Реферат на тему: Поняття та основні вимоги законності. - Право - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему: Поняття та основні вимоги законності. План 1. Поняття та основні вимоги законності. 2. Основні завдання юридичної служби щодо дотримання законності. 3. Робота по забезпеченню законності правових документів. 4. Систематизація законодавства. Висновок. Практична робота Література. 1. Поняття та основні вимоги законності Перша і основна вимога законності - добре продумана система правових демократичних законів та інших нормативно-правових актів. Від якості законів залежить вся діяльність правоохоронних органів, громадських організацій, підприємств, які засновані на різних формах власності і господарювання. Діяльність суду повністю залежить від якості законів. Закони повинні бути якісні, однозначні для всіх громадян і посадових осіб. В Україні проходить повне оновлення системи законодавства, почалась правова реформа. Друга вимога законності - відповідність підзаконних нормативних актів законам і Конституції. Третя вимога законності - чітке формування і закріплення компетенції, функціональних прав і обов'язків всіх державних органів та їх посадових осіб, підприємців, організацій тощо. Законність - це є одночасно метод і режим діяльності всіх суб'єктів суспільних відносин. Це процес реалізації правових норм на підставі автономного, імперативного, дозволяючого методів правового регулювання. Результатом цього процесу є стан правопорядку, стан правовідносин суспільства. Таким чином, законність - це процес діяльності держави та інших суб'єктів суспільних відносин, суть якого зводиться до трьом основних вимог: - наявність добре продуманої системи правових законів і підзаконних нормативно-правових актів; - точне і повне закріплення правового статусу (прав і обов'язків) всіх учасників правовідносин; - точне й неухильне виконання і дотримання законів та інших нормативно-правових актів всіма посадовими особами і громадянами. Режим законності є необхідним елементом політичного режиму. Законність безпосередньо зв'язана з відповідним режимом дотримання і виконання демократичних правових законів. Всі державні органи діють на підставі законів. Законність є конституційним принципом, який характеризується в таких принципах і вимогах: - принцип загальної законності - всі без винятку державні органи, зобов'язані дотримувати і виконувати закони; - дотримання і охорона прав громадян - одна з основних вимог законності; - верховенство права над законами і підзаконними нормативно-правовими актами - важливий принцип законності у правовій державі; - принцип єдності законності і доцільності; - невідворотність юридичної відповідальності за вчинені правопорушення - один із принципів законності. 2. Основні завдання юридичної служби щодо дотримання законності. В пункті 2 загального Положення про юридичну службу зазначено, що основне завдання юридичної служби - організація правової роботи, спрямованої на правильне застосування, неухильне додержання та запобігання невиконанню вимог актів законодавства, інших нормативних документів міністерством, підприємством, а також їх керівниками й працівниками під час виконання покладених на них завдань та функціональних обов'язків. У зв'язку з тим, що в діяльності суб'єктів підприємницької діяльності ще під час укладання і виконання господарських договорів, оренди майна, здійснення розрахунково-кредитних відносин, іншої діяльності, а також під час прийому на роботу працівників, їх переведення на іншу роботу та звільнення допускаються порушення чинного законодавства, юридична служба має право перевіряти додержання законності в діяльності структурних підрозділів. З метою додержання законності в діяльності підприємства юридична служба бере участь у підготовці або перевіряє і візує проекти наказів, інструкцій, положень та інших документів правового характеру, які приймаються на підприємстві. Юридична служба підприємства несе відповідальність за відповідність законодавству документів, які вона візує. При виявленні порушень законності в роботі структурних підрозділів або посадових осіб юридична служба зобов'язана доповісти керівнику підприємства про ці порушення для прийняття необхідних заходів щодо їх усунення. В разі невідповідності чинному законодавству проектів документів, які представляють на підпис керівнику (наказів, положень, інструкцій і т.д.), юридична служба не повинна візувати їх, а зробити відповідні висновки з пропозиціями про приведення цих документів у відповідність з чинним законодавством. Тільки після цього документ може бути прийнятий. Багато актів, які оформлюються на підприємстві, носять характер облікових, які фіксують стан і переміщення товарно-матеріальних цінностей, юридичною службою не візуються. З практики роботи відомо, що розрахункові документи, транспортні накладні, юридичною службою не візуються, але вони носять правовий характер. Робота з оформленням цих документів носить техніко-операційний характер, оскільки зводиться до заповнення встановлених форм. Отже нема необхідності здійснювати попередній контроль за відповідністю їх чинному законодавству. Бажано на підприємстві мати встановлений конкретний перелік документів, які повинні візуватись юридичною службою. Він повинен відповідати конкретним умовам діяльності даного підприємства: колективний договір, накази, інструкції, положення, стандарти, правила внутрішнього трудового розпорядку, господарські договори, договори про колективну (бригадну) або повну індивідуальну матеріальну відповідальність за зберігання товарно-матеріальних цінностей. Візування чітко встановленого переліку документів дає можливість юридичній службі зосередити увагу на організаторській роботі щодо попередження порушень законності в діяльності підприємства. Також для забезпечення законності відносно до загального Положення про юридичну службу юридична служба підприємства: - організовує та забезпечує правильне виконання актів законодавства, інших нормативних актів і документів, подає керівництву пропозиції щодо вирішення правових питань виробничої, економічної та соціальної діяльності підприємства; - координує роботу і бере безпосередньо участь у підготовці наказів та інших актів підприємства, що регулюють відносини структурних підрозділів, їх майнову відповідальність; - перевіряє відповідальність законодавству проектів наказів, інших актів, що подають на підпис керівнику підприємства, та візує їх за наявності погоджень цих проектів з зацікавленими підрозділами. Приймання актів правового характеру без попередньої перевірки юридичною службою не допускається. Перевіряючи відповідальність чинному законодавству проектів наказів, рішень, положень, розпоряджень та інших документів, які пов'язані із застосуванням законодавства про працю і підписується керівником, юридична служба перш за все з'ясовує, чи має керівник право видавати наказ, ухвалювати рішення з даного питання чи вирішення передбачених у проекті питань відносяться до компетенції загальних зборів, правління, ради; чи не слід цей документ погодити з профспілковим комітетом; чи враховані пропозиції трудового колективу; чи правильне посилання на ті чи інші закони, нормативні акти. При перевірці проектів рішень, розпоряджень, наказів про прийняття на роботу, про прийом у члени КСП юридична служба повинна з'ясувати: - чи не суперечать чинному законодавству основні і додаткові умови трудового договору, контракту; - чи відповідає наказ, розпорядження, рішення встановленим формам. Юридичній службі при перевірці наказів, розпоряджень, рішень про переведення на іншу роботу слід впевнитись у тому, якщо працівника, члена КСП, АТ переводять на іншу постійну роботу, чи є його згода на таке переведення, чи ознайомлений він з усіма умовами його праці на новій роботі. Але при цьому слід мати на увазі, що не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором. Також при перевірці проектів наказів, розпоряджень, рішень про розірвання трудового договору, юридична служба звертає увагу на законність і обґрунтованість звільнення: - разом з іншими структурними підрозділами складає висновки за проектами наказів та іншими актами, готує та вносить у встановленому порядку пропозиції про зміну чи скасування відомчих нормативних актів та актів підприємства, що фактично втратили чинність і не відповідають умовам господарювання або видані з порушенням вимог законодавства; - здійснює контроль за відповідністю законодавству актів, прийнятих керівниками структурних підрозділів, доповідає керівнику підприємства про вжиття заходів щодо їх зміни чи скасування; - забезпечує облік і зберігання текстів законодавчих й інших нормативних актів, а також актів нормативного характеру, виданих підприємством, тримає їх під контролем; - бере участь у підготовці, укладенні та контролі за виконанням господарських договорів (контрактів) з іншими підприємствами, установами та організаціями, дає правову оцінку їх проектам. Юридична служба організації разом і іншими структурними підрозділами повинна організовувати роботу по укладанню договорів, брати участь у підготовці проектів договорів, візувати їх. Ступень участі юридичної служби, порядок проходження документів встановлюється наказом по організації або спеціальним стандартом залежно від кількості договорів і структурних підрозділів, в компетенцію яких входять підготовка проектів договорів. В разі відсутності таких правових документів необхідно внести пропозиції керівнику організації щодо його розробки. В процесі укладання договорів юридична служба надає постійну методичну допомогу структурним підрозділам і особам, які виконують договірну роботу, дають роз'яснення та консультації з питань застосування законодавства. Юридична служба повинна візувати договірні документи лише за наявністю віз всіх зацікавлених підрозділів і за умови, що ці документи складені правильно по суті та по формі. Тільки після того, як проект договору буде завізований юридичною особою, він передається керівнику організації на підпис у встановленому порядку: - надає правову допомогу в процесі створення, освоєння та впровадження науково-технічних розробок, новітніх технологій, а також у здійсненні заходів щодо поліпшення якості продукції і зменшення втрат від випуску недоброякісної продукції; - організує претензійну роботу і представляє у встановленому законодавством порядку інтереси підприємства в судах, інших органах під час розгляду правових питань і спорів, дає правову оцінку претензіям, що пред'явлені підприємству чи підприємством у зв'язку з порушенням його майнових прав та законних інтересів; - контролює додержання структурними підрозділами встановленого на підприємстві порядку пред'явлення і розгляду претензій. Згідно зі статтею 6 ГПК України підприємства, організації що порушили майнові права і законні інтереси інших підприємств та організацій, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії. Підприємства та організації, чиї права і законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав та інтересів звертаються до нього з письмовою претензією. У претензії зазначається: - повне найменування і поштові реквізити заявника претензії та підприємства, організації, яким претензія пред'являється, дата пред'явлення і номер претензії; - обставини, на підставі яких пред'явлено претензія, докази, що підтверджують ці обставини, посилання на відповідні нормативні акти; - вимоги заявника; - сума претензії та її рахунок, якщо претензія підлягає грошовій оцінці, платіжні реквізити заявника претензії; - перелік документів, що додаються до претензії, а також інших доказів. Документи, що підтверджують вимоги заявника, додаються в оригіналах чи належним чином засвідчених копіях. Претензія підписується керівником чи заступником керівника підприємства, організації та надсилається адресантові рекомендованим або цінним листом чи вручається під розписку. Претензія підлягає розгляду у місячний строк, який обчислюється з дня одержання претензії. Претензії пов'язані з якістю та комплектністю продукції розглядається протягом двох місяців. Якщо до претензії не додано всі документи, необхідні для розгляду, їх повинен подати заявник у зазначений строк, який не може бути менше п'яти днів, не враховуючи часу поштового обігу. Якщо документи у встановлений строк не надійшли, претензія розглядається за наявними документами. Підприємства та організації, що одержали претензію, зобов'язані задовольнити обґрунтовані вимоги заявника. Про результати розгляду претензії заявник повідомляється у письмовій формі. У відповіді на претензію зазначаються: - повне найменування і поштові реквізити підприємств, організацій, що дають відповідь, та підприємства чи організації, яким надсилається відповідь; - дата і номер відповіді; дата і номер претензії, на яку дається відповідь; - якщо претензію задовольнили повністю або частково, то нарахована сума, номер і дата платіжного доручення на перерахування цієї суми чи строк та засіб задоволення претензії, якщо вона не підлягає грошовій оцінки; - коли претензію відхилено повністю або частково, то мотиви відхилення з посиланням на відповідні нормативні акти і документи, що обґрунтовують відхилення претензії; - перелік доданих до відповіді документів та інших доказів. Відповідь на претензію підписується керівником чи заступником керівника підприємства, організації та надсилається рекомендованим листом чи вручається під розписку: - аналізує наслідки розгляду претензій, позовів і судових справ, практику укладання та виконання договорів; вносить керівнику підприємства пропозиції щодо удосконалення правового забезпечення господарської діяльності; - дає висновки стосовно правомірності списання матеріальних цінностей, дебіторської заборгованості, непродуктивних витрат та правову оцінку фактам нестач, крадіжок, випуску недоброякісної продукції, паювання майна; розгляду працю, локальних нормативних актів і т.д.; - бере участь у забезпеченні додержання законодавства про охорону навколишнього природного середовища та вжиття заходів щодо забезпечення його непорушення. У зв'язку з цим юридична служба повинна мати вичерпну інформацію із всіх питань, які відносяться до охорони природного навколишнього середовища, раціонального використання природних ресурсів. Юридична служба підприємства у разі видання наказів, ухваленні рішень з питань охорони навколишнього середовища або використання ресурсів повинна попередньо ознайомитися з їх проектами та візувати їх. Юридична служба бере безпосередню участь у фіксації фактів порушень права власників природних об'єктів і природо користувачів, права природокористування. При цьому юридична служба направляє матеріали за фактом порушень у правоохоронні органи, а при наявності матеріальної шкоди розробляє заходи щодо їх покриття : - сприяє своєчасному вжиттю заходів за протестами та поданнями прокуратури, окремими ухвалами суду, рішеннями, постановами, ухвалами ГС, відповідними документами інших правоохоронних і контролюючих органів; - організує і проводить роботу, пов'язану із підвищенням рівня правових знань працівників підприємства, інформує про законодавство, роз'яснює існуючу практику його застосування:, дає консультації з правових питань. 3. Робота по забезпеченню законності правових документів. Відповідно до положення, юридична служба повинна перевіряти відповідність чинному законодавству документів про відчуження засобів виробництва, що є державною власністю і закріплювати за державним підприємством документи на приватизацію земельних ділянок, які надаються для ведення особистою підсобною господарства, будівництва та обслуговування житловою будинку і господарських будівель, садівництва, дачного і гаражного будівництва, документів про паювання майна колективних сільськогосподарських підприємств, документи про паювання земель. Юридична служба повинна перевіряти відповідність чинному законодавству рішень загальних зборів членів акціонерних товариств, колективних сільськогосподарських підприємств та їх правлінь, а також наказів, положень, договорів, контрактів й інших документів правового характеру з питань забезпечення зберігання власності. З метою підвищення ефективності використання правових заходів у справі забезпечення зберігання власності юридичній службі разом з іншими зацікавленими структурними підрозділами необхідно брати участь у розробці документів (рішень, наказів, інструкцій тощо) для .того щоб в них були передбачені різні форми і методи використання правових заходів, особливо з таких питань: - організація роботи відповідних підрозділів з приймання продукції виробничого призначення, товарів народного споживання, сировини, сільськогосподарської продукції; - організація роботи по зберіганню та обліку товарно-матеріальних цінностей; - проведення комісійних (контрольних) відвантажень продукції; - організація роботи структурних підрозділів з попередження крадіжок, нестач, псування продукції і втрат від безгосподарності; - проведення службових перевірок, оформлення документів при виявленні нестач (лишків), крадіжок, псування товарно-матеріальних цінностей і передача їх відповідним правоохоронним органам. Юридичній службі в деяких випадках необхідно брати участь у роботі по укладанню договору про охорону об'єктів з державною службою охорони. При підготовці господарських договорів доцільно передбачити й ті умови, які б регламентували обов'язки сторін по удосконаленню порядку відвантаження і приймання продукції, а також інші вимоги по забезпеченню зберігання товарно-матеріальних цінностей при поставках, перевезеннях, зберіганні і з врахуванням специфіки конкретної продукції. Беручи участь у розробці колективних договорів, правил трудового розпорядку колективних сільськогосподарських підприємств акціонерних товариств, а також інших документів, юридичній службі необхідно звертати увагу на те, щоб в них передбачались правові норми і заходи впливу, які направлені на забезпечення зберігання власності, раціональне використання фінансових, сировинних, паливно-енергетичних та інших товарно-матеріальних цінностей. Юридична служба разом з іншими структурними підрозділами за дорученням керівника підприємства бере участь у перевірках щодо додержання законодавства про зберігання власності. За результатами перевірок бере участь у підготовці довідок (службових записок) керівництву підприємства про виявлені недоліки в застосуванні чинного законодавства з конкретними пропозиціями щодо їх усунення, у необхідних випадках ставить питання про притягнення винних осіб до відповідальності за допущені порушення. Юридичній службі необхідно роз'яснювати керівникам та працівникам кадрових служб правильне застосування законодавства про працю з питань приймання призначення і переміщення (переведення) матеріально відповідальних осіб. При візуванні рішень, наказів про приймання на роботу (призначення) необхідно звертати увагу на те, що діючим законодавством заборонено приймати (призначати) на матеріально відповідальні посади осіб, які були притягнені до кримінальної відповідальності за крадіжки, хабарництво та інші корисні злочини, якщо судимість не знята або не погашена, а також позбавлених права на строк, визначений вироком суду, займати такі посади. Слід мати на увазі, що зміна матеріально-відповідальних осіб при переведенні на іншу роботу чи звільненні повинна проводитись при обов'язковому документальному оформленні, інвентаризації і передачі товарно-матеріальних цінностей які за ним значаться. На підприємствах з державною формою власності при необхідності юридичній службі слід звертати увагу керівництва на доцільність розірвання трудового договору за ст. 41 ч.2 Кодексу законів про працю України з працівниками, які безпосередньо обслуговують грошові або товарні цінності, якщо їх дії дають підстави про втрату довір'я до них з боку роботодавця. Юридичній службі підприємств з державною формою власності слід мати на увазі, що трудовий договір з працівником може бути розірваний роботодавцем у випадках вчинення за місцем роботи розкрадання (у тому числі дрібного) державного або громадського майна, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладання адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу. При укладанні договорів про повну індивідуальну та колективну (бригадну) матеріальну відповідальність юридичній службі слід звертати увагу правління, адміністрації і керівників структурних підрозділів на своєчасність їх укладання. У разі несвоєчасного укладання такого договору матеріальна відповідальність за шкоду, яка вчинена працівником, членом акціонерного товариства, покладається на керівника, який не вжив заходів щодо укладання такого договору. Категорія працівників з якими можуть укладатись письмові договори про повну матеріальну відповідальність та характер робіт визначено Переліком посад і робіт, які заміщуються або виконуються працівником, наприклад, колективна (бригадна) матеріальна відповідальність може запроваджуватись при виконанні таких робіт: - роботи, пов'язані з виконанням касових операцій; - роботи, пов'язані з прийманням від населення всіх видів платежів та виплатою грошей не через касу; - роботи, пов'язані з прийманням на зберігання, обробкою, зберіганням, видачею матеріальних цінностей на складах, базах (нафтобазах), автозаправних станціях, в автогосподарствах, холодильниках, харчоблоках, сховищах, на заготівельних (приймальних) пунктах, товарних і товарно-перевалочних дільницях, у камерах схову, коморах і роздягальнях, з екіпіровкою пасажирських суден, вагонів та літаків; - роботи, пов'язані з прийманням від населення предметів культурно-побутового призначання та інших матеріальних цінностей на схов, у ремонт і для виконання інших операцій, пов'язаних із виготовленням, відновленням або поліпшенням якості цих предметів (цінностей), їхнім сховом та виконанням інших операцій з ними, видачею напрокат населенню предметів культурно-побутового призначення; - роботи, пов'язані з продажем (видачею) товарів (продукції), їх підготовкою до продажу незалежно від форм торгівлі та профілю підприємства (організації); - роботи, пов'язані з прийманням та обробкою для доставки (супроводження) вантажу, багажу, поштових відправлень та інших матеріальних грошових цінностей, їхньою доставкою (супроводженням), видачею (здачею); - роботи, пов'язані з виготовленням (складанням, монтажем, регулюванням) та ремонтом машин, механізмів, електронної техніки та радіоапаратури, електромеханічних і радіотехнічних приладів, систем, а також виготовленням їх деталей та запасних частин; - роботи, що виконуються майстернями побутового обслуговування, ательє тощо; - роботи з виконання операцій, пов'язаних із закупівлею, продажем, обміном, перевезенням, доставкою, пересиланням, зберіганням, сортуванням, пакуванням, обробкою або використанням у процесі виробництва дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, ювелірних, побутових та промислових виробів й матеріалів, виготовлених з використанням дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, відходів та брухту, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінні каміння синтетичного корунду та виробів з нього, а також валютних операцій; - роботи, пов'язані з прийманням у цехах, зберіганням, обробкою та передачею на виробництво скляної тари; - роботи, пов'язані з прийманням, виготовленням, транспортуванням, відбиранням, рахуванням, упаковкою, зберіганням та видачею грошових знаків, цінних паперів, їх напівфабрикатів; - роботи, пов'язані з виготовленням та зберіганням усіх видів квитків, талонів, абонементів (включаючи абонементи і талони на видачу їжі підприємствам громадського харчування) та інших знаків для розрахунків населення за послуги; - роботи, пов'язані з вирощуванням, годівлею, утриманням і розведенням сільськогосподарських тварин; - роботи, пов'язані з виробництвом сільськогосподарської продукції та її переробкою; - роботи, пов'язані з переробкою сировини, виготовленням або комплектуванням готових виробів. Юридична служба розробляє заходи щодо додержання на підприємствах різних форм власності і господарювання встановленого законодавством порядку приймання продукції виробничого призначення, товарів народного споживання, сировини сільськогосподарської продукції; організує вивчення відповідними працівниками нормативних актів, які регулюють ці питання; надає необхідну допомогу при складанні актів приймання продукції. Юридична служба повинна давати правову оцінку матеріалам ревізій, інвентаризацій та окремих перевірок з тим, щоб висновки і пропозиції не суперечили діючому законодавству, коло осіб, винних у допущених порушеннях, правильно було визначено тощо. Юридична служба повинна роз'яснювати такі питання, як надання консультацій працівникам, проведення лекцій, бесід з питань зберігання власності. На юридичну службу покладається правове оформлення в правоохоронні органи матеріалів про крадіжки, нестачі, корисні зловживання, розтрати, випуск неякісної, нестандартної продукції. Ступінь участі юридичної служби визначається рішенням правління, наказом керівника підприємства. У листі, який направляється в правоохоронні органи, необхідно конкретно вказати правопорушення, на яку суму заподіяна шкода, можливі свідки (прізвище, ім'я та по батькові, адреса). У підтвердженнях розміру шкоди до листа необхідно додати: акт ревізії, інвентаризації, переоцінки, знищення або здачу продукції на переробку, дефектні відомості, накладні, розрахунки бухгалтерії про розмір збитків, договір з матеріально відповідальним працівником, довідку про період роботи, пояснення, документи про відшкодування збитків у добровільному порядку. Для притягнення винних працівників до відповідальності, повного і своєчасного покриття шкоди, яка заподіяна підприємству їх неправомірними діями, юридичній службі рекомендується підтримувати постійний діловий контакт з органами внутрішніх справ, судами, прокуратурою. Юридична служба повинна надавати правову допомогу бухгалтерії, фінансовому відділу в роботі по відшкодуванню збитків, які заподіяні працівником, членом акціонерного товариства колективного сільськогосподарського підприємства, забезпечити додержання передбачених чинним законодавством порядку і гарантій при покладенні на винних обов'язків відшкодувати збитки. Робота по відшкодуванню збитків повинна починатись зразу ж після їх виявлення. Наприклад, юридичній службі рекомендується роз'яснити винним працівникам, членам акціонерних товариств, колективних сільськогосподарських підприємств, що відповідно до чинного законодавства, передбачено добровільне відшкодування збитків в натурі або в грошах. Юридичній службі необхідно знати, чи є документи, які підтверджують наявність прямої дійсної шкоди, вину працівника, чи додержаний встановлений чинним законодавством порядок і строки притягнення працівника, члена акціонерного товариства, колективного сільськогосподарського підприємства, чи правильно вибраний вид відповідальності. Згідно із ст. 134 КЗпП України повну матеріальну відповідальність працівники несуть у випадках, коли: - між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до ст. 1351 Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за забезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей; - майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовим дорученням або за іншими разовими документами; - шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку; - шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані; - шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), у тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування; - відповідно до законодавства України на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків; - шкоди, завдано не при виконанні трудових обов'язків; - службова особа, винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу. Випадки обмеженої матеріальної відповідальності, передбачені статтею 133 КЗпП України: - працівники - за зіпсування або знищення через недбалість матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), у тому числі при їх виготовленні, - у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. У такому ж розмірі працівники несуть матеріальну відповідальність за зіпсування або знищення через недбалість інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування; - керівники підприємств, установ, організацій та їх заступники, а також керівники структурних підрозділів на підприємствах, в установах, організаціях та їх заступники - у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, якщо шкоду заподіяно підприємству, установі, організації зайвими грошовими виплатами, неправильною постановкою обліку і зберігання матеріалів чи грошових цінностей, невжиттям необхідних заходів щодо запобігання простоям, випускові недоброякісної продукції, розкраданню, знищенню і зіпсуванню матеріальних чи грошових цінностей. Порядок покриття шкоди, заподіяної працівником, передбачений статтею 136 КЗпП. Покриття шкоди працівником у розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, а керівниками підприємств, установ, організацій та їх заступниками - за розпорядженням вищестоящого у порядку підлеглості органу шляхом відрахування із заробітної плати працівника. Розпорядження власника або уповноваженого ним органу, або вищестоящого в порядку підлеглості органу має бути зроблено не пізніше двох тижнів з дня виявлення заподіяної працівником шкоди і звернено до виконання не раніше семи днів з дня повідомлення про це працівникові. Якщо працівник не згоден з відрахуванням або його розміром, трудовий спір за його заявою розглядається у порядку, передбаченому законодавством. У решті випадків покриття шкоди проводиться шляхом подання власником - або уповноваженим ним органом позову до районного (міського) суду. Стягнення з керівників підприємств, установ, організацій та їх заступників матеріальної шкоди в судовому порядку проводиться за позовом вищестоящого в порядку підлеглості органу або за заявою прокурора. Що стосується колективних, сільськогосподарських підприємств, акціонерних товариств, інших підприємств недержавної форми власності, то питання покриття шкоди, заподіяної членами цих аграрних формувань, повинні передбачатись в їх статутах. Беручи участь у розгляданні питань про дебіторську заборгованість, яка значиться на балансі підприємства, разом з працівниками бухгалтерії юридичній службі рекомендується: - брати участь у розробці заходів щодо активного використання правових засобів для попередження утворення цієї заборгованості; - робити висновки про пропозиції бухгалтерії або інших структурних підрозділів про законне списування на збитки сум, які значаться за неплатоспроможними боржниками. Юридичній службі необхідно перевіряти відповідність чинному законодавству матеріалів, які представляються керівнику для затвердження і списування з бухгалтерського балансу в разі, коли майно прийшло в непридатність, сталася його нестача, втрата від псування та ін. При цьому юридична служба повинна слідкувати за дотриманням встановленого порядку списання, не допускати його без прийняття всіх необхідних і своєчасних заходів щодо відшкодування збитків і притягнення до відповідальності винних в цьому осіб. Під час складання висновку про списання товарно-матеріальних цінностей за пропозиціями відповідних служб юридичній службі треба враховувати, що норми природної втрати можуть застосовуватись лише у випадках виявлення фактичних нестач. Списування товарно-матеріальних цінностей у межах норм втрати до встановлення факту нестачі забороняється. Нестача цінностей, їх втрата від псування відносяться на винних осіб. Необхідно надавати допомогу структурним підрозділам, які здійснюють оформлення документів, договорів при передачі, продажу, здачі в оренду іншим підприємствам споруд, обладнання, транспортних засобів тощо. Юридичній службі необхідно проводити з особами, які виконують цю роботу, систематичне вивчення чинного законодавства, яке регулює питання продажу, оренди і т.д. В разі виявлення невідповідності законодавству документів, які надані юридичній службі на узгодження і візування, вона, не візуючи їх, дає відповідне заключення з пропозиціями про законний порядок вирішення даного питання. Юридична служба разом з іншими структурними підрозділами, а в окремих випадках самостійно повинна періодично аналізувати практику використання на підприємстві правових заходів у справі забезпечення зберігання власності і боротьби з безгосподарністю. Аналітична робота повинна бути направлена в першу чергу на вивчення причин і умов, які сприяють крадіжкам, нестачам, псуванню майна, втратам від безгосподарності. Форми взяття участі у здійсненні цієї роботи можуть бути різними: вивчення причин виникнення крадіжок, нестач, псування майна, які мали місце на підприємстві; підготовка службових записок, довідок керівництву підприємства про порушення законодавства про охорону майна і т.і. При цьому слід аналізувати дані, які є в актах інвентаризації, ревізій, окремих перевірок, претензійно-позовних матеріалів, рішень і ухвал районних, міських, арбітражних судів, приписах прокуратури, міліції про крадіжки, нестачі, фактах безгосподарності. 4. Систематизація законодавства. Щоб дотримуватися законності в діяльності підприємств юридична служба повинна постійно працювати над систематизацією законодавства, в яке при переході до ринкових відносин постійно вносяться зміни і доповнення. З цією метою необхідно слідкувати за новинами в законодавстві, читати Відомості Верховної Ради України, Офіційний вісник України, газету "Голос України". Нормативно-правові акти підлягають певній систематизації. Це дає можливість мати ті нормативні акти, які потрібні для застосування. В окремих галузях права існує надзвичайно багато нормативно-правових актів, особливо з цивільного і трудового права. Без систематизації ними важко користуватись. Є три види систематизації законодавства : 1. Інкорпорація - це така систематизація нормативно-правових актів, яка не вносить ніяких змін у зміст норм і нормативних актів. Вона може проводитись на основі різних підстав: хронологічно (за роками видання нормативних актів); за сферами правового регулювання (збірники Постанов Кабінету Міністрів України). За юридичними значенням інкорпорація може бути офіційною і неофіційною; за обсягом - загальна, галузева, спеціальна. За критерієм об'єднання нормативно-правових актів - предметна, хронологічна, суб'єктивна. 2. Кодифікація - це така систематизація нормативних актів, яка пов'язана з переробкою їх змісту. Кодифікація може бути тільки офіційною; за обсягом - галузева, міжгалузева, спеціальна. За формою вираження - кодекси, статути, закони. 3. Створення зводу законів - це поєднання всіх форм систематизації, в тому числі і прийняття нових нормативних актів. Висновок. У справі забезпечення законності, високої організованості, дисципліни і порядку велике місце відводиться праву - регулятору громадських відносин. Це означає, що господарюючі суб'єкти зобов'язані: здійснювати свою діяльність відповідно до правових приписів органів державної влади; самостійно, з допомогою локальних нормативних актів регламентувати різні сфери своєї діяльності; використовувати можливості різних договорів. Для здійснення допомоги у вирішенні цих питань і покликана юридична служба основним завданням якої є організація правої роботи спрямованої на правильне застосування, неухильне додержання та запобігання невиконання вимог актів законодавства інших нормативних актів Міністерств, підприємств, а також їх керівників та працівників під час покладених на них завдань та функціональних обов'язків, що є великою роллю юридичної служби у забезпеченні законності, яка здійснює свою діяльність відповідно до загального Положення "Про юридичну службу", в якому зазначаються основні напрямки її діяльності. Також можна зазначити, що юридична служба є самостійною функціональною службою. Практична робота 1. № 56/04 від 07.09.04 Позивач: Закрите акціонерне товариство «Грант» 40035 м. Суми, вул. Черепіна 65 р/р 56899904567 в СФ КБ «Синтез» МФО 334567 код 0097856 Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Комсомол» 42890 Сумська обл., Сумський р-н с. Комсомольське, вул. Правди, 89. р/р 54678904376 в КБ «Аваль» МФО 334545 код 0097678 Позовна заява. Піна позову: 77000 (сімдесят сім тисяч) грн. Відповідно до укладеного договору поставки зернових культур № 146/03 від 27.05.04 з ТОВ «Комсомол», ЗАТ «Грант» повинно було поставити на адресу ТОВ 500 тон ячменю, за що ТОВ зобов'язувалось сплатити 70 тисяч гривень. ЗАТ «Грант» здійснило поставку на адресу ТОВ «Комсомол» зазначену кількість ячменю (500 тон) - накладна № 67/09 від 01.08.04. Але ТОВ «Комсомол» не перерахувало на рахунок ЗАТ «Грант» суму договору (7000 грн.) станом на 07.08.03. Відповідно до п.5.4. договору № 146/03 від 27.05.03. «Якщо Покупець не розрахувався у зазначені строки (5-денний строк) за поставлену продукцію, він зобов'язаний сплатити штраф у сумі 10% суми договору». Відповідно до ст.2 ГПК: Прошу: 1. Стягнути з відповідача суму боргу і суму штрафних санкцій (70000грн. + 7000грн. = 77000грн.). 2. Покласти всі судові витрати на відповідача. 3. Сповістити позивача про день слухання справи. Додатки: (копії) 1. Договір поставки зернових культур №146 від 27.05.03. 2. Розрахунок ціни позову. 4. Накладна №67/09 від 01.08.03. 5. Квитанція про відправлення позовної заяви відповідачу. 6. Квитанція про сплату судових витрат. Директор ЗАТ «Грант» _________ О.В.Несторенко Юрисконсульт _________ С.В.Светличная 2. Оформлення позовних заяв для передачі в господарський суд проводиться, як правило, юридичною службою. При одержанні претензійних матеріалів, юридична служба перед пред’явленням позовної заяви зобов’язана перевірити обґрунтованість і повноту зібраних доказів. Юридична служба повинна відмовитись від пред’явлення необґрунтованої позовної заяви. Згідно до ст. 56 ГПК позивач зобов’язаний при наданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, якщо цих документів у сторін немає. Справи юридичних осіб (по умовах завдання це підприємство „Україна”) в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Права та обов’язки судового процесу передбачено статтею 22 ГПК України. Представниками юридичних осіб можуть бути керівники та інші особи, повноваження яких підтверджується довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої їм особи та посвідчується печаткою підприємства, організації. Як правило, представником підприємства в судовому процесі є юрисконсульт. Але в судовому процесі можуть брати участь посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (ст. 30, ч.1 ГПК України). Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, брати участь в огляді та дослідженні доказів. Зазначені особи зобов’язані з’явитись до господарського суду на його виклик, сповістити про знані їм відомості та обставини в справі, подати на вимогу господарського суду пояснення в письмовій формі. Література: 1. Конституція України; 2. Господарсько-процесуальний кодекс. - К: Атіка, 2003; 3. Горевий В.І. Юридична служба в АПК. - Суми: "Мрія", 1999; 4. Загальне положення про юридичну службу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 1995 року № 690. 5. Боровик С.С., Джунь В.В., Мудрий С.М. Захист прав суб'єктів господарювання в арбітражних судах України. - К., 2001. 6. Притика Д.М., Тітов М.І., Щербина В.С. Арбітражний процес: Навч. посібник. -X. , 2001. 7. Чернадчук В.Д., Сухонос В.В. Основи господарського процесуального права. - Суми, 2003.
1 2 3 4 5 Категория: Право \| Добавил: Aspirant (22.05.2014)
Просмотров: 946 \| Комментарии: 1 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: