Реферат на тему: Зміст управління промисловістю - Політологія - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему: Зміст управління промисловістю. ПЛАН ВСТУП. Зміст управління промисловістю. Система і правове положення органів управління промисловістю України. Організація управління об’єднаннями і промисловими підприємствами. ВИСНОВОК. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ. ВСТУП. Промисловість покликана задовольняти потреби народного господарства і населення у високоякісній продукції, забезпечувати технічне переозброєння і інтенсифікацію виробництва у всіх галузях. Промисловості належить найважливіша роль в створенні матеріально-технічної бази . Державне управління промисловістю являє собою цілеспрямовану організаційну виконавчу і розпорядливу діяльність органів управління по практичній реалізації задач і функцій держави в області промисловості. Управління промисловістю полягає в розробці і організації виконання державних планів розвитку промисловості і випуску продукції, організації виробництва, підготовці, підборі і розставлянні кадрів виробництва, оперативному управлінні виробничими об'єднаннями, підприємствами, установами і організаціями, вдосконаленні господарського механізму, здійсненні економічного експерименту, що має на своїй меті практичну перевірку комплексу заходів по розширенню прав виробничих об'єднань і підприємств в плануванні і господарській діяльності, по підвищенню якості продукції, що випускається, посиленню відповідальності за кінцеві результати роботи. Зміст управління промисловістю. У основі безпосереднього управління промисловістю лежить галузевий принцип управління промисловістю, який здійснюють промислові міністерства. Галузеве управління промисловістю забезпечує проведення єдиної технічної політики в галузі, спеціалізацію виробництва і, отже, підвищення його ефективності. Разом з тим галузевий принцип управління промисловістю тісно пов'язаний з територіальним. Турбота про розвиток галузі поєднується із забезпеченням комплексного розвитку промисловості республіки і економічних районів на основі кооперації. У Україні більшість промислових підприємств, виробничих об'єднань державної організації. Разом з тим існують підприємства, які складають власність організацій заснованих на праві приватної власності. Державна промисловість поділяється на три види: загальнодержавна, регіональна і місцева. З урахуванням цього розподілу організовується управління промисловістю. Об'єднання і підприємства загальнодержавного, місцевого і регіонального значення знаходяться у віданні Міністерства промисловості України. 2. Система і правове положення органів управління промисловістю. Система органів управління промисловістю складається з : Міністерства промисловості України; промислових управліннь (відділів) виконавчих комітетів місцевих рад ; адміністрації виробничих об'єднань і промислових підприємств. Міністерство промисловості України /Мінпром України/ є центральним органом державної виконавчої влади, підвідомчим Кабінету Міністрів України. Мінпром України реалізує державну політику розвитку металургійної, хімічної, нафтохімічної і газової промисловості, сприяє структурній перебудові цих галузей, формує систему заходів щодо забезпечення економічної самостійності України. Міністерство, використовуючи економічні методи, будує свою діяльність за принципами розмежування функцій державного управління та безпосереднього господарювання, що здійснюється підприємствами, установами й організаціями. Мінпром України у своїй діяльності керується Конституцією України, постановами Верховної Ради України, указами й розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням. У межах своєї компетенції Міністерство організує виконання актів законодавства України і здійснює систематичний контроль за їх виконанням. Міністерство узагальнює практику застосування законодавства з питань, що входять до його компетенції, розробляє пропозиції щодо його вдосконалення та вносить їх на розгляд Кабінету Міністрів України. Мінпром України відповідно до покладених на нього завдань: а/ розробляє разом з відповідними міністерствами і відомствами України заходи для поглиблення економічної реформи, сприяє розвиткові товарних ринків, фінансовій санації підприємств; б/ готує пропозиції про застосування економічних важелів стимулювання роботи галузей, сприяє розробці й виконанню програм економічного і соціального розвитку підприємств, установ і організацій, бере участь у розробці та реалізації проектів їх приватизації; в/ здійснює розміщення централізованих капіталовкладень по головних виконавцях цільових програм і найважливіших нових виробничих та інфраструктурних об'єктах; г/ готує пропозиції про розміщення нових виробництв і ліквідацію застарілих підприємств, координує та узгоджує вирішення цих питань з відповідними державними органами та органами місцевого й регіонального самоврядування; Головними задачами Міністерства промисловості України є забезпечення всілякого розвитку галузей промисловості, що знаходяться в його веденні, високих темпів розвитку виробництва і зростання продуктивності праці на основі науково-технічного прогресу, з метою найбільш повного задоволення потреб народного господарства, населення у всіх видах продукції; виконання завдань державного плану і забезпечення суворого дотримання державної дисципліни; забезпечення при мінімальних витратах суспільної праці виробництва високоякісної продукції, підвищення ефективності виробництва, поліпшення використання основних фондів, трудових, матеріальних і фінансових ресурсів; проведення в конкретній галузі промисловості єдиної технічної політики, впровадження новітніх досягнень науки, техніки, передового досвіду і забезпечення високих техніко-економічних показників виробництва; раціональне використання капітальних вкладень і підвищення їх ефективності; впровадження наукової організації труда і управління; забезпечення об'єднань, підприємств, установ і організацій системи міністерства кваліфікованими кадрами і правильне їх використання; створення безпечних умов труда на виробництві; поліпшення житлових і культурно-побутових умов робітників . У процесі виконання своїх задач міністерство здійснює функції централізованого керівництва галуззю. Міністерство направляє і координує діяльність органів, установ і організацій, що входять в його систему, в області планування, науки і техніки, капітального будівництва, матеріально-технічного постачання, фінансів і кредиту, кадрів, праці і заробітної плати, економічних і науково-технічних зв'язків із зарубіжними країнами. Безпосереднє керівництво об'єднаннями і підприємствами галузей промисловості місцевого ( районного, міського) підкорення здійснюють промислові управління (відділи) виконавчих комітетів місцевих рад. 3. Організація управління об'єднаннями і промисловими підприємствами. Промислове об'єднання являє собою середню ланку системи галузевого управління. Промислове об'єднання здійснює виробничо-господарську діяльність і керівництво нею. Діяльність об'єднання будується шляхом правильного поєднання централізованого планового керівництва з господарською самостійністю і ініціативою об'єднання, підприємств і організацій. Об'єднання діє на основі господарського розрахунку, забезпечуючи повне відшкодування витрат на виробництво продукції і утримання апарату управління, а також отримання прибутку, необхідної для розрахунків по бюджету і з банками, розвитку об'єднання, утворення фондів і резервів. Задачі, функції, обов'язки і права промислових об'єднань визначаються Загальним положенням про промислові об'єднання . Органом управління промислових об'єднань є управління об'єднанням. Управління очолюється начальником об'єднання, діючим на основі єдиноначальності. Начальник об'єднання призначається на посаду і звільняється від посади вищестоящим органом. Начальник і його заступники здійснюють безпосереднє керівництво що входять до складу об'єднання підприємствами і організаціями. У межах своєї компетенції начальник об'єднання видає накази і інструкції. У промисловому об'єднанні утвориться рада директорів, до складу якого входять: начальник об'єднання (голова ради), його заступники, генеральні директори (директори) виробничих об'єднань, комбінатів, директора підприємств, керівники організацій, що входять до складу об'єднання, а також представник профспілки. Рада директорів розглядає проекти планів розвитку об'єднання, звіти про виробничо-господарську діяльність; вирішує питання забезпечення технічного прогресу, наукової організації труда і виробництва, вдосконалення управління і господарського розрахунку; обговорює питання підбору і розставляння кадрів; розглядає проекти нормативів утворення фондів економічного стимулювання і інш. Рішення ради директорів проводяться в життя, як правило, наказами начальника об'єднання. Для розгляду технічних і економічних проблем розвитку виробничо-господарського комплексу, розробки рекомендацій по використанню і впровадженню у виробництво новітніх досягнень вітчизняної і зарубіжної науки, техніки, винаходів, наукової організації труда і передового досвіду в об'єднанні може бути утворена техніко-економічна рада. Склад ради і положення про нього затверджуються начальником об'єднання. Організація управління виробничим об'єднанням (комбінатом). Виробниче об'єднання являє собою виробничо-господарський комплекс, до складу якого входять фабрики, заводи, науково-дослідні, конструкторські, проектно-конструкторські, технологічні організації і інші виробничі одиниці. Виробничі об'єднання утворяються Міністерством промисловості України. Правовий статус виробничих об'єднань визначається Положенням про виробниче об'єднання (комбінат). Виробниче об'єднання (комбінат) має статут, що затверджується вищестоящим органом. Від дня затвердження статуту об'єднання стає юридичною особою. Управління виробничим об'єднанням (комбінатом) здійснюється апаратом головного підприємства (головної виробничої одиниці).. Об'єднання очолює генеральний директор (директор), діючий на основі єдиноначальності. Він призначається на посаду і звільняється від посади в порядку, що визначається відповідно Міністерством промисловості України. З метою поєднання інтересів виробничих одиниць (заводів, фабрик і інш.), що входять в об'єднання, з інтересами об'єднання, а також підвищення відповідальності виробничих одиниць за результати господарської діяльності об'єднання загалом в об'єднанні утворюється рада. До складу ради входять генеральний директор (директор) об'єднання (голова ради), його заступники, директори (начальники) виробничих одиниць, а також представники громадських організацій об'єднання. Рада виробничого об'єднання розглядає проекти планів розвитку об'єднання, звіти про виробничо-господарську діяльність об'єднання і його виробничих одиниць, питання висновку і виконання господарських договорів, підвищення ефективності капітальних вкладень, наукової організації управління і труда, підбору і розставляння кадрів і інш. Рішення ради проводяться в життя, як правило, наказами генерального директора (директорів) об'єднання. Для розгляду технічних і економічних проблем розвитку об'єднання може бути утворений технико-економічна рада. Склад ради і положення про нього затверджуються генеральним директором (директором) об'єднання. Нарівні з виробничими об'єднаннями діють науково-виробничі об'єднання. До складу цих об'єднань входять науково-дослідні, конструкторські, проектно-конструкторські і технологічні організації, заводи (фабрики), пусконаладочні, і інші структурні одиниці в залежності від задач, поставлених перед об'єднанням. Науково-виробничі об'єднання покликані створювати і впроваджувати в народне господарство новітні зразки машин, обладнання, приладів, матеріалів і інших промислових виробів, прогресивних технологічних процесів, що відповідають по своїх наукових, техніко-економічних і інших показниках вищим досягненням вітчизняної і зарубіжної науки і техніки. Діяльність науково-виробничого об'єднання регулюється Положенням про науково-виробниче об'єднання. Науково-виробниче об'єднання очолюється генеральним директором, діючим на основі єдиноначальності. На посаду генерального директора об'єднання призначається керівник головної структурної одиниці об'єднання. Керівництво об'єднанням здійснюється апаратом управління головної структурної одиниці. У науково-виробничому об'єднанні створюється рада. До складу ради входять: генеральний директор (голова ради), його заступники, керівники структурних одиниць об'єднання, представники громадських організацій об'єднання. Рішення ради проводяться в життя, як правило, наказами генерального директора об'єднання. Для розгляду перспективних і поточних проблем прискорення науково-технічного прогресу у виробництві в науково-виробничому об'єднанні створюється науково-технічна рада в складі голови (генеральний директор об'єднання або його заступник по науці), вченого секретаря і членів ради. Склад науково-технічної ради об'єднання і положення про нього затверджуються вищестоящим органом. Організація управління промисловим підприємством. Основною виробничою одиницею в промисловості є підприємство. Воно, використовуючи закріплене за ним державне майно, здійснює силами свого колективу під керівництвом вищестоящого органу виробниче-господарську діяльність (виготовлення продукції, виконання робіт, надання послуг) відповідно до народногосподарського плану, на основі господарського розрахунку. Підприємство має самостійний баланс і є юридичною особою. Правовий статус підприємства визначається Законом Про підприємства. Підприємство очолює директор (начальник, керуючий), який призначається і звільняється від посади вищестоящим органом. Директор управляє підприємством на основі єдиноначальності. Він організує всю роботу підприємства і несе повну відповідальність за її стан. У своїй управлінській діяльності керівництво підприємства (директор і його заступники) спирається на апарат який складається з функціональних відділів і служб. Виробничо-диспетчерський відділ, відділ технічного контролю, юридична служба, головна бухгалтерія і інш. безпосередньо підкоряються директору. Головний інженер керує конструкторським, технологічним відділами. Відносини цивільно-правового характеру між органами управління промисловістю і органами внутрішніх справ виникають в зв'язку з висновком виробничими одиницями виходячи з господарських договорів з підприємствами і іншими виробничими одиницями, що входять в систему того або іншого промислового міністерства. Такі ж відносини між вказаними органами складаються в зв'язку з охороною промислових об'єктів міністерств органами внутрішніх справ (позавідомчою охороною) за договором. Відносини адміністративно-наглядового характеру складаються між органами управління промисловістю і органами внутрішніх справ в зв'язку з виконанням останніми покладених на них функцій по забезпеченню пожежної безпеки, здійсненню дозвільної системи, забезпеченню безпеки дорожнього рушення транспортних коштів, забезпеченню паспортної системи і інш. Основними виробничими одиницями підприємства є цех, дільниця, відділення (при бесцеховій структурі) і інші структурні підрозділи. Начальників цехів, дільниць, старші майстри і майстри призначає і контролює їх діяльність директор. Участь трудящих в управлінні промисловістю. Важлива роль в управлінні і плануванні виробництва, розв'язанні питань підготовки кадрів, поліпшенні умов труда і побуту працівників, зміцненні дисципліни і вихованні відношення до праці належить трудовим колективам. Однієї з форм безпосередньої участі трудящих в управлінні справами виробничого об'єднання (комбінату) і його виробничих одиниць, а також справами підприємства є збори (конференції) робітників і службовців. По доповідях адміністрації на зборах обговорюються проекти виробничих планів, підсумки їх виконання, плани соціального розвитку трудових колективів і виконання передбачених в них заходів, проекти колективних договорів і хід їх виконання. Висновок. Головною метою державного регулювання економіки є реалізація конституційного положення про те, що держава забезпечує її соціальну спрямованість. Виходячи з цього, найважливіші завдання суб ’єктів, що реалізують свої управлінські повноваження в сфері економіки, полягають у забезпеченні економічної стабільності, гармонійного розвитку виробництва і соціальної сфери, зміцнення наукового потенціалу, створенні сприятливих умов для ефективного господарювання й оптимальної реалізації як суспільних так і приватних інтересів. Важливу роль при цьому виконує управління промисловістю. Також при формуванні основоположних напрямків розвитку промисловості значну роль відіграє Міністерство промислової політики. ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА. Державне управління. Теорія і практика. За редакцією доктора юридичних наук, професора Авер’янова В. Б. Київ. Юрінком Інтер. 1998. В. К. Колпаков. Адміністративне право України. Підручник. Київ. Юрінком Інтер. 1999. Л. В. Коваль. Адміністративне право України. Курс лекцій. Київ. Вентурі. 1996. Советское административное право. Киев. Головное издетельство “ Вища школа”. 1986. Конституція України. Положення про Міністерство промисловості.
1 2 3 4 5 Категория: Політологія \| Добавил: Aspirant (29.06.2014)
Просмотров: 330 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: