РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: Гра, як засіб удосконалення саморегуляції навчальних дій - Педагогіка - Реферати - Каталог статей

Вступ................................................................................................................... с.3 1. Гра, як засіб удосконалення саморегуляції навчальних дій..................... с. 4 2. Гра як засіб пізнання с. 7 3. Оволодіння способами читання. с. 8 4. Застосування ігрових та мовленнєвих ситуацій.........................................с.10 5. Ігрові прийоми навчання читати..................................................................с.16 6. Організація ігрової діяльності у позаурочному навчально – виховному процесі................................................................................................................с.22 Висновок............................................................................................................с. 27 Вступ В результаті життя і побуту мільйонів людей протягом віків в Україні сформувались самобутні народні ігри, які шліфувались і перевірялись досвідом людей багатьох поколінь. В них, як в дзеркалі, відображаються звичаї нашого народу, їх побут та уявлення про світ. Кожна гра, кожна забава має свої специфічні функції і розвиває фізичні та моральні якості. На жаль, за останні роки багато народних ігор загублено і забуто. Але гра - це не просто забава, в ній-мудрість народу. Тому нам всім потрібно по крупинці зібрати цей безцінний скарб, щоб разом скласти веселу азбуку дитинства Дитинство-суттєвий період у розвитку дитини. Характерною його особливістю є прагнення до гри .В ігровій ситуації дитина здійснює свої бажання, реалізує свої потреби, інтереси. В неї розвивається фізична сила, моральні вміння, швидкість і точність рухів, координація. У грі її учасники вчаться думати, працювати, творити і радіти успіхам, набувати досвіду в різних ігрових ситуаціях. З давніх-давен в Україні будь-які зібрання дітей супроводжувалися ігровою діяльністю. Народна виховна мудрість, засобами народної гри виводила маленьку людину з її реального побутового повсякдення, запобігала складанню стереотипів сумніву і недовіри до своїх сил. Через гру дитині надавалась змога заявити оточенню про свій позитивний потенціал. Саме у грі моделі сюжетної вправи активізували рухливість, розвивали процеси мислення, викликали в неї позитивні емоції. Сьогодні гра контролюється системою суспільного виховання. Під час гри дитина ознайомлюється з великим діапазоном людських почуттів і взаємостосунків, вчиться розрізняти добро і зло. Завдяки грі у дитини формується здатність виявляти свої особливості, визначати, як вони сприймаються іншими, і з’являється потреба будувати свою поведінку з урахуванням можливої реакції інших. Роль гри у розвитку дитини незаперечна. Гра-це цілий світ, на одному полюсі якого - життя, а на другому-дидактика, педагогічний і психологічний, інструментальний, цілий арсенал педагогічних технологій. А між цими полюсами-країна дитячих ігор, дитячої творчості. Таким чином, гра охоплює все: мислення, нові інформації, новий досвід, комунікацію, працю, є засобом для фізичного, розумового, суспільного та психічного розвитку дитини. 1. Гра, як засіб удосконалення саморегуляції навчальних дій Українська енциклопедія слово саморегуляція’ тлумачить, як здатність біологічної системи до відновлення стабільного рівня тих чи інших функцій після їхньої зміни.’ При саморегуляції керуючи фактори не діють на систему ззовні, а виникають самочинно. Останнім часом це поняття все ширше застосовується в педагогічних науках,як важливий фактор процесу навчання і поведінки учнів. З практики роботи в школі відомо, що першокласники з радістю приходять до школи, з цікавістю навчаються. Але з часом їх успішність знижується, бо увага здебільшого сконцентрована на вивченні програмного матеріалу, а не на формуванні навичок правильного виконання дій. Формування саморегуляції навчальних дій варто починати з моменту вступу дітей до школи. В педагогіці навчання дітей з шестилітнього віку як методичний прийом велике місце займає гра. Керуючи іграми вчитель виховує активна прагнення дитини пізнавати навколишнє,проявити ініціативу, збагачує духовний світ дітей, що сприяє формуванню саморегуляції. Недостатня чіткість у проведенні гри знижує її пізнавальне і виховне значення. Вдосконалювати саморегуляцію допомагають ігри - вправи. Навіть таке просте і розповсюджене завдання: ’Знайти п’ять листків різних дерев і назви їх’ - вчителі дають по - різному. Більшість обмежуються лише постановкою мети. Для дитини ж важливо,щоб учитель провів її через усі ланки прцесу саморегуляції.Тому класоводу необхідно вказати вид дерев, ознаки листків, розміри, кількість, конкретизувати місце збирання (ліс, парк, сад), час виконання завдання. Вчитель намічає детальну прграму дій - зібрати листки, вибирати екземпляри за вказаними ознаками прикріпити до білого аркуша паперу і принести на наступний урок. Урок починається з оцінки результатів виконаного завдання і корекції неправильних дій. Привчання дітей до чіткої організації гри стає основою дій і при самостійному проведенні ігор, а згодом і вправ. Беручи участь у будь-якій грі,учень має чітко усвідомити мету.В наведенному прикладі мета булла поставлена вчителем прямим шляхом.У зв’язку з психологічними,фізіологічними особливостями молодших школярів,зацікавленість у виконанні завдання може бути тоді,коли мета ставиться не прямо.Тоді навчальні дії прходять в ігровій формі.Наприклад,на урок математики завітали персонажі дитячих книжок та мультфільмів - Незнайко,Буратіно,Барвінок та ін.Вони просять допомогти їм у виконанні математичних завдань: - на дотик,із закритими очима відгадати, які геометричні фігури стоять на столі вчителя; - сказати скільки і які фігури зображені на дошці ,назвати їх; - розв’язати задачі, приклади тощо. Якщо такі ігри проводяться прямою метою, то це - безпосередня допомога казковим персонажам ,а засвоєння навичок навчальних дій є побічним результатом ігрової діяльності. Під час ігор на визначення ознак предметів,на орієнтацію в просторі і часі, вчитель формує важливу ланку саморегуляції - визначення моделі значущих умов. Ця группа ігор дає змогу не тільки дивитися на предмети, а й бачити їх у розвитку і взаємодії, формує діалектику мислення. Такі ігри мають велике значення при викладанні всіх предметів, особливо природознавства. Завдання на визначення ознак предметів можуть бути такими: 1.Порівняти два предмети,що мають однакову назву,вказати істотні ознаки.Це можуть бути овочі,фрукти,іграшки,деталі одягу тощо. 2.Розглянути малюнки,на яких зображені сніговики, петрушки,метелики. Кожен з предметів однієї назви має однакові та відмінні ознаки з іншими предметами цієї групи.Назвати їх. 3.Ігрові завдання-вказати ознаки: -знайти і зібрати найкращі листки, -відібрати найкращий листок, -знайти дерево чи кущ за попереднім описом, -знайти відповідний корінь до гички з різних видів овочів, -до овочів знайти їхнє листя, -Розплутай плутанину’-дитині пропонують закрити очі,а вчитель Тим . часом перекладає плоди до листя з іншого дерева чи куща. Відкривши очі дитина розплутує плутанину’. 4.Завдання-гра на визначення кольору предметів:’Скласти кольоровий візерунок за зразком’,’Розкласти геометричні фігури’. 5.Завдання на просторові уявлення:високо-низько,далеко-близько,вліво-вправо та ін.Наприклад гра Фігури вищого пілотажу’.Вчитель розповідає,що під час святкових парадів льотчики виконують на літаках різні фігури вищого пілотажу:літак то здіймається в гору,то падає вниз,робить повороти.’Літак’-учень,який стоїть перед классом,і руками зображає різні напрями руху,а льотчики’-учні,визначаютьзміну маршруту і по сигналу вчителя хором коментують його,вживаючи слова-вправо,вліво,вгору,вниз,справа наліво,зліва на право. У 2 та 3 класах ці завдання ускладнюються,діти вже можуть визначити сторонни світу,складати план,масштаб місцевості,працювати з картою. 6.Класифікація предметів за істотними ознаками:’Що з чого зроблено’. Важливим методичним засобом саморегуляції навчальних дій є корекція,тобто перевірка помилок по ходу виконання завдання.Одна з таких ігор для перевірки Вчитель-учень’.Мета її-формувати навички корекції під час виконання завдання. Класс ділиться на два варіанти чи команди-перший варіант учень’ виконує завдання,запропоноване чителем’,другій-учень’-його сусід по парті,по ходу дії перевіряє завдання,вказує на помилки й оцінює роботу.Потім пропонується інше завдання й учні обмінюються ролями. Помилка виправляється,правильна форма записується на полях.Ці роботи також оцінює вчитель.Перемагає команда,яка знайшла найбільше помилок. У наведених іграх відпрацьовується важлива ланка саморегуляції. Аналіз контрольної роботи можна подати у формі гри.Вчитель повідомляє,що вчора на контрольній роботі у класі був такий Незнайко,який у товаришів списав приклад из помилками.У кого списав Незнайко?На дошці вчитель записує кілька неправильних прикладів (з робіт школярів).Учні впізнають свої помилки і виправляють їх. Отже.чітка сорганізація ігор,відпрацювання кожної ланки саморегуляції привчає дітей організовувати свою навчальну діяльність,вчить учитися. 2. Гра як засіб пізнання Цікаво і захоплююче пізнають шестирічки світ звуків і букв.Весь урок навчання грамоти-своєрідна драматизація,де діють не лише школярі і казкові герої,а й персоніфіковані звуки,букви,склади.Для приклада розглянемо букву з.Вона стежить за першими пізнавальними кроками своїх маленьких друзів.Радіє,коли вони правильно виконують завдання,ображається,якщо про неї забувають. Фантазія,Казка,гра-це частка духовного життя першокласника,що пробуджує в душі кожного з них добрі почуття,роздмухує вогник дитячої думки і творчості. Від уроку до уроку змінюються сюжети,ігрові ситуації.Та незмінною залишається владна сила поетичного образу:маленькі школярі прислухаються до перлин народної творчості,потім самі охоче декламують жартівливі пісеньки,скоромовки,лічилки,загадки.Розповідають в особах казки, де розкривається торжество добра над злом.У дітей народжується почуття захоплення красою мови,слова.Поступово цікава гра,мовленнєва творчість переростають у навчальну працю.Вчителі прагнуть сформувати у вихованців чіткі мовні уявлення й поняття,виробити міцні навички та вміння,прищепити прийоми і способи опанування знань,привчити дітей допомагати один одному, Способи організації мовленнєвих та ігрових ситуацій вчітелька обирає відповідно до мети етапу уроку.Ознайомлюючись з новим звуком,буквою,вона використовує дохідливі для молодших школярів текст из виразними алітераціями.Часта повторюваність тут певного звука є засобом створювання комічних ситуацій,поетичних образів.Класовод спеціально дібраними текстами у поєднанні з малюнком ч игрою допомагає дітям відчути живописну роль звука у мовленні,виділити його ознаки.Наприклад: а)Зима морозяна надворі. Замети білі на землі. Зоріють в небі ясні зорі. Заснули зайчики малі. (Н.Забіла) б)Заєць зілля з’їв у Зіни. Захотів заїсти сіном. Зіна зойкнула у сінях: -Де ж узяти зайцю сіна? 1.Який звук найчастіше звучить у тексті?В яких словах ви його чуєте?Поділіть слова на склади.Назвіть послідовно звуки у кожному складі. Побудуйте модель слова. 2.Вимовимо разом слово коза’.Назвіть перший склад.(Ко).А другий?(За).Вимовте звуки в першому складі,назвіть хором перший звук:з-з-з-з-з.Чому це приголосний? 3. Оволодіння способами читання Великий розвивальний ефект мають створювані учителем ігрові та мовленнєві ситуації,спрямовані на активізацію складової діяльності дітей під час оволодіння способами чітання складів,речень,текстів. Відомо,що першокласники швидко запам’ятовують текст з Букваря і часто чітають слова по пам’яті,не усвідомлюючи при цьому,як сааме звуки зливаються у склади.Тому педагог особливої ваги надає роботі з деформованим текстом,побудові складів,слів,зіставленню їх за звуковою будовою та значенням.Цікаві ігрові та казкові сюжети тут є засобом незвичайної постановки завдань.Цим педагог запобігає втомлюваності дітей.Прагне весь урок підтримувати у класі бадьорий,працездатний настрій,щоб не знижувалась дитяча допитливість, Способи незвичної постановки завдань: 1.’Чарівна квітка’.На малюнку-багряна гвоздика.Під ним-буква з,на пелюстках-е,и,а,о,і,у. -Розгляньте чарівну квітку.Тут жива буква з зі своїми подругами.Прочитайте їхні імена (е,и,а,о,і,у).Якщо з стане поруч із кожною,то утвориться склад.Прочитаємо їх разом:зе,зи,за,зо,зі,зу. 2.’Чарівні сніжинки’.На малюнку-усміхнені сніжинки з казковими іменами:ке,та,ра,се,ма,ло. -Зима послала до нас на урок сругленьких сніговичків із подружками-сніжинками.Кожна сніжинка має чарівне ім’я.Прочитаємо їх разом:ке,та,ра,се,ма,ло. 3.Прочитайте слова,вставляючи пропущений склад:сали,дева,ноли,моді (си,ди,ло,ре). Учні знаходять:садили,носили,молоді.Зтримка сталась зі словом де...ва.Вчителька допомагає:’Один склад блукає,ніде не знаходить собі місця.Спробуємо вставляти склади по черзі (си,ди,ло,ре).Якій склад вибиремо? (ре).Прочитаємо слово разом:дерева. 4.Зіставлення слів за звуковим складом та їх значенням.Формування уявлень про однину і множину (один-багато). -Прочитайте пошепки слова на набірному полотні:сад,сади.Що означає слово сад?Коли ми говоримо сади? Змінилося слово?Як? (До слова сад додали и).Отже,одна буква зміінює значення слова:сад-один,сади-багато. -Прочитайте пошепки на набірному полотні:дерево,дерева. -Що змінилося в другому слові? (о відняли,а додали).Одна буква змінила слово:дерево-одне,дерева-багато. 5.Зіставлення слів за звуковим складом та їх значення.Спостереження за словотворчою роллю суфіксів (без вживання термінів). -Прочитайте пошепки слова на набірному полотні:Данило,Данилко.Що змінилось у другому слові? (Вставили букву к).Одну букву приєднали і утворилось новее слово.Коли кажуть Данилко? (Якщо звертаються до маленького хлопчика,пестливо). 6.Читання слів.Формування уявлень про спільнокореневі слова (без уживання термінів). Знайди зайве слово’.Класовод показує малюнок:котик-у центрі,а внизу сірі мишкі. ліз казати ліс розказати лізти переказувати злізти косити перелізти відказати -Котик Мурчик прийшов не просто так.Він не звичайний котик.Ловить не мишок,а склади і слова,та не прості,а слова-родичі! -Прочитайте пошепки слова у першому стовпчику.Яке з них тут зайве? (Ліс).Чому?Яка частинка однакова в усіх інших словах?Прочитайте пошепки слова другого стовпчика.А тут яке зайве?(Косити).Так,це слово не є родичем.Яка однакова частина об’єднує слова-родичі? (Каз). 7.Читання слів.Уявна подорож до зоопарку’. -Покладемо руки на коліна-ми їдемо в електропоїзді.Закривайте очі,відпочивайте. (Тим часом учитель чи хтось з учнів роздає квитки).От ми і приїхали:зупинка Зоопарк’.Нам потрібні вхідні квитки.Де їх узяти?А погляньмо на парти.Візьміть квитки і прочитайте один одному,кого ви побачите у зоопарку (на смужках паперу записано назви різних звірів).Якщо правильно прочитати слова,то нас пропустять. Школярі читають,а вчитель роздає малюки із зображенням тварин.Захоплені красою слова,радістю колективного пошуку,діти відкривають’закони граматичної будови мови.Водночас оволодівають методами пізнання,вчаться виділяти характерні особливості мовних явищ (звуків,складів,слів,речень),аналізувати,абстрагувати,порівнювати,доводити правильність своїх тверджень. 4. Застосування ігрових та мовленнєвих ситуацій Відомо,що навчити можна того,хто бажає вчитися.Учні-не вийняток з цієї істини. Матеріал на уроках не завжди цікавий.Є ускладнений,тому на таких заняттях помічаєш пасивність,втому,недисциплінованість,байдужість. Щоб зацікавити вихованців,вчителі намагаються знайти форми подачі та засвоєння матеріалу,які б викликали у дітей інтерес до засвоєння знань.Готуючись до уроку,продумують,яку б проблемну,мовленнєву,ігрову ситуацію створити,як мотивувати необхідність опанування цього матеріалу,щоб учні мимовільно спрямовували свою увагу,активізували,пам’ять,мислення та засвоєння знань.Добирають предметні та сюжетні малюнки,дидактичний матеріал,багато наочностей виготовляють за власним задумом. Для шестиліток складають подорожі в уявні казкові міста,країни,до лісу і т.д.Іноді вони епізодичні,на кілька хвилин заняття,а часом розраховані на весь урок,скажімо Подорож до казкового містечка’ на уроці Закріплення вивчених звуків і букв’.Використовують касу букв,силуетнімалюнки квітів,звірят,будиночка,Чебурашки,яблуні з яблуками,кросворд.Подорож проводиться за таким планом: 1.Оголошення теми і мети. -Діти,сьогодні ми з вами побуваємо у чудовому казковому містечку.Це містечко не просте,ми повинні добре знати вивчені букви,щоб подорожувати в ньому.Давайте насамперед виберемо вид транспорту. -На чому поїдемо?Поїздом? -Без чого не можна їхати? -Правильно,без квитків. 2.Купівля квитків. Квитками служать квіточки з кольорового паперу,на яких надруковані слова,що вивчались на попередніх уроках. -Щоб купити’ квиток,треба правильно прочитати слово. (Слова для квитків:чистота,лавочка,синичка,Марічка,вівчарі,овечка,смичок,чудеса,стрічка,чотири,вечір,річка,рівчак,дівчинка,горобчик,синочок,булочка,былочка,сонечко,читати,смерычка,дывчата,чабан,бичок.,чытко,чистить,чекати). 3.Дорога у поїзді’. -Наш поїзд мчиться через ліс.Уявіть собі,що ви бачите дерева і квіти. -Які дерева ви встигли побачити? -Які квіти ростуть у цьому лісі? 4.Пропуск у казкове містечко. -Біля воріт стоїть варта.Пропустить нас у місто тільки тоді,як відгадаємо загадку (магнітофонний запис): Дуже я потрібна всім- І дорослим,і малим. Всіх я Розуму учу, А сама завжди мовчу. (Книга). -Бачите,я ж вам говорила,що треба дружит из книгою,щоб побувати у казковому містечку. 5.Подорож по місту. 1.Вулиця Будівельна. -Свою подорож ми почнемо з вулиці,першої від воріт міста.Хто вже знає її назву? (назва вулиці написана на папері і прикріплена до дошки). -Правильно,Будівельна.Як бачите,це буде нова вулиця,крім назви,на ній ще нічого немає.А горобчики вже чекають житла.Отже,ми зможемо їм допомогти спорудити будиночок. -Його можна побудувати з чарівних цеглинок,коли прочитати написи на них. (Зі зворотнього боку картонних прямокутників,що служать цеглинами,написані речення з прочитаних оповідань.У класі залунала весела пісенька про козлика.Прибув журавель до лисички на обід.) - З яких оповідань ці речення? Учні читають речення на чарівних цеглинах,називають,з яких вони оповідань,’зводять’будиночок. -Які букви вивчили горобчики і показують з вікон свого будиночка? (На кожній цеглині є одна буква:(к,и,в,ї). -Яке слово можна з цих букв скласти? (Київ). -Скільки тут букв?Складіть з каси букв це слово. -Скільки звуків,чому? 2.Вулиця Садова. -Далі ми повертаємо на вулицю Садову. -Чому вона так називається? -Хто збирає яблука? (Їжачки). -Давайте допоможемо їжачкам.Кожне яблуко незвичайне,зірвати і покласти в кошик можна тоді,коли прочитаєш речення (дібрані з книжок) -Ось уже всі яблука у кошиках,їжачки вам дякують.Можна рушати далі. 3.Вулиця Загадок. -Ось яку загадку нам приготували на вулиці Загадок (кросворд). -Як ви думаєте,хто нам цю загадку загадав? -Спробуємо дізнатись,Давайте спочатку впишемо у клітинки букви,яких не вистачає у словах. -Хто здогадався,від кого ця загадка? (Від Гении). -А ось зараз ми зустрінемся ще з одним героєм,коли відгадаємо ще одну загадку (магнітофонний запис): Що за лялька,не Людина, Дружить він із крокодилом -Хто ж це?На якій вулиці чекає нас Чебурашка? 4.Вулиця Весела. -Чому так називається ця вулиця? -Разом із Чебурашкою ми потанцюємо (фізкультхвилинка під музику Пісенька крокодила Гени’) 5.Вулиця Київська. -На честь якого міста названа вона? -Що ви знаєте про Київ? Робота з Букварем.Вибіркове читання. -Як називається столиця України? -Як називається дівчинка,що живе у Києві? -Який музей збудовано на схилах Дніпра? 6.Вулиця Квіткова. -Які квіти ви впізнали на цій вулиці? -А ось і казкова квітка.Вона спить чарівним сном.Її можна розбудити,якщо добре знати букви.Кожна пелюстка відкривається тільки тоді,коли ми дуже швидко згадаємо п’ять слів,які б починалися цією буквою (а,с,х,м,о,л,н). Діти відкривають пельстки квітки. -На яку казкову квітку вона схожа? (Семицвітик). 7.Повернення з казкового містечка. -Оце на сьогодні і вся подорож.Час вертатися назад.Чи сподобалось вам? -Іншим разом ми проведемо подорож по іншим вулицям містечка. Часто в першому класі використовують зустрічі з казковими персонажами,виготовленими з картону,поролону,Але найбільше дітям подобається Незнайко,виготовлений із старої ляльки.Вона прикріплена рухомо на паличці до столу,завдяки чому можна відтворювати деяки рухи,оживляти цього героя.Він допомагає ознайомлюватись з письмовим приладдям моленьким школярам,правильно користуватись зошитом,ручкою,олівцем.Пояснює правильну позу під час письма.Обведення фігур,зображених пунктиром. Фрагмент уроку 1.Ознайомлення з завданнями уроків письма. Незнайко:Доброго дня,друзі!Сьогодні я швидко навчу вас писати,читати,бігати... Вчитель:Стривай,стривай,що ти сказав?Діти,хто він такий і чого хоче? Школярі:Незнайко. Незнайко:Правильно,малята.Я-Незнайко.Прийшов навчити вас писати,читати,бігати... Вчитель:Бігати-це добре.А от чи вмієш ти читати і писати? Незнайко:Я дуже гарно пишу і малюю. Вчитель:Як ти малюєш,ми бачили в мультфільмі.А от писати...Напиши щось на дошці. Незнайко:Та я напишу іншим разом.Я не...В мене дуже болить рука.Я поспішав,упав,забив руку... Вчитель:Не соромно обманювати,Незнайку?Краще сідай та вчись разом з учнями. Далі вчитель ознайомлює школярів із заванням уроків письма. 2. Ознайомлення з письмовим приладдям. Вчитель:Незнайко,як називаються ці предмети,що лежать у мене на столі? Незнайко:Це-ручка,це-палички (на олівці),це-коробочка (на пенал)... Вчитель:Зажди,не так.Це все шкільні речі,або письмове приладдя.Діти,назвіть їх,а ти,Незнайку,запам’ятай. Далі в ході заняття Незнайко називає дітей,які правильно сидять під час письма,в кінці показує зошити з друкованою основою тих учнів ,у яких найкраще виконано завдання. З тих пір Незнайко часто з’являвся на уроках,обов’язково доводячи своїми незнаннями і своїм невмінням потребу старанно засвоювати матеріал. Наприкінці уроку у першому класі та надалі вчитель використовує сюжетні таблиці,виготовлені власноруч,у які вплітаються завдання мовні та з читання.За допомогою картонної декорації створювалися мовленнєві та ігрові ситуації Розмова по телефону’,’Чарівна квітка’,’Знайди качкам каченят’,’Збери квочкам курчат’,’Збери врожай груш’ (яблук,грибів,горіхів,шишок та ін.). Гру Збери букетик’ можна використовувати на уроках мови,де вивчається розбіжність у написанні.Наприклад,у третьому класі при вивченні теми Вправи на розрізнення префіксів і прийменників’.Гру Збери гриби’ та аналогічні можна використовувати на уроках читання у першому класі для кращого засвоєння вивчених букв.На зворотньому боці картонних грибочків-слова ,наприклад до теми уроку Закріплення букви ф і звука [ф]’(асфальт,фігура,Софія,туфлі,фарба,фіалка,фабрика,форма,Федір,фара,ферма).Гра Прикрась ялинку’ використовується в кінці другої чверті першого класу на підсумковому уроці.Це якраз напередодні Новорічних свят.На дошці прикріплюється велика ялинка з картону (а ще краще синтетична серед класу). До неї-іграшки,на яких написані речення про зиму,ігри тощо.Процитавши їх виразно,правильно,учень одержує право прикріпити іграшку на ялинку.Аналогічно можна провести ігри Будуємо дім’,’Формуємо поїзд’,’Збираємо букет’. Школярі підростають,і з кожним роком важче їх здивувати.Іграшки,які діють у першому класі,у третьому постають смішними.Тому у третьому використовують сюжетно-рольові ігри. Взяти гру Закінчення’.Педагог називає звуки,якими закінчується слово,учні мають згадати такі слова:[а]-парта,книга;[о]-вікно,дерево. За кожне правильнее слово команда одержує одне очко,за повторне чи неправильне слово очко знімається.Обирається учень-судья,він веде рахунок на дошці чи табло.Другий варіант цієї гри:вчитеть показує предметні малюнки,діти називають тільки значення у слові-назві.Третій варіант:показує сюжетні малюнки,школярі відшукують предмети,назви яких закінчується цим звуком. Дуже подобається вихованцям гра Хто більше’,її можна використовувати на будь-якому уроці.Наприклад,при вивченні теми Прикметник’.До поданих іменників добирати влучні прикметники:Батьківщина(яка?);мова(яка?). У ході таких ігор вчитель намагається здійснити і міжпредметні зв’язки.Далі використовуючи такі іменникі:вугілля (яке?);газ (який?)?нафта(яка?);торф (який?);вапняки (які?);. Діти у першому півріччі вивчали корисні копалини,а на цьому уроці їх повторять. При опануванні теми Загальне поняття про дієслово’проводиться гра Звук,відгукнись!’.Учні одержують картки з двома реченнями,в яких треба відшукати дієслова.За сигналом учителя вони називають дієслова,що починаються певним звуком.Для гри беруться дієслова,що починаються трьома-чотирма звуками.Вихованцям подобаються кросворди,ребуси,загазки.Наприклад,на уроці Подовжені м’які приголосні’ застосовують кроссворд,у який треба вписати слова з подовженими м’якими приголосними. Підвищують інтерес до навчання та активність учнів вправи-загадки у віршованій формі.Наприклад,третій класс,тама Прикметник’.У вірш вставити потрібні іменники і виписати їх стовпчиком у зошити,дібрати до них прикметники,виділити закінчення,визначити число,рід. Щоб города перекопати, Що беруть до рук? (Лопати). Потім з рук в м’яку грядку Висівають що? (Зернятка). Щоб зернятко ожило, Треба сонце і (тепло). А чому рослинка сходить? Бо корінчики п’ють (воду). При засвоєнні теми Антоніми’ використовують загадки на зразок: Я антонім слову сміх Не від радості,потіх. Я буваю мимоволі Від нещастя,горя,болю, Від образи і невдач. Відгадали слово? (Плач). На уроці Спостереження за вимовою слів з ненаголошеними [е],[и].Правило про написання слів з такими буквами’використовують такі загадки: Прийшла вона із довгим віником На бесіду з нашим півником, Схопила півня на оюід Та й замела мітлою слід (Лисиця). І маленькі,і старенькі Влітку,взимку,навесні Всюди вдягнені гарненько У зеленій сукні всі. (Ялинки). Відгадати загадки,виписати в зошити слова на це правило,дібрати перевірні слова. Третій класс,україньська мова,тема Споріднені слова.Корінь слова’.Відгадати загадку,до відгадки дібрати споріднені слова. На весні веселить, Влітку холодить, Восени годує, Взимку гріє. (Дерево). Дерево-дерев’яний,деревина,деревце. Гра Відгадай прикметник’ проводиться на уроці Загальне поняття про прикметник’. 1.Не солодкій,не кислий,не солоний. (Гіркий). 2.Не мокрий,не вологий. (Сухіи). 3.Не високий,не середній. (Малий). Ігрові ситуації застосовують і на уроках читання.Зокрема,загадки чи вірші для оголошення теми та мети заняття. Більший інтерес до опрацювання матеріалу викликає використання атрибутів для читання в особах,обігрування деяких предметів,епізодів з тексту. Звичайно зловживати іграми на уроці не варто.Тільки правильно продумані ігрові форми з використанням виключно матеріалу занять допомагають навчатися цікаво,невимушено. 5. Ігрові прийоми навчання читати Мова-це найсильніша зброя в руках вдумливого педагога, а інколи і єдиний засіб ефективного впливу на учнів. Рідна мова є одним з найважливіших предметів у системі навчально-виховного процесу.Їїособливе місце серед інших предметів визначається тим, що саме від знань, умінь і навичок з мовою безпосередньо залежать успіхи школярів в оволодінні знаннями з усіх предметів, зростання їх загального, культурного рівня. приділяючи велику увагу грамотності учнів, В.О. Сухомлиньський вказував на позитивну роль гри у підвищенні якості знань з мови. ’Дуже велике значення має ігровий елемент у процесі навчання’,- писав він. Цінним у використанні гри в навчанні учнів рідної мови є те,що учитель може використати при цьому спеціальни посібники.Хотілося б назвати книги:’Цікаві вправи та ігри з української мови в початкових класах’,’Ігри та цікаві вправи з української мови в перших-третіх класах’,’Мовні ігри в групі продовженого дня’.Але ці посібники учитель може використати,готуючись до уроків граматики.Вивчаючи рідну мову,дитина не лише опановує ті чи інші граматичні правила,а й,насамперед,читання.У цьому-запорука успішного засвоєння матеріалу з інших предметів.Від них часто можна почути,що,переходячі з молодших класів у старші,школярі ще слабко вміють читати.Звичайно,не все абсолютно залежить від учителя,але,безумовно,він-головна фігура в навчально-виховному процесі і від нього залежить багато. При навчанні читати недостатньо сьогодні лише кілька разів штабелювати один т той же текст ця робота швидко втомлює дітей одноманітністю.А якщо сюди внести елемент загадковості,то виникне інтерес до навчання.І таким засобом,за допомогою якого можна зацікавити учнів,викликати в них інтерес до виучування матеріалу,є гра.Про використання гри з навчальною метою на сьогоднішній день написано багато.Але потрібно приділити увагу іграм саме на уроках читання. Всім відомо,що процес читання на початковій його стадії-надзвичайно важливий для дітей,потребує від них значних розумових зусиль.А використання гри дає можливість навчатися у більш легкій,невимушеній формі. Ігри,які проводяться на уроках читання можна умовно поділити на такі види: 1.Ігри добукварногоперіоду; 2.Ігри букварного періоду; 3.Ігри,що сприяють виробленню і вдосконаленню навичок читання. В добукварний період діти ознайомлюються з реченням,словом,голосними та приголосними звуками,спостерігають за утворенням цих звуків,а також ознайомлюються з умовними позначеннями вищезгаданих термінів.тут доцільно використати розрізну Азбуку в картинках’.Для цього розрізаємо на окремі картинки,наклеюємо на картон і складаємо в коробку по буквах.Ці картки дають можливість провести ігри при ознайомленні дітей з термінами склад’,’звук’.Покажемо це на конкретних прикладах. На етапі закріпленого матеріалу проводимо гру Добери слово’.Для цього використовуємо вищезгадані картки,роздавши їх по чотири кожному учневі,зі словами:дерево,дзига,зірка,жук. Класовод називає числа 1,2,3 (бо на цей час діти ще не знають цифр),а школярі показують малюнок,де зображений предмет,у назві якого 1,2,3 склади.Хто зробить це найшвидше,той переможе. Учитель:1. Діти:висувають вперед картку (4). Учитель:2. Діти висувають вперед картки (2) і (3). Учитель проходить між рядами,бачить,як учні засвоїли матеріал,визначає переможців. Ознайомлюючи учнів з головними і приголосними звуками,на етапі закріплення вивченого матеріалу проводимо гру Добери слово з потрібним звуком’.Для цього використовуємо ці ж картки.Проводиться гра так само,як Добери слово’,тільки замість цифр учитель називає звук.Наприклад:[д]. Учні показують картку 4. Вивчаючи головні та приголосні звуки,а також тверді й м’які приголосні,діти ознайомлюються з умовними позначеннями цих звуків,вчаться моделювати схеми слів.Ці ж картки можна використовувати для гри Добери слово до схеми’. Картки такого ж виду застосовують на кожному уроці навчання грамоти.Покажемо це на прикладі вивчення звука [к],букви {ка}. Учитель:Діти,уважно послухайте,що ми з вами будемо робити.Але хто це до нас стукає? (До классу заходить Незнайко). Школярі: -Незнайко. Учитель:Справді,до нас прийшов Незнайко.Він приніс вам малюнки у конвертах і хоче побачити,як ви вмієте гратися,відшукувати слова зі звуком [к].Покладіть малюнки перед собою,і ми розпочнемо гру Відшукай звук’.Для цього вам потрібно висунути вперед таку картку,де звук [к]-у кінці слова. Учні висовують картку (4). Учитель: -А тепер знайдемо таке слово,де буква,що позначає звук [к],міститьсяв середині. Діти висувають картку (3). Щоб діти не заглядали до товариша,можна дібрати їм картки за варіантами. Як бачимо,ці карткицінні Тим,щоїх можна використовувати по кілька разів і протягом усього року як у першому,так в наступних классах.В другому-четвертому классах вони використовуються для виконання звуко-буквенного аналізу слів,що сприяє грамотному письму.Використання таких карток дає можливість у невимушеній формі здійснюват звуко-буквений аналіз слів. Ігри на уроках читання проводимо і в букварний період опанування грамоти,тобто безпосередньо під час фомування читацьких навичок.Тут радимо проводит игру Утвори склад’. Учитель:Діти,зараз ми з вами пограємо в гру Утвори склад’.Я назву вам звук [м],а ви будете називати склади. Учитель:Звуки [м],[а] . Учні:-Ма. Учитель:Звуки [м],[о]. Діти:Мо. Коли ж при цьому учням важко прочитати,то класовод може знову нагадати,як вони проводили гру Утвори склад’. Після читання слів у стовпчиках учителем,як відомо,його хором повторюють учні.Цей вид чітання також можна обігрувати.Наводимо приклад такіх ігор. Луна’.Перед її проведенням проводимо бесіду для уточнення цього поняття. Учитель: -Діти,хто з вас був у лісі? (Школярі відповідають). Учитель: -Якщо там голосно гукнути,то що чується? Діти: -Те ж слово тільки тихіше. Учитель: -Так,правильно.Це,діти,і є луна.Ось ми й зараз розпочнемо гру Луна’ .Я читатиму слова голосно,а ви трохи тихіше і уявлятимете,що в лісі. Покажемо на прикладі опрацювання Букваря. Цю гру можна проводити і при хоровому читанні речень.Якщо ж речення довге,то його членуємо на частини. Дощик’.Перед її першим проведенням також доцільно провести коротку бесіду. Учитель: -Діти,відгадайте таку загадку:’Коли нема мене-чекають,коли я йду-усі тікають’.(Можна дібрати й іншу загадку про дощ). -Дощ. Учитель: -Так,ви всі бачили дощ.А який він буває? Школярі: -Дрібний, малий, великий, ситний(його ще називають зливою),слабкий. Учитель:Так.Ось і зараз ми пограємося в Дощик’.Я промовлятиму речення,а ви читатимете їх відповідним голосом. Учитель: Учні: Дощик крапає читають тихо Дощик сильніший читають голосніше Злива читають голосно Дощик слабший читають тихіше Дощ крапає читають зовсім тихо Дощ перестав припиняють читати Ці ігри дають можливість удосконалювати навички читання ,виробляти швидкість і проводити хорове читання невимушено, цікаво. Захоплена гра Буква до букви в гості прийшла’.Для її проведення використовуємо букви різної азбуки, набірне полотно. Учитель: -Діти, зараз ми з вами будемо подорожувати в незвичайну країну, яка називається Букваря. Тут живуть букви, часто відвідують одна одну, ходять у гості. Ось і зараз до букви’ем’ прийшла а’, а потім ка’.Яке слово вийшло? Школярі: -Мак Класовод викладає букви з різної азбуки, а вихованці читають склади і слова. При навчанні читати проводимо також гру Яке слово задумано?’Для цього виготовляємо таблицю з кишеньками. Діти вставляють туди пропущені букви і відгадують слово.(д...м-дим, дім, тощо). Подібним чином проводимо гру Станьте, букви, в хоровод’. Для цього виготовляємо два круги з однією кишенькою на меншому з них. Вставляємо сюди букву, що позначає приголосний звук, а діти читають склади. Покажемо це на прикладі вивчення звука [н],букви {ен} . -Учитель: -Діти, ви вже знаєте про таку країну, де живуть букви. Вони не лише ходять у гості одна до одної, а й люблять танцювати, водити хороводи. Ось і зараз ми розпочнемо гру Станьте, букви, в хоровод’. У кишеньку я вставляю літеру, що позначає приголосний звук, а навколо стоять інші, що позначають голосні. Я показуватиму букву, що позначає голосний звук, а ви називатимете склад.Хто це зробить найшвидше, той одержує очко. Для вироблення уважності корисно проводити гру Читання Незнайком’. Учитель читає текст,навмисне змінюючи деякі слова. Учні повинні виправляти помилки і читати слова, надруковані в підручнику.Покажемо методику проведення цієї гри на прикладі тексту Пасіка’. -Незнайко читатиме вам оповідання Пасіка’. Будьте уважні, допомагайте йому. ’ Дідусь Остап вивіз вулики у липовий гай ’. Діти: -Ні, Матвій. Учитель: -А поруч - пшеничний лан. - Ні, гречаний. Учитель: З дідом і малий Іванко. Ні, Андрійко... Ця гра дає можливість виробляти уважність, пожвавлювати роботу учнів на уроці, а головне – вчити їх стежити, коли читає інший. Гра Півник водичку п’є ’ дає можливість розвивати техніку читання, що з однією з умов успішного навчання дітей. Проводиться ця гра таким чином : коли учитель каже Півник водичку’ – учні піднімають голови, а коли п’є ’ – починають читати. Для вироблення читацьких навичок можна використовувати загадки, ребуси, кросворди, які учитель може складати й сам. Методикою передбачено й вибіркове читання, у ході якого теж пропонуємо використовувати ігри. Взяти гру Дочитай далі’. Учитель читає слово із вірша, а школярі, відшукавши його, дочитують далі. Наприклад: Учитель: - Кіт... Учні: - Купив того кожуха. Учитель: - Хутро... Учні: - Стало розтавати. Учитель: - Як... Учні: - Забіг у нім до хати... Завдяки цій грі розвивається техніка читання в дітей. Додай склад ’. Для проведення цієї гри виготовляємо таблицю з кишеньками. Вставляємо туди картки так, щоб утворилися слова. При чому перший склад вставляє вчитель, а учні мають сказати, які склади потрібно вставити в інші кишеньки. Хто зайвий ?’ Тут теж потрібна таблиця з прорізами, в які складаємо слова. Діти читають, знаходять зайве слово, пояснюють , чому воно зайве. Скажімо, цибуля, часник, зошит; книга, каштан, груша. У першій групі слів учні називають зайве слово зошит, мотивуючи це тим, що слова цибуля ’ і часник ’ є назвами овочів, а зошит’ – назва шкільного приладдя. І так пояснюють кожну групу слів. Яка буква заблукала?’ Ця гра проводиться так: учитель показує дітям картинку з підписом і попереджує , що якась буква у підпису заблукала’. Переможцем вважається той, хто знайде всі букви. Ця гра допомагає дітям краще осмислювати зміст прочитаного, запобігати помилкам і, щонайцікавіше, розвивати в свою чергу, орфографічну пильність. А це, в свою чергу, дає можливість формувати в учнів навички грамотного письма. Ланцюжок ’. Завдяки цій грі теж удосконалюються навички читання. Клас ділиться на 3 команди. Кожен школяр читає по одному реченню, а решта повинна уважно стежити за читцем. Якщо хтось не зможе продовжити читання, то „ланцюжок” вважається перерваним, і далі читає інший учень. Перемагає та команда , учасники якої ні разу не „перервуть ланцюжок”. Ця гра дає можливість охопити всіх учнів читанням. „Цікаві слова”. Для проведення гри виготовляємо картки зі словами: дід, мир, кіт, рис. Виставивши картку вчитель говорить: -Діти, в нашій мові дуже багато слів, серед них є багато цікавих. Ось подивіться на ці слова. Чим вони цікаві? (учні відповідають) . А спробуйте їх прочитати навпаки, справа на ліво. Які слова одержали? Учні читають утворені слова: дід, Рим, тік, сир... Часто учителеві 1 класу доводиться добирати додатковий матеріал для читання, тому що на деяких сторінках Букваря, його буває недостатньо. „Замініть букву”. Тут використовуємо розрізну азбуку. Учитель викладає слова на набірному полотні: кіт, роса, сіла, коза, син. -Діти, ми розпочинаємо гру „Замініть букву”. Ви прочитаєте ось ці слова. Потім подумайте, яку букву можна замінити, і яке слово утворюється. Учні утворюють такі слова: кит, коса, сила, кора, сир. Звичайно можна утворити й інші. Ця гра також дає можливість розвивати пильність. Крім вищезгаданих ігор , учитель може придумати й інші. Ігри на уроках читання бажано проводити і в наступних класах. Користь застосування ігор на уроках читання, як і на інших, загальновизнана. Вони сприяють розвитку дітей спостережливості, вчать порівнювати, аналізувати, робити висновки. Гра знімає нервове перевантаження, допомагає вчителю естетично оформити навчальний матеріал, а дітям – емоційно сприймати його. Саме завдяки ігровим формам занять вдається залучити пасивних учнів до систематичної розумової праці, дати змогу дитині відчути успіх, повірити в свої сили. І спостереження показують, що ті учні, які були не дуже охочі до серйозного і систематичного тренування і які протестували проти вимоги „прочитай ще сторінку „, змогли подолати труднощі читання саме через гру. Потрібно привчати дітей виконувати завдання і в звичайній формі, показувати їм, що навчання – це не лише гра, а й серйозна, важка праця. 6. Організація ігрової діяльності у позаурочному навчально – виховному процесі У шкільному навчальному процесі через його регламентованість неможливо забезпечити такі необхідні для справжньої гри умови, як само ініціативність, добровільність, спонтанність, активне мовне спілкування, часову невизначеність. Тому у першому класі ігрову діяльність широко використовують у позаурочному навчально – виховному процесі, задовольняючи у такий спосіб дитячі ігрові потреби, і забезпечуючи ефективне виховання, навчання і розвиток школярів. У позаурочній роботі з учнями першого класу передбачається ігор двох основних груп – творчих ігор, зміст яких вільно розвивається за ініціативою дітей та ігор з фіксованим змістом і заздалегідь визначеними способами ігрових дій, які прийнято називати іграми за готовими правилами.3 Чим більший вибір ігор, тим легше розкрити індивідуальні можливості та обдаровання кожної дитини і створити умови для її гармонійного розвитку. Кожен вид ігор з обох груп має притаманні йому якості і свій вплив на дитину. Вихователям потрібно чітко уявляти розвивально – виховний потенціал і специфіку різних видів дитячих ігор і, спираючись на їх можливості, обирати конкретну гру для застосування в позаурочному навчально – виховному процесі. Творчі ігри – це самодіяльні ігри дітей , в яких вони, самостійно задумавши певний сюжет, за власною уявою творчо його реалізують. До цих ігор належать сюжетно – рольові, Ігри – драматизації та театралізовані ігри, ігри з елементами праці та ігри – фантазування. Тривалість творчих ігор визначається інтересом дітей до гри, тому вони тривають без точного обмеження часу. Провідне значення творчих ігор полягає у виховному впливі на особистість учня першого класу. Виховний вплив творчих ігор зумовлюється взаємодією двох факторів. Перший з них – наслідування в уявній ситуації поведінки і діяльності дорослої людини. У такий спосіб першокласники залучаються до соціокультурного життя, в якому вони зростають. Творчо наслідуючи дорослих, їхню поведінку, ставлення до діяльності, дитина засвоює моральні норми, які регламентують соціальні відносини, на чуттєвому рівні долучається до культури середовища, яке її оточує. Другий фактор, яким зумовлюється головний вплив – реальні міжособистісні стосунки школярів у процесі гри. Вони мають величезне значення для подальшого розвитку особистості, засвоєння норм поведінки на практичному підґрунті. На організацію ігрової діяльності в першому класі впливає зміна соціальної позиції дитини. За шість років життя дошкільник набуває значного соціально – психологічного досвіду, проте цей досвід обмежується переважно сферою між особистісних стосунків у родинному колі і в дитячому садку. Зі вступом до школи соціальне становище і позиція дитини суттєво змінюються. Перший клас - це складний період соціального розвитку особистості. Першокласник активно адаптується до шкільних умов. Адаптації дитини до школи сприяють сюжетно – рольові ігри, тематично пов’язані з життям школи. Через мотивацію, зміст діти застосовують моральні норми і правила поведінки в новій для себе соціальній сфері. Мета, з якою використовуються творчі ігри в позаурочному навчально – виховному процесі, не обмежується лише сферою виховання дитячої особистості. У творчих іграх активізуються різноманітні знання дітей про навколишній світ – про предмети та їх властивості, живу і неживу природу , про людей, їхній побут, працю, культуру, взаємостосунки. Приклад гри: Дівчата узявшись за руки стають у коло, а одна сідає всередину. Навколо неї ходять і співають: Ой на горі мак, Під горою так. Мак, маки, маківочки, Золотії голівочки, Станьте ви так, Як зелений мак. Поспівавши, питають у дівчини: - Козачок, ти виорав на мачок? Дівчина відповідає: - Виорав. Тоді знову ходять навколо й співають ту ж пісню. Питають знову. Козачок, чи посіяв мачок? Посіяв. Співають Козачок, чи посходив мачок? Посходив. Співають. Козачок, чи пора полоть мачок? Пора. Співають. Козачок, чи цвіте мачок? Цвіте. Співають. Козачок, чи поспів мачок? Поспів. Співають. Козачок, чи пора брать мачок? Пора. Тоді усі кидаються на дівчинку, що сидить у середині, трусять її, дівчина пручається, доки не розірве рук у колі, та й тікає. На цьому гра закінчується. У педагогічному оцінюванні ігрової діяльності надзвичайно важливо дотримуватися правила, яке психологічною термінологією називається прийняттям дитячої гри. Під прийняттям гри розуміється визнання права дитини на гру і на притаманний кожній дитині вияв власної активності в процесі ігрової діяльності. З позицій прийняття дитячої гри педагог має бути особливо тактовним під час оцінювання. Треба категорично відмовитися від негативних оцінок дитячої особистості або притаманних дитині особистісних якостей, які помітив педагог. Можна оцінювати лише конкретні дії дитини або на помилковий вчинок у процесі гри. Оцінка має будуватися на визнанні розвитку першокласників, отже, на тому, що дитина постійно удосконалюється. Правильне педагогічне оцінювання ігрової діяльності підкріплює позитивні якості особистості першокласника, підтримує його позитивні сторони, допомагає дитині, повіривши у власні сили, самовдосконалюватись і самовиховуватись. Ігри за правилами створюються дорослими з метою розвитку, навчання і виховання дітей. До таких відносяться дидактичні, пізнавальні, рухливі, спортивні, хороводні, рухливі, спортивні, інтелектуальні ігри. Приклад гри: Діти діляться на дві половини. Одна половина береться за руки, а друга – тримається гуртом і співає: Пускайте нас, пускайте нас За гори погуляти. Ті, що побралися за руки, відспівують: Не пустимо, не пустимо Бо близько Дунай. А ми мости помостимо За райський Дунай. Незчеплений гурт співає: А ми мости поломимо, Самі собі поїдемо За райський Дунай. Діти, що не трималися за руки, розбігаються і силоміць прориваються скрізь зчеплені руки. Після цього всі міняються місцями і гра продовжується. Кожен із видів ігор за правилами має певні змістово – процесуальні особливості. Зміст дидактичних ігор безпосередньо пов’язується із змістом навчальної програми першого класу і передбачає активізацію розумових дій і способів пізнавальної діяльності, які засвоюються дітьми у процесі навчання. Вони – один із потужних резервів підвищення результативності навчального процесу в першому класі. Пізнавальні ігри відрізняються від дидактичних тим, що вони спрямовані на загальний розвиток дітей, особистісно зумовлене розширення пізнавального простору, кругозору школярів і тому їх доцільніше використовувати в позаурочному навчально – виховному процесі. Рухливі, спортивні, хороводні ігри виділяються із групи ігор за правилами на підставі особливостей їх змісту – зміст рухливих ігор базується на основних рухах дітей, спортивні – у своєму змісті вміщують елементи спорту, хороводні – співи та музичний супровід. За допомогою цих ігор забезпечується фізичний розвиток дітей, їхнє естетичне виховання, згідно з розвивально - виховними можливостями вони широко використовуються протягом всього часу перебування першокласників у школі. Наведемо приклад розвиваючої гри з елементом спорту. Ведучий у цій грі – „квач”. Його визначають за допомогою лічилок, жеребкування або будь – яким способом. Колись це робили так: учасники гри ставали в коло, по черзі складали кільцем великий і вказівний пальці руки і, опустивши руку до рівня пояса, плювали через це кільце. Той, хто при цьому обслинював пальці, ставав „квачем”. Усі гравці тікають від квача і дражнять його: Квач, квач, лови кішок а не нас! Квачу, квачу, їсти хочу! – відповідає квач і намагається наздогнати когось і „ поквачити ” – доторкнутися до нього рукою. А я квача не боюся – за гаряче ухоплюся! – вигукує той, хто втікає поспішає вхопитися за будь – який дерев’який дерев’яний предмет. В цьому випадку він стає недоступним квачем. Поквачивши когось, квач передає свої обов’язки, а сам разом з іншими гравцями тікає від нього і намагаються вхопитися за дерев’яний предмет. Народні ігри поміж інших різновидів ігор за правилами виділяється за своїм походженням – авторство їх творців невідоме, упродовж багатьох поколінь ці ігри складав народ, вкладаючи в їх зміст те , що необхідне для всебічного розвитку дитячої особистості і її прилучення до національної культури. Інтелектуальні ігри (загадки, кросворди, ребуси, шахи, шашки та ін.) суттєво відрізняються від усіх інших видів ігор, які входять до групи ігор за правилами. Для здійснення ігрової дії більшість інтелектуальних ігор потрібні, по - перше, база знань, а по – друге, - і це головне, - ті розумові операції, за допомогою яких тільки й можна дійти до розв’язання ігрової задачі. Інтелектуальний характер ігрових дій цих ігор і визначає їх педагогічний вплив на дитину – позитивний емоційний досвід, що створюється в умовах цікавої для дитини розумової діяльності, викликає в неї потребу частіше перебувати в подібній ситуації. У такий спосіб. Спираючись на чисельність довільно створених емоціогенних ситуацій позитивного забарвлення, вихователі формують у дитини перебувати в ситуаціях активної розумової діяльності. Комп’ютерні ігри виділяються з групи ігор за правилами на підставі особливостей ігрових дій, на підставі особливостей ігрових дій, які опосередковуються діями дитини з машиною – комп’ютером. Елементарна комп’ютерна грамотність – обов’язкова умова найпростішої комп’ютерної гри. За змістовим компонентом ці ігри різноманітні, вони можуть містити в собі пізнавальний, інтелектуальний та інший зміст і відповідно застосовуватися педагогом. Гра в режимі першого класу використовується протягом усього шкільного дня. Вся життєдіяльність дитини цього віку та ігри – нероздільні. У першому класі ігри широко використовуються безпосередньо у навчальному процесі . Учіння потребує від першокласника великого психічного напруження, витрати фізичних сил і значної нервової енергії, що зумовлює зниження працездатності. Для відпочинку дітей режимом передбачені фізкульт хвилинки, для прикладу розглянемо одну з них: Грають 12-20 дітей, які стежать за підкинутою керівником уверх хустиною. Коли вона зависає у повітрі, діти стрибають, сміються. У момент приземлення хустини потрібно замовкнути. Гравець, який продовжує веселитися, штрафується очками, а потім „відробляє” їх віршем або танцем. Ігри на перервах, виконуючи психогігієнічні функції, мають містити невелике розумове навантаження. До таких ігор належать народні ігри таких форм, ігри з м’ячем, рухливі ігри середньої та малої інтенсивності, які не дуже збуджують дітей, хороводні та рухливі ігри зі співом. Ігри на перервах супроводжуються веселим настроєм, позитивними емоційними переживаннями школярів, в наслідок чого вони добре впливають на стан нервової системи, сприяють активізації дихального апарата, серцево – судинної і лімфатичної системи. Отже, позаурочний навчально – виховний процес уможливлює проведення з першокласниками ігор різних видів, а їх зміст добирається залежно від занять навчально – виховної роботи, часу і місця проведення гри. Висновок Гра, як форма дитячого життя потенційно універсальна і самоцінна, через гру дитина привласнює (засвоює) найрізноманітніший пізнавальний зміст. Гра дає змогу дитині виходити за межі засвоєного, набувати нових знань, створювати нові для неї матеріальні продукти (спочатку іграшки), адже приходячи до школи для дітей важливішим за гру стає навчання, але гра поступившись місцем, продовжує довгий час займати визначне місце в житті школярів. І це не випадково, гра – не просто забава, вона є універсальною школою життя в людському суспільстві. Тому в організації ігрової діяльності учнів педагоги мають орієнтуватися не тільки на актуальні, а й на потенційні проблеми школярів, забезпечуючи для вільних дитячих ігор час у режимі шкільного дня і Комфортне ігрове спілкування. Отже, роблячи остаточні висновки можна сказати, що ігрова діяльність відіграє важливу роль у формуванні і становленні маленької людини у суспільстві. Список використаної літератури: „ Навчання і виховання учнів першого класу „ ( Методичний посібник для вчителів ) / Видавництво „ Початкова школа „; „ Допоможіть дитині розвиватися „ (Ігри та вправи для психологічного розвитку дітей ) / Ілляшенко Т. Д., Рождественська М. В; „ Дивоколо веселих та кмітливих „ ( Збірних ігрових конкурсних програм, свят, театралізованих дійств ) – „ Абетка ”,2003; „ Українськи народні ігри та забави „ / А. В. Цьось, - „ Надстир’я „, 1994; Початкова школа , 1991; Початкова школа, №2 , 1990; Початкова школа, № 4 ,1990; Початкова школа , 1988; Початкова школа, 1988; Народні ігри і забави / Упорядник Г. В. Воробей., 1992; Красьова Н. І.., Лаєвська Т. П. – Гра з елементами праці у 1 класі.
1 2 3 4 5 Категория: Педагогіка \| Добавил: DoceNt (08.11.2017)
Просмотров: 299 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: