Реферат на тему: Загальні положення судового розгляду - Право - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему: Загальні положення судового розгляду. Основні питання, які необхідно вивчити у процесі опрацювання теми: загальна характеристика судового розгляду; безпосередність і усність судового розгляду; незмінність складу суду; рівність прав учасників. Рекомендована література: Гольдинер Н.Д. Защитительная речь. М., 167с. Грошевой Ю.М. Проблемы формирования судейского убеждения в уголовном судопроизводстве. Харьков. 1975. 144с. Грошевой Ю.М. Профессионльное правосознание судьи и социалистическое правосудие. Харьков. 1986. 164с. Колбая Г.Г. Соотношенние предварительного следствия и судебного разбирательства, М., 1975. 219с. Маликов М.Ф. Проблемы судебного приговора. Уфа. 1987. 168с. Мартынчик Е.Г. Гарантии прав обвиняемого в суде первой инстанции. Кишенев, 1975. 219с. Мартынчик Е.Г. Основы формирования приговора в советском уголовном процессе. Кишенев, 1989. 168с. Мирецкий С.Г. Приговор суда. М., 1989. Надь И. Приговор в уголовном процессе. М.: Прогресс. 1982. 184с. Пастухов М.И. Оправдание подсудимого. Саратов. 1992. 116с. Перлов И. Д. Приговор в советском уголовном процессе. М., 1960. 262с. Правоохоронна та судова система України: Зб. норм. – прав. Актів \Упор. Ковальчук С.О.: Бурун книга, 2006. – 208 с. Савицкий В.М. Государственное обвинение в суде. М., 1971. 341с. Савицкий В.М. Очерк теории прокурорского надзора в уголовном судопроизводстве. М., 1975. 383 с. Таджиев Т. Реабилитация в советском уголовном процессе. Ташкент, 1986 Чеджемов Т.Б. Судебное следствие. М.: Юрид. лит. 1979. 86с. Характеристика загальних положень судового розгляду Судовий розгляд – це одна з основних стадій кримінального процесу. В цій стадії суд остаточно досліджує всі істотні обставини, перевіряє докази, зібрані при провадженні дізнання і досудового слідства та постановлює виправдувальний чи обвинувальний вирок із призначенням покарання чи без призначення покарання. Загальні положення судового розгляду – це сукупність процесуальних дій,що спрямовані на виконання основних завдань кримінального судочинства: безпосередність, усність судового розгляду; незмінність складу суду при розгляді справи; рівність прав учасників судового розгляду. Кримінальні справи розглядаються в суді першої інстанції одноособово суддею, який діє від імені суду, за винятком, якщо по справах законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк більше десяти років. Такі справи розглядаються колегіально судом у складі трьох осіб, якщо підсудний заявив клопотання про такий розгляд. Кримінальні справи про злочини, за які законом передбачено можливість призначення покарання у вигляді довічного позбавлення волі, розглядаються судом у складі двох суддів і трьох народних засідателів, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді. Безпосередність, усність судового розгляду Суд першої інстанції при розгляді справи повинен безпосередньо дослідити докази в справі: допитати підсудних, потерпілих, свідків, заслухати висновки експертів, оглянути речові докази, оголосити протоколи та інші документи. Судове засідання по кожній справі відбувається безперервно, крім часу, призначеного для відпочинку. Незмінність складу суду при розгляді справи Кожна справа повинна бути розглянута в одному й тому ж складі суддів. Коли хто-небудь із суддів позбавлений можливості продовжувати брати участь у засіданні, він повинен бути замінений іншим суддею, і розгляд справи розпочинається з початку, за винятком випадків, передбачених статтею 259 КПК. Якщо із складу суду вибуває головуючий, розгляд справи відкладається. У справі, для розгляду якої необхідний значний час, може бути виклика-ний запасний народний засідатель. Запасний народний засідатель перебу-ває в залі судового засідання з початку розгляду справи і в разі вибуття на-родного засідателя із складу суду заміняє його. Коли запасний засідатель при цьому не вимагає відновлення судових дій. з початку, розгляд справи продовжується. Головуючий в судовому засіданні керує судовим засіданням, спрямову-ючи судове слідство на забезпечення здійснення сторонами своїх прав, усу-ває з судового слідства все те, що не стосується розглядуваної справи, і за-безпечує належний виховний рівень судового процесу. Коли хто-небудь з учасників судового розгляду заперечує проти дій го-ловуючого, які обмежують або порушують їх права, це заперечення зано-ситься до протоколу. Рівність прав сторін у судовому розгляді Сторона обвинувачення (прокурор, а також потерпілий, цивільний позивач та їх представники) і сторона захисту (підсудний, захисник і законний представник, цивільний відповідач і його представник) користуються рівними правами на заявлення відводів і клопотань, подання доказів, участь в їх дослідженні та доведенні їх переконливості, виступ у судових дебатах, ос-карження процесуальних рішень суду. Участь підсудного в судовому розгляді Розгляд справи в засіданні суду першої інстанції відбувається з участю підсудного, явка якого до суду є обов’язковою. Розгляд справи при відсутності підсудного допускається лише у винят-кових випадках: 1) коли підсудний перебуває за межами України і ухиляється від явки до суду; 2) коли справу про злочин, за який не може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі, підсудний просить розглянути у його відсут-ності. Проте суд має право і в цьому разі визнати явку підсудного обов’язковою. В судовому засіданні підсудний має право: 1) заявляти відводи та на колегіальний розгляд справи у випадках, передбачених законом; 2) мати захисника або взяти захист своїх інтересів на себе; 3) заявляти клопотання і висловлювати свою думку про клопотання інших учасників судового розгляду; 4) подавати докази, просити суд про приєднання до справи документів, про виклик свідків, про призначення експертизи і витребування інших до-казів; 5) давати показання по суті справи в кожний момент судового слідства або відмовитися давати показання і відповідати на запитання; 6) просити суд про оголошення доказів, що є в справі; 7) задавати питання іншим підсудним, свідкам, експертові, спеціалістові, потерпілому, цивільному позивачеві і цивільному відповідачеві; 8) брати участь в огляді речових доказів, місця вчинення злочину і документів; 9) брати участь у судових дебатах; 10) звертатися до суду з останнім словом. Участь прокурора в судовому засіданні Участь прокурора в судовому засіданні є обов’язковою, крім випадків: 1) коли розглядаються справи про злочини, передбачені частиною першою статті 27 КПК; 2) коли він відмовився від підтримання державного обвинувачення. Прокурор, керуючись вимогами закону і своїм внутрішнім переконан-ням, підтримує перед судом державне обвинувачення, подає докази, бере участь у дослідженні доказів, заявляє клопотання і висловлює свою думку щодо клопотань інших учасників судового розгляду, викладає свої мірку-вання з приводу застосування кримінального закону і міри покарання щодо підсудного. Коли в результаті судового розгляду прокурор прийде до переконання, що дані судового слідства не підтверджують пред’явленого підсудному обвинувачення, він повинен відмовитися від обвинувачення і у своїй постанові викласти мотиви відмови. В цьому випадку суд роз’яснює потерпілому та його представнику їх право вимагати продовження розгляду справи і підтримувати обвинувачення. Прокурор пред’являє або підтримує пред’явлений цивільний позов, якщо цього вимагає охорона прав фізичних чи юридичних осіб або державних інтересів. Участь захисника в судовому розгляді Захисник сприяє підсудному в здійсненні його прав і в захисті його законних інтересів. Захисник має право на побачення з підсудним, бере участь у дослідженні доказів, порушує перед судом клопотання про витре- бування і приєднання до справи нових доказів, що виправдують підсудного або пом’якшують його відповідальність, заявляє інші клопотання, викладає суду свою думку про клопотання інших учасників судового розгляду. Захисник бере участь у судових дебатах, висловлюючи суду свою думку про значення перевірених доказів у справі, про наявність обставин, які виправдовують підсудного чи пом’якшують його відповідальність, а також свої міркування з приводу застосування кримінального закону та міри пока-рання. Участь потерпілого в судовому розгляді Потерпілий під час судового розгляду справи має право: давати показання; заявляти відводи і клопотання; висловлювати свою думку про клопотання інших учасників судового розгляду; давати пояснення з приводу досліджуваних судом обставин справи; подавати докази, задавати питання свідкам, експертові, спеціалістові і підсудним; брати участь в огляді місця вчинення злочину, речових доказів, документів, а в справах, зазначених у частині першій статті 27 КПК, - підтримувати обвинувачення. Потерпілий може брати участь у судових дебатах. У разі відмови прокурора від обвинувачення потерпілий вправі вимагати продовження розгляду справи. У цьому випадку він підтримує обвинувачення. Участь цивільного позивача і цивільного відповідача в судовому розгляді Цивільний позивач і цивільний відповідач та їх представники мають пра-во: бути присутніми при розгляді справи в суді, заявляти відводи і клопотан-ня, висловлювати свою думку про клопотання інших учасників судового розгляду, давати пояснення, брати участь у дослідженні доказів і в судових Дебатах щодо доведеності вчинення злочину і його цивільно-правових наслідків. Участь перекладача в судовому розгляді У випадках, передбачених статтею 19 КПК, в судове засідання запрошується перекладач. При допиті німого або глухого запрошується особа, яка розуміє їх знаки. Щодо цієї особи діють правила, встановлені КПК для перекла-дача. Участь спеціаліста в судовому розгляді У необхідних випадках в судове засідання може бути викликаний спеціаліст, який бере участь у судовому слідстві стосовно до правил, встановлених статтею 1281 КПК. Розпорядок судового засідання Підтримання порядку під час судового засідання покладається на головуючого. Всі учасники судового розгляду, а також всі присутні в залі судового засідання повинні беззаперечно виконувати розпорядження головуючого про додержання порядку в судовому засіданні. Всі учасники судового розгляду звертаються до суду, дають свої показання і роблять заяви стоячи. Відступати від цього правила можна лише з дозволу головуючого. Особи молодші за шістнадцять років, коли вони не є підсудними, потерпілими або свідками в справі, не допускаються до залу суду. Заходи, які застосовуються до порушників порядку судового засідання Якщо підсудний порушить порядок засідання або не підкориться розпорядженням головуючого, останній попереджає підсудного про те, що в разі повторення ним зазначених дій його буде видалено з залу засідання. При повторному порушенні порядку судового засідання підсудного за ухвалу суду можна видалити з залу засідання тимчасово або на весь час судового розгляду справи. У цьому випадку вирок після його винесення негайно ого-лошується підсудному. В разі невиконання розпорядження головуючого прокурором, громадським обвинувачем, захисником чи громадським захисником головуючий робить їм попередження. При дальшому непідкоренні будь-якої із зазначених осіб розпорядженням головуючого розгляд справи за ухвалою суду може бути відкладено, коли неможливо без шкоди для справи заміни-ти цю особу іншою. Одночасно суд повідомляє про це відповідно вищестоящого прокурора, Міністерство юстиції України, кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури. За непідкорення розпорядженню головуючого або порушення порядку під час судового засідання свідок, потерпілий, цивільний позивач, цивіль-ний відповідач та інші громадяни несуть відповідальність за частиною 1 статті 1853 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Порядок винесення ухвал у судовому засіданні В усіх питаннях, які вирішуються судом під час судового розгляду, суд виносить ухвали. Ухвали про направлення справи для провадження додаткового розслідування, при вирішенні питань, зазначених у статтях 276, 278 і 279 КПК про закриття справи, про обрання, зміну або скасування запобіжного заходу, про застосування заходів безпеки, про відводи і про призначення експертизи, а також окремі ухвали виносяться судом у на-радчій кімнаті і викладаються у вигляді окремого документа, який підпи-сується всім складом суду. Всі інші ухвали можуть за розсудом суду виноситься або у зазначеному вище порядку, або після наради суддів на місці з занесенням ухвали до про-токолу судового засідання. Ухвали, винесені судом під час судового розгляду, підлягають оголошенню, крім ухвал, що виносяться в порядку, передбаченому частиною третьою статті 521 і частиною першою статті 523 КПК. При одноособовому розгляді справи суддя виносить постанови. Обрання, скасування або зміна запобіжного заходу в суді Під час розгляду справи суд, при наявності до того підстав, може своєю Ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо підсудного. При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен керуватися відповідними статтями глави 13 КПК. Межі судового розгляду Розгляд справи провадиться тільки відносно підсудних і тільки в межах пред’явленого їм обвинувачення. В разі необхідності доповнити чи змінити пред’явлене обвинувачення або порушити кримінальну справу по новому обвинуваченню чи щодо нових осіб суд додержується правил, установлених в статтях 276, 277, 278 КПК. Вирішення питання про нове обвинувачення Коли дані судового слідства вказують, що підсудний вчинив ще й інший злочин, по якому обвинувачення не було йому пред’явлено, суд за клопотанням прокурора, потерпілого чи його представника, не зупиняючи розгляду справи, виносить ухвалу, а суддя - постанову, якими про вчинення цього злочину повідомляє прокурора. У тих випадках, коли нове обвинувачення тісно зв’язане з початковим і окремий розгляд їх неможливий, вся справа повертається для додаткового розслідування. Після додаткового розслідування справа направ-ляється до суду в загальному порядку. На ухвалу, постанову протягом семи діб з дня її винесення сторони можуть подати апеляції до апеляційного суду, а якщо справа розглядається по першій інстанції апеляційним судом - касаційні подання чи скаргу до касаційного суду. Зміна обвинувачення в суді Під час судового розгляду до закінчення судового слідства прокурор вправі змінити пред’явлене особі обвинувачення. Зміна обвинувачення не допускається, якщо цим будуть порушені прави-ла про підсудність чи обов’язковість проведення досудового слідства. У цьому випадку за наявності до того підстав прокурор заявляє клопотання про повернення справи на додаткове розслідування. Прийшовши до переконання, що пред’явлене особі обвинувачення потрібно змінити, прокурор виносить постанову, в якій формулює нове об-винувачення та викладає мотиви прийнятого рішення. Прокурор оголошує постанову і вручає її копії підсудному, його захиснику і законному пред- ставнику, потерпілому, позивачу, відповідачу і їх представникам. Постанова долучається до справи. Якщо в постанові прокурора ставиться питання про застосування кримінального закону, який передбачає відповідальність за менш тяжкий зло-чин, чи про зменшення обсягу обвинувачення, то суд роз’яснює потерпілому та його представнику їх право підтримувати обвинувачення у раніше пред’явленому обсязі. Якщо потерпілий та його представник відмовились підтримувати обвину-вачення у раніше пред’явленому обсязі, а також у всіх інших випадках, суд роз’яснює підсудному, що той буде захищатись в судовому засіданні від но-вого обвинувачення, після чого відкладає розгляд справи не менше ніж на три доби для надання підсудному, його захиснику і законному представни-ку можливості підготуватись до захисту проти нового обвинувачення. За клопотанням підсудного цей строк може бути скорочений. Після закінчення цього строку розгляд справи продовжується. Вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності іншої особи Суд, встановивши під час судового слідства, що злочин вчинила будь-яка з осіб, не притягнутих до кримінальної відповідальності, за клопотанням прокурора, потерпілого або його представника виносить мотивовану ухвалу, а суддя - постанову, якими про вчинення цього злочину повідомляє прокурора або направляє все провадження в справі для проведення досудового слідства чи дізнання. Вирішення питання про притягнення до відповідальності за завідомо неправдиві показання, неправильний переклад і неправдивий висновок Одночасно з постановленням вироку суд своєю ухвалою, а суддя поста-новою вправі поставити перед прокурором питання про притягнення до відповідальності свідка, потерпілого, експерта або перекладача за завідо-мо неправдиві показання, висновок чи неправильний переклад. Відкладення і зупинення розгляду справи Коли справа не може бути розглянута в даному судовому засіданні в зв’язку з неявкою кого-небудь з викликаних осіб або в зв’язку з необхідністю витребувати нові докази, суд відкладає розгляд справи і вживає необхідних заходів для виклику осіб, що не з’явилися в судове засідання, або для витребування нових доказів. Коли підсудний ухилився від суду або коли він захворів на психічну або іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає розгляд справи, суд зупиняє провадження в справі щодо цього підсудного до його розшуку або виду-жання і продовжує розгляд справи щодо інших підсудних, якщо в справі притягнуто до відповідальності декількох осіб. Розшук підсудного, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду чи постановою судді. Коли необхідно відкласти розгляд справи, суд зобов’язаний до закриття судового засідання вислухати всі клопотання учасників судового розгляду і розв’язати їх. Направлення справи на додаткове розслідування Повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні. Якщо виникне питання про повернення справи на додаткове розслідування, суд, вислухавши думку прокурора та інших учасників судового розгляду, вирішує це питання мотивованою ухвалою, а суддя - постановою в нарадчій кімнаті. Після додаткового розслідування справа направляється до суду в загальному порядку. На ухвалу, постанову протягом семи діб з дня її винесення сторони можуть подати апеляції до апеляційного суду, а якщо справа розглядається по першій інстанції апеляційним судом - касаційні подання чи скарги до касаційного суду. Закриття справи Якщо під час судового розгляду справи будуть установлені підставі для закриття справи, передбачені пунктами 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 статті 6 і статтями 7, 72, 8, 9, 10, 111 КПК, суд, вислухавши думку учасників судового розгляду і висновок прокурора, своєю мотивованою ухвалою, а суддя - постановою, закриває справу. Суд своєю ухвалою (постановою) закриває справу, якщо прокурор відмовився підтримувати державне обвинувачення, а потерпілий не бажає скористатися правом, передбаченим частиною другою статті 267 КПК. Суд своєю ухвалою (постановою) закриває справу про злочин, зазначений у частині першій статті 27 КПК, за примирення сторін чи у зв’язку з неявкою потерпілого в судове засідання без поважних причин. На ухвалу, постанову протягом семи діб з дня її винесення сторони можуть подати апеляції до апеляційного суду, а якщо справа розглядається по першій інстанції апеляційним судом - касаційні подання чи скаргу до касаційного суду.
1 2 3 4 5 Категория: Право \| Добавил: Aspirant (13.05.2014)
Просмотров: 751 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: