Реферат на тему: Повноваження прокурора у суді - Право - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему: Повноваження прокурора у суді. Учасники криміналь-ного судочинства користуються свободою використання і роз-порядження наданими їм процесуальними правами. Іншими вловами, на органи правосуддя не треба покладати обвинувальні за своїм змістом і характером повноваження, а на прокурора — функцію досудового слідства. Виходячи з особливого значення закріпленого в Конституції України принципу презумпції невинуватості особи, неприпус-тимо покладати на обвинуваченого (підсудного) доведення не-винуватості. Статтею 129 Конституції до основних засад судочинства відне-сено підтримання в суді державного обвинувачення, що відпо-відно до ст.121 покладається на прокуратуру. Таким чином, суди звільнено від протиприродної функції підтримання обвинувачення і доведення вини особи. Тому при відданні особи до суду слід у всіх справах, що надійшли до суду з обвинувальним висновком, визнавати обов'язковою участь у судовому засіданні державного обвинувача — прокурора. У Конституції вперше закріплено основні засади судочин-ства: законність, рівність всіх учасників судового процесу пе-ред законом і судом, забезпечення доведеності вини, зма-гальність сторін та свобода у поданні доказів і доведенні перед судом їх переконливості, підтримання державного обвинува-чення в суді прокурором, забезпечення обвинуваченому права на захист, гласність судового процесу та його повне фіксуван-ня технічними засобами, право на апеляційне та касаційне ос-карження рішення суду, обов'язковість рішень суду. З прийняттям Конституції України у розвитку органів проку-ратури розпочався новий етап. Виходячи з ситуації, що склала-ся в державі, вже визначені пріоритетні напрями діяльності прокурорської системи України. Участь прокурорів у судах набуває якісно нового характеру. Нині їх конституційним обов'язком є підтримання державного обвинувачення. Публічні виступи прокурорів у судах мають бути не тільки бездоганними з погляду права, а й відповідати вимо-гам ораторського мистецтва. Останнім часом ускладнилась участь прокурорів у розгляді справ у судах. Значне зростання злочинності, демократизація судочинства поставили нові вимоги до підтримання державно-го обвинувачення. Публічне обвинувачення в суді — це найгостріше реагування прокурора на злочинне порушення закону. Проводячи кримінальну політику держави, спрямовану на посилення боротьби зі злочинністю, корупцією, прокурори прагнули до того, щоб за кожен тяжкий злочин призначалось відповідне покарання, а до хабарників, до тих, хто зловживає владою, застосовувалося б додаткове покарання — позбавлен-ня права займати певні посади. Отже, прокуратура як самостійний незалежний державно-правовий інститут усією своєю діяльністю має сприяти реалі-зації головної ідеї нової Конституції України — захисту прав та інтересів кожної особи нашої держави. Чинне законодавство покладає на прокурора обов'язок підтри-мання в суді державного обвинувачення (чи відмовитись від ньо-го, якщо воно не підтверджується даними судового слідства). По-перше, вимагає уточнення сам характер обвинувачення, з підстав і відносно якого і здійснюється кримінальне судочинство. Існую-че тепер формулювання суперечить суті прокурорського нагляду, хоча фактично він здійснюється і в кримінальному судочинстві. Суть питання полягає не стільки в тому, що прокурор як пред-ставник вищого нагляду за законністю, в тому числі і за законніс-тю обвинувачення, не повинен сам займатися цією діяльністю. Раніше вже зазначалось, що прокурор може включитись в проце-суальну діяльність з метою отримання детальної інформації про її хід, що забезпечує оптимальні можливості для оцінки її закон-ності. Тому його діяльність є формою активного здійснення на-гляду. Головне полягає в тому, що правосуддя в Україні здійснюєть-ся тільки судом. Звідси виходить принципове положення про те, що ніхто не може бути визнаний винним у скоєні злочину, а також бути підданий кримінальному покаранню інакше, як за вироком суду і у відповідності з законом, причому вирок є єди-ним актом, що виноситься судом від імені держави. Тільки в ньо-му знаходить свій вираз ставлення держави до особи, що вчинила злочин. До вступу вироку в законну силу обвинувачений, підсудний державою ще не обвинувачуєть-ся і обвинувачуватись не може. Розгляд справи в суді проводиться тільки відносно обвинувачених і по тому обвинуваченню, по яко-му вони віддані до суду. А це обвинувачення формулюється слідчим (органом дізнання) від його імені і тому носить публічний, а ніяк не державний характер. А тому і в судовому розгляді є публічне а не державне обвинувачення. Як вважають деякі вчені, із Закону України «Про прокурату-ру» та кримінально-процесуального законодавства, на мою думку, термін обвинувачення повинен бути виключений і замінений на поняття «публічне обвинувачення», тим самим будуть чітко виз-начені три рівні обвинувальної діяльності: приватне обвинува-чення, публічне і державне (судове). Але навіть така суттєва поправка не здатна принципово виправити схему організації про-курорського нагляду за законністю кримінального судочинства. Крім того, залишається відкритим питання про те, хто пови-нен підтримувати публічне обвинувачення. Цю функцію може виконувати прокуратура або інший соціальний орган. Поки ж доводиться задовольнятися діяльністю прокурора в криміналь-ному судочинстві, побудованій на дачі ним в кінцевому рахун-ку висновку про законність чи незаконність обвинувачення, по якому обвинувачений був відданий до суду, а також думка щодо можливої міри покарання. Прокурор-обвинувач повинен першим допитати підсудного, потерпілого, свідків, експертів, оскільки вони в суді є з ініціативи прокурора і з метою обґрунтування обвинувачен-ня, на якому буде наполягати прокурор. Є й інша, протилежна точка зору. Так, М.Н.Маршунов вва-жає, що водночас прокурор — орган нагляду за законністю — не стає на позицію обвинувачення і, звичайно, не повинен до-питувати першим викликаних осіб. Тому в рамках концепції статусу прокурора як органу нагляду за законністю представ-ляється необхідним зберегти існуючий порядок в цілому з ура-хуванням необхідних уточнень і реформувати його в інших ви-падках, причому з одним важливим доповненням: прокурору повинно бути надано право задавати питання підсудному, по-терпілому та іншим учасникам процесу в будь-який момент допиту, в тому числі і допиту судом, оскільки, виступаючи як орган нагляду, він не повинен бути пов'язаний з вирішенням функцій інших учасників процесу. Стримуючим від зловжи-вань цим правом фактором повинні виступати швидше мо-ральні засади правової діяльності, в даному випадку в суді, вказуючи, зокрема, підкреслено шанобливе ставлення до суду, а не до приписів процесуального закону. Таким чином, в законодавстві про прокурорський нагляд, і перш за все в процесуальному законодавстві, повинен більш послідовно висвітлюватись статус прокурора. У зв'язку з цим необхідні відповідні корективи закону. Реорганізований на такій правовій основі прокурорський на-гляд буде дійсно наглядом, а не обвинувальною діяльністю, до якої зводиться роль прокурора в суді по кримінальних справах. Тим самим і інститут прокурорсько-наглядового права, що визначає умови і порядок діяльності прокурорів по нагляду за виконанням законів, при розгляді справ у судах набуває послідов-ного і закінченого виду. Одним з дискусійних питань в теорії обвинувачення є пи-тання про процесуальне становище прокурора в суді, про те, яку функцію він там виконує: чи є обвинувачем, чи лише наглядає за виконанням судом законодавства, чи виконує ту й другу функції водночас. В умовах демократизації суспіль-ства і реалізації ідей про докорінну судову та прокурорську реформу відповідь на це запитання має велике практичне значення. У кримінально-процесуальній літературі трапляються різні точки зору з цього питання. Одна група вчених розглядає про-курора в процесі лише як обвинувача, сторону, вважаючи, що підтримання державного обвинувачення в суді є не що інше, як одна з функцій нагляду за законністю. На думку вчених, прокурор у стадії судового розгляду кримі-нальних справ займає подвійне становище: є не лише сторо-ною, а й органом охорони законності. Двоєдиність процесу-ального становища прокурора вони вбачають у тому, що він реалізує нагляд у двох формах: підтримує обвинувачення і дає висновок, тобто виконує в судовому розгляді дві процесуальні функції: обвинувачення і нагляду за законністю. Численна група вчених додержується погляду, що прокурор виступає в суді завжди як представник органу найвищого нагляду за точ-ним виконанням законів, не зв'язаний односторонніми інте-ресами будь-кого з учасників процесу і покликаний своєчас-но вживати заходів до усунення будь-яких порушень закону, ким би вони не допускалися. Підтримання державного обви-нувачення в суді, на їх думку, лише одна з форм здійснення цього нагляду. Суперечливий характер суджень про процесуальне станови-ще прокурора в судовому розгляді має свої причини. Як слуш-но зазначає М.Тутишкін, «аналізуючи їх, неважко помітити, що більшість авторів правове становище прокурора пов'язу-ють з його процесуальними функціями. І виходить — яка функція, таким і є процесуальне становище. А деякі вчені угледіли в його діяльності одночасно дві функції: обвинува-чення і нагляду. Це дозволило зробити висновок про двоєди-не процесуальне становище прокурора». На мою думку, твердження, що прокурор порад з функцією підтримання обвинувачення водночас при розгляді справ у суді ще наділений і функцією нагляду за законністю суперечить кон-ституційним принципам про незалежність суду. Що ж до повноважень прокурора при розгляді справи в суді — вважає Є.Смоленцев, — то він ніяким правом нагляду за діяльні-стю суду не може бути наділений. Таке право суперечить усім принципам правосуддя, обмежує верховенство і незалежність суду. Право прокурора в судовому процесі має бути рівним до пра-ва захисника. Лише за такої умови наш процес буде справді змагальним. Змагальність — це найважливіший принцип пере-вірки доказів і спосіб відшукання істини в справі, а рівність прав учасників судового розгляду у поданні і дослідженні до-казів, заяв, клопотань є правовою основою реалізації цього де-мократичного принципу.
1 2 3 4 5 Категория: Право \| Добавил: Aspirant (17.05.2014)
Просмотров: 876 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: