Реферат на тему: Державна виконавча служба - Право - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему: Державна виконавча служба. ПЛАН 1. ДВС. Основні нормативно-правові документи, на яких ґрунтується робота ДВС. 2. Ведення виконавчого провадження по судових рішеннях, пов’язаних несвоєчасною сплатою аліментів боржником на утримання непрацездатних батьків. 3. Оцінювання майна боржника. 4. Опис та арешт описаного майна. 5. Оформлення звернення стягнення на заробітну плату та інші види доходів боржника. 6. Порядок виконання рішень у немайнових спорах. 7. Виконання рішень щодо іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб. 8. Підстави відкриття, закриття, зупинення виконавчого провадження. Державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів відповідно до законів України. Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом. Виконавча служба містить у собі не тільки завдання, але й визначає організаційні моменти правового статусу державної виконавчої служби, а також закріплює основні принципи виконання рішень, що складає основний зміст її діяльності. Державна виконавча служба здійснює виконання рішень відповідно до закону України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Своєчасне виконання рішень ДВС полягає у тому. що рішення має бути виконане в повному обсязі, в точній відповідності з його змістом, строго у термін, передбачений законом або самим рішенням. Примусовість виконання рішення означає, що його виконання здійснюється державною виконавчою службою незалежно від бажання особи, відносно якої винесене це рішення, підкоритись йому чи ні. Неупередженість виконання рішень полягає в тому, що державний виконавець у процесі виконання рішень має керуватись виключно вимогами закону та змістом виконуваного рішення без урахування власного ставлення до особи, відносно якої винесене рішення, а також власної оцінки його доцільності та справедливості. Велике значення для регулювання діяльності державної виконавчої служби мають також підзаконні нормативно-правові акти, прийняті на виконання відповідних законів. Переважну більшість таких актів складають акати Кабінету Міністрів України та Міністерства юстиції України. Порядок стягнення аліментів визначається законом. У разі неможливості стягнення аліментів із заробітної плати чи інших доходів боржника протягом трьох місяців підряд, якщо боржник не працює і не одержує доходів стягнення звертається на майно боржника. Розмір заборгованості по аліментах визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення виходячи з фактичного заробітку (доходів), одержаного боржником за час, протягом якого стягнення не провадилось, або одержуваного ним на момент визначення заборгованості у твердій грошовій сумі або у відсотковому відношенні. Якщо боржник у цей період не працював, заборгованість визначається виходячи з середньої заробітної плати для даної місцевості. Державний виконавець у разі надходження виконавчого документа повинен підраховувати розмір заборгованості по аліментах і повідомити про нього стягувача і боржника. З осіб, зобов’язаних сплачувати аліменти, у разі виїзду їх для постійного прошивання у країни, з якими Україна не має договорів про надання правової допомоги, стягнення аліментів провадиться на час виїзду за рішенням суду. З осіб, які працюють за контрактами в іноземних державах і одержують заробітну плату тільки за кордоном, аліменти стягуються в порядку та розмірах, передбачених законом. Після закінчення передбаченого законом строку для стягнення аліментів власник підприємства, станови, організації або уповноважений ним орган, який провадив стягнення, повертає виконаний документ до відділу державної виконавчої служби з відміткою щодо повного перерахування стягувану утриманих сум аліментів. У разі коли утримані суми аліментів стягувану не перераховану, державний виконавець письмово повідомляє стягувача про розмір заборгованості та роз’яснює йому права. За наявності спору питання про розмір заборгованості по аліментах вирішується за заявою заінтересованої особи судом у порядку, встановленому законом. При виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду. Одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі даного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів. Державний виконавець зобов’язаний здійснювати систематичний контроль за правильним і своєчасним відрахуванням утримання сум аліментів стягувачем.Оцінка майна боржника проводиться державним виконавцем, якщо вартість майна не перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ринковими цінами, які діють на день проведення оцінки, крім випадків, коли оцінка провадиться за регульованими цінами, а також у разі оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден. Якщо оцінити окремі предмети складно або якщо боржник чи стягував заперечує проти передачі арештованого майна боржника на реалізацію за оцінкою, проведеного державним виконавцем, останній запрошує експерта (спеціаліста) для визначення вартості майна. Експертами можуть бути фахівці науково-дослідних інститутів судових експертиз та суб’єкти підприємницької діяльності, що мають відповідну ліцензію Міністерства юстиції України. У цьому разі оплата їх праці здійснюється за рахунок коштів виконавчого провадження. Витрати на оплату винагороди експерту або спеціалісту в установленому порядку стягуються з боржника або сторони, яка оспорює оцінку майна, проведену державним виконавцем. Для проведення оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських, річкових суден та майна, вартість якого перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, державний виконавець залучає оцінювача, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Державний виконавець про оцінку арештованого майна повідомляє сторони, які мають право оскаржити оцінку майна до суду в 10-денний строк з дня отримання повідомлення. Коли на виконання в державну виконавчу службу поступає судовий наказ про стягнення з САК «Воля» 13285 грн. боргу в користь УПФУ Городенківськогорайону. Ми разом з виконавцями виїхали на виконання судового наказу де проводився опис майна. На місці опису були присутні керівник, головний бухгалтер, два понятих, представник сільської ради. Державний виконавець мав акт опису майна в цьому акті він описує рухоме і нерухоме майно. Рухоме майно – транспортні засоби, не рухоме – будівлі. В акті опису підписується керівник і два понятих, а також представник сільської ради. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: - внесення постанови про відшкодування виконавчого провадження. Якого накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження; - винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходиться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах; - винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; - повернення опису майна боржника і накладання на нього арешту. Державним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчим документами з урахуванням витрат, пов’язаних з праведним виконавчих дій на виконання на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника. У разі потреби постанова, якою накладено арешт на майно боржника та оголошення заборону н його відчуження надсилається державним виконавцем до органу нотаріату та інших органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження. Копія постанови державного виконавця або арешт коштів чи майна боржника не пізніше наступного після її винесення для надсилається боржнику та відповідно банків чи інших фінансових установ або органів. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена боржником начальнику відповідного відділу державної виконавчої служби або до суду у 10-денний строк. Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису й арешту майна боржника. Під час проведення опису й арешту майна боржника державний виконавець вправі оголосити заборону розпоряджатися ним, а у разі потреби – обмежити права користування майном або вилучити його у боржника та на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису й арешту. Види, обсяги і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Порушення заборони державного виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою відповідальність зберігача майна, передбачену законом. Вилучення майна арештованого з передачею його реалізації провадиться у строк, встановлений державним виконавцем, але не раніше, ніж через п’ять днів після накладення арешту. Продукти та речі, що швидко псуються, вилучаються і передаються для продажу негайно після накладення арешту.Цінна папери ювелірні та інші побутові вироби із золота, срібла, платини, металів платинової групи, дорогоцінних каменів і перлів, а також коли і окремі частини таких виробів виявлені при арешті і описі, на які накладено арешт, підлягають обов’язковому вилученню і негайно передаються на зберігання установам національного банку України. Арешт на цінні папери накладається в порядку, визначеному КМУ. Державний виконавець зобов’язаний подбати про забезпечення умов реалізації майна боржника, які не ущемляють його законних інтересів. Стягнення на заробітну плату (заробіток), пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається при відсутності у боржника коштів на рахунках у фінансових установок, відсутності чи недостатності майна боржника для повного покриття належних до стягнення сум, а також при виконанні рішень про стягнення періодичних платежів та стягнень на суму, що не перевищує двох мінімальних розмірів заробітної плати. Законом передбачено, що заробітна плата та інші доходи боржника не входять до тих видів майна та предметів громадян, на які не може бути звернене стягнення за виконавчими документами. За іншими виконавчими документами державний виконавець вправі звернути стягнення на заробітну плату та інші доходи боржника, не вживаючи заходів примусового звернення стягнення на майно боржника, за письмовою заявою стягувача та за погодженням з боржником. Відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії чи стипендії громадян проводить адміністрація підприємств, установ і організацій на підставі надісланих їм державним виконавцем виконавчих документів. Якщо боржник змінить місце роботи або місце проживання чи навчання, підприємства, установи, організації, які отримали виконавчий документ, повертають його не пізніше як у 3-денний строк державному виконавцеві з відміткою про нове місце роботи, проживання чи навчання боржника, якщо воно відоме, а також повідомляють про проведені ними стягнення періодичних платежів за виконавчими документами. У разі неподання зазначених відомостей з неповажних причин винних у цьому посадових осіб може бути притягнуто до відповідальності. Звернення стягнення на пенсії провадиться відповідно до законодавства про пенсії. Розмір відрахувань із заробітної плати та інших видів доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків. Обмеження розміру відрахувань із заробітної плати встановлюється законодавством про працю. Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до повного погашення заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також втратою. годувальника, та збитків, заподіяних злочином, - п’ятдесят відсотків заробітної плати боржника; за всіма іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - двадцять відсотків. Загальний розмір усіх підрахувань при кожній виплаті заробітної плати не може перевищувати п’ятдесяти відсотків заробітної плати, яка належить до виплати працівникові, в тому числі при відрахуванні за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати при відбуванні виправних робіт і при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей, і цих випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати сімдесяти відсотків. До немайнових спорів належать: - загальні умови виконання рішень за якими боржник зобов’язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення. Після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов’язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець визначає строк добровільного виконання рішення. У разі не виконання без поважних причин цих вимог державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством і призначає новий строк виконання. Якщо після цього рішення не буде виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, а на боржника державним виконавцем накладається штраф у сумі двократного розміру витрат на проведення виконавчих дій. Якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції та інші заходи, після чого. виконавчий документ постановою державного виконавця, затвердженою начальником відповідного відділу державної виконавчої служби, повертається до суду чи іншого органу, що видав виконавчий документ. - Виконання рішення про поновлення на роботі. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується негайно. Виконання рішення вважається завершеним з моменту фактичного допущення зазначеного працівника до виконання попередніх обов’язків на підставі відповідного акта органу, що прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника.У разі невиконання власником або уповноваженим ним органом (посадовою особою) рішення про поновлення на роботі незаконного звільнення або переведеного працівника державний виконавець застосовує до них штрафні санкції та інші заходи. - Виконання рішення про примусовий обмін. Державний виконавець, одержавши виконавчий документ про примусовий обмін, встановлює строк для добровільного виконання рішення боржником. У разі добровільного виконання рішення стягував і боржник підписують акт, який передається державному виконавцеві разом із заявою стягувача про повернення йому виконавчого документа. У разі невиконання рішення про примусовий обміну добровільному порядку державний виконавець здійснює його примусове виконання. Про виконання рішення про примусовий обмін державний виконавець складає акт, що підписується стягувачем і боржником. - Загальні умови виконання рішення про заборону діяльності об’єднання громадян. Державний виконавець розпочинає виконання рішення про заборону діяльності об’єднання громадян за заявою органу, уповноваженого відповідно до закону здійснювати легалізацію такого об’єднання, на основі виконавчого документа про примусовий розпуск даного об’єднання громадян. Легалізуючий орган подає цю заяву до державної виконавчої служби після офіційного повідомлення у друкованих засобах масової інформації про набрання чинності рішення що заборони діяльності даного об’єднання громадян. Державний виконавець виносить постанову про відкриття виконавчого провадження та здійснює виконавчі дії, передбачені рішенням суду про заборону діяльності об’єднання громадян у порядку, встановленому Законом. Про виконання рішення суду про заборону діяльності об’єднання громадян державний виконавець складає акт, який підписують державний виконавець і представник легалізую чого органу. Копії акта надсилають до суду який постановив рішення та легалізую чому органу. За статтею 29 Конституції України іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов’язки, як і громадяни України. Для юридично грамотного виконання рішення щодо іноземного громадянина державному виконавцеві необхідно враховувати такі особливості, як його правоздатність і дієздатність. Правоздатність іноземних громадян прирівнюється до правоздатності громадян України, але це стосується лише випадків, коли вони на законних підставах перебувають на території України. Цивільна дієздатність іноземного громадянина визначається за законом країни, громадянином якої він є. Тому для встановлення дієздатності іноземного громадянина у виконавчому провадженні державний виконавець має з’ясувати це питання у тих органів, які прийняли рішення, що підлягає виконанню, або через керівництво відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласне, Київське та Севастопольське міське управління юстиції до консульського відділу Міністерства закордонних справ України. Особливо це є доцільним, коли вік іноземного громадянина до 21 року. У разі не встановлення такої обставини вчинені державним виконавцем дії можуть бути визнані неправомірними, якщо іноземний громадянин не має повної дієздатності і не може користуватися наданими йому законодавством правами. Це також стосується й осіб без громадянства, правовий статус яких регламентований законами України «Про громадянство України» і «Про правовий статус іноземців». Особам, які не володіють державною мовою має бути забезпечений переклад не тільки виконавчих документів, а роз’яснень їх прав та обов’язків, які має надавати державний виконавець. Також слід розрізняти такі випадки: 1) коли іноземний громадянин бере участь як стягував, а боржником виступає громадянин України, то ніяких особливостей; 2) коли н іноземний громадянин виступатиме у виконавчому провадженні як боржник, то необхідно враховувати такі особливості: - встановлення різних імунітетів щодо майна, яке знаходиться на території консульського або дипломатичного представництва; - майно іноземця може знаходитись як на території України, так і за її межами, а тому в першу чергу стягнення звершатиметься на майно, що знаходиться на території України, а разі його недостатності державний виконавець має пояснити стягувану подальше виконання рішення і право остатнього ініціювати виконання рішення на теорії країни, громадянином якої є іноземний громадянин. Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа: 1. за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; 2. за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3. за інших передбачених законом випадках. Виконавче провадження підлягає закінченню у випадках: 1. прийняття судом відмови стягувача від стягнення;2. затвердження судом мирової угоди між стягувачем і боржником про закінчення виконавчого провадження; 3. смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи – сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов’язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва; 4. скасування рішення судом або іншого органу (посадової особи), яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа; 5. письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника при виконанні рішення про передачі їх стягувачеві, або знищення речі, яка мала бути передана стягувачеві в натурі; 6. закінчення передбаченого законом строку для даного стягнення; 7. передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії у разі ліквідації боржника – юридичної особи, або арбітражному керуючому у разі визнання боржника банкрутом; 8. фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим документом; 9. повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, або на письмову вимогу стягувача; 10. направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби; 11. повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, у випадку передбаченому Законом. Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Копія постанови у 3-денний строк надсилається сторонам та суду або іншому органу (посадовій особі), які видали виконавчий документ. Постанова про закінчення виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби або до суду у 10-денний строк. Виконавче провадження підлягає обов’язковому зупиненню у випадках: 1) смерті стягувача або божника, оголошенням померлим чи визнання безвісно відсутнім стягувача або боржник, або припинення існування сторони-юридичної особи, якщо встановлені судом правовідносини допускають правонаступництво; 2) визнання стягувача або боржника недієздатним; 3) проходження боржником строкової військової служби у Збройних Силах України, передбачених законом інших військових формуваннях якщо за умовами служби провадження виконавчих дій неможливе. Чи на прохання стягувача, який проходить строкову військову службу в Збройних Силах України або інших військових формуваннях; 4) оспорювання боржником виконавчого напису нотаріуса у судовому порядку; 5) прийняття судом до розгляду скарги на дії органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення; 6) зупинення виконання відповідного рішення або виконавчого провадження посадовою особою, якій законом надано таке право; 7) подання до суду позову про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється для мораторію, введеного господарським судом, крім випадків знаходження виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника); 8) подання до суду позову про виключення майна з акта опису й арешту; 9) сплатити боржником або іншим гарантом у порядку передбаченому законодавством (у тому числі за договорами про відшкодування ядерної шкоди), коштів відшкодовування ядерної шкоди, що дорівнюють або перевищують встановленому законом мету відповідальності оператора ядерної установки. Для обчислення сплачені кошти підлягають перерахуванню у спеціальні права запозичення, що встановлюються міжнародним валютним фондом за офіційним курсом національного банку України на день сплати; 10) внесення касаційного подання прокурора на рішення суду; 11) звернення до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку встановленому Законом; 12) виїмку виконавчого документа або виконавчого провадження в порядку, встановленому кримінально-процесуальним кодексом України; 13) подання судом, який видавав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення; 14) наявності коштів боржника на депозитних, вкладних та інших подібних рахунках боржника, з яких боржник не вправі вимагати видачі чи списання коштів до спливу певного строку, в разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернено стягнення.
1 2 3 4 5 Категория: Право \| Добавил: Aspirant (13.05.2014)
Просмотров: 444 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: