Реферат на тему: Конституційний статус Президента України - Політологія - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему: Конституційний статус Президента України. у державному механізмі, спираючись на Конституцію України. Розкрити функції, завдання, форми діяльності президента України. Проаналізувати форми взаємовідносин Президента України з Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Конституційним Судом України. Розкрити порядок обрання, зміщення Президента України. Розвивати логічне мислення студентів, сприяти розвитку самостійної роботи студентів в поза аудиторний час. Розвивати навички роботи з документальними матеріалами. Використовуючи проблемні завдання, підвищувати ефективність лекційного заняття. виховна: Виховувати в студентів повагу до моральних норм суспільства, обов”язку дотримання законодавства та правопорядку, не порушувати норми Конституції та Законів України, почуття патріотизму та поваги до історичного минулого та сьогодення українського народу. I. МІЖПРЕДМЕТНІ ЗВ”ЯЗКИ Предмет \| Знати \| Вміти Теорія держави і права \| Теорії походження держави і права, утворення органів державної влади та вищих посадових осіб держави \| Аналізувати причини поділу державної влади на законодавчу, виконавчу та судову, охарактеризувати їх Історія держави і права України \| Походження поста президента у світовій практиці, його порядок обрання та припинення повноважень \| Характеризувати підстави порядку обрання президента на державну посаду, аналізувати його діяльність та виявляти причини усунення президента з поста Історія України \| Утворення в історії Української державності інституту президентства та осіб, які їх займали \| Класифікувати та розмежовувати функції президентів України протягом часу існування посад президента в Україні II. ПЛАН ТА ХІД ЗАНЯТТЯ I. Організаційна частина. II. Актуалізація опорних знань студентів. Фронтальне опитування Який поділ органів державної влади в Україні ? Як розмежовується компетенція між законодавчою і виконавчою владою в державі ? Які види виборчих систем існують в практиці виборів ? Назвіть їх. За якою системою здійснюються вибори Президента України ? Які нормативні акти видають органи держави ? Перший Президент Української держави. Який основний нормативний акт визначає порядок обрання та припинення повноважень президента держави ? Оголошення теми і мети заняття. Історія створення поста Президента України. Президент України – Глава Української держави. Порядок обрання та зміщення Президента України. Компетенція Президента України. Завдання 1 Проблема № 1 Які історичні передумови створення поста президента виділяють в світовій практиці та в Україні? Проблема № 2 Визначити та охарактеризувати повноваження та компетенцію головної посадової особи Української держави. Завдання 2 В ході лекції конспектуєте основні події, визначення, поняття, заповнюєте хронологічну таблицю. Завдання 3 На основі нового матеріалу розв”язуєте тести та ситуаційні задачі. III. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯЯ ЗАНЯТТЯ. а) наочні посібники: Конституція України; В.И.Молдован Конституційне право України: в схемах і таблицях. б) роздатковий матеріал: план лекційного заняття; тести; задачі; індивідуальні завдання; схеми. ЛІТЕРАТУРА: основна: Конституція України; Коментар до Конституції України; Закон України “Про утворення поста Президента в Україні”; Закон України “Про вибори Президента України”; В.В.Копейчиков Основи конституційного права України; Конституційне право України; додаткова: В.В. Копейчиков Теорія держави і права України; Бойко О. Історія України: запитання і відповіді, Київ, 1997.; Нагаєвський І. Історія Української держави двадцятого століття, Київ, 1994.; В.О. Кульчицький Історія держави і права України. ВИКЛАД НОВОГО МАТЕРІАЛУ Історія створення поста Президента України. Інститут президентства як один із найважливіших інститутів сучасних політичних систем багатьох країн світу має свою давню історію виникнення та довгий шлях розвитку. Термін “президент” походить з латинської мови praesidens і означає: Верховний голова виконавчої влади в республіці. У світовій конституційній практиці статус президента визначається по різному. В одних країнах (Італія, Росія, Угорщина) Президент, як і в Україні, визнається главою держави, що підтверджено статтею 102 Конституції України: “Президент України є главою держави і виступає від її імені, в інших – Мексика , США – главою виконавчої влади. Президент уособлює державу і державну владу в цілому, а не певну її гілку. Як глава держави він виступає як у вирішенні внутрішніх проблем, так і від її імені у міжнародних відносинах. На практиці це означає, що Президент не потребує додаткового засвідчення своїх повноважень, це випливає з його статусу. Перша держава, в якій було запроваджено посаду президента як глави держави і виконавчої влади – це США, де Конституцією 1787 р. Затверджено цей пост. У Європі пост президента вперше було зпроваджено у Франції та Швейцарії у 1848 р. У XX ст. поширилося запровадження цього поста у багатьох країнах. Остання фаза зазначеного процесу мала місце наприкінці 80-х - на початку 90-х років, коли пост президента було запроваджено майже в усіх незалежних державах, які утворилися після розпаду СРСР, та у країнах Східної Європи. На сьогодні у світі з більш як 180 країн – членів ООН понад 130 мають президентів. Значне поширення інституту президентства обумовлене низкою чинників, які визначають його значення і роль у державному та суспільному житті тієї або іншої країни. Насамперед, президент уособлює державу, представляє її у міжнародних відносинах. Треба мати на увазі, що відповідно до порядку обрання президента та обсягу його повноважень розрізняють президентські та парламентські республіки. Головна відмінність між ними полягає в тому, що у президентській республіці ( США, Ірак, Корея ) президент обирається народом і має широкі повноваження, зокрема незалежно від парламенту формує уряд і забезпечує здійснення виконавчої влади. У парламентській республіці ( Австрія, Індія, ФРН ) президент обирається парламентом, практично не має виконавчих повноважень, виконує виключно представницькі функції. Останнім часом набуває поширення напівпрезидентська республіка ( Франція, Португалія, Болгарія ). В ній президент обирається народом, але парламенту надаються певні повноваження, пов”язані з контролем за його діяльністю під час формування уряду і здійснення виконавчої влади. У нашій державі пост Президента було запроваджено Законом України “Про заснування поста Президента Української РСР і внесення змін та доповнень до Конституції (Основного Закону) Української РСР” від 5 липня 1991 р. У Конституції України Президенту присвячено розділ 5, який складається з 11 статей, що встановлюють порядок обрання президента та основи його взаємовідносин з державними органами. Отже, до основних напрямків діяльності Президента України як глави держави належить забезпечення: державного суверенітету, тобто неподільності, верховенства, незалежності державної влади в Україні; територіальної цілісності України, тобто недоторканості її кордонів іззовні, а також покладенню краю спробам будь-яких сил всередині країни розчленувати територію України або відділити якусь її частину; відповідності внутрішньої і зовнішньої політики держави визначеним у Конституції засадам; чіткого й своєчасного реагування відповідних державних органів на будь-які порушення конституційних приписів; прав і свобод людини, відповідності міжнародно-правовим актам і реальності правового статусу людини і громадянина. Беручи до уваги те, що Україна довший час не мала можливості бути незалежною державою, то президентів було і не так багато, а скільки з них керували Українською державою і в які роки ми дізнаємось, коли ви використовуючи ваші індивідуальні завдання (Додаток № 2), розставите зазначених осіб президентів у хронологічній послідовності і вкажете роки їх правління. Президент України – Глава Української держави. У системі владних відносин України Президент як глава держави займає особливе місце. Характерним є співвідношення цього інституту з демократичним принципом розподілу влад на законодавчу, виконавчу і судову. Згідно з чинним законодавством Президент України напряму не пов”язаний із жодною з них, але водночас відіграє у їх функціонуванні важливу роль. У статті 102 Конституції України зазначено, що Президент України є главою держави і виступає від ї імені. Президент України є гарантом державного суверинітету. Територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина. Конституція України встановлює недоторканість Президента, якою він користується під час виконання своїх повноважень. Її треба розглядати як особливу гарантію створення безперешкодних умов для здійснення ним повноважень глави держави. У Конституції не розкривається зміст недоторканості Президента. Вона дістала тлумачення у новій редакції Закону “Про Президента України”. Водночас частиеа 1 статті 111 Конституції встановлює відповідальність Президента за вчинення державної зради або іншого злочину. Честь і гідність Президента України як глави держави підлягають особливому захисту. Особи, винні у посяганні на них, мають притягатися до відповідальності на підставі спеціального закону. За особою, яка обіймає пост Президента України, це звання зберігається довічно за умови, що вона не була усунена з нього Верховною Радою в порядку імпічмену. Крім того, звання Президента України охороняється законом. Це означає, що самовільне безпідставне присвоєння чи використання його спричиняє юридичну відповідальність. Повноваження Президента України, закріплені у Конституції, можна поділити на декілька груп, серед яких насамперед треба виділити такі: представницькі повноваження, які дістають вияв тоді, коли Президент України представляє нашу державу в міжнародних відносинах, приймає вірчі та відкличні грамоти дипломатичних представників інших держав; повноваження, що стосуються діяльності Верховної Ради, наприклад, припинення її повноважень, якщо протягом 30 днів онієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатись; повноваження у сфері законодавства, зокрема ті, що стосуються призначення всеукраїнського референдуму щодо змін Конституції України, право вето щодо прийнятих Верховною Радою законів із наступним поверненням їх на повторний розгляд Верховної Ради; повноваження, пов”язані з призначенням не посади і звільненням з посад членів Кабінету Міністрів та інших посадових осіб; повноваження у сфері забезпечення державної незалежності, національної безпеки та оборони країни; установчі повноваження; повноваження в галузі правосуддя (утворення судів); повноваження, пов”язані з наданням громадянства України та його позбавленням, наданням притулку в Україні. Президент має право видавати укази і розпорядження, які є обов”язковими до виконання на всій території України. Ці акти сворюються на основі Конституції України і спрямовуються на виконаня її положень. Контрасигнатура президентських актів набула поширення в сучасному світі. В деяких країнах, наприклад у ФРН, вона, як і в Україні, передбачена лише для певної частини актів президента, в інших, наприклад в Італії, жоден акт президента не є чинним, якщо він не підписаний відповідним міністром. Згідно статті 107 Конституції при Президентові України і під його головуванням створюється Рада національної безпеки і оборони України. На неї покладено завдання координувати і контролювати діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони нашої країни. Персональний склад Ради національної безпеки і оборони України визначає Президент України. Отже, Президент України як глава держави виконує багато функцій та повноважень. А які саме державні органи він очолює та яким чином виконує свої функції перевіримо, характеризуючи наступні ситуації(Додаток № 4): На запитання викладача, який орган державної влади очолює Президент України законодавчий чи виконавчий, думки студентів розділилися. Використовуючи Конституцію України, як би ви відповіли на дане запитання і чому ? Звання Президента України охороняється Законом і зберігається за ним довічно (Додаток № 5)? Президент України може передати повноваження, делеговані йому Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів ? 3. Порядок обрання та зміщення Президента України. Стаття 105 Конституції України передбачає можливість усунення Президента України з поста в порядку імпічменту. А що таке імпічмент ? Імпічмент – це одна з підстав припинення президентських повноважень. Актуальним питанням є розгляд підстав зміщення, а насамперед порядок обрання Президента України. У статті 103 Конституції України зазначається, що Президент України обирається громадянами України на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на 5 років. До кандидата у Президенти України Конституція України висуває певні вимоги: повинен бути громадянином України. Неприпустимо, щоб державу очолювала особа, яка не має з нею сталих правових зв”язків, що встановлюється саме через інститут громадянства, Президент повинен відстоювати інтереси своєї держави; повинен досягти 35 років. У такому віці людина вже має певний життєвий досвід, достатньо здоров”я та енергії для виконання президентських повноважень; протягом 10 останніх перед днем виборів років проживати в Україні. Цей строк визнається необхідним для того, щоб він міг орієнтуватися в особливостях суспільного життя країни, а отже, і правильно визначати шляхи його вдосконалення; мати право голосу, володіти активним виборчим правом і не може бути обмеженим і виборчих правах; володіння державною мовою, якою відповідно до частини 1 статті 10 Конституції України є українська; одна і та ж сама особа не може бути Президентом України, більше як 2 строки підряд. Ця норма покликана запобігти тривалому перебуванню при владі однієї особи, оскільки це, як свідчить історичний досвід, часто призводить до встановлення антидемократичних державно-правових режимів; Водночас, Конституція України не забороняє переобрання особи Президентом на третій строк після того. Коли цей пост займала інша особа. Президенту України забороняється мати інший представницький мандат, тобто бути членом виборних органів, а також обіймати посаду в державних або громадських органах, організаціях, займатися підприємницькою діяльністю. Водночас він може займатися викладацькою або науковою діяльністю. Конституція України встановлює строк проведення чергових виборів Президента України і позачергових. Чергові вибори Президента України проводяться в останню неділю жовтня п”ятого року повноважень президента України. У разі дострокового припинення повноважень Президента України, вибори проводяться в період 90 днів з дня припинення повноважень президента попереднього. Новообраний Президент України приступає не пізніше як через 30 днів, а у разі позачергових виборів – 5 днів після офіційного оголошення результатів виборів. Повноваження Президента починаються з складання присяги такого змісту: “Я(ім”я та прізвище), волею народу обраний президентом України, заступаючи на цей високий пост, урочисто присягаю на вірність Україні. Зобов”язуюсь усіма своїми справами боронити суверинітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу, обстоювати права і свободи громадян, додержуватися Конституції України і законів України, виконувати свої обов”язки в інтересах усіх співвітчизників, підносити авторитет України у світі”. До якої його приводить на урочистому засіданні Верховної Ради України голова Конституційного Суду України. Юридичне значення присяги в тому, що саме з моменту її складання новообраний Президент приступає до своїх повноважень як глава держави, а повноваження попереднього припиняються. Конституція України передбачає (ст.108) можливість дострокового припинення повноважень Президента України у разі: відставки; неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров”я; усунення з поста в порядку імпічменту; смерті. Відставка Президента України відбувається з моменту проголошення ним особисто заяви про відставку на засіданні Верховної Ради України. Згоди ВРУ не потрібно. Заява повинна містити вмотивовані докази неможливості подальшого виконання своїх обов”язків і доречності відставки. Неможливості виконання своїх повноважень за станом здоров”я (недієздатність, каліцтво, надто хворобливий стан або тривала хвороба Президента України) повинно бути встановлена на засіданні Верховної Ради України і підтверджена рішенням, прийнятим більшістю від її конституційного складу на підставі письмового подання Верховним Судом України – за зверненням ВРУ та медичного висновку. Імпічмент - у разі вчинення ним державної зради або іншого злочину. Імпічмент – це особлива процедура притягнення до відповідальності вищих посадових осіб держави. Підстава – порушення Конституції України або вчинення тяжкого злочину. Процедура імпічменту складна. Питання порушується на засіданні Верховної Ради України більшістю від конституційного складу. Тоді для розслідування створюється спеціальна тимчасова слідча комісія, до якої входять народні депутати, спеціальний прокурор і спеціальний слідчий. Вони з”ясовують обставини справи. Висновки комісії розглядаються на засіданні ВРУ і не менш 2/3 приймають рішення про пред”явлення обвинувачення. Справа направляєся до Конституційного Суду України та Верховного Суду України чи дотримана процедура розслідування і діяння Президента України містять ознаки злочину. Верховна Рада України більшістю у 2/3 голосів приймає рішення про усунення Президента з поста в порядку імпічменту. До обрання нового Президента України виконання обов”язків здійснює Прем”єр-міністр України. Процедура усунення Президента України досить складна, але щоб отримати перемогу на виборах, необхідно отримати більшість голосів виборців, а для цього потрібна всебічна інформація про кандидата на пост Президента. Тому кожний кандидат готує свою передвиборну програму, з якою знайомить суспільство. І таку передвиборну програму повинні підготувати і ви на основі тез (Додаток № 3). Компетенція Президента України. Президент України: 1) забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави; 2) звертається з посланнями до народу та із щорічними і позачерговими посланнями до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України; 3) представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародні договори України; 4) приймає рішення про визнання іноземних держав; 5) призначає та звільняє глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях; приймає вірчі і відкличні грамоти дипломатичних представників іноземних держав; 6) призначає всеукраїнський референдум щодо змін Конституції України відповідно до статті 156 Конституції, проголошує всеукраїнський референдум за народною ініціативою; 7) призначає позачергові вибори до Верховної Ради України у строки, встановлені Конституцією; 8) припиняє повноваження Верховної Ради України, якщо протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися; 9) призначає за згодою Верховної Ради України Прем'єр-міністра України; припиняє повноваження Прем'єр-міністра України та приймає рішення про його відставку; 10) призначає за поданням Прем'єр-міністра України членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також голів місцевих державних адміністрацій та припиняє їхні повноваження на цих посадах; 11) призначає за згодою Верховної Ради України на посаду Генерального прокурора України та звільняє його з посади; 12) призначає половину складу Ради Національного банку України; 13) призначає половину складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення; 14) призначає на посади та звільняє з посад за згодою Верховної Ради України Голову Антимонопольного комітету України, Голову Фонду державного майна України, Голову Державного комітету телебачення і радіомовлення України; 15) утворює, реорганізовує та ліквідовує за поданням Прем'єр-міністра України міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади; 16) скасовує акти Кабінету Міністрів України та акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим; 17) є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України; призначає на посади та звільняє з посад вище командування Збройних Сил України, інших військових формувань; здійснює керівництво у сферах національної безпеки та оборони держави; 18) очолює Раду національної безпеки і оборони України; 19) вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни та приймає рішення про використання Збройних Сил України у разі збройної агресії проти України; 20) приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України; 21) приймає у разі необхідності рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошує у разі необхідності окремі місцевості України зонами надзвичайної екологічної ситуації - з наступним затвердженням цих рішень Верховною Радою України; 22) призначає третину складу Конституційного Суду України; 23) утворює суди у визначеному законом порядку; 24) присвоює вищі військові звання, вищі дипломатичні ранги та інші вищі спеціальні звання і класні чини; 25) нагороджує державними нагородами; встановлює президентські відзнаки та нагороджує ними; 26) приймає рішення про прийняття до громадянства України та припинення громадянства України, про надання притулку в Україні; 27) здійснює помилування; 28) створює у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України, для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби; 29) підписує закони, прийняті Верховною Радою України; 30) має право вето щодо прийнятих Верховною Радою України законів із наступним поверненням їх на повторний розгляд Верховної Ради України; 31) здійснює інші повноваження, визначені Конституцією України. Президент України не може передавати свої повноваження іншим особам або органам. Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України. Акти Президента України, видані в межах повноважень, передбачених пунктами 3, 4, 5, 8, 10, 14, 15, 17, 18, 21, 22, 23, 24, скріплюються підписами Прем'єр-міністра України і міністра, відповідального за акт та його виконання. Ви ознайомились із правовим статусом Президента України, його функціями, повноваженнями як глави держави, його взаємодію з іншими державними органами Верховною Радою України, Конституційним Судом України. Тому на закріплення теми проведемо невелику гру. На основі даної ситуації, вам необхідно розділитись на групи. Представляючи державні органи(адміністрація Президента, Верховна Рада України та Конституційний Суд України) прокоментувати ситуацію і вказати своє відношення як представника певного державного органу до цієї події, використовуючи Конституцію України. 16 квітня 2000 року відбувся всеукраїнський референдум за народною ініціативою по питаннях внесення змін до Конституції України. Підсумок заняття і домашнє завдання. Оцінювання активних студентів. Наступне заняття – семінарське. Особливу увагу звернути на : історію розвитку поста Президента України. Порядок обрання Президента України. Поняття і процедура імпічменту. Повноваження Президента України. Підготувати реферати: Акти Президента України. Укази Президента України: поняття. Умови підписання актів Президента України. Опрацювати: Конституція України, розділ 5 “Президент України”. Коментар до Конституції України. В.В. Копейчиков Основи конституційного права України, тема 8, Конституційний статус Президента України, стор. 133 – 144. Навчально – монографічна література: Законодавчі акти: Конституція України. 1996р. Декларація “Про державний суверенітет України”, 1990 р. Про економічну самостійність України. Закон України, 1990 р. Постанова ВРУ “Про проголошення незалежності України”, “Акт проголошення незалежності України”. 1991 р. Декларація прав національностей України, 1991 р. про всеукраїнський та місцевий референдуми. Закон України., 1991 р. Про заснування поста Президента України і внесення змін та доповнень до Конституції (Основного Закону) України. Закон України, 1991 р. Про президента України. Закон України, 1991 р. Про правовий статус іноземців. Закон України, 1994 р. Про біженців. Закон Украъни, 1994 р. Про Конституційний Суд України. Закон України, 1996 р. Про місцеве самоврядування. Закон України, 1997 р. Про вибри народних депутатів України. Закон України, 2000 р. Підручники, навчальні посібники: Аверьянов В.Б. органи виконавчої влади в Україні. К., Ін Юре, 1997. Білоус А.О. Політико – правові системи: світ і Україна.Київ, 1997. Бурак Ф.Г. Президент України. К., Ін Юре, 1997. Кривенко Л.Т. Верховна Рада України. К., Ін Юре, 1997. Коментар до Конституції України. К., 1996. Конституції нових держав Європи та Азії. К.: Українська правнича фундація, 1996. Козюбра М.І., Колодій А.М. та інші. Основи конституційного права України. К., Юрінком., 1997. Мироненко О.М. Історія Конституції України. К., Ін Юре, 1997. Молдован В.В., Мелещенко В.Ф. Конституційне право. Опорні конспекти. Словник-довідник. К., Юмана, 1996. Погоріло В.Ф. Нова Конституція України. Текст Основного Закону. Огляд і коментар. Наукова думка. 1996. Погоріло В.Ф. основи Конституційного ладу України. К., Ін Юре, 1997. Погоріло В.Ф. та ін. Конституційне право України. К., наукова думка, 1999. Шаповал В.М. виконавча влада: правовий статус і реалії. Урядовий кур”єр, 1996. Шаповал В.М. Президент в механизме осуществления государственной власти: научные доклады. К., 1995. Література для порівняльного аналізу: Колодій А.М. Копейчиков В.В. та інші. Загальна теорія держави і права. Навчальний посібник. К., Юрінком, 1997. Жак Міллер. Політико-адміністративні ситеми країн ЄС. К., 1995. Конституционное (государственное) право зарубежных стран. Учебник. Т. 2.М., 1995. Сравнительное конституционное право. М., 1996. Витяги з документів до теми: “Конституційний статус Президента України” Документ № 1 КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 30, ст. 141 ) Верховна Рада України від імені Українського народу - громадян України всіх національностей, виражаючи суверенну волю народу, спираючись на багатовікову історію українського державотворення і на основі здійсненого українською нацією, усім Українським народом права на самовизначення, дбаючи про забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя, піклуючись про зміцнення громадянської злагоди на землі України, прагнучи розвивати і зміцнювати демократичну, соціальну, правову державу, усвідомлюючи відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями, керуючись Актом проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року ( 1427-12 ), схваленим 1 грудня 1991 року всенародним голосуванням, приймає цю Конституцію - Основний Закон України. Р о з д і л I ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ Стаття 1. Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Стаття 2. Суверенітет України поширюється на всю її територію. Україна є унітарною державою. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Стаття 3. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Р о з д і л V ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ Стаття 102. Президент України є главою держави і виступає від її імені. Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина. Стаття 103. Президент України обирається громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років. Президентом України може бути обраний громадянин України, який досяг тридцяти п'яти років, має право голосу, проживає в Україні протягом десяти останніх перед днем виборів років та володіє державною мовою. Одна й та сама особа не може бути Президентом України більше ніж два строки підряд. Президент України не може мати іншого представницького мандата, обіймати посаду в органах державної влади або в об'єднаннях громадян, а також займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю чи входити до складу керівного органу або наглядової ради підприємства, що має на меті одержання прибутку. Чергові вибори Президента України проводяться в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень Президента України. У разі дострокового припинення повноважень Президента України вибори Президента України проводяться в період дев'яноста днів з дня припинення повноважень. Порядок проведення виборів Президента України встановлюється законом. Стаття 105. Президент України користується правом недоторканності на час виконання повноважень. За посягання на честь і гідність Президента України винні особи притягаються до відповідальності на підставі закону. Звання Президента України охороняється законом і зберігається за ним довічно, якщо тільки Президент України не був усунений з поста в порядку імпічменту. Р о з д і л XV ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ 1. Закони та інші нормативні акти, прийняті до набуття чинності цією Конституцією, є чинними у частині, що не суперечить Конституції України. 2. Верховна Рада України після прийняття Конституції України здійснює повноваження, передбачені цією Конституцією. Чергові вибори до Верховної Ради України проводяться у березні 1998 року. 3. Чергові вибори Президента України проводяться в останню неділю жовтня 1999 року. 4. Президент України протягом трьох років після набуття чинності Конституцією України має право видавати схвалені Кабінетом Міністрів України і скріплені підписом Прем'єр-міністра України укази з економічних питань, не врегульованих законами, з одночасним поданням відповідного законопроекту до Верховної Ради України в порядку, встановленому статтею 93 цієї Конституції. Такий указ Президента України вступає в дію, якщо протягом тридцяти календарних днів з дня подання законопроекту (за винятком днів міжсесійного періоду) Верховна Рада України не прийме закон або не відхилить поданий законопроект більшістю від її конституційного складу, і діє до набрання чинності законом, прийнятим Верховною Радою України з цих питань. 5. Кабінет Міністрів України формується відповідно до цієї Конституції протягом трьох місяців після набуття нею чинності. 6. Конституційний Суд України формується відповідно до цієї Конституції протягом трьох місяців після набуття нею чинності. До створення Конституційного Суду України тлумачення законів здійснює Верховна Рада України. 7. Голови місцевих державних адміністрацій після набуття чинності цією Конституцією набувають статусу голів місцевих державних адміністрацій згідно зі статтею 118 цієї Конституції, а після обрання голів відповідних рад складають повноваження голів цих рад. 8. Сільські, селищні, міські ради та голови цих рад після набуття чинності Конституцією України здійснюють визначені нею повноваження до обрання нового складу цих рад у березні 1998 року. Районні та обласні ради, обрані до набуття чинності цією Конституцією, здійснюють визначені нею повноваження до сформування нового складу цих рад відповідно до Конституції України. Районні в містах ради та голови цих рад після набуття чинності цією Конституцією здійснюють свої повноваження відповідно до закону. 9. Прокуратура продовжує виконувати відповідно до чинних законів функцію нагляду за додержанням і застосуванням законів та функцію попереднього слідства - до введення в дію законів, що регулюють діяльність державних органів щодо контролю за додержанням законів, та до сформування системи досудового слідства і введення в дію законів, що регулюють її функціонування. 10. До прийняття законів, що визначають особливості здійснення виконавчої влади в містах Києві та Севастополі відповідно до статті 118 цієї Конституції, виконавчу владу в цих містах здійснюють відповідні державні адміністрації. 11. Частина перша статті 99 цієї Конституції вводиться в дію після введення національної грошової одиниці - гривні. 12. Верховний Суд України і Вищий арбітражний суд України здійснюють свої повноваження відповідно до чинного законодавства України до сформування системи судів загальної юрисдикції в Україні відповідно до статті 125 цієї Конституції, але не довше ніж п'ять років. Судді всіх судів в Україні, обрані чи призначені до дня набуття чинності цією Конституцією, продовжують здійснювати свої повноваження згідно з чинним законодавством до закінчення строку, на який вони обрані чи призначені. Судді, повноваження яких закінчилися в день набуття чинності цією Конституцією, продовжують здійснювати свої повноваження протягом одного року. 13. Протягом п'яти років після набуття чинності цією Конституцією зберігається існуючий порядок арешту, тримання під вартою і затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, а також порядок проведення огляду та обшуку житла або іншого володіння особи. 14. Використання існуючих військових баз на території України для тимчасового перебування іноземних військових формувань можливе на умовах оренди в порядку, визначеному міжнародними договорами України, ратифікованими Верховною Радою України. *** Конституція України прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року Документ № 2 З А К О Н У К Р А Ї Н И Про Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 2000, N 21, ст.158 ) Р о з д і л I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття 1. Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим (далі - Представництво) є державним органом, утвореним відповідно до Конституції України ( 254к/96-ВР ) з метою сприяння виконанню в Автономній Республіці Крим повноважень, покладених на Президента України. Стаття 2. Представництво утворюється Президентом України і безпосередньо йому підпорядковується. Стаття 4. Діяльність Представництва грунтується на принципах верховенства права, законності, гласності, поєднання загальнодержавних і місцевих інтересів. Стаття 5. Представництво є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, рахунки в установах банків України. На будинку, де розміщується Представництво, встановлюються Державний Прапор України і вивіска з назвою "Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим". Р о з д і л II ПОВНОВАЖЕННЯ ПРЕДСТАВНИЦТВА ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ В АВТОНОМНІЙ РЕСПУБЛІЦІ КРИМ Стаття 6. Відповідно до Конституції України ( 254к/96-ВР ) Представництво: а) вивчає стан виконання в Автономній Республіці Крим Конституції і законів України, указів і розпоряджень Президента України, актів Кабінету Міністрів України, вживає заходів до забезпечення належного виконання актів законодавства України Верховною Радою Автономної Республіки Крим і Радою міністрів Автономної Республіки Крим, районними державними адміністраціями і органами місцевого самоврядування в Автономній Республіці Крим; б) сприяє додержанню конституційних прав і свобод людини і громадянина та досягненню міжнаціональної злагоди, соціально-економічної і політичної стабільності в Автономній Республіці Крим; Стаття 7. Представництво має право: а) порушувати у Верховній Раді Автономної Республіки Крим і Раді міністрів Автономної Республіки Крим, районних державних адміністраціях і органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях в Автономній Республіці Крим питання про вжиття відповідних заходів щодо додержання Конституції і законів України, виконання указів і розпоряджень Президента України; Крим з метою підготовки для внесення Президентові України пропозицій щодо вирішення актуальних соціально-економічних та інших проблем в Автономній Республіці Крим; е) залучати до вивчення питань та підготовки документів, пов'язаних з виконанням своїх повноважень, наукові установи, вчених, фахівців підприємств, установ, організацій, навчальних закладів (за погодженням з їх керівниками). Р о з д і л III ПОСТІЙНИЙ ПРЕДСТАВНИК ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ В АВТОНОМНІЙ РЕСПУБЛІЦІ КРИМ Стаття 8. Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим (далі - Постійний Представник) здійснює загальне керівництво діяльністю Представництва, несе персональну відповідальність за виконання покладених на Представництво завдань. Стаття 9. Постійний Представник призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України. Стаття 10. Постійний Представник: а) виконує доручення Президента України, спрямовані на забезпечення виконання повноважень Президента України як гаранта державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина; б) бере участь з правом дорадчого голосу у засіданнях Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим; г) вимагає в разі порушень Конституції та законів України, указів і розпоряджень Президента України, актів Кабінету Міністрів України пояснень від посадових осіб Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, керівників районних державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності в Автономній Республіці Крим; з) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом, указами і розпорядженнями Президента України. Стаття 11. Постійний Представник має заступників, яких призначає на посаду та звільняє з посади Президент України за поданням Постійного Представника. Розпорядження Постійного Представника, що суперечать законодавству України, можуть бути скасовані Президентом України або у судовому порядку.
1 2 3 4 5 Категория: Політологія \| Добавил: Aspirant (29.06.2014)
Просмотров: 852 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: