Реферат на тему: Предмет, метод, система аграрного права - Право - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему: Предмет, метод, система аграрного права. ПЛАН 1. Предмет Аграрного права. 2. Методи притаманні аграрному праву. 3. Принципи аграрного права. 4. Аграрне право як наука і навчальна дисципліна. 5. Система аграрного права. 6. Функції аграрного права та його визначення. Використана література. 1. Предмет Аграрного права. Аграрне право є однією із складових частин системи права України, які іменуються галузями права. Для їх розмежування використовуються такі категорії як пред-мет і метод правового регулювання. Предметом аграрного права, як і будь-якої галузі, є визначене коло суспільних відносин, які регулюються нормами цієї галузі права. Отже, визначити предмет аг-рарного права — це означає встановити коло суспільних відносин, що регулюються його нормами. Аграрне право (як спеціалізована галузь) регулює тісно пов'язані між собою інтегровані відносини в сфері сіль-ськогосподарської діяльності майнового, земельного, тру-дового, господарського та організаційно-управлінського ха-рактеру в усій багатогранності їх прояву в процесі вироб-ництва, переробки та реалізації сільськогосподарської про-дукції. Таким чином, предмет аграрного права складає комплекс різноманітних, але взаємопов'язаних між собою відносин. Віссю, основою цих відносин є суспільні відносини, які складаються в самому виробництві сільськогосподарської продукції. Саме ці відносини є визначальними серед ін-ших відносин, в тому числі в сфері переробки і реалізації сільськогосподарської продукції, створення матеріально-технічної бази аграрного виробництва, його виробничо-технічного обслуговування і т.ін. 2. Методи притаманні аграрному праву. Якщо за допомогою визначення предмета аграрного права вирішується питання про те, які суспільні відносини воно регулює, то за допомогою визначення методу ви-рішується питання про те, як само зазначені суспільні відносини регулюються нормами аграрного права Таким чином, між цими правовими категоріями існує тісний зв'язок. Оскільки предмет аграрного права скла-дають різноманітні взаємопов'язані комплексні відноси-ни, то цим обумовлюється наявність різновидів методів аграрного права. Отже, аграрному праву не притаманний якийсь особ-ливий метод правового регулювайня, останнє досягається поєднанням декількох методів, це сполучення і обумов-лює характерне для цієї галузі правове регулювання. Метод регулювання завжди повинен бути адекватним характеру і суті відносин, які регулюються. В аграрному праві, як і в інших галузях права, методи правового регулювання являють собою встановлені або санкціоновані державою способи правового впливу, засо-би, прийоми, завдяки яким встановлюються або реалізу-ються права суб'єктів правовідносин. Вибір методу правового регулювання тих чи інших відносин, в тому числі і аграрних, здійснюється компетент-ним органом державної влади самостійно, а в не перед-бачених законом випадках при погодженні з іншими дер-жавними органами чи суспільними організаціями (наприк-лад профспілковими чи іншими організаціями). В аграрному праві застосовуються такі методи як: до-зволу, примусу і заборони. Співвідношення цих методів в різні періоди функціонування сільського господарства було не однаковим. Так, для командно-адміністративної системи був харак-терний метод примусу і заборони (імперативний метод). Ринкова економіка не може розвиватись і нормально функціонувати на основі заборон, приписів і обмежень. Тому імперативний метод регулювання суспільних відно-син повинен був поступитись в значній мірі, а в деяких сферах і повністю, диспозитивному методу, який надає бі-льше свободи для прояву ініціативи, що знайшло відобра-ження і пряме закріплення на конституційному рівні, а також в нормах спеціального законодавства. Такі норми, наприклад, містяться в законах України «Про сільсько-господарську кооперацію», «Про селянське (фермерське) господарство» та ін. 3. Принципи аграрного права. Принципи аграрного права — це основоположні ідеї, що або висловлені в законі, або випливають з нього, відповідно до яких здійснюється регулювання аграрних відносин. Основними принципами правового регулювання аграр-них відносин в сучасний період е:— всебічна охорона власності;— свобода аграрного підприємництва і добровільність вибору форм господарювання;— рівність учасників аграрних правовідносин;— рівність правової захищеності різноманітних фор-власності в агропромисловому комплексі;— пріоритетність розвитку агропромислового ком-плексу;— невтручання держави в господарську діяльність су-б'єктів агропромислового комплексу;— демократизація системи управління агропромисло-вим комплексом;— державна підтримка агропромислового комплексу;— матеріальна зацікавленість в результатах сільсько-господарської діяльності і праці;— добровільність членства в підприємствах коопера-тивного та корпоративного типу і право безпере-шкодного виходу з цих утворень. Принципи не є сталими. Відповідно до зміни основних завдань, які вирішуються в агропромисловому комплексі на тому чи іншому історичному етапі, змінюються і принципи правового регулювання. 4. Аграрне право як наука і навчальна дисципліна. Аграрне право як наука являє собою систему наукових знань про аграрне .право, наукові теорії, уявлення і ідеї, концепції щодо предмету, методів, принципів, змісту аграр-ного права. Якщо завдання галузі аграрного права полягає в ком-плексному регулюванні аграрних відносин, то завдання даної науки зводиться до дослідження закономірностей і ефективності цього регулювання. Вона покликана науко-вими методами сприяти розвитку аграрного законодавст-ва, формуванню аграрного права, як однієї з галузей права. Аграрне право як юридична навчальна дисципліна, — це система наукових знань про аграрне право як галузь права, обов'язкових для вивчення у відповідних навчаль-них закладах і в першу чергу юридичних. За допомогою цієї навчальної дисципліни вивчаються аграрне право і аграрне законодавство, аграрно-правові норми та їх ефек-тивне застосування у виробничо-господарській, господар-сько-підприємницькій, аграрно-трудовій та інших видах діяльності. 5. Система аграрного права. Система аграрного права — це структура галузі права, яка характеризується внутрішньо узгодженою єдністю, науково обгрунтованим, логічно послідовним розміщенням аграрно-правових інститутів, норми яких у комплексі за-кріплюють основні принципи, форми і порядок діяльності юридичних і фізичних осіб, регулюють відносини, що ви-никають між ними, між ними і державою в процесі обробі-тку землі, виробництва, переробки та реалізації продукції сільського господарства. Система аграрного права, як науки, і навчальної дис-ципліни складається із загальної, особливої й спеціальної частин. Загальна частина охоплює інститути і положення, які мають значення для усього аграрного права: предмет і методи в аграрному праві; джерела (форми аграрного пра-ва); аграрні правовідносини; державне регулювання сіль-ського господарства. Особлива частина аграрного права складається з таких розділів: правовий режим земель сільськогосподарського призначення; правовий режим майна державних та комунальних сільськогосподарських підприємств; правове регулювання трудових відносин в сільському господарст-ві; захист прав сільськогосподарських державних підпри-ємств, фермерських господарств та інших підприємців. Спеціальна частина аграрного права призначена основ-ним рисам аграрного права зарубіжних країн, правовій регламентації земельних і аграрних реформ в зарубіж-них країнах. 6. Функції аграрного права та його визначення. Аграрне право України як галузь права, що знаходиться в стадії становлення і формування, регулює тісно пов'яза-ні між собою господарські, земельні, майнові, трудові та організаційно-управлінські відносини, які складаються в процесі виробництва і переробки сільськогосподарської продукції в агропромисловому секторі між сільськогос-подарськими підприємствами і їх об'єднаннями, фермер-ськими і підсобними господарствами, іншими виробника-ми незалежно від форм власності, а також між ними і працівниками цих господарств. Функції аграрного права — це відображаючі його со-ціальне призначення спеціальні напрями правового регу-лювання відносин по виробництву, переробці та реаліза-ції сільськогосподарської продукції. Головною функцією аграрного права є позитивне регу-лювання аграрних відносин. Це регулювання звичайних існуючих відносин, учасники яких — сільськогосподарські організаційно-правові утворення та окремі трудівники, задовольняють свої життєві потреби. Виконуючи цю функцію, аграрне право взаємодіє з ін-шими галузями права: земельним, цивільним, господар-ським, адміністративним, екологічним і т.ін. Важливою функцією аграрного права є охоронна функція. Виконання цієї функції здійснюється у взаємозв'язку з іншими галузями права. Так, за потраву посівів і наса-джень до винних застосовуються норми адміністративно-го права, а в деяких випадках і кримінального. Функцією аграрного права слід визначити і виховну (превентивну) функцію. Сутність цієї функції зводиться до вимог добросовісного виконання підприємцями та окреми-ми працівниками АПК своїх прав та обов'язків. ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА: Земельний кодекс України від 25.10.2001. // Урядовий кур’єр. — № 211-212.—2001. Закон України „Про сільськогосподарську кооперацію” // Відомості Верховної Ради, – К. 1997, № 39. Закон України "Про фермерсь-ке господарство" // Голос України. –2003. – №54. Аграрне право України. Підручник / За ред. проф. Янчука. – К.,Юрінком.1996. Жушман В.П. Аграрне право та законодавство України: Навчально-практичний посібник. – Х.: ТОВ „Одісей”, 2003.
1 2 3 4 5 Категория: Право \| Добавил: Aspirant (22.05.2014)
Просмотров: 1035 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: