РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:Формування і розвиток особистості школяра шляхом удосконалення навчально-виховного процесу - Педагогіка - Реферати - Каталог статей

Завдання сучасної школи полягають у створенні учням оптимальних умов для самовираження їх як особистостей для розвитку здібностей у мінливих умовах довкілля. Школа намагається сформувати потребу особистості в самоосвіті, самовихованні, старанність, творче ставлення до діяльності, критичність мислення, гуманне ставлення до людей і природи. Ці питання хвилюють і педколектив нашої сільської школи, так як нам, доводиться працювати з дітьми різних навчальних можливостей. Ми у цьому навчальному році обрали проблему “Формування і розвиток школяра шляхом удосконалення навчально-виховного процесу”. Перед собою ставимо мету: створити систему навчання, яка б задовольнила освітні потреб и кожного учня відповідно до його здібностей, інтересів і можливостей. Враховуємо важливість двох обставин: Будь-яке навчання варте чогось, якщо воно організоване на рівні конкретної особистості, а не взагалі; Навчання довершується розвиток ум творчих здібностей дитини лише за умов, коли зміст її завдань, які вона повинна отримати в межах кожного предмета, спрямовують її на здійснення спеціальних творчих дій над засвоєною інформацією. Обличчя навчального закладу, рівень навчання і виховання залежить від загальнокультурного, інтелектуального рівня педагога. Тому питання розширення і розвиток його культури, інтелекту повинен знайти своє місце у змісті методичної роботи. Протягом багатьох років наш педколектив вів пошук найбільш доцільної її організації. Прийшли до висновку, що необхідно, насамперед, забезпечити систематичний підхід до організації внутрішкільної методичної роботи. Відомо, що головним елементом діяльності школи є навчально-виховний процес. Його ми розглядаємо як такий, що в свою чергу складається з трьох взаємозв’язаних структурних компонентів: урок – позакласна робота, учнівське самоврядування. Системі навчання і виховання учнів властиві певні закономірності розвитку. Скажімо, що можна говорити про учнівське самоврядування, позакласну роботу там, де уроки проходять на низькому науковому і методичному рівні. Коли урок стає таким, що в учителя і учня виникає потреба в спілкуванні і поза його межами, породжується позакласна робота. Коли ж у школярів настільки зростає інтерес до пізнання, прагнення реалізувати себе в тій чи іншій діяльності, а вчитель самотужки не може забезпечити її, формується основа для розвитку учнівського самоврядування. Отже, першим завданням є: приведення у взаємодію цих структурних компонентів: урок – позакласна робота – учнівське самоврядування. Наступною сходинкою до вдосконалення внутрішкільної методичної роботи є діагностування нашої педагогічної практики. Головне завдання, що вирішувалося на першому етапі – забезпечити методичну грамотність вчителів на нормативному рівні, сформувати в них навички самоаналізу та адекватної самооцінки діяльності; на другому – допомогти виробити свій стиль, почерк; на третьому – розвивати творчість, новаторство. Діагностування стану навчально-виховного процесу уроків та позакласних заходів, вивчення документації, контролю знань, умінь і навичок учнів та визначення рівня їх вихованості, аналізу результатів олімпіад, конкурсів, співбесід, анкетування, результату державних підсумкових атестацій. Записуємо прізвища вчителів і позначаємо результати діагностування кожного педагога таким оцінками: “дуже добре” (знає теорію питання, ППД, який творчо впроваджує в практику), “добре” (знає реалізацію), “потребує допомоги”, “не володіє питаннями”. Пізніше проводимо методичні наради. Підготовка до них включає індивідуальну, колективну та групову роботу з вчителями. Щоб методична робота була в школі дійовою і результативною, дбаємо і за безперервне підвищення кваліфікації вчителя через курсову перепідготовку, систему методичних семінарів, звітів по МО, творчих відкритих уроків, самоосвіту з вибраної теми. Значну роль у підвищенні фахової майстерності вчителя відіграють методичні об’єднання, які є основною формою внутршкільної методичної роботи. При плануванні особлива увага звертається на потреби і запити вчителів, опрацьовуємо питання проведення уроків у системі особистісно-орієнтованого на розливальне навчання, розвиток загальних навчальних умінь і навичок молодших школярів, тобто теоретичне опрацювання потрібних для колективу тем, які б дали учителю необхідний мінімум знань сучасної дидактики. Традиційними є в школі методичні тижні ,які проводимо щорічно (2 на рік). Вчителі демонструють свої вміння при проведенні відкритих уроків. Цікаво проходять нестандартні уроки, уроки-практикуми. Певний методичний ефект дають і педчитання, теоретичний семінар “Впровадження в навчально-виховний процес прогресивних педагогічних ідей, інноваційних технологій” і інші форми роботи, що вже прижилися в нашій школі. Певну допомогу з питань впровадження інноваційної діяльності надають сучасні педагогічні видання, засідання районних семінарів. Ряд вчителів школи регулярно виписують фахові газети та журнали. Стараємося у школі методичну роботу організувати з виходом на педраду. Це значно підвищує результативність педагогічної ради. В процесі навчання учня важливо навчити мислити. Апарат мислення (нервові клітини, відповідні інші структури мозку) є живою системою з властивостями саморозвитку і самовдосконалення. Чим більше і якісніше він завантажений роботою, тим стає сильнішим, динамічнішим як будь-який орган чи система живого організму. Отже, мислення потребує постійного тренінгу. Творчо мислити – означає вміти, перш за все оцінити ситуацію, сформулювати існуючу проблему, знайти якомога більше варіантів відповідей, які найкраще можуть задовольнити кінцеву мету пошуку, вибрати серед них найбільш вдалий. Отже, принцип активності дитини у процесі навчання потрібно ставити в основу діяльності. Схильність учня до активної творчої діяльності формується на уроках різних типів, на яких учителі використовують досягнення передових педагогічних технологій, інновацій, сучасні методи та прийоми навчання. Сучасне навчання – це навчання, мета якого – розвиток гнучкого мислення учнів, а знання є умовою реалізації цієї мети. Наші вчителі активно використовують на заняттях серію педагогічних прийомів під загальною назвою “Цікаво”, “мозковий штурм”, естафети, “гірлянди асоціацій” та інші. Без добре продуманих методів навчання важко організувати засвоєння програмового матеріалу. Варто вдосконалювати методи і засоби навчання, що допомагають навчити учнів активно, самостійно добувати знання, збуджувати їхню думку й прищеплювати інтерес до навчання. Опрацьовуючи на заняттях семінару питання впровадження нових пед. технологій, враховуємо конкретні особливості всіх учасників навчально-виховного процесу. Семінарські заняття стараємося наповнити активними форми навчання, наслідками яких мають стати розроблені технології уроків згідно з певними інноваційними проектами, обговорення результатів і формуванням корекційних заходів та конкретних рекомендацій. Найефективнішою формою професійного вдосконалення була і залишається самоосвіта, яка залучає вчителів школи до роботи в умовах сучасного навчання. Щоб запровадити розвивальне навчання у 1 класі, потрібні кошти для придбання підручників. Отже, потрібна тісна співпраця з батьками, переконаність їх у запровадженні нових форм у навчальному процесі. Успіху ми зможемо досягти якщо будемо більш грунтовніше заглиблюватися в процеси відпрацювання практичних навичок нового педагогічного спілкування з дітьми шляхом тісної взаємодії з учителем, учнем, а також вивчати проблеми окремого вчителя, або групи вчителів, з наступним наданням їм конкретної допомоги в конструюванні уроків, вирішенні педагогічних ситуацій. Модель циклограми педагогічної ради школи Схема методичної роботи школи Схема форми роботи над проблемною темою Проблемне питання: формування і розвиток особистості школяра шляхом удосконалення навчально-виховного процесу.
1 2 3 4 5 Категория: Педагогіка \| Добавил: DoceNt (01.12.2017)
Просмотров: 254 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: