РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: Алкоголізм і наслідки - Психологія - Реферати - Каталог статей

ПЛАН Формування шкідливих звичок. Алкогольні напої та їх вплив на організм людини. а) вплив алкоголю на систему травлення; б) вплив алкоголю на органи кровообігу; в) вплив алкоголю на нервову систему; Пониження працездатності, внаслідок алкоголізму. Шкідливий вплив алкоголю на потомство. Під ростковий алкоголізм. Антиалкогольне виховання. Наркоманія 1.В умовах сучасного науково-технічного пронесу людина керую складними машинами і автоматами, користується мобільним зв’язком, володіє комп’ютером, приймає важливі рішення в складних економічних та політичних ситуаціях. Саме тому людина мусить володіти комплексом медично-біологічних і соціальних якостей, які визначають її надійність у професійній діяльності, в розумовому та фізичному розвитку. Шкідливі звички негативно впливають на здоров’я, активність, розумову та фізичну працездатність, на оперативне мислення, увагу, пам’ять. 2.Вживання алкогольних напоїв викликає у людини стан ейфорії, душевного задоволення, зняття стресу. Це пояснюється дією алкоголю на мозок – гальмуються його центри, пов’язані з формуванням емоцій. Оп’яніння організму викликає етиловий спирт С2Н2ОН (етанол). Частина випитого алкоголю виводиться із організму через шкіру, а частина надовго залишається в організмі. В мозковій тканині алкоголь затримується 15 днів. Він негативно впливає на функції і структуру всіх органів і систем. Особливо небезпечне отруєння організму викликають спиртні напої домашнього чи кустарного приготування. Наприклад в самогоні є такі отрути, як метиловий спирт, ефіри, фурфурол, сивушні масла. Метиловий спирт дуже токсичний. В домашніх умовах він не відділяється від винного, має такий самий запах і смак, розчиняється у воді горить синім полум’ям. Метил викликає оп’яніння з головокружінням, втратою свідомості, може викликати втрату зору. Ефіри – це наркотичні речовини з гірким неприємним запахом. Фурфурол паралізує дихальні шляхи людини, а сивушні масла викликають отруєння з головними болями і станом пригніченості. Алкогольним оп’янінням називають грубе порушення нормальної функції головного мозку. Спочатку оп’яніння порушує діяльність кори великих півкуль головного мозку, яка забезпечує всіх психічні функції, а потім і інші відділи центральної нервової системи. Вживання навіть невеликих доз спиртного, затруднює передачу нервових імпульсів, призводить до розладу активного мислення. Розрізняють три ступені гострого алкогольного оп’яніння: початкову, середню і важку. Початкова ступінь оп’яніння виявляється у відчутті тепла, легкого головокружіння. Поведінка людини майже не змінюється, але з’являється самовпевненість. Посилюється серцебиття, розширюються зіниці, судини лиця. Зовнішні рухові розлади не помітні, але координація рухів дещо порушується, уповільнюється реакція на зовнішні подразники. При вживанні великої кількості алкоголю наступає середня ступінь оп’яніння, П’яний нервується, йому властиві спалахи гніву, озлобленості, буяння, він тратить почуття відповідальності за свої вчинки, прихильний до вихваляння і агресії. Часто в такому стані людина порушує громадський порядок, здійснює хуліганські вчинки і навіть злочини. Порушується координація рухів, тому, з такими людьми часто трапляються нещасні випадки на виробництві, на вулиці і в побуті. Після отверезіння, проявляється в’ялість, сонливість, головна біль. Важка ступінь оп’яніння наступає при вживанні великої дози алкоголю. Для цього стану характерні дві фази: збудження і гальмування. В першій фазі мова стає невиразна, рухи некоординовані, вчинки беззмістовні, не рідко агресивні. Фази гальмування проявляється у в’ялості, сонливості і закінчується глибоким наркотичним сном. В такому стані людина не реагує навіть на сильні больові подразники, вона може заснути на вулиці, а в холодну пору року замерзнути. Після пробудження людина майже не пам’ятає, що з ним було, появляється сильне бажання випити ще. У людини можлива нудота, блювота і інші признаки отруєння. Внаслідок неодноразового прийняття алкогольних напилків у людини закріплюється умовний рефлекс. Після забуття і пробудження у п’яниць наступає важкий стан похмілля, симптоми якого знімаються при повторному вживанні спритних напилків. Це головна ознака хронічного алкоголізму. Вона супроводжується синдромом астенії – втомою, непрацездатністю. Організм хворий, але алкоголі не усвідомлює своєї хвороби і її причини. Хронічний алкоголізм, або алкогольна наркоманія, - хвороба, при які у людини появляється неймовірний потяг до спиртних напоїв, спостерігається симптоми астенії і абстиненції та інші алкогольні розлади. Самопочуття алкоголіка дуже пригнічене, він невпевнений в собі, часом кається, лякається. Характер різко погіршується, сон короткочасний і поверхневий, він бачить жахливі сни. Водночас підвищується опірність організму до алкогольного отруєння. В стадії побутового п’янства звичайні дози алкоголізму вже недостатні. Ще одна ознака алкоголізму – ослаблення захисних рефлексів – блювоти, нудоти, слиновиділення. При вживанні великих доз алкоголю спостерігається галюцинації, гострі психози, втрата пам’яті. З’являється нестійкий мотив поведінки, хворий здійснює вчинки, не властиві йому раніше. В минулому щирий, милосердний, добрий чоловік стає рівно душним, аморальним, озлобленим. У алкоголіка відсутня ціле направленість. Він ніколи не доводить розпочату справу до кінця. В останній стадії алкоголізму різко знижується опірність до великих доз алкоголю. Хворі почувають себе погань, у них порушується кровообіг, з’являються гострі розлади серцево-судинної системи, печінкова недостатність. По зовнішньому вигляді вони нагадують хворих, яким властива психічна і соціальна деградація. а) Спиртні напої подразнюють слизову оболонку шлунку. Шлунковий сін виділяється з невеликою кількістю ферментів і високою місткістю соляної кислоти. Подразнюючи слизову оболонку шлунку, він разом зі спиртом стимулює відчуття апетиту. Спирт обезводнює клітини, викликає запалення і ущільнення тканин, при цьому засвоєння вітамінів затрудняється. І п’яниць порушується вуглеводний обмін. Білки, вітаміни і мікроелементи поступають в організм з недостатній кількості. Порушуються функції травлення. Алкоголь негативно діє на ферменти травлення, засвоєння їжі різко погіршується. Запалюється слизова оболонка шлунку, що призводить до гастриту, запалення підшлункової залози – панкреатиту. Постійне вживання алкоголю призводить до гострого або хронічного гастриту, що супроводжується різким болями, почуттям печії, неприємним запахом з рота, головними болями. У алкоголіків пропадає апетит, вони п’ють, не закусуючи, а це дуже виснажує організм. Алкоголь всмоктується в кров. Кров із ємністю алкоголю поступає до печінки. Порушується вуглеводний обмін. Це спричинює запалення печінки – гепатит і загальне отруєння організму. Застій жовчі понижує робото-здатність організму. Заключним етапом хронічного алкогольного отруєння печінки являється цироз – важка невиліковна хвороба. Алкоголь поступово руйнує секреторні і рухові функції травлення в результаті чого виникає вітамінно білкова недостатність. Б) Після всмоктування в кров і проходження через печінку, алкоголь попадає в загальний кровообіг, шкідливо діє на судини і серце. Наукові дослідження доказують, що у алкоголіків дуже швидко і тяжко пошкоджується сердечно-судинна система. Захворювання органів кровообігу зустрічаються у них у 20 разів частіше, ніж у непитущих. Часте вживання алкоголю призводить до переродження серцевого м’язу. Алкоголь підвищує звертання крові, що спричинює утворенню тромбу, внаслідок чого відбувається омертвіння тканини (некроз). Алкоголь викликає паталогічні процеси не тільки в серці, але і в артеріях та судинах. Вживання спиртного спричинює розширення судин, запалення суди – тромбофлебіт. Кожний випитий келих підвищує артеріальний тиск, що є причиною багатьох серцево-судинних захворювань. В) Алкоголь впливає на нервову системі людини, а через неї на загальний стан організму. Найбільше від алкогольної інтоксикації терпить мозок (кора великих півкуль). У алкоголіків мозок зменшується в об’ємі. Токсичне враження головного мозку проявляється не тільки в гострих і хронічних деградації особистості. Особистість стає примітивною, понижується її ініціативність, погіршується пам’ять: все гірше запам’ятовується нове, пригадується старе. Розлади пам’яті можуть бути такі, що хворий стає повним інвалідом. Виникають різні форми алкогольних психозів, слухові і зорові галюцинації, розлади свідомості, небезпечні вчинки. Хворий в стані алкогольного психозу небезпечний для оточуючих, часто себе пошкоджує, схильний до самогубства. Алкоголікам властивий поліневрит. Поліневритом називається запалення периферичних нервів. Найчастіше пошкоджуються ноги. Спочатку з’являються неприємні поколювання, потім свербіж, чубиться чутливість. М’язи стають в’ялими, стопи звисають і хворий не може ходити. Алкогольний поліневрит супроводжується психічними розладами. Алкоголіки середнього віку часто хворіють поліенцефалітом. Це важке захворювання характеризується порушенням мови, ходу підвищенням температури, провалами пам’яті, галюцинаціями, втратою свідомості. Алкоголіки переважно погано сплять, якщо не вип’ють відповідної дози спиртного. Їм сняться жахи, погрози, замахи, переслідування. У останній стадії алкоголізму спостерігаються де мерій або біла гарячка. Хворий є небезпечним як для себе, так і для оточуючих. За декілька днів до розвитку білої гарячки у нього появляється стан тривоги. Безсонниця. Потім його переслідують слухові і зорові галюцинації. Поруч із цими хворобами, у алкоголіків може бути ще й патологія головного і спинного мозку. Це супроводжується головними болями, головокружінням, пониженням розумової і фізичної активності, розладами пам’яті, сну. При систематичному вживанні спиртного відбуваються зміни в дихальній і інших системах організму. Розлади статевої системи у жінок і чоловіків під дією алкоголю обумовлені негативним впливом на нервову систему людини. 3.Алкоголізм впливає на м’язеву і розумову діяльність людини. Нервова система виконує в організмі роль керівника, “віддає накази” до роботи, задає її режим і темп, забезпечує виконання рухів, керує діяльністю м’язів, Всі ці функції під дією алкоголю порушуються. Дослідження показали, що алкоголь понижує працездатність на 16-17%, при чому втома наступає значно швидше. Особливо різко понижується працездатність у осіб, професійна діяльність яких вимагає особливої уваги, мислення. Хоча в результаті збудження. Притуплення почуття втоми, зниження самоконтролю у п’яної людини створюється відчуття повноти сил. Зниження працездатності під впливом алкоголю пов’язане з порушенням основних процесів центральної нервової системи. Працездатність понижується навіть після одноразового вживання 100г спиртного. Чим складніша праця, тим менша доза алкоголю порушує і гальмує її і часто є причиною виробничих травм. Винуватці нещасних випадків на виробництві часто знаходилися в стані легкого сп’яніння, незамінного для оточуючих. Проте, координація рухів та реакція організму у них порушена. Навіть невеликі дози спиртного призводять до порушення орієнтації, сповільненої реакції і пониженню уваги водія. Багато численні досліди вчених доказують, що спиртні напої негативно відбиваються на силі, точності, швидкості виконання тих чи інших рухів. Якщо порівняли результати стрільби із гвинтівки до і після вживання алкоголю, то до вживання алкоголю в фігури в цілило 86% куль, а після вживання стрільцями алкоголю, в фігури вціліло 20% куль. П’янство руйнує виробничий процес. Алкоголіки халатно відносять до роботи, часто прогулюють, псують обладнання і сировину, вони часто міняють місце роботи, а більшість взагалі не працюють, а живуть за рахунок близьких людей і повністю деградують в соціальному відношенні. Серед п’яниць немає таких, щоби прагнули до самоосвіти, а навпаки залишають навчання. Негативно відбивається алкоголь на працездатності людей розумової праці. Руйнується інтелект, втрачається активність, ініціатива, праця не приносить задоволення, наступає постійна втома. Таким чином алкоголізм спричинює фізичну і психічну деградацію особи. 4.Алкголь – це зло, що негативно діє як на суспільство в цілому, на розвиток економіки, культури, так і на кожну людину зокрема. Вживання алкоголю ще нікого не зробило здоровим. В організмі немає ні одного органу, на який би алкоголь діяв позитивно. В древній Спарті, щоби створити відразу до вживання алкоголю, молодим патриціям показували спеціально споєного раба. Огидний стан цього п’яного діяв як профілактичний засіб. Ще в древні часи люди спостерігали, що у п’яниць діти народжуються із психічними та фізичними дефектами. Древньогрецький лікар Гіппократ вважав, що причиною таких захворювань, як ідіотизм і епілепсія, є вживання вина в день зачаття. В багатьох країнах в давнину забороняли під страхом важкої кари вживати міцні напої молодятам в день весілля. Римляни писали на стінах алкоголіків слова Плутарха: “П’яниці породжують п’яниць”. Серед населення побутує думка, що діти не хворіють алкоголізмом. Цією хворобою можуть хворіти діти грудного віку, якщо їх виносила і годує мати – алкоголічка. За статистичними даними ускладнена вагітність протікає у 28% жінок, що вживають алкоголь, недоношені діти народжуються у 34% жінок, а мертві плоди. У 25%жінок. Древньогрецький філософ і вчений Аристотель підкреслював, що жінки п’яниці породжують п’яниць. Сучасна наука розрізняє такі основні шляхи впливу алкоголізму чоловіків і жінок на їх нащадків. А) Тератогеенний. Народження неповноцінної дитини, завдяки вживання жінкою в день зачаття або в перші тижні вагітності спиртних напоїв. Алкоголь, проникаючи через плаценту, може появити пряму токсичну дію на клітини ембріону і плоду, викликаючи різні аномалії, що оре жали назву алкогольний синдром або алкогольна ембріонатія. Б) Мутагенний. Різні пошкодження хромосом, розтяжки і розриви, утворення кільцевих хромосом статевих клітин в результаті хронічного зловживання алкоголю батьками. У плоду замість двох статевих хромосом утворюється три, що призводить до народження розумово відсталої дитини. В) Соматогенний. Пов’язаний з травмами і хронічними захворюваннями батьків-алкоголіків, що негативно відбувається на розвиток плоду. Г) Грудні діти хворіють алкоголізмом через кров і молоко матері. Якщо вплив батька на плід визначається тільки в момент зачаття, то на розвиток зародку більше впливає організм матері. Пере дозована алкоголем і його токсичними продуктами кров матері легко проникає через плаценту в кров плоду, порушує обмін речовин. Що призводить до викиднів, передчасних родів, народженню розумово відсталих дітей. Вплив алкоголю на дитину не обмежується внутріутробним періодом. Спиртне, випите матір’ю, що годує дитину, переходить в молоко, в організм малюка, приносить йому непоправне лихо. Діти, що народилися від п’яниць, навіть не страдаючи психічною патологією, ростуть ослаблені, нервозні, замкнуті, злобні, жорстокі. У них зачикування. Розлади сну, почуття страху. Таким чином, факторами, що впливають на дітей, є токсичне враження статевих залоз родичів-алкоголіків при хронічній інтоксикації алкоголем; гостре отруєння статевих клітин при зачатті, внутршіутробне отруєння площу у матері, що зловживає алкоголем, алкогольне отруєння малюка через грудне молоко матері-алкоголічки. 5.На дитячий організм Алголь діє сильніше і небезпечніше, ніж на дорослий. Адже в цьому віці утверджуються і посилено розвиваються всі життєво важливі системи. Так в молодшому шкільному віці завершується формування системи травлення, печінкуи. При вживанні алкоголю поражається слизова оболонка шлунково-кишкового тракту, затримується травлення. Алкоголь поступає в кров, потім у печінку, паралізуючи всі життєво важливі функції. Дитина стає схильна до захворювання хвороби Боткіна. Трохи пізніше завершується формування серцево-судинної системи, серця, капілярного кровообігу, координації серцевої і судинної діяльності. Алкоголь поражає серцево-судинну систему, це призводить до дистрофії міокарду, збільшення тиску. У середньому шкільному віці збільшуються розміри і форми грудної клітки, легень м’язів. Вживання алкоголю спричинює запальні процеси в трахеї, бронхах. В період формування статевої системи вживання алкоголю затримує розвиток. Хронічне вживання алкоголю підлітками призводить до ранньої імпотенції. 6.Виходячи із соціологічних досліджень, вивчаючи спеціальну літературу, визначають основні завдання антиалкогольної пропаганди серед молоді: І. Поширювати серед молоді знання про негативну дію алкогольних напоїв на організм людини з точки зору: А) загально біологічної – дія алкоголю на організм людини, її органи і системи. Б) генетичної - дія алкоголю на спадковість організму, потомство. В) медичної дії алкоголю на здоров’я людини і тривалість її життя. Г) соціологічної – дія алкоголю на діяльність, робото здатність людини, сімейні стосунки, виховання дітей. Людина мусить усвідомити, несумісність алкоголю із здоровим способом життя. ІІ. Формувати у молодих людей психологічні гальма, наслідування дурним прикладом однолітків, батьків, знайомих. ІІІ. Ознайомити молодь із правовими нормами боротьби з п’янством. Виконання негативного ставлення до алкоголю повинно починатися ще в шкільному віці. За статистикою більше 80% людей почали вживати алкоголь в шкільному віці. Необхідно формувати у дітей психологічну нетерпимість до алкоголю і інших шкідливих звичок. Кожна людина повинна дотримуватися норм моралі, виконувати конституційні обов’язки, поважати права інших осіб, але критично віднотись до поступків, здійсненних людьми в нетверезому стані. Робота антиалкогольної пропаганди належить не тільки навчальним закладам, але й сім’ї. Ця робота направлена на озброєння людини знаннями, які ви дозволили сформувати уяву про шкідливість. Сьогодні українська молодь проходить тяжке випробування: пити чи не пити, палити чи не палити, починати сексуальне життя чи утримуватися. Цей вибір існував завжди, але за поширенням ВІЛ ЗПСШ, вільної програми алкоголю, тютюну, сексу – стає вибором життя. Тому необхідно мобілізувати всі можливості для допомоги молодій людині у свідомому самовизначенні. Одним із найефективніших шляхів цього є ініціювання діалогу між ровесниками, діалогу свідомого та інформованого. Це є частиною цілеспрямованої сучасної системи профілактичних дій в усьому світі. Тому з серпня 2000 року. Уряд України з підтримки Програми Розвитку ООН та ЮНЕЙДС в Україні впроваджує Програму “Сприяння просвітницькій роботі “рівний-рівному” серед молоді щодо здорового способу життя. Здоровий спосіб життя включає в себе не тільки корисні звички, а й певні норми поведінки, цінні орієнтири. В цьому напрямку використовуються новітні освітні технології, до роботи з молоддю залучаються педагоги, психологи, медики, соціаль6ні працівники та юристи. Успіхи в боротьбі з нарко-манією багато в чому залежать від науково обґрунтованих відповідей на запитання, які причини спонукають до прийому наркотичних речо-вин, що цьому сприяє, у кого з'являється прагнення до вживання наркотиків? Щоб перемогти наркома-нію, треба добре вивчити при-чини і умови, які породжують це зло. Знаючи їх, можна ви-робити ефективні заходи бо-ротьби, поставити профілак-тичні заслони на шляху цієї страшної біди. Поки чітко не з'ясовано причину розвитку наркоманії, ми будемо бороти-ся з цим страшним явищем на-шого життя тільки медичними і юридичними заходами. Лю-дина не народжується нарко-маном. Що ж штовхає його на перший крок зближення з нар-котиками? Як надалі він по-трапляє до тенет цієї вади? Звідки беруться в суспільстві наркомани і токсикомани? Ба-гато соціологів, психологів, лікарів намагаються дати відповіді на ці запитання. Од-нак однозначної відповіді немає. Причини наркоманій, шляхи і механізми їх поширен-ня складні і різноманітні. Кількість чинників, що впливають на розвиток наркоманій, постійно збільшується, змінюються їх якісні характе-ристики. Тому причини наркомати не можна звести до яко-гось єдиного чинника. Іноді одна причина призводить до нар-команії, а іноді низка причин, що діють на особистість в од-ному напрямі, ведуть до її розвитку. Може бути комплекс причин, несприятливих умов і сприятливих чинників, кож-ний з яких різною мірою зумовлює розвиток різних видів нар-команій і токсикоманій. Постараємося виявити типовіші при-чини (ситуації), що приводять людей на небезпечний шлях, здатний спричинити моральну і фізичну деградацію, а часто — і загибель. Причини наркоманія умовно можна поділити на соціальні, соціально-психологічні та психологічні. Американські лікарі Ясковіц і Осносс із Нью-Йоркського центру дезінтоксикації вважають, що формуванню наркомана сприяють такі причи-ни: 1) ринок, що вільно постачає наркотики; 2) середовище, що сприяє або допускає застосування наркотиків; 3) певний індивідуальний нахил до вади. Ми часто чуємо, що наркома-нія — соціальна хвороба. Що це означає? Насамперед те, що визначальними чинниками в розвитку і поширенні наркоманій є соціальні. Можна простежити чітку прямо пропорційну за-лежність збільшення загального поширення наркоманій у важкі періоди історії розвитку суспільства, наприклад під час війни, коли військовослужбовці в екстремальних умовах ба-чили в наркотиках стимулюючий засіб, в них вони шукали полегшення труднощів похідної і бойової обстановки, ними намагалися зняти тугу за домом і близькими. Прискорений випуск середніх медичних працівників за часів війни давав молодим особам з психікою, що ще не сформувалася, мож-ливість не зовсім розумно і обґрунтовано розпоряджатися наркотичними препаратами. Голод, різні національні біди і соціальні потрясіння також сприяють поширенню наркоманії. Що гірше у країні люди забезпечені матеріально, житлом, харчуванням, роботою, ме-дичним обслуговуванням, то гірше вирішуються соціальні питання тощо, то гірше загальне психологічне тло, то виразні-ше незадоволення, нервозність, напруженість, депресивність, невпевненість у завтрашньому дні, перевтома, заклопотаність. У реальних фактах кризового стану суспільства знаходить собі ґрунт антисоціальне індивідуалістичне філософствуван-ня. Центральним пунктом цього філософствування є людина з роздвоєною свідомістю або, за філософською терміноло-гією, з роздвоєним «існуванням»: справжнім і несправжнім. Основою для такого роздвоєння служить дійсна супе-речність між реальним становищем людини у кризовому суспільстві, де особистість пригнічується і відчуває себе не вільною, та її суб'єктивним світом самосвідомості (ілюзії на власний рахунок), в якому вона відчуває себе нібито вільного. Звідси — роздвоєння самосвідомості й пристрасне бажання вважати внутрішній світ єдино пов'язаним сутністю індиві-да. Слабовольні, нестійкі особи що не вміють переносити життєві труднощі, шукають можливість штучно спричинити заспокоєння або збудження і вдаються до вживання наркотиків. У прагненні втекти від навколишньої несправедливості, від проблем сьогодення криються причини, що штовхають людину у світ ілюзій і фантазій. Унаслідок ми знаходимо об-межену особистість, що копається в собі, нещасну, жалюгід-ну, і яка відрізняє себе від свого реального положення лише у свідомості, насолоджується думкою про свою внутрішню свободу, «незалежну» від зовнішніх, чужих їй сил. Такі, можна сказати, слабкі люди є в будь-якому суспільстві, й багато хто з них намагається забутися, вря-туватися від реального життя. Особливо це стосується молоді — часта невлаштованість життя, відсутність чіткої перспективи, неясність політичної платформи, безідейність, відсутність цілеспрямованості ведуть до розгубленості пе-ред лицем суперечливої дійсності та можуть сприяти залу-ченню до наркотиків. Не тільки ця розгубленість, а й без-плідний порив до реальності, невдала спроба осмислити справжні суперечності як свого життя, так і життя суспіль-ства можуть бути благодатним ґрунтом, на якому проростає сім'я наркоманії. Постійна гонитва за наживою, політичний обман, лицемір-ство, егоїзм правлячої верхівки породжують, особливо серед молоді, розгубленість перед життям, спроби відсторонитися від нього, вивернутися, сховатися. Цей неповний набір живих і тривожних прикмет сучасного суспільства спричинює стан глибокого відчуження, духовну пустоту, яку часто заповню-ють наркотичним дурманом. Як стверджує американський пси-хіатр Денсен Гербер: «Кожне суспільство заслуговує свої власні виразки. У Сполучених Штатах у всій глибині виявляється криза цінностей, що характеризує сучасне суспільство». Хоч у більшості країн ухвалені досить суворі закони щодо контролю над виробництвом і споживанням наркотичних засобів, однак в обхід цих законів виробництво і торгівля ними ведуться в широких масштабах. Торгівці наркотиками заради власного збагачення прагнуть до постійного збільшення своєї клієнтури, залучають до наркотичної трясовини дедалі нові й нові жертви, котрі рекрутуються в основному з молоді. Це при-зводить до постійного зростання наркоманії. Наприклад, у ве-ликих містах Німеччини вживання наркотичних засобів що-року збільшується приблизно на 20%. А згідно з даними, опублікованими Міністерством внутрішніх справ землі Північна Рейн-Вестфалія, середній споживач наркотиків ви-мушений витрачати на придбання наркотичних засобів щодня від 300 до 500 марок, які надходять у кишеню торговців «білою смертю». Тому торгівля наркотиками перетворилася у найвигідніший і процвітаючий бізнес. Нечувані бариші торговців від реалізації наркотиків є однією з головних причин їх поширен-ня, бо якщо є товар, знайдеться і покупець. Так, наприклад, за найскромнішими підрахунками, кількість морфію, виробництво якого обходиться в 100 швей-царських франків, у підпільній торгівлі коштує понад 50 000 франків. У сучасному світі існує організована система міжнарод-ної контрабандної торгівлі різними наркотиками — гігантсь-ка імперія наркомафії. Опій, вирощений у країнах Ближньо-го і Середнього Сходу, нелегальними шляхами переправля-ють до Західної Європи і Північної Америки, де його перероблюють в нелегальних лабораторіях Франції, Італії, Швейцарії. Інший шлях поширення наркотиків пролягає через Південно-Східну Азію. Всім відомий горезвісний «золотий трикут-ник» — місце на стику кордонів М'янми, Таїланду і Лаосу. Вживання наркотиків може бути також способом протес-ту проти сімейного середовища, суспільства, загальноприй-нятих норм поведінки, політичного режиму. Хоча можна за-значити, що одиниці наркоманів вступають у дійсну політич-ну боротьбу і майже немає серед них активних членів серйозних опозиційних партій. Додатковою причиною наркоманії є відсутність розумних розваг, які іноді замінюються «нездоровою» літературою, те-лепередачами, специфічними кінофільмами, в яких смакують-ся переживання наркоманів, їх життя і пригоди. Тут доречно ще раз пригадати англійського письменника Томаса Де Квінсі, який своєю книгою «Сповідь англійського опіофага» дав по-штовх розвиткові опіумної наркоманії в Західній Європі, став-ши, можна сказати, «батьком» європейських наркоманів. Сучасні американські письменники і поети, такі як Роберт Крілл, Аллен Гінзберг, Уїльям Берроуз та інші, у своїх тво-рах описують героїв-наркоманів, інтригуючі подробиці їх життя і відчуттів. Часто ні твори літератори створювали у проміжках між наркотичним одурманенням. Навіть деякі вчені, наприклад професор престижного Гарвардського уні-верситету Т. Лірі своїми двома публікаціями про наркотики, фактично сприяли їх поширенню. Англійський письменник О. Хакслі книгою «Брама сприйняття» лише підштовхнув розвиток наркоманії в Європі. На численних виставках Заходу демонструють картини новомодних художників-адептів психодейлічного мистецтва — мистецтва зміненої свідомості, що деформує реальний світ. Автори творять ці «шедеври» у стані наркотичного сп'янін-ня, твердячи, що лише за допомогою наркотичних засобів можна «доторкнутися до космічної благодаті, відмовитися від повсякденної банальної суєти, життєвих проблем». Деякі фільми підігрівають інтерес до наркотичних засобів. Прикла-дом специфічної кінопродукції є відомий французький фільм «Дорога в Катманду». Нарешті, треба врахувати ту обстановку, в якій проживає молодь, ту досить велику групу юнаків і дівчат, для яких спо-живання наркотиків є новим віянням сучасної, цивілізації. Однією з соціальних причин стало також потурання уряду деяких країн, зокрема відсутність належного контролю за поширенням наркотичних засобів, легка їх доступність. Як відзначають деякі журналісти, досить прогулятися протягом півгодини, наприклад Амстердамом, щоб придбати наркотик. І це не єдине місто, де це можливо. Наркотичні засоби за ба-жанням можна придбати навіть у школах, ліцеях, вузах. Тому не дивно, що, згідно з даними деяких американських дослід-ників, тільки марихуану курять близько 50% школярів 8-10-х класів. Діти приносять сигарети з наркотиком до школи, на вечірки і пригощають ними один одного. На рівень наркоманії суттєво впливають механізми соціаль-ного контролю, до яких належать суспільство, мікросошальне середовище (професійне оточення, коло знайомих і друзів, сім'я). Ослаблення цього контролю веде до поширення нарко-манії. Тому і кажуть про необхідність соціального стабілізато-ра. Прикладом причини розвитку наркоманії за відсутності належного соціального контролю може служити поширення наркоманії в армії США. Ще в 1980 р. на вживання наркотиків в армії командири дивилися крізь пальці. Старослужбові нар-комани втягували молодих солдат у цю ваду для того, щоб пе-ретворити їх у «своїх» і убезпечити себе від доносу команди-рам. Недостатній контроль за цими випадками призводив до розвитку наркоманії в армії, а після повернення військово-службовців додому — і в їх новому мікросоціальному оточенні. Тільки після вживання відповідних заходів наркоманія в армії значно знизилася. Заданими 1988 p., кількість американських військовослужбовців, які вживають наркотики, порівняно з 1980 р. зменшилася у 9 раз і становило вже 3%. Аналіз перелічених причин свідчить, що вони перебувають в площині соціальних проблем. Однак соціальні причини у виникненні наркоманії не єдині. Раніше чинники розвинення наркоманії пов'язували в ос-новному з буржуазною ідеологією. Однак це односторонній і примітивний погляд на проблему. Останнім часом в американській пресі часто вживано на-зву «чорна смола» — це також наркотик, виготовлений на ос-нові конопель. В європейській літературі частіше вживано термін арабського походження «гашиш», що у перекладі озна-чає «трава». На американському континенті частіше викорис-товується термін «марихуана» і канабіс. Усі препарати з коно-пель мають досить різкий специфічний запах і гіркий смак. Однак відмінності серед цієї безлічі назв можна порівня-ти з відмінністю різних сортів віскі. Незначні особливості, що існують, можна пояснити наявністю кількох видів коно-пель, їх властивостями, що швидко зміняються під впливом умов зростання, клімату, температури, особливостей навко-лишнього середовища, висоти над рівнем моря, географічної широти, агротехнічного складу ґрунту, кількості вологи, а та-кож часу збору І умов зберігання. Тому вміст психотоксичних речовин у кожному препараті з конопель неоднаковий. Має також значення, які частини рослини використову-ють, чоловічі або жіночі особини і спосіб отримання нарко-тику. Наркотик вилучають з маленького листя, висушених квіток, пилку, плодів, що зав'язалися, зеленуватої смоли, що виділяється на верхівці стебел, гілок і жіночих квіток, соку квітучих верхівок. Прикладом цього може служити отримання різних видів наркотику в Індії з індійських конопель. За індійською термінологією, там розділяють три основ-них види, схожих один на одного, але все ж різної сили дії. Найдешевший і менш цінний бханг, який отримують з дрібно-го листя. Дехто вважає, що популярна в Америці марихуана належить до цього різновиду наркотику. Форма постачання її — у вигляді зелених кульок. Наркотик середньої сили дії, що отримують з листя і го-ловним чином з колосся жіночих особин, називають ганья. І найдорожчий, найбільш сильнодіючий наркотик харас отри-мують із смоли жіночих рослин, що оберігаються від заплід-нення, і які розцінюються на Заході як типовий представник гашишу. Гашиш надходить на чорний ринок здебільшого у вигляді порошку, пластин або спресованих стержнів, їх колір може бути зеленим, червоним, чорним і коричневим. Звідси пішли назви «червоний ліванець», «зелений турок», «чорний афга-нець» і т.п. Іноді гашиш буває у вигляді рідкого концентрату темного забарвлення. До однієї з них можна віднести одержання такої форми марихуани, як АМФ, або «хімка». Це розмочена у формаль-дегіді марихуана, яку висушують перед палінням. Уперше таку методику описав американський дослідник Іван Спектор у 1985 р. Особливо багато технологій виготовлення пре-паратів з конопель існує у країнах Сходу. Препарати з коно-пель, змішані з різними ароматичними оліями і зіллям, утво-рюють так званий давамеск — рід варення, який їдять на Сході перед прийняттям їжі. Існує ще водний екстракт «графіум», який набагато силь-ніший за інші екстракти,— одна його частина прирівнюєть-ся до чотирьох частин давамеску. Екстракти і витяжки з ко-нопель часто додають в їжу, каву, змішують з прянощами, медом, рідше — з блекотою або дурманом. Іноді препарати з конопель жують окремо або змішують з листям напівкуща бетеля. Але всі ці способи застосування регіональні. Найчастіше препарати з конопель використовують під час паління, вживаючи їх як у чистому вигляді у водних трубках — кальянах, килимах, наргіле, джоза, рідше — змішуючи з опієм, так і в суміші з тютюном у трубках, сигаретах. Лише в 1964 p. американські дослідники отримали і описа-ли діючий початок препаратів з конопель, що викликає нарко-тичний ефект. Він отримав хімічну назву трапс-тетра-гідрока-набіоїд, скорочено 9-ТТГК. Ароматичний альдегід канабіол — основний діючий початок усіх препаратів з конопель, що справляє психоактивний вплив. Це безазотний токсин, являє собою жовтувату смолисту речовину, входить до складу так званої «червоної олії». Олія гашишу — сильнодіюча витяжка з марихуани і га-шишу. Це концентрований рідкий екстракт, одержуваний за допомогою розчинників. Сила дії його набагато вища, ніж у листя конопель або гашишу. Олія містить до 60% 9-ТТГК. Препарати з конопель певного дозування не мають, бо їхня наркотична властивість залежить від кількості канабіолу, який міститься у всіх частинах рослини, хоч і в різній кількості. У жіночих особинах його трохи більше. Кількість його також залежить від сорту (в американських коноплях менше, ніж в індійських) і від місця зростання одного і того самого сорту. У разі вживання препаратів з конопель має також значення установка на очікуваний ефект, бо якщо людина, викуривши сигарету з наркотиком, не знає, що він в ній міститься, може не отримати тих відчуттів, до яких прагнуть наркомани. Фармакологічна дія препаратів конопель нагадує дію опію, тому раніше індійські коноплі зараховували до рослин, які мають болезаспокійливу властивість, їх препарати у формі пілюль, свічок, порошку, емульсій, крапель на початку XX ст. засто-совували в медицині як снотворні, знеболювальні, заспокій-ливі засоби під час мігрені, невралгії та інших захворювань. Нині препарати з індійських конопель у медицині заборонені. Вирощування конопель також заборонене законодавством усіх країн, якщо їх використовують для одержання наркотич-них препаратів, які є продуктами незаконного поширення. У нашій країні кримінальну відповідальність передбачено за не-законний посів або вирощування снотворного маку чи коно-пель, за скоєні повторно протягом року після накладення ад-міністративного стягнення такі самі діяння. Це карається поз-бавленням волі на строк від 5 років або штрафом від 100 до 300 мінімальних розмірів заробітної плати. Те саме порушення, але з метою збуту карається позбавленням волі на строк від 5 до 12 років з конфіскацією майна згідно зі статтею 229-3 Кримінального кодексу України. Традиційним наркотиком є рослина еритроксилон кока, що зростає в Південній Америці і культивується також в Індії та на островах Ява і Цейлон. Діючим початком коки є алка-лоїд кока (кокаїн). У молодому листі цієї рослини міститься близько 2% кокаїну, в старому — до 1%. Кокаїн є найцінні-шим місцевоанастезуючим засобом, він має здатність знижу-вати або притупляти чутливість нервових закінчень і сповіль-нювати проведення збудження нервовими волокнами. Вра-ховуючи легку всмоктуваність кокаїну, його використовують у медицині для місцевої анестезії в очній практиці, отола-рингології, а також під час так званих малих операцій. В Україні кокаїн, що імпортують з-за кордону, майже не використовують, його витісняють дикаїн, новокаїн, анесте-зин та інші анестетики. Раніше кокаїн застосовували під час невралгії, лікування алкоголізму і морфінізму, використову-вали в різних формах — мазях, свічках, розчинах для змазу-вання слизових оболонок. Але потрібно знати, що навіть не-великі дози кокаїну в разі швидкого всмоктування можуть спричинити смертельне отруєння. Тому внаслідок легкої всмоктуваності й токсичності, особливо з урахуванням нар-котичного ефекту, застосування кокаїну нині в медицині об-межене. Крім місцевоанестезуючої властивості, він значно впливає на центральну нервову систему, спричинюючи ей-форію (почуття блаженства). СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ: Безпека життєдіяльності” Є.Д.Желібо, Н.М. Заверука, В.В. Зацарний. Київ “Каравела” 2002. “Вред алкоголя и никотина” П.М. Левитський, В.С. Язловецкий Київ. “Радянська школа” 1987. “Культура розумного потребления” В.З. Роговин, Н.Ф. Наумова. Москва “Педагогіка” 1987. “Сохранить здоровье смолоду” А.В. Чаклін, И.Л. Милиевская Москва “Педагогіка” 1987.
1 2 3 4 5 Категория: Психологія \| Добавил: DoceNt (28.10.2014)
Просмотров: 251 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: