РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: Педагогічний зміст розвитку музичної творчості дошкільників - Педагогіка - Реферати - Каталог статей

Оновлені цілі освіти актуалізують проблему оновлення змісту освіти, а саме музичної освіти дошкільників. Призначення нового змісту музичної освіти дошкільників полягає в реалізації гуманістичної парадигми освіти, метою якої є розвиток цілісної творчої особистості. Головним у сучасному змісті музичної освіти дошкільників є не засвоєння навичок виконання, а залучення до самостійної музично-творчої діяльності, розвиток музичної творчості, яка призводить до розвитку індивідуальності, неповторності особистості. На наш погляд, розвиток цілісної творчої особистості, зміст музичної освіти дошкільників має бути спрямований на розвиток креативності та організацію різних видів музично-творчої діяльності. Вирішення означеної проблеми неможливо здійснити одноразовими заходами, музичним репертуаром, методами його презентації та ін. Нові цілі та завдання музичної освіти вимагають зміни традиційних форм організації, педагогічних засобів, музичного репертуару, методів взаємодії. Найбільш ефективний шлях досягнення нової мети освіти – впровадження інноваційних педагогічних технологій, які дозволятимуть цілісно змінити освітянський процес. У Республіці Білорусь відома та широко впроваджується ігрова продуктивна технологія (ІПТ) розвитку музичної творчості дітей у системі дошкільної освіти (автор Л.Ходонович). Дитячу музичну творчість ми визначаємо як індивідуальну або колективну ігрову музично-творчу діяльність, новим продуктом якої є однорідна або синтетична музична композиція-імпровізація. Базою для цього визначення є сконцентровані та найбільш яскраво виражені в музичній композиції-імпровізації головні показники творчості: продуктивність як об’єм творчого продукту, уява, оригінальність як здібність генерації нетипових музично-ігрових образів і нетрадиційних способів їх уособлення. До синтетичної музичної композиції ми відносимо таку імпровізацію, в якій музично-ігровий образ уособлюється дитиною за допомогою інтеграції разових видів музичної творчості (пісенно-інструментальне, інструментально-мовленнєве, пісенно-танцювальне). Однорідна музична композиція являє собою імпровізацію в одному, окремо взятому виді музичної творчості (пісенне, танцювальне, інструментальне). До форм організації музично-творчого процесу ми відносимо: сюжетну музично-дидактичну гру, музичний сюжетно-ігровий комплекс, міні-оперу, міні-балет, міні-мюзікл. Сюжетна музично-дидактична гра – це така форма організації музично-творчого процесу, при якій ефект навчально-розвивального впливу досягається непрямим шляхом, змінюючись через ігровий сюжет, ігровий образ, ігрову проблемну емоційно-образну ситуацію, музичний репертуар, дидактичне або творче завдання, ігрову дію, ігрові правила. З метою посилення психолого-педагогічного потенціалу сюжетних музично-дидактичних ігор ми розробили таку форму організації музично-творчого процесу, як музичний сюжетно-ігровий комплекс. Він є системою, яка включає в себе декілька типів і видів сюжетних музично-дидактичних ігор, поєднаних спільним ігровим сюжетом. Особливості структури та змісту музичного сюжетно-ігрового комплексу дозволили застосовувати нові, нетрадиційні в музичному вихованні дошкільників види та жанри музичного мистецтва: увертюри, симфонії, сюїти, концерти, вокально-інструментальні композиції класиків і сучасних авторів. Потенціал музичних творів у контексті проблемної ситуації та творчого завдання створює оптимальні умови для музичної творчості дітей: викликають емоційний відгук на ситуацію, в якій опинився ігровий образ, розвивають здібності перевтілюватися в нього, бажання надати йому допомогу, вирішуючи проблему завдяки музично-творчій діяльності. В умовах музичного сюжетно-ігрового комплексу стає можливим розвиток у дошкільників образної уяви, дивергентного мислення, асоціативних здібностей, умінь комбінувати й варіювати відоме в нових сполученнях, потяг до самостійного вибору, пошуку засобів музичної виразності, їх побудові в музичну композицію-імпровізацію, тобто розвиток нових якостей особистості – креативності, а також нових видів музично-творчої діяльності – однорідної та синтетичної творчості. В ігровій продуктивній технології (ІПТ) розвиток музичної творчості дітей в системі дошкільної освіти представлений системою сюжетних музично-дидактичних ігор, яка включає в себе 3 серії ігор. 1 серія – це ігри та ігрові комплекси, які розкривають виразні особливості музичної мови, викликають у дитини інтерес, позитивне ставлення до музичного мистецтва, дитячої музичної діяльності, ігор цього виду, відчуття значущості свого “Я”; зміну статусу педагога з керівника на рівноправного учасника ігрової дії, зацікавленого в досягненні загального успіху гри, сприяючи встановленню довірливих стосунків між педагогом і дитиною (26 сюжетних музично-дидактичних ігор, 14 музичних сюжетно-ігрових комплексів, у яких 84 гри). 2 серія – музичні сюжетно-ігрові комплекси, що орієнтують дитину на накопичення яскравих музично-образних вражень, нового досвіду музичного виконання, способів творчого самовираження, спілкування; змінюючи позицію дитини з “того, кого ведуть”, на “того, хто веде”, і в позитивному сенсі особистість у цілому (7 музичних сюжетно-ігрових комплексів, які включають 41 гру). 3 серія – музичні сюжетно-ігрові комплекси, на основі яких можна стимулювати та розвивати різні види самостійної музичної творчості у дітей старшого дошкільного віку, гармонізації їх самооцінки, емоційного стану, міжособистісних стосунків у групі однолітків (7 музичних сюжетно-ігрових комплексів, які складаються з 55 ігор). Зміст сюжетних музично-дидактичних ігор І серії передбачає створення умов для більш повного особистісного зростання кожної дитини завдяки реалізації індивідуального підходу, встановленню позитивно забарвленого емоційного контакту педагога з дитиною, довірливих партнерських стосунків між ними, розкриттю переваг та позитивних якостей дошкільника, формуванню мотивів самовдосконалення, інтересу до музичного мистецтва, ігор цього виду, дитячої музичної діяльності, розвитку музичності, вихованню віри в можливість досягнення успіху та в задоволенні при цьому потреби у визнанні значимого дорослого, відчуттю значущості свого “Я”. Демонструючи різні види означених ігор (з предметами, настільно-друковані, хороводні, рухливі), ми знайомимо дітей з різноманітністю самих ігор, музичного репертуару, наочного матеріалу, з мовою музики, зі способами самовираження в ігровій музичній діяльності. Відкривається можливість надання педагогічної підтримки кожному, навіть незначному досягненню дитини, постійного підкреслення всіх позитивних моментів поведінки, сильних сторін з метою підвищення впевненості у своїх силах, стабілізації самооцінки. Прийоми корекції служать цілям зміцнення дружби в групі, розвитку спілкування дитини з дорослими та однолітками, здібності до емоційної децентрації, формуванню навичок адекватного вираження емоцій. Пісні, ритуальні дії, завершені сюжети ігрових комплексів створюють передумови для радісних переживань, виступають засобом розрядки для маленьких дітей, підтримують емоційно-позитивну атмосферу гри в цілому. ІІ серія ігор представлена музичними сюжетно-ігровими комплексами “Ноти, звучіть!”, “Принцу Ритму на допомогу!”, “Принцеса Динаміка”, “Пригоди принца Тембра”, “Принци Мажор і Мінор”, “Зачарований замок”, “В гостях у королеви Музики” (7 ігрових комплексів, 41 гра). Названі музичні сюжетно-ігрові комплекси створюють основу для здійснення безпосередньої роботи із залучення дітей старшого дошкільного віку до ранніх видів музичної творчості. Їх основне призначення полягає у створенні умов для переходу дитини на позицію “ведучого” у грі, її занурення в уявну ситуацію, розвитку здібності до перевтілення, творчого самовираження, пізнання дітьми один одного, для відкриття нового, невідомого в кожній дитині у процесі ігрової музично-творчої діяльності. Зміст музичних сюжетно-ігрових комплексів ІІ серії відрізняються від І серії яскравою виразністю спрямованості на залучення дітей до активної музично-творчої діяльності, навчання нових способів музичних дій, корекцією самооцінки й емоційного стану. Проблемні ситуації, дидактичні та творчі завдання побудовані таким чином, щоб викликати у дітей мотиви творчості, потребу у творчому самовираженні, прагненні до музично-творчої діяльності, до пошуку способів вираження музичного образу й свого ставлення до нього в музичній імпровізації, щоб збуджувати бажання покращити якість творчої продукції та надати їй естетичного характеру. ІІІ серія розробленої системи ігор представлена музичними сюжетно-ігровими комплексами: “Пливи, кораблику!”, “Нові пригоди Буратіно”, “Веселі музиканти”, “Кура-Златопюра”, “Котик і Півник”, “Доктор Айболить”, “Сюрпризи для Діда Мороза” (7 ігрових комплексів, 55 ігор). Зміст названих ігрових комплексів спрямовано на вираження дітьми старшого дошкільного віку самостійної музичної творчості, представленої у вигляді завершених музичних композицій-імпровізацій. Це сприяє також накопиченню ними нового досвіду емоційного переживання, позитивно впливає на їх самооцінку, оптимізує міжособистісні стосунки у групі однолітків. Зміст музичних сюжетно-ігрових комплексів ІІІ серії спрямовано на гармонізацію внутрішніх передумов музичної творчості та залучення старших дошкільників до її інтеграційних видів. Цьому сприяє й характер педагогічного керівництва, виражений у тому, щоб при організації та проведенні названих комплексів допомогти дітям правильно побачити, почути та оцінити власний музично-творчий продукт. Представлений в ігровій продуктивній технології (ІПТ) розвитку музичної творчості дітей у системі дошкільної освіти метод потрійного моделювання дозволяє моделювати музичні сюжетно-ігрові комплекси у таких формах організації музично-творчого процесу, як міні-опера, міні-балет, міні-мюзікл. При цьому їх змістом буде не написаний дорослим сюжет, а відомий дітям той чи інший музичний сюжетно-ігровий комплекс, який включає дитячі композиції-імпровізації, за видом яких і визначається жанр цілісної композиції. ЛІТЕРАТУРА 1. Гримоть А.А., Ходонович Л.С. Подружись с музыкой. – Мн., 2002. – 126 с. 2. Ходонович Л.С. Воспитываем и развиваем дошкольников в музыкальных играх. – Мн., 1998. – 285 с. 3. Ходонович Л.С. Ребенок. Игра. Творчество. – Мн., 2004. – 98 с.
1 2 3 4 5 Категория: Педагогіка \| Добавил: DoceNt (10.12.2017)
Просмотров: 409 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: