Реферат на тему:Особливості діяльності адвоката у кримінальному процесі - Право - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему:Особливості діяльності адвоката у кримінальному процесі. Участь адвоката як захисника в процесі касаційного провадження у кримінальній справі Дисциплінарна відповідальність адвокатів: підстави та порядок застосування 1. Участь адвоката як захисника в процесі касаційного провадження у кримінальній справі Згідно зі ст. 383 КПК України, у касаційному порядку можуть бути перевірені вироки, ухвали, постанови апеляційного суду, винесені ним як судом першої інстанції, а також вироку і постанови, ухвалені в апеляційному порядку. У частині, що стосується інтересів засудженого, скаргу можуть подати: сам засуджений, його захисник, законний представник. Особам, які вправі подати касаційну скаргу, касаційне подання, надається право ознайомитись в суді з матеріалами справи для вирішення питання про внесення касаційної скарги чи подання. Касаційні скарги розглядаються: - колегією суддів палати Верховного Суду України t кримінальних справ - на судові рішення, ухвалені Верховним Судом Автономної Республіки Крим, обласними, Київським і Севастопольськими міськими судами, вироки районних (міських) та міжрайонних (окружних) судів; - колегією суддів військової палати Верховного Суду України - на судові рішення, ухвалені військовими судами регіонів і військово-морських сил, вироки військових судів гарнізонів. Касаційні скарги можуть бути подані протягом одного місяця від моменту проголошення вироку чи оголошення ухвали або постанови. Касаційні скарги і подання на судові рішення, зазначені у ч. 2 ст. 383 КПК, можуть бути подані протягом шести місяців з моменту набуття ними законної сили. Протягом строку, встановленого на касаційне оскарження, справа ніким не може бути витребувана з суду, який виконує судове рішення, за винятком суду касаційної інстанції. Скарга, подана з пропуском встановленого для оскарження терміну, за відсутності клопотання про його відновлення, визнається такою, що не підлягає розгляду. Термін може бути відновлений у випадках і порядку, передбачених ст. 353 КПК. Касаційні скарги на судові рішення, визначені у ч. 2 ст. 383 КПК, передаються судді касаційного суду, який протягом 15 діб вирішує питання про витребування справи. Водночас із витребуванням справи за наявності для цього підстав суддя може зупинити виконання судового рішення до розгляду подання або скарги в суді. Щодо касаційних скарг чи подань на судові рішення, зазначені у ч. 1 ст. 383 КПК, то їх направлення зупиняє набуття цими рішеннями законної сили. До початку розгляду справи в касаційному суді особа, що подала касаційну скаргу, може доповнити, змінити відкликати ці подання, а також подати свої заперечення на скаргу, подання іншого учасника судового розгляду, дотримуючись при цьому вимог ст. 355 КПК. Засідання суду касаційної інстанції проводиться за участю прокурора. У ньому можуть брати участь особи, вказані у ст. 284 КПК. Учасники судового розгляду, що з'явились в судове засідання, мають право давати пояснення (ст. 391 КПК). Якщо суд касаційної інстанції, за ухвалою, переносить розгляд справи, він повинен повідомити про це осіб, які беруть участь у справі. На підтвердження або спростування доводів, викладених у скарзі або поданні, особи, що їх подали, мають право подати до касаційного суду документи, яких не було у справі. Нові матеріали не можуть бути отримані шляхом проведення слідчих дій. Особа, яка подала нові матеріали, повинна вказати, як вони були отримані та яке значення мають для вирішення справи. Нові матеріали можуть бути витребувані також касаційним судом. За наявності у справі і додатково поданими матеріалами касаційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судового рушення, в тій частині, в якій воно було оскаржено. Суд касаційної інстанції вправі вийти за межі касаційних вимог, якщо цим не погіршується становище засудженого чи виправданого. За результатами касаційного розгляду суд приймає одне з таких рішень: - залишає вирок, постанову, ухвалу без змін, а касаційну скаргу - без задоволення; - скасовує вирок, постанову, ухвалу і закриває справу; - змінює вирок, постанову чи ухвалу; - скасовує вирок, постанову, ухвалу і направляє справу на нове розслідування або новий судовий або апеляційний розгляд. Підготовку і складання касаційної скарги адвокат здійснює в такому самому порядку, що й при складанні апеляційної скарги. Причина оскаржуваного рішення має бути всебічно аргументована, з врахуванням того, що вирок перевіряється в обсязі, в якому він оскаржений. Коло документів, які повинен вивчити адвокат, готуючи касаційну скаргу, ширше, ніж при підготовці апеляції, адже цього разу предметом оскарження є не тільки вирок, а й апеляція. Для роботи над касаційною скаргою немає певних, універсальних зразків. Схему побудови скарги визначає процесуальний матеріал, який у різних справах є різним. Готуючись до подання касаційної скарги, адвокат насамперед аналізує і вивчає судове рішення, яке оскаржується, зіставляє його з нормами матеріального і процесуального права з метою вивчення невідповідностей законові. Як і на інших стадіях процесу, головним завданням адвоката на цьому етапі є робота з доказами. Глибоке знання доказів дає можливість усвідомити реальну ситуацію і відповідно корегувати свою правову позицію та передбачити майбутнє рішення суду. При цьому не слід намагатись вгадати, що зробить суд, адже, вирішуючи замість суду, адвокат обмежує себе у вимогах. На особливу увагу заслуговує вивчення протоколу судового засідання, на підставі якого формується оцінка обставин справи, яка реалізується у вироку. Ознайомлюючись з протоколом судового засідання, слід звернути увагу на випадки невідповідності відображення судового засідання фактичним обставинам. Якщо будуть виявлені будь-які розбіжності, треба обов'язково подати зауваження на протокол. Найголовніше - це професійний аналіз доказів у справі та ті висновки, які можуть підвести суд до усвідомлення, що у справі допущено помилку, яку необхідно виправити, яка, відповідно до процесуального закону, дає підстави для скасування вироку. Бажано писати коротку касаційну скаргу, оскільки поширені, великі касаційні скарги судді читають неохоче. Оскаржуючи висновки суду, адвокат вступає у спір, і цей спір повинен бути конкретним, а отже, матеріал слід викладати стисло, лаконічно. У касаційній скарзі адвокат здійснює певний аналіз вироку. Якщо у справі допущено кілька порушень, вони викладаються окремо у певній послідовності. Норми кримінального закону вважаються порушеннями або неправильно застосованими, якщо суд допустив: істотне порушення кримінального закону; неправильне застосування кримінального закону; невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого. Вирок місцевого апеляційного суду, постановлений як судом першої інстанції, може бути скасований або змінений також у зв'язку з однобічністю, неповнотою дізнання, попереднього слідства або невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи. Касаційна підстава, обґрунтована порушенням кримінального закону, стає для суду переконливою тоді, коли адвокат може порівняти її з неправильним висновком суду про справжні обставини справи. Відповідно до ст. 391 КПК, у засіданні суду касаційної інстанції, яке проводиться за участю прокурора, можуть брати участь особи, зазначені у ст. 384 КПК, яких у разі потреби суд має право запросити для давання пояснень. Учасники судового розгляду, які з'явились в судове засідання, мають право давати пояснення. Клопотання засудженого, який утримується під вартою, про виклик його для давання пояснень при перевірці вироків, ухвал, постанов апеляційного суду є обов'язковим для суду касаційної інстанції. Щодо перевірки справ, зазначених у ч. 2 ст. 383 КПК, то із змісту ст. 394 КПК випливає, що вони можуть бути заслухані без участі осіб, які подали касаційну скаргу, але з обов'язковою участю прокурора. У пресі висловлювалась думка, що норми статей 391 та 394 КПК у чинній редакції суперечать вимогам ст. 129 Конституції України. Слухаючи доповідь про суть вироку, захисник робить для себе позначки щодо повноти і правильності посилань на ті чи інші обставини, аналізує мотиви вироку суду, а також доводи, скарги і протести. Особливий інтерес для нього становить оцінка доповідачем тих порушень норм матеріального або процесуального права, на які посилається касатор. Залежно від цього, а також беручи до уваги відповіді доповідача на запитання інших членів суду, адвокат вирішує для себе, як побудувати свій виступ. Здебільшого інші члени суду не ставлять доповідачеві запитань. Як правило, план виступу адвокат обдумує заздалегідь. Втім, якщо вимагатимуть обставини, він має бути готовий внести у свій виступ відповідні корективи або й взагалі відмовитись від підготовленого плану. На відміну від суду першої інстанції, де адвокат виступає з промовою, у касаційній інстанції він виступає з поясненнями, тому завдання його дещо інше. Адже суд уже визнав певні обставини встановленими і дав їм відповідну юридичну оцінку. Тепер адвокат повинен подати касаційній інстанції вагомі доводи, які обґрунтовують неправильність вироку. Отже, безпосередня мета адвоката у суду касаційної інстанції полягає у критиці тих мотивів, якими керувався суд при ухваленні вироку. Критичні доводи захисту відомі суддям із змісту касаційної скарги. Тому не слід будувати пояснення механічним повторенням цих доводів. Треба сказати так, щоб критика прозвучала по-новому, щоб судді сприйняли аргументи оратора як продовження і розвиток викладених у касаційній скарзі міркувань. У процесі пояснення необхідно стежити за реакцією суддів, фіксувати їхній інтерес до одних доводів та його відсутність щодо інших. Слід бути готовим до того, що під час виступу судді можуть ставити запитання, що ускладнює завдання адвоката. Виступаючи з поясненнями, адвокат повинен посилатися на відповідні норми Закону, які були порушені судом. Такі посилання посилюють переконливість доводів касатора. Виступом у суді касаційної інстанції завершується робота адвоката на цій стадії процесу. Захисник при перегляді судових рішень у порядку виключного провадження. Підставами для перегляду судових рішень, що набули чинності у порядку виключного провадження, є: - нововиявлені обставини; - неправильне застосування кримінального закону та істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, які суттєво вплинули на правильність судового рішення (ст. 400-4). Відповідно до частини 2 ст. 400-4 КПК, перегляд судових рішень з цих підстав з метою застосування закону про більш тяжкий злочин, збільшення обсягу обвинувачення чи з інших підстав, що погіршують становище засудженого, а також виправдального вироку, ухвали чи постанови про закриття справи не допускаються. Подання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами мають право вносити: Генеральний прокурор України, його заступники; прокурор області, прокурор Автономної Республіки Крим, Військовий прокурор (на правах прокурора області). Клопотання прокурора про перегляд справи у порядку виключного провадження у зв'язку і нововиявленими обставинами вправі подавати учасники процесу та особи, яким це право надано законом. Якщо прокурор не вбачає підстав для перегляду справи у зв'язку з нововиявленими обставинами, він відмовляє в цьому своєю мотивованою постановою, про що повідомляє осіб та підприємства, установи, організації, які подали заяви. Подання про внесення на судовий розгляд клопотання про перегляд судового рішення з підстав, передбачених ч. 1 ст. 400-4 КПК, мають право виносити судді касаційного суду в кількості не менш як п'яти осіб. Клопотання про перегляд судового рішення з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 400-4 КПК, вправі подавати засуджений, його захисник або законний представник, прокурор, який брав участь у розгляді справи, Генеральний прокурор України та його заступники, прокурор Автономної Республіки Крим, прокурори областей, міст Києва і Севастополя І а прирівняні до них прокурори і їх заступники в межах їх повноважень. Листування з приводу надходження клопотань про перегляд касаційним судом справ з підстав, передбачених зазначеною статтею, із засудженим, захисником чи законним представником касаційний суд не веде. На підставі подання, підписаного не менш як п'ятьма суддями касаційного суду про перегляд судового рішення з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 400-4 КПК, справа призначається до судового розгляду. Розгляд справи здійснюється на спільному засідання судових палат Верхового Суду України, уповноважених законом на розгляд кримінальних справ у касаційному порядку. Оскільки засідання є правомочним за наявності не менше як двох третин складу кожної з палат, ухвала приймається відкритим голосуванням більшістю голосів і підписується головуючим та суддею-доповідачем. Складання клопотання в порядку виключного провадження. Заява про перегляд судових рішень в порядку виключного провадження називається клопотанням. Форма викладу матеріалів у клопотанні може бути різною - залежно від практичного досвіду, виробленого стилю і манери. КПК не містить певних вимог щодо форми такого клопотання. Водночас клопотання, складені адвокатом, мають бути юридичне грамотними, аргументованими і коректними. У клопотанні слід вказати, кому воно адресовано, хто його подає, на якій підставі особа, яка подає клопотання, мас право його подавати (учасник процесу, захисник засудженого та інші), адресу заявника, який вирок оскаржується, кваліфікація статті, за якою особу засуджено. Далі викладається саме клопотання, яке має три частини: вступну, мотивувальну і резолютивну. Клопотання повинно ґрунтуватися на чинному законодавстві та судовій практиці, у вступі треба коротко викласти частину справи, вироку суду, висновки якого оспорюються, і, якщо необхідно, фабулу справи. Посилаючись на докази, слід вказувати аркуші справи. Оскаржуючи висновки суду у зв'язку з нововиявлени-ми обставинами справи, необхідно ґрунтувати наявність цих обставин - у результаті фальсифікації доказів, неправильного перекладу, інших матеріалів - та вказати, якими документами або доказами такі нововиявлені обставини підтверджуються. При обґрунтуванні неправильного застосування кримінального закону та порушення кримінально-процесуального закону, які істотно вплинули на правильність рішення, адвокат подає докладний аналіз судових рішень. Щоб клопотання не було надто великим, детальний аналіз порушень, допущених судами і слідством, що доповнює і уточнює основні його положення, можна викласти на окремому аркуші, який додається до клопотання. З підготовленими клопотаннями слід ознайомити підзахисного, заручитися його підтримкою. За певних умов може бути доцільним підготувати два клопотання - від свого імені та від імені підзахисного. Такі клопотання не повинні бути ідентичними. Вони мають висвітлювати допущені у справі порушення з різних боків. До клопотання, крім копій судових документів, долучаються додаткові матеріали і докази, довідки, висновки та ін. КПК не передбачає обов'язок подавання разом із клопотанням копій вироку та інших документів, проте їх варто додавати. Якщо клопотання взято до уваги і призначено до роз-Іляду, воно розглядається за правилами, встановленими для перегляду справ у касаційному порядку. Отже, в адвоката може з'явитись можливість виступити в суді з поясненнями. (І. Ю. Гловацький Діяльність адвоката-захисника у кримінальному процесі. Навч. посібник-К.: Атіка. 2003.- 352 с.) 2. Дисциплінарна відповідальність адвокатів: підстави та порядок застосування Згідно з Указом Президента України «Про Положення про КДКА та Положення про ВККА», право порушення дисциплінарного провадження щодо адвоката належить голові дисциплінарної палати, а за його відсутності — заступникові голови, який попередньо розглядає інформацію, що стосується підстав притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, знайомить його з цією інформацією і вимагає від нього письмового пояснення. Дисциплінарне стягнення до адвоката застосовується безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніш як через місяць з дня його виявлення, не враховуючи часу хвороби адвоката або перебування його у відпустці, й не може бути накладено пізніше ніж через півроку з дня вчинення проступку. Справа про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності має бути розглянута у місячний строк з дня її порушення. За недотримання вимог Закону України «Про адвокатуру», інших актів законодавства України, що регулюють діяльність адвокатури, і Присяги адвоката України рішенням дисциплінарної палати до адвоката може бути застосовано: попередження; зупинення дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на строк до одного року; анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Таким чином, можна припустити, що: оскільки вжито термін «може бути застосовано», покарання адвоката не є обов’язковим та не у всіх випадках повинно застосовуватись; аналізуючи норму щодо дисциплінарних стягнень, їх можна розділити за ієрархією, тобто від найнижчого до найвищого, а це може бути: попередження, зупинення дії свідоцтва на місяць, на 2, 3, 4… 12 місяців і останнє — анулювання свідоцтва. Дисциплінарна палата може закрити дисциплінарну справу, якщо під час її розгляду переконається у необґрунтованості скарги (заяви, постанови, ухвали) та відсутності підстав для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, або у недоцільності накладення на нього стягнення за вчинений проступок, або визнає, що вчинене виходить за межі дисциплінарної відповідальності адвокатів. До початку розгляду справи, в разі потреби, провадиться додаткова перевірка підстав для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, яку голова доручає одному з членів дисциплінарної палати. При цьому можуть бути витребувані додаткові документи і матеріали. Під час розгляду справи участь адвоката-порушника є обов’язковою. Його повторна неявка без поважних причин не перешкоджає розглядові справи за його відсутності. Під час засідання адвокат, який притягується до дисциплінарної відповідальності, має право в будь-який момент заявляти клопотання і давати додаткові пояснення. На розсуд дисциплінарної палати може бути заслухано повідомлення інших осіб, запрошених з ініціативи як адвоката, так і палати, оголошено документи й досліджено інші матеріали, наявні у справі й подані додатково. Рішення про накладення на адвоката дисциплінарного стягнення виноситься за відсутності адвоката, щодо якого порушено дисциплінарну справу. Якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення адвоката не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, він вважається таким, що не піддавався дисциплінарному стягненню. Дисциплінарна палата може після закінчення не менш як шести місяців з дня накладення стягнення зняти його достроково при бездоганній поведінці адвоката і сумлінному ставленні до виконання своїх обов’язків. Рішення про припинення адвокатської діяльності та про анулювання свідоцтва КДКА (але не палатою) може бути прийнято у випадках: засудження адвоката за вчинення злочину — після набрання вироком законної сили; обмеження судом дієздатності або визнання адвоката недієздатним; втрати громадянства України; грубого порушення вимог Закону України «Про адвокатуру» та інших актів законодавства України, які регулюють діяльність адвокатури, і Присяги адвоката України. У законодавстві не зазначено, яким чином таке рішення приймається. Хоча КДКА вирішує припинити адвокатську діяльність та анулювати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю на підставі рішення дисциплінарної палати тієї ж КДКА про накладення відповідного стягнення. Якщо КДКА не погодиться з рішенням палати, вона може його скасувати і повернути справу на новий розгляд до дисциплінарної палати з поновленням строку розгляду справи або своїм рішенням закрити дисциплінарну справу. Тобто можна зробити висновок, що реально рішення про припинення та про анулювання дії свідоцтва приймає та ж таки дисциплінарна палата і, на жаль, застосовуються загальні вимоги щодо «правомочності» засідання (не менш як дві третини членів палати та «прийняття рішення» (відкритим голосуванням двома третинами голосів від загальної кількості членів палати. На мою думку, тут слід внести зміни, позаяк можливі випадки, коли три члени відсутні (і ми не знаємо, чи є вони адвокатами, оскільки до палати входять 5 адвокатів, 2 судді, по одному представнику від Головного управління юстиції Мін’юсту в АРК, обласного, Київського та Севастопольського міського управління юстиції, відділення САУ), які могли вплинути на прийняття позитивного рішення. Оскільки припинення та анулювання свідоцтва є дуже серйозними питаннями, слід додати норму, відповідно до якої рішення про це може бути прийняте двома третинами голосів від загальної кількості членів палати, але за умови, що засідання є правомочним тільки за участю всіх членів палати, тобто дев’яти. До початку розгляду заяви чи справи особа, яка подала заяву чи стосовно якої розглядається справа, має право заявити відвід члену палати, якщо вважає, що член палати або його родичі заінтересовані в результатах розгляду, чи має сумнів у його об’єктивності з інших причин. Питання про заявлений відвід вирішується іншими членами палати, присутніми на засіданні без участі члена, якому заявлено відвід, відкритим голосуванням більшістю голосів. За рівності голосів член палати вважається відведеним. Утім, він має право дати пояснення з приводу заявленого відводу. Однак порядок заявлення самовідводу чітко не врегульований чинним законодавством про діяльність адвокатури. Слід узяти до уваги, що адвокати-практики нерідко опиняються на протилежних правових позиціях. А інколи адвокат може й не знати або не пам’ятати про те, що стикався з котримось із членів дисциплінарної палати. Тому положення про «самовідвід» повинно бути безвідкладно розтлумачено ВККА, оскільки це надає можливість «використовувати» дисциплінарні палати у розправах над принциповими адвокатами, адвокатами-конкурентами і, що геть жахливо, є можливістю, шляхом ініціювання подібних безпідставних скарг, «вибиття» адвокатів протилежної сторони зі справ на деякий термін тощо. Крім того, це відповідає принципу чесності й порядності, передбаченому Правилами адвокатської етики. Питання про «самовідвід» необхідно вивчити якнайретельніше, адже це передбачено процесуальним законодавством будь-якої країни. У цивільному та кримінальному процесі й виконавчому провадженні посадові особи — суддя, слідчий, прокурор, державний виконавець, експерт та деякі інші — мають законодавчо закріплену норму щодо самовідводу, тому така особа як член дисциплінарної палати, який приймає рішення з важливого питання, також повинен дотримуватись норми щодо самовідводу. На засіданні палати ведеться протокол, який підписують голова і секретар палати, а рішення, що вкрай важливо, підписують всі члени палати, присутні при розгляді, а не тільки голова та секретар. Оскарження протоколу законодавством не передбачено Рішення викладається в письмовій формі з наведенням мотивів його прийняття і підписується головуючим на засіданні та членами палати, які брали участь у засіданні. Деякі дисциплінарні палати взяли за правило не виносити взагалі рішення та вважають, що накладення дисциплінарного стягнення на адвоката достатньо і протоколом. Це суттєво порушує права адвоката, оскільки у нього відсутні можливості оскаржити таке рішення, бо воно не відповідає процесуальній формі, передбаченій у Положенні, а оскарження протоколу взагалі не передбачене чинним законодавством. Це можна розцінювати як зловживання, і такі випадки слід виявляти й викорінювати. І взагалі, коли так званий голова дисциплінарної палати дотепер не може чи не бажає ознайомитись як із Положенням, що регулює саме його процесуальну діяльність, так і взагалі з чинним законодавством з питань діяльності адвокатури — його негайно треба відкликати, знімати, переобирати… Копія рішення палати в триденний строк надсилається (або видається) особі, щодо якої вирішувалося питання, а також органу або особі, за поданням якої розглядалася справа. Слід зазначити, що Положення про КДКА, на відміну від Положення про ВККА, має більш прогресивну норму, оскільки останнім передбачено, що рішення в триденний строк має бути видано, а не «надсилається (або видається)». У рішенні палати має бути зазначено: назву КДКА, склад палати, місце і час розгляду заяви (справи), прізвище, ім’я, по батькові особи, котра подала заяву (щодо якої розглядається справа), її пояснення, зміст заяви (обставини справи), прийняте рішення у зв’язку з заявою (міра дисциплінарного стягнення або мотиви закриття справи). Рішення про накладення на адвоката дисциплінарного стягнення і рішення про припинення адвокатської діяльності та анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю може бути оскаржено в тримісячний строк до ВККА або в судовому порядку. Скарга на рішення чи дії КДКА (або однієї з палат) подається в КДКА (або її палату), яка його ухвалила, і в семиденний строк разом зі справою надсилається нею на розгляд у ВККА або суд. Скарги на дії КДКА, їхніх палат і членів палат, вчинені з порушенням вимог законодавства, розглядаються ВККА в порядку, встановленому Положенням для розгляду скарг на рішення зазначених комісій або їхніх палат. За результатами розгляду цих скарг ВККА приймає рішення про: вжиття заходів до усунення порушень законодавства в діяльності КДКА, її палат чи членів палат та усунення причин і умов, які сприяли вчиненню порушень; внесення подання органу, що обрав чи призначив члена палати, який грубо порушив законодавство під час здійснення своїх функцій в КДКА, про його дострокове відкликання. Адвокат, щодо якого розглядалася скарга, може подати скаргу до ВККА. Найчастіше у такій скарзі містяться такі вимоги: визнати протокол дисциплінарної палати щодо притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності сфальсифікованим, неправомірним і незаконним та скасувати його; визнати дії члена дисциплінарної палати щодо незаявлення самовідводу при розгляді скарги на дії адвоката неправомірними та вжити заходів до усунення порушень законодавства в діяльності цього члена палати, а також внести подання органу, що обрав чи призначив цього члена про його дострокове відкликання; визнати дії дисциплінарної палати щодо фальсифікації протоколу та накладення на адвоката дисциплінарного стягнення за відсутності рішення, ненадіслання в триденний строк рішення та позбавлення права на його оскарження неправомірними та вчиненими з порушенням чинного законодавства, а саме вчиненими з порушенням Положення й за результатами розгляду прийняти рішення про вжиття заходів до усунення порушень Положення в діяльності дисциплінарної палати; зобов’язати дисциплінарну палату відкликати відповідні листи з управління державної судової адміністрації та повідомити їх про те, що протокол дисциплінарної палати КДКА щодо притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є сфальсифікованим, неправомірним, його скасовано і він вважається недійсним з моменту його прийняття, а не з моменту його скасування. ВККА повинна зважити усі обставини справи й розсудити адвоката й дисциплінарників, ухвалити рішення, керуючись Конституцією України, актами законодавства України та Положенням, справедливо, неупереджено, об’єктивно і законно.
1 2 3 4 5 Категория: Право \| Добавил: Aspirant (16.05.2014)
Просмотров: 476 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: