Реферат на тему: Злочини проти екологічної безпеки - Право - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему: Злочини проти екологічної безпеки. Порушення правил екологічної безпеки. (ст. 236) Об'єктивна сторона цього злочину проявляється в порушенні (дії або бездіяльності) порядку проведення екологічної експертизи, правил екологічної безпеки під час проектування, розміщення, будівництва реконструкції, введення в експлуатацію, експлуатації та ліквідації підприємств, споруд, пересувних засобів та інших об'єктів. Правила проведення такої експертизи встановлені в постанові Кабінету Мі-ністрів України від 27 липня 1995 р. Ознакою об'єктивної сторони злочину є наявність наслідків — загибелі людей, екологічного забруднення значних територій або ін-ших тяжких наслідків. Загибель людей — це смерть хоча б однієї людини. Екологічне забруднення значних територій може бути пов'язане із забрудненням землі, водних ресурсів, атмосферного повітря або продуктів харчування в цьому регіоні, радіоактивними, хімічними та іншими речовинами, що створюють реальну загрозу життю і здо-ров'ю людей.11 [13] Кримінальне право (особл. частина) За ред. Бажанова М.І. – К.Х. Юрінком Інтер-право 2001. С.215 [13] Інші тяжкі наслідки — це заподіяння шкоди здоров'ю людей або інший збиток, наприклад, зруйнування або пошкодження заповід-них територій. Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується склад-ною (подвійною) формою вини: щодо дії (бездіяльності) — умисел або необережність, щодо наслідків — тільки необережність. Суб'єкт злочину — службова особа, відповідальна за проведен-ня екологічної експертизи, а так само за порушення вказаних пра-вил проектування, будівництва, експлуатації підприємств, споруд та інших об'єктів. Невжиття заходів щодо ліквідації наслідків екологічного забруднення (ст. 237). Об'єктивна сторона цього злочину прояв-ляється в ухиленні від проведення або неналежному проведенні на території, що зазнала забруднення небезпечними речовинами або випромінюванням, дезактиваційних чи інших відновлювальних за-ходів щодо ліквідації або усунення наслідків екологічного забруд-нення. Під ухиленням тут слід розуміти бездіяльність, тобто пряме невиконання особою дій, необхідних для ліквідації або усунення екологічного забруднення. Неналежне проведення необхідних дій для ліквідації або усунення наслідків екологічного забруднення на певній території означає, що особа, хоч і діє в межах своїх службо-вих обов'язків, але виконує їх неналежним чином, тобто всупереч правилам та інтересам роботи. Об'єктивна сторона цього злочину передбачає наслідки у ви-гляді загибелі людей або інші тяжкі наслідки. Інші тяжкі наслідки — це істотне погіршення довкілля або стану рослинного і тваринного світу на визначеній забрудненій те-риторії, захворювання або масова загибель тварин, птахів, рибних запасів тощо. Суб'єктивна сторона злочину така сама, як і за ст. 236. Суб'єкт злочину — службова особа, на яку покладені обов'язки щодо ліквідації та усунення екологічного забруднення. Приховування або перекручення відомостей про еколо-гічний стан або захворюваність населення (ст. 238). Предме-том цього злочину виступають відомості про стан захворюваності населення; екологічний, в тому числі радіаційний, стан. Збирання і обробка цих відомостей покладена на екологічну ін-спекцію Міністерства екології та природних ресурсів України. 11 19 Офіційний вісник України. – 2000. - № 22. – С. 890 19 Об'єктивна сторона злочину полягає в приховуванні або умис-ному перекрученні службовою особою відомостей про екологічний, в тому числі радіаційний, стан у районах з підвищеною екологічною небезпекою, а також про стан захворюваності населення. Перекручення — це повідомлення в офіційних документах завідомо недостовірних відомостей такого характеру. Відомості ці стосуються екологічного, в тому числі радіаційного, стану, який пов'язаний із забрудненням земель, водних ресурсів, атмосферного повітря, харчових продуктів і продовольчої сировини і такий, що негативно впливає на здоров'я людей, рослинний та тваринний світ, а також стану захво-рюваності населення. Злочин вважається закінченим при вчиненні хоча б однієї з ука-заних дій. Суб'єктивна сторона злочину — прямий умисел. Суб'єкт злочину— службова особа, відповідальна за відомості про екологічний стан та захворюваність населення. Частина 2 статті 238 передбачає відповідальність за ті самі дії, вчинені повторно або в місцевості, оголошеній зоною надзвичайної екологічної ситуації, або такі, що спричинили загибель людей чи ін-ші тяжкі наслідки. Проектування чи експлуатація споруд без систем захисту довкілля (ст. 253). Об'єктивна сторона цього злочину характери-зується розробкою і здачею проектів, іншої аналогічної документації замовнику службовою чи спеціально уповноваженою особою без обов'язкових інженерних систем захисту довкілля або введення (прийом) в експлуатацію споруд без такого захисту, якщо вони створили небезпеку тяжких технологічних аварій або екологічних катастроф, загибелі або масового захворювання населення, або ін-ших тяжких наслідків (наприклад, затоплення населеного пункту, зруйнування споруд, забруднення природного об'єкту тощо). Суб'єктивна сторона злочину така сама, як і в злочині, перед-баченому ст. 236. Суб'єкт злочину — службова або спеціально уповноважена особа — розробник або здавальник проекту чи іншої аналогічної до-кументації замовнику. Частина 2 ст. 253 передбачає відповідальність за ті самі дії, як-що вони спричинили наслідки, передбачені ч. 1 цієї статті. Злочини у сфері землевикористання охорони надр, атмосферного повітря Забруднення або псування земель (ст. 239). З об'єктивної сторони цей злочин проявляється в забрудненні або псуванні земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими, для життя, здоров'я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я: людей чи довкілля. Під забрудненням розуміється внесення в грунт речовин у вигляді різних відходів (отрутохімікатів, хімічних і радіоактивних речовин) тощо. Псування землі — це незаконне зняття родючого шару грунту? і ґрунтового покриву, що призвело її до непридатного стану, або безконтрольне використання такого шару, розробка корисних копалин при геологорозвідувальних та будівельних та інших роботах, заболочування земель тощо. Злочин вимагає настання наслідків у вигляді створення небезпеки для життя, здоров'я людей чи довкілля. Між порушенням спеціальних правил і цими наслідками має бути встановлений причинний зв'язок. Суб'єктивна сторона цього злочину така сама, як і в злочині, передбаченому ст. 236. Суб'єкт злочину — будь-яка особа. Частина 2 ст. 239 передбачає відповідальність за ті самі діяння, що спричинили загибель людей, їх масове захворювання або інші, тяжкі наслідки. Порушення правил охорони надр (ст. 240). Предметом цього злочину є надра і корисні копалини, крім загальнопоширених. Надра — цеверхня частина земної кори, що розташована під поверхнею суходолу та дном водоймищ, в межах державних кордонів, і простягається до глибин, доступних для їх добування. До ко-рисних копалин відносяться горючі речовини (нафта, природний газ), метали (залізна руда, мідь, свинець) і благородні метали (золото, іридій, платина, срібло), сировина для металургії, а також вог-нетривкі, ювелірні та інші загальнодержавного значення копалини. Перелік їх затверджений постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавно-го та місцевого значення».11 35 ЗП України. – 1995. - № 2. – С. 42. 35 Об'єктивна сторона цього злочину проявляється в порушенні встановлених правил охорони надр, або в незаконному видобуванні корисних копалин. Порушення встановлених правил охорони надр може полягати в недотриманні строків видобування, місця, розміру і видів копалин та інших умов і правил, що забезпечують безпеку людей та видобу-вання. Незаконне видобування корисних копалин — це їх видобування без відповідного дозволу, крім загальнопоширених (пісок, гравій, глина, галечник та ін.). Суб'єктивна сторона злочину — умисел і необережність. Суб'єкт злочину — будь-яка особа, як приватна, так І службова. У частині 2 ст. 240 передбачене вчинення цього злочину на те-риторіях та об'єктах природно-заповідного фонду або повторно, або якщо він спричинив загибель людей, їх масове захворювання або ін-ші тяжкі наслідки. Безгосподарське використання земель (ст. 254). Об'єктив-на сторона цього злочину проявляється в безгосподарському вико-ристанні земель, якщо це спричинило тривале зниження або втрату їх родючості, виведення земель із сільськогосподарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури ґрунту. Безгосподарське використання земель може виражатися у використанні земель сільськогосподарського призначення для інших потреб, в перенасичуванні пестицидами та іншими агрохімікатами тощо. Злочин вимагає настання наслідків у вигляді тривалого зниження або втрати родючості земель, виведення земель з сільськогосподарського обороту, змиття гумусного шару, порушення структури грунту. Суб'єктивна сторона цього злочину — умисел або необережність. Суб'єкт злочину — особа, обов'язком якої є дбайливе відношення до використання земель. Забруднення атмосферного повітря (ст. 241). Предметом цього злочину є атмосферне повітря, що знаходиться у відкритому просторі над територією України. Об'єктивна сторона злочину — це дія або бездіяльність щодо забруднення атмосферного повітря або зміни його природних влас-тивостей, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи довкілля. Забруднення — це, наприклад, викиди токсичних або інших шкідливих речовин .в атмосферу .з перевищенням допустимих кон-центрацій. Інші зміни природних, властивостей атмосфери — це зміна складу повітря в певній місцевості внаслідок будь-яких дослі-дів або дій з хімічними речовинами чи іншими властивостями.11 13 Кримінальне право (особл. частина) За ред. Бажанова М.І. – К.Х. Юрінком Інтер-право 2001. С.202 13 Між порушенням спеціальних правил та наслідками у вигляді створення небезпеки для життя, здоров'я людей чи для довкілля має бути встановлений причинний зв'язок. Суб'єктивна сторона цього злочину виражена в змішаній формі вини: щодо порушення правил може бути умисел або необереж-ність, щодо наслідків — необережність. Суб'єкт злочину — будь-яка особа, в тому числі службова. У частині 2 ст. 241 передбачена відповідальність за порушення спеціальних правил, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки. Злочини у сфері водних ресурсів Порушення правил охорони вод (ст. 242). Предметом цього злочину є всі водні об'єкти на території України, що беруть участь в кругообігу вод і нерозривно пов'язані з довкіллям. Це — ріки, озе-ра, водосховища, канали, ставки, підземні води, джерела, морські затоки, протоки, лимани та інші водоймища, що знаходяться на по-верхні або під землею, включені та не включені до господарського обороту.11 27 Водний кодекс України С.5 27 Об'єктивна сторона злочину проявляється в порушенні пра-вил охорони вод (водних об'єктів), якщо це спричинило забруднен-ня поверхневих чи підземних вод і водоносних горизонтів, джерел питних, лікувальних вод або зміну їхніх природних властивостей, або виснаження водних джерел і створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи для довкілля. Між забрудненням вказаних водних джерел і наслідками, що на-стали внаслідок цього, має бути встановлений причинний зв'язок. Суб'єктивна сторона злочину — змішана форма вини, тобто умисел або необережність щодо порушення правил, та необереж-ність до наслідків. Суб'єкт злочину — будь-яка особа, в тому числі службова. У частині 2 ст. 242 передбачена відповідальність за ті самі діян-ня, якщо вони спричинили загибель або захворювання людей, масо-ву загибель об'єктів тваринного і рослинного світу або інші тяжкі наслідки. Забруднення моря (ст. 243). Об'єктивна сторона цього зло-чину визначається законом як забруднення моря і проявляється в таких двох формах: 1) в порушенні спеціальних правил з матеріала-ми чи речовинами, шкідливими для життя чи здоров'я людей або живих ресурсів моря; 2) у незаконному скиданні чи похованні вка-заних матеріалів, речовин та відходів. Важливе значення у визначенні об'єктивної сторони цього скла-ду має така ознака, як місце вчинення злочину. Забруднення моря шляхом порушення спеціальних правил, поводження з певними ре-човинами, матеріалами, відходами здійснюється в межах внутрішніх морських або територіальних вод України, або вод виняткової (мор-ської) економічної зони України, а забруднення шляхом незаконно-го скидання вказаних речовин і відходів, їх поховання — в межах внутрішніх морських територіальних вод України або у відкритому морі. Як наслідок вказаних дій необхідно встановити наявність за-бруднення моря і створення небезпеки для життя і здоров'я людей або живих ресурсів моря, чи можливість перешкодити законним ви-дам використання моря внаслідок вказаного забруднення. Суб'єктивна сторона злочину передбачає змішану форму ви-ни: щодо забруднення моря — умисел або необережність, щодо на-слідків — необережність. Суб'єкт цього злочину — будь-яка особа, частіше службова. Частина 2 ст. 243 передбачає відповідальність за ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель або захворювання-людей, масову загибель об'єктів тваринного та рослинного світу або інші тяжкі на-слідки. Частина 3 ст. 243 передбачає по суті самостійний склад злочину. Об'єктивна сторона цього складу проявляється в неповідомленні спеціально відповідальними за те особами морських та повітряних суден або інших засобів і споруд, що знаходяться в морі, ад-міністрації найближчого порту України, іншому уповноваженому ор-гану або особі, а у разі скидання з метою поховання — і організації, яка видає дозволи на скидання, інформації про підготовлюване або здійснене внаслідок крайньої потреби скидання чи невідворотні втрати ними в межах внутрішніх морських і територіальних вод Ук-раїни або у відкритому морі шкідливих речовин чи сумішей, що міс-тять такі речовини понад встановлені норми, інших відходів, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей або живих ресур-сів моря чи могло завдати шкоди зонам лікування і відпочинку або перешкодити іншим законним видам використання моря. Суб'єктивна сторона цього злочину може бути у вигляді умис-лу або необережності. Суб'єкт злочину — особа, спеціально відповідальна за своєчас-не і достовірне повідомлення адміністрації про випадки скидання або поховання в морі. Порушення законодавства про континентальний шельф України (ст. 244). Предметом цього злочину є континентальний шельф України. Континентальний шельф України — це поверхня і надра морського дна до глибини 200 м, що примикають до терито-рії України. Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 244, ха-рактеризується дією або бездіяльністю і виражається: в порушенні законодавства про континентальний шельф України, що заподіяло істотну шкоду, а також невжитті особою, що відповідає за експлу-атацію технологічних установок або інших джерел небезпеки в зоні безпеки, заходів для захисту живих організмів моря від дії шкідливих відходів або небезпечних випромінювань та енергії, якщо ці створило небезпеку їх загибелі або загрожувало життю чи здоров'ю людей. Суб'єктивна сторона злочину може бути як умисною, так і не обережною. Суб'єкт злочину за ч. 1 ст. 244 — громадяни України, а також особи без громадянства. У частині 2 ст. 244 передбачена відповідальність за дослідження розвідування, розробку природних багатств та інші роботи на континентальному шельфі України, які проводяться іноземцями, якщо це не передбачено договором між Україною і заінтересованою іноземною державою, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України або спеціальним дозволом, виданим у встановленому законом порядку. Суб'єктом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 244, можуть бути тільки іноземці. Злочини у сфері лісокористування, захисту рослинного та тваринного світу Знищення або пошкодження лісових масивів (ст. 245) Предметом цього злочину є лісові масиви, зелені насадження нав-коло населених пунктів, вздовж залізниць або інші такі насадження, Лісові масиви — це значні за площею земельні ділянки, зайняті лісом, що являють собою сукупність землі, рослинності (дерева, чагарники), тварин, мікроорганізмів та інших компонентів, які за сво-їм розвитком біологічно впливають один на одного та на довкілля. Ліси на території України а також зелені насадження навколо населених пунктів, вздовж автомобільних залізниць або інші такого типу насадження виконують різні охоронні функції: санітарно-гігієнічні, оздоровчі, водозахисні, протиерозійні тощо.11 26 Лісовий кодекс. С.3 26 ІЗ об'єктивної сторони злочин проявляється в знищенні або по-шкодженні лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць або інших таких насаджень вогнем чи ін-шим загальнонебезпечним способом. Під знищенням розуміється повна загибель лісового масиву, припинення його існування, пошкодження — це часткова його за-гибель. Суб'єктивна сторона злочину передбачає змішану форму ви-ни: щодо дії — умисел або необережність, щодо наслідків — необе-режність. Наявність умислу щодо наслідків може свідчити про здійс-нення іншого, більш небезпечного злочину. Суб'єкт злочину — будь-яка особа. У частині 2 ст. 245 передбачена відповідальність за ті самі діян-ня, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки (наприклад, велику матеріальну шкоду, в тому числі і витрати через гасіння вогню тощо). Суб'єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 2 ст. 245, про-являється в умисній вині щодо дії та умислу або необережності що-до наслідків. Якщо загибель людей при цьому охоплювалася умис-лом винного (прямим або непрямим), дії мають кваліфікуватися як за цією статтею, так і за статтею про вбивство (ст. 115). Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фонду (ст. 252). Предметом цього злочину є території, взяті під охоро-ну держави, та об'єкти природно-заповідного фонду. До них відно-сяться такі об'єкти природи, які являють собою велику наукову, іс-торичну цінність, а також цінність в лікувально-оздоровчому плані. Наприклад, Нікитський ботанічний сад у Криму, Тростянецький парк в Сумській області, Дніпровські пороги в Запорізькій області, Одеські катакомби, Володимирська гірка в Києві. До об'єктів природно-заповідного фонду належать території та об'єкти систематичного нагляду, проведення комплексних дослі-джень і вивчення природних процесів та явищ, а також розробки наукових основ охорони довкілля. Об'єктивна сторона злочину проявляється в знищенні чи пошкодженні зазначених територій. Знищення передбачає повну ліквідацію природного об'єкта, що становить комплекс природних цінностей або основної його частини, внаслідок чого природний об'єкт перестає існувати в науковому, оздоровчому або культурно-освітньому значенні. Пошкодження означає приведення, природного обєкта в часткову непридатність, якщо він значно втрачає своє вказане значення і не може бути використаний, повною мірою.11 13 Кримінальне право (особл. частина) За ред. Бажанова М.І. – К.Х. Юрінком Інтер-право 2001. С.226 13 Суб'єктивна сторона цього злочину — прямий або непрямий умисел. Суб'єкт злочину — будь-яка особа. У частині 2 ст. 252 передбачена відповідальність за ті самі д[ вчинені шляхом підпалу або іншим загальнонебезпечним способом якщо це спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки. Незаконна порубка лісу (ст. 246). Предметом цього злочину є ліс, тобто дерева і чагарники в природному стані, які невідокремлені від коріння і зростають у всіх лісах, незалежно від їх характеру а також у заповідниках, на територіях і об'єктах природно-заповідного фонду або в інших лісах, що особливо охороняються. Порубка дерев в містах, селищах, інших населених пунктах (в парках, скверах, садах, на вулицях, на територіях підприємств, організацій, в придорожніх смугах, а також на сільгоспугіддях, садибах, дачних дільницях тощо) не охоплюється ознаками цього злочину і може бути кваліфікована як викрадення чужого майна. Заготівля поваленого вітром лісу (буреломного) розглядається як самоуправство. Викрадення зрубаної деревини є злочином проти власності Об'єктивна сторона цього злочину проявляється в незаконні порубці лісу, тобто у відділенні дерев, що знаходяться в лісі, від кореня незалежно від засобів, що використовуються для цього, і способів (за допомогою сокири, пилки або механічної тяги тощо). Незаконною визнається порубка лісу без відповідного дозволу (тобто лісопорубного квитка чи ордера), виданого відповідним органом аби хоч і за лісопорубним квитком або ордером, але не на відведеній дільниці, в більшій, ніж дозволено кількості, не тих порід дерев або недозволеним способом. Закінченим злочин є з моменту, коли дерева зрубані і цим заподіяна істотна шкода. Суб'єктивна сторона злочину — прямий умисел. Суб'єкт злочину — будь-яка особа. Порушення законодавства про захист рослин (ст. 247). Об'єктивна сторона цього злочину полягає в порушенні правил, встановлених для боротьби зі шкідниками і хворобами рослин, та інших вимог законодавства про захист рослин, що спричинило тяжкі наслідки, між якими і вказаними порушеннями є причинний зв'язок. Поняттям рослин охоплюються не тільки живі виростаючі їх ви-ди, а й насіннєвий або посадочний матеріал (насіння, цибулини, бульби), а так само відповідна сільськогосподарська продукція (зер-но, плоди тощо).11 32 Закон України “Про рослинний Світ” від 14 квітня 1999р. 32 Тяжкими наслідками слід визнати заподіяння значної матеріальної шкоди, зараження хворобами або загибель значної частини площ лісу, залишення великої площі землі без по-садок тощо. Суб'єктивна сторона злочину — змішана форма вини: щодо порушення — умисел або необережність, щодо наслідків — тільки необережність. Суб'єкт злочину — будь-яка особа. Незаконне полювання (ст. 248). Полювання — це висліджу-вання з метою здобичі, переслідування і сама здобич (відлов, від-стріл диких звірів та птахів). До полювання -прирівнюється також перебування в мисливських угіддях з мисливськими об'єктами, руш-ницями чи іншими знаряддями здобичі, а також із здобутою продук-цією. Предметом незаконного полювання є дикі звірі та птахи, які перебувають у стані природної волі та відносяться до так званого мисливського фонду. Мисливський фонд це перелік видів дичини, на яку можна полювати за умови дотримання всіх правил полювання. Об'єктивна сторона цього злочину проявляється в незаконної му полюванні, тобто в порушенні правил полювання, якщо воно заподіяло істотну шкоду, а також незаконному полюванні в заповідниках або на інших територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, або полюванні на звірів, птахів чи інші види тваринного світу, що занесені до Червоної книги України. Полювання в заборонений час — це полювання в час, коли воно повністю заборонене або стосується лише тих звірів або птахів, на яких полювати заборонено саме в цей проміжок часу, а також полювання в заборонених місцях — де воно заборонено взагалі або може проводитися лише за спеціальним дозволом, наприклад, заповідники, зелені зони навколо міст та населених пунктів, в самих населених пунктах тощо. Суб'єктивна сторона цього злочину — умисел або необережність. Суб'єкт злочину — будь-яка особа. Службова особа, яка використала своє службове становище для полювання несе відповідальність за ч. 2 ст. 248. У частині 2 ст. 248 передбачена відповідальність за полювання, вчинене службовою особою з використанням службового становища, або за попередньою змовою групою осіб, або способом масового знищення звірів, птахів чи інших видів тваринного світу, або з використанням транспортних засобів, або особою, раніше судимою за цей злочин. Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом (ст. 249). Предметом цього злочину є риба різних видів, дельфіни, креветки, кальмари, восьминоги, раки, краби та інші водні тварини, які знаходяться в стані природної волі, а також морські водорості і трави, що мають промислове значення для виробництва добрива, медичних препаратів і продуктів харчування.11 16 Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів навч. посібник 16 Незаконна ловля таких водних тварин, як видри, ондатри, та інших кваліфікується як незаконне полювання. Дії осіб, винних в незаконному вилові риби, добуванні водних тварин, які вирощуються різними підприємствами та організаціями в спеціально обладнаних або пристосованих водоймах, або заволодіння рибою, водними тваринами, відловленими цими організаціями, або які знаходяться в розплідниках, у вольєрах диких тварин, птахів, підлягають кваліфікації як викрадення чужого майна. Об'єктивна сторона злочину проявляється в незаконному зайнятті рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, як-що воно заподіяло істотну шкоду. Суб'єктивна сторона злочину — умисел. Суб'єкт злочину — будь-яка особа. У частині 2 ст. 249 передбачена відповідальність за ті самі діян-ня, якщо вони вчинені способом масового знищення риби, звірів чи інших видів тваринного світу (наприклад, вибухом) або особою, ра-ніше судимою за цей злочин. Для встановлення істотної шкоди не-обхідно враховувати вартість, екологічну цінність, кількість здобуто-го, а також розмір шкоди, заподіяної довкіллю. Проведення вибухових робіт з порушенням правил охо-рони рибних запасів (ст. 250). Об'єктивна сторона цього злочи-ну проявляється в проведенні вибухових робіт з порушенням пра-вил охорони рибних запасів або диких водних тварин. Для відповідальності не потрібне настання шкідливих наслідків, досить самого факту проведення вибухових робіт з порушенням пра-вил рибоохорони. Суб'єктивна сторона цього злочину — умисел або необереж-ність. Суб'єкт злочину — будь-яка особа. Покарання за злочин: за ст. 250 — штраф до п'ятдесяти неопо-датковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк від двох до п'яти років, або позбавлення волі на строк до трьох років. Порушення ветеринарних правил (ст. 251). Об'єктивна сторона цього злочину характеризується такими ознаками: наявністю дії або бездіяльності, що полягає, наприклад, в неправильному лікуванні тварин, неприйнятті заходів для виявлення діагнозу захво-рювання тощо. Наслідками злочину є поширення епізоотії, тобто заразливих хвороб тварин, що відрізняються безперервністю та масовістю епізоотичного процесу (наприклад, ящур тощо), або інші тяжкі наслід-ки (наприклад, велика пошесть тварин чи птахів, масова загибель риби, дичини, бджіл, захворювання людей від хвороб, загальних для людей і тварин тощо). Між порушенням ветеринарних правил і цими наслідками слід встановлювати причинний зв'язок. Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується умислом чи необережністю щодо порушення ветеринарних правил і необе-режністю — щодо наслідків. Суб'єктзлочину — будь-яка особа. За злочини проти довкілля Кримінальним кодексом України передбачені такі види покарань штраф позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю конфіскація майна і знарядь злочину арешт обмеження волі позбавлення волі на певний строк
1 2 3 4 5 Категория: Право \| Добавил: Aspirant (20.05.2014)
Просмотров: 261 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: