Главная Регистрация Вход RSS

Главная » Статьи » Реферати » Психологія

---

Гуманістична теорія особистості А. Маслоу А. Маслоу – американський психолог, один з основоположників гуманістичної теорії особистості. Головною характеристикою особистості вважав потяг до самоактуалізації, самовираження, розкриття потенцій до творчості та любові, в основі яких лежить гуманістична потреба приносити людям добро. Він стверджував, що людині, як і тварині, не властиві природжені інстинкти жорстокості і агресії,як уважав З. Фрейд. Навпаки,в них закладений інстинкт збереження своєї популяції, що змушує їх допомагати одне одному. Потреба в самоактуалізації своїх можливостей і здібностей властива здоровій людині, а найбільшою мірою – видатним людям. Суспільство може процвітати, якщо воно знаходить шляхи розвитку здорових, сильних, розумово повноцінних особистостей. Поступ суспільства відбувається не революлюційним шляхом, не соціальним перетворенням, а задоволенням гуманістичних потреб. За А. Маслоу, ядро особистості утворюють гуманістичні потреби в добрі, моральності, доброзичливості, з якими народжується людина і які вона може реалізувати в пених умовах. Однак ці потреби в самоактуалізації задовольняються лише за умов задоволення інших потреб і передусім фізіологічних. Більшості ж людей не вдається досягти задоволення навіть нижчих потреб. Ієрархію потреб, згідно з Маслоу, складають: 1) фізіологічні потреби; 2) потреби в безпеці; 3) потреби в любові й прихильності; 4) потреби в визнанні та оцінці; 5) потреби в самоактуалізації – реалізації здібностей і талантів. Самоактуалізацію досягає лише невелика кількість людей, котрі являють собою особистості. Маслоу називає такі їхні особистості,як невимушеність у поведінці, ділову спрямованість, вибірковість, глибину та демократичність у стосунках, незалежність, творчі прояви та ін. А. Маслоу психологію розглядає як один із засобів, що сприяє соціальному і психічному благополуччю. Вчений вважав,що поняття самоактуалізації особистості – це повне використання людиною своїх талантів, здібностей, можливостей тощо. Особистісне зростання, за Маслоу, є задоволення чимраз вищих потреб, якими в його ієрархії є потреби в самоактуалізації. Рух до самоактуалізації не може початися, поки індивіт не звільниться від домінування нижчих потреб, як-от потреби у безпеці та визнанні. Прагнення до високої мети саме по собі є показником психічного здоров’я. Процес особистісного зростання здійснюється шляхом сомоактуалізації, що передбачає тривалість, безперервність процесу зростання і максимальний розвиток здібностей. Позитивні результати самоактуалізації матиме особистість із наступними характеристиками: ефективне сприймання реальності та комфортні відносини з нею; прийняття ( себе, інших, природи ); спонтанність, простота. природність; сконцентрованість на завданні ( на відміну від сконцентрованості на собі ); деяка відстороненість і потреба бути насамоті; автономія, незалежність від культури та середовища; постійна свіжість оцінки; містичність та досвід переживання вищих станів; почуття єдності з іншими; глибокі міжособистісні стосунки; демократична структура характеру; розрізнення засобів і мети, добра і зла; почуття гумору; самоактуалізована творчість; протистояння акультурації, насадженню будь-якої часткової культури; А. Маслоу зазначав,що самоактуалізовані люди не є досконалими, вільними від помилок, їм можуть бути властиві й проблеми пересічних людей: почуття провини, тривожність, сум, внутрішні конфлікти тощо. Але разом з тим вони обирають складні творчі завдання, які потребують великих зусиль. Самоактуалізовані особистості постійно захоплені якоюсь справою, і захоплені на стільки, що відмінності між роботою і задоволенням для них зникають. Вони присвячують своє життя тому, що Маслоу називає найвищими цінностями ( істина, краса, добро, досконалість, цілісність тощо ), або метапотребами. Він описує вісім шляхів самоактуалізації: 1) повна віддача переживанням, коли людина цілком розкриває свою сутність; 2) відмова від загальноприйнятої поведінки, вміння прислухатися до внутрішнього голосу, голосу „ самотності”; 3) щомиттєвіпрогресивні вибори, які сприяють особистісному зростанню; 4) чесність, взяття відповідальності на себе; 5) готовність не подобатись іншим; 6) прагнення робити свою справу настільки добре, настільки це можливо; 7) граничні, вищі переживання, моменти екстазу; 8) виявлення індивідом того, що йому подобається, а що ні, що для нього добре, а що погано, куди він рухається й у чому полягає його місія. Самоактуалізаціявимагає відмови від захисного механізму десакралізації (зневіри в існування справжніх цінностей та чеснот ) та навчання ресакралізації як бачення кожної людини, за висловом Б. Спінози, „ в аспекті вічності „ , тобто бачення святого, вічного. Вона досягається шляхом маленьких, послідовно накопичуваних досягнень. А. Маслоу певною мірою ідентифікує поняття самоактуалізації з поняттям креативності ( творчих здібностей ). Л І Т Е Р А Т У Р А 1)Ю.Л. Трофімов, П.А. Гончарук „Психологі” 2) О.В. Скрипченко, Л.В.Долинська „ Загальна психологія”

1 2 3 4 5 Категория: Психологія | Добавил: DoceNt (15.11.2014)

Просмотров: 397 | Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0