Реферат на тему:Судово-бухгалтерська експертиза - Право - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему:Судово-бухгалтерська експертиза. Судово-бухгалтерська експертиза належить до найпоширеніших видів судових експертиз її застосовують при розслідуванні та розгляді кримінальних і цивільних справ, коли виникають питання, для розв’язання яких необхідні спеціальні знання з бухгалтерського обліку та аналізу господарської діяльності. Як визначено в Законі України „Про судову експертизу”, судова експертиза це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об’єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, попереднього слідства чи суду. Судово-експертну діяльність у нашій країні здійснюють спеціалізовані установи та відомчі служби:* науково-дослідні та інші установи судових експертиз Міністерства юстиції України і Міністерства охорони здоров'я України;* експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України. У системі Міністерства юстиції України діють два науково-дослідні інститути судових експертиз: у Києві (з Львівським відділенням) та у Харкові (з Донецьким відділенням). Для виконання судово-бухгалтерських експертиз у системі Міністерства юстиції створено Бюро державної судово-бухгалтерської експертизи з обласними філіями. Крім того, судово-експертна діяльність може здійснюватися на підприємницьких засадах на підставі спеціального дозволу (ліцензії), а також громадянами за разовими договорами. Судово-бухгалтерська експертиза, як і будь-яка судова експертиза, не існує поза кримінальними чи цивільними справами, що виникають у процесі розслідування або судового розгляду. Незалежно від того, по яких справах призначається судово-бухгалтерська експертиза, предметом її є господарська діяльність, відображена в документах бухгалтерського обліку та бухгалтерських регістрах, що стали об'єктом розслідування чи судового розгляду й у відношенні яких перед експертом-бухгалтером поставлені слідчими або судом питання, що потребують застосування спеціальних знань з бухгалтерського обліку і аналізу господарської діяльності підприємств. Судово-бухгалтерська експертиза характеризується процесуально-правовим і фінансово-господарським змістом. Процесуально-правовий зміст судово-бухгалтерської експертизи - це система правил, установлених чинним кримінально-процесуальним, цивільно-процесуальним законодавством та Законом України „Про судову експертизу”, які регулюють порядок її призначення та проведення, права і обов'язки експерта-бухгалтера, а також інших учасників процесу у зв’язку з проведенням експертизи. Ці правила є загальними для будь-яких експертиз, і тому з процесуально-правового боку судово-бухгалтерська експертиза нічим не відрізняється від інших видів експертиз. Необхідно розрізняти поняття предмета судово-бухгалтерської експертизи як дослідження явищ господарської діяльності і предмета судово-бухгалтерської експертизи, яка проводиться по конкретній справі. У першому випадку предмет експертизи становлять питання, які взагалі входять у компетенцію бухгалтера-експерта, у другому — предметом експертизи є питання слідчого або суду, поставлені бухгалтеру-експерту з конкретної справи. Поняття предмета судово-бухгалтерської експертизи тісно пов’язане з поняттям об'єкта експертного дослідження. Об’єктом судово-бухгалтерської експертизи є документи, бухгалтерські регістри та бухгалтерська звітність, в яких відображена господарська діяльність підприємств, у тому числі й протиправна. Саме документи створюють специфічний об'єкт судово-бухгалтерської експертизи. На підставі дослідження документів бухгалтер-експерт робить висновки щодо законності господарських операцій та правильності відображення їх у бухгалтерському обліку. При цьому він не повинен виходити за межі спеціальних знань, тобто давати документам юридичну оцінку і визначати їх доказове значення у справі. Кожна наука, і зокрема судово-бухгалтерська експертиза, досліджує свій предмет за допомогою загальнонаукових та конкретних методів. Методом судово-бухгалтерської експертизи є сукупність прийомів та способів, які застосовуються бухгалтером-експертом при дослідженні документів та інших матеріалів справи, надісланих йому слідчим або судом. Використання тих чи інших прийомів дослідження документів залежить від особливостей злочинів, документообігу в галузі, в якій скоєно злочин, та обліку господарських операцій на конкретному підприємстві. Коло питань, які вирішуються в процесі судово-бухгалтерської експертизи, визначаються її завданнями, до яких належать:* перевірка та підтвердження за допомогою документів розміру нестач або лишків матеріальних цінностей і грошових коштів, визначення періоду та місця їх створення; * визначення та підтвердження розміру матеріальної шкоди, заподіяної посадовими та матеріально відповідальними особами у результаті вчинення корисливих правопорушень;* виявлення недоліків в організації бухгалтерського обліку, звітності і контролю фінансово-господарської діяльності підприємства, які сприяли утворенню матеріальної шкоди; * встановлення відповідності здійснених господарських операцій нормам чинного законодавства; * визначення кола осіб, на чиїй відповідальності в період створення нестачі або лишків, знаходилися товарно-матеріальні цінності та грошові кошти;* визначення кола посадових осіб, які зобов'язані були забезпечити виконання вимог бухгалтерського обліку та контролю, недодержання яких установлено в ході проведення експертизи;* встановлення правильності документального оформлення операцій по прийманню, реалізації і збереженню товарно-матеріальних цінностей та руху грошових коштів;* встановлення причин, що сприяли вчиненню корисливих зловживань;* встановлення правильності методики проведення документальної ревізії та достовірності її результатів. Судово-бухгалтерська експертиза призначається як при проведенні попереднього розслідування справ, так і при розгляді їх в суді. Найчастіше вона застосовується у випадках, коли слідчий або особа, що проводить дізнання, не можуть вирішити питання, які виникли по справі, без використання спеціальних знань з бухгалтерського обліку та аналізу господарської діяльності. Питання про призначення судово-бухгалтерської експертизи у кожному конкретному випадку залежно від обставин розв'язує слідчий. Виходячи з вимог ст. 76 КПК України призначення судово-бухгалтерської експертизи не є обов'язковим для органу, у провадженні якого знаходиться справа. Практика розслідування кримінальних справ про розкрадання майна підприємств та інші корисливі зловживання свідчить, що у випадках, коли документальна ревізія по кримінальній справі проведена якісно і виконані усі необхідні дії по збору доказів, відповідно до ст. 22 КПК України судово-бухгалтерська експертиза, як правило, не призначається. Експертиза не підміняє документальну ревізію, яка є способом збору доказів. При розслідуванні кримінальних справ про розкрадання майна підприємств, кооперативів, громадських організацій необхідність у призначенні судово-бухгалтерської експертизи (у тому числі після проведення документальної ревізії) виникає:* якщо результати (висновки) ревізії суперечать матеріалам справи і усунення цих протиріч потребує висновку експерта;* при протиріччям у висновках первинної і повторної документальної ревізії; * у разі обґрунтованого клопотання звинувачуваного про призначення судово-бухгалтерської експертизи;* у випадках застосування ревізором сумнівних методів визначення заподіяної матеріальної шкоди; * коли експерт іншої спеціальності не може зробити обгрунтований висновок без додаткового дослідження матеріалів справи експертом-бухгалтером. Перед призначенням судово-бухгалтерської експертизи слідчий повинен ретельно вивчити всі матеріали справи, особливо матеріали ревізії. Після цього вирішується питання про необхідність допитування звинувачених, свідків щодо фінансово-господарських операцій, які підлягають експертному дослідженню. При виникненні потреби в проведенні відповідних слідчих дій для з'ясування питань про походження тих чи інших документів доцільно проводити до призначення експертизи. Недопустимим є винесення постанови слідчим до того, як повністю зібрані необхідні матеріали і з'ясовані всі обставини справи. Проведення судово-бухгалтерської експертизи передбачає тісну взаємодію слідчого з експертом-бухгалтером, яка виявляється у тому, що:* слідчий контролює дотримання експертом строків проведення експертизи та створює йому необхідні умови для успішного виконання роботи;* експерт знайомить слідчого із своїм планом роботи і вибраною методикою дослідження;* додаткові матеріали збираються як за ініціативою слідчого, так і за клопотанням експерта;* експерт і слідчий спільно визначають строки проведення етапів експертизи. Крім того, слідчий може бути присутнім при проведенні експертизи, у разі потреби здійснює перевірку документального обґрунтування і правильності розрахунків, а також їх відповідності певним економічним нормативам. При необхідності слідчий може ставити перед експертом-бухгалтером .додаткові запитання, які виникають з обставин, виявлених у процесі експертизи, або запитання на клопотання звинуваченого. Відповідно до ст. 10 Закону України „Про судову експертизу” судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання з певної галузі, фахівці спеціалізованих державних установ і відомчих служб, що проводять судові експертизи, повинні мати вищу освіту, пройти відповідну підготовку та атестацію як судові експерти певної спеціальності. До виконання обов'язків судового експерта не можуть залучатися особи, визнані у встановленому законом порядку недієздатними, а також ті, що мають судимість. Експерт-бухгалтер - це високоосвічений спеціаліст у галузі бухгалтерського обліку, аналізу і контролю господарської діяльності, обов'язком якого є дослідження правильності відображення господарської діяльності підприємства у документах бухгалтерського обліку при розслідуванні та розгляді кримінальних і цивільних справ. Найчастіше експерт-бухгалтер дає висновок щодо розмірів заподіяної шкоди, недоліків у зберіганні товарно-матеріальних цінностей та грошових коштів тощо. Незалежно від виду судочинства відповідно до ст. 12 Закону України «Про судову експертизу» і ст. 77 КПК України експерт-бухгалтер, який призначений постановою слідчого, зобов'язаний:* з'явитися за викликом органу, який призначив експертизу;* провести повне дослідження і скласти обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок;* на вимогу органу дізнання, слідчого, прокурора, судді, пуду дати роз'яснення щодо змісту висновку;* заявляти самовідвід при наявності передбачених законодавством підстав, які виключають його участь у справі;* у письмовій формі повідомити слідчого про неможливість зробити висновки в разі недостатності наданих йому матеріалів, а також якщо поставлені слідчим питання виходять за межі його спеціальних знань; Особа, яку призначено експертом, за викликом органу дізнання, слідчого або суду повинна з'явитися у відповідний орган для з'ясування обставин і виконання дій, пов’язаних із проведенням судово-бухгалтерської експертизи. На цьому етапі з'ясовуються компетентність експерта, його ставлення до звинуваченого і потерпілого. Після ознайомлення експерта-бухгалтера з постановою про призначення експертизи слідчий попереджує його про відповідальність та роз’яснює його права й обов’язки. Повнота експертного дослідження та об'єктивність висновку забезпечуються застосуванням у процесі експертизи наукових методів дослідження та неупередженістю експерта. Критерієм достовірності та об'єктивності експертного дослідження є обґрунтованість висновків первинною та зведеною обліковою документацією, яка відображає факти господарської діяльності, що стали об'єктом розслідування. Наукові методи дослідження викладаються експертом детально, що надає слідчому можливість правильно оцінити матеріали, хід, результати дослідження і його доказову силу. Крім того, у разі призначення повторної судово-бухгалтерської експертизи описані методи допомагають спеціалістам зрозуміти механізм дослідження і при необхідності (на підставі дослідницької частини первинного висновку) відновити його. У слідчій та судовій практиці мають місце ситуації, коли при ознайомленні з висновком експерта слідчий або суд встановлює, що висновок потребує уточнення або доповнення, наприклад, при виявленні редакційних неточностей, неповних відповідей на поставлені питання, арифметичних помилок, ужитих без пояснень спеціальних термінів та формулювань тощо. Висновок може доповнюватись або уточнюватися шляхом допиту експерта-бухгалтера відповідно до ст. 201 КПК України. При цьому необхідно мати на увазі, що роз'яснення і доповнення не повинні мати принципового характеру, оскільки вони пов'язані з питаннями, поставленими слідчим перед експертом-бухгалтером раніше. Протокол допиту експерта-бухгалтера заповнюється слідчим, але експерту може бути надане право написати його власноручно. У разі наявності підстав, які виключають участь експерта-бухгалтера у справі, він зобов'язаний заявити самовідвід від проведення експертизи. У ст. ст. 54 та 62 КПК України законодавець наводить певний перелік таких обставин (родинні стосунки, наявність прямої зацікавленості у результатах справи, якщо особа знаходиться в службовій або іншій залежності від звинуваченого, потерпілого тощо). Виконання цього положення забезпечує вибір неупередженого та компетентного експерта-бухгалтера. Питання про самовідвід експерта оформлюється мотивованою постановою слідчого, особою, яка проводить дізнання, або прокурором. Експерт-бухгалтер не повинен давати висновок з питань, що виходять за межі його компетенції, про свою відмову він повідомляє орган, який призначив судово-бухгалтерську експертизу. Так само експерт зобов'язаний діяти у випадках, коли на підставі наданих документів він не може дати обґрунтований висновок, а його клопотання про доповнення матеріалів залишено без задоволення. Незалежно від виду судочинства експерт-бухгалтер при проведенні судово-бухгалтерської експертизи користується правами, наданими йому ст. 77 КПК України та ст. 13 Закону України „Про судову експертизу” і які створюють реальні можливості для виконання ним процесуальних обов'язків. Відповідно до чинного законодавства експерт має право:* ознайомлюватися з матеріалами справи, які стосуються предмета судової експертизи, подавати клопотання про надання додаткових документів;* вказувати у висновку судової експертизи на виявлені у ході її проведення факти, що мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання;* з дозволу особи або органу, які призначили судову експертизу, бути присутнім під час проведення слідчих дій, ставити допитуваним особам питання, що стосуються предмета судової експертизи;* подавати скарги на дії особи, у провадженні якої перебуває справа, якщо ці дії порушують його права;* одержувати винагороду за проведення судової експертизи, якщо її виконання не є службовим обов'язком. Норми права надають експерту-бухгалтеру можливість вивчати матеріали справи, які стосуються предмета експертизи. Як правило, ці матеріали відображають ті факти господарської діяльності, що потребують дослідження у зв'язку зі зміною обставин або з виникненням нових обставин у процесі розслідування. У разі недостатності наданих слідчим матеріалів експерт-бухгалтер має право клопотатися про надання йому додаткових документів, необхідних для дання висновку. Необхідно пам'ятати, що за законом збір і надання матеріалів для експертизи покладено на особу, яка призначила експертизу, а проведення дослідження їх належить до компетенції експерта. Функції збору матеріалів та їх експертного дослідження суворо розмежовані, поєднання їх в одній особі законом не допускається. При недостатності матеріалів для проведення судово-бухгалтерської експертизи експерт-бухгалтер не має права звертатися за ними до підприємств, організацій, окремих громадян, тобто брати на себе функції збору доказів. У таких випадках він звертається до особи або органу, що призначили експертизу, з клопотанням про надання йому необхідних додаткових матеріалів. У разі відхилення клопотання експерт зобов'язаний повідомити слідчого у письмовій формі про неможливість проведення експертизи з усіх або окремих питань. Після задоволення клопотання експерта-бухгалтера слідчим виноситься постанова про доповнення переліку переданих на експертизу матеріалів. Користуючись своїми правами, експерт-бухгалтер у висновку експертизи може вказувати ті факти, з приводу яких йому питання не ставилися, але які можуть мати значення для справи. Норми чинного законодавства виходять з того, що орган розслідування при визначенні кола питань, що потребують дослідження, не завжди може враховувати можливості експертизи, і тому експерту надано право викладати у висновку відомості про факти, з'ясування яких не було передбачено завданням. Ці факти відповідали таким вимогам: а) не виходити за межі спеціальних знань експерта, б) мати значення для тієї справи, з якої проводиться експертиза. З дозволу особи або органу, які призначили судову експертизу, експерт-бухгалтер може брати участь у проведенні слідчих дій, а також ставити допитуваним особам питання, що стосуються предмета судової експертизи. При проведенні слідчих дій експерт-бухгалтер має право клопотатися про те, щоб у протокол слідчих дій або судового розгляду було внесено істотні для експертизи обставини справи. Запитання експерта-бухгалтера і відповіді допитуваних осіб фіксують у протоколі допиту або протоколі судового засідання. Заключним етапом експертного дослідження є складання експертом-бухгалтером висновку. Оскільки проведення судово-бухгалтерської експертизи є процесуальною дією, то, безумовно, і висновок експерта повинен відповідати певним процесуальним вимогам як за змістом, так і за формою. Порушення цих вимог спричиняє не лише призначення повторних експертиз, але й скасування відповідних рішень слідчих органів та судів вищими судовими інстанціями. Експертний висновок повинен об’єктивно відображати відповідність проведеного дослідження даним бухгалтерського обліку, первинній документації. Неприпустимим є упереджене викладання встановлених фактів. Висновок експерта-бухгалтера повинен бути повним і науково обґрунтованим. Повнота висновку передбачає всебічне описання об'єкта дослідження, інформаційного забезпечення та методики дослідження. Наукова обгрунтованість висновку полягає у застосуванні експертом-бухгалтером у процесі дослідження загальнонаукових та часткових емпіричних прийомів та методів. Обгрунтованість висновку підвищується використанням аналітичних розрахунків, прийомів економіко-математичного аналізу, статистичних групувань, таблиць та схем, а також висновків інших видів експертиз. До важливих вимог процесуального характеру належать також послідовність та конкретність висновків експертизи. Розкриття питань повинно грунтуватися на первинних документах та даних бухгалтерських регістрів і не суперечити фактам господарської діяльності, відображеним у бухгалтерському обліку. Оскільки висновок експерта-бухгалтера є доказом, тому він повинен бути чітким, конкретним, стислим і легко сприйматися слідчим та усіма учасниками судового процесу. Ні в якому разі не допускається можливість двозначного тлумачення рішень. Відповіді на питання обов'язково підкріпляються відповідними доказами. Структура і зміст висновку експерта-бухгалтера повинні відповідати вимогам ст. 200 КПК України. Висновок експерта-бухгалтера складається з трьох частин: вступної, дослідної та результативної. У вступній частині вказуються: найменування експертизи, дата і місце складання висновку, дата і номер постанови про призначення експертизи, прізвище та ініціали слідчого, перелік матеріалів, що надійшли експерту-бух-галтеру для дослідження, питання, які поставлені перед експертом (у тому числі у формулюваннях слідчого або суду), відомості про експерта-бухгалтера (прізвище та ініціали, освіта, спеціальність, учений ступінь, посада). У дослідній частині відновлюється весь процес експертного дослідження у тій послідовності, в якій викладено питання. Описання об'єктів дослідження, як правило, починають із зазначення даних (обставин), що були виявлені в процесі документальної ревізії. Далі описуються документи та регістри бухгалтерського обліку, які використовувались експертом у процесі дослідження. Виявлені розбіжності між результатами ревізії та відповідними документами експерт-бухгалтер повинен мотивовано, з юридичного боку обґрунтувати. При висвітленні питань, пов'язаних із нестачею матеріальних цінностей та грошових коштів або з таким порушенням нормативних актів, що спричинило збитки, у висновку вказуються: дата і період утворення нестачі, збитків тощо; розмір матеріальної шкоди; обставини, що сприяли вчиненню корисливих зловживань; прізвища осіб, які були відповідальні за матеріальні цінності або які здійснили протиправну господарську операцію: методи дослідження, за допомогою яких підтверджуються нестачі, збитки чи протиправні операції. Крім того, відображаються дані про укладання договору про матеріальну відповідальність осіб (дата складання, коли і ким затверджений, наявність візи головного бухгалтера підприємства). У разі посилання на документи або інші матеріали справи (показання звинувачених, свідків, висновки експертів інших спеціальностей) обов'язково зазначаються відповідні томи та аркуші справи. При посиланні на нормативні акти вказується їх назва, коли і яким органом влади чи управління вони прийняті. Результативна (підсумкова) частина висновку експерта-бухгалтера містить у собі результати дослідження з кожного питання, поставленого слідчим, у формі конкретної відповіді. У разі непідтвердження експертним дослідженням результатів документальної ревізії або даних бухгалтерського обліку експерт-бухгалтер зобов'язаний пояснити причини розбіжностей, посилаючись на інші конкретні докази (матеріали) — первинні документи, норми витрат сировини, розцінки, тарифи тощо. Альтернативні висновки експерта-бухгалтера не слід ототожнювати з припущеннями, які не мають конкретного обґрунтування і які не можуть виступати в ролі доказів. Висновки експерта-бухгалтера повинні мати категоричний характер. Висновок підписується експертом-бухгалтером, а при проведенні комісійної судово-бухгалтерської експертизи всіма її учасниками. У разі розбіжності висновків кожний експерт-бухгалтер підписує зроблений ним висновок окремо. Висновок експерта-бухгалтера може мати відповідні додатки (таблиці, графіки, схеми), які деталізують і конкретизують результати експертизи. Кожний додаток підписується експертом-бухгалтером і є невід’ємною частиною висновку. Відповідно до ст. 67 КПК України слідчий, суд, прокурор та особа, що проводить дізнання, оцінюють докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному вивченні всіх обставин справи в їх сукупності, і керуючись законом. Це правило повністю стосується висновків експерта-бухгалтера. Оскільки ніякі докази не мають заздалегідь встановленої сили, висновок експерта (і зокрема експерта-бухгалтера) не має ніяких переваг щодо інших доказів (документів, свідчень осіб тощо). Оцінка висновку експерта-бухгалтера особою, яка проводить дізнання, слідчим, прокурором або судом здійснюється в напрямку: а) визначення здатності експерта-бухгалтера встановлювати обставини, які мають значення для справи. При цьому перевіряється кваліфікація експерта, наявність спеціальної освіти та необхідних знань з бухгалтерського обліку та аналізу господарської діяльності, а також його не зацікавленість в упередженому вирішенні справи; б) перевірки додержання при проведенні судово-бухгалтерської експертизи процесуальних норм. Зокрема, встановлюється, чи не вийшов експерт-бухгалтер за межі своєї компетенції, чи не використовував матеріали, не прилучені до справи слідчим чи судом; в) з'ясування достовірності доказових фактів та повноти проведеного дослідження, підтвердження висновків відповідними бухгалтерськими документами; г) перевірки правильності застосованої методики дослідження; д) визначення правильності посилань на нормативні та інструктивні акти, які наведені експертом-бухгалтером для обґрунтування висновку; є) виявлення можливих помилок, неточностей, протиріч, особливо у відношенні цифрових даних. Необхідно зазначити, що оцінка висновку експерта-бухгалтера слідчим або судом передбачає зіставлення даних експертного дослідження з іншими матеріалами справи. Використані джерела: Кримінально-процесуальний Кодекс України. Затверджений Законом від 28.12.60 // Відомості Верховної Ради, 1961, № 2. Закон України «Про судову експертизу» // Відомості Верховної Ради, 1994, № 28.
1 2 3 4 5 Категория: Право \| Добавил: Aspirant (13.05.2014)
Просмотров: 1011 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: