Реферат на тему: Основи цивільного права - Право - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему: Основи цивільного права. Особливості формування цивільного права в Україні Відповідь на запитання, до якого типу належить цивільне пра-во України, має важливе практичне значення, оскільки від цього залежить визначення тенденцій його розвитку, можливість перед-бачення зусиль законодавців і визначення їх перспектив, напрями формування судової практики у країні, нарешті, обсяг матеріалу, який повинен засвоїти і яким має володіти юрист. До чого може призвести ігнорування такого чинника, свідчить сумнозвісний дос-від створення трастових компаній, багато в чому зумовлений спро-бою некритичного, без достатньої теоретичної основи перенесення інституту англосаксонського права у принципово іншу правову систему. Не забезпечена можливістю захисту за допомогою "права справедливості" і прецедентного права, як це має місце в англосак-сонській системі цивільного права, діяльність товариств із "довір-чого управління" майном значно зашкодила не тільки матеріально, а й морально, похитнула віру в перспективу розвитку цих відносин в Україні взагалі. Тому при визначенні типології українського цивільного права необхідно враховувати особливості традиції приватного права в Ук-раїні, про що йшлося в попередніх розділах підручника. Нагадай-мо коротко, що ці особливості полягають у співіснуванні і одночас-ному впливі в Україні західної і східної традицій приватного права. Це зумовило ту особливість українського цивільного права, що інс-титути речового та зобов'язального права мають за основу принци-пові положення римського права (як правило, в німецькій інтер-претації), в той час як сімейне і частково спадкове право тяжіють ДО східної традиції. Ця особливість має бути врахована і в процесі правотворчості, і при тлумаченні та застосуванні норм цивільного права. Поки що зазначений чинник враховується недостатньо. Внаслі-док, наприклад, дискусій стосовно місця сімейного права в систе-мі українського права, співвідношення Цивільного та Сімейного кодексів створюються додаткові перешкоди комплексному онов-ленню цивільного законодавства. Крім того, особливістю цивільного права України на сучасному етапі його розвитку є реформування цивілістичної доктрини (кон-цепції). Результатом такого реформування має бути (за сприятли-вих умов) перехід від "соціалістичної", "радянської" доктрини ци-вільного права до нового розуміння його як категорії, тотожної приватному праву. Становлення традиції цивільного права в Україні Початком становлення традиції цивільного права в Україні можна вважати створення у XVI ст. Статутів Великого Князівства Литовського, в яких намітився, хоча і вельми приблизно, але все ж досить виразний поділ права на галузі, в межах яких почали кон-ституюватися відповідні цивільно-правові та публічно-правові інс-титути. Перший зі Статутів — Старий, прийнятий у 1529 р., — був пер-шим загальним кодексом Литовської держави, до складу якої вхо-дила тоді Україна. За своїм змістом і структурою він був близький до "Руської правди". Оскільки його норми були досить архаїчними, в 1566 р. прийня-то другий — Волинський — статут. Дія Волинського статуту поши-рювалася на Волинь, Поділля і колишнє Київське князівство. Спеці-альні його розділи регулювали правове становище шляхти, шлюбно-сімейні відносини, опіку, продаж, спадкування, земельні спори тощо Третій Статут, названий Новим, був прийнятий у 1588 р. Він досить широко регулював відносини власності на землю. Значна увага приділялася договірному праву. На відміну від давньорусько-го права, де була поширена усна форма договорів, Третій Статут встановлював як загальне правило вимогу письмової форми ци-вільно-правових угод. У деяких випадках була потрібна реєстрація договору в суді у присутності свідків. Досить детально врегульова-ні окремі види договорів: купівля-продаж, позика, майновий найм, застава тощо, а також відносини спадкування. За своєю суттю Статути Великого Князівства Литовського були результатом використання і творчої переробки місцевого звичаєво-го права, литовського, німецького, польського цивільного законо-давства. При цьому були враховані і відіграли роль методологічно-го підґрунтя принципи та ідеї римського права. Значення Статутів визначається не тільки їх змістом, а й тим, що вони вплинули на подальший розвиток законодавства в Украї-ні, Московській державі і Російській імперії. Так, Старий Статут використаний при створенні Соборного уложення 1649 р. в Мос-ковському царстві, Третій Статут (Новий) діяв у Київській, Поділь-ській та Волинській губерніях аж до 1840 р. Крім того, Статути були використані при складанні "Прав, за якими судиться малоросійський народ". "Права, за якими судиться малоросійський народ" — це збірник норм права XVIII ст., складений з метою регулювання відносин у Лівобережній Україні. Після приєднання її до Московської держа-ви відповідно до Березневих статей на територію Гетьманщини дія московського законодавства не поширювалася. Тут продовжували діяти "колишні" права, тобто звичаєве право, польсько-литовське законодавство і Магдебурзьке право. Оскільки Росія з міркувань використання додаткового чинника забезпечення централізації влади була зацікавлена в уніфікації за-конодавства Імперії, то в 1728 р. була створена комісія для розроб-лення законопроекту, який мав би регулювати відносини у Мало-росії на єдиних із загальноімперськими принципах. У 1743 р. комісія подала законопроект, що називався "Права, за якими судиться малоросійський народ". Фактично це був перший кодекс українського права. При його складанні використані римські І німецькі правові джерела, Статути Великого Князівства Литов-ського, польське законодавство, Магдебурзьке і Хелменське право, саксонське право, звичаєве право України і судова практика. У "Правах" значне місце посідають норми цивільного права, які становлять найбільшу за обсягом частину кодексу. Зокрема розділ X присвячений шлюбному праву, розділ XI — інституту опіки, роз-діл XII — спадкуванню за заповітом, розділ XIII — спадкуванню на підставі кровної спорідненості, розділ XIV — речовому праву тощо, розділ XV — договору найму і оренди нерухомості, розділ XVI - зобов'язальному праву (в тому числі забезпеченню зобов'язань), розділи ХУІІ-ХІХ — земельним відносинам. Таким чином, із ЗО розділів "Прав, за якими судиться малоросійський народ", 10 прис-вячені регулюванню цивільних відносин. Проект не влаштовував царський уряд через помітну відмінність від російського законодавства, І тому кодекс так і не був прийня-тий, хоча фактично застосовувався аж до формування єдиної Ім-перської системи законодавства у середині XIX ст. У тому ж XIX ст. зроблено спробу створення ще одного україн-ського кодексу, який називався "Зібрання прав малоросійських". Якщо "Права, за якими судиться малоросійський народ" були першим загальним кодексом в Україні, то "Зібрання прав малоро-сійських" можна вважати першим українським цивільним кодексом. "Зібрання прав малоросійських", що складається з трьох частин, було побудоване за інституційною системою (з деякими відступами стосовно регулювання спадкування). Перша частина була присвяче-на визначенню правосуб'єктності учасників цивільних відносин, шлюбно-сімейним відносинам і опіці. Друга містила норми зо-бов'язального права, третя — речові права, у тому числі спадкування. Значну увагу було приділено договірним зобов'язанням, зокре-ма декларувалася свобода договорів. Укладення угоди за наявності вад волі спричиняло її недійсність. Договір міг бути укладений особисто або через прокуратора (по-віреного). Форма угоди могла бути як письмовою, так і усною. Од-нак для відчуження або застави маєтків була потрібна складніша процедура. Невиконання зобов'язань призводило до обов'язку боржника компенсувати збитки кредитора. За загальним правилом, відшкоду-ванню підлягали як прямі збитки, так і неотримані прибутки. З окремих видів договорів найдетальніше регламентувалися купівля-продаж, позика, перепродаж, зберігання, доручення, найм. Поряд із договірними зобов'язаннями передбачалися зо-бов'язання з деліктів, а також зобов'язання начебто з деліктів (від-повідальність за нездійснення нагляду за неповнолітніми і психіч-но хворими тощо). Нарівні з охарактеризованими вище законопроектними робота-ми на формування цивільного права України ХУІІ-ХІХ ст. вплину-ло також російське законодавство. Зокрема питанням цивільного права присвячений том X Зводу законів Російської Імперії. Водно-час слід мати на увазі, що Звід передбачав у деяких випадках спе-ціальне регулювання майнових та інших відносин для Чернігівської і Полтавської губерній. Протягом останніх 50 років існування Російської імперії велася активна робота зі створення Цивільного уложення, в якому перед-бачалося встановлення уніфікованих норм для всієї території імпе-рії Однак до жовтня 1917 р. законопроектні роботи не були завер-шені. Надалі цивільне право в Україні продовжувало розвиватися в межах радянського цивільного права.
1 2 3 4 5 Категория: Право \| Добавил: Aspirant (21.05.2014)
Просмотров: 535 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: