Реферат на тему Оформлення замовлення на практичні розробки - Наукознавство - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему:Оформлення замовлення на практичні розробки. Оформлення замовлення на практичні розробки Науково-дослідні роботи, виконані в галузі практичних роз-робок прикладних і особливо технічних наук, нерідко містять ре-зультати, що представляють собою нову конструкцію, матеріал, технологічний процес тощо. У зв'язку з цим усі результати нау-кових досліджень слід аналізувати на предмет можливого вина-ходу, і якщо таке виявляється, необхідно оформляти заявку на цей винахід. Об'єктами винаходів можуть бути: пристрій (на-приклад, машина, прилад, інструмент тощо); спосіб (наприклад, спосіб виготовлення виробу, одержання речовини; спосіб ліку-вання тощо); речовина (сплав, суміш, розчин, отриманий не- хімічним шляхом матеріал, хімічна сполука тощо); застосування раніше відомих пристроїв, способів, речовин за новим призна-ченням з позитивним ефектом (без їхньої зміни, власне кажучи); штампи мікроорганізмів (бактерій, вірусів, водоростей). Варто мати на увазі, що винаходами не визнаються методи і системи організації і управління господарством (планування, фінансування, постачання, облік, кредит, бухгалтерія, прогнозу-вання, нормування, форми бланків, карток тощо); умовні познач-ки (наприклад, дорожні знаки, маршрути, коди, шрифти тощо); розклади, правила (наприклад, правила гри, вуличного руху тощо); проекти і схеми планування споруджень, будинків і територій (населених пунктів, сільськогосподарських угідь, парків, площ тощо); методи і системи виховання, викладання, навчання, дре-сирування тварин; граматика мови, системи інформації, класи-фікації кон'юнктурних і інших досліджень, системи обробки й упорядкування документації; системи математичних побудов і пе-ретворень; методи розрахунків, математичні рішення задач, зок-рема, обчислювальні алгоритми і програми для обчислювальних машин; методи наукових розробок: методи проектування тощо; пропозиції, що стосуються лише зовнішнього вигляду (форми, фасону) виробів, що охороняються відповідно до законодавства про промислові зразки; рішення, що суперечать принципам гу-манності і суспільним інтересам, чи явно марні рішення і, нарешті, власне наукові відкриття наукові теорії, основні положення нау-ки, що не вирішують конкретного завдання. В Україні діють дві форми охорони авторських прав вина-хідників: авторські посвідчення і патенти. На винаходи видають-ся авторські посвідчення, якщо винахід створений у процесі ро-боти автора в державній, кооперативній, громадській організації чи за її завданням. Якщо винахід створений українськими орга-нізаціями спільно з організаціями закордонних країн у процесі економічного і науково-технічного співробітництва, то на основі взаємної домовленості як виняток на винахід може бути виданий патент. Заявка на видачу авторського посвідчення чи патенту на ви-нахід подається автором (співавторами) у Державний комітет України у справах винаходів і відкриттів. Якщо винахід створений у зв'язку з виконанням службово-го завдання, то заявка оформляється за участю автора (співав-торів) і подається організацією. Якщо ж винахід не пов'язаний з виконанням службового завдання, то автор, який працює в організації, вправі подати осо-бисту заявку на видачу авторського посвідчення через цю орга-нізацію, яка зобов'язана допомогти в оформленні заявки. Автори, винаходи яких не пов'язані з виконанням службо-вого завдання, вправі подати заявку безпосередньо в Державний комітет України у справах винаходів і відкриттів. При оформленні заявки слід керуватися вказівками зі скла-дання заявки на винахід, затвердженими державою. Заявка на видачу авторського посвідчення або патенту має включати про-хання про видачу авторського посвідчення або патенту; опис ви-находу з його формулою, креслення, схеми, акт випробувань та інші матеріали, що ілюструють передбачуваний винахід, якщо вони необхідні для найбільш повного розкриття сутності і значи-мості винаходу; довідку про творчу участь кожного зі співавторів у створенні винаходу; анотацію, що містить короткий виклад того, що розкрито в описі винаходу, у формулі винаходу й інші матеріа-ли заявки із зазначенням галузі застосування та можливості вико-ристання винаходу; висновок про новизну технічного рішення, включаючи відомості про проведені патентні дослідження й очіку-ваний техніко-економічний чи інший ефект, акт експертизи. Якщо винахід створений у порядку виконання службового завдання, то заява про видачу авторського посвідчення подається від імені організації (організацій), що створила винахід спільно. Заява може бути подана особисто автором або співавторами, що створили винахід не в порядку з виконання службового зав-дання і яким потрібно авторське посвідчення на своє ім'я, але заявку подають через організацію з її висновком чи через місцеві організації. На прохання іноземних громадян чи іноземної фірми заява подається Торгово-промисловою палатою України. Українські й іноземні організації можуть подати заяву з про-ханням про видачу патенту на спільний винахід, створену в по-рядку виконання службового завдання при здійсненні науково- технічного співробітництва. Для кожного виду заяв передбачена спеціальна форма (бланк). Опис винаходу, а також графічні матеріали (якщо вони не-обхідні) є основними документами заявки, що відображають ство-рений винахід. В опис винаходу включаються назва винаходу і клас міжнародної класифікації винаходів, до якого він, на думку заявника, відноситься; галузь техніки, до якої відноситься ви-нахід, і галузь використання винаходу; характеристика аналогів винаходу; характеристика прототипу, обраного заявником; кри-тика прототипу; мета винаходу; сутність винаходу і його відмінні (від прототипу) ознаки; перелік фігур графічних зображень (якщо вони необхідні); приклади конкретного виконання; техніко-еко- номічна чи інша ефективність; формула винаходу. Кожен розділ опису розташовується у вигляді окремого аб-зацу. При викладі всіх розділів опису слід використовувати тер-міни, загальноприйняті в даній галузі техніки, додержуватись єдності термінології, використовувати одну систему одиниць ви-міру. Приведена в заявці формула винаходу має вирішальне зна-чення для оцінки органом, що здійснює державну науково-тех-нічну експертизу винаходів, новизни й істотних відмінностей, а також позитивності об'єкта, що заявляється, а у випадку визнан-ня об'єкта винаходом тільки результати експертизи мають пра-вове значення, тобто вона є єдиним критерієм для визначення винаходу і за нею встановлюється факт використання (чи неви-користання) винаходу. Формула винаходу—це складена за встановленими прави-лами коротка словесна характеристика, що виражає технічну сутність, ознаки об'єкта винаходу. Під ознаками об'єкта винахо-ду розуміються, наприклад, вузол, деталь у пристрої, операція, параметри режиму в способі тощо. Істотними ознаками назива-ються такі, кожен з яких є необхідною, а всі разом узяті достатні для того, щоб відрізнити даний об'єкт винаходу від усіх інших і характеризувати його в тій якості, що виявляється в позитивно-му ефекті. Формула винаходу складається або у вигляді одного пункту (одноланкова формула), або двох чи більше пунктів (багатолан- кова формула). Одноланкова формула застосовується тоді, коли технічна сутність винаходу охарактеризована сукупністю ознак, необхідних і достатніх для характеристики винаходу в загально-му вигляді, і не має розвитку чи уточнення у вигляді ознак, необ-хідних в окремих випадках виконання чи використання винахо-ду. У багатоланковій формулі перший пункт містить загальні істотні ознаки, кожна з яких необхідна у всіх випадках виконан-ня чи використання винаходу, а другий і наступний пункти вклю-чають конкретні істотні ознаки, що розвивають і уточнюють су-купність ознак, зазначених у першому пункті. Кожен пункт формули винаходу має складатися, як прави-ло, з обмежувальної частини, яка включає ознаки, загальні для об'єкта винаходу, що заявляється, і прототипу (відомі ознаки); відмінної частини, яка включає ознаки, що відрізняють об'єкт винаходу, що заявляється, від прототипу (тобто нові ознаки об'єкта винаходу); мети винаходу, що характеризує позитивний ефект. У випадках, коли об'єктом винаходу є застосування раніше відомих пристроїв за новим призначенням, допускається інша формула винаходу. Формулу винаходу в цих випадках треба вик-ладати в такий спосіб: «Застосування... (вказується чи назва виз-начення відомого пристрою, чи способу речовини)... як (вказуєть-ся конкретне нове призначення зазначеного пристрою, чи спосо-бу речовини)». Графічні матеріали (креслення, схеми, графіки, малюнки тощо), прикладені до тексту опису винаходу, повинні бути чітко погоджені з текстом опису і давати точну уяву про об'єкт винахо-ду. Масштаб креслень і чіткість графічного виконання повинні бути такі, щоб при фотографічному репродукуванні з лінійним зменшенням розмірів можна було легко розрізнити всі деталі. Схеми виконуються без дотримання масштабу, дійсне про-сторове розташування складових виробів (установок) вказується приблизно. Малюнки мають носити схематичний характер і бути про-стими за виконанням. До опису їх варто додавати лише в тому випадку, якщо його неможливо проілюструвати кресленнями чи схемами. Висновок про новизну істотних відмінностей і позитивний ефект технічного рішення готується компетентними у відповідній галузі фахівцями, обговорюється на засіданні науково-технічної, технічної вченої ради чи її секції, кафедри, лабораторії, чи відділу іншого структурного підрозділу організації, а потім затверджуєть-ся керівником організації. Повноту і вірогідність даних, що приводяться в довідці, зас-відчує керівник патентного підрозділу чи відділу з винахідницт-ва і раціоналізації. Висновок про новизну містить назву винаходу, що заяв-ляється, із зазначенням його авторів і відомості про проведені патентні дослідження у вигляді довідки про можливі галузі засто-сування в народному господарстві, про очікуваний техніко-еко- номічний чи інший ефект, про технічну готовність винаходу, що заявляється, до використання в народному господарстві. Відомості про проведені патентні дослідження мають висві-тлювати вивчену патентну документацію (вітчизняні і закордонні авторські посвідчення і патенти, опубліковані заявки чи витяги з них і т.п.); науково-технічну літературу, що має пряме відношен-ня до заявленого об'єкта (книги, журнали, опубліковані звіти, дисертації, проспекти, каталоги тощо); виявлені в процесі дослід-ження аналоги винаходу, що заявляється, із вказівкою найбільш близького з них — прототипу. У довідці про дослідження об'єкта, що заявляється, з патентної і науково-технічної літератури, як мінімум, показують результати досліджень з патентної справи. При дослідженні новизни розробок, що належать до профі-люючого напряму діяльності організації, і винаходів, заявлених на патентування за кордоном, пошук здійснюється, як правило, на «глибину» 50-ти років, що передують поданню заявки. При дослідженні новизни розробок, що не належать до профілюючо-го напрямку діяльності організації, патентний пошук здійснюєть-ся на «глибину» не менш 15-ти років. Для нових галузей науки і техніки пошук здійснюється, починаючи з перших за часом пуб-лікацій патентних документів. Відомості про творчу участь співавторів подаються в довідці за спеціальною формою, де вказується конкретно, яку творчу участь брав кожен співавтор у створенні винаходу (за ознаками об'єкта). Схеми, види і типи підрозділяються на структурні, функ-ціональні, принципові тощо. Виконуються вони без дотримання масштабу (дійсне просторове розташування складових частин або не враховується взагалі, або враховується приблизно). На схемах допускається розміщення різних технічних даних, що вказують-ся або біля графічних позначень, або на вільному полі схеми (за можливістю над основним написом). Діаграми алгоритмів використовуються для наочного уяв-лення аналітичного рішення задачі, поділу процесу на самостійні і легко перетворювані частини для забезпечення роботи з алго-ритмами. Операція, що виконується на кожному кроці алгорит-му, відображається діаграмним символом, у середині якого даєть-ся словесний чи символічний запис. До технічних засобів, використовуваних під час доповіді, на-лежать діапозитив, діафільм, звукозапис, кінофільм, кодоскоп тощо. Виступ з доповіддю — це самоперевірка, самоконтроль авто-ра через звертання за допомогою до колективного розуму. При цьому дуже корисні поради, зауваження, зроблені по доповіді. Участь у науковій дискусії вимагає від доповідача і фахівця-слу- хача визначеного уміння, якому слід учитися. Дискусія — це корисна форма колективного мислення. Різні точки зору, висловлювані в дискусії, сприяють активному мис-ленню, змушують ретельно продумувати й обґрунтовувати влас-ну точку зору. Більше того, між різними думками і чинниками встановлюється низка зв'язків, що без дискусії могли б виявити-ся упущеними. Участь в дискусії — кращий метод розвитку навичок кри-тичного судження й міркування, де перевіряється якість накопи-чених людиною знань. Це гарне тренування в публічних виступах. Форми участі в дискусії можуть бути різними. Наприклад, слухати і записувати. Це не проста увага, а самостійне мислення, запис вимагає особистої оцінки висловлюваних думок. Запису-вати в момент дискусії важко, тому що висловлювані думки не так систематичні, оскільки в їх автора не було достатньо часу для чіткої логічної побудови свого виступу. Слід записувати резюме, висновки, а також влучні слова, вислови, образні порівняння і приклади, що згодом дозволять відновити в пам'яті атмосферу дискусії, допоможуть згадати її зміст. Записи зручніше вести на картках, тому що це полегшує обробку матеріалу після дискусії. Формою участі в дискусії є і постановка запитань з метою уточнення незрозумілих моментів чи отримання додаткової інформації. Сама активна форма участі в дискусії—це висловлення своєї думки, що повинна бути досить обґрунтованою. Етика поведінки під час дискусії може бути коротко визначена так: пошук істини, а не перемога над супротивником, тому що останній може вияви-тися правим.
1 2 3 4 5 Категория: Наукознавство \| Добавил: Aspirant (04.08.2013)
Просмотров: 580 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: