РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:Формування професійного мовлення студентів-економістів як засобу взаємодії у просторі європейської комунікації - Педагогіка - Реферати - Каталог статей

Формування професійного мовлення студентів-економістів як засобу взаємодії у просторі європейської комунікації У статті йдеться про професійне мовлення студентів-економістів як засіб взаємодії у межах європейської комунікації. Подано взаємозв 'язок мови й мовлення, визначено сутність професійного мовлення. Проілюстровано прийом ситуативного підходу у формуванні професійного мовлення студентів-економістів під час експериментальної педагогічної діяльності у вищому навчальному закладі. The article is dedicated to the problem of the economic students' professional speech, where the interconnection between language and speech is determined. The role of sutuational approach in the formation of the professional speech is determined. За умов реформування економіки, оновлення всіх сфер нашого суспільства, розвитку нових форм ринкових відносин держава потребує економістів, професійна компетентність яких змогла б забезпечити конкурентоспроможність фахівця на ринку праці. Ці спеціалісти мають бути професійно підготовленими, володіти цілісною системою знань, умінь і навичок, необхідною для взаємодії у просторі європейської комунікації. Згідно з метою і принципами розвитку освіти, відображеними Національною доктриною розвитку освіти України, система освіти має забезпечувати: 1) формування особистості, професіонала- патріота України, який усвідомлює свою належність до сучасної європейської цивілізації, чітко орієнтується в сучасних реаліях і перспективах соціокультурної динаміки, підготовлений до життя і праці у XXI столітті; формування культури міжетнічних в і д н о с и н ; в и х о в а н н я л ю д и н и демократичного світогляду і культури, яка дотримується прав і свобод особистості, з повагою ставиться до традицій народів і культур світу, національного, релігійного, мовного вибору особистості, виховання культури миру і міжособистісних відносин; формування у молоді цілісної наукової картини світу і сучасного світогляду, здібностей і навичок самостійного наукового пізнання; розвиток творчих здібностей, формування навичок самоосвіти і самореалізації особистості; формування трудової і моральної життєтворчої мотивації, активної громадянської та професійної позицій; навчання основних принципів побудови професійної кар'єри і навичок поведінки у сім'ї, колективі і суспільстві, системі соціальних відносин і особливо на ринку праці; підготовку людей високої освіченості й культури, кваліфікованих спеціалістів, здатних до творчої праці, професійного розвитку, мобільності в освоєнні та впровадженні новітніх наукомістких і інформаційних технологій; організацію навчально-виховного процесу з урахуванням сучасних досягнень науки, педагогічної теорії соціальної практики, техніки і технології [1, c. 4]. Проблема формування професійного мовлення студентів-економістів як складової міжкультурної комунікації є досить актуальною в наш час і визначається суттєвими змінами в Україні й у світі: процесами глобалізації та переходу до полілогу культур; розбудовою української держави й реформуванням економіки; бурхливим розвитком міжнародних стосунків та міграційними процесами; зняттям догм у суспільних науках та створеними можливостями для вільного вияву всього розмаїття світоглядних позицій; перебудовою в сфері освіти, скерованої на гуманізацію, виховання громадянина, втілення цільової установки щодо розвитку даних природою задатків; трансформацією підходів у навчанні студентів. Період переходу до ринкових умов господарювання супроводжується новими вимогами до підготовки фахівця, розширенням меж інформаційного простору та посиленням впливу інформаційних технологій на зміст роботи економістів, змінами у взаємовідносинах між учасниками економічної діяльності, співпрацею із зарубіжними партнерами, посиленням конкуренції. Це вимагає від економіста високого освітнього рівня, інформаційної культури, розвиненого комунікативно-професійного потенціалу, готовності до мовленнєвої взаємодії. Тому одним із завдань вищих навчальних закладів є підготовка фахівців-економістів, здатних до спілкування іноземною мовою у професійних ситуаціях. До таких ситуацій можна віднести різні мовленнєві контакти, пов'язані зі спільною підприємницькою діяльністю між українською та іноземною фірмами, участь у торгах на біржі, обговорення та укладання договорів, контрактів, угод. Це означає, що в ситуаціях професійного спілкування економіст повинен слухати, розуміти професійне мовлення зарубіжного партнера, орієнтуватись у набутій інформації, вести переговори та переконувати на користь своєї справи. Виходячи з того, що ми вперше розглядаємо професійне мовлення студентів-економістів як складову європейської міжкультурної комунікації у контексті професійної підготовки майбутніх фахівців, нами було поставлено мету у даній статті висвітлити метод навчальних мовленнєвих ситуацій, який ми застосовуємо в експериментальній роботі по формуванню умінь професійного мовлення студентів-економістів у процесі вивчення англійської мови. Для досягнення вищезазначеної мети, ми поставили такі завдання: визначити сутність професійного мовлення студентів-економістів як засобу взаємодії у просторі європейської комунікації; проілюструвати метод навчальних мовленнєвих ситуацій, який використовується у процесі формування професійного мовлення студентів- економістів під час власної експериментальної педагогічної діяльності у вищому навчальному закладі. Визначення сутності професійного мовлення студентів-економістів як засобу взаємодії у просторі європейської комунікації вимагає розуміння змісту поняття "економіст". Philip A. Neck, Robert E. Nelson вважають, що "економіст - це фахівець, який працює на великих, середніх, малих та сумісних підприємствах, в уряді, вивчає оточуюче довкілля, окреслює можливості його поліпшення, розміщує ресурси, виробляє стратегії максимального використання даних можливостей" [2, с. 3]. На думку О.В. Кукліна, "освіченість майбутнього фахівця із комерційної діяльності, окрім певної суми знань, включає в себе методологічну підготовку, комп'ютерну грамотність, інформаційну культуру. Одночасно формується і нове поняття "третя грамотність": культура спілкування, естетичне виховання, широка інтелектуальна діяльність, яка характеризує загальну культуру людини" [3, с. 84]. Засобом взаємодії економіста у фаховій діяльності є професійне мовлення. Проблему мовлення вивчали ряд науковців. Бігич О.Б., Бражник Н.О., Гапонова С.В. вважають, що "мовлення - індивідуальне, динамічне, ситуативно зумовлене; є найуніверсальнішим засобом комунікації" [4, с. 59]. За визначенням академіка С. Гончаренка, мовлення - це "функціонування мови в процесах вираження та обміну думок, конкретна форма існування мови як особливого виду суспільної діяльності" [5, с. 213]. Проблему професійного мовлення вивчала Л.Я. Романова. Вона визначає професійне мовлення учнів профільного ліцею як "мовленнєву діяльність, що передбачає вільне володіння спеціальною економічною термінологією в умовах навчання, наближених до професійної мовленнєвої діяльності" [6, с. 13]. Мова й мовлення, що складають комунікативний бік професійної діяльності економістів, є системою складних взаємодій ділових партнерів у вирішенні професійних проблем, обміні інформацією. "У сучасній науці розрізняють поняття: мова і мовлення. Перше трактується як система фонетичних, лексичних, граматичних засобів спілкування людей; друге - процес цього спілкування" [7, с. 180]. І.А. Зязюн вважає, що "мовлення - це функціонування мови" [8, с. 78]. У свою чергу, "мова як сутність, як специфічна знакова система виявляється в мовленні" [8, с. 67]; є "основним засобом спілкування і взаємного розуміння в людському суспільстві" [4, с. 213]. На думку Т.І. Вендіної, "мова й мовлення утворюють єдиний феномен людської мови, але кожний з них має свої характеристики: мова - це засіб спілкування, мовлення - це створений цим засобом вид спілкування, тобто мовлення - це втілення й реалізація мови, яка через мовлення виконує свою комунікативну функцію; мова абстрактна, формальна, тоді як мовлення матеріальне, в ньому концентрується все, що є у мові, воно складається з артикульованих звуків, що сприймаються на слух; мова стабільна, пасивна й статична, мовлення - активне й динамічне, для неї характерна висока варіативність; мова є надбанням суспільства, в ній відображається "картина світу" народу, який нею говорить, тоді як мовлення індивідуальне, воно відзеркалює досвід індивідума; мова й мовлення мають різну організацію: для мови характерна рівнева організація, для мовлення - лінійна, мовлення являє собою послідовність слів, пов'язаних у потоці, мова ж вносить у цю послідовність ієрархічні відношення; мова незалежна від ситуації й обставин спілкування, мовлення ж контекстно й ситуативно обумовлене, у мовленні одиниці мови можуть набувати ситуативні значення, яких вони не мають у мові" [9, с. 28]. Актуальною є проблема формування у студентів-економістів правильного усного мовлення, практичного оволодіння ним. "Під усним мовленням розуміють як сам процес говоріння, так і результат цього процесу - усні вирази" [8, с. 68]. "Правильність - одна з характеристик культури мови" [8, с. 78]. "Під терміном "культура мови" розуміють відповідність її не тільки сучасним літературним нормам, а й іншим якостям, які свідчать про її комунікативну досконалість. Це точність, логічність, чистота, виразність, багатство, доцільність" [8, с. 78]. Відповідно "культура мовлення визначається такими якостями: точність (відбір мовних засобів для висловлювання, адекватного змісту думки того, хто говорить або пише); ясність (доступність сприйняттю того, кому воно адресується); чистота (незасміченість діалектизмами, вульгаризмами, перекрученими словами, доцільність використання мовних засобів); багатство лексичного запасу, логічне сполучення слів; різноманітність синтаксичних конструкцій, грамотність їх; змістовність, художня виразність; орфоепічна та орфографічна грамотність" [7, с. 180]. Поряд з усним мовленням існує писемне мовлення. На думку Н.Я. Потелло, писемне мовлення відрізняється від усного за такими аспектами: "за формою вираження. Писемне мовлення фіксують графічними знаками. Воно може передаватися за допомогою як літер, так і малюнків, схем, формул та інших символів; писемне мовлення завжди спирається на усне і є вторинним від нього. Воно завжди фіксує чиюсь висловлену думку і сприймається зорово; писемне мовлення - це в основному форма монологічна. У художній літературі зустрічаються діалоги; писемне мовлення характеризується більшою регламентацією мовних засобів, точнішим добором відповідної лексики; для писемного мовлення характерні тр а диці йна ф о р ма в ик ладу, загальноприйняті структури документів, правила вживання специфічних словосполучень; у письмовому мовленні тексти розрізняють за сферою спілкування (ділові папери, накази, накладні, квітанції тощо). Основним видом письмового тексту ділового мовлення є документ. Слово "документ" означає певний засіб інформації про явища чи діяльність людей у суспільстві. Документ є письмовим доказом діяльності установи чи людини. У ньому фіксується інформація для подальшої діяльності чи історії" [10, с. 18]. Враховуючи той факт, що мова й мовлення у його різновидах є засобом спілкування економістів, вбачаємо за необхідне дати визначення поняттю "професійне мовлення" економіста. Ми вважаємо, що професійне мовлення економіста - це мовленнєва діяльність, у процесі якої економіст лаконічно формулює свою думку і висловлює її за допомогою системи мовних засобів, лексичний зміст яких містить спектр спеціальної професійної термінології. Дане висловлювання має бути логічним, послідовним, аргументованим, зв'язним і цілісним. Формування професійного мовлення ми розглядаємо як педагогічний процес, систему методів та прийомів і спеціальних вправ, спрямованих на формування у студентів- економістів професійного мовлення як засобу взаємодії у просторі європейської комунікації. Одним із методів, що ліг в основу нашої експериментальної роботи по формуванню професійного мовлення студентів-економістів у процесі вивчення англійської мови, є створення мовленнєвих навчальних ситуацій, які максимально наближені до типових ситуацій реального спілкування на професійну тематику. Дослідно-експериментальна робота з даної проблеми проводиться з 2002 р. на базі економічного факультету МДГУ ім. П. Могили. До 2002-2003 навчального року згідно з програмами кафедри англійської мови МДГУ ім. П. Могили студенти 2 роки вивчали курс "General English", а 3-й рік відводився на вивчення курсу "Professional English". З 20032004 навчального року курс "General English" розрахований на 1 рік, а курс "Professional English" на 2 роки. Враховуючи той факт, що за умов переходу до ринкових відносин посилення конкуренції на ринку праці та у виробничій сфері, співпраці із зарубіжними партнерами володіння професійною англійською мовою стає невід'ємної частиною професійної компетентності економіста, а від якості володіння спеціальною термінологією залежать результати професійної діяльності фахівця, ми вважаємо, що 1-2 роки для опанування повного курсу "Professional English" недостатньо. На нашу думку, вищий заклад освіти має якісно здійснювати підготовку студентів до фахової діяльності, а тому слід використовувати всі 3 роки по вивченню англійської мови з метою формування та удосконалення вмінь професійного мовлення. З даної таблиці видно, що на початковому етапі навчання професійне мовлення не було сформовано у жодного студента. Ми можемо простежити повну відсутність професійної термінології у мовленні особистості - 0%, правильна побудова граматичних конструкцій спостерігається лише у 12,9% студентів, правильна вимова - у 29,6%; логічність - у 4,5%; послідовність - у 6%; аргументованість - у 10%; зв'язність - у 13,9%; цілісність у мовленні - у 5,5%. Отримані результати по сформованості професійного мовлення студентів-економістів на по чатко вому етапі дос лідно - експериментальної роботи пояснюється низкою фактів: перед сьогоднішніми студентами в процесі їхнього навчання у середніх навчальних закладах не ставилась реальна професійна проблема; не вводилась професійна лексика; відповідно було відсутнє фонетичне й граматичне оформлення, необхідне під час здійснення акту професійного мовлення; зверталось недостатньо уваги на такі мисленнєві операції, як логічність, послідовність, аргументованість, зв'язність й цілісність у мовленні. Виходячи з отриманих результатів, ми впровадили в дослідно-експериментальну роботу навчальні ситуації, які створюються нами з урахуванням ряду дидактичних принципів та вимагали засвоєння професійної термінології. Під час розв'язання проблемної ситуації від учасників експериментальних груп вимагається дотримуватись логічності, послідовності, аргументованості, зв'язності й цілісності у мовленні. Значна увага приділяється показникам якості побудови речень, інтонації й вимові. Згідно з методикою нашого дисертаційного дослідження навчальний процес організовувався шляхом поступового накопичення професійної лексики. З метою активного використання та кращого запам'ятовування професійної термінології від учасників експерименту вимагається вживати якомога більше термінологічних одиниць під час розв'язання ситуацій та інших видів мовленнєвої діяльності. Створюючи навчальні ситуації, ми, спираючись на вимоги сучасної методики навчання іноземних мов [4, с. 40], переслідували досягнення чотирьох цілей: практичної, розвиваючої, виховної, освітньої. Практична мета була провідною й передбачала практичне оволодіння студентами- економістами мовленнєвих умінь на рівні, достатньому для здійснення акту взаємодії з партнерами у просторі європейської комунікації. Розвиваюча мета передбачала розвиток мовленнєвих здібностей та умінь; переносу знань та навичок з матеріалу, що вивчався раніше, на новий грунт (нову ситуацію у даному випадку). Виховна мета була спрямована на виховання ціннісних орієнтацій економіста; позитивне ставлення до мови іншого народу, культур націй європейської комунікації. Освітня мета передбачала опанування студентів-економістів знаннями про культуру, особливості етикету європейських народів, розуміння мислення народів, які спілкуються англійською мовою. Вважаємо, що впровадження мовленнєвої ситуації у навчальний процес з метою формування професійного мовлення студентів- економістів як засобу взаємодії у просторі європейської комунікації передбачає: наявність реальної професійної проблеми; зацікавленість студентів у її розв'язанні; побудову студентами свого мовлення шляхом активного використання професійної лексики; наявність відповідного фонетичного й граматичного оформлення. У процесі експериментальної роботи ми пересвідчились, що навчальна ситуація є необхідним методом процесу формування у студентів-економістів професійного мовлення як засобу взаємодії у просторі європейської комунікації, що аргументується низкою фактів: обговорення питань, пов'язаних із професійною тематикою викликає зацікавленість учасників навчального процесу, оскільки вони пов'язані з робітничою діяльністю майбутніх фахівців, тобто працюємо за принципом: знання сьогодні - кар'єра завтра; ситуації на професійну тематику вимагають постійного використання професійної термінології, що сприяє запам'ятовуванню певних лексичних одиниць на рівні рідної мови; процес обговорення питань та повтору професійної термінології під правильним керівництвом викладача забезпечує розуміння мовлення співбесідника на слух і правильне лексико-граматичне оформлення думки; розвиток навчальної ситуації передбачає атмосферу незалежності, розкутості, що забезпечує поступове прискорення темпу говоріння; при постійному обговорюванні тих чи інших ситуацій у майбутніх економістів формується часткова підготовленість до подолання професійних труднощів у їх фаховій діяльності; ряд навчальних ситуацій вимагають від студента пошуку даних із додаткових інформаційних джерел, що вимагає прояву мобільності, сконцентрованості та усвідомлення поняття інформації як стратегічного ресурсу; розвиток навчальної ситуації формує у студентів-економістів не лише професійне мовлення, знання з економічних дисциплін, а й соціокультурну компетенцію, яка є невід'ємною складовою європейської міжкультурної комунікації. На нашу думку, у процесі використання ситуативного підходу предметом обговорення мають бути наступні розмовні теми: розмова по телефону; листування; проведення зборів; фінансування; переговори; маркетинг: реклама, дослідження ринку, просування товару на ринок, ціноутворення; менеджмент: структура підприємства, відповідальність кожного департаменту; підписання контрактів; міжнародний бізнес і торгівля (співробітництво банків різних країн, акредитиви); офіс; інтерв'ювання людей; звернення щодо працевлаштування; розподіл і доставка товарів; малий бізнес і франчіза; відрядження; готель; призначення на посаду; страхування; виробництво товарів та сервісні послуги і т.ін. У процесі формування професійного мовлення студентів-економістів навчальні ситуації подаються нами декількома варіантами. Обов'язковим елементом роботи з ситуацією є введення нової термінології, використання вже засвоєної професійної лексики, дотримання правильного граматичного оформлення висловлювань, логічності, послідовності, аргументованості, зв'язності й цілісності у мовленні. На початковому етапі роботи кожна нова ситуація подавалась нами шляхом введення одного нового економічного терміна, у подальшій роботі ми створюємо ситуацію з використанням вже 3-х термінів. Студентам ставиться завдання розробити дану ситуацію з обов'язковим використанням нової та вже попередньо засвоєної термінології. Після того, як студенти усвідомили структуру роботи з навчальними ситуаціями, їм пропонується на тих же умовах створити власну ситуацію. Зазвичай три студенти отримують однакові терміни й придумують свої ситуації. Після цього обирається найкраща ситуація з метою обговорення. Якщо для студентів цікавими виявляються декілька ситуацій, вони їх вирішують. Певні ситуації можуть бути вирішені під час рольової гри, інші - методом обговорення або методом "snow-ball". Практичне дослідження показало, що у застосуванні ситуативного підходу у процесі формування професійного мовлення на початковому етапі для студентів виявляється важко працювати за методом "snow-ball", який полягає у тому, що усі студенти мають власні терміни, за допомогою яких вони мають давати розв'язку ситуації, здійснюючи акт мовлення один за одним, а не за бажанням. У свою чергу, даний метод вимагає від студентів підвищеної уваги, аналітичного й логічного мислення, мобільності, спостережливості. Вважаємо за необхідне навести приклади таких навчальних ситуацій із скороченим приблизним змістом відповідей студентів англійською мовою, які будуть подані нижче англійською мовою. You're a boss of a big and respectable bank and you demand your clerks to be hardworking and accurate. The commodity circulation has been deminished due to different reasons. Discuss this problem with your partner. You are a leader of trade union. Many blue collars at your enterprise are being fired. The Board of Directors tries to keep the salary constant but fails. What are the reasons? You appeal to the court. Your consumer rights were broken. You suffered losses. You have an idea to establish the shop, selling consumer goods in the rural district but you face many difficuties. The 1st situation presents the speech of the bank leader and his demands to work in a quite new way in the new economic conditions. To be hardworking in his opinion, is to take full responsibility, be active in attracting new customers, extend the range of services of the bank, be polite and attentive. The emploees should explain complicated things not understandable to the common customer, help them to fill in the blanks ets. The 2nd situation. Recently, the commodity circulation has diminished due to the following reasons:1) our suppliers decreased the delivery of goods; 2) new trade centre was established nearby; 3) our trade equipment became rather obsolete. During the meeting all the members of our personnel were speaking unanimously about the necessity of the new approach in their activity: advertisement, new lay out, search for the new suppliers, extention of activity and services. The 3rd situation. Many workers of our enterprise are being fired due to the broad automatization. On the one hand I understand that this process can't be avoid and on the other hand I realize that simple workers shouldn't suffer. After a long discussion with the Board of Directors we came to the conclusion to organize a retraining center for the workers. In my opinion this is one of the way to solve this challenge. The 4th situation. Recently, there have been great losses in our enterprise. The reasons were different: several profitable contracts were broken, suppliers stopped delivering the necessary amount of raw materials, rigid - competition, inflation ets. In this conditions our efforts to keep the salary constant failed completely. We had to decrease it by 12%. The 5th situation. Recently, I have bought a refrigerator and after a few months it broke down. Bitter, I went to shop where I had bought it and explained the situation. I was lucky because the guarantee for that product didn't finish, so I was proposed to refund (rebate) or to substitute for a new one. I agreed with the second variant. The 6th situation. For the long time our rural districts have been deprived of any access to the modern service in the field of trade. I made up my mind to establish a shop in one of the villages in our district, selling consumer goods. First of all I needed the initial capital to start my business, purchase necessary equipment, hire people, build ware houses, create the advertisement, make contracts with the wholesale stockhouses, ets. As for the initial capital I took a long term credit in the bank with the available interest rate. This money was necessary for me to obtain all the necessary equipment, buy wholesale batches of products, arrange the advertisement. In several months my shop has become rather profitable and I was able to establish a new one in the neighbouring village. Як видно з вищенаведеного матеріалу, навчальні ситуації підбирались нами таким чином, щоб студенти під час спілкування використовували у своєму мовленні 80-90% професійної термінології, яка є невід'ємною частиною професійного мовлення майбутнього економіста. З метою визначення ефективності З табл. 2 видно, що на проміжному етапі дослідно-експериментальної роботи рівень сформованості професійного мовлення студентів II курсу набув іншого характеру. У відсотковому відношенні ми можемо простежити наступні результати: наявність професійної термінології у мовленні студентів спостерігається у 99%, правильна побудова граматичних конструкцій спостерігається у 85% студентів, правильна вимова - у 99%; логічність - у 75%; послідовність - у 85%; аргументованість - у 98%; зв'язність - у 87%; цілісність у мовленні - у 86%. Виходячи з отриманих результатів, ми можемо стверджувати, що: мовлення студентів насичене професійною термінологією; фонетичне й граматичне оформлення речень носить більш правильний характер у порівнянні з попереднім етапом дослідження, що говорить про підвищення у студентів якості мовлення; вимова студентів значно покращилась; їх висловлювання ґрунтуються на логічності, послідовності, аргументованості, зв'язності, цілісності. Отже, як показує аналіз наукових праць, результати власної педагогічної діяльності, професійне мовлення є засобом взаємодії у просторі європейської комунікації у контексті економічної діяльності фахівців. Мова та мовлення є невід'ємними компонентами у мовленнєвій діяльності особистості. Нами зроблено визначення поняття "професійне мовлення студентів-економістів"; пояснено цілі й доказано шляхом аргументації необхідність використання навчальної ситуації у процесі формування професійного мовлення студентів-економістів під час навчальної діяльності у вищих закладах освіти. Виходячи з результатів, наведених в таблицях № 1 і № 2, враховуючи власні спостереження, ми пересвідчились, що процес формування професійного мовлення студентів- економістів, в якому передбачено використання навчальної ситуації, позитивно впливає на їх сітоглядні позиції; розвиває не лише мовленнєві, а й мисленнєві навички; сприяє професійному становленню особистості; формуванню професійних якостей студентів; створює умови для успішної професійної діяльності майбутніх фахівців. У подальшому планом нашої дослідно- експериментальної роботи передбачено визначення рівня сформованості професійного мовлення студентів-економістів на завершальному етапі вивчення студентами курсу "Professional English". ЛІТЕРАТУРА Держава і освіта. Національна доктрина розвитку // Освіта України. - 2001. - № 29. - С. 4-5. Philip A. Neck, Robert E. Nelson Small enterprise development: Policies and programs. Second (revised) edition. - Geneva: International Labour Office, 1987. - 282 р. Куклін О.В. Бізнес-клас! (Концептуальні засади підготовки фахівців із комерційної діяльності) // Вища освіта України. - 2002. - № 2. - С. 82-85. Бігич О.Б., Бражник Н.О., Гапонова С.В. та ін. Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах: Підручник. - К.: Ленвіт, 1999. 320 с. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. Київ: Либідь, 1997. - 376 с. Романова Л.Я. Формування професійного функціонального мовлення учнів ліцею при вивченні економічних дисциплін: Дис. ... к.пед.н.: 13.00.04. - Львів, 2000. - 222 с. Наукові основи методики літератури: Навчально- методичний посібник / За редакцією доктора педагогічних наук, професора, члена-кореспондента АПН України Н.Й. Волошиної. - К.: Ленвіт, 2002. - 344 с. Педагогічна майстерність: Підручник / І.А. Зязюн, Л.В. Крамущенко, І.Ф. Кривонос та ін.; За ред. І.А. Зязюна. - К.: Вища шк., 1997. - 349 с. Вендина Т.И. Введение в языкознание: Учебн. пособие для педагогических вузов. - М.: Высш. шк., 2001. - 288 с. Потелло Н.Я. Теорія і практика ділового мовлення: Навч. посібник. - К.: МАУП, 1999. - 132 с.
1 2 3 4 5 Категория: Педагогіка \| Добавил: DoceNt (01.12.2017)
Просмотров: 326 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: