порушень. Як правило, мова йде про астенічні стани різного ступеня виразності або про интеллектуально-мнестических розлади, не сягаючі ступені слабоумства. При цьому психіатр-експерт оцінює синдромологический рівень психічних порушень і його глибину, а перед психологом-експертом ставляться питання про особистісні особливості досліджуваної особи і їхній вплив на ухвалення рішення, наявність або відсутність підвищеної сугестивності й пасивної подчиняемости впливу навколишніх. Мозкова органічна патологія, що розвивається при багатьох захворюваннях головного мозку й інфекціях, її виразність і динаміка багато в чому визначаються локалізацією органічного процесу в головному мозку і його поширеності. Крім того, мозкові органічні поразки можуть створювати ґрунт, на якій виникають різні хворобливі стани й атипично протікають соматичні захворювання. При посмертних експертизах виникає необхідність в оцінці психічного стану особи, при житті мозку, що страждав пухлинами, як первинними, так і метастазами в мозок при інших локализациях пухлин. Участь невропатолога, у компетенцію якого входить діагностика такого роду порушень, у ряді випадків необхідна для більше точної діагностики локалізації процесу, а отже, і характеру психічних розладів. Подібного роду, спільні з неврологами, експертизи іноді проводяться також при оцінці гострого постинсультного стану, гострого періоду черепно-мозкової травми й деяких інших випадків. Невід'ємною частиною злоякісних пухлинних захворювань як головного мозку, так і інших органів є інтоксикація, пов'язана із впливом продуктів розпаду пухлини на організм. Інтоксикація впливає на загальний стан хворих і на психічні функції (осмислення ситуації, оцінка прогнозу свого стану, интеллектуально-мнестические функції й т.д.). На характер психічних порушень впливає й вид проведеного лікування, у тому числі й застосування наркотичних препаратів у різних дозах. Тому при проведенні посмертних експертиз особам, при житті страдавшим онкологічними захворюваннями, може бути запрошений лікар-онколог, а іноді нарколог. В останні роки нерідко проводиться посмертна експертиза за участю лікаря-ендокринолога особам, при житті цукровим діабетом, що страждав, і іншими ендокринними захворюваннями. Діапазон психічних розладів при цих захворюваннях досить широкий - від легенів неврозоподобных порушень до станів потьмарення свідомості (коматозні стани, пов'язані з підвищеним або зниженим утримуванням цукру в крові, і ін.). Комплексні судово-психіатричні експертизи за участю терапевта можуть проводитися в тих випадках, коли в осіб, що страждають різними соматичними захворюваннями, з'являються психічні порушення або у формі симптоматичних психозів, або у формі депресивних реакцій. Діагностика психозів при соматичних захворюваннях є компетенцією психіатрів-експертів. Оцінка глибини й виразності депресивних поразок вимагає співвіднесення їх з вагою й типом плину соматичного захворювання (туберкульоз, захворювання бруньок, різних оперативних втручань і т.д.), які оцінюються лікарем-терапевтом.
1 2 3 4 5 Категория: Психологія \| Добавил: DoceNt (29.10.2014)
Просмотров: 343 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: