Реферат на тему: Юридична спеціальність: Прокурор - Право - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему: Юридична спеціальність: Прокурор. План: Основні види діяльності прокурора. Професійні особливості діяльності прокурорів. Завдання\|задача\| прокурора при розгляді цивільних справ в суді. Участь прокурора: А) У суді першої інстанції; Б) У касаційному і старанному\|виконавчий\| виробництві; Взаємини\|взаємостосунки\| прокурорів: А) З\|із\| працівниками інших правоохоронних органів; Б) З\|із\| органами законодавчої і старанної\|виконавчий\| влади; В) Із\|із\| засобами масової інформації; Просування і заохочення прокурорських працівників. Напруженість праці прокурора. Образ\|зображення\| прокурорських працівників в свідомості суспільства\|товариство\|. Прокуратура після\|потім\| 1917 року виникла і розвивалася як жорстко централізована система, відповідна адміністративно-територіальному діленню\|поділка,розподіл,поділ\| країни. Була потрібна строга\|суворий\| дисципліна прокурорських працівників, декларувалася єдність політики і професійної поведінки на основі наказів\|наказ-інструкція\| Генерального прокурора, виконуючого волю Комуністичної партії. В той же час на діяльність прокуратури постійно впливали місцеві власті, від прихильності яких прокурори завжди були залежні (тривалий період вони були ще більш залежні від “надрегионального\|” НКВД\| і керованих ним структур). Це у ряді випадків зводило нанівець реальне значення прокурорської діяльності, а іноді\|інколи\| перетворювало її на знаряддя боротьби кланів, елітних груп. Залежне від ряду\|лава,низка\| сил положення\|становище\| органів прокуратури сильно позначалося на вимогах до професійної праці і поведінки прокурорів, визначало собою відбір кадрів. Мабуть\|очевидно\|, забезпечення реальної централизованности\| системи, тобто її незалежності від протизаконних впливів, продовжує залишатися невідкладним завданням\|задача\|. Згідно із законом прокурори здійснюють наступний\|слідуючий\| види діяльності: розслідування кримінальних справ; загальний\|спільний\| нагляд, тобто нагляд за виконання законів самими різними структурами, а також за відповідністю законам видаваних ними правових актів; нагляд за дотриманням має рацію і свобод людини і громадянина федеральними міністерствами і відомствами, представницькими\|показний\| і старанними\|виконавчий\| органами суб'єктів України, органами місцевого самоврядування\|самоуправління\|, органами військового\|воєнний\| управління, органами контролю, їх посадовими особами, а також органами управління і керівниками комерційних і некомерційних організацій; нагляд за дотриманням законів органами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, дізнання і попереднє слідство\|наслідок\|; нагляд за виконання законів адміністраціями органів і установ, виконуючих покарання\|наказання\| і що застосовують заходи примусового характеру\|вдача\|, що призначаються судом, адміністраціями місць змісту\|вміст,утримання\| затриманих і поміщених\|ув'язнений\| під варту; кримінальне\|карний\| переслідування відповідно до повноважень, встановлених\|установлений\| карно-процесуальним\|кримінально-процесуальний\| законодавством; координацію діяльності правоохоронних органів по боротьбі із\|із\| злочинністю. На початку і середині 90-х років у процесі становлення державності України система прокурорського нагляду в значній мірі\|значною мірою\| знаходиться\|перебувати\| в стані пошуку свого місця в суспільстві\|товариство\|. Про цілі і зміст\|вміст,утримання\| прокурорської діяльності ведуться спори, причому зазвичай\|звично\| вельми\|дуже\| жорсткі. Професійні особливості діяльності прокурорів визначаються змістом\|вміст,утримання\| прокурорської діяльності в цілому\|загалом\| і розподілом праці, що складається, усередині\|всередині\| прокуратури. Існує серйозна різниця між прокурорами-керівниками і прокурорами-виконавцями (прокурори відділів, помічники) за об'ємом компетенції. Прокурор керівник ухвалює всі рішення в рамках\|у рамках\| компетенції органу; прокурор-виконавець тільки\|лише\| готує їх. Прокурорська діяльність здійснюється в строго\|суворо\| процедурно-нормативному порядку\|лад\|, які визначає зміст\|вміст,утримання\| роботи окремих прокурорів і означає, що основні види дій здійснюються ними на основі наданих ним повноважень, у формі, передбаченій законом, і за наявності існуючих підстав. Це вабить\|спричиняти\| різний ступінь\|міра\| самостійності і відповідальності прокурорів, породжує, в усякому разі\|у всякому разі\|, необхідність грунтовного оволодіння матеріально-правовими і процесуальними нормами і, головне, постійної пошани\|повага\| до них. Звичайно, діяльність прокуратури, хоч і розповсюджується\|поширюватися\| на всі сфери життя суспільства\|товариство\|, не тільки\|не лише\| прямує, але і обмежується законом. Як відомо, прокурор не втручається в оперативно-господарську або соціально-культурну діяльність: обмежуючи себе, він реагує тільки\|лише\| на порушення закону. Реальний зміст\|вміст,утримання\| різних напрямів\|направлення\| прокурорського нагляду, зрозуміло, може і повинно мінятися залежно від реального соціального розвитку і потреб правоохраны\|. Але\|та\| робота прокурора в цій області ініціюється на основі закону, здійснюється в рамках\|у рамках\| закону і прямо вказаними в законі методами (попередження\|попереджувати,запобігання\|, бесіда, протест і ін.) На відміну від судді і значною мірою від слідчих окремі прокурори володіють значно меншою посадовою самостійністю. Практично всі найважливіші рішення\|розв'язання,вирішення,розв'язування\| ухвалюються від імені прокурора, що очолює орган прокуратури, а відповідно і повинні бути їм затверджені або санкціоновані. У сфері прокурорської діяльності неможливе автоматичне застосування\|вживання\| закону, а, отже, розсуд прокурора грає найсерйознішу роль. Як професіоналів це зобов'язує\|зобов'язати\| прокурорів до самостійного мислення, до оволодіння відповідними прийомами правореализационной\| техніки. Самостійність прокурорської діяльності повинна бути підкріплена певними гарантіями. В умовах переходу до ринкових відносин в нашій країні визначився курс на формування правової держави, який припускає\|передбачати\| загальне без яких-небудь виключень\|виняток\| підпорядкування\|підкорення\| закону всіх суб'єктів суспільних\|громадський\| відносин, послідовну і рішучу боротьбу з\|із\| будь-якими правопорушниками, тобто всемірне\|всілякий\| зміцнення законності. У зв'язку з цим значно зростає роль прокуратури, покликаної здійснювати нагляд за точного і одноманітного виконання законів, що діють на території України, органами місцевого самоврядування\|самоуправління\|, міністерствами, відомствами і іншими органами державного і господарського управління і контролю, підприємствами, установами, організаціями і об'єднаннями, незалежно від їх підлеглості, громадськими організаціями і рухами, посадовими особами і громадянами. Здійснюючи нагляд за виконання законів, прокурори виявляють порушення законності і приймають заходи, направлені\|спрямований\| на їх усунення. Ці заходи полягають в збудженні діяльності органів управомоченных\| державою вирішувати правові конфлікти, що виникають в суспільстві\|товариство\|, відновлювати порушені і притягати правопорушників до відповідальності. Беручи участь в судовому розгляді цивільних справ, вони продовжують виконання покладених на них обов'язків по здійсненню нагляду за виконання законів судом і всіма учасниками судочинства. При цьому вони сприяють суду в правильному дозволі справ\|річ\|: допомагають йому в дослідженні і оцінці доказів, встановлення фактів предмету доведення, тлумаченні норм має рацію, оцінці правомірності вимог і заперечень сторін і т.д. Для цього вони наділені широким довкола\|навколо\| процесуальних прав і, отже, є\|з'являтися,являтися\| суб'єктами цивільного\|громадянський\| процесуального права. Визначаючи завдання\|задача\| прокурорів в цивільному\|громадянський\| судочинстві на сучасному етапі, Генеральний Прокурор України пропонує підлеглим прокурорам зосередити особливу увагу на дотриманні правового режиму в промисловості і сільському господарстві, захисту гарантованих Конституцією України і іншими законами має рацію і свобод громадян, забезпеченні законності при здійсненні правосуддя у цивільних справах, усуненні і викорінюванні порушень законності. У судах України щорічно\|щорік\| розглядається\|розглядується\| понад два мільйони цивільних справ. Близько дев'яносто відсотків\|процент\| задовольняються судами. Це свідчить про обгрунтованість заявлених позовів і збільшеної\|зрослий\| активності громадян по захисту своїх прав і інтересів, що охороняються законом. Складність завдань\|задача\|, що стоять перед судами при дозволі ними суперечок\|спір\|, викликає\|спричиняти\| необхідність посилення прокурорського нагляду у сфері цивільного\|громадянський\| судочинства. Прокурорам слід добиватися притягання кожного винного в спричиненні збитку\|шкода\| до матеріальної відповідальності, використовуючи при цьому ініціативу керівників і юридичної служби підприємств і організацій. Особливу увагу необхідно приділяти дотриманню конституційних прав на працю, житло, авторське право, право виборців і раціоналізаторів, має рацію, що виникають з\|із\| шлюбний-сімейних\|родинний\| відносин, а так само застосування\|вживання\| закону про порядок\|лад\| оскарження до суду неправомірних дій державних органів і посадових осіб, що ущемляють\|ущемлювати\| права громадян. Нагляд прокурора у цивільних справах в суді першої інстанції здійснюється у формах пред'явлення і підтримки в суді позову, а так само участі в розгляді судом цивільних справ і дачі\|надання\| висновку\|укладення,ув'язнення\|. Виявивши порушення законності, прокурор звертається\|обертатися\| до суду першої інстанції з\|із\| проханням про його усунення, відновлення порушених прав і інтересів, притягання винних осіб\|обличчя,лице\| до встановленої\|установлений\| законом відповідальності. При цьому прокурор зобов'язаний забезпечити законність порушення цивільної справи, тобто звертатися\|обертатися\| до суду тільки\|лише\| з\|із\| правомірними вимогами, дотримуючи правила підвідомчості\|підпорядкованість\|, підсудності і т.д. Прокурор має право поводитися з будь-яким підвідомчим і підсудним суду позовом, не підміняючи, проте\|однак\|, самих зацікавлених осіб\|обличчя,лице\|. Відповідно до принципу диспозитивності останні самі повинні піклуватися про захист своїх прав і інтересів, що охороняються. Прокурор пред'являє позов, коли сам позивач з яких-небудь причин не може скористатися судовим захистом або умисне\|навмисно\| ухиляється від цього, від чого істотно\|суттєво\| страждають інтереси інших осіб\|обличчя,лице\|, найчастіше держава. Прокурор повинен приймати заходи до відшкодування шкоди, заподіяного\|спричиненого\| розкраданням державного і суспільного\|громадський\| майна і інших правопорушень. Перед зверненням\|звертання,обіг\| до суду прокурор зобов'язаний з\|із\| вичерпною повнотою встановити факти підстави\|основа,заснування\| позову, зібрати\|повизбирувати\| всі необхідні докази, виявивши всіх зацікавлених осіб\|обличчя,лице\|, визначивши їх процесуальне правове повноваження. Прокурор має право не тільки\|не лише\| пред'являти позови, але і ставити питання про порушення справ, що виникають з\|із\| адміністративно-правових відносин, а так само справ\|річ\| особливого виробництва. Перші збуджуються їм за допомогою принесення протесту або подачі заяви, другі, - переважно шляхом подачі заяви і лише по деяких категоріях справ\|річ\| - принесенням протесту. Порушення цивільної справи за ініціативою прокурора обов'язково припускає\|передбачати\| його участь в судовому розгляді, хоча чинне цивільне\|громадянський\| процесуальне законодавство цього прямо не передбачає. Воно знаходить\|находити\| вираз\|вираження\| в підтримці позовів, заяв, протестів. Нагляд за виконання законів у виробництві суду першої інстанції включає перевірку законності і обгрунтованості судових ухвал\|постанова\| і опротестовування їх, якщо в цьому є необхідність. Дуже важливо\|поважно\| виявити всі порушення законності і приймати заходи до їх усунення до вступу судових актів до законної сили. Можна і потрібно перевіряти судові акти і після\|потім\| їх вступу до законної сили. Але\|та\| це вже як виняток. Підставою\|основа,заснування\| для поводження з протестами в даному випадку є\|з'являтися,являтися\| необгрунтованість судових актів або істотні\|суттєвий\| порушення норм матеріального або процесуального права. Здійснюється прокурорський нагляд і за виконання актів правосуддя. Необхідність його викликається\|спричиняється\| прагненням добитися фактичного усунення порушень законності, реального відновлення порушеного права і інтересів громадян, установ, організацій, підприємств, держави. Прокуророві слід дотримувати вимоги закону про місячний термін, протягом якого суд має право прийняти до виробництва його позовну заяву. Прокурор так само має право звернутися до суду із\|із\| заявою, коли потрібно порушити\|збудити\| особливе виробництво. При судовому розгляді заявленого позову прокурор процесуально самостійний. Як правило, прокурори підтримують заявлений позов, але\|та\| якщо за обставинами справи\|річ\| необхідно відмовитися від позовних вимог, або змінити\|зрадити\| підстави позову, або понизити\|знизити\| розмір стягнення, прокурор має право зробити це. У цих випадках прокуророві не потрібно погоджувати\|узгоджувати\| свою позицію з\|із\| автором протесту, якби навіть він займав\|позичати,посідати\| керівне\|провідний\| положення\|становище\| щодо\|відносно\| прокурора, виступаючого в суді. Прокурор дає суду пояснення по пред'явленому позову, представляє\|уявляти\| докази, через які він вважає\|лічити\| обгрунтованими свої вимоги. Прокурор має право представляти\|уявляти\| суду письмові документи. Прокурор, що пред'явив позов в суді, виступає\|вирушати\| першим. Прокурори не завжди стежать за дотриманням закону при розгляді справ\|річ\| про відшкодування шкоди, заподіяної\|спричиненої\| робочим каліцтвом або іншим пошкодженням\|ушкодження\| здоров'я, що служить. Деякі справи\|річ\| цієї категорії приймаються судами до свого виробництва без перевірки дотримання позивачами встановленого\|установлений\| порядку\|лад\| попереднього позасудового дозволу суперечки\|спір\| адміністрацією, комітетом профспілки. Касаційна інстанція - орган, контролюючий законність і обгрунтованість судових рішень\|розв'язання,вирішення,розв'язування\|, визначень, що не вступили в законну силу. Прокурор має право опротестувати рішення\|розв'язання,вирішення,розв'язування\| або підтримати обгрунтовані скарги осіб\|обличчя,лице\|, що беруть участь в справі\|річ\|, щоб добитися усунення порушень законності. Разом з тим\|в той же час\| в його обов'язки входить вживання заходів по запобіганню відміні або зміні законних і обгрунтованих рішень\|розв'язання,вирішення,розв'язування\| і визначень суду першої інстанції. Ці заходи полягають\|перебувати,складатися\|, по-перше, в спростуванні доводів, що містяться\|утримуватися\| в скаргах осіб\|обличчя,лице\|, що беруть участь в справі\|річ\|, по-друге, у виправленні власних помилок, допущених при опротестовуванні. Якщо протест принести неправильно, він повинен бути відкликаний\|відгукнути,відізваний\| до початку судового засідання. Участь прокурора в засіданнях суду другої інстанції допустимо у будь-якій цивільній справі. Форма участі - дача\|надання\| висновку\|укладення,ув'язнення\| про законність і обгрунтованість рішення\|розв'язання,вирішення,розв'язування\| суду першої інстанції. Нагляд за законністю і обгрунтованістю визначень касаційної інстанції виражається\|виказується,висловлюється\| в перевірці відповідності їх чинному законодавству і в принесенні у разі потреби протестів. Відміна або зміна незаконних і необгрунтованих рішень\|розв'язання,вирішення,розв'язування\| і визначень, що вступили в законну силу, проводиться\|виробляється,справляється\| наглядовою інстанцією. Участь прокурора в її засіданнях реалізується у формі\|у формі\| підтримки принесеного їм або вищестоящим прокурорам протесту і дачі\|надання\| висновку\|укладення,ув'язнення\| у справі, якщо воно розглядається\|розглядується\| по протесту голови відповідного суду або його заступника. Здійснюється так само контроль над законністю і обгрунтованістю визначень і ухвал\|постанова\|, що виносяться судами в порядку нагляду. Прокурор має право своєю заявою ставити перед відповідним судом питання про перегляд судових рішень\|розв'язання,вирішення,розв'язування\|, визначень, ухвал\|постанова\| за обставинами, що знов\|знову,щойно\| відкрилися\|відчинилися\|. Взаємини\|взаємостосунки\| прокурорів з\|із\| працівниками інших правоохоронних органів, у функції яких входить боротьба із\|із\| злочинністю, має 2 аспекти. Перший полягає в прокурорському нагляді за виконання законів органами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, дізнання і попереднє слідство\|наслідок\|. Основна діяльність по виявленню і розкриттю злочинів здійснюється посадовими особами органів Внутрішніх справ\|річ\|, органів Федеральної служби і безпеки і податковою поліцією. Оперативно-розшукова діяльність в тій частині\|частка\|, в якій вона регламентована законом, піднаглядна прокурорам. Прокурор бере участь в розгляді справ\|річ\| судом у випадках, передбачених процесуальним законодавством і ін. законами. Найважливішою функцією цієї діяльності прокурора є\|з'являтися,являтися\| чинення кримінального\|карний\| переслідування. Реалізується ця функція, перш за все\|передусім\|, у виступі\|вирушання\| прокурора як державний обвинувач. Прокурор має право звернутися до суду із\|із\| заявою або вступити в справу\|річ\| в будь-якій стадії процесу, якщо це вимагає захисту прав громадян і інтересів суспільства\|товариство\| або держави, що охороняються законом. Підтримуючи перед судом державне звинувачення\|обвинувачення\|, прокурор бере участь в дослідженні доказів, дає висновок\|укладення,ув'язнення\| з питань, що виникають під час судового розгляду, представляє\|уявляти\| суду свої міркування\|тяма\| з приводу застосування\|вживання\| кримінального\|карний\| закону і міри покарання\|наказання\| відносно підсудного. При цьому прокурор керується не тільки\|не лише\| вимогами закону, але і своїм внутрішнім переконанням, заснованому на розгляді всіх обставин справи\|річ\|, тим паче, що тягар доведення провини\|вина\| лежить на нім. Здійснюючи свою діяльність по державному звинуваченню\|обвинувачення\|, прокурор забезпечує захист особи\|особистість\|, її прав і свобод, інтересів суспільства\|товариство\| і держави, швидке і повне\|цілковитий\| розкриття злочину, викривання винних і правильність застосування\|вживання\| закону з\|із\| тим, щоб що кожен скоїв злочин був підданий справедливому покаранню\|наказання\| і жоден невинний не притягав до кримінальної\|карний\| відповідальності і засуджений\|осуджений\|. В тій чи іншій мірі із\|із\| законодавчими органами контактують всі прокурори. Організовують цю роботу прокурори-керівники прокуратур. У прокуратурах можуть бути створені також спеціалізовані підрозділи або призначені конкретні працівники прокуратури, які безпосередньо відповідають за підтримку ділових зв'язків із\|із\| законодавчими органами. Прокурори періодично зустрічаються з\|із\| керівниками представницьких\|показний\| органів, інформують їх про цілі свого прибуття і порядок\|лад\| майбутньої\|прийдешній\| роботи, витребують від них правові акти і ін. зведення, проводять перевірки виконання законів і законності правових актів, вимагають проведення перевірок в органах представницької\|показний\| і старанної\|виконавчий\| влади, здійснюють\|скоювати,чинити\| інші дії, направлені\|спрямований\| на попередження\|попереджувати,запобігання\| порушень законів представницькими\|показний\| органами. Контакти з\|із\| органами виконавчої влади від до низу верху прокурори підтримують в різних формах. Вони виявляються в процесі організації і здійснення прокурорського нагляду за дотриманням законів. Крім цього контакти підтримуються по лінії участі прокурорів спільно з\|із\| органами виконавчої влади в розробці заходів (заходів), направлених\|спрямований\| на попередження\|попереджувати,запобігання\| або скорочення правопорушень, і особливо злочинів в цілому\|загалом\| або їх конкретних видів. Основна форма контактів прокурорів із\|із\| засобами масової інформації – це взаємний обмін інформацією. Працівників телебачення, радіо, періодичному друку\|печатка\| зазвичай\|звично\| цікавить інформація, наявна в прокуратурі, про характер\|вдача\| довершених\|досконалий\| злочинів, про хід розслідування кримінальних справ, що особливо викликають\|спричиняти\| підвищений суспільний\|громадський\| резонанс, про динаміку злочинності, про заходи, що робляться прокуратурою по попередженню\|попереджувати,запобіганню\| правопорушень, і багато що інше. Даючи ті або інші відомості в засоби масової інформації, прокурори тим самим інформують населення про стан\|достаток\| законності і заходах, що приймаються по її зміцненню. У свою чергу\|своєю чергою\| прокурорів цікавлять оповіщені в засобах масової інформації зведення про факти порушення законів, особливо про дії, що містять\|утримувати\| ознаки злочинів, про порушення має рацію і свобод громадян, інтересів держави. Інші форми контактів – це виступ\|вирушання\| прокурорів по радіо і телебаченню з\|із\| роз'ясненнями вимог законів, з питань профілактики правопорушень, про хід попереднього слідства\|наслідок\| у кримінальних справах, з\|із\| відповідями на питання слухачів (глядачів). Цим же питанням присвячуються публіковані прокурорами статті, замітки в періодичному друці\|печатка\|. Прокурорським працівникам привласнюються відповідно до стажу роботи і посади класні чини. Професійна кар'єра працівника прокуратури припускає\|передбачати\| переміщення на вищестоящі посади і зміну напрямів\|направлення\| роботи, включаючи перехід від загальних\|спільний\| питань до вужчої спеціалізації. Швидкість\|прудкість\| і можливості\|спроможність\| просування обмежені самою прокуратурою (її структурою), природним зменшенням числа місць у міру просування вгору. Звільнення прокурорських працівників здійснюється відповідно до трудового законодавства. Оплата і соціальне забезпечення прокурорських працівників здійснюється відповідно до закону, включаючи посадовий оклад, а також виплати за класний чин і вислугу років. Останніми роками поліпшується\|покращуватися\| матеріальне і соціальне забезпечення прокурорських працівників. Це дозволить привернути\|привабити,залучити,притягати\| в прокуратуру кращі кадри юристів. По повному\|цілковитий\| праву можна сказати, що будь-який прокурор, прагнучий виконати свої обов'язки, постійно працює в умовах дефіциту часу і нервової напруги\|напруження\|. Цей фундаментальний факт повинен бути відомий як особам\|обличчя,лице\|, охочим стати прокурорами, так і особам\|обличчя,лице\|, що формулюють завдання\|задача\| прокуратури, а відповідно і прокурорів. Напруженість праці пояснюється: постійним дефіцитом часу; труднощами планування\|планерування\| роботи при виникненні великої кількості ситуацій, що вимагають швидкого рішення\|розв'язання,вирішення,розв'язування\| (запити, заяви, раптові події\|випадок\|); нестандартністю багатьох завдань\|задача\|, особливо пов'язаних з економічними відносинами, підтримкою законності в банківській сфері, на фондовому ринку, в рамках\|у рамках\| конкуренції, дифузії підприємств і ін. (думка про те, що всі ці питання вирішуються\|розв'язуватися\| тільки\|лише\| з позиції приватного права, - помилка); конфліктністю відносин, пов'язаною з різноманітністю і навіть протистоянням інтересів осіб\|обличчя,лице\|, що знаходяться\|перебувати\| або можуть опинитися у сфері прокурорської діяльності; лобіюванням різних інтересів і чиненням постійного тиску на прокуратуру. Це, мабуть, чинники\|фактор\|, що піддаються в принципі не остаточному усуненню, але\|та\| лише пом'якшенню. Додаткові труднощі виникають також і у зв'язку з відсутністю нормальної техніки роботи з\|із\| інформацією. Все це вимагає значних витрат\|затрата\| праці і часу, високої нервової напруги, рішення багатьох соціально-правових задач, причому в умовах невизначеності, а іноді\|інколи\| і цейтноту. Все суспільство\|товариство\| складається з різних груп. Залежно від інтересів і положення\|становище\| групи виникає образ\|зображення\| прокурорських працівників. Але\|та\| в цілому\|загалом\| навряд чи є серйозні підстави вважати\|лічити\|, що авторитет прокурорського працівника, його імідж, образ\|зображення\| відповідають завданням\|задача\| і місцю прокуратури в суспільстві\|товариство\|. Швидше за все\|скоріш за все\|, саме цим багато в чому визначається текучість кадрів, небажання досвідчених\|дослідний\| юристів займатися цією діяльністю. На жаль, багато вчинків прокурорських працівників (необдумані вислови\|висловлювання\|, підтримка незаконних дій, ухилення від виконання власного боргу\|обов'язок\| і ін.) шкодять, перш за все\|передусім\|, самій прокуратурі, її авторитету, підривають її можливості\|спроможність\| і знижують ефективність її роботи. Зрозуміло, це легкоустранимые\| недоліки\|нестача\|. Авторитет прокуратури забезпечується її реальними зусиллями по забезпеченню законності в Україні. В усякому разі\|у всякому разі\|, робота юристів в органах прокуратури є\|з'являтися,являтися\| насиченою, украй\|надто\| цікавою і корисною для країни. Список літератури: “Професійна діяльність юриста” - А.Э. Жалінський, Видавництво БЕК, 1997 “Цивільний\|громадянський\| процес” - під редакцією Ю.К. Осипова Видавництво БЕК, 1996г\|. “Прокурорський нагляд” - В.И. Басків Видавництво БЕК, 1996г\|.
1 2 3 4 5 Категория: Право \| Добавил: Aspirant (14.05.2014)
Просмотров: 493 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: