Меню сайта
Категории раздела
Друзья сайта
Статистика
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Главная » Статьи » Реферати » Право |
Реферат на тему:ОБ'ЄДНАННЯ ГРОМАДЯН ЯК СУБЄКТИ
Реферат на тему:ОБ'ЄДНАННЯ ГРОМАДЯН ЯК СУБЄКТИ. ПЛАН 1.Поняття та призначення підприємств і установ. 2.Окремі види підприємств і установ. 3. Організаційна структура та управління підприємствами й установами. 4. Діяльність підприємств та організацій як суб’єктів адміністративного права. 5. Порядок утворення та припинення діяльності підприємств і установ. 1.Об'єднання громадян: поняття і види Відповідно до статті 36 Конституції України громадяни України мають право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення та захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей. Відповідно до статті 1 Закону України "Про об'єднання громадян" об'єднанням громадян є добровільне громадське формування, створене на основі інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод. Об'єднання громадян, незалежно від назви (рух, конгрес, асоціація, фонд, спілка тощо) відповідно до цього Закону визнаються політичною партією або громадською організацією. Дія цього Закону не поширюється на релігійні, кооперативні організації, об'єднання громадян, що мають основною метою одержання прибутків, комерційні фонди, органи місцевого та регіонального самоврядування (в тому числі ради і комітети мікрорайонів, будинкові, вуличні, квартальні, сільські, селищні комітети), органи громадської самодіяльності (народні дружини, товариські суди тощо), інші об'єднання громадян, порядок створення і діяльності яких визначається відповідним законодавством. Особливості правового регулювання діяльності профспілок визначаються Законом України про профспілки. Закон "Про об'єднання громадян" відіграв позитивну роль, оскільки забезпечив врегулювання суспільних відносин, пов'язаних з діяльністю партій та громадських організацій. Зокрема, він визначив принципи і порядок утворення об'єднань громадян, їх статус, порядок їх легалізації, право на судовий захист у разі відмови у реєстрації, а також права цих об'єднань, в тому числі право власності. Однак аналіз названого Закону показує, що він має недоліки. Зокрема, в частині 2 статті 1 передбачено, що об'єднання громадян, незалежно від назви (рух, конгрес, асоціація, фонд, спілка тощо) відповідно до цього Закону визнається за політичну партію або громадську організацію. Таким чином, обмежується свобода громадян створювати чи то громадські організації, чи то партії і вибирати напрями своєї діяльності. Діяльність об'єднань громадян різноманітна. Вона може бути спрямована на участь у розробці державної політики, розвиток науки, культури, відродження духовних цінностей, розв'язання соціальних проблем окремих категорій та груп громадян, розвиток благодійної діяльності, охорону навколишнього природного середо-вища, зумовлюватися спільністю професійних та інших інтересів гро-мадян тощо. Одним з найпоширеніших варіантів класифікації об'єднань грома-дян є застосований у Законі України «Про об'єднання громадян» від 16.06.1992 р. розподіл об'єднань громадян на політичні партії та гро-мадські організації. Політичною партією визнається зареєстроване згідно із законом добровільне об'єднання громадян — прихильників певної загально-національної програми суспільного розвитку, що має за мету сприян-ня формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах. На відміну від політичної партії громадською організацією є об'єднання громадян, створене для задоволення та захисту своїх за-конних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших інтересів. За територіальним масштабом діяльності класифікуються лише громадські організації (всеукраїнські, місцеві, міжнародні). За способом обліку членів, громадські організації поділяються на такі: а) що мають фіксоване індивідуальне членство; б) що не мають фіксованого індивідуального членства. За шляхами легалізації (офіційного визнання) об’єднання громадян класифікуються на легалізовані шляхом реєстрації; легалізовані шляхом повідомлення про заснування. Залежно від віку, по досягненні якого дозволяється бути членом об’єднання громадян, можна виділити політичні партії, громадські організації дорослого населення, молодіжні та дитячі громадські об‘єднання. Найбільш розгорнуту характеристику об'єднань громадян можна дати з допомогою їх класифікації за організаційно-правовими власти-востями на: масові об'єднання громадян (політичні партії, творчі спілки, релігійні організації, добровільні товариства, професійні спілки тощо); органи громадської самодіяльності (народні дружини по охороні громадського порядку); органи громадського самоврядування (ради і колективи мікрорайо-нів, домові, вуличні комітети тощо). Виділяють наступні об'єднання громадян з спеціальним статусом: профспілкові організації; релігійні організації; громадські організації споживачів; благодійні організації; кооперативи; органи місцевого самоврядування; адвокатські об'єднання; молодіжні організації. Особливе місце серед об'єднань громадян займають професійні спілки. Відповідно до Закону України «Про професійні спілки, їх права та га-рантії діяльності» професійна спілка (профспілка) — це добровільна неприбуткова громадська організація, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання). Об'єднанням громадян притаманні ознаки, що відрізняють їх від державних організацій. При цьому можна виділити спільні ознаки, характерні для всіх об'єднань громадян, а також специфічні ознаки, притаманні тим чи іншим об'єднанням громадян. До спільних для всіх об'єднань громадян ознак слід віднести: добровільність об'єднання, що виражається у добровільності вступу та виходу з об'єднання громадян, методах роботи, сутністю яких є досягнення певної мети внутрішньоор-ганізаційними методами, в особливих формах примусу, з яких найвищою є виключення з об'єднання громадян; засоби внутрішньої самоорганізації, якими в діяльності об'єднань громадян виступають самоврядування та саморегу-ляція; відсутність у об'єднань громадян державно-владних повнова-жень, за винятком випадків, коли держава делегує їм окремі повноваження і закріплює їх законодавчо (наприклад, закріп-лення за громадськими інспекторами охорони природи права складати протоколу про адміністративне правопорушення). Специфічними ознаками, характерними для окремих об'єднань грома-дян, є: інститут членства в об'єднанні та відносини членства, пов'я-зані з цим інститутом; обов'язкова участь членів об'єднання громадян в його роботі та створенні матеріальної бази об'єднання шляхом внесення членських внесків; наявність статуту об'єднання громадян. Як правило, в діяль-ності об'єднань громадян відсутні комерційні цілі або цілі одержання прибутку. Виняток з останнього правила становить лише діяльність коо-перативних організацій. Крім того, допускається господарська або інша комерційна діяльність об'єднань громадян, але ви-ключно для виконання їх статутних завдань та цілей. Основу взаємовідносин держави та об'єднань громадян становить законодавчо закріплений правовий статус об'єднань громадян (зако-ни України «Про об'єднання громадян», «Про політичні партії в Ук-раїні», «Про свободу совісті та релігійні організації», «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»). Діяльність деяких об'єднань громадян, у тому числі кооперативних організацій, комерційних фондів, органів громадської самодіяльності, регулюється відповідни-ми законодавчими актами. 2. Порядок створення об’єднань громадян Згідно статті 11 Закону України "Про об'єднання громадян" засновниками громадських організацій можуть бути громадяни України, громадяни інших держав, особи без громадянства, які досягли 18 років, а молодіжних та дитячих організацій - 15-річного віку. Рішення про заснування об'єднань громадян приймаються установчим з'їздом конференцією або загальними зборами. Членами громадських організацій, крім молодіжних та дитячих, можуть бути особи, які досягли 14 років. Вік членів молодіжних та дитячих громадських організацій встановлюється їх статутами. Громадські організації можуть не мати фіксованого індивідуального членства. У діяльності громадських організацій у випадках, передбачених їх статутами, можуть брати участь колективні члени. Об'єднання громадян діє на основі статуту. Статут повинен містити: назву, статус, юридичну адресу об'єднання, мету та завдання, умови та порядок прийому в члени та вибуття, припинення діяльності об'єднання та інші положення. Статут не повинен суперечити законодавству України. Легалізація (офіційне визнання) об'єднань громадян є обов'язковою і здійснюється шляхом їх реєстрації або повідомлення про заснування. Діяльність об'єднань громадян, які нелегалізовані або примусово розпущені за рішенням суду, є протизаконною. У разі реєстрації об'єднання громадян набуває статусу юридичної особи. Міжнародні громадські організації підлягають обов'язковій реєстрації Міністерством юстиції України. Легалізація громадської організації здійснюється відповідно Міністерством юстиції України, місцевими органами державної виконавчої влади, виконавчими комітетами сільських, селищних, міських Рад народних депутатів. У разі, коли діяльність місцевої громадської організації поширюється на територію двох І більше адміністративно-територіальних одиниць, її легалізація здійснюється відповідним вищестоящим органом. Про легалізацію (офіційне визнання) об'єднання громадян легалізуючий орган повідомляє у засобах масової інформації Для реєстрації об'єднання громадян його засновники подають заяву, додаються також статут (положення), протокол установчого з'їзду (конференції) або загальних зборів, відомості про склад керівництва центральних статутних органів, дані про місцеві осередки, документи про сплату реєстраційного збору. Заява розглядається 2 місяці. Рішення про реєстрацію або відмову в ній замовнику повідомляється письмово в 10-денний строк. Органи, що здійснюють реєстрацію об'єднань громадян, ведуть реєстр цих об'єднань У реєстрації об'єднанню громадян може бути відмовлено, якщо його статутні документи або інші документи, подані для реєстрації об'єднання, суперечать законодавству України. Рішення про відмову у реєстрації повинно містити підстави такої відмови. Це рішення може бути оскаржено у судовому порядку. Про відмову у реєстрації орган повідомляє у засобах масової інформації Громадські організації та їх спілки можуть легалізувати своє заснування шляхом письмового повідомлення відповідно Міністерству юстиції України, місцевим органам державної виконавчої влади виконавчим комітетом сільських, селищних, міських Рад народних депутатів. Об'єднання громадян можуть використовувати власну символіку, яка затверджується відповідно до статуту. Символіка об'єднання громадян підлягає державній реєстрації у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. Припинення об'єднання громадян може бути проведено шляхом його реорганізації або ліквідації (саморозпуску, примусового розпуску). Реорганізація об'єднання громадян здійснюється відповідно до його статуту, ліквідація - на підставі статуту або рішення суду Не підлягають легалізації, а діяльність легалізованих об'єднань громадян забороняється у судовому порядку, коли їх метою є: зміна шляхом насильства конституційного ладу і в будь-якій протизаконній формі територіальної, цілісності держави; підрив безпеки держави у формі ведення діяльності на користь іноземних держав; пропаганда війни, насильства чи жорстокості, фашизму та неофашизму; розпалювання національної та релігійної ворожнечі; створення незаконних воєнізованих формувань; обмеження загальновизнаних прав людини. Згідно статті 10 Закону України "Про політичні партії в Україні" рішення про створення політичної партії приймається на її установчому з'їзді (конференції, зборах). Це рішення має бути підтримано підписами не менше десяти тисяч громадян України, які відповідно до Конституції України мають право голосу на виборах, зібраними не менш як у двох третинах районів не менш як двох третин областей України, міст Києва і Севастополя та не менш як у двох третинах районів Автономної Республіки Крим. На установчому з'їзді (конференції, зборах) політичної партії затверджуються статут і програма політичної партії, обираються її керівні і контрольно-ревізійні органи. Діяльність політичної партії може здійснюватися лише після її реєстрації. Не допускається діяльність незареєстрованих політичних партій. Реєстрацію здійснює Міністерство юстиції України. Для цього до Міністерства юстиції разом з заявою подаються: статут і програма політичної партії; протокол установчого з'їзду; підписи громадян України; відомості про склад керівних органів; платіжний документ, що посвідчує внесення реєстраційного збору; назва та адреса банківської установи, в якій політична партія відкриватиме рахунки. Міністерство юстиції України здійснює реєстрацію політичної партії після перевірки поданих матеріалів. Після реєстрації політична партія набуває статусу юридичної особи. Протягом шести місяців з дня реєстрації партія забезпечує утворення та реєстрацію своїх обласних, міських, районних організацій у більшості областей України, містах Києві, Севастополі та в Автономній Республіці Крим. їх реєстрація здійснюється відповідними органами юстиції Міністерства юстиції України. Органи, що здійснюють реєстрацію видають їм реєстраційне свідоцтво встановленого Кабінетом Міністрів України зразка. Міністерство юстиції України оприлюднює щорічно список зареєстрованих політичних партій, їх юридичні адреси. 3. Правовий статус і порядок діяльності об’єднань громадян Об'єднання громадян відповідно до статті 6 Закону "Про об'єднання громадян" діють на основі добровільності, рівноправності їх членів (учасників), самоврядування, законності та гласності. Вони вільні у виборі напрямків своєї діяльності. Обмеження діяльності об'єднань громадян може встановлюватись тільки Конституцією та законами України. Всі основні питання діяльності об'єднань громадян повинні вирішуватись на зборах всіх членів або представників членів об'єднання. Об'єднання громадян повинно регулярно обнародувати свої основні документи, склад керівництва, дані про джерела фінансування та витрати. Належність чи неналежність до об'єднання громадян не може бути підставою для обмеження прав і свобод або для надання державою будь-яких пільг і переваг. На працівників апарату об'єднань поширюється законодавство про працю, соціальне забезпечення і соціальне страхування. Держава забезпечує додержання прав і законних інтересів об'єднань громадян. Втручання державних органів та службових осіб у діяльність об'єднань громадян, так само як і втручання об'єднань громадян у діяльність державних органів, службових осіб та у діяльність інших об'єднань громадян, не допускається, крім передбачених законодавством випадків. Верховна Рада України встановлює пільги щодо оподаткування доходів по окремих видах господарської або іншої комерційної діяльності об'єднань громадян, створених ними установ та організацій, заснованих підприємств, затверджує перелік всеукраїнських організацій, яким держава надає матеріальну допомогу На добровільних засадах об'єднання громадян мають право засновувати або вступати між собою в спілки (союзи, асоціації тощо), утворювати блоки та коаліції, укладати між собою угоди про співробітництво і взаємодопомогу. Об'єднання громадян діє на основі статуту, який не повинен суперечити законодавству України. Зареєстровані об'єднання громадян для здійснення цілей і завдань, визначених у статутних документах правами виступати учасником цивільно правових відносин, набувати майнові і немайнові права; представляти і захищати свої законні Інтереси та законні інтереси своїх членів (учасників) у державних та громадських органах, брати участь у політичній діяльності, проводити масові заходи (збори, мітинги, демонстрації тощо); ідейно, організаційно та матеріально підтримувати інші об'єднання громадян, надавати допомогу в їх створенні; створювати установи та організації; одержувати від органів державної влади і управління та органів місцевого самоврядування інформацію, необхідну для реалізації своїх цілей і завдань, вносити пропозиції до органів влади і управління; поширювати інформацію і пропагувати свої ідеї та цілі; засновувати засоби масової інформації. Громадські організації мають право засновувати підприємства, необхідні для виконання статутних цілей. Політичні партії мають право: вільно проводити свою діяльність у межах, передбачених законодавством України; брати участь у виборах Президента України, до Верховної Ради України, до інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб; використовувати державні засоби масової інформації, а також засновувати власні засоби масової інформації; підтримувати міжнародні зв'язки з політичними партіями, громадськими організаціями інших держав, міжнародними і міжурядовими організаціями, засновувати міжнародні спілки з додержанням вимог законодавства; ідейно, організаційно та матеріально підтримувати молодіжні, жіночі та інші об'єднання громадян, подавати допомогу у їх створенні. Політичним партіям гарантується свобода опозиційної діяльності. Об'єднання громадян може мати у власності кошти та інше майно, необхідне для здійснення його статутної діяльності. Воно набуває права власності на кошти та інше майно, передане йому засновниками, членами або державою, підприємствами, установами, організаціями, а також майно, придбане за рахунок власних коштів чи на Інших підприємствах, не заборонених законом Політичні партії для здійснення своїх статутних завдань мають право на власне рухоме і нерухоме майно, кошти, обладнання, транспорт, інші засоби, набуття яких не заборонено законами України. Політичні партії можуть орендувати необхідне рухоме та нерухоме майно. Громадські організації також мають право на майно та кошти, придбані в результаті господарської та іншої комерційної діяльності створених ними госпрозрахункових установ та організацій, заснованих підприємств Стаття 36 Конституції України дозволяє участь недержавних організацій в якості сторін у здійсненні правосуддя. Вона говорить, що громадяни мають право об'єднуватися у політичні партії та громадські організації задля здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів. Політичні партії можуть підтримувати зв'язки з політичними партіями, громадськими організаціями Інших держав, міжнародними і міжурядовими організаціями, укладати угоди про співробітництво і здійснювати інші заходи, які не суперечать законам і міжнародним угодам України. Політичні партії не можуть укладати угоди, які ставлять політичну партію в підпорядковане або залежне становище щодо будь-якої іншої іноземної організації чи політичної партії. Політичні партії можуть засновувати міжнародні спілки чи вступати до таких спілок, статутами яких передбачено створення лише консультативних або координаційних центральних органів 4. Відповідальність об'єднань громадян та їх посадових осіб Відповідно до Закону "Про об'єднання громадян" посадові особи легалізуючих органів об'єднань громадян та громадяни за порушення законодавства про об'єднання громадян несуть відповідальність: дисциплінарну; цивільно правову; адміністративну; кримінальну. За порушення законодавства до об'єднання громадян можуть бути застосовані стягнення: попередження, штраф, тимчасова заборона окремих видів діяльності, зупинення діяльності і примусовий розпуск (ліквідація). Письмове попередження виносить відповідний легалізуючий орган при виконанні об'єднанням громадян правопорушення, але не тягне за собою обов'язкового застосування іншого виду стягнення. У випадку грубого чи систематичного вчинення правопорушень, за поданням легалізуючого органу або прокурора в судовому порядку на об'єднання громадян може бути накладено штраф. Тимчасова заборона окремих видів чи всієї діяльності об'єднання громадян робиться з метою припинення незаконної діяльності обєднання. Зупинення здійснюється судом за поданням легалізуючого органу чи прокурора. Тимчасова заборона окремих видів діяльності здійснюється шляхом встановлення заборони на проведення масових заходів, здійснення видавничої діяльності, проведення банківських операцій, з матеріальними цінностями та інше. Строк зупинення -до трьох місяців. Але з поданням органу, що звертався за зупиненням суд може продовжити цей термін. Загальний термін зупинення не повинен перевищувати шести місяців. Згідно статті 32 Закону "Про об'єднання громадян" об'єднання громадян примусово розпускається (ліквідується) за поданням легалізуючого органу або прокурора рішенням суду. Ліквідується воно, якщо має заборонену статтею 4 Закону «Про об'єднання громадян" мету: зміна шляхом насильства конституційного ладу і в будь-якій протизаконній формі територіальної цілісності держави; підрив безпеки держави у формі ведення діяльності на користь іноземних держав; пропаганда війни, насильства чи жорстокості, фашизму та неофашизму, розпалювання національної та релігійної ворожнечі, створення незаконних воєнізованих формувань; обмеження загальновизнаних прав. Ліквідується об'єднання громадян, коли продовжується протиправна діяльність після накладення стягнення. Суд одночасно вирішує питання про припинення випуску друкованого засобу масової інформації об'єднання громадян, яке розпускається. Про примусовий розпуск об'єднання громадян реєструючий орган протягом п'ятнадцяти днів після набрання рішення суду законної сили повідомляє у засобах масової інформації. Рішення про примусовий розпуск всеукраїнських та міжнародних об'єднань громадян на території України приймаються Конституційним Судом України. За законом України "Про політичні партії в Україні" до політичних партій, у разі порушення ними законодавства України, можуть застосовуватися такі заходи: попередження про недопущення незаконної діяльності; заборона політичної партії. Відповідні органи, до відання яких належить контроль за діяльність політичних партій, видають приписи про недопущення протиправних вчинків у разі публічного оголошення керівними органами політичної партії наміру вчинення політичною партією дій, за які законами України передбачена юридична відповідальність. Якщо вчинені партією дії не тягнуть за собою Іншого виду відповідальності, відповідними контролюючими органами видається припис про усунення допущених правопорушень. Керівництво партії зобов'язане невідкладно усунути порушення законодавства, що стали підставою для винесення попередження. Воно повинне в п'ятиденний строк повідомити органу, який виніс попередження про вжиті заходи. Заборона політичної партії здійснюється у судовому порядку за поданням Міністерства юстиції України чи Генерального прокурора України. Забороняється партія у випадку порушення вимог щодо створення і діяльності політичних партій. Заборона тягне за собою припинення діяльності політичних партій, розпуск керівних органів, обласних, міських, районних організацій політичних партій, її первинних органів та інших структурних утворень, припинення членства. За порушення законодавства про об'єднання громадян передбачається адміністративна відповідальність статтею 186-5 Кодексу про адміністративні правопорушення. Вона передбачає покладення штрафу від двадцяти п'яти до ста тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян за керівництво об'єднанням громадян, яке не легалізувалося у встановленому законом порядку чи якому відмовлено у легалізації, або які примусово розпущено за рішенням суду, але продовжує діяти, а так само участь у діяльності таких об'єднань. | |
Просмотров: 341 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0 | |