Реферат на тему:Структура і порядок складання експертного висновку - Право - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему:Структура і порядок складання експертного висновку. План роботи 1.Структура експертного висновку. Заключним етапом експертного дослідження є складання експертом-бухгалтером висновку. Оскільки проведення су-дово-бухгалтерської експертизи є процесуальною дією, то, безумовно, і висновок експерта повинен відповідати певним процесуальним вимогам як за змістом, так і за формою. Порушення цих вимог спричиняє не лише призначення повторних експертиз, але й скасування відповідних рішень слідчих органів та судів вищими судовими інстанціями. Експертний висновок повинен об'єктивно відображати відповідність проведеного дослідження даним бухгалтер-ського обліку, первинній документації. Неприпустимим є упереджене викладання встановлених фактів. Висновок експерта-бухгалтера повинен бути повним і науково обґрунтованим. Повнота висновку передбачає все-бічне описання об'єкта дослідження, інформаційного забез-печення та методики дослідження. Наукова обґрунтованість висновку полягає у застосуванні експертом-бухгалте-ром у процесі дослідження загальнонаукових та часткових емпіричних прийомів та методів. Обґрунтованість виснов-ку підвищується використанням аналітичних розрахунків, прийомів економіко-математичного аналізу, статистичних групувань, таблиць та схем, а також висновків інших видів експертиз. До важливих вимог процесуального характеру нале-жать також послідовність та конкретність висновків екс-пертизи. Розкриття питань повинно ґрунтуватися на пер-винних документах та даних бухгалтерських регістрів і не суперечити фактам господарської діяльності, відображе-ним у бухгалтерському обліку. Оскільки висновок екс-перта-бухгалтера є доказом, тому він повинен бути чіт-ким, конкретним, стислим і легко сприйматися слідчим та усіма учасниками судового процесу. Ні в якому разі не допускається можливість двозначного тлумачення рішень. Відповіді на питання обов'язково підкріпляються відпові-дними доказами. Структура і зміст висновку експерта-бухгалтера повин-ні відповідати вимогам ст. 200 КПК України. Висновок експертизи складається з трьох частин: вступної, дослідної та результативної. У вступній частині висновку експертизи вказуються: - назва експертизи, її номер, чи є вона додатковою, повторною, комісій-ною або комплексною; - особа або орган, які призначили експертизу; - дані про експерта (експертів): посада, прізвище, ім'я та по батькові, освіта, експертна спеціальність та стаж експертної роботи; науковий сту-пінь та вчене звання; - дата надходження матеріалів до експертної установи і дата підписан-ня висновку експертизи; - де і ким винесена постанова або ухвала про призначення експертизи; - питання, які належить вирішити експертові; найменування матеріалів, що надійшли на експертизу, спосіб достав-ки та вид упаковки досліджуваних об'єктів; - клопотання експерта про подання додаткових матеріалів, наслідки їх розгляду; - обставини справи, які мають значення для давання висновку, з обо-в'язковим зазначенням джерела їх отримання; - відомості про осіб, які були присутні під час проведення досліджень (прізвище, ініціали, процесуальне положення); - попередження експерта про кримінальну відповідальність за ст. 178 КК України за надання завідомо неправдивого висновку; - довідково-нормативні документи та методична література, які вико-ристовувались експертом при вирішенні поставлених питань (з зазначен-ням бібліографічних даних). Питання вказуються у формулюванні постанови (ухвали) про призна-чення експертизи. Якщо поставлено декілька питань, експерт має право згрупувати їх і викласти в послідовності, яка забезпечує найбільш до-цільний порядок дослідження. Якщо редакція питання в постанові (ухва-лі) не відповідає Науково-методичним рекомендаціям з питань підготов-ки і призначення судових експертиз у науково-дослідних судово-екс-пертних установах Міністерства юстиції України, але зміст завдання екс-пертові зрозумілий, то після наведення питання в редакції постанови (ухвали) про призначення експертизи він може дати відповідні роз'яс-нення і викласти питання в редакції, що відповідає згаданим Рекоменда-ціям. Питання, які поставлені експертом з власної ініціативи, вказуються пі-сля питань, зазначених у постанові (ухвалі) про призначення експертизи. При проведенні повторної експертизи у вступній частині висновку експертизи викладаються відомості про первинні (попередні) експерти-зи: прізвища, ініціали експертів, назва експертної установи чи місце ро-боти експертів, номер і дата висновку експертизи, висновки досліджень попередніх експертиз з питань, які були поставлені перед експертом на повторне вирішення, а також мотиви призначення повторної експертизи, які зазначені у постанові (ухвалі) про її призначення. У дослідній частині висновку експертизи описується процес дослідження та його результати, а також дається обґрунтування висновку експерта. Кожному питанню, яке вирішується експертом, має відповідати певний розділ дослідної частини. Якщо декілька питань тісно пов'язані між собою, хід їх вирішення мо-же описуватись в одному розділі. Досліджу вальна частина повинна включати: - відомості про стан об'єктів дослідження, застосовані методи дослід-ження, умови їх проведення; - посилання на ілюстрації, додатки та необхідні роз'яснення до них; - експертну оцінку результатів дослідження. Описування результатів застосування інструментальних методів до-слідження та проведення експертних експериментів може обмежуватись викладенням кінцевих результатів. У зазначених випадках графіки, діа-грами, таблиці, матеріали експертних експериментів мають зберігатись у наглядових експертних провадженнях і на вимогу осіб, які мають право знайомитись з матеріалами експертизи, надаватись їм для вивчення. У дослідній частині висновку повторної експертизи вказують-ся причини розбіжностей з результатами попередніх експертиз, якщо та-кі розбіжності мали місце. В заключній частині висновки дослідження викладаються у вигляді відповідей на поставлені питання в тій послідовності, в якій вони викладені у його вступній частині. На кожне з поставлених питань має бути дано відповідь по суті або вказано, з яких причин неможливо його вирішити. Висновок експертизи підписується експертами, які проводили дослідження, та засвідчується печаткою експертної установи. Якщо до висновку експертизи додаються фото таблиці, креслення, схе-ми, діаграми і інше, вони також підписуються експертами та засвідчуються печаткою експертної установи. Висновок комплексної експертизи складається з урахуванням таких особливостей: - у вступній частині додатково зазначаються прізвище голови експерт-ної комісії і дані про попередні експертизи, якщо їх результати мали зна-чення для вирішення питань, поставлених перед комплексною експерти-зою; - дослідження, які проводились окремими експертами, описуються у - відповідних розділах дослідної частини із зазначенням прізвищ експертів; - узагальнення та оцінка результатів досліджень фіксуються в синтезу вальному розділі дослідної частини висновку експертизи. Спільний висновок експертизи підписується експертами, які брали участь у сукупній оцінці результатів усіх досліджень і дійшли згоди. У випадку, якщо згоди між ними не було досягнуто, складається де-кілька висновків експертизи (за кількістю точок зору) або один, у якому вступна і дослідна частини підписуються всіма експертами, а за-ключна - окремими, під відповідними висновками дослідження. Висновок експертизи та додатки до нього складаються у двох екземплярах, один з яких направляється особі або органу, які призначили експертизу, а другий залишається в експертній установі. На повторні експертизи складаються контрольні картки, які надсила-ються установі (службі), в якій виконувались попередні експертизи, та до Міністерства юстиції України. Один екземпляр картки залишається в експертній установі. Якщо висновки повторних і попередніх експертиз не збігаються, то до установи (служби), в якій виконувалась попередня експертиза, надсилається також екземпляр висновку повторної експерти-зи з усіма додатками. При виконанні комплексної експертизи кількість примірників виснов-ку експертизи відповідає числу установ, що були зайняті у її проведенні (для зберігання в архіві кожної установи). Додатки до висновку комплексної експертизи у вигляді фото таблиць, діаграм, схем, креслень і та інше підписуються експертами і засвідчуються печаткою тієї установи, в якій вони виконані. Висновки експертизи з додатками направляються особі або органу, які призначили експертизу, керівником експертної установи (керівником провідної експертної установи). Висновок експертизи, яка виконується під час судового розгляду, складається з урахуванням таких винятків: - у вступній частині висновку не вказується запис щодо попередження експерта про відповідальність за надання завідомо неправдивого виснов-ку (такий запис робиться в протоколі судового засідання); - якщо з питань, які вирішувались під час судового розгляду, проводи-лась експертиза на попередніх стадіях процесу і експерт згоден з її ре-зультатами, він вправі послатись на них. Копія висновку експертизи, проведеної під час судового розгляду, ра-зом з копією ухвали суду про її призначення подається експертом до екс-пертної установи. Повідомлення про неможливість проведення експертизи складається в двох примірниках, підписується експертом та засвідчується печаткою експертної установи. Один примірник керівник експертної установи надсилає особі або органу, які призначили експертизу, а другий - залишається в експертній установі. Якщо таке повідомлення дається під час судового розгляду, воно складається і підписується експертом у двох примірниках, один з яких подається до суду, а другий - керівникові експертної установи. Якщо з одних питань експерт може дати відповідь, а з інших є підста-ви для повідомлення про неможливість їх вирішення, складається один документ - висновок експертизи. Предмети та документи, що були об'єктами експертного дослідження, підлягають поверненню особі або органу, які призначили експертизу, разом з висновком експертизи або повідомленням про неможливість провести експертизу, засвідченим підписом експерта, що проводив дослідження, та печаткою експертної установи. Хід і результати інших досліджень викладаються у висновку досліджень спеціаліста із зазначенням спеціалізації останнього. Висновок дослідження спеціаліста складається за формою висновку експертизи за такими винятками: - особа, яка проводить дослідження, іменується не експертом, а спеціа-лістом; - у вступній частині висновку дослідження зазначається, хто і коли звернувся до установи з проханням провести дослідження; - опускається запис, який стосується відповідальності особи, яка про-водить дослідження, за надання завідомо неправдивого висновку. Відповідно до ст. 67 КПК України слідчий, суд, прокурор та особа, що проводить дізнання, оцінюють докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному вивченні всіх обставин справи в їх сукупності, і керуючись законом. Це правило повністю сто-сується висновків експерта-бухгалтера. Оскільки ніякі дока-зи не мають заздалегідь встановленої сили, висновок експер-та (і зокрема експерта-бухгалтера) не має ніяких переваг що-до інших доказів (документів, свідчень осіб тощо). Оцінка висновку експерта-бухгалтера особою, яка про-водить дізнання, слідчим, прокурором або судом здійснює-ться в напрямку. - визначення здатності експерта-бухгалтера встановлювати обставини, які мають значення для справи. При цьому перевіряється кваліфікація експерта, наявність спеціальної освіти та необхідних знань з бухгалтерського обліку та аналізу господарської діяльності, а також його не зацікавленість в упередженому вирішенні справи; - перевірки додержання при проведенні судово - бухгалтерської експертизи процесуальних норм. Зокрема, встановлюється, чи не вийшов експерт-бухгалтер за межі своєї компетенції, чи не використовував матеріали, не прилучені до справи слідчим чи судом; - з'ясування достовірності доказових фактів та повноти проведеного дослідження, підтвердження висновків відповідними бухгалтерськими документами; - перевірки правильності застосованої методики дослідження; - визначення правильності посилань на нормативні та інструктивні акти, які наведені експертом-бухгалтером для обґрунтування висновку; - виявлення можливих помилок, неточностей, проти-річ, особливо у відношенні цифрових даних. Необхідно зазначити, що оцінка висновку експерта-бухгалтера слідчим або судом передбачає зіставлення даних експертного дослідження з іншими матеріалами справи. У разі необхідності відповідно до ст. ст. 75, 203 КПК України може бути проведена додаткова судово-бухгал-терська експертиза. Вона призначається, якщо: - висновок експерта-бухгалтера є недостатньо повним або конкретним; - перед експертом-бухгалтером, слідчим або судом поставлені нові питання, пов'язані із певними обставинами в процесі розслідування (наприклад, поданням слідчим або звинуваченою особою нових документів, які мають значення для встановлення істини). Для проведення додаткової судово-бухгалтерської екс-пертизи слідчий виносить мотивовану постанову. Виконав-цем може бути призначений експерт, що проводив попере-дню експертизу. У тих випадках, коли висновок первинної експертизи визнається слідчим або судом необґрунтованим або викли-кає сумнів щодо правильності дослідження, відповідно до ст. ст. 75, 203 КПК України може бути проведена повторна експертиза. Як правило, вона призначається, якщо: - перший висновок суперечить документам і матеріалам справи, що були в розпорядженні експерта-бухгалтера; - попередній висновок первинної ревізії складено особою, кваліфікація і ділові якості якої викликають сумнів у слідчого або суду (на некомпетентність експерта-бухгалтера можуть вказувати, наприклад, помилки у виборі і застосуванні методики дослідження); - порушено процесуальний порядок проведення судово-бухгалтерської експертизи, зокрема встановлено, що експерт не додержувався норм, які гарантують права звинуваченої особи, або вийшов за межі своєї компетенції; Проведення повторної судово-бухгалтерської експерти-зи доручається іншому експерту або іншій групі експертів. До постанови про призначення додаткової або повторної судово-бухгалтерської експертизи додають висновки первинних судово-бухгалтерських експертиз з усіма матеріалами досліджень. 2.Порядок складання експертного висновку. На стадії попереднього слідства та судового розгляду важлива роль належить науковим методам збору доказів. Одним з таких методів, що застосовується у процесі роз-слідування або судового розгляду справ про розкрадання, інші корисливі господарські злочини, є судово-бухгалтер-ська експертиза. Судово-бухгалтерська експертиза належить до найпо-ширеніших видів судових експертиз, її застосовують при розслідуванні та розгляді кримінальних і цивільних справ, коли виникають питання, для розв'язання яких необхідні спеціальні знання з бухгалтерського обліку та аналізу гос-подарської діяльності. Як визначено в Законі України «Про судову експертизу», судова експертиза це дослідження експертом на основі спе-ціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, попереднього слідства чи суду. Судово-експертну діяльність у нашій країні здійснюють спеціалізовані установи та відомчі служби: - науково-дослідні та інші установи судових експертиз Міністерства юстиції України і Міністерства охорони здоров'я України; - експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України. У системі Міністерства юстиції України діють два науково-дослідні інститути судових експертиз: у Києві (з Львівським відділенням) та у Харкові (з Донецьким від-діленням). Для виконання судово-бухгалтерських експер-тиз у системі Міністерства юстиції створено Бюро держав-ної судово-бухгалтерської експертизи з обласними філіями. Судово-бухгалтерська експертиза, як і будь-яка судова експертиза, не існує поза кримінальними чи цивільними справами, що виникають у процесі розслідування або судо-вого розгляду. Незалежно від того, по яких справах при-значається судово-бухгалтерська експертиза, предметом її є господарська діяльність, відображена в документах бухгал-терського обліку та бухгалтерських регістрах, що стали об'єктом розслідування чи судового розгляду й у відно-шенні яких перед експертом-бухгалтером поставлені слідчими або судом питання, що потребують застосування спе-ціальних знань з бухгалтерського обліку і аналізу госпо-дарської діяльності підприємств. Коло питань, які вирішуються в процесі судово-бухгал-терської експертизи, визначаються її завданнями, до яких належать: - документальної обґрунтованості нестачі або надлишків товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів, періоду і місця їх утворення, а також розміру завданої матеріальної шкоди; - правильності документального оформлення операцій з приймання, зберігання, реалізації товарно-матеріальних цінностей і руху грошових коштів; - відповідності відображення в бухгалтерському обліку фінансово-господарських операцій вимогам чинних нормативних актів з бухгалтерського обліку і звітності; - кола осіб, на яких покладено обов'язок забезпечити дотримання вимог нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку і контролю; - документальної обґрунтованості списання сировини, матеріалів, готової продукції і товарів; - правильності визначення оподаткованого прибутку (доходу)підприємств різних форм власності та вирахування розмірів податків; - документальної обґрунтованості вимог позивача і заперечень відповідача в частині, яка стосується ціни позову (зустрічного позову); - недоліків в організації бухгалтерського обліку і контролю, які сприяли або могли сприяти завданню матеріальної шкоди або перешкод жали її своєчасному виявленню. Перед експертом-бухгалтером можуть бути поставлені і інші завдан-ня, виконання яких пов'язано з перевіркою додержання порядку ведення бухгалтерського обліку і звітності, складання балансів, записів в обліко-вих реєстрах бухгалтерського обліку тощо. Судово-бухгалтерська експертиза призначається як при проведенні попереднього розслідування справ, так і при розгляді їх в суді. Найчастіше вона застосовується у випадках, коли слідчий або особа, що проводить дізнання, не можуть вирішити питання, які виникли по справі, без вико-ристання спеціальних знань з бухгалтерського обліку та аналізу господарської діяльності. Питання про призначення судово-бухгалтерської експер-тизи у кожному конкретному випадку залежно від обставин розв'язує слідчий. Виходячи з вимог ст. 76 КПК України при-значення судово-бухгалтерської експертизи не є обов'язковим для органу, у провадженні якого знаходиться справа. Практи-ка розслідування кримінальних справ про розкрадання майна підприємств та інші корисливі зловживання свідчить, що у випадках, коли документальна ревізія по кримінальній справі проведена якісно і виконані усі необхідні дії по збору доказів, відповідно до ст. 22 КПК України судово-бухгалтерська екс-пертиза, як правило, не призначається. Експертиза не підмі-няє документальну ревізію, яка є способом збору доказів. При розслідуванні кримінальних справ про розкрадання майна підприємств, кооперативів, громадських організацій необхідність у призначенні судово-бухгалтерської експер-тизи (у тому числі після проведення документальної ревізії) виникає: - якщо результати (висновки) ревізії суперечать матеріалам справи і усунення цих протиріч потребує висновку експерта; - при протиріччях у висновках первинної і повторної документальної ревізії; - у разі обґрунтованого клопотання звинувачуваного про призначення судово-бухгалтерської експертизи; - у випадках застосування ревізором сумнівних методів визначення заподіяної матеріальної шкоди; - коли експерт іншої спеціальності не може зробити обґрунтований висновок без додаткового дослідження матеріалів справи експертом-бухгалтером. Перед призначенням судово-бухгалтерської експертизи слідчий повинен ретельно вивчити всі матеріали справи, особливо матеріали ревізії. Після цього вирішується питан-ня про необхідність допитування звинувачених, свідків Щодо фінансово-господарських операцій, які підлягають експертному дослідженню. При виникненні потреби в про-веденні відповідних слідчих дій для з'ясування питань про походження тих чи інших документів доцільно проводити до призначення експертизи. Недопустимим є винесення постанови слідчим до того, як повністю зібрані необхідні матеріали і з'ясовані всі обставини справи. Важливу роль при розслідуванні кримінальної справи відіграє своєчасність призначення судово-бухгалтерської експертизи. Оскільки чинним законодавством не застережену час при-значення експертизи, тому його визначає сам слідчий вихо-дячи із конкретних обставин справи. При цьому необхідно мати на увазі, що зволікання з призначенням експертизи ускладнює перевірку фактів, встановлених експертом, не дає можливості слідчому використати висновки експерта у ході проведення відповідних слідчих дій, більш того, впли-ває на строки розслідування кримінальної справи. В біль-шості випадків судово-бухгалтерська експертиза проводи-ться після ревізії, тому основним завданням слідчого при підготовці до призначення експертизи є вирішення питання про проведення ревізії фінансово-господарської діяльності підприємства, якщо вона до цього часу не проводилась. Коли слідчий доходить висновку щодо необхідності проведення судово-бухгалтерської експертизи, він, керую-чись ст. ст. 75, 196 КПК України, складає про це постанову. Судово-бухгалтерська експертиза призначається лише з порушеної кримінальної справи, яка знаходиться у прова-дженні відповідного органу. Постанову про призначення судово-бухгалтерської експертизи, яку виносить слідчий, не може замінити ніякий інший розпорядчий документ. Постанова про призначення експертизи як процесуаль-ний документ складається з трьох частин: вступної, опи-сової і резолютивної. У вступній частині вказується дата і місце складання поста-нови, посада та прізвище особи, що прийняла постанову, най-менування кримінальної справи, з якої призначена експертиза. В описовій частині постанови відображається суть спра-ви і обставини, що спричинюють проведення експертизи, а також особливості об'єкта дослідження, які можуть мати певне значення для висновку експерта-бухгалтера. Завер-шується описова частина постанови формуванням підстав для призначення експертизи. У резолютивній частині постанови міститься виклад рі-шення про призначення судово-бухгалтерської експертизи, вказуються вид експертизи за процесуальними ознаками (додаткова, повторна, комісійна), прізвище експерта, питан-ня, щодо яких він повинен дати висновки, перелік матеріалів справи, які надсилаються експерту-бухгалтеру для дослі-дження. При проведенні судово-бухгалтерської експертизи в експертній установі у резолютивній частині постанови за-значається конкретний виконавець - експерт цієї установи. Оскільки за законом експертом може бути лише фізична особа, тому не можна в постанові вказувати, що проведення експертизи доручається певній установі або службі, наприк-лад. Бюро судово-бухгалтерської експертизи і т. ін. Перелік матеріалів, що надсилаються експерту-бухгалтеру для дослідження, залежать від питань, які на вирішен-ня експерта ставить слідчий, а також від кримінальної справи, порушеної проти осіб підприємства тієї чи іншої галузі народного господарства. Як правило, слідчий напра-вляє для експертного дослідження такі документи: - акти документальних ревізій, в яких на підставі документів відображено рух товарно-матеріальних цінностей та грошових коштів за досліджуваний період; - документи інвентаризації (інвентаризаційні описи, порівняльні відомості, акти інвентаризації), акт прийоми; - товарні, касові звіти, а також інші звіти матеріально відповідальних осіб з усіма первинними прибутково-видатковими документами; - первинні документи, що відображають господарські операції, стосовно яких перед експертом поставлені питання; - розрахунково-платіжні відомості, депонентські відомості, особові картки та інші касові документи; - трудові договори, договори про матеріальну відповідальність, накази на призначення та звільнення з посади; - протоколи допитів звинувачених та свідків, протоколи очних ставок та огляду документів; - висновки експертів інших спеціальностей; - неофіційні документи та інші матеріали, які мають значення для судово-бухгалтерської експертизи. При проведенні експертного дослідження в установі державної бухгалтерської експертизи експерт одержує від керівництва цієї установи завдання, попереджується про кримінальну відповідальність за складання та надання не-об'єктивного висновку. При проведенні судово-бухгалтерської експертизи фа-хівцями, які не працюють в експертній установі, слідчий сам вибирає експерта з осіб, компетентних у питаннях бух-галтерського обліку, аналізу господарської діяльності і не зацікавлених в упередженому вирішенні справи. Слідчий вручає експерту копію постанови про призначення експер-тизи, роз'яснює його права й обов'язки, попереджує про кримінальну відповідальність, уточнює, чи немає у експерта заяв щодо призначеної експертизи. Зазначені процесуальні процедури слідчий оформлює відповідним протоколом. Спеціаліст, що не працює в експертній установі, як пра-вило, проводить судово-бухгалтерську експертизу в при-міщенні органу, який її призначив. Проведення судово-бухгалтерської експертизи передба-чає тісну взаємодію слідчого з експертом-бухгалтером, яка виявляється у тому, що: - слідчий контролює дотримання експертом строків проведення експертизи та створює йому необхідні умови для успішного виконання роботи; - експерт знайомить слідчого із своїм планом роботи і вибраною методикою дослідження; - додаткові матеріали збираються як за ініціативою слідчого, так і за клопотанням експерта; - експерт і слідчий спільно визначають строки проведення етапів експертизи. Крім того, слідчий може бути присутнім при проведен-ні експертизи, у разі потреби здійснює перевірку докумен-тального обґрунтування і правильності розрахунків, а та-кож їх відповідності певним економічним нормативам. При необхідності слідчий може ставити перед експертом-бух-галтером додаткові запитання, які виникають з обставин, виявлених у процесі експертизи, або запитання на клопо-тання звинуваченого. Особа, яку призначено експертом, за викликом органу дізнання, слідчого або суду повинна з'явитися у відповід-ний орган для з'ясування обставин і виконання дій, пов'я-заних із проведенням судово-бухгалтерської експертизи. На цьому етапі з'ясовуються компетентність експерта, його ставлення до звинуваченого і потерпілого. Після ознайом-лення експерта-бухгалтера з постановою про призначення експертизи слідчий попереджує його про відповідальність та роз'яснює його права й обов'язки. Повнота експертного дослідження та об'єктивність ви-сновку забезпечуються застосуванням у процесі експертизи наукових методів дослідження та неупередженістю експерта. дослідження наукові методи дослідження викладаються експертом детально, що надає слідчому можливість правильно оцінити матеріали, хід, результати дослідження і його доказову силу. Крім того, у разі призначення повторної судово-бухгалтерської експер-тизи описані методи допомагають спеціалістам зрозуміти механізм дослідження і при необхідності (на підставі дослід-ницької частини первинного висновку) відновити його. При проведенні дослідження експерт повинен вживати заходів до збереження наданих на експертизу об'єктів, аби не допустити їх знищення або пошкодження. Якщо за характером дослідження зберегти об'єкт неможливо, то на його пошкодження чи знищення має бути отримана письмова згода осо-би або органу, які призначили експертизу. У разі пошкодження чи знищення об'єкта в процесі дослідження до висновку експертизи вноситься про це відповідний запис. У разі наявності після знищення або пошкодження об'єкта під час до-слідження залишків вони повертаються особі або органу, які призначили експертизу. Документальні матеріали, які були об'єктом дослідження, а також по-рівняльні зразки позначаються відповідними штампами експертної уста-нови. Висновок експерта (повідомлення про неможливість її проведення) розглядається керівником експертної установи і направляється особі або органу, які призначили експертизу. Якщо керівник експертної установи не погоджується з позицією екс-перта, він має право доручити проведення експертизи комісії експертів, до якої включається експерт, з позицією якого він не згоден. Експерти ко-місії у разі згоди між собою підписують спільний висновок експертизи, а у разі виникнення розбіжностей між членами комісії складається декіль-ка висновків відповідно до позицій експертів. Висновок експертизи або повідомлення про неможливість її прове-дення, які даються поза експертною установою (в судовому засіданні, на місці події), розглядаються керівником установи після надходження ма-теріалів експертизи до установи. Про зауваження, які виникли у керівни-ка установи, він може повідомити особу або орган, які призначили екс-пертизу. При складанні висновку експерт повинен відповісти на всі поставлені питання при проведенні експертизи. Орієнтовний перелік питань, що можуть бути поставлені при проведенні експертизи, надається в Науково-методичних рекомендаціях з пи-тань підготовки і призначення судових експертиз у науково-дослідних експертних установах Міністерства юстиції України. При проведенні бухгалтерській експертизі це такі питання: Чи підтверджується документально вказана в акті інвентаризації від (зазначаються реквізити акта) нестача (надлишки) товарно-матеріальних цінностей (товарів, тари) на суму (зазначається сума) на даному підпри-ємстві (установі, організації) за період (зазначити)? В який період утворилась нестача, яку встановлено актом інвентари-зації від (зазначити дату) у сумі (зазначити суму), і хто відповідав за збе-реження товарно-матеріальних цінностей (грошових коштів) у цей пе-ріод? В якій сумі обчислюється розмір матеріальної шкоди, завданої (зазна-чається кому) у зв'язку з нестачею, яку встановлено інвентаризацією (акт інвентаризаційної комісії від (зазначити дату)? Чи підтверджуються документально висновки ревізії (зазначаються реквізити акта ревізії) в частині, що стосується завищення обсягу і вар-тості виконаних робіт? Чи підтверджується документально зазначене в акті податкової адміністрації (вказуються реквізити акта) заниження прибутку виробничо-комерційною фірмою (назва фірми) за період (зазначається, за який)? Як-що підтверджується, то чи правильно вирахувана сума додаткових по-датків, які фірма має внести до бюджету? Чи підтверджується документально вказаний в позовній заяві А. роз-мір завданої йому шкоди у зв'язку з невиконанням відповідачем Б. умов договору (зазначається, якого)? Які порушення вимог нормативних актів, що регламентують ведення бухгалтерського обліку і контролю, сприяли завданню матеріальної шко-ди (виникненню нестачі, необґрунтованому нарахуванню і виплаті заро-бітної плати, премій), і хто зобов'язаний був забезпечити додержання цих вимог? Чи обґрунтовано сплачена заробітна плата (зазначається, кому і за який період) за дану роботу? Якщо необґрунтоване, то в якій сумі? Чи не завищена в документах фактична наявність (зазначити найме-нування товару) на суму (зазначити суму) за інвентаризаційним описом від (зазначити дату) над їх максимально можливим залишком в (зазначи-ти підприємство) за станом на (зазначити дату)? Разом з постановою (ухвалою) про призначення експертизи експертові слід надати документи бухгалтерського обліку, які містять відомості - вихідні дані для вирішення поставлених питань. Такими документами можуть бути: прибуткові та видаткові накладні, ордери, звіти матеріально відповідальних осіб, картки складського обліку, касові книжки, матеріали інвентаризації, акти ревізій, табелі, наряди, акти приймання виконаних робіт, трудові договори, розрахункові платіжні відомості, виписки банку, платіжні доручення і вимоги, договори про матеріальну відповідальність, накопичувальні (оборотні) відомості, журнали-ордери, меморіальні ордери за балансовими рахунками, головні книги, баланси та інші первинні та зведені документи бухгалтерського обліку і звітності. Якщо ведення бухгалтерського обліку механізовано, експертові нада-ються документи на машинних носіях (роздруки регістрів бухгалтер-ського обліку). Якщо експертиза призначається з метою перевірки висновків доку-ментальної ревізії, в постанові (ухвалі) про призначення експертизи слід зазначити, які саме висновки і з яких причин викликають сумнів (супере-чать іншим зібраним у справі доказам, оспорюються заінтересованими особами, непереконливо обґрунтовані ревізорами та ін.). Якщо слідчий або суд зазнають труднощів у визначенні документів, які необхідні для надання експертного висновку, їм слід звернутися за консультацією до спеціаліста. Документи мають бути систематизованими (за епізодами діяння, пе-ріодами тощо), підшитими, прошнурованими та пронумерованими. У слідчій та судовій практиці мають місце ситуації, ко-ли при ознайомленні з висновком експерта слідчий або суд встановлює, що висновок потребує уточнення або допов-нення, наприклад, при виявленні редакційних неточностей, неповних відповідей на поставлені питання, арифметичних помилок, ужитих без пояснень спеціальних термінів та формулювань тощо. Висновок може доповнюватись або уточнюватися шляхом допиту експерта-бухгалтера відповід-но до ст. 201 КПК України. При цьому необхідно мати на увазі, що роз'яснення і доповнення не повинні мати прин-ципового характеру, оскільки вони пов'язані з питаннями, поставленими слідчим перед експертом-бухгалтером раніше. Протокол допиту експерта-бухгалтера заповнюється слідчим, але експерту може бути надане право написати його власноручно. У разі наявності підстав, які виключають участь експер-та-бухгалтера у справі, він зобов'язаний заявити самовідвід від проведення експертизи. У ст. ст. 54 та 62 КПК України законодавець наводить певний перелік таких обставин (ро-динні стосунки, наявність прямої зацікавленості у результа-тах справи, якщо особа знаходиться в службовій або іншій залежності від звинуваченого, потерпілого тощо). Виконання цього положення забезпечує вибір неупередженого та ком-петентного експерта-бухгалтера. Питання про самовідвід експерта оформлюється мотивованою постановою слідчого, особою, яка проводить дізнання, або прокурором. Експерт-бухгалтер не повинен давати висновок з пи-тань, що виходять за межі його компетенції, про свою від-мову він повідомляє орган, який призначив судово-бух-галтерську експертизу. Так само експерт зобов'язаний дія-ти у випадках, коли на підставі наданих документів він не може дати обґрунтований висновок, а його клопотання про доповнення матеріалів залишено без задоволення. Незалежно від виду судочинства експерт-бухгалтер при проведенні судово-бухгалтерської експертизи користується правами, наданими йому ст. 77 КПК України та ст. 13 Закону України «Про судову експертизу» і які створюють реальні можливості для виконання ним процесуальних обов'язків. Норми права надають експерту-бухгалтеру можливість вивчати матеріали справи, які стосуються предмета експер-тизи. Як правило, ці матеріали відображають ті факти гос-подарської діяльності, що потребують дослідження у зв'язку зі зміною обставин або з виникненням нових обставин у процесі розслідування. У разі недостатності наданих слідчим матеріалів експерт-бухгалтер має право клопотатися про надання йому додаткових документів, необхідних для дання висновку. Необхідно пам'ятати, що за законом збір і надання матері-алів для експертизи покладено на особу, яка призначила експертизу, а проведення дослідження їх належить до ком-петенції експерта. Функції збору матеріалів та їх експерт-ного дослідження суворо розмежовані, поєднання їх в од-ній особі законом не допускається. При недостатності матеріалів для проведення судово-бухгалтерської експертизи експерт-бухгалтер не має права звертатися за ними до підприємств, організацій, окремих громадян, тобто брати на себе функції збору доказів. У та-ких випадках він звертається до особи або органу, що при-значили експертизу, з клопотанням про надання йому не-обхідних додаткових матеріалів. У разі відхилення клопотання експерт зобов'язаний по-відомити слідчого у письмовій формі про неможливість проведення експертизи з усіх або окремих питань. Після задоволення клопотання експерта-бухгалтера слідчим ви-носиться постанова про доповнення переліку переданих на експертизу матеріалів. Користуючись своїми правами, експерт-бухгалтер у ви-сновку експертизи може вказувати ті факти, з приводу яких йому питання не ставилися, але які можуть мати значення для справи. Норми чинного законодавства виходять з того, що орган розслідування при визначенні кола питань, що по-требують дослідження, не завжди може враховувати можли-вості експертизи, і тому експерту надано право викладати у висновку відомості про факти, з'ясування яких не було перед-бачено завданням. Ці факти відповідали таким вимогам: - не виходити за межі спеціальних знань експерта, - мати значення для тієї справи, з якої проводиться експертиза. З дозволу особи або органу, які призначили судову екс-пертизу, експерт-бухгалтер може брати участь у проведенні слідчих дій, а також ставити допитуваним особам питання, що стосуються предмета судової експертизи. При прове-денні слідчих дій експерт-бухгалтер має право клопотатися про те, щоб у протокол слідчих дій або судового розгляду було внесено істотні для експертизи обставини справи. За-питання експерта-бухгалтера і відповіді допитуваних осіб фіксують у протоколі допиту або протоколі судового засідання, що дає можливість експерту в разі потреби уточняти свої висновки з окремих питань. Згідно із законом експерт має право оскаржити дії особи, у провадженні якої перебуває справа, якщо ці дії порушують його права. Необхідно зазначити, що подібні скарги - явище дуже рідке, оскільки у правильному виконанні експертом своїх функцій зацікавлений як орган розслідування, так і про-курор. У випадку незадоволення клопотання експерта про на-дання необхідних для експертизи додаткових матеріалів, він має право оскаржити таке рішення. Скаргу на рішення та дії органу дізнання або слідчого експерт надсилає прокурору особисто або через особу, чиї дії оскаржуються. В останньому випадку скарга протягом 24 годин підлягає передачі прокуро-ру з поясненнями органу дізнання або слідчого. Закон дає прокурору три доби для розгляду скарги і відповіді експерту. У разі відхилення скарги у відповіді викладаються причини, за якими її визнано безпідставною. Скарга на рішення і дії про-курора може бути подана вищому органу прокуратури. Список використаної літератури. 1. “Про судову експертизу”. Закон України від 25 лютого 1994 року №4038 - ХІІ. 2. “Кримінально – процесуальний кодекс України”. Затверджено Закон від 18.12.60 ВВР,1961. 3. “Інструкція про призначення та проведення судових експертиз”. Затверджено наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року №53/5. 4. “Науково методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз”. Затверджено наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року №53/5.. 5. Камлик М. І. Судова бухгалтерія. Підручник. – К.: Атіка, 2001. – 376с.
1 2 3 4 5 Категория: Право \| Добавил: Aspirant (21.05.2014)
Просмотров: 906 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: